Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
Содержание2.3. Гармонізація взаємин з європейськими та євразійськими структурами безпеки 3. Співробітництво Україна - НАТО: здобутки і перспективи 3.1. Політико-правові засади співробітництва |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
2.3. Гармонізація взаємин з європейськими та євразійськими структурами безпеки
Україна знаходиться у стратегічно важливому регіоні з точки зору формування нової архітектури європейської та євразійської безпеки. Тому вона тісно співпрацює як з європейськими, так і з євразійськими структурами безпеки. Ця співпраця ґрунтується на спільному розумінні необхідності протистояння новим транснаціональним загрозам, що постали перед світовим співтовариством останніми роками. Ці загрози не мають територіальної приналежності, вони стосуються всього світу, усіх країн.
Україна знаходиться на перетині сфер впливу двох структур безпеки - НАТО та Організації договору про колективну безпеку СНД (ОДКБ). Проголосивши євроатлантичний вибір, Україна рухається у напрямі набуття повноправного членства в Північноатлантичному альянсі. Однак в існуючій ситуації неможливо інтегруватися в НАТО, не враховуючи інтересів наших сусідів.
Для СНД сьогодні актуально формування механізмів регіональної стабільності, спрямованих на створення сприятливих умов для співпраці не тільки окремих держав - учасниць СНД, але і регіональних утворень, зокрема таких, як ЄврАзЕС і ГУУАМ.
Україна має на меті всіляко сприяти процесу зближення та налагодження співробітництва між європейськими та євразійськими структурами безпеки, а також гармонізувати відносини з ними задля формування єдиного безпекового простору в усьому регіоні.
Разом з тим динаміка розвитку відносин України з європейською спільнотою, незважаючи на позитивні здобутки, є далекою від ідеалу. Дедалі більше унаочнюються суперечності та невизначеності, що перешкоджають ефективному співробітництву, зокрема у контексті європейської безпеки. Ці суперечності стосуються насамперед ролі України, як її розуміють наші європейські партнери.
Подоланню цих негативних тенденцій, разом із внутрішніми перетвореннями, може сприяти поглиблення співробітництва України з НАТО. У контексті власне українських проблем важливо, що саме НАТО визнає необхідність повномасштабного залучення та включення України до процесу побудови неподільної системи безпеки в Європі. Тому поглиблення і розширення стосунків з НАТО для України є запорукою її успішного наближення до ЄС.
Звичайно, співробітництво між Україною та ЄС, так само як і стосунки з НАТО, потребують виконання певних зобов'язань і значних зусиль. Але ризики для національної безпеки України без поглиблення стосунків з НАТО і ЄС є завеликими.
Важливим напрямом євроатлантичної інтеграції України є співробітництво в рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та її окремих інститутів. У такому контексті потребують визначення нові форми співробітництва. Йдеться насамперед про активну участь України в реалізації масштабної програми ОБСЄ щодо протистояння тероризмові. Україна і надалі послідовно виступатиме за підвищення ролі ОБСЄ у врегулюванні існуючих в євроатлантичному регіоні конфліктів.
Широке міжнародне представництво, а також прийняття масштабної концепції загальноєвропейської безпеки визначає ступінь і характер участі України в обговоренні питань розвитку ОБСЄ. Вже сьогодні процес зміцнення ОБСЄ супроводжується підвищенням ролі цієї організації на теренах країн СНД.
3. Співробітництво Україна - НАТО: здобутки і перспективи
3.1. Політико-правові засади співробітництва
Нині Україна у співробітництві з Альянсом керується укладеною у липні 1997 р. Хартією про особливе партнерство. Її підписання стало важливим етапом розвитку взаємин України з країнами НАТО на шляху підтримання безпеки та стабільності в Європі в цілому, встановило нерозривний зв'язок нашої держави з безпекою всіх європейських країн.
Хартією закладено основу співробітництва у вигляді таких механізмів, як Комісія Україна - НАТО та консультації з комітетом НАТО у форматі "19 + 1", спільні робочі групи, візити високого рівня та обмін експертами, кризовий консультативний механізм для випадків, коли Україна вбачатиме пряму загрозу територіальній цілісності, незалежності чи національній безпеці.
На розвиток ідей Хартії 25 січня 2001 р. затверджено Програму співробітництва України з НАТО на 2001 - 2004 рр., що покликана, з одного боку, забезпечити більш якісне виконання тих завдань, про які йдеться в Хартії, а з другого - слугувати орієнтиром для розвитку нових напрямів і форм двосторонньої співпраці.
Важливими практичними кроками у цьому контексті стали підписання під час липневого, 2002 р., засідання Комісії Україна - НАТО у Києві Меморандуму про підтримку Україною операцій НАТО та ратифікація у вересні 2002 р. Верховною Радою Угоди про безпеку між Урядом України та Північноатлантичним альянсом.
Серед першочергових заходів, необхідних для реалізації рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 травня 2002 р., передбачено інтенсифікацію процесу реформування оборонної сфери, внесення змін і доповнень до Концепції національної безпеки, Воєнної доктрини та проекту Закону щодо Основних напрямів зовнішньої політики України з урахуванням нових стратегічних цілей України щодо НАТО, створення координаційного органу високого рівня (з цією метою створено Державну раду з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України під головуванням Президента України), підвищення статусу національних координаторів співробітництва України з НАТО, оптимізацію фінансування та ресурсного забезпечення співробітництва з НАТО тощо.
Залучення України до численних програм, що реалізуються під егідою НАТО, дає змогу національні стандарти, які застосовуються до Збройних Сил, привести у відповідність з тими, що існують у країнах - членах Альянсу. На нинішньому етапі діє ефективний механізм моніторингу, що дає змогу послідовно просуватися шляхом здійснення в Україні реформ, необхідних для набуття майбутнього членства в НАТО. Методологію Плану дій щодо членства в НАТО, затверджену у 1999 р. на Вашингтонському саміті, використано Україною при складанні Плану дій Україна - НАТО, який було ухвалено 22 листопада 2002 р. під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ у Празі.