Geum.ru

Пріоритети технологічного розвитку України

Вид материалаДокументы

Содержание


1.2. Критичні технології економічного розвитку
1.3. Технології оборонно-промислового комплексу
Пріоритетними та першочерговими щодо державного фінансування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

1.2. Критичні технології економічного розвитку


При визначенні державних пріоритетів технологічного розвитку особливе місце посідають критичні технології, наявність яких має ключове значення для вирішення нагальних проблем соціально-економічного розвитку та національної безпеки держави. Основні показники продукції, виготовленої за критичними технологіями, мають відповідати світовому рівню чи перевищувати його. Найважливіші критичні технології найчастіше мають міжгалузеву значущість і є базою для технологічного оновлення виробництва, доведення його до конкурентоспроможного рівня.

З урахуванням реальної соціально-економічної ситуації в Україні, критеріями віднесення технологій до категорії критичних мають бути:

- здатність найближчим часом вирішити проблеми виробництва продуктів харчування, лікарських препаратів, медичної техніки та забезпечення ними населення;

- здатність забезпечити радикальне зниження рівня енергоємності основних виробничих галузей України та залежності від імпорту енергоресурсів;

- здатність відігравати провідну роль у забезпеченні відповідного рівня обороноздатності;

- високий ступінь актуальності, загальнодержавна значущість для розвитку галузей народного господарства, спрямованість на розв'язання критично важливих державних проблем та задоволення першочергових національних потреб.

Структурно національні "критичні технології" розподілені за трьома пріоритетними напрямами: а) технології життєзабезпечення населення України (медицина, продовольство і товари народного вжитку, енергетика, екологія); б) перспективні технології подвійного застосування (транспорт, матеріали, технології машинобудування, інформатика і засоби зв'язку); в) технології спеціального призначення.

У кожному пріоритетному напрямі технологічного розвитку має бути відповідна сукупність критичних технологій. Первинний варіант переліку критичних технологій національного рівня отримують шляхом експертного опитування представників академічної, вузівської та галузевої науки, промисловості. Доцільно вважати "критичними" тільки технології, що реалізуються в найближчі 10 років. Їх слід обов'язково враховувати під час розробки та уточнення прогнозу і програм соціально-економічного розвитку, а також програми діяльності Кабінету Міністрів України на відповідний проміжок часу. Зазначені документи мають не тільки перелік критичних технологій, але й механізми їх фінансування та реалізації. Отже, формування переліку й реалізація національних критичних технологій мають стати важливим аспектом державної політики інтенсифікації технологічного розвитку країни.

1.3. Технології оборонно-промислового комплексу


Одним з принципових шляхів економічного розвитку України є використання унікального інноваційного потенціалу її оборонно-промислового комплексу (ОПК), носіями якого є науковці - фахівці багатьох науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро. Наявність всесвітньо відомих вітчизняних наукових шкіл в ОПК є унікальним інтелектуальним ресурсом, який держава має ефективно задіяти у своєму економічному розвитку.

Поєднання наукового потенціалу країни з можливостями її ОПК, вибір науково обґрунтованих пріоритетів технологічного розвитку ОПК, концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку - це основні принципи реформування оборонно-промислового комплексу України з метою перетворення його на високотехнологічний наукоємний сектор економіки.

Попри незадовільний стан бюджетного фінансування галузі, завдяки зваженій зовнішньоекономічній діяльності й використанню альтернативних ресурсних джерел, підприємствам та установам ОПК України вдалося не тільки зберегти, але й практично без державних інвестицій розвинути окремі напрями, критичні для розробки високотехнологічної продукції. Практично за рахунок позабюджетних інвестицій було впроваджено сучасні технології проектування та конструювання, створено окремі технологічні цикли світового рівня.

Здійснюються роботи щодо збереження наявного і створення сучасного науково-технічного і виробничого потенціалів, що є критичним для створення конкурентоспроможної спеціальної техніки. Основними напрямами таких робіт є:

- інформаційні технології;

- активна та пасивна (у т. ч. радіотеплова) техніка міліметрового діапазону хвиль;

- оптико-електронні системи видимого, ближнього і далекого ІЧ-діапазонів;

- радіолокаційні системи різних частотних діапазонів; ракетні технології;

- авіаційні технології тощо.

Більшість передових підприємств ОПК, що реалізують зазначені напрями, вже інвестують власні кошти в прикладну науку і нові розробки в межах програм диверсифікації власної діяльності. Прикладами є ВАТ "Мотор-Січ", ЗМКБ "Прогрес", ЦКБ "Арсенал", ДККБ "Луч", НДІ "Квант-радіолокація" та інші.

Отже, за нових умов фактично заново створюються науково-технічні та технологічні потужності, інколи світового рівня. Проте негативні тенденції у розвитку ОПК, характерні для цивільного сектору економіки, вже мають місце. Це - відплив фахівців, моральне та фізичне зношення унікального обладнання, зниження темпів розробок, зупинка ДКР через незадовільне фінансування. Фактичний розрив у фінансуванні окремих напрямів технологічного розвитку України і провідних країн світу вимірюється у кількох поколіннях техніки.

За таких умов необхідно більш зважено підходити до розвитку замкнених у межах однієї країни циклів розробки і виробництва наукоємної військової техніки, у т. ч. оборонної. Необхідна концентрація ресурсів на науково обґрунтованих напрямах зростання технологічної сфери, що здатна забезпечити суттєве підвищення рівня наукоємної вітчизняної оборонної продукції. Звичайно, за таких умов необхідна розумно обмежена кількість пріоритетів технологічного розвитку зазначеної сфери.

Пріоритетними та першочерговими щодо державного фінансування в умовах обмежених ресурсів вважаються роботи в науково-технічній і науково-технологічній сферах, що є критичними для розвитку кількох видів озброєнь, які держава змушена розвивати, використовуючи власні ресурси, керуючись вимогами національної безпеки і оборони. При цьому державні кошти доцільно витрачати тільки на технології, які не можуть розвиватися за рахунок залучення приватних інвестицій, у т. ч. й іноземних.

В інтересах підвищення експортного потенціалу держави необхідно сконцентрувати ресурси на тих технологічних напрямах, на яких вже наявні суттєві набутки для випуску конкурентоспроможної продукції військового призначення. Насамперед це стосується завершення технологічних проектів, що є критичними для розробки і виробництва інформаційно-керуючих систем, зокрема роботи зі створення техніки міліметрового діапазону (у т. ч. твердотільних монолітних приймальних і передавальних приладів, пасивних багатоелементних приладів технічного зору); оптико-електронних приладів (у т. ч. багатоелементних поліспектральних фотоприймальних приладів, тепловізорів, лазерних випромінювачів, оптичних технологій високої здатності); інтелектуальної складової систем керування.

Особливу увагу слід звернути на організацію систем компенсаційних (офсетних) угод на постачання в Україну високотехнологічної продукції. Це дозволить залучити значні іноземні інвестиції в ОПК України та інші наукоємні галузі промисловості. Дотепер Україна застосовувала офсетні угоди тільки на вимогу іноземних партнерів у разі експорту озброєнь.

Для вирішення цього завдання уряду необхідно розробити та сприяти ухваленню Верховною Радою України відповідних законодавчих актів, які б враховували накопичений досвід офсетної практики багатьох країн світу.

Розвиток високотехнологічного сектору національної економіки, ядром якого є вітчизняний ОПК, вимагає проведення його докорінної реструктуризації. Мета реструктуризації ОПК - створення шляхом об'єднання промислових і фінансових активів потужних інтегрованих науково-виробничих структур, у т. ч. транснаціональних, які забезпечать розвиток базових технологій і створять умови для інтенсивного розвитку вітчизняної промисловості. Така робота в ОПК розпочалася відповідно до затвердженої Концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу.