Пріоритети технологічного розвитку України

Вид материалаДокументы

Содержание


1.3. Інвестиційні пріоритети технічної політики
2. Розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування 2.1. Потенціал галузі та проблеми його використання
Динаміка виробництва і реалізації продукції
Прогноз виробництва техніки для АПК
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   37

1.3. Інвестиційні пріоритети технічної політики


Машинно-тракторний парк аграрного сектору має формуватися насамперед за рахунок конкурентоспроможної техніки вітчизняного виробництва. Забезпечення сільськогосподарських підприємств технікою на рівні технологічної потреби та її періодичне оновлення потребує значних обсягів інвестицій. За підрахунками вчених, щорічна потреба у коштах під прогнозовані обсяги придбання техніки становить 2,4 млрд. грн. За 2000 - 2001 рр. середньорічні витрати на ці цілі дорівнювали близько 0,6 млрд. грн. Таким чином, середньорічний дефіцит коштів на придбання техніки становить 1,8 млрд. грн. Крім того, для підтримання в робочому стані наявного машинно-тракторного парку щорічно додатково потрібно 1,2 - 1,5 млрд. грн. У зв'язку з цим розв'язання проблеми технічного забезпечення аграрного сектору України може здійснюватися лише поетапно, з урахуванням регіональних та галузевих особливостей, а також фінансових можливостей підприємств. За оцінками експертів, для досягнення оптимального рівня технічної забезпеченості аграрного сектору в техніці потрібно 10 - 12 років. На нинішньому етапі найголовнішим є зупинення процесу звуженого відтворення технічного оснащення аграрного виробництва. Це завдання має бути вирішене впродовж 2003 - 2005 рр.

Для успішної реалізації завдань технічного переоснащення аграрного сектору необхідно забезпечити:

- диференційований підхід до списання техніки та придбання нових машин;

- запровадження науково обґрунтованих систем комплектації й ефективних методів використання наявного машинно-тракторного парку;

- узгодження щорічних реальних можливостей виробництва і продажу техніки з урахуванням визначених пріоритетів;

- розширення фінансових джерел для придбання техніки;

- формування нових спеціалізованих машинно-технологічних структур для надання технічних послуг на міжгосподарській основі.

Найбільш відповідальним є нинішній етап, протягом якого необхідно зупинити падіння обсягів технічного забезпечення аграрного виробництва. Слід надавати перевагу придбанню зернозбиральних комбайнів, тракторів, комбінованих ґрунтообробних і посівних машин.

Нагальним завданням Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади на місцях є створення ефективних економічних механізмів, які мають забезпечити вагоме збільшення обсягів інвестицій у технічне переоснащення аграрного сектора. Основними джерелами таких надходжень можуть бути:

- власні кошти сільськогосподарських підприємств, зокрема спеціально заощаджені та спрямовані на конкретні завдання;

- державні дотації (з державного і місцевого бюджетів) сільськогосподарським товаровиробникам на придбання техніки шляхом компенсації їм частини вартості техніки, передусім тракторів і комбайнів;

- довгострокові кредити комерційних банків на придбання насамперед складної техніки з компенсацією відсотків за кредити з державного або місцевого бюджетів;

- кошти фінансових лізингових фондів, створених за участю державного і місцевого бюджетів, заводів-виробників техніки і сервісних технічних центрів, інвесторів.

За ринкових умов основним джерелом коштів для придбання техніки мають бути власні (або позичені з наступним поверненням) кошти сільськогосподарських підприємств. У зв'язку з цим заслуговує на увагу створення у сільськогосподарських підприємствах спеціальних фондів технічного переоснащення.

2. Розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування

2.1. Потенціал галузі та проблеми його використання


За тривалий період в Україні сформувалася потужна база машинобудування для АПК, що об'єднувала понад 130 спеціалізованих та майже 330 суміжних підприємств. За роки незалежності кількість таких підприємств зростала за рахунок конверсії та перепрофілювання. Проте мали місце й негативні тенденції. Нерідко виробництвом або складанням аналогічних машин займалися кілька підприємств, унаслідок чого розпорошувалися сили і фінансові можливості. При цьому потужності як традиційних (базових), так і перепрофільованих підприємств були не завантажені.

Розвиток сільськогосподарського машинобудування за роки незалежності характеризувався суттєвим інноваційним оновленням. За цей період було ухвалено дві державні програми розвитку вітчизняного машинобудування для АПК, реалізація яких мала позитивні результати. Якщо у 1990 р. частка необхідної для аграрного сектору номенклатури машин, розроблених в Україні, дорівнювала лише 27 %, то у 2002 р. цей показник збільшився до 85 %. За останні десять років було модернізовано чверть техніки, що виробляється в Україні (2500 найменувань).

Такий прорив у науково-інноваційному напрямі технічної політики в аграрному секторі значною мірою зумовив перелам у сільськогосподарському машинобудуванні. Починаючи з 1997 р., обсяги виробництва та реалізації техніки щорічно зростають на 8 - 10 %. У 2002 р. виготовлено і реалізовано продукції на 1,7 млрд. грн., що майже у 1,9 раза більше, ніж у 1997 р. 

Збільшення обсягів виробництва відбувається практично за всіма видами техніки і найбільше - посівних агрегатів. Цьому сприяло запровадження у 1997 р. фінансового лізингу техніки, заходів державної підтримки сільськогосподарського машинобудування та сільськогосподарських підприємств у придбанні технічних засобів, а головне - докорінне реформування аграрного сектору та суттєве його фінансове оздоровлення.


Динаміка виробництва і реалізації продукції

сільськогосподарського машинобудування,
у порівняних цінах


 

Реалізація цих заходів, за підрахунками фахівців, дасть можливість збільшити виробництво сільськогосподарської техніки до 2010 р. у 3,7 раза, у т. ч. тракторів - у 2 рази, а зернозбиральних комбайнів - у 3 рази.

Досягнення таких параметрів розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування означатиме утвердження незворотності економічного зростання в галузі. Проте, враховуючи глибину кризи технічного забезпечення аграрного сектору, такі показники ще недостатні для ефективної реалізації технічної політики на селі. Потрібні дієвіші механізми міжгалузевого узгодження технічних і фінансових параметрів виробництва та продажу техніки.


Прогноз виробництва техніки для АПК


Найменування 

2003

2004

2005

2007

2010

Всього, млн. грн. 

1600

2200

2800

4000

6000

у т. ч. трактори, шт. 

4500

6000

7200

10000

16000

зернозбиральні комбайни шт. 

1000

2000

3000

5000

6000

обладнання для переробки продукції, млн.грн. 

200

210

260

320

460