Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
2.4. Система технічного регулювання
Система пріоритетів технологічного розвитку України має включати в себе не тільки механізми реалізації затверджених урядом пріоритетних напрямів науково-технічної та інноваційної діяльності. Ключове місце в цій системі мають зайняти механізми вирішення таких пріоритетних проблем технологічного розвитку, як захист внутрішнього ринку від імпорту фальсифікованих та неякісних товарів, а також забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних технологічних товарів на світових ринках. Потребують істотного вдосконалення діючі механізми стандартизації, метрології та сертифікації. Незадовільним залишається рівень участі галузевих міністерств та відомств у розробці національних стандартів.
Неприпустимою є відсутність галузевих планів стандартизації, особливо в таких експортоспроможних галузях, як машинобудування, телекомунікації. Для фінансування робіт зі стандартизації недостатньо використовуються не тільки кошти міністерств, відомств, але й великих корпорацій - головних експортерів, зацікавлених у конкурентоспроможності своєї продукції на світових ринках. Негативним фактом є зменшення останніми роками (у 2001 р. на 45,3 %) кількості голосувань від України по стандартах, які приймають міжнародні організації зі стандартизації. Прийняття міжнародних і європейських стандартів без участі України у процесі їхньої розробки автоматично закладає відчутне науково-технічне відставання країни. Низьким залишається рівень участі України у міждержавній стандартизації: у 2001 р. розроблено лише 10 міждержавних стандартів, з яких тільки 4 узгоджені з міжнародними та європейськими.
Суттєвим недоліком метрологічної діяльності України є відсутність економічно обґрунтованої концепції й програми дальшого розвитку державної метрологічної системи та її гармонізації з міжнародними і європейськими метрологічними нормами та правилами.
У галузі сертифікації головним недоліком двостороннього співробітництва Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є відірваність від реальних потреб промисловості. Недостатня поінформованість про критичні бар'єри торгових партнерів та досить вузька структура експорту ускладнюють співпрацю у сфері взаємного визнання результатів оцінки відповідності на паритетній основі. За таких умов обсяги сертифікації засобів виробництва, що імпортуються в Україну, останнім часом зменшилися в декілька разів.
У процесі радикальних економічних перетворень споживач поки що не отримує необхідної підтримки і захисту з боку держави. Захисту прав споживачів не зможе сприяти спрощення процедур передринкового контролю та застосування декларації виробника без розвиненої розгалуженої, багаторівневої системи контролю у сфері торгівлі та послуг, яка поки що перебуває в стадії формування.
З метою дальшого розвитку національної системи технічного регулювання Держспоживстандарту України необхідно вжити таких заходів:
- активізувати роботи з гармонізації стандартів;
- для уникнення подвійної стандартизації експортоспроможної продукції та з метою економії коштів активізувати участь України у роботі Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації щодо розробки міждержавних стандартів та технічних регламентів на основі європейських і прийняття їх на міжнародному рівні;
- систематично проводити міжнародні звірки, впроваджувати європейські метрологічні директиви, розвивати національну еталонну базу;
- прискорити розбудову нової системи оцінки відповідності, яка б задовольняла вимоги Угоди про технічні бар'єри в торгівлі та європейській практиці й замінила б діючу систему обов'язкової сертифікації УкрСЕПРО.
Невідкладного вирішення потребують також питання державного захисту інтересів та прав вітчизняного споживача. Для цього Кабінету Міністрів та Держспоживстандарту України необхідно якнайшвидше створити ефективну національну систему захисту прав споживачів, яка б враховувала досвід практичної діяльності міжнародних та європейських конс'юмерських організацій і забезпечувала розширення територіальної інфраструктури захисту прав споживачів, розроблення програм захисту прав споживачів на перспективу, створення системи оперативного взаємного сповіщення органів державного контролю та нагляду про виявлені на ринку небезпечні, неякісні та фальсифіковані товари, створення конкурентоспроможних випробувальних лабораторій з надійною репутацією, забезпечення відповідного фінансування діяльності у сфері державного захисту прав споживача.
Висновки і пропозиції
1. Означені національні науково-технічні та технологічні пріоритети України в цілому відповідають структурі та інноваційному спрямуванню досліджень, визначених шостою рамковою програмою країн ЄЕС. Однак обсяги проведення досліджень за пріоритетними напрямами та впровадження їхніх результатів у виробництво за масштабами та ступенем впливу на галузеву структуру вітчизняної економіки не відповідають вимогам інноваційного розвитку.
2. Для забезпечення результативності наукових досліджень за пріоритетними напрямами та ефективного практичного використання їх результатів слід визнати розвиток науки національним стратегічним пріоритетом, забезпечивши належне фінансування наукової сфери та зацікавленість вітчизняних підприємств у впровадженні завершених пріоритетних наукових розробок. Для цього необхідно:
Кабінету Міністрів України
- забезпечувати фінансування науки, дотримуючись передбачених законодавчими актами норм; збільшити фінансування з бюджету науково-технічних програм і проектів, успішна реалізація яких сприяє активізації інноваційної діяльності підприємств, що виробляють конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію з високою доданою вартістю;
- розробити державну цільову програму розвитку вітчизняного ринку технологій та їхньої комерціалізації;
- з метою прискорення впровадження завершених науково-технічних розробок у виробництво разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством освіти і науки, Міністерством промислової політики продовжити роботу з формування національної інноваційної системи та створення інфраструктури інноваційного підприємництва; розробити концепцію розвитку венчурного фінансування інноваційної діяльності та стратегію формування регіональної інфраструктури інноваційного підприємництва;
- для забезпечення цілеспрямованої, послідовної та прозорої державної політики у сфері науки та технологій, а також з метою роз'яснення широким верствам населення позицій уряду щодо необхідності інноваційного розвитку економіки на основі розробки та реалізації пріоритетних технологій та формування національної інноваційної культури започаткувати на телебаченні регулярні звіти керівників уряду щодо виконаної роботи в цьому напрямі, а також зустрічі з представниками наукової сфери, громадських організацій, які здійснюють реалізацію інноваційної діяльності.
Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству освіти і науки, Міністерству фінансів, НАН України, зацікавленим громадським організаціям (Інноваційній палаті України, Центру інноваційних технологій, редакції журналу "Інноваційні технології"), Державній інноваційній компанії України
- налагодити на конкурсних засадах обґрунтований відбір високотехнологічних розробок за пріоритетними напрямами, систематичний моніторинг процесу їхнього виконання, забезпечення своєчасного патентного захисту, у т. ч. за кордоном, та підтримки патентів.
Міністерству фінансів України та Національному банку України
- запровадити пільгове довгострокове кредитування учасників інноваційного процесу, що виконують роботи за пріоритетними технологічними напрямами, створити Національний фонд розвитку високотехнологічних виробництв за участю держави, банківських структур та великих підприємств, зацікавлених у технологічному розвитку.
3. Україна, як і будь-яка окрема держава, не в змозі у повному обсязі самостійно розробити нові сучасні технології, необхідні для розвитку її технологічної бази відповідно до вимог світового рівня. Потрібне оптимальне співвідношення між вітчизняними та придбаними за кордоном технологіями. Найважливішим етапом вирішення цієї проблеми має стати організація Кабінетом Міністрів України інвентаризації вітчизняних технологій для оцінки фактичного рівня технологічного розвитку галузей вітчизняної економіки, перш за все пріоритетних, і прийняття рішень щодо державного замовлення (на конкурсних засадах) на дальшу розробку відповідних технологій або їхнього придбання за кордоном.
Для розширення державної контрактної системи та підвищення ролі державного замовлення в реалізації технологічних пріоритетів, а також посилення державної підтримки малого інноваційного підприємництва Міністерству освіти і науки України, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, галузевим міністерствам необхідно розширити масштаби залучення до виконання державного замовлення малих інноваційних підприємств, що розробляють та впроваджують високотехнологічну продукцію за пріоритетними напрямами, встановити нормативи залучення малих підприємств до виконання держзамовлень великих підприємств на умовах субпідряду, як це поширено у провідних країнах світу.
5. Для захисту національних інтересів на ринку високотехнологічної продукції, що відповідає технологічним пріоритетам, та з метою економії валютних коштів, що спрямовуються на придбання високотехнологічного імпорту, необхідно:
- прискорити прийняття Закону України "Про трансфер технологій";
- розробити і прийняти Закон України "Про імпорт технологій та іноземні технологічні інвестиції";
- Фонду державного майна України розробити і ввести в дію порядок повернення контрольних пакетів акцій нерентабельних високотехнологічних підприємств у власність держави або передачі їх іншим фінансово спроможнішим власникам;
- поширити практику застосування офсетних угод при експорті й імпорті спеціальних технологій;
- для вдосконалення інформаційного забезпечення господарюючих суб'єктів інформацією про вітчизняні й світові альтернативні пріоритетні технології, високотехнологічні товари та їх розробників Кабінету Міністрів України очолити роботу з організації централізованого комп'ютерного банку даних про світові та вітчизняні досягнення у цій сфері, а також відповідної Інтернет-біржі з електронним доступом до її бази даних;
- Держкомстату України запровадити комплексне статистичне спостереження і аналіз виробництва високотехнологічної продукції за пріоритетними технологічними напрямами, видами економічної діяльності та виробниками.
6. З метою збереження кадрового наукового потенціалу та залучення у високотехнологічну сферу талановитої молоді для роботи над перспективними технологічними проектами Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки, Міністерству фінансів, Національній академії наук розробити заходи щодо державної підтримки молодих учених, включаючи матеріальні стимули та соціальні гарантії.