Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
| | Продовження Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році" |
Пріоритети технологічного розвитку України
Європейський вибір України і, відповідно, необхідність її інтеграції у високотехнологічне конкурентне середовище зумовили потребу в інноваційному підході до розвитку економіки. Інноваційна модель розвитку, в якій роль головного джерела довготривалого економічного зростання відіграють наукові надбання та їх технологічне застосування, дасть можливість, передусім, підвищити конкурентоспроможність економіки, гарантувати їй економічну безпеку та чільне місце в Європейському Союзі за стабільних і високих темпів економічного зростання.
Реалізація інноваційної стратегії економічного зростання потребує прискореного розвитку високотехнологічних виробництв, спроможних виробляти наукоємну продукцію з високою доданою вартістю, формування експортного потенціалу цих виробництв, підвищення технологічного рівня підприємств завдяки прогресивним вітчизняним і світовим науково-технічним досягненням.
На відміну від розвинених країн, які до 85 - 90 % приросту ВВП забезпечують через виробництво та експорт наукоємної продукції, Україна, посідаючи за кількістю науковців одне з перших місць у світі, поки що розвивається без суттєвого використання результатів наукових досліджень. Наука є переважно незадіяною, і це переобтяжує бюджет. Частка вітчизняної наукоємної продукції становить близько 0,1 % на світовому ринку високотехнологічної продукції, який оцінюється в 2,5 - 3,0 трлн. дол. Україна представлена на цьому ринку переважно продукцією оборонно-промислового комплексу і авіаційної промисловості. Збільшенню експорту високотехнологічної продукції протидіють як протекціоністські заходи розвинених країн та політичний тиск з метою не допустити розширення виходу цієї продукції на ринки країн, що розвиваються, так і структурні зміни у виробництві, які за останні десять років призвели до значної втрати позицій галузями обробної промисловості з високим вмістом доданої вартості. Так, з 1990 до 2000 р. частка машинобудування та металообробки скоротилася з 30,5 % до 13,4 %, у той же час суттєво зросла питома вага галузей нижчих технологічних укладів - паливної промисловості (з 5,7 % до 10,1 %), чорної металургії (з 11,0 % до 27,4 %), електроенергетики (з 3,2 % до 12,1 %). Продукція чорної металургії становить близько 38 % у загальному обсязі експорту вітчизняних товарів.
З 2001 р. спостерігається відчутне пожвавлення розвитку машинобудівного сектору (за новою класифікацією видів економічної діяльності його частка зросла з 11,4 % до 12,2 % у 2001 р.), що позитивно вплинуло на розвиток науково-технічної та інноваційної сфери на внутрішньому ринку. Разом з тим обсяг виробництва високотехнологічної продукції - авіакосмічної, електронного устаткування, медико-діагностичної техніки та нових лікарських біопрепаратів, незважаючи на збереження тенденції загального економічного зростання, суттєво скоротився (порівняно з 1998 р. на 22,8 %). Це свідчить про відсутність стимулів інноваційного розвитку промисловості.
Утвердження в Україні моделі сталого економічного зростання може відбуватися передусім через зміни у структурі основного капіталу на користь найсучаснішої техніки та технологій. Ці процеси мають супроводжуватися інтенсивним інвестуванням, насамперед у високотехнологічне виробництво, чого, на жаль, ще немає. Інвестиційна політика держави потребує вдосконалення, оскільки протягом багатьох років вона не стимулює розвиток науки та технологій. Кошти державного бюджету на науку розпорошуються за численними програмними позиціями замість концентрації на найважливіших пріоритетних, з точки зору науково-технічного потенціалу та національних інтересів, напрямах.
Висновок очевидний - у межах наявної моделі розвитку широкомасштабна модернізація національної економіки неможлива, отже, потрібні істотні зміни в її механізмах. Науковий потенціал України має концентруватися як на здійсненні відповідних фундаментальних досліджень, так і на забезпеченні науково обґрунтованих розробок у високотехнологічній сфері, що матимуть успіх на світових ринках. Якщо для вирішення цих завдань не буде перепрофільовано економічну політику уряду та Верховної Ради України, втрата науково-технічного потенціалу триватиме. Через два-три роки його відновлення стане неможливим. Україну назавжди буде відсунено поміж другорядні (у технологічному відношенні) країни світу, що, звичайно, серйозно непокоїть громадськість нашої держави.
1. Перспективи технологічного розвитку
1.1. Технологічні пріоритети
Ресурсозберігаючі технології. Оскільки у найближчі 25 - 30 років традиційні ресурси розвитку залишатимуться основними, провідне місце в науково-технічній та інноваційній діяльності мають посідати пріоритетні науково-технічні розробки, пов'язані зі здійсненням досліджень, спрямованих на збереження та розвиток природних і виробничих ресурсів країни.
Низка високотехнологічних розробок цього напряму, створених останніми роками, за умови їх широкомасштабного впровадження може забезпечити значний економічний ефект і підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Це, зокрема, технологія спалювання високозольного низькосортного вугілля в циркулюючому киплячому шарі, а також принципово нова газопаливна апаратура. Враховуючи обмежені запаси в Україні ресурсів паливно-енергетичного комплексу, ці наукові досягнення є надзвичайно актуальними з точки зору його ефективного функціонування та позитивного впливу на економіку країни.
Численні розробки вчених країни спрямовані на досягнення викидонебезпечності у вугільних шахтах та використання ефективних методів боротьби з раптовими викидами вугілля, породи та газу. В цьому ж аспекті перспективною технологією майбутнього має бути безлюдний високопродуктивний видобуток вугілля з тонких і похилих пластів з використанням автоматизованих комплексів. Комплекси нового покоління сприятимуть підвищенню продуктивності праці та збільшенню видобутку вугілля з тонких та похилих пластів у 3 - 5 разів і, відповідно, забезпечать прибутковість шахт.
Вченими НАНУ виконано низку ефективних розробок, спрямованих на значну економію палива у промисловості та комунальному господарстві. Так, опалення промислових печей за допомогою плоскополум'яних пальників, що забезпечують ефективніші режими теплообміну, дозволяє зменшити витрати палива на 15 - 20 %, а викиди шкідливих речовин - удвічі. Створені модульні струменеві рекуператори радіаційного та конвективного типів для утилізації теплоти відхідних газів промислових печей на 20 - 30 % забезпечать зниження витрат природного газу, необхідного для опалення печей, що значною мірою сприятиме зменшенню енергозалежності України.
Через дефіцитність енергоресурсів пріоритетними у промислово розвиненому світі визнані пошуки нетрадиційних джерел енергії. В Україні таким дослідженням та використанню їхніх результатів приділяється значна увага. Вже створено системи комплексного використання термальних вод, геотермального теплопостачання, цілорічного теплохолодопостачання із сезонним акумулятором сонячної енергії, сезонного акумулювання теплоти, використання теплоти від спалення твердих побутових відходів. Усі ці розробки спрямовані на поліпшення енергопостачання окремих регіонів країни, їхніх центрів та селищ, тобто на створення децентралізованої системи енергопостачання, пов'язаної з використанням багатьох природних джерел енергії - вітру, сонця, води тощо. Так, нова технологія акумулювання сонячної енергії з використанням реакції конверсії метану уможливлює більш повно акумулювати цей вид енергії завдяки 20 - 25-відсотковому підвищенню теплотворної здатності природного газу.
Нові матеріали та види продукції. Останнім часом підвищується рейтинг здобутків українських вчених у сфері нанотехнологій, що дозволяють конструювання об'єктів, здатних з молекулярною точністю забезпечити корінні зміни у виробництві, значне поліпшення властивостей матеріалів та підвищення продуктивності приладів і обладнання. На основі нанотехнологій створюються матеріали з принципово новими властивостями та визначально високими характеристиками. В установах НАН України вперше у світовій практиці за допомогою методів нанотехнології порошкових матеріалів отримано дрібнозернистий спечений титанат барію з відносною щільністю 99,9 % та розміром зерен 0,3 мкм. Ці параметри роблять виготовлену кераміку перспективною для мініатюризації багатошарових конденсаторів. Через формування специфічної графітоподібної наноструктури доведено можливість отримання вуглецевих плівок надвисокої твердості, які мають бути перспективним матеріалом для застосування їх у вузлах тертя записувальної та зчитувальної апаратури.
Пріоритетними та перспективними є розробки вчених України, спрямовані на створення нового типу напівпровідникових сцинтиляторів для швидкодіючих рентгенівських інтроскопів, томографів, дозиметрів з великим дозовим навантаженням.
У процесі розвитку хімічних наук розроблено нові способи одержання нанокомпозитів на основі електропровідних полімерів, доведено можливість електрохімічного одержання матричних електропровідних полімерних антикорозійних покриттів. Взагалі конструкційні та композитні матеріали поступово стають пріоритетними у матеріальному забезпеченні виробництва.
Застосування нових технологічних засобів модифікування скандієвих сплавів на основі алюмінію сприятиме зменшенню залежності України від імпорту стратегічно важливої металопродукції. Загалом для економічного зростання країни та її оновлення на підставі інноваційної моделі велике значення матиме використання результатів вітчизняних наукових досліджень, присвячених розробці дефіцитних імпортозамінних речовин та матеріалів.
Україна має високий потенціал щодо створення органічних люмінесцентних матеріалів багатогалузевого використання з новими функціями, досконалішою технологією виготовлення із застосуванням доступної сировини. Не менш актуальною є реалізація програми виготовлення базальтових волокон, тканин та композитів на їхній основі. Застосування цих матеріалів дозволить створити багатотоннажне виробництво базальтових неперервних волокон та виробів з них, за допомогою яких в Україні може бути ліквідовано дефіцит деревини, металу, скловолокна, а також повністю замінено канцерогенний азбест. А створення високоякісних, термостійких та високоміцних матеріалів є важливою технічною передумовою виготовлення нової конкурентоспроможної продукції, що пропонується для серійного виробництва та продажу на зовнішніх і внутрішньому ринках. Високою надійністю такої нової продукції характеризуються літаки Ту-334 та Ан-70, газотурбінна електростанція ЕГ-1000, нові моделі дизельних автомобілів, мікроавтобусів, дизельних двигунів та багатьох видів продукції легкої та інших галузей промисловості, тобто товарів споживчого призначення, що користуються попитом населення.
Біотехнології. З цього пріоритетного технологічного напряму в Україні проводяться перспективні розробки. Завдяки фундаментальним дослідженням у галузі біотехнологій, а також розробці та впровадженню одержаних результатів отримано нові лікарські препарати та біологічно активні речовини, у т. ч. протипухлинний препарат "Мебіорон", вже випробуваний у клінічних умовах. Надалі слід сконцентрувати увагу на забезпеченні успіху зазначених ліків на ринку.
Значну увагу вчених країни, зокрема вчених НАНУ, сконцентровано на пріоритетних наукових розробках, необхідних для АПК України, таких як інтродукція та акліматизація рослин, радіобіологія, проблеми гідробіології, космічної та гравітаційної біології, раціонального використання ресурсів живої природи, екології, біорізноманіття та основ заповідності.
Розробка та впровадження нових біотехнологій дозволили також запропонувати вдосконалені діагностичні методи у лікуванні різноманітних захворювань людини; створювати нові високоякісні та високоврожайні сорти озимої пшениці, жита, кукурудзи, тритікале, сої, деякі сорти плодових, кормових, пряних, овочевих та квіткових культур. Завдяки біотехнологіям підвищується життєздатність та продуктивність поширених сортів сільськогосподарських рослин.
Загалом дослідження у галузі біотехнологій мають високий економічний потенціал: протягом перших двох років впровадження очікується 25 % приросту інвестованого капіталу та 50 % - у наступні роки.
Авіакосмічні технології. Пріоритетні дослідження цього напряму присвячено аналізу використання в Україні супутникових навігаційних систем для керування рухомими наземними та космічними засобами. Розроблені та запропоновані для впровадження методи поширення європейської навігаційної системи EYNOS на територію України. Є перспективи для участі України в освоєнні космічного простору.
За допомогою нової апаратури, переданої Національній академії наук України в межах співробітництва з відповідними установами Австрії та Франції, досліджуються типи спорадичного сонячного випромінювання. Мають бути продовжені дослідження процесів побудови та взаємодії різних областей навколоземного середовища. Зокрема, іоносферно-плазмосферної та іоносферно-магнітосферної взаємодії, у т. ч. під час збуджень природного походження (затемнення, сонячні спалахи тощо). Результати цих досліджень є важливою інформацією для визначення змін кліматичних умов життєдіяльності на Землі, що особливо важливо для підвищення ефективності сільського господарства.
Протягом кількох років Інститут технічної механіки НАНУ здійснює розробку математичних моделей динаміки орбітального кутового руху мікросупутників, аеродинамічних впливів, впливів сонячного тиску, взаємодії електромагнітних виконавчих органів системи керування орієнтацією мікросупутника в умовах геомагнітного поля Землі. Завдяки цим дослідженням вирішуються завдання оптимізації основних проектних параметрів виробництва супутників, визначення їхніх технічних характеристик з урахуванням умов застосування.
Вказані розробки є складовими елементами пріоритетних напрямів науково-технічної та інноваційної діяльності, затверджених урядом України. Проблема полягає в обгрунтуванні механізмів реалізації пріоритетів та масштабів використання розробок у відповідних галузях економіки. До цього часу існує тенденція щодо збільшення їх кількості відповідними владними органами. Світова практика вказує на необхідність йти іншим шляхом - шляхом уникнення розпорошення коштів та їх концентрації на найрезультативніших напрямах. У зв'язку з цим використання пріоритетних технологій потребує фінансово-економічного обґрунтування доцільності державної підтримки кожного з проектів та обмеження їх кількості відповідно до ресурсних можливостей.