Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга Вікторівна
| Вид материала | Документы |
- Попова Ольга Іванівна, доцент кафедри української мови Інституту філології Бердянського, 70.97kb.
- А від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства вимагає відповідних, 90.18kb.
- Методичне об’єднання учителів початкових класів, 37.74kb.
- Навчальна програма факультативу для учнів 1-4 класів Світ Краси, 819.58kb.
- Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 506.5kb.
- Планування засідань методичного об’єднання учителів початкових класів, 16.26kb.
- Удк 378. 14: 37. 015. 2 Наталія Грицай лекції з методики навчання біології як основа, 126.15kb.
- Методичні рекомендації Посполітак Світлана В’ячеславівна, вчитель початкових класів, 242.79kb.
- Ведемо дитину в перший клас. Поради психолога батькам першокласників, 219.2kb.
- «Патріотичне виховання учнів початкових класів на традиціях народної фізичної культури», 124.85kb.
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Чернуха Ольга Вікторівна
заступник директора з науково-методичної роботи,
Шахтарське педагогічне училище
м. Шахтарськ, вул. Леніна, буд.1-а, контактний телефон (06255) 4-24-34
Інформатизація суспільства та комп’ютеризація усіх сфер людської діяльності стали провідними тенденціями світового розвитку. Інформаційно-комунікаційні технології все більше проникають в різні сфери життя, науки, освіти, виробництва, що вимагає відповідних знань та вмінь їх використовувати і цілеспрямованого формування інформаційної культури.
Зросла потреба у висококваліфікованих спеціалістах, які володіють інформаційною культурою, тому оволодіння знаннями та вміннями використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання стало важливою складовою професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Зважаючи на це, дане питання знайшло сьогодні відбиття в цілеспрямованій державній політиці України щодо формування інформаційно-технологічного суспільства й відображено в “Національній доктрині розвитку освіти”, Державній програмі “Вчитель” і Законах України “Про національну програму інформатизації”, “Про освіту” та “Про вищу освіту”.
Із 1999 року європейське освітнє співтовариство живе під знаком Болонського процесу. Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків. Здійснення такого завдання передбачає орієнтацію вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані та практично використані на користь усієї Європи. Важливого значення ця проблема набуває в системі педагогічної освіти у сфері професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Глобальність завдань інформатизації, залучення до сучасних інформаційних технологій значної частини суспільства передбачають початок їх вирішення вже на рівні початкової ланки освіти. Під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі майбутній учитель початкової школи має чітко усвідомити і враховувати у своїй подальшій професійній діяльності специфіку використання комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання в початковій ланці, яка обумовлюється підвищеною увагою до дотримання санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням вікових, психологічних та фізіологічних особливостей розвитку молодших школярів.
Забезпечення підвищення рівня всебічної професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи, в тому числі і в напрямку педагогічно виправданого і доцільного використання комп’ютерно-орієнтованих засобів в навчальному процесі, і, відповідно, формування основ їх інформаційної культури, можливе за умов:
- засвоєння достатнього обсягу знань та вмінь для систематичного і ефективного використання комп’ютерної техніки під час навчання у педагогічному ВНЗ;
- використання комп’ютера для підготовки традиційних навчально-методичних матеріалів для початкової школи;
- ознайомлення з існуючими варіантами педагогічних програмних засобів навчального призначення для початкової школи;
- вироблення навичок створення власних навчальних мультимедійних програм;
- проведення занять з учнями початкової школи з використанням комп’ютера як засобу професійної діяльності педагога.
Для формування інформаційної культури необхідно визначити ролі і місця сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у системі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; в урахуванні гнучкості структури і зв’язків між основними компонентами методичної системи навчання інформаційних технологій студентів у вищих педагогічних навчальних закладах, орієнтованої на формування основ їх інформаційної культури.
Суть психолого-педагогічних проблем комп’ютеризації навчання в початковій ланці полягає у з’ясуванні вчителем того, коли, як і в якому обсязі може бути використаний комп’ютер у процесі навчання, як краще включити його до структури навчального процесу, щоб найефективніше розв’язувати педагогічні задачі. Необхідно зробити характеристичний аналіз загальних підходів до використання комп’ютера учителем початкової школи як універсального мультимедійного засобу навчання, виховання і розвитку молодших школярів. Можна підкреслити доцільність залучення комп’ютерних ігор з навчальним змістом в практику початкового навчання, специфіка комп’ютерно-орієнтованої ігрової діяльності учнів цієї вікової групи та детально аналізуються її негативні наслідки впливу на психічний і фізичний розвиток дитини. Комп’ютерно-орієнтована ігрова діяльність повинна бути колективною під керівництвом вчителя, який зобов’язаний не допустити її негативних впливів на психічне і фізичне здоров’я учнів початкової школи.
При проведенні занять методик використовується елемент методики навчальних проектів, доцільність якої обумовлюється різноманітністю виконуваних інтелектуальних операцій, застосуванням інтегрованих знань, можливістю організації самостійної індивідуальної та групової роботи студентів у процесі створення методичного забезпечення за допомогою комп’ютера для підтримки навчально-виховного процесу в початковій школі. Специфіка такої організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкової школи полягає в тому, що в процесі її реалізації здійснюється досягнення як навчальних цілей (розширення і поглиблення теоретичної бази знань студентів, надання результатам практичної значущості, їх придатності до розв’язування професійних питань, диференціацію навчання у відповідності до нахилів і здібностей студентів), так і науково-дослідних (орієнтація майбутніх учителів на поєднання навчально-виховної роботи в школі з науковими пошуками і на усвідомлення вчительської роботи як творчої діяльності у стінах школи). Під час виконання проектних завдань студенти самостійно знайомляться з додатковою навчальною та методичною літературою, інформацією з інших джерел, зокрема з Інтернету, вчаться здійснювати пошук потрібних інформаційних ресурсів (комп’ютерних енциклопедій та навчально-ігрових програм), аналізувати та критично оцінювати їх зміст.
Згідно сформульованим вимогам до проектної діяльності студентів комплекти учбової документації в електронному вигляді для проведення занять з обраної теми повинні містити:
- конспекти уроків згідно з типовим календарним планом викладання відповідної дисципліни початкової школи;
- дидактичні матеріали (рисунки, структурні схеми, таблиці тощо);
- роздаткові матеріали (картки з завданнями, пам’ятки і т.п.);
- завдання для контролю засвоєння матеріалу;
- мультимедійні презентації,
- фрагменти з електронних енциклопедій і ППЗ, а також рекомендовану методику їх використання на традиційних уроках.
Одним з провідних напрямків інформатизації сфери освіти є створення електронних дидактичних ресурсів. У контексті вимог сьогодення до оновлення системи засобів навчання, її орієнтації на прикладне застосовування комп’ютерних технологій у навчальному процесі, в ході інформаційної підготовки майбутні вчителі початкової школи оволодівають наступними напрямками практичного використання комп’ютера як універсального дидактичного засобу навчання:
- при підготовці до уроків для виготовлення зразків традиційних наочних посібників у електронному вигляді;
- для створення і демонстрації мультимедійних навчальних презентацій;
- для показу відібраних фрагментів існуючих педагогічних програмних засобів в рамках традиційної системи навчання у початковій школі.
Результат навчально-виховного процесу багато в чому залежить від умов використання різноманітних наочних засобів. Важко уявити собі сучасного вчителя, який не використовує додаткових методичних посібників, крім підручника. Однак наявність фабрично виготовленого наочного навчального устаткування в початковій школі більш ніж незадовільна. Підготовлений вчитель початкової школи, який володіє комп’ютерними технологіями, буде здатний застосовувати комп’ютер як знаряддя, використання якого може полегшити, до певної міри автоматизувати копітку працю підготовки до уроків.
При виготовленні різноманітних видів зразків наочних посібників за допомогою комп’ютера студенти виробляють сталі навички роботи з інформаційними середовищами різних типів: текстовим, табличним, графічним, мультимедійним. Для полегшення самостійного проектування майбутніми вчителями початкової школи наборів наочності, що задовольняють наміченим вимогам із застосуванням комп’ютерної техніки, були розроблені методичні рекомендації: систематизовані описи інструментарію програмних пакетів, дібрані особливості та практичні поради щодо роботи з символами, таблицями, графічними об’єктами; використання послідовностей інструментів для опрацювання навчального матеріалу.
У зв’язку з тим, що комп’ютери поступово приходять на зміну паперовим носіям даних, відзначається, що добір засобів наочності для початкової школи також передбачає використання комп’ютера як кольорового динамічного візуального засобу навчання, так званої „електронної дошки”. Відеометод виділяється і розглядається як важливий метод навчання завдяки проникненню в практику роботи навчальних закладів нових засобів подання навчального матеріалу, а саме комп’ютерів з мультимедійними проекторами чи спеціальними екранами. На сьогодні розроблено чимало мультимедійних програм, які претендують на використання їх у навчальному процесі початкової школи. Але багато з них не відповідають традиційним дидактичним вимогам, недостатньо адаптовані до навчальної діяльності молодших школярів як у психологічному, так і в дидактичному плані. Вибрати вчителеві з наявних програм фрагменти, які органічно можуть вписатися у традиційну методику, не так просто. Для цього необхідно мати певний досвід роботи з такими програмами. При здійсненні особливостей організації навчання інформаційних технологій майбутніх учителів початкової школи потрібно не тільки знайомити їх з існуючими педагогічними програмними засобами навчального призначення для початкової школи, а й формувати навички щодо розробки власних мультимедійних посібників.
При розробці мультимедійних презентацій студенти добирають завдання з традиційних посібників, методичних матеріалів для початкової школи і оформлюють їх відповідно до рівня розвитку мультимедійних засобів навчання та до вимог сучасного подання навчального матеріалу. При виконанні завдань студенти мають змогу користуватися пропонованими методичними рекомендаціями, прикладами реалізації аналогічних завдань, матеріалами комп’ютерних енциклопедій та програм навчального призначення, але повинні діяти самостійно і творчо, структуруючи і моделюючи навчальний матеріал, будуючи технологічну послідовність його опрацювання, добираючи належні інструменти програмних додатків, відшукуючи відповідні графічні, відео- та аудіо- файли. Наприклад, для заняття гуртка інформатики для 3 класу всі наочні матеріали підготовлені в програмі Microsoft PowerPoint.
Тема: Кодування інформації
Мета: Ознайомити учнів із різними способами передавання числової інформації, навчити працювати з прикладною програмою в режимах навчання і контролю знань; формувати уміння розгадувати інформацію, подану в шарадах, ребусах; розвивати пам’ять і здібність учнів до мислення, цікавість, кмітливість; виховувати цікавість до предмета інформатики.
Обладнання: програма «Скарбниця знань», таблиці наочного матеріалу виготовлені в програмі Microsoft PowerPoint.
Хід заняття
І. Організаційний момент. Техніка безпеки.
Сьогодні у нас цікаве заняття. У світ інформатики зробимо крок. Уважними будьте, не позіхайте, зберіть усі знання і сили й згадайте все, що ви учили.
Сьогодні екіпажі комп’ютерних геніїв нашого гуртка вирушають в захопливу подорож у світ інформатики. Але майте на увазі, наша подорож буде не звичайна, а віртуальна. Тобто, ваші тіла будуть знаходитись тут в кабінеті інформатики, а розум вирушає у віртуальну подорож до космічних просторів.
Діти, ми знаходимось у комп’ютерному класі. Давайте пригадаємо як треба себе поводити в кабінеті інформатики.
Р
озминка. Перед тим, як вирушити в подорож необхідно розім’ятися.1. Знайди закономірності: 6, 8, 12, 14, 18, …26, 30.
2. Доповни кожне із чисел, щоб у сумі було 100.
1+99=100; 22+78=100; 75+25=100; 96+4=100;
48+52=100; 36+64=100; 80+20=100; 67+33=100.
Міні-підсумок: І так ми трошки розім’ялися і можемо вирушати на зустріч новим відкриттям і пригодам.
ІІІ. Актуалізація знань.
Щойно повідомили, що наші розвідники перехопили лист прибульців з повідомленням, його треба розшифрувати. Будемо працювати парами. Це складне завдання, але не для наших віртуальних мандрівників.
Березень
еЩ нумилого жняти матрилися ромози. ляБі гидоро жалели совикі говісні чугурику, і носце валовидовбу в хин бокігли чепери. діП ганоми котілихрум жанікри «хусарики». А разаз гидоро тасли нимичор.
(Ще минулого тижня трималися морози. Біля доріг лежали високі снігові кучугури, і сонце видовбувало в них глибокі печери. Під ногами хрумкотіли крижані «сухарики». А зараз дороги стали чорними.)
Міні-підсумок: Молодці! Ви чудово виконали завдання. Правильно розшифрували або розкодували інформацію.
В нашій роботі сьогодні ми дізнаємось, як можна кодувати інформацію.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Пояснення нового матеріалу. Інформацію можна передавати різними способами: малюнками, знаками, звуками тощо. Вам відомо, що для позначення кількості ми користуємося цифрами, для позначення звуків на письмі – буквами. Можна сказати, що цифри і букви – це коди. Одна й та сама інформація може бути закодована по-різному.
Подивіться на малюнки на екрані:
Мал. 1 – Вузлове письмо. Мал. 2 – Фрагмент стародавнього слов’янського алфавіту – глаголиці. Мал. 3 – Зразок давньоєгипетського піктографічного письма. Мал. 4 – Ієрогліфічні зображення імен «Птоломей» та «Клеопатра». Мал. 5 – Азбука жестів.
Ще в давнину люди придумали різні способи передавання інформації. Може вам відомі давні способи передавання інформації?
Стародавня народна система нумерації. З давніх часів на території Київської Русі досить широко вживали народну систему нумерації. За такою системою збиральники податей мали вести записи:
10 рублів - 1 рубль –O
10 копійок - 1 копійка – |
Наприклад, 28 рублів 57 копійок зображували так:
ОООООООО| | | | | | |
Римська нумерація. До старовинних нумерацій, що збереглися донині і досить широко використовуються, належить римська. У наш час її використовують для позначення сторіч, нумерації розділів у книгах тощо. Для зображення чисел у цій системі використовують сім основних знаків:
| I | V | X | L | C | D | M |
| 1 | 5 | 10 | 50 | 100 | 500 | 1000 |
У римській системі числення відсутній знак для зображення нуля. Кожний знак не можна використовувати в запису одного числа більше 3 разів. При записуванні чисел менше число може стояти праворуч від більшого; у цьому випадку воно додається до більшого. А якщо менше число записане ліворуч від більшого , то його слід відняти від більшого.
Розглянемо, як записуються деякі числа. Число 60. спробуємо скласти це число із чисел, поданих у таблиці. 60=50+10. Число 50 позначається знаком L, число 10 – знаком X, тому число 60 за римською системою запишемо як LX.
Число 73. Представимо це число числами, які є в таблиці. 73=50+10+10+1+1+1. Число 50 записується знаком L, число 10 записується знаком X і число 1 – знаком І, тому римською системою число запишеться так: LXXIII. Число 99 = (100-10)+(10-1). Число 90 записується знаками XC, а число 9 – IX, тому римською системою число 99 має такий вигляд: XCIX.
Міні-підсумок: Тепер ми зможемо з легкістю кодувати і розшифровувати інформацію.
V. Робота із зошитом
М
и потрапили до планети «Шифрувальник». 1. Прочитати ребуси:
2. Запиши числа римською нумерацією
45 (XLV); 57 (LVII); 64 (LXIV); 72 (LXXII); 81 (LXXXI); 98 (XCVIII).
Міні-підсумок: Молодці, всі добре впорались з завданням.
VI. Фізкультхвилинка
Ми наближаємось до планети «Веселка», давайте спробуємо передати мешканцям планети інформацію рухами.
Світить сонце золоте (відвести корпус трохи назад, енергійно махати на себе руками). Квітка поміж трав росте (встати навшпиньки, потягнутись усім тілом догори з піднятими руками). Бджілка весело кружляє, (руками «затріпотіти», немов крильцями, і обернутись навколо себе на напівзігнутих ніжках). З квіточки пилок збирає(скласти руки «кошиком» і нахилитись уперед). Бджілко, бджілко, постривай! (Підскакуючи на місці, помахати руками). Меду нам смачного дай! (Обхватити себе руками за плечі і похитатися зі сторони в сторону).
Молодці, продовжмо подорож.
VII. Робота з комп’ютерною програмою. Ми опинились на планеті ЕОМ, зупинка «Римська система числення» (Навчання).
Міні-підсумок: Молодці!
VII. Релаксація
Ми наблизились до планети «Здоров’ятко». Швидко покліпати очима, заплющуючи очі, використовуючи ніс як ручку, написати у повітрі своє ім’я і знову швидко закліпати очима.
IX. Узагальнення вивченого матеріалу.
Час повертатися додому, давайте пригадаємо, що ми сьогодні дізнались цікавого?
1. Підведення підсумків.
Розгадування шарад. В шараді потрібно відгадати слово. Кожне слово відгадується не одразу, а по частинах.
З «Ч» над морем я літаю, з «Г» у машині мало, з «М» тебе я вдягаю, з «Л» собачкою звуся. (Чайка, гайка, майка, лайка).
- Як можна кодувати інформацію?
Заняття завершено. До побачення.
Отже, важливим компонентом використання комп’ютера як універсального дидактичного засобу навчання майбутніми вчителями початкової школи є накопичування банку даних електронних дидактичних матеріалів для подальшого їх пред’явлення в друкованому вигляді чи з екрана комп’ютера. Це – чудова база для майбутньої успішної професійної діяльності, фахового вдосконалення і поширення передового педагогічного досвіду.
Література
- Значено О.П. Інформаційні вміння майбутнього педагога // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 4 (43). – С. 49–50.
- Лошаковська Г.В. Комп’ютер у початковій школі: експериментальні дослідження та результати // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. - №2. – с.16-17.
- Шиман О.І. Місце комп’ютерних технологій у майбутній діяльності вчителів початкової школи // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №6. – Бердянськ: БДПУ, 2002. – С.69-77.
