Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
4.3. Стан сприйняття громадянами, політичними силами ідеї євроатлантичної інтеграції України
Для постійного прогресу в поглибленні й розширенні відносин між Україною та НАТО потрібна недвозначна прихильність українського народу та державних структур до цінностей Євроатлантичного співтовариства. У цьому контексті розвиток парламентського виміру співробітництва відіграє надзвичайно важливу роль. Більшість провідних політичних сил, представлених у парламенті, підтримують євроатлантичні прагнення України. Навіть політики лівого спрямування обережні у своїй критиці НАТО.
Практичні кроки щодо ухвалення нової Стратегії України відносно НАТО викликали в цілому позитивну реакцію і політичних сил, і громадськості України. Це свідчить, що в країні вже формується певна суспільно-політична база підтримки євроатлантичної інтеграції, зокрема на рівні політичної еліти.
Змінюється також і ставлення українського суспільства до НАТО, про що свідчать результати громадських опитувань як у Києві, так і в регіонах країни, що традиційно вважалися противниками інтеграції. Низка опитувань громадської думки визначають питому частку респондентів, що схвалюють вступ України до НАТО, на рівні 30 - 35 %. Водночас кількість громадян, які висловлюються проти, становить 33 - 38 %. Це свідчить про живучість старих уявлень щодо характеру і природи Альянсу серед значної частини населення.
Загалом рівень суспільної підтримки вступу України до НАТО приблизно такий, який був на початковому етапі у низці країн, які нещодавно стали членами Альянсу. Показовим є те, що найбільша частка прихильників євроатлантичної інтеграції України - молоді громадяни України у віці 18 - 29 років.
У цілому такий стан громадської думки свідчить про низький рівень інформованості широких верств населення, внаслідок чого формується неадекватне сприйняття практичної діяльності Альянсу зі зміцнення європейської безпеки, а також щодо ролі НАТО у сприянні процесам розвитку європейської демократії. Значна частка провини за це лежить насамперед на наших ЗМІ, провідних каналах телебачення. Але варто зауважити, що навіть ті політичні сили, які вважають необхідним невідкладний вступ до НАТО, фактично не здійснюють скільки-небудь значної послідовної роботи щодо зміцнення суспільної підтримки євроатлантичного курсу України.
Недостатньо і несистемно висвітлюється нинішнє співробітництво України з НАТО, яке охоплює багато суспільно корисних напрямів, зокрема реалізацію конверсійних проектів, освіту і перепідготовку військовослужбовців на основі європейських норм і стандартів, відпрацювання спільних дій у боротьбі зі стихійними лихами тощо. Причому широка громадськість залишається практично необізнаною, що таке співробітництво здійснюється переважно за рахунок Альянсу і є економічно вигідним для України.
Одним з невідкладних завдань реалізації курсу євроатлантичної інтеграції України має стати сприяння усвідомленню широкими верствами населення того, що вступ України до НАТО фактично зумовлює можливості приєднання до європейської спільноти. Перспектива стати повноправним членом Європейського Союзу користується більш високим рівнем суспільної підтримки - 45 - 55 % населення.
Значно зменшилася кількість громадян України, які вважають розширення НАТО на Схід несприятливим через низку причин (посилення залежності України від західних держав, можливість втягнення України у протистояння Росії та НАТО, зміцнення військового блоку, що загрожує Україні тощо). Разом з тим необхідні скоординовані та цілеспрямовані зусилля владних структур, засобів масової інформації як у центрі, так і на місцях щодо послідовного роз'яснення, що реалізація курсу євроатлантичної інтеграції жодним чином не загрожує розвитку рівноправного співробітництва України з Росією та іншими країнами СНД.
4.4. Проблеми соціально-економічних та політичних реформ в Україні в контексті стратегії євроінтеграції
Пріоритети євроатлантичної інтеграції України мають бути належним чином враховані у процесі здійснення запропонованої Президентом України політичної реформи. Досягнення європейських стандартів у політичній сфері, пов'язаних із демократизацією держави та суспільного життя загалом, укорінення в країні засад громадянського суспільства необхідно визнати серед найбільш важливих завдань політичних перетворень.
Практичне запровадження інституціональних змін у політичній сфері повинно виходити із необхідності надання нового потужного імпульсу курсу євроатлантичної інтеграції. Посилення ролі політичних партій, конституційне закріплення повноважень парламенту щодо формування Уряду визначають невідкладну потребу опрацювання дієвих механізмів, які б забезпечили незмінність євроатлантичних та євроінтеграційних пріоритетів України та послідовне здійснення державної політики щодо їх ефективної реалізації.
Вступ України до НАТО потребує цілеспрямованих зусиль усіх гілок влади з реформування українського суспільства та української економіки. Попри те, що НАТО - організація, призначена забезпечувати захист свободи та безпеки її членів, тобто є військовим блоком і суто економічних критеріїв вступу до неї немає, досягнення політичних параметрів, необхідних для набуття членства у НАТО, неможливе без певних економічних передумов.
Як відомо, рішення в Альянсі приймаються консенсусом, а фундаментом співробітництва є взаємна довіра країн-членів. На жаль, на сьогодні рівень взаємної довіри між Україною та країнами НАТО ще досить низький. Зростання довіри можливе лише за умов забезпечення незворотності демократичних перетворень, політичної та економічної стабільності, досягнення високих соціальних стандартів.
Досягнення європейських стандартів життя потребує насамперед прискореного економічного зростання, що базується на впровадженні новітніх високих технологій, структурній перебудові економіки України, за рахунок чого має бути забезпечене високоефективне використання виробничих, фінансових і людських ресурсів. Україна має подолати значну різницю у ВВП на душу населення і у доходах порівняно з країнами - членами НАТО.
У свою чергу, це потребує дальшого реформування економіки з метою створення такого інституційного середовища, яке стимулювало б ділову активність, гарантувало б економічні права і свободи громадян України, сприяло б створенню і зростанню середнього класу.
Чи не найважливішу роль у цьому має відіграти усунення перешкод та створення системи стимулювання інвестицій, захисту прав інвесторів, формування інвестиційних ресурсів. Україна має розробити й впровадити прості й прозорі механізми регулювання підприємницької діяльності з одночасним вжиттям жорстких заходів боротьби з економічною злочинністю, "відмиванням" коштів, корупцією на всіх щаблях виконавчої влади.
Такі кроки мають підкріплюватися створенням дієвої системи стимулювання виробництва конкурентоспроможної продукції, центрів високих технологій, підтримки розвитку інноваційної сфери, сприянням реалізації тих інноваційних проектів, що забезпечують суттєвий вплив на ефективність виробництва та підвищення його конкурентоспроможності.
Чи не найскладнішою проблемою євроатлантичної інтеграції України є досягнення європейських соціальних стандартів. Підвищення якості життя неможливе насамперед без суттєвого зростання доходів населення. Україна до 2007 р. має забезпечити рівень доходу на душу населення не нижчий за половину рівня доходів на душу населення країн ЄС. На сьогодні середній доход на душу населення країн ЄС становить близько 10 тис. дол. США на рік. Цей показник надзвичайно важливий в інтеграційних процесах, оскільки населення зростаючим споживанням стимулює виробництво, підтримуючи тим самим сталий економічний розвиток.
Для стабільної Європи незаперечною умовою інтеграції є політична і соціальна стабільність та незначний маргінальний і криміногенний прошарок населення. Досягти цього можна лише за умови високого рівня доходів переважної більшості населення. Маргіналізація та криміналізація суспільства є невід'ємними складовими його бідності. Зрозуміло, що за таких умов потрібні революційні заходи. І ці заходи не можуть вважатися шоковими або непопулярними, оскільки їх безпосереднім результатом буде значне поліпшення матеріального становища переважної більшості населення країни.