Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
1.4. Новий формат відносин Російської Федерації з НАТО
Розвиток відносин Російської Федерації з НАТО - одне з ключових питань європейської безпеки. Обидві сторони мають значний вплив на міжнародні події, і їхнє зближення та тісна взаємодія є запорукою регіональної стабільності.
Російська Федерація свого часу приєдналася до програми "Партнерство заради миру", почала активно працювати в рамках Ради північноатлантичного партнерства. Позитивні тенденції співробітництва закріпилися підписанням Основоположного акта між РФ та НАТО (1997 р.). Після підписання в Римі у травні 2002 р. документів про новий формат взаємовідносин НАТО і Росія співпрацюють з широкого кола важливих для євроатлантичної безпеки питань. Найбільш вагомим результатом нового етапу розвитку відносин між НАТО і РФ є формування спільних механізмів ухвалення рішень з ряду важливих проблем: боротьби з тероризмом, миротворчої діяльності, розповсюдження зброї масового ураження, кризових ситуацій цивільного характеру, боротьби з організованою злочинністю та деяких інших.
Успішна взаємодія НАТО з Росією стимулює процеси трансформації системи євроатлантичної безпеки, надає нового поштовху демократичним перетворенням у країнах пострадянського простору і, найголовніше, суттєво поліпшує загальний клімат безпеки.
2. Україна у новій архітектурі міжнародної безпеки
2.1. Національні інтереси та безпека держави
Реалізація Україною базових принципів державної незалежності, суверенітету та територіальної цілісності ґрунтується на розумінні безпеки держави як складової системи міжнародної безпеки на глобальному і регіональному рівнях.
Сучасна ситуація вимагає переоцінки загроз і викликів для України та визначення ефективних шляхів їхнього унеможливлення і протистояння їм у стратегічній перспективі.
У протистоянні таким загрозам, як міжнародний тероризм, розповсюдження зброї масового ураження, економічний шпіонаж, маніпулювання масовою свідомістю тощо автономні системи національної безпеки виявляються малоефективними. Національна безпека будь-якої країни сьогодні неможлива без тісної співпраці з впливовими міжнародними структурами безпеки.
Це означає, що для забезпечення національної безпеки необхідне врахування дедалі більшої кількості чинників не тільки національного, але й регіонального і навіть глобального рівнів.
Як пряму загрозу своїм національним інтересам Україна сприймає будь-які спроби виключення її з міжнародного процесу прийняття рішень. Україна виходить з того, що однією з найважливіших гарантій її суверенного розвитку є формування та підтримання системи колективної безпеки в європейському та трансатлантичному просторі, розвиток кооперації у всіх напрямах. На перший план міжнародної співпраці висуваються завдання як посилення взаємодії зі стратегічними партнерами, так і запровадження нових координаційних механізмів на внутрішньодержавному рівні.
Вибір Україною основних стратегічних партнерів - це також питання ефективності нашого включення в існуючу систему розподілу функцій і ролей у сучасному геополітичному та геоекономічному просторі. Він ґрунтується на стратегічному баченні шляхів розвитку держави, її національних інтересів і засобів їхньої реалізації.
Усвідомлюючи важливість мати надійних стратегічних союзників серед європейських країн, головним вектором зовнішньополітичної діяльності держави визначено курс на євроатлантичну та європейську інтеграцію. Така стратегія істотно впливає на весь спектр пріоритетів зовнішньої активності держави, на формування нової моделі громадянського суспільства та національної безпеки. Розвиток взаємин з іншими державами та групами держав має узгоджуватися з основним курсом нашої держави і будуватися відповідно до її національних інтересів.
Повноправне членство в Альянсі безпосередньо відповідає національним інтересам України, оскільки політична вага і військова міць НАТО можуть забезпечити її незалежність і територіальну цілісність краще, ніж непевний статус позаблокової держави. Однак шлях до членства в НАТО є складним і тернистим.
2.2. Євроатлантична інтеграція як ключовий елемент забезпечення національної безпеки України
Процес євроатлантичної інтеграції України є логічним продовженням її стратегічного курсу на утвердження в суспільстві принципів демократії. Прагнення України бути визнаною європейською державою ґрунтується на спільному із західним світом розумінні та баченні суспільних цінностей. Створення громадянського суспільства, розвиток демократичних інституцій, забезпечення прав і свобод людини виступають пріоритетними національними інтересами України, які визначено ще на початку її утворення як незалежної держави.
У зовнішньополітичному вимірі курс на євроатлантичну інтеграцію було закладено в Законі про основні засади зовнішньої політики України від 2 липня 1993 р., Концепції національної безпеки, інших нормативних актах Президента України та Уряду.
8 липня 2002 р. Указом Президента України введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 травня 2002 р. "Про стратегію України щодо організації Північноатлантичного договору". Заявлений у цьому документі стратегічний курс на вступ нашої країни до НАТО чітко підтверджує сповідування Україною європейських цінностей.
Це історичне рішення виходило з тієї головної обставини, що необхідність ефективної реалізації життєво важливих національних інтересів нашої держави в сучасних умовах робить дальше її перебування у статусі невизначеності щодо ключової регіональної структури колективної безпеки неможливим, оскільки фактично може завести країну у стан відносної безпекової ізоляції з усіма наслідками для її розвитку і добробуту.
З огляду на нові загрози, що постали перед людством, Україна не може залишатися осторонь розвитку глобальних процесів. Тенденції світового та регіонального розвитку свідчать про недоцільність для України залишатися осторонь інтеграційних безпекових процесів, зокрема таких регіональних структур, як Північноатлантичний альянс. Навіть наймогутніші держави світу змушені сьогодні формувати коаліції для протистояння новим загрозам у сфері безпеки. Відповідь на виклики часу полягає у тіснішому об'єднанні демократичних країн на основі спільних цінностей.
Активізація євроатлантичного вектора української зовнішньої політики відповідає довгостроковим інтересам нашого суспільства у сфері безпеки та оборони, є закономірним продовженням плідної та взаємовигідної співпраці України з євроатлантичними структурами.
Але й досі ще багато хто у нашій країні має сумніви - чи доцільно Україні вступати в НАТО? Це можна пояснити як стереотипами часів "холодної війни", так і недостатнім розумінням тих вигод та переваг, які матиме наша держава із завершенням імплементації стратегії євроатлантичної інтеграції.
З урахуванням військових і політичних можливостей НАТО, досвіду держав - членів Альянсу у формуванні демократичного суспільства, ефективної економіки та оборонної сфери членство України в НАТО сприятиме вирішенню низки важливих завдань. Вони полягають у такому:
- входження до наймогутнішого військово-політичного союзу підвищить ступінь безпеки в регіоні і гарантуватиме захист національної безпеки України у найбільш ефективний спосіб. Позитивно позначиться на обороноздатності України приведення української військової організації у відповідність до стандартів НАТО;
- у разі пасивної позиції нашої країни реальною стане небезпека залишитися осторонь світових політичних та економічних інтеграційних процесів. А поглиблення євроатлантичної інтеграції дозволить Україні ефективніше захищати свої економічні та політичні інтереси в Європі та у світі;
- у результаті активізації відносин з євроатлантичними структурами і входження до НАТО Україна зможе надійніше гарантувати свою економічну безпеку, створить більш сприятливі умови для інтеграції в європейські економічні структури, збільшить свій вплив на формування загальноєвропейської політики. Зокрема, це посилить позиції України при входженні до Європейського Союзу;
- країни НАТО є на сьогодні світовими лідерами у галузі високих технологій, у т. ч. й оборонних. Приєднавшись до НАТО, Україна не тільки отримає доступ до цих технологій, а й зможе зробити свій внесок у справу оборони євроатлантичних націй, що додатково підштовхне розвиток нашої науки та промисловості. Союз із передовими націями світу надасть можливість Україні активніше використовувати найсучасніші освітні та інформаційні технології;
- розширення співробітництва з НАТО, країнами - членами Альянсу сприятиме позитивним структурним перебудовам в українському суспільстві, зокрема зміцненню демократії, утвердженню верховенства права, захисту прав людини. Як процес об'єктивний і здійснюваний в інтересах усього народу України входження до НАТО має сприяти консолідації суспільства;
- слід враховувати, що країни НАТО є сьогодні світовими лідерами у забезпеченні соціально-економічних та соціально-політичних стандартів, які сформувалися внаслідок побудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Отже, Україна також значно посилить свої позиції у підтриманні внутрішньої політичної та соціальної стабільності;
- входження України до спільноти розвинених євроатлантичних націй істотно зменшить рівень загроз, що стоять перед Україною у соціально-економічній та гуманітарній сферах. Як країна - член НАТО Україна матиме якісно сильнішу підтримку від своїх партнерів у досягненні західних стандартів економічного добробуту та соціальної захищеності населення;
- Україна за нових міжнародних умов виступає ключовим елементом системи європейської безпеки. Її входження до Північноатлантичного альянсу сприятиме зміцненню стабільності та безпеки у Східноєвропейському та Чорноморському регіонах.
Таким чином, євроатлантична інтеграція означає для України більше, ніж бути просто членом системи колективної безпеки, інтеграція в НАТО означає включення в євроатлантичний простір безпеки з тими країнами, з якими ми поділяємо загальні цінності та принципи. Бути частиною механізму колективної безпеки та оборони означає отримати надійні гарантії безпеки, що дасть змогу сконцентруватися на соціальних та економічних питаннях. Членство України в НАТО відкриє нові економічні перспективи, знизить рівень фінансових ризиків, поліпшить інвестиційний клімат. А це, у свою чергу, сприятиме активізації економічного розвитку, підвищенню добробуту українських громадян.
Незважаючи на певні непорозуміння та тиск з боку наших західних партнерів, зокрема напередодні Празького саміту, Україна підтвердила свою відданість євроатлантичній інтеграції. І досягнутий у Празі результат свідчить на користь стратегічного вибору України.