Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
3.3. Вступ до СОТ та трансформація аграрного комплексу
Членство України в СОТ зумовить прискорення ринкової трансформації аграрного комплексу, що у довготерміновій перспективі матиме незаперечні позитивні наслідки. Водночас можливі певні втрати, пов'язані з необхідністю істотної перебудови державної системи підтримки сільського господарства і адаптації суб'єктів господарської діяльності до нових правил та умов регулювання цієї сфери.
До позитивних наслідків можна віднести:
- пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків;
- прискорення структурних реформ в аграрному секторі; структурні пріоритети визначатимуться потенціалом конкурентоспроможності галузей і підприємств на зовнішніх ринках, а спрощення процедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни;
- розширення асортименту та якості продовольчих товарів, зниження споживчих цін.
Негативні наслідки приєднання до СОТ можуть бути викликані переведенням згідно з Угодою про сільське господарство (УСГ) усіх нетарифних бар'єрів (крім санітарних та фітосанітарних) у тарифи, рівень яких в Україні має істотно знизитись.
УСГ передбачає зміну форм державної підтримки сільськогосподарського виробництва шляхом переважного використання інструментів, які справляють мінімальний негативний вплив на торгівлю або на виробництво.
Довідково: згідно з угодою СОТ, підтримка сільського господарства поділена на дві категорії:
- заходи, які не підлягають скороченню ("зелена скринька") - це такі загальні послуги, як фінансування досліджень, контроль за шкідниками та хворобами, підготовка та перепідготовка спеціалістів, інспектування, маркетингові послуги та підтримка інфраструктури; прямі виплати товаровиробникам такі, як підтримка доходів, неприв'язана до результатів виробництва, страхування доходів та підтримка соціальних програм, виплати виробникам за втрати від хвороб урожаю та тварин, виплати за програмами виходу на пенсію, або за виведення ресурсів з процесу виробництва, інвестиційна допомога, програми охорони навколишнього середовища та регіональні програми підтримки; підтримка запасів для забезпечення продовольчої безпеки та внутрішня продовольча допомога;
- субсидії, що підлягають скороченню ("жовта скринька") - цінова підтримка виробників, дотації виробникам м'яса та молока, списання боргів минулих років, компенсація вартості матеріально-технічних ресурсів для виробництва сільськогосподарської продукції, у т. ч. здешевлення кредитів комерційних банків, пільгові тарифи на електроенергію та послуги.
Нині "жовті" програми підтримки сільського господарства України з урахуванням податкових пільг становлять - 78 %, а без податкових пільг - 60 % загальної вартості внутрішньої підтримки сільського господарства.
У процесі переговорів Україна відстоює рівень підтримки сільського господарства за сукупним рівнем підтримки в обсязі 1,37 млрд. дол., що відповідає періоду 1994 - 1996 рр., який запропоновано як базовий.
Фактична підтримка сільського господарства в Україні є значно меншою від рівня, який передбачено сукупним виміром підтримки (СВП) базового періоду, що є предметом узгодження на переговорах з приєднання України до СОТ.
Таким чином, членство України у Світовій організації торгівлі вимагатиме зниження рівня захисту внутрішнього аграрного ринку шляхом зменшення імпортних тарифів на сільськогосподарські товари та продовольство, а також поступової трансформації державної підтримки сільського господарства.
Найбільш неузгоджене і проблемне питання у ході переговорів щодо вступу до СОТ - це тарифна квота на цукор-сирець. Українська позиція на даний момент така: обсяг 200 тис. т на рік зі ставкою мита 2 % зі збільшенням до 260 тис. т у 2005 р. Розмір квоти по цукру-сирцю, який зараз обговорюється, становить близько 15 % від внутрішнього споживання цукру в Україні. Такий обсяг не може не зашкодити внутрішнім виробникам, конкурентоспроможність яких нині є низькою. Водночас неузгодження цієї позиції в переговорному процесі може заблокувати вступ України до СОТ. Вирішення даної суперечності перебуває у площині державної підтримки бурякоцукрової галузі, яка за нормами СОТ може становити не менше 100 млн. грн. (5 % від вартості виробництва цукрового буряку в країні).
Загалом запровадження в аграрному секторі норм і правил СОТ щодо сільського господарства відповідає об'єктивним потребам реформування аграрних відносин і сприятиме повнішій реалізації порівняльних і конкурентних переваг галузі на зовнішніх ринках.
3.4. Особливості функціонування сектору послуг після приєднання до СОТ
Враховуючи інфраструктурну спрямованість багатьох секторів послуг можна передбачити, що реформи, здійснювані в контексті норм і правил СОТ, включаючи регуляторні та інституційні зміни, могли б сприяти підвищенню конкурентоспроможності у багатьох технологічно пов'язаних видах діяльності і, таким чином, поліпшити функціонування економіки України в цілому.
Найбільш очевидними серед соціальних наслідків лібералізації ринку послуг можуть бути втрати, пов'язані з необхідністю перепідготовки і можливим регіональним галузевим переміщенням трудових ресурсів.
Водночас світовий досвід переконує, що прямі соціальні наслідки реформування багатьох секторів послуг мають меншу негативну складову, ніж у традиційних галузях промисловості чи сільському господарстві.
Сектор банківських послуг
Можна прогнозувати такі позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок банківських послуг України:
- підвищення рівня обслуговування в банківській системі, скорочення термінів операцій, розширення спектра послуг та вдосконалення технологій їх надання;
- збільшення обсягів кредитування, які можуть бути надані такими установами (власний капітал материнських банків є значно більшим, ніж філій);
- стимулювання через конкуренцію розвитку українських банків, зміцнення української банківської системи за рахунок реструктуризації та концентрації капіталу (зменшення кількості банків відбуватиметься переважно за рахунок дрібних неконкурентоспроможних банків).
Основним негативним наслідком допуску філій іноземних банків на український ринок банківських послуг є ускладнення нагляду за фінансовими операціями таких установ. Але міжнародна практика пропонує достатньо заходів, за допомогою яких можна створити ефективну систему банківського нагляду за філіями іноземних банків (національний режим нагляду, доступ до філій органів банківського нагляду країни місцезнаходження материнського банку, участь у національній системі страхування банківських депозитів тощо).
Сектор страхових послуг
Питання доступу на страховий ринок України іноземних страхових компаній врегульоване чинним законодавством. Дальше забезпечення ефективного доступу на страховий ринок стосується лібералізації діяльності філій страхових компаній-нерезидентів на території України. Зняття обмежень стосовно доступу іноземних страховиків на ринок України сприятиме залученню додаткового капіталу та новітніх технологій надання страхових послуг, дозволить підвищити конкуренцію на страховому ринку України.
Водночас слід враховувати, що зарубіжні страховики, які прийдуть на український ринок, є фінансово потужними компаніями. Конкурувати з ними українським страховим компаніям досить важко, оскільки вони не мають достатніх фінансових ресурсів та рівня надання страхових послуг і гарантованих виплат страхових відшкодувань у разі настання страхових випадків. Існує ймовірність поглинання невеликих вітчизняних страхових компаній зарубіжними, що в цілому сприятиме підвищенню фінансової стабільності страхового ринку.
Транспортні послуги
Транспортні послуги займають понад 80 % у структурі експорту послуг України. Вступ до СОТ матиме переважно позитивні наслідки для трубопровідного транспорту шляхом забезпечення свободи транзиту згідно з угодами СОТ. Морський, автомобільний та авіаційний транспорт вже сьогодні діють в умовах жорсткої конкуренції на ринку міжнародних перевезень.
Що стосується внутрішніх перевезень, то цій сфері необхідно вжити заходів щодо підвищення якості перевезень всіма видами транспорту (автомобільним, авіаційним, залізничним та водним), збереження вантажів, дотримання строків доставки тощо. В іншому разі при входженні до СОТ та запровадженні вільного режиму національні перевізники втратять можливості здійснення вигідних транзитних операцій та поступатимуться іноземним конкурентам.
В цілому приєднання до СОТ позитивно вплине на ринки транспортних послуг та стимулюватиме транзитні транспортні потоки через територію країни.
Сектор послуг зв'язку
Ринок послуг зв'язку України є одним з найбільш привабливих для іноземних інвесторів. Членство в СОТ для галузі зв'язку та інформатизації забезпечить такі переваги:
- сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій до галузі та прискоренню технологічного оновлення;
- забезпечить прийняття правил торгівлі у сфері надання послуг зв'язку, які діють у більшості країн світу;
- надасть широкі можливості щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв'язку;
- сприятиме обміну досвідом щодо впровадження новітніх технологій та підвищенню кваліфікації українських фахівців;
- сприятиме наданню споживачам більш широкого спектру послуг за помірними цінами та забезпечить їхню високу якість.
Результати зробленого Держкомзв'язку аналізу свідчать, що найскладнішими для галузі будуть перші 1 - 2 роки після вступу України до СОТ. Цей період необхідний для адаптації вітчизняних постачальників послуг до нового конкурентного середовища та утримання здобутих позицій на ринку телекомунікаційних послуг.
Туризм
Міжнародний туризм - це високоприбуткова сфера торгівлі послугами, яка є значним джерелом доходу у багатьох країнах. У структурі експорту послуг України на нього припадає лише 2,8 %. Наша країна має значний потенціал для розвитку цього виду послуг, враховуючи природні умови, велику кількість історичних та культурних пам'яток тощо. Водночас для використання наявного потенціалу вітчизняних ресурсів недостатньо, і приплив іноземного капіталу внаслідок вступу України до СОТ сприятиме розвитку цієї капіталомісткої сфери та підвищенню стандартів обслуговування.
Сектор роздрібної торгівлі та побутових послуг
Вступ України до СОТ матиме безперечні позитивні наслідки для поглиблення процесу запровадження ринкових механізмів господарювання у секторі торговельних послуг, підвищення якісного рівня обслуговування споживачів, збільшення роздрібного товарообігу:
- лібералізація доступу до ринку роздрібної торгівлі створить умови для зменшення адміністративних бар'єрів щодо входження на цей ринок усіх його учасників, у т. ч. і вітчизняних суб'єктів підприємництва, а це забезпечить додаткові робочі місця, зростання фахового рівня працівників і розвиток конкуренції;
- збільшення прямих іноземних інвестицій дозволить розширити роздрібну мережу і найголовніше отримати передові технології, ефективні методи організації управління, продажу товарів та обслуговування споживачів;
- ширший доступ до обладнання і нових технологій дозволить урізноманітнити побутові послуги, поліпшити їхню якість, збільшити зайнятість населення у цій сфері економіки і обсяги наданих послуг.
Консалтинг
Найбільші зарубіжні консалтингові компанії вже працюють на українському ринку. Вступ до СОТ автоматично не приведе до збільшення їхньої присутності, якщо в країні не поліпшиться інвестиційний та бізнес-клімат, оскільки вони орієнтуються передусім на обслуговування іноземних компаній, що працюють в Україні. Проте у більш довгостроковій перспективі можна очікувати посилення конкуренції на цьому ринку, що сприятиме об'єднанню вітчизняних консалтингових фірм.
Таким чином, позитивні наслідки для сектору послуг від вступу України до СОТ переважатимуть над негативними. Очевидно: якщо Україна розвиватиме ринок послуг, спираючись лише на національні ресурси або обмежуючись послугами іноземних постачальників, то конкурентоспроможність сектору послуг у країні неминуче відставатиме від міжнародного рівня.
У результаті вступу України до СОТ підвищиться конкуренція на ринках послуг, передусім у таких привабливих секторах, як фінансові послуги та послуги зв'язку. Це сприятиме розширенню спектра послуг, підвищенню їхньої якості та здешевленню, збільшенню зайнятих у сфері їх надання. Крім того, розвиток ринків фінансових та комунікаційних послуг є необхідною передумовою для розвитку конкурентоспроможного високотехнологічного виробництва та економіки в цілому.