Пріоритети технологічного розвитку України
| Вид материала | Документы |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
1. Зміст та головні напрями співробітництва України з СОТ
1.1. Стратегічні цілі вступу України до СОТ
Співробітництво України з СОТ є складовою комплексної соціально-економічної стратегії, спрямованої на побудову ефективної, конкурентоспроможної, соціально орієнтованої економіки. У цьому контексті підготовка до вступу та діяльність України як члена СОТ мають сприяти реалізації низки стратегічних завдань макроекономічного характеру, а саме:
- запровадження міжнародно визнаних, стабільних правил і норм регуляторної політики, що стимулюватимуть ефективне нагромадження та використання ресурсів економічного зростання;
- збільшення обсягів та поліпшення структури експорту, поглиблення міжнародних коопераційних зв'язків українських підприємств;
- забезпечення реалізації в перспективі факторних переваг України, її інфраструктурного, людського, інноваційного, матеріально-ресурсного потенціалу та підвищення на цій основі конкурентоспроможності національної економіки;
- суттєва активізація інвестиційних процесів, надання їм переважно інноваційної спрямованості, здійснення широкомасштабної структурної перебудови національної економіки;
- збільшення прямих іноземних інвестицій та спрощення умов залучення зарубіжного позичкового капіталу на підставі приєднання до угоди СОТ про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (TPIMC);
- забезпечення зростання внутрішнього ринку за рахунок збільшення доходів населення та прибутків вітчизняних підприємств;
- розширення взаємної торгівлі та поступове наближення України до Європейського Союзу.
Визнання зобов'язань за угодами СОТ уможливить реалізацію зовнішньоекономічних зв'язків та регулювання торговельних суперечностей в руслі міжнародно-правових відносин, отримання доступу до світових ринків товарів та послуг на паритетних засадах з іншими учасниками міжнародної торговельної системи. Членство у СОТ формує для національної економіки низку важливих передумов суттєвого прогресу на шляху економічних перетворень, утвердження інноваційної моделі розвитку та підвищення добробуту населення. Серед них можна назвати такі:
1. Здешевлення імпортованих товарів і послуг та виробів, які використовують імпортні сировину і комплектуючі, внаслідок зменшення торговельних бар'єрів, зниження середньозваженої ставки ввізного мита за всією товарною номенклатурою з 7,02 % у 2002 р. до 5,66 % у 2005 р.
2. Поліпшення конкурентного середовища на внутрішньому ринку завдяки активізації діяльності нерезидентів, що сприятиме підвищенню якості та розширенню асортименту пропозиції товарів і послуг, збалансованості системи ціноутворення.
3. Підвищення ділової активності через спрощення та поліпшення умов міжнародної торгівлі; зростання пропозиції робочих місць.
4. Розширення імпорту сучасної техніки і технологій за рахунок зниження митних бар'єрів, оптимізації діяльності спільних підприємств, технопарків, венчурних фірм, інноваційних фондів тощо; удосконалення механізмів імпорту товарів інвестиційного призначення.
5. Подолання існуючих обмежень щодо доступу українських суб'єктів підприємництва на міжнародні ринки товарів і послуг внаслідок поліпшення умов торгівлі з країнами-членами СОТ, інтенсифікація співробітництва з регіональними економічними групами.
6. Диверсифікація зовнішньоторговельних зв'язків України, у т. ч. прикордонного співробітництва, формування сприятливого та ліберальнішого режиму зовнішньої торгівлі, підвищення довіри до національної економічної політики.
7. Набуття права брати активну участь у спеціалізованих органах СОТ, що відкриває доступ до інформації про ефективні механізми здійснення зовнішньоекономічної політики, сприяє розв'язанню торговельних суперечок, розширює можливості впливу на формування правил регулювання міжнародних торговельних зв'язків відповідно до національних інтересів країни.
8. Удосконалення національного законодавства шляхом ухвалення або внесення змін і доповнень до цивільного, цивільно-процесуального, податкового кодексів, інших законодавчих актів; розбудова сучасної системи технічних стандартів, гармонізованої з міжнародними та європейськими вимогами; трансформація структур та інститутів підтримки сільського господарства; впровадження прозорих механізмів захисту від неякісного імпорту; дальше вдосконалення митного законодавства, системи охорони прав інтелектуальної власності тощо.
9. Забезпечення послідовності та цілеспрямованості політики реформ, створення дієвих механізмів подолання корупції, детінізації економіки; вдосконалення інституційної системи розробки та реалізації державної політики.
Створення умов для реального використання зазначених можливостей є безпосереднім завданням національної економічної політики уряду України.
1.2. Узгодження інтересів у межах двостороннього та багатостороннього переговорного процесу
Переговорний процес стосовно вступу України до СОТ започатковано у 1995 р. З метою запобігання негативному впливу зовнішніх чинників та позитивного сприйняття пропозиції України країнами - членами СОТ було вирішено проводити переговорний процес не на підставі чинного митного тарифу, а виходячи з Концепції трансформації митного тарифу України на 1996 - 2005 рр., затвердженої відповідним Указом Президента України від 6 квітня 1996 р.
Відповідно до процедури набуття членства у СОТ країна-претендент має, по-перше, узгодити (або "зв'язати") рівні ввізних мит та визначити свої зобов'язання у секторах послуг у межах двостороннього переговорного процесу. По-друге, привести власний торговельний режим у відповідність з угодами СОТ.
Загалом відбулося 9 офіційних засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ.
Довідково: у даний час до складу Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ входять 42 країни. З дев'ятьма країнами вже підписано двосторонні протоколи з доступу до ринків товарів та послуг (Мексика, Уругвай, Нова Зеландія, Канада, Південна Корея, Словенія, Латвія, Грузія та Індія). З 22 країнами триває двосторонній переговорний процес. Фактично завершено двосторонні переговори з ЄС та Угорщиною, окремі питання належить узгодити у переговорах з Болгарією, Еквадором, Бразилією, Австралією, Кубою, Туреччиною.
З майже 11 тис. товарних позицій, що містяться в консолідованій тарифній пропозиції України, 95 % вже погоджено у процесі двосторонніх переговорів.
Для завершення двосторонніх переговорів з доступу до ринку товарів з державами-членами Робочої групи, Кабінету Міністрів України необхідно вирішити низку проблемних питань, зокрема, погодити рівні тарифних ставок на окремі товарні позиції: готову рибну продукцію, цукор, пиво, соняшникову олію, тютюнові вироби, освітлювальні прилади, побутові електротовари тощо.
Переговори з доступу до ринку послуг ведуться на підставі Графіка специфічних зобов'язань України у сфері послуг. Формування зобов'язань з доступу до ринку послуг України перебуває на заключній стадії. У частині послуг завершено переговори з Бразилією, Еквадором, Кубою та Туреччиною.
Загалом у межах процесу вступу до СОТ Україна визнала зобов'язання за 135 підсекторами сфери послуг. Вони охоплюють 12 основних секторів послуг - професійні, будівельні, освітні, екологічні, фінансові, медичні, рекреаційні, послуги в галузі культури, туризму, транспорту, зв'язку та дистриб'юторні послуги.
На переговорах з доступу до ринку послуг Україна зважено підійшла до лібералізації доступу до цієї сфери, створивши у такий спосіб умови для розвитку національного ринку та підвищення конкуренції. Зобов'язання нашої країни стосуються переважно збереження таких "якісних" обмежень, як підтвердження професійної кваліфікації (зокрема, наявність необхідної професійної підготовки, знання мови тощо) у секторах медичних та освітніх послуг; вимоги акредитації (зокрема, реєстрація юридичної особи в Україні) у секторах професійних, фінансових, транспортних послуг; обмеження на здійснення певних видів послуг (сектор фінансових, аудіовізуальних, транспортних, рекреаційних та культурних послуг).
Досі проблемним є визначення зобов'язань з доступу до ринку страхових послуг та послуг морського транспорту.
Процес вступу України до СОТ було активізовано протягом 2001 - 2002 рр. За цей період відбулося 4 засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ.
За результатами 9-го засідання Робочої групи (25 - 26 червня 2002 р.), Україною підготовлено відповіді на контрольний список (checklist) питань щодо торговельного режиму нашої держави. Даний меморандум є базою для підготовки підсумкових документів - Звіту Робочої групи та Протоколу про вступ України до СОТ, що засвідчує перехід до завершального етапу переговорів. Складність даного етапу полягає в тому, що переговори про вступ України до СОТ відбуваються одночасно з проведенням багатостороннього раунду переговорів - "Раунду розвитку", у ході якого формуються якісно нові багатосторонні правила міжнародної торгівлі. У зв'язку з цим ключовим завданням Кабінету Міністрів України є відстоювання національних інтересів при завершенні технічних процедур та переговорного процесу загалом, що створить реальні передумови приєднання України до СОТ у 2004 р. Набуття членства України у СОТ у цей термін дозволить стати повноправним учасником нових домовленостей за результатами "Раунду розвитку".