Пріоритети технологічного розвитку України
Вид материала | Документы |
Содержание3.1. Макроекономічні виміри членства в СОТ Можливі позитивні наслідки Можливі негативні наслідки 3.2. Розвиток промислового виробництва в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі |
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку, 278.24kb.
- Перше інформаційне повідомлення про міжнародну науково-практичну конференцію, 62.14kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири, 526.3kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ, 146kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
- Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів чернуха Ольга, 148.34kb.
- Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, 167.88kb.
3.1. Макроекономічні виміри членства в СОТ
Аналіз потенційних наслідків вступу до СОТ для динаміки зовнішньої торгівлі України принципово важливий з огляду на стратегічний розвиток країни в цілому.
Позитивний ефект від вступу до СОТ мають отримати насамперед галузі та підприємства, які вже включені до міжнародних коопераційних зв'язків та які ведуть активну експортну діяльність, оволодівши відповідними нішами світових ринків. Відтак можна очікувати збільшення в структурі експорту частки матеріаломістких галузей (чорна металургія та хімічна промисловість).
Водночас активізується низка чинників, які сприятимуть збільшенню обсягів імпорту в Україну. Серед них:
- зниження рівня тарифного захисту внутрішнього ринку. Розрахунки середньозважених ставок на базі обсягів імпорту в Україну 1996 р. свідчать, що загальне зниження середньозваженої тарифної ставки ввізного мита відбудеться на 1,64 процентного пункту: з 7,02 (діюча у 2002 р.) до 5,66 (зв'язана у 2005 р.);
- підвищення рівня доходів населення на тлі існуючої повільної реакції на зміну споживчого попиту з боку національних виробників, що призведе до зростання імпорту споживчих товарів;
- активізація діяльності експортерів, яка спонукатиме їх до постійного вдосконалення виробничих процесів, оволодіння сучасними технологіями, залучення новітніх матеріалів, що зумовить збільшення імпорту товарів виробничого призначення.
Згідно з прогнозами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, вступ України до СОТ не справить відчутного негативного впливу на обсяги та баланс зовнішньої торгівлі навіть у близькій перспективі. Так, очікується, що з 2002 до 2006 р. експорт зросте з 21,7 до 24,5 млрд. дол., або на 12,9 %. У той же час імпорт зросте з 18 до 21,2 млрд. дол., або на 17,7 %. При цьому позитивне сальдо зовнішньої торгівлі стабільно перебуватиме на рівні 3,2 - 3,3 млрд. дол.
Зменшення ставок ввізного мита створює підгрунтя для зниження на внутрішньому ринку цін як на імпортовані товари, так і на товари національного виробництва. Відтак від вступу України до СОТ можна очікувати гальмівного впливу на розвиток інфляції. Це сприятиме підвищенню дієвості монетарної політики та збільшенню свободи для маневру грошово-кредитними ресурсами.
Слід сподіватися на позитивні наслідки вступу до СОТ для стану балансу потоків капіталу:
- надходження в Україну короткострокового фінансового капіталу внаслідок спрощення доступу нерезидентів на ринок фінансових послуг;
- збільшення припливу в Україну позичкових коштів як у формі негарантованих кредитів (завдяки деякому підвищенню довіри кредиторів до країни-члена СОТ), так і у формі коштів від продажу єврооблігацій.
Зростання прозорості та передбачуваності економічної політики, перехід на світові стандарти ведення бізнесу створюють потенційні можливості для залучення в Україну додаткових прямих іноземних інвестицій.
Вступ України до СОТ справлятиме безпосередній вплив також і на стан бюджетної сфери.
Можливі позитивні наслідки:
- збільшення доходів від оподаткування підприємств галузей, в яких спостерігатиметься економічне зростання, та зайнятості внаслідок пожвавлення експортних виробництв. За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, приєднання до СОТ збільшить податкові надходження до державного бюджету від експорту вітчизняної продукції майже на 200 млн. дол. щорічно.
- зростання доходів внаслідок зниження рівня тінізації зовнішньої торгівлі, підвищення прозорості бюджетно-податкової та регуляторної політики як побічного результату запровадження правових норм, що відповідають вимогам СОТ.
- зростання надходжень внаслідок скасування або скорочення обсягів надання непрозорих галузевих податкових пільг і субсидій, програм галузевої підтримки, що не відповідають угодам СОТ, а також відмови від практики списання податкової заборгованості (відповідно до Угоди про субсидії та компенсаційні заходи СОТ).
Можливі негативні наслідки:
- втрата надходжень через скорочення обсягів виробництва внаслідок низької конкурентоспроможності окремих видів вітчизняної продукції.
- втрата податкових надходжень внаслідок зниження рівня прибутковості українських підприємств у ході цінової конкуренції.
- зростання витрат державного бюджету, пов'язаних з адаптацією до вимог системи ГАТТ/СОТ, зокрема у сфері стандартизації, оцінки відповідності та акредитації.
- зменшення доходів бюджету від ввізного мита, видачі ліцензій, сертифікатів, тощо внаслідок зниження митних тарифів, спрощення процедур сертифікації та ліцензування. Проте одночасно відбудеться суттєве скорочення нелегального імпорту, в результаті чого загальний обсяг митних надходжень може навіть зрости.
Отже, вступ України до СОТ матиме хоча й суперечливі, але в стратегічному плані позитивні макроекономічні наслідки. Пріоритетним завданням уряду є формування механізмів посилення позитивного впливу на економічний стан країни нового торговельного режиму, з одного боку, та розробка системи заходів щодо мінімізації негативних наслідків вступу України до СОТ, з другого.
3.2. Розвиток промислового виробництва в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі
Вступ до СОТ істотно вплине на промисловість України. У першу чергу це стосується металургійної, хімічної, легкої та деревообробної галузей, машинобудівної промисловості, зокрема електронної, електротехнічної, авіа- та суднобудівної. Найбільший позитивний ефект отримають експортоорієнтовані виробництва: металургійна, хімічна та текстильна галузі промисловості. Негативного впливу зазнають окремі галузі машинобудування, меблева та деревообробна промисловість.
Для експортоорієнтованих галузей - металургійної (частка експорту близько 80 %), хімічної (відповідно - 65 - 75 %) та текстильної промисловості (65 - 75 %) - вступ до СОТ матиме очевидні позитивні ефекти через зняття ряду обмежень на поставки товарів названих галузей на міжнародні ринки, посилення позицій виробників при проведенні антидемпінгових та спеціальних розслідувань тощо.
Водночас розвиток кожної галузі промисловості за умов лібералізації зовнішньої торгівлі матиме свою специфіку. Так, стан української чорної металургії багато в чому визначатиметься тим, наскільки швидко та в якому обсязі країнам - найбільшим виробникам чорних металів - вдасться скоротити надлишкові виробничі потужності.
Суперечливий вплив вступу до СОТ позначиться на хімічній промисловості. У короткотерміновій перспективі внаслідок зростаючої конкуренції між іноземними та національними компаніями можна очікувати зменшення частки національних виробників на внутрішньому ринку відповідних товарів. Однак за умови збереження високих темпів розвитку внутрішнього ринку обсяги реалізації можуть і зростати. Це, передусім, стосується малотоннажних хімічних товарів, лаків та фарб, пластмаси, оздоблювальних матеріалів та ін.
Зазначимо, що переваги вільного доступу на зовнішні ринки значною мірою стосуються тих товарних сфер, де діє "цінова конкуренція", тобто ринків товарів з низьким ступенем обробки. Це означає, що, коли Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, вона ще тривалий час перебуватиме у сфері низькотехнологічного експорту.
Визначальним фактором зростання експорту продукції легкої промисловості стало підписання у 2000 р. нової Угоди між Україною та Європейським Союзом про торгівлю текстильною продукцією, відповідно до якої 1 березня 2002 р. було скасовано кількісні обмеження на імпорт українських текстильних виробів на ринки країн Євросоюзу. Дана Угода базується на положеннях відповідної Угоди СОТ.
Вступ до СОТ сприятиме збільшенню на українському ринку іноземних виробників електронних компонентів та готових виробів. Водночас це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських товарів і активнішому виходу продукції спеціального електронного машинобудування на зовнішні ринки.
Зобов'язання в енергетичній сфері після вступу до СОТ суттєво не відрізнятимуться від існуючих внаслідок того, що Україна є стороною угоди до Енергетичної хартії, положення якої відповідають основним документам СОТ. В ній йдеться про такі принципи співробітництва, як режим найбільшого сприяння, національний режим, свобода транзиту, експортні та імпортні збори, кількісні обмеження, захисні заходи, винятки тощо.
Нині до імпортованих енергоресурсів застосовується нульова ставка ввізного мита. Тому приєднання до СОТ не повинно спричинити загострення конкуренції між вітчизняними та іноземними виробниками.
Із вступом до СОТ, з огляду на обмеження щодо застосування субсидій, дотацій та компенсаційних заходів, особливої уваги потребуватиме вугільна галузь, реструктуризація якої здійснюється за програмою "Українське вугілля".
Потребуватимуть перегляду інструментарій та цілі промислової політики. Це стосується тих програм розвитку окремих галузей та виробництв, які сьогодні діють в Україні. Очевидно, що формат майбутніх подібних документів має бути змінено з тим, щоб програми стали реальним орієнтиром для відповідних підприємств при виробленні їхньої виробничо-комерційної стратегії й усіляко заохочували самі підприємства адаптуватися до швидкоплинних умов економічної кон'юнктури.
Для того, щоб повністю скористатися позитивними ефектами лібералізації торгівлі та інвестиційних потоків, реальний сектор економіки потребує суттєвої реструктуризації компаній, поліпшення корпоративного управління та розподілу ресурсів. Дуже важливо, щоб спільними зусиллями уряду і Верховної Ради України було створено дійсно однакові умови конкуренції на внутрішньому ринку для всіх економічних агентів, що потребує перенесення акцентів із сектороорієнтованих програм на формування сприятливих умов розвитку підприємництва в цілому.