Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела Current situation in ukraine informatization education Розвиток творчих здібностей в учнів у Development of creative capabilities for pupils in process Експериментальна перевірка готовності сільських учнів

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 7100.22kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки" від 9 січня 2007 року № 537-V.– a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
   
2. Закон України "Про вищу освіту" 2002 р., N 20, ст.134 зі змінами 19.01.2010 р.
   
3. Кремень В.Г. Суспільство знань і якісна освіта // Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик «Освіта», № 13 – 14, 21–27 березня 2007 р.
   
4. Богатырь Б.Н. Система образования России как объект информатизации // Школа-семинар «Создание единого информационного пространства системы образования» (г. Москва, 3–5 нояб. 1998 г.). – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1998.
   
5. Жук Ю.О. Системні особливості освітнього середовища як об’єкту інформатизації // Післядипломна освіта в Україні. – 2002. – № 2. – С. 35 – 37.
   
6. re.hitslink.com/report.aspx?qprid=10&qptimeframe=M&qpsp=137
   

Tereschenko S.

CURRENT SITUATION IN UKRAINE INFORMATIZATION EDUCATION

In the article reveals the essence of education informatization, its legal framework and the state at the present stage of social development, the role of computers in the process of educational activities.

Key words: informatization of education, information and communication technologies, computer technologies.

Надійшла до редакції 16.06.2010


УДК 37.03

Джевага Г.В.

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УЧНІВ У
ПРОЦЕСІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті висвітлено можливості застосування дослідницької діяльності для розвитку творчих здібностей учнів загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості. Описані педагогічні підходи організації дослідництва в умовах сучасної сільської школи.

Ключові слова: сільськогосподарська дослідницька діяльність, гурткова робота, організація досліджень.

Актуальність дослідження. Формування компетентної особистості фермера – працівника з активною життєвою позицією, який би здійснював раціональне ведення господарства і виробництво конкурентноспроможної сільськогосподарської продукції, відповідно до вимог ринку та особливостей регіону є актуальним на сьогодні. Завданням сучасної школи є: ознайомлення учнів з основними сучасними технологіями виробництва; підготовка до активної трудової діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства; здійснення різнобічного розвитку індивідуальності особистості на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб; створення умов для професійного самовизначення; вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань [3]. Для реалізації поставлених завдань педагогам необхідно застосовувати ефективні форми і методи навчання. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є залучення учнів у навчально-виховному процесі до сільськогосподарського дослідництва. До того ж, виконуючи дослідження, учні зможуть застосувати наявні у них знання, вміння та навички, елементи методології наукового пізнання світу, для здобуття нових знань та вмінь.

Теоретичні основи дослідницької діяльності учнів розробляли В.Н. Андреев, Н.М. Зверева, О.І. Щербаков, В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко, та інші вчені. В їхніх роботах висвітлюється сутність дослідницької діяльності, розглядаються її основні компоненти, аналізуються питання оцінювання результатів проведених учнями досліджень. Розробку теоретико-методичних засад організації науково-дослідної діяльності учнів здійснювали А.А. Давиденко, Л.І. Ковбасенко, Л.Є. Осипенко, Е.В. Соломкина, А.А. Яценко та інші. Ними закладено теоретичні основи та висвітлено методичні питання залучення та керування науково-дослідною роботою у школі та позашкільних навчальних закладах. У працях Кузьменка В.В. зазначено важливу роль науково-дослідницької діяльності у формуванні стійких глибоких знань та наукового світогляду учнів. У наукових працях Васильєвої С.О. відзначається необхідність дидактичного обґрунтування та створення відповідної моделі організації кожного етапу науково-дослідної роботи, для отримання позитивного навчально-виховного впливу на учнів. Тому, постає важливе завдання розробки науково-обґрунтованого підходу до організації сільськогосподарського дослідництва у навчальному процесі основної школи, з метою розвитку творчих здібностей учнів, що й спонукало нас до проведення даного дослідження.

Стаття має на меті розкрити значення дослідницької діяльності для розвитку творчих здібностей учнів сільської місцевості.

Проаналізувавши науково-методичну літературу, що стосується поставленої проблеми та вивчивши досвід організації дослідницької діяльності у позашкільних навчальних закладах, нами було визначено складові системи творчих здібностей особистості учня-дослідника: уява, увага, інтуїція, сила волі, логічне мислення, здатність класифікувати об’єкти, обсяг вербально-логічної пам’яті, здатність до аналізу та синтезу.

Як зазначав психолог Н.С. Лейтес – кожний структурний компонент здібностей може ефективно розвиватись тільки під час систематично організованої діяльності [4, 8]. Дослідницька робота – це специфічний вид діяльності, який дозволяє повністю реалізувати творчий потенціал особистості учня. Тож, позитивний розвиток творчих здібностей учнів буде залежати від ефективності методики залучення до систематичної дослідницької діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах.

З
© Джевага Г.В., 2010
метою підвищення ефективності залучення учнів до творчо-продуктивної діяльності з виконання дослідницьких проектів у галузі сільського господарства нами була розроблена програма роботи гуртка “Сільськогосподарське дослідництво”. Діяльність гуртка охоплює учнів 5-9 класів. Структура розробленої нами програми має концентричну будову та включає в себе “Вступ” і шість розділів: “Постановка дослідження”, “Закладання досліду”, “Дослідження факторів, які позитивно впливають на розвиток рослин”, “Виявлення факторів, які негативно впливають на розвиток рослин”, “Підведення підсумків дослідницької діяльності”. Змістовне наповнення розділів спрямоване на формування знань і вмінь, які необхідні для проведення та реалізації всіх етапів науково-дослідницької роботи. Також, особливість програми полягає у тому, що її зміст дозволяє з 5 по 9 клас поступово навчити учнів застосовувати методи наукових досліджень, які використовуються у сільському господарстві: спостереження за рослинами у природних та штучних умовах, лабораторний експеримент, модельно-польові та польові дослідження.

Педагогічний експеримент, проведений нами у школах сільської місцевості Чернігівської області, мав на меті визначити ефективність програми гурткової роботи “Сільськогосподарське дослідництво” для організації систематичної дослідницької діяльність для учнів 5-9 класів.

Обирати тему та проводити дослідження учні восьмого та дев’ятого класів повинні самостійно, спираючись на досвід отриманий у 5-7 класах. З першого року відвідування гурткових занять вчитель пропонує прості теми для дослідження, які спрямовані не на відкриття певних новаторських підходів до технології вирощування сільськогосподарських культур, а перш за все для формування базових знань послідовності проведення науково-дослідницької роботи, основних методів дослідження та закономірностей росту та розвитку рослин. Наприклад, до інваріативної складової дослідницької роботи п’ятикласників входять наступні теми „Спостереження за проростанням насіння у різних умовах”, „Спостереження за впливом сонячного світла на розвиток рослин”, „Спостереження за впливом на розвиток рослин природних опадів”, „Спостереження за розвитком рослин на різних типах ґрунтів”, „Спостереження за впливом температури довкілля на розвиток рослин”, „Спостереження за рослинами, які вражені хворобами”, „Спостереження за впливом шкідників на розвиток рослин”. Для п’ятикласників та шестикласників метод спостереження є посильним, тому викликає позитивний інтерес до дослідництва. У 7-му класі учні намагаються або продовжити досліджувати проблеми, які вони виявили у ході спостережень, або вчитель допомагає їм знайти цікавий напрямок дослідження завдяки власному досвіду чи на замовлення фермерського господарства. Але керівники повинні слідкувати за тим, щоб теми для лаборатьоних експериментів семикласників були посильними.

Теми досліджень керівники гуртків 8-9 класів затверджували тільки ті, які є актуальними для приватних господарств даного населеного пункту або для регіональних фермерських господарств. Наприклад, восьмикласник за допомогою опитування селян визначив, що більшість респондентів цікавить вирішення проблеми збільшення врожайності культурних рослин. Згідно обраної проблеми учень сформулював тему свого дослідження: “Дослідження умов, які підвищать врожайність картоплі (на прикладі сорту “Київський світанок”)”. Завдання до даного проекту були поставлені наступні: вивчити та проаналізувати біологічні процеси, які проходять під час репродукції картоплі; визначити середню врожайність сорту картоплі “Київський світанок”; виявити та експериментально перевірити фактори, що впливають на збільшення його врожайності.

Пошук проблеми, яку доцільно дослідити, та формулювання теми дослідження вимагає від учня не тільки посиленої інтелектуальної праці, але й реалізації його творчого потенціалу. Тут задіяні такі психічні процеси, як вербально-логічна пам’ять, гнучкість мислення, логічне мислення.

У п’ятому та шостому класі учні у процесі спостережень помітили, що гірше росли та розвивались ті рослини, які мали паганий насіневий матеріал. Тож, на основі досвіду визначення позитивних та негативних факторів, які впливають на ріст та розвиток рослин, та аналізу інформаційних джерел з проблеми дослідження, учень висуває гіпотезу, що досягти підвищенню врожайності можна за рахунок підготовки насіневого матеріалу.

Проведення занять з розділів програми “Дослідження природних факторів, що негативно впливають на розвиток рослин”, “Антропогенні фактори, що негативно впливають на агроекосистеми” та “Виявлення негативних впливів на ріст та розвиток рослин у лабораторних умовах” привчає учнів-дослідників до постійного виявлення дисгармоній оточуючого світу та “бачення” проблем, які необхідно розв’язати для покращення проходження певних процесів. Виявлення дисгармонії та висунення гіпотези дослідження вимагає від учня задіяння таких компонентів творчих здібностей, як увага, уява, інтуїція, логічне мислення, обсяг вербально-логічної пам’яті, здатність до аналізу та синтезу, а отже призводить до позитивного розвитку цих психічних процесів.

Експериментальне дослідження над десятьма картоплинами учнем було поведене за наступних умов: п’ять контрольних бульб були висаджені у ґрунт без підготовки, а п’ять експериментальних – попередньо виклали у стружку, полили теплою водою та витримали, при температурі приміщення 12-15С, 15 діб. Потім на 5 діб пророщена експериментальна картопля викладалась на розсіяному сонячному промінні. Поступово паростки оброблялись 5% розчином марганцівки та янтарної кислоти. Ці заходи сприяли кращому проростанню, отриманню сильних сталонів, зменшенню ураженню картоплі фітофторою та різноманітними вірусами у період вегетації.

Аналіз результатів учнівських експериментів показав, що за умови висаджування підготовлені бульби, врожай у середньому можна збільшити на 60%. За даними проведеного дослідження учнем була підготовлена доповідь на шкільну науково-практичну конференцію. У дев’ятому класі учень планує дослідити вплив агротехнічних умов догляду за картоплею на середню врожайність бульби.

Тож, аналіз результатів дослідження – це також досить важливий етап для розвитку творчих здібностей. Завершення дослідження вимагає від учня активізації таких психічних процесів, як увага, сила волі, логічне мислення, здатність класифікувати об’єкти, здатність до аналізу та синтезу.

Проведене експериментальне дослідження ефективності розвитку творчих здібностей учнів основної школи в процесі сільськогосподарського дослідництва показало, що учні вдало виконують поставлені перед ними завдання різного рівня складності. З 354 учнів 5-9 класів, залучених до експерименту гуртківців, – 316 повністю виконали дослідницькі роботи та представили свої результати у формі доповідей, статей та технологічних карт вирощування овочевих та технологічних культур. Рівень прояву творчості їх робіт був різний, але вищій за їх відповідних початкових задатків. Учні з кожним класом поступово творчо підходили до проведення експерименту, точніше помічаючи явища, що впливають на результати експерименту. З 68 дев’ятикласників – 24 змогли самі визначити проблему та сформулювати тему дослідження; 32 – вдало зробили припущення та сформулювали гіпотезу дослідження.

Висновки. Отже, як показав педагогічний експеримент, систематично організована творчо-практична діяльність у гуртку „Сільськогосподарське дослідництво”, за розробленою нами програмою, дозволяє ефективно розвивати структурні компоненти творчих здібностей. Особливість методичних підходів, реалізованих у змісті програми, полягає у послідовному навчанні методів дослідження, які поступово ускладнюються, та введенню розділу „Виявлення негативних впливів на ріст та розвиток рослин”, який допомагає учням дисгармонії навколишнього світу. Надалі нами планується провести педагогічний експеримент по визначенню кількісних показників розвитку компонентів творчих здібностей.

Використані джерела

1. Большая Н.В. Науково-дослідницька діяльність у школі // Управління школою. – 2008 – №19-21. – С. 85-87.
   
2. Васильева А.И. Учите детей наблюдать природу. – Мн.: Нар. освіта, 1972. – 128 с.
   
3. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). Схвалена 22.11.2001 р. Міносвіти і науки України. // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2002.– №2.
   
4. Лейтес Н. С. Способность и одаренность в детские годы. – М.: Знание, 1984. – 80 с.
   
5. Осипенко Л.Є. Формування дослідниць вмінь сільських школярів // Пост методика. – 2005. – №1. – С.27-33.
   

Dzhevaga G.

DEVELOPMENT OF CREATIVE CAPABILITIES FOR PUPILS IN PROCESS
OF RESEARCH ACTIVITY

In the article possibilities of research activity application are reflected for development of creative capabilities of pupils’ general educational establishments of rural schools. Pedagogical approaches of researcher organization are described in the conditions of modern rural school.

Key words: agricultural research activity, work of group, organization of researches.


Надійшла до редакції 02.06.2010

УДК 373.5:68

Коляда А.М.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ГОТОВНОСТІ СІЛЬСЬКИХ УЧНІВ
ДО ФЕРМЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В статті висвітлено експериментальну перевірку готовності учнів сільських шкіл до фермерської діяльності. Проаналізовано відношення фермерів та батьків старшокласників до вищезазначеної проблеми. Зроблено відповідні висновки щодо покращення ефективності роботи сільської школи в даному напрямку.

Ключові слова: готовність до фермерської діяльності, сільська школа, констатуючий експеримент.

Актуальність проблеми готовності сільських учнів до фермерської діяльності зумовлена рядом причин. По-перше, економічними змінами в агропоромисловому комплексі та підвищенні соціальних вимог до інститутів соціалізації сільської молоді у забезпеченні життєвого, професійного та особистісного самовизначення, конкурентоспроможності, мобільності в умовах різноманіття думок та ціннісних орієнтацій. По-друге, швидкозмінною соціальною реальністю, спробами внесення коректив у зміст діяльності загальноосвітньої школи з урахуванням своєрідності трансформаційних процесів у суспільстві, міграції сільського населення, зростаючою небезпекою маргіналізації тієї частини сільської молоді, яка виявилась не готовою до конкурентної боротьби і вибору. Одним з дієвих шляхів попередження соціальних девіацій в підлітковому середовищі сільських учнів може стати педагогічно доцільне формування у них особистісної готовності до успішного ведення фермерського господарства.

Готовність сільських учнів до подальшої професійної діяльності в аграрному секторі розуміється нами як цілісне особисте надбання, яке характеризується сукупністю зовнішніх і внутрішніх мотивів, що спонукають учнів до фермерського типу господарювання і реалізації своїх можливостей в навчально-пізнавальній і трудовій діяльності [5, 221].

Найбільш ефективним педагогічним простором і засобом формування психологічної готовності учнів є навчально-пізнавальна і трудова діяльність, оскільки вона містить в собі сприятливі умови для діагностики її результатів, її оцінки і самооцінки суб’єктами педагогічного процесу. Ми провели констатуючий експеримент на базі сільських загальноосвітніх шкіл Новгород-Сіверського, Коропського та Борзнянського районів Чернігівської області, в якому брали участь 158 учнів Х-XI класів. Основним завданням експерименту було визначення сучасного стану готовності сільських учнів до виконання функцій фермера та формулювання висновків щодо системи формування готовності до фермерської праці у сільської молоді.

Кількісними критеріями оцінювання виступали:

• власне відношення учнів до праці та ведення трудової діяльності на селі;
  
• чинники, якими керуються старшокласники при виборі сфери майбутньої професійної діяльності;
  
• виявлення, що саме спонукає людей займатись фермерством;
  
• відношення учнів до виконання в подальшому функцій фермера;
  
• відношення батьків-фермерів до продовження дітьми їхньої справи.
  

Для визначення якості отриманих результатів ми використовували три рівні готовності: низький, середній і високий.

Учням була запропонована анкета з метою з’ясувати, яку роль відіграє праця в системі їх професійного самовизначення. Більше половини респондентів вибрали такі варіанти відповідей: «Праця є життєво необхідною потребою» – 62,1%; «У праці я розкриваю свої потреби і покликання» – 57,3%. Разом з тим наголошується і «вплив» ринку: «Якби була можливість не працювати, то скористався(лась) б нею», – відзначило 27,7%; «Працювати означає жити бідно» – 29,4%. На запитання анкети «Що тебе привертає в трудовій діяльності?» – 39% учнів підкреслили «характер і зміст трудової діяльності», 34% опитаних висловилися на користь «високої заробітної плати», 3% – назвали «суспільну значущість праці», 10% – «престиж праці», 5% – «умови і естетику праці», 9% – «інше». Також було виявлено, що характер трудових ціннісних орієнтацій старшокласників, хоча і відрізняється стійкістю, але з часом може варіюватися в певних межах на фоні зміни загальної економічної ситуації в країні. Причин цьому багато: соціальне і духовне розшарування суспільства; переоцінка суспільних цінностей; зміна життєвих перспектив учнів; пошук нових способів задоволення зростаючих потреб молоді, яка прагне після закінчення школи отримати високооплачувану роботу, почати свій власний бізнес, зробити кар’єру.

Н
© Коляда А.М., 2010
ас цікавило, якими чинниками керуються старшокласники, вибираючи професійну сферу майбутньої діяльності. Діагностичний аналіз показав існування двох груп чинників, що впливають на процес формування досліджуваної готовності: зовнішніх (об’єктивних) і внутрішніх (суб’єктивних). До перших ми віднесли досвід трудової діяльності учнів; престиж фермерської справи на ринку праці; вплив школи і сім’ї; факультативні заняття за інтересами. До других – здібності учнів; їх професійні схильності, самооцінку своїх професійних інтересів та можливостей; провідні мотиви і сформовані на їх основі цінності фермерської праці. Все останнє має вкрай мале значення для формування психологічної готовності.

Групі експертів, якими виступали вчителі шкіл, батьки учнів, що брали участь в експерименті, було запропоновано проранжувати відповідні чинники. Експерти-вчителі до найбільш важливих чинників формування психологічної готовності до фермерської діяльності віднесли: престиж фермерської праці на ринку праці; вплив школи і сім’ї; знання та здібності учнів; досвід трудової діяльності учнів. На їхню думку, мають значущість знання професійних інтересів учнів, їх самооцінка професійних інтересів і можливостей.

Батьки-експерти, погоджуючись з вчителями, вказали на необхідність знати професійні інтереси учнів. Значущою для них залишається спрямованість занять за інтересами, яку вони прирівнюють до впливу школи і особливостей сімейного устрою. Цей чинник вчителі-експерти поставили на останнє місце, досвід трудової діяльності учнів – на одне з перших місць, тоді як батьки – на останнє.

Аналіз відповідей старшокласників вищезазначених шкіл на запитання: «Як ви відноситесь до фермерської праці?» та «Чи згодні ви стати фермером?», − дозволив зробити наступні висновки: 54% з них позитивно відносяться до фермерської діяльності, 11% – негативно, решта не змогли відповісти. 3,8% – мають намір брати участь у фермерській діяльності, 51,2% – хотіли б, але сумніваються в своїх здібностях і можливостях, решта відповіли «ні».

Цікавою виявилася думка респондентів з питання: «Які якості фермера є, на ваш погляд, головними?». Більшість хотіла б бачити його освіченим та з високою загальною культурою. Багато хто підкреслив важливість таких якостей, як мобільність, ініціативність, заповзятливість, відповідальність, працьовитість, дисциплінованість і т. д. Учні вказали на обов’язкову наявність етичних якостей (доброта, працьовитість, гарне ставлення до людей). Майже всі вказали на необхідність комунікативних здібностей. Одне лише просте перерахування необхідних і бажаних якостей підводить до думки про те, що потрібна серйозна робота з підготовки людей, які займаються сільськогосподарським підприємництвом, і вона повинна починатися з шкільної лави.

Як показують результати опитування фермерів Коропського району Чернігівської області (всього 27 чоловік), серед якостей, якими, на їхню думку, повинен володіти випускник сільської школи, переважна більшість опитаних назвали любов до землі, до праці. Кожен другий підкреслив необхідність письменності, діловитості, знання справи, цілеспрямованості, волі, витримки, уміння управляти собою, передбачати віддалені результати праці, винахідливості, сміливості, обачливості, реальної фантазії, знань з основних сільськогосподарських професій, заповзятливості. Цікаво, що такі якості, як заповзятливість, прагнення йти на обачливий ризик, діловитість, бажання бачити результати своєї праці, фермери оцінюють вище, ніж учні.

Закономірним є питання: що спонукає людей іти у фермери? За нашими даними, більшість фермерів (60% опитаних) як головний стимул називають можливість стати господарем своєї справи, на другому місці (відповідно 33%) стоїть бажання працювати з повною віддачею і приблизно стільки ж заявили, що пішли у фермери ради того, щоб підвищити матеріальний добробут своєї сім’ї. Велика частина (більше 60%) респондентів вважає, що зробили правильний вибір, ставши фермерами, і приблизно стільки ж твердо мають намір розвивати своє господарство далі. Більше половини вважає, що очолювати господарство може тільки потомствений селянин, що любить працю на землі і має необхідний досвід. Оцінюючи результати опитування в цілому, можна сказати, що у фермери йдуть, в основному, люди, для яких головною ціннісною орієнтацією є робота з повною реалізацією сил і здібностей.

Також фермерам, що опитувались було задано питання: «Якими знаннями повинен володіти фермер?». Респонденти відповіли: «Він повинен досконало знати техніку, агрономію, зоотехнію, економіку. Це бухгалтер, касир, тракторист, комбайнер, шофер, тобто майстер на всі руки і перш за все – підприємець. У його праці інтегруються ряд спеціальностей сільського господарства: тракториста, агронома, зоотехніка, бухгалтера». На запитання: «Чи відчуваєте ви нестачу в знаннях природничих і спеціальних дисциплін?» – 85% відповіли позитивно, 10% – відчувають недолік у відсутності зв’язку з дослідницькими інститутами і лише 5% – не відчувають нестачі в знаннях. Фермери переконані, що цими знаннями слід забезпечувати учнів у сільських школах якомога раніше. Абсолютна більшість фермерів вважають проблему формування психологічної готовності до фермерської праці досить актуальною.

У фермерів ми питали, як вони відносяться до того, щоб їхні діти займались фермерством. Результати отримані наступні: 46% респондентів назвали це відношення позитивним, 50% – негативним і лише 4% опитаних байдуже віднеслись до бажання своєї дитини брати участь в сільськогосподарській праці.

На запитання анкети «Чи збираєтеся ви після закінчення школи або іншого навчального закладу стати фермером?» – градація відповідей була визначена теж трьома варіантами (двома полярними і одним проміжним). Позитивно і прямо «так» відповіли тільки 6 чоловік. Засумнівались більшість – 81 респондент (вони обрали другий варіант: «Не знаю, як вийде, це залежить від багатьох обставин»). Як бачимо, сумніви, проблеми і невпевненість торкнулися і юних громадян села. Категорично проти заняття фермерством після закінчення навчання висловилися 71 чоловік. Пояснюють це, в основному, відсутністю покликання.

Перехід до нової системи господарювання, життя і діяльності в умовах ринкової економіки пред’являє ряд вимог до організації навчально-пізнавальної і трудової діяльності сільських учнів. Найбільшого успіху при вирішенні даної задачі можна досягти, на наш погляд, за умови, якщо мати в своєму розпорядженні достовірну інформацію про готовність сільської школи і вчителів до її здійснення, якщо враховуються стосунки батьків і випускників сільських шкіл щодо питань формування готовності до фермерської діяльності.

За нашими даними, переважна більшість педагогічних колективів не має чіткого уявлення про суть і значущість потребністно-мотиваційної сфери в професійному становленні майбутнього фермера. І як наслідок, педагоги не володіють тим великим арсеналом засобів вивчення та формування мотивації, яким володіють психолого-педагогічні науки; процес формування мотивів відбувається спонтанно, не контролюється, багато в чому залежить від особистого інтересу і цілеспрямованості окремих вчителів та батьків, відсутня єдність дій членів педагогічного колективу. Вищевикладене дозволяє зробити висновок, що більшість педагогів не мають знань про сутність даної проблеми, системних уявлень про зміст процесу формування психологічної готовності учнів до фермерської діяльності. Звідси скептицизм багатьох з них.

Таким чином, проаналізувавши практичний досвід роботи, сільських шкіл області, детально вивчивши думку всіх учасників освітнього процесу в сільській школі, провівши ряд зустрічей з фермерами області, запропонувавши їм анкету, ми виявили досить низький рівень зацікавленості учнів фермерською справою та отримали аналогічний результат у бажанні батьків бачити в подальшому своїх дітей фермерами. Дані наших досліджень дозволяють зробити висновок про необхідність уточнення змісту освітньої діяльності в сільській школі, що дозволяє психологічно підготувати учня до фермерської праці.

В даний час як новий інтегруючий початок в навчальному процесі може виступати спеціально розроблена програма профільного навчання для старшокласників сільських шкіл «Основи фермерської діяльності», яка поетапно формуватиме в учнів спочатку психологічну готовність до фермерської праці, а потім і практичну готовність до виконання функцій фермера. Дана програма повинна реалізовуватись через активні методи і форми навчання: інтегровані уроки, виробнича практика, ділові ігри, імітація реальних виробничих відносин, реальне виробниче проектування з елементами дослідницької роботи. А для реалізації вищезазначених форм і методів роботи з учнями нам потрібно узагальнити досвід не тільки тих науковців, які займалися формуванням готовності учнів до сільськогосподарських професій, а й тих, які займались вихованням майбутніх економістів, менеджерів, спеціалістів у правознавстві, переробній галузі, бухгалтерії, та ін. Крім того, необхідно створити такі умови, за яких учні не тільки набуватимуть певних практичних умінь, важливих для фермера, а й почнуть ставитись до них як до власних цінностей. Це вимагає від нас не тільки опори на теоретичні напрацювання інших учених, а й перевірки ефективності власних ідей щодо втілення в життя процесу ефективного формування в учнів психологічної та практичної готовності до здійснення багатьох функцій фермера.