Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони здоров’я україни тернопільська державна медична академія ім., 461.01kb.
- Буковинська державна медична академія, 160.67kb.
- Калюжна Лідія Денисівна, Національна медична академія післядиплом, 288.82kb.
- Міністерство охорони здоров’я України Дніпропетровська державна медична академія, 139.63kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни дніпропетровська державна медична академія моз, 186.75kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни дніпропетровська державна медична академія, 180.17kb.
- Особливості ад’ювантної фітотерапії в комплексному лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт,, 86.9kb.
- Міністерство охорони здоро‘я України Тернопільська державна медична академія, 323.04kb.
- Міністерство фінансів України Буковинська державна фінансова Академія, 212.56kb.
- Матюха Лариса Федорівна, к мед н., доцент Національна медична академія післядиплом, 9294.41kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
В. А.Троянський, М.М.Сидоренко,
ФІЛОСОФІЯ
Чернівці-2006
УДК: 1(071)
М.М.Сидоренко, В.А.Троянський, Методичний посібник з філософії. – Чернівці, 2003. – 126с.
Методичний посібник з філософії включає в себе цілі та завдання предмету; перелік засобів поточного та підсумкового контролю, знань та навиків з курсу, робочу програму, робочі плани лекцій, поради з підготовки до семінарських занять, списки літератури до них, контрольні питання і тести до кожної теми семінару, питання екзаменаційних білетів та критерій оцінки теоретичних знань і практичної підготовки студентів з філософії.
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Відповідальний за випуск: В.П.Пішак, доктор медичних наук, професор, академік АНАШ України, ректор Буковинської державної медичної академії.
ISBN 966-560-190-3
М.М.Сидоренко В.А.Троянський
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
В. А.Троянський, М.М.Сидоренко
ФІЛОСОФІЯ
навчально-методичний посібник
для студентів вищих навчальних закладів
І-IV рівнів акредитації
Чернівці-2006
ЗАМІСТЬ ВСТУПУ
1. 1. МЕТА ВИКЛАДАННЯ
Вивчення філософії студентами вищих навчальних закладів має велике значення у вихованні майбутніх медиків, формуванні їх переконань, софійно-діалектичного мислення, розширенні та поліпшенні спеціальних медичних знань, підвищенні їх культурного рівня. Чимала роль філософії у формуванні поваги до своєї професії, почуття гуманізму, нестандартного підходу до вирішення різноманітних фахових завдань, проблем людського існування. Вивчення філософії сприяє ломці негативних стереотипів мислення, орієнтації на загальнолюдські цінності. Світоглядні основи, засновані на мудрості, спонукають до творчого оволодіння процесом диференціації та інтеграції наукових знань, їх соціальної значимості, оскільки найвищою цінністю Всесвіту є об'єкт, задля якого майбутній фахівець оволодіває в ВУЗІ більше 300 галузями знань — ЛЮДИНА, як цілісність. Філософія показує на матеріалах історичного розвитку нерозривний зв'язок медицини та охорони здоров'я з суспільним життям, з мораллю, народною медициною, загальною культурою людства, передовими думками його кращих мислителів, механізмом розширення творчого діапазону мислення та дії.
Вивчення філософії дає можливість зрозуміти загальні закономірності розвитку традиційної та нетрадиційної медицини в системі загальнолюдської практики. Аналіз заблуджень та помилок в окремих концепціях, у тлумаченні фактів дійсності сприяє виробленню навиків критичного підходу до сучасного стану медичної науки та клінічної практики. Одночасно формується повага до досвіду минулих поколінь, розуміння необхідності брати з нього все найкраще, збагачувати його власним сумлінням.
Отже, МЕТОЮ ФІЛОСОФІЇ як дисципліни є створення у студентів цілісного уявлення про світ як ЦІЛЕ, ЛЮДИНУ як цілісність, роль медицини у ствердженні сенсу людського буття, розуміння сучасного стану медицини та передбачення перспектив її розвитку.
1.2. ЗАВДАННЯ ВИКЛАДАННЯ
Ознайомити студентів з історичним та логічним методами дослідження, методом сходження від абстрактного до конкретного як необхідною умовою пізнання та клінічної практики у медицині. Розкрити закономірності розвитку людини як головного об'єкта дослідження та медичного впливу, навчити знаходити головні ланки причинно-наслідкових зв'язків і відрізняти їх від побічних, як у матеріальних, так і в духовних процесах; прослідкувати закономірності об'єктивації й матеріалізації ідей на прикладах діяльності зарубіжних та вітчизняних діячів науки та практики, виробити навички аргументації власних переконань.
1.3. ПЕРЕЛІК РОЗДІЛІВ ФІЛОСОФІЇ,
ЯКІ ПОВИННІ ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТИ
Курс філософії включає наступні розділи:
Світогляд людини і філософія.
- Історичні типи філософії.
- Філософія XX століття.
- Вітчизняна філософія. Філософська думка в Україні.
- Філософське вчення про буття, матерію та свідомість.
- Діалектика та її альтернативи.
- Філософське вчення про пізнання.
- Методи та форми наукового пізнання.
- Філософське розуміння історії. Особа та суспільство.
Функціонування та розвиток суспільства.
- Людина і культура.
В результаті вивчення курсу філософії майбутні лікарі повинні ЗНАТИ:
— основні закономірності розвитку природи та суспільства, медицини як галузі людської діяльності;
- етапи становлення та розвитку філософії і медицини в країнах зарубіжжя та в Україні;
- основні результати становлення й розвитку філософії в світі та в Україні, їх вплив на формування подальших світоглядних основ сьогодення;
- головні проблеми, диференціації та інтеграції наук щодо ЛЮДИНИ як цілісності;
- суть діалектичного мислення, творчого аналізу явищ дійсності.
- основи процесу наукового пошуку, форми і методи наукового пізнання;
— структуру та суть людської практики, місце медичної діяльності в оздоровленні та розвитку продуктивних сил суспільства;
ВМІТИ:
— об'єктивно, на наукових засадах, аналізувати будь-які, у тому числі, нестандартні, явища й процеси, причинно-наслідкові зв'язки дійсності;
- логічно й послідовно доводити суть власної точки зору, переконань;
- визначати місце та роль певного факту у формуванні статусу людини, сенсу діяльності медика, медицини майбутнього.
- відрізняти негативні стереотипи діяльності від творчих, неупереджених дій, орієнтуватися на передове у загальнолюдському.
Після закінчення вивчення курсу філософії студенти повинні скласти іспит.
ПЕРЕЛІК
засобів поточного та підсумкового контролю
вмінь, знань та навиків студентів з курсу
ФІЛОСОФІЇ ТА ОСНОВ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ
Поточний контроль знань, вмінь та навиків студентів здійснюється на кожному семінарському занятті шляхом опитування студентів згідно запропонованої теми. Використовуючи методику "малих, або проблемних груп", "експрес-питання — відповіді", бесіди, викладач добивається чіткого розуміння висунутої проблеми. Студент повинен знати теоретичний матеріал достатньо для того, щоб справитися з розв'язанням ситуаційних задач, підготувати реферат, відповісти на нестандартне питання.
Після кожного розділу здійснюється підсумковий контроль. Як правило, це — контрольна робота чи фронтальне — здебільшого "малими групами" та "експрес-відповідями" - опитування студентів на предмет вияву рівня й характеру знань, вміння оперувати ними в нестандартній ситуації. В такий спосіб, незважаючи на порівняно велику кількість студентів, ніхто не залишається поза увагою, всім виставляються оцінки. Підсумкові заняття проводить завідуючий кафедрою та досвідчені викладачі в закріплених групах.
Після закінчення вивчення курсу "Філософія" проводиться іспит в формі усного опитування за білетною програмою.