Міністерство фінансів України Буковинська державна фінансова Академія

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 2: Міжнародна економічна діяльність
Тема 3: Світовий ринок товарів і послуг
Тема 4: Світовий фінансовий ринок
Тема 5: Прямі інвестиції та міжнародне виробництво
Тема 6: Міжнародний кредит
Тема 7: Світовий ринок праці
Тема 8: Міжнародна трудова міграція.
Тема 9: Світова валютна система
Тема 10: Міжнародні розрахунки
Тема 11: Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
Тема 12: Міжнародна регіональна інтеграція
Тема 13: Глобалізація економічного розвитку
Тема 14: Інтеграція України у світову економіку
Подобный материал:
Міністерство фінансів України

Буковинська державна фінансова Академія


Кафедра загальноекономічних дисциплін


ІНДЗ


з дисципліни «Міжнародна економіка»


Виконавець –

студентка IІІ курсу фінансово –

економічного факультету

групи ФК-34

Плищук Ольга

Викладач –

Бабінська О. В.


Чернівці 2010

Тема 1: Інтернаціоналізація економічного розвитку

Охарактеризуйте закон інтернаціональної вартості.

Цей закон залежить від інтернаціональних витрат суспільно-необхідної праці на виробництво товарів. Інтернаціональні витрати визначаються національними витратами праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну більшість продукції. Саме тому економічну вигоду від зовнішньої торгівлі отримують індустріально-розвинуті країни, їх вигода-це прибутки, які вони отримують в результаті різниці між інтернаціональною і національною вартістю. Ці країни мають високу експортну квоту.


Література: Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини. Підручник. Київ. - 2004.


Тема 2: Міжнародна економічна діяльність


Дайте визначення міжнародної спеціалізації.


Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють таку форму поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби. МСВ розвивається в двох напрямках – виробничому і територіальному. Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній. В територіальному напрямку виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних видів продукції та їх частин для світового ринку.

Література: Міжнародна економіка: підручник / За ред. Ю. Г. Козака. – Київ. – 2002.

Тема 3: Світовий ринок товарів і послуг

Дайте визначення тарифної ескалації.

Тарифна ескалація – це підвищення рівня митного обкладання товарів у міру зростання ступеня їхньої обробки.

Література: Козак Ю. Г., Ковалевський В. В., Ржепішевський К. І., Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навч. посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури»: 2004.- 676 с.

Тема 4: Світовий фінансовий ринок

Дайте визначення світового фінансового ринку.

Світовий фінансовий ринок – система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, що функціонує у міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів, кредитів, інвестиційних ресурсів.

Література: Світова економіка. Підручник, А.С. Філіпенко, О.І.Рогач, О.І. Шнирков та ін. – К.: Либідь,2000.-582 с.

Тема 5: Прямі інвестиції та міжнародне виробництво

Інвестиції з низьким ступенем ризику – це…

Інвестиції з низьким ступенем ризику – це прямі інвестиції в країни зі стабільною законодавчою та економічною системами або в державні цінні папери розвинутих країн, такі, як, наприклад, казначейські облігації США, які вважаються так званим «безризиковим» засобом отримання певного прибутку.

Література: Міжнародна економіка: Підручник / А. П. Рум’янцев, Т. Н. Климко, В. В. Рокоча та ін..; За ред. А. П. Рум’янцева. – 2-ге видання, виправ. і допов. – К.: Знання, 2004. – 449 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

Тема 6: Міжнародний кредит

Охарактеризуйте термін «експортний кредит».

Експортний кредит – це кредит, який видається банком країни-експортера банку країни-імпортера для кредитування поставок машин, устаткування і таке інше. Видається він у грошовій формі і носить «пов'язаний» характер: позичальник зобов’язаний використати позику виключно для закупівлі товарів у країни- кредитора. Однією з форм експортного кредиту є кредит покупцеві, за якого банк експортера безпосередньо кредитує фірми країн-імпортера та їх банки. Такі кредити пов’язуються з придбанням товарів і послуг у певної фірми.

Література: Козак Ю. Г., Ковалевський В. В., Ржепішевський К. І., Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навч. посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури»: 2004.- 676 с.

Тема 7: Світовий ринок праці

Що являє собою міжнародний ринок робочої сили?

Міжнародний ринок робочої сили являє собою систему національних ринків, що базується на їхніх взаємозв'язках та взаємодоповненнях.
Виникнення і розвиток міжнародного ринку робочої сили є результатом зростання міжнародної мобільності двох головних факторів виробництва — капіталу і праці. Підвищення міжнародної мобільності капіталу в соціальному плані означає, що він пред'являє тепер попит не тільки на робочу силу країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована зростати тоді, коли, менш вибаглива щодо оплати праці і т. д.).

Література: Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.

Тема 8: Міжнародна трудова міграція.

Що таке «втеча умів»?

Міжнародна міграція висококваліфікованих спеціалістів отримала назву «втеча умів» (brain drain). Початок її було покладено після Другої світової війни, коли з Німеччини до США було ввезено декілька тисяч спеціалістів у галузі фізики, ракетобудування та ін. Кульмінації «втеча умів» досягла в 60-70 рр. ХХ ст., коли в пошуках кращих умов праці і вищого рівня життя вчені, інженери та інші спеціалісти високої кваліфікації переселяються з Західної Європи до США. У 80-х рр. збільшилась еміграція спеціалістів з країн, що розвиваються. У 90-х рр. до традиційних потоків «brain drain» приєдналась «втеча умів» із країн Центральної та Східної Європи, а також із СНД.

Література: Міжнародна економіка: підручник / за ред. В. М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 224 с.

Тема 9: Світова валютна система

Дайте визначення міжнародної ліквідності.

Міжнародна ліквідність – сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть використовуватись у міжнародних розрахунках. Їх утворюють золото, вільно конвертовані валютні запаси держав, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити), міжнародні або ком позитивні (штучні) гроші ( СПЗ, ЄВРО).

Література: Солонінко К. К. Міжнародна економіка: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2008. – 382 с.

Тема 10: Міжнародні розрахунки

Поясніть поняття «безвідзивний акредитив».

Безвідзивний акредитив відкриває банк імпортера, а банк експортера підтверджує його. Банк імпортера бере на себе безвідзивне зобов’язання сплатити за векселем експортера, а банк експортера додає своє зобов’язання і бере на себе відповідальність всім застереженим вимогам. Безвідзивний акредитив не може бути змінений або анульований без згоди зацікавлених сторін. Зобов’язання двох банків дають експортеру найнадійніший захист від ризику. Може бути варіант: непідтверджений безвідзивний акредитив, коли зобов’язання сплати векселя лежить лише на банку, що відкриває акредитив (банк імпортера).

Література: Козак Ю. Г., Ковалевський В. В., Ржепішевський К. І., Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навч. посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури»: 2004.- 676 с.

Тема 11: Платіжний баланс та макроекономічна рівновага

Охарактеризуйте сальдо руху капіталів.

Рух капіталів є головним «контрбалансом» для поточних операцій. Іншими словами, якщо сальдо балансу поточних операцій від’ємне, то воно звичайно погашається (повністю чи частково) позитивним сальдо руху капіталів. Якщо ж позитивне, то це створює базу для того, щоб експорт капіталу із країни перевищував його імпорт.

Література: Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: навч. посіб.-К.: Знання, 2005.-397 с. – («Вища освіта ХХІ ст.»).

Тема 12: Міжнародна регіональна інтеграція

Що являє собою зона вільної торгівлі АСЕАН (АФТА)?

Зона вільної торгівлі АСЕАН (АФТА) являє собою найбільш консолідоване економічне угрупування країн Азії. Про її створення було оголошено на 4-й зустрічі глав держав і урядів АСЕАН у Сінгапурі (1992 р.). Спочатку до неї ввійшли шість країн ПСА (Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни і Бруней). У 1996 р. до АФТА підключився В’єтнам, у 1998 р. – Лаос і М’янма, у 1999 – Камбоджа. Головний інструмент реалізації ідеї створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) – Угода про загальний ефективний преференційний тариф (УЕПТ), підписана країнами АСЕАН на саміті в Сінгапурі у 1992 р. УЕПТ розвиває основні положення Угоди про преференційну торгівлю АСЕАН 1977 р.

Література: Міжнародна економіка: Підручник / А. П. Рум’янцев, Т. Н. Климко, В. В. Рокоча та ін..; За ред. А. П. Рум’янцева. – 2-ге видання, виправ. і допов. – К.: Знання, 2004. – 449 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

Тема 13: Глобалізація економічного розвитку

Що таке глобалістика?

Глобалістика – це методологія наддержавного планетарного всесвітнього підходу до вирішення земних проблем: негативних наслідків НТП; розширення сфери МПП; моральними наслідками; катастрофічним погіршенням рівня життя у найменш розвинутих країнах; загострення міжнародних, релігійних та етнічних конфліктів.

Характеризуючи глобалістику як науку можна приблизно визначити предмети її досліджень: перш за все це – вивчення життєвої піднімальної сили Землі; ефективне вивчення та передбачення у таких галузях, як економіка, енергетика, космологія, політологія; вивчення та навантаження на біосферу; вивчення і активне використання навколишнього космічного простору; вивчення проблем світового океану.

Література: Солонінко К. К. Міжнародна економіка: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2008. – 382 с.

Тема 14: Інтеграція України у світову економіку

Для чого здійснюється державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності?

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється для того, щоб забезпечити:

1) захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

2) створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

3) заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.


Література: Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.