Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко

Вид материала

Содержание

Тематичний план семінарських занять
Назва теми
Перелік тем, які виділені для самостійного вивчення
Клінічна фармація”)
Робочі плани лекцій
ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ (2 год.)
Тема 7. філософське вчення про буття, матерію

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

Всього: 26

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ №1,2,3

(СПЕЦІАЛЬНОСТІ – „ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА”, „ПЕДІАТРІЯ”,

„КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ”)

№ п/п	НАЗВА ТЕМИ	Кількість годин
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 7.	Філософія: світ -людина-сенс життя Історичні типи філософії Проблема співвідношення матерії та свідомості Діалектика та її альтернативи Теорія пізнання та лікарська діяльність Співвідношення суспільства і природи. Екологія і медицина Проблема особи та особистості у філософії та медицині. Світ людських цінностей	4 6 4 6 6 4 6

Всього: 36

ПЕРЕЛІК ТЕМ, ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

СТУДЕНТАМ ІІ КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ №1,2,3

(СПЕЦІАЛЬНОСТІ – „ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА”, „ПЕДІАТРІЯ”,

„ КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ”)

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 7. 8.	Історичні форми світогляду. Рівні світогляду. Проблема синтезу медичних знань Особливості “філософії серця” в Україні, космологічних тенденцій, ірраціоналістичної філософії ХХ століття Проблеми матерії у філософії та в медицині Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання Гносеологія та проблеми діагнозу. Наукове пізнання Суспільсво як система. Суспільство і природа. Екологічні проблеми сучасності Проблема людини та особистості у філософії та в медицині Світ людських цінностей. Людина і культура	6 6 6 6 6 6 6 4
	Всього:	46

РОБОЧІ ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

ТЕМА 1.СВІТОГЛЯД ЛЮДИНИ ТА ФІЛОСОФІЯ – (2 год)

1 .Філософія та свідомість людини:

а) поняття світогляду , його історичні типи та форми .Плюралізм світоглядів;

б) структура та функції світогляду. Особливості переконань;

в) філософія як загальнотеоретична основа світогляду, її предмет, головні питання, функції.

2. Філософія як форма суспільної свідомості:

а) особливості філософії як форми суспільної свідомості. Філософія та наука.
Філософія й медицина;

б) система соціальних цінностей як філософська проблема.

МЕТА вивчення теми: на основі відомого матеріалу з суспільствознавства поглибити зміст світобачення , навчитися свідомо ставитися до освоєння світу, почати формування принципів світорозуміння.

ОСНОВНА навчальна проблема: Протилежність між об'єктивним змістом людського досвіду та суб'єктивно-діяльним способом його формування.

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Пізнання та освоєння світу - основа його відображення на основі практичного перетворення, а також постінтуїтивного сприйняття, що супроводжується емоціями, вірою, оцінкою, цінностями.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: людина, пізнання, світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення, світорозуміння, цінність, оцінка, переконання, віра, переживання, знання, світогляд, міф, релігія, філософія, закономірність, закон, матеріалізм, ідеалізм, агностицизм, відображення, наука, медицина.

Головна увага звертається на єдність пізнавальної, ціннісної та спонукально-діяльної установки людської діяльності. Рівні: емоційно-психологічний, в результаті якого формуються світовідчуття та пізнавально-інтелектуальний, що спричиняє світорозуміння.

Світогляд - система знань, поглядів, переконань, віри, принципів, цінностей, сумнівів з боку основних питань філософії, розвитку світу та місця в ньому людини.

За ступенем загальності розрізняють: світогляд особистості, груповий, професійний, національний, класовий, загальнолюдський.

За ступенем історичного розвитку: античний, середньовічний, епохи феодалізму, капіталізму, суперечності " комуністичного світогляду".

За ступенем теоретичної зрілості: стихійно-повсякденний -" життєйський " і теоретичний, філософський світогляд.

Світоглядні форми : міфологія, релігія, філософія. В структуру світогляду входять ще "пам'ять віків ", життєвий досвід, традиції, теоретичні тлумачення (крім зазначених у дефініції).

Особливості філософії ( щодо науки, медицини тощо ), її функції (експлікації, систематизації, критична, інтеграції, світоглядна, методологічна, гносеологічна, евристична, прогностична, етична і т.д.).

ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ (2 год.)

1. Філософія Стародавнього Сходу:

а) епоха "бродіння розуму" в Індії та "царств, що борються" в Китаї;

б) буття і небуття, їх суть та взаємозв'язок. Розумоосягнення (раціоналізм): його
межі та методи;

в) людина у філософії та культурі Стародавнього Сходу.
2. Древньогрецька філософія: космоцентризм:

а) космологізм та онтологізм античної класики;

б) проблема нескінченності та розвитку античної діалектики, проблема буття;

в) філософія досократиків, Сократа, Платона, Арістотеля, стоїків та Епікура,
особливості етичних вчень.

3. Філософія Стародавнього Риму.

МЕТА: вивчення теми: На основі даних історії Стародавнього світу, політичних та економічних ідей ознайомитися з філософською культурою епохи рабовласницького суспільства, осягнути етичні вчення, виробити власний підхід до оцінки значення тодішньої епохи для сучасності.

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОБЛЕМА: Суперечність думок дослідників щодо взаємовпливу духовних культур різних країн, взаємодії людини і природи.

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Осягнення суті макро- та мікрокосмосу, субстанційних основ Всесвіту, суперечність між рухом та спокоєм через пізнання ЛЮДИНИ як "міри всіх речей" (Протагор).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: комунікація, космос, буття, субстрат, субстанція, світобудова, онтологія, філогенез, душа і тіло, етичний раціоналізм, мораль, етика, атомізм, апорії, логіка, риторика, політика.

Виникнення філософії — тривалий процес виявлення філософського змісту на тлі "міфологічного негативу". В ІНДІЇ цей шлях пролягав через опозицію брахманізму, що зберіг значну частину ритуалу ВЕД — збірників гімнів на честь богів. У Китаї першими "опозиціонерами" традиційних общинних стосунків виступили бродячі мудреці в епоху "Чжаньго" — "царств, що боролися". Поступово формуються філософські школи — чарвака, джайнізм, буддизм, ньяя, вайшешики, міманса, санкхья, веданта, йога — в Індії та конфуційство й даосизм — у Китаї.

Буття і небуття (сат і асат в Індії) — організує та дезорганізує начала космосу. ДАО (Китай), як надбуття. "Аджнянавада" — "агностицизм" та "прамавада" — вчення про засоби пізнання — Індія. Моїсти — "гностика", нумерологічний та протологічний напрямки.

Проблема людини. Персоніфікація богів. ПУРУША — модель космосу й людської спільності (Індія), подібне — Бог ПАНЬГУ (Китай).

Мілетська школа, піфагорійці, Геракліт, Емпедокл — Ст. Греція. Стихійна діалектика. Онтологізм елеатів. Апорії Зенона. Атомістика.

Особливості філософії сократиків, Арістотеля, стоїків, Епікура.

Специфіка еллінізму в Римі. Ціцерон та Лукрецій Кар.

ТЕМА 3. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА НОВОГО ЧАСУ - (2 год.)

Середньовічна філософія, як синтез християнського одкровення й античної філософії.

2.Полеміка номіналізму та реалізму. Проблема душі та тіла, розуму і волі.

3.Особливості ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ та НОВОГО ЧАСУ. Гуманізм та
проблема унікальної індивідуальності. Філософія Ф.Бекона, Р.Декарта,
Т.Гоббса, Б.Спінози. Філософія в епоху ПРОСВІТНИЦТВА.

МЕТА вивчення теми: На основі аналізу феодального та буржуазного способів життя зіставити тенденції в розвитку філософії цих епох.

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОБЛЕМА: Суперечність в світоглядних орієнтаціях та їх результатах — від речово-предметного образу реальності (рабовласницький лад) до образу реальності "за образом і подобою духу" (феодальний), а від нього — до реабілітації "природньої людини" (буржуазний спосіб життя).

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Спосіб життя опосередковує зв'язки філософії та науки, філософії й релігії, формує натурфілософію чи релігійний світогляд, викристалізовує методологічну функцію філософії.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: "духовна" людина, патристика, містика, ірраціоналізм, святе письмо, "світське", номіналізм, реалізм, теологія, авероїзм, томізм, індукція, дедукція, модуси, монади, причинність тощо.

Природа і людина, як творіння бога. Синтез християнського одкровення й античної філософії. Проблема сутності та існування. Ранній та пізній номіналізм і реалізм. Поміркований реаліст Фома Аквінський — систематизатор середньовічної схоластики. Особливості номіналістської критики томізму: пріоритет волі над розумом. Ставлення до природи та людини. Сакральність історичного буття. Філософія у Візантії (ІУ-ХУ ст.).

Відродження гуманізму та проблема унікальної індивідуальності. Людина, як творець самої себе. Апофеоз мистецтва і культ художника-творця. Антропоцентризм і проблема особистості. Пантеїзм, як особливість натурфілософії.

Відродження. Тлумачення діалектики. Микола Кузанський і принцип співпадіння протилежностей. Вихреподібність утворення планет, нескінченний Всесвіт Коперника і Бруно. Геліоцентризм. Роль медицини у формуванні поняття закономірних детермінацій, поняття матеріальних зв'язків між природою та суспільством.

Наукова революція та філософія в XVII ст.: Ф.Бекон — номіналізм та емпіризм. Знання — це сила. Розробка індуктивного методу. Суб'єктивні особливості свідомості, як джерело заблуджень. Р.Декарт — очевидність, як критерій істини. Суть дедуктивного методу. Метафізика Декарта — субстанції та їхні атрибути. Вчення про вроджені ідеї. Номіналізм і матеріалізм Т.Гоббса. Спіноза — вчення про модуси та субстанції, причину. Лейбніц — вчення про множинність субстанцій, монади, несвідомі уявлення. "Істини розуму" та "істини факту". Зв'язок гносеології з онтологією у філософії XVII ст.

Філософія ПРОСВІТНИЦТВА і метафізичний матеріалізм. Соціально-історичні передумови ідеології ПРОСВІТНИЦТВА. Боротьба проти метафізики. Суспільство — правовий ідеал ПРОСВІТНИЦТВА. Колізія "приватного інтересу" й "загальної справедливості". Проблема випадковості й необхідності. Просвітницьке тлумачення людини: Гельвецій, Кондільяк, Дідро, Гольбах. Проблема природного і соціального. Значення її вирішення для медицини.

ТЕМА 4. ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ - (2 год.)

Імануїл Кант: від субстанції до суб'єкта, від буття до діяльності.
Післякантівська класична німецька філософія. Діалектика та принцип історизму. Антропологічний матеріалізм Л.Фейербаха.

3. Формування філософської позиції марксизму. Матеріалістична діалектика (загальний огляд).

МЕТА вивчення теми: Поглибити знання класичної німецької філософії, суті діалектики та метафізики; ознайомитися з особливостями марксистського світогляду, змістом матеріалістичної діалектики.

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОБЛЕМА: Суперечність між діалектичним та метафізичним способом мислення.

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Необхідність діалектичного мислення для розуміння проблем науки і практики, розкриття світоглядної й методологічної функцій філософії, зокрема — для медицини.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: суб'єкт, діяльність, явище, необхідність, всезагальність, апріорні форми буття, "річ у собі", об'єктивне, суб'єктивне, субстанція-суб'єкт, онтологія суб'єкта, самосвідомість, саморефлексія, філософія тотожності, інтелектуальна інтуїція, "абсолютне поняття", тотожність мислення і буття, філософська антропологія.

Обґрунтування Кантом всезагальності та необхідності наукового знання. Простір і час — апріорні форми чуттєвості. Міркування і проблема об'єктивного пізнання. Міркування і розум. Синтетичні судження апріорі. Явище та "річ у собі". Природа людини та свобода. Порівняння докритичного й "критичного" періодів у діяльності Канта.

Післякантівська класична німецька філософія. Історія, як спосіб буття суб'єкта. Суб'єктивний ідеалізм Фіхте. Діяльність. "Я", як початок усього сущого. Діалектика Фіхте. Натурфілософія Шеллінга. Діалектичний метод Гегеля. Система Гегеля. Абсолютна тотожність мислення і буття. Завдання філософії — доведення розвитку світу в поняттях. Суперечність між методом та системою в філософії Гегеля. Значення філософії Гегеля для розуміння методології синтезу наукових знань, інтеграції наук (у тому числі — медичного профілю).

Антропологічний матеріалізм Л.Фейербаха. Розгляд людини, як цілком сформованої біологічної істоти. Фейербах та християнська релігія. Антропотеїзм (людинобожжя) Л.Фейербаха.

Формування філософської позиції К.Маркса. Соціально-економічні передумови, теоретичні джерела, природничо-наукові основи виникнення марксиської філософії. Філософія "на службі історії". Філософський аналіз економічної теорії. Відчужена праця та суспільство відчуженої людини. Універсальність людини. Філософія природи Ф.Енгельса.

Матеріалістична ідея практики. Свідомість та ідеологія. Нова концепція історії. Структура суспільства. Людина, як суб'єкт історії. Розуміння та вирішення проблеми свободи. Концепція діалектики. Можливі "за" і "проти" при однобокому підході до марксистської філософії — вульгаризації, спрощенні, а також абсолютизації та "проекції" на сучасність. Значення філософії XIX ст., становлення і розвиток наукової медицини.

ТЕМА 5. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ - (2год.)

Зародження філософії в Київській Русі. Антропологічна спрямованість
вітчизняної філософії.
Стиль філософських роздумів в ХІ-ХІІ ст. Реформаційні та гуманістичні
тенденції у вітчизняній філософії ХУ-ХУПІ ст.
Вітчизняна філософія у ХІХ-ХХ ст.

МЕТА вивчення теми: Дослідження справжніх витоків вітчизняної філософії, джерел та змісту її самобутності, а також зв'язків з філософською культурою інших народів.

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОБЛЕМА: Суперечність між твердженнями про „другорядність" української філософської думки та її самобутність.

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Соціально-економічні, політичні та культурні зв'язки різних народів відображаються на їх філософії навіть за умов специфічного менталітету кожного з них.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: східнослов'янський терен, пантеон, язичництво, "сакральний", "філософія серця", містика, космізм.

Культурно-філософське значення прийняття християнства на Русі. Ідеї суспільно-громадського об'єднання та національної самосвідомості. Антропологічна спрямованість вітчизняної філософії. Необхідність подолання революційно-демократичного центризму та надмірного звеличення російської філософії.

Творчість Костянтина (Кирила) Філософа (9 ст.) та її історичне значення. Патріотична література та особливості філософського стилю. Реальні стосунки філософії та богослов’я (ХІ-ХІІ ст.). Реформаційні та гуманістичні тенденції у вітчизняній філософії ХУ-ХУП ст. (І.Вишенський, Ф.Прокопович, Г.Сковорода). Матеріалістичні основи розуміння людини. М.В.Ломоносов і науково-матеріалістична тенденція у вітчизняній філософії. Діяльність Києво-Могилянської академії (П.Могила).

Розвиток філософії у ХУШ-ХІХ ст.: засвоєння здобутків західної філософії та проблем соціально-економічного розвитку Росії. Філософські погляди російських та українських демократів. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (Шевченко, Гулак, Костомаров, Куліш, Білозерський, Посяда, Навроцький). Діяльність Подолинського, Сковорцова, Драгоманова, Грушевського, науковців Дядьківського, Сеченова, Лобачевського, Мечникова. Релігійно-містична філософія Соловйова, Бердяева. Позитивізм Лесевича, релігійний містицизм Грота, Козлова. Особливості філософії Гілярова, Зеленогорського, Ганкевича, Твардовського, Чижевського, Мірчука, Іщака, Конрада, Левинського, Тудора.

ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ (2 год.)

Сціентичний напрямок в зарубіжній філософії.
Антропологічний напрямок і проблема буття людини.
Релігійно-містична філософія XX століття.
Соціально-психологічна орієнтація в філософії XX століття.

МЕТА вивчення теми: Підвести студента до розуміння складності світу та його пізнання, обумовлену цим багатоманітність поглядів та підходів.

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОБЛЕМА: Світ єдиний по своїй суті, а підходи до його осягнення суперечливі до протилежностей. Яка точка зору більш наближена до істини об'єктивних процесів та чому?

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Синхронізація поглядів пов'язана з узгодженням інтересів та переконань. Однобокість підходу до оцінки явищ світу дає й буде давати різнобічні уявлення про системність та функціонування підсистем, елементів і світу як цілого.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: сцієнтизм, позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, антропологізм, філософська й медична антропологія, екзистенціалізм, інтенціональність, екстериоризація досвіду, "філософія життя", ніцшеанство, неотомізм, спіритуалізм, одкровення, ірраціоналізм, прагматизм, неофрейдизм, лібідо, табу.

Становлення і розвиток некласичної та посткласичної філософії. Проблема національного. Проблема знання та мови. "Воля замість розуму". Нова картина світу та ідея творчої еволюції. Світ "через призму відчуттів". Несвідоме та психоаналіз.

Дискусія навколо метафізики. Задум створення філософії, що "перевіряється". Принцип верифікації. Принцип фальсифікації. Розуміння мови в неопозитивізмі. Філософське знання про неопозитивізм, структуралізм, герменевтику. Мова й світ, мова та свідомість. Від аналізу мови й знання — до соціально-моральних проблем.

Новий поворот до людини. Відчуження людини в період соціальної кризи. Існування людини та її сутність. Буття людини та буття світу. Людина, як унікальна істота. Буття між життям і смертю. Гранична ситуація та сучасне людство.

Представники релігійної філософії та причини їхнього впливу. Орієнтація та переорієнтація релігійної філософії. Проблема доказу буття бога. "Поворот до людини" — класичне та некласичне в релігійній філософії. Проблема добра і зла. Проблема єдності науки й релігії, віри та розуму.

"Філософія життя": Шопенгауер, Ніцше. Нова картина світу у філософії Бергсона, Шпенглера, Дільтея. Несвідоме та психоаналіз у Фрейда, Юнга, Адлера, у неофрейдистів Райха, Маркузе, Поллака, Фромма. Психоаналіз в медицині.

ТЕМА 7. ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ, МАТЕРІЮ

ТА СВІДОМІСТЬ(4 год.) Лекція (1/ 2год.)

1. Філософський сенс проблеми буття. Основні форми та діалектика буття.

2. Категорія "матерія". Сучасна наука про системно-структурну організацію
матерії.

МЕТА вивчення теми: Дати головні моменти вчення про буття, допомогти вникнути в сенс людського існування, проаналізувати головні опосередкування розумної сутності Всесвіту на рівні людської екзистенції.

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОБЛЕМА: Суперечність об'єктивного та суб'єктивного в людській діяльності, процесу "самопроекції" у пізнанні.

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Складність людського буття, суперечності сутності та існування спонукають до постійного пошуку способів пізнання світу й самоусвідомлення місця в ньому людини.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: буття, матерія, свідомість, простір, час, рух, спокій, саморефлексія, система, структура, онтологія, вульгарний матеріалізм, психофізіологічний паралелізм, біхевіоризм, фрейдизм, біологічні та суспільні просторово-часові зв'язки.

Життєві корені та філософський сенс проблеми буття. Світ є, був і буде. Буття світу — передумова його єдності. Світ, як сукупна реальність. Категорія буття у філософії. Особливості роздумів про буття. Основні форми та діалектика буття. Буття, як всезагальне, одиничне та особливе. Буття речей, процесів, станів природи. Буття вироблених людиною речей. Буття людини у світі речей. Специфіка людського буття. Буття індивідуалізованого духовного. Буття об'єктивізованого духовного.

Поняття матерії. Категорія матерії, її визначення. Діалектико-матеріалістичне та метафізичне розуміння матерії. Методологічне значення визначення матерії.

Сучасна наука про системно-структурну організацію матерії. Рівні організації неживої природи. Уявлення про будову матерії на біологічному та соціальному рівнях.

Поняття руху. Зв'язок матерії та руху. Основні типи та форми руху матерії. Якісні особливості та взаємозв'язок форм руху матерії. Простір і час, поняття та зміст. Реляційна та субстанційна концепції простору й часу. Взаємозв'язок простору-часу й матерії, що рухається. Проблема розмірності (вимірності) простору-часу та його нескінченності. Якісна багатоманітність форм простору-часу у неживій природі. Особливості біологічного та соціального простору і часу. Значення розуміння цих особливостей для теорії й практики в медицині.

Blog

Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко

Содержание

НАЗВА ТЕМИ

Кількість