Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко

Вид материала

Содержание

Тема 2 історичні типи філософії
ЗАНЯТТЯ 1 (2 години)
Питання для обговорення
Питання для самоконтролю
Методика проведення та зміст заняття
Рекомендована література
Питання для обговорення
Питання для самоконтролю
Методика проведення та зміст заняття
Вітчизняна філософія
Питання для обговорення
Питання для самоконтролю
Методика проведення та зміст заняття
Рекомендована література
Філософія xx століття
Питання для обговорення
Питання для самоконтролю
Рекомендована література

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

ТЕМА 2 ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ

(8 годин, 4 заняття)

МЕТА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ: На основі даних історії Стародавнього Світу, Нової та Новітньої історії, економічних ідей вникнути в суть філософської культури різних етапів становлення людства, зрозуміти її значення для сучасності.

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОБЛЕМА: Суперечність поглядів представників різних шкіл, напрямків та їх дослідників щодо взаємовпливу культур.

ПРОВІДНА ІДЕЯ: Кожна ідея дає розмаїття думок, аргументів, концепції, переосмислення яких та поглиблене дослідження може збагатити сучасну філософську культуру.

ЗАНЯТТЯ 1 (2 години)

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Гімни /самхіти/, ведантизм, ньяя, вайшешики, джайнізм, чарваки /локаята/, пуруша, паньгу, дао, брахманізм, буддизм, космоцентризм, теоцентризм, акциденція, ентелехія, субстрат, субстанція, онтологія, атомізм, апорії, дух, душа, даосизм, карма, шудра, дуалізм, конфуціанство, містика, аскеза, софізм, елеати, неоплатоніки, стоїцизм, номіналізм, реалізм, натуралізм, індуктивний та дедуктивний метод, емпіризм, раціоналізм, гілозоїзм, вульгарний матеріалізм, Ренесанс, дуалізм, пантеїзм, Утопія, протестантизм, ірраціоналізм, спиритуалізм, причина, модус, монада.

НАОЧНІСТЬ: Таблиці — "Основні форми матеріалізму", "Матеріалізм, та ідеалізм в античній філософії", "Матеріалізм та ідеалізм у середньовічній філософії". Відповідні діафільми та слайди.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Культурно-історичні передумови зародження філософії. Філософія
Стародавнього Сходу. Антична філософія.

Філософія середньовіччя. Теоцентризм.
Гуманізм та проблема людської індивідуальності у філософії Відродження.
Філософія Нового часу, її зв'язок з розвитком природознавства.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.У чому полягають особливості зародження філософії у стародавній Індії?

Що таке конфуціанство та даосизм?
У чому різниця між досократівським і післясократівським періодом розвитку античної філософії?
У чому суть патристики, номіналізму та реалізму середньовіччя?

5. Чи змінюється та як саме ставлення до природи і людини в епоху Відродження?

В чому суть індуктивного та дедуктивного методів (Ф.Бекон, Р. Декарт)?
Що таке пантеїзм, дуалізм, гілозоїзм, монадологія?

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

Використовуючи "Філософський словник", методом "малих груп" засвоїти зміст

основних питань і понять. Добитися розуміння зв'язку соціально-економічного стану регіонів із становленням та розвитком філософської думки, взаємовпливом ідей. Розібратися в особливостях різних філософських напрямків та їх впливові на сучасну культуру.

Готуючись до першого питання , необхідно звернути увагу на зв'язок філософії з соціально-економічними та політичними обставинами в країнах Стародавнього Сходу. Греції та Риму. Аналіз філософії Сходу супроводжується розумінням особливостей епохи "бродіння розуму" в Індії та "царств, що борються" в Китаї, усвідомленням суті буття і небуття, меж та методів розумозбагнення, проблеми людини в цій філософії та культурі. Космоцентризм древньогрецької філософії пов'яжіть з космологізмом та онтологізмом античної класики, з проблемою нескінченності та розвитку античної діалектики, проблемою буття. Співставте філософію досократиків, Арістотеля, стоїків та епікурейців, особливостями етичних вчень.

Зосередьтеся на тенденції до опозиції традиційній релігії брахманізму в Індії /стан жреців/. Тлумачення Вед визначається в напрямках критичних течій, адживіка /натуралістично-фаталістичне вчення/, джайнізм та буддизм, в шести основних філософських системах /даршан/: веданта, санкхья, йога, ньяя, вайшешика, миманса, що орієнтувалися на авторитет Вед, а також в неортодоксальних течіях чарвака /локаята/, джайнізмі та буддизмі. Вдумайтеся в суть конфуціанства й даосизму.

При висвітленні особливостей Древньогрецької філософії зупиніться детальніше на вченнях представників Мілетської школи, Геракліта, піфагорійців, елеатів, атомістиці Левкіппа, Демокріта, Епікура; проаналізуйте уважно в зіставленні підходи до буття, суті /субстанції/ вчення Платона й Арістотеля. Слід виявити власну точку зору щодо тези софістів "Людина — міра всіх речей", до етики стоїків /пізньоантичної — ідеал мудреця/, до етики Епікура. Підкресліть особливості філософії Стародавнього Риму.

ДРУГЕ ПИТАННЯ вимагає уваги до зображення природи й людини, як творіння бога, усвідомлення того, що середньовічна філософія синтезувала традиції християнського одкровення й античної філософії. Вона характерна полемікою навколо сутності та існування, загального й окремого /номіналізм та реалізм/, волі й розуму, душі та тіла, пам'яті й історії.

Покажіть розуміння Вами зв'язку цієї філософії з полі- та монотеїзмом, з ідеями творіння та одкровення. Креаціонізм /творіння світу богом/. Космос не вічне буття, не живе ціле, тому дуалізм активного й пасивного першопочатку неможливий: першопочаток — Бог, все інше похідне від нього, отже справжнє буття — лише Бог. Спробуйте пояснитти таку думку: "Знання про нетварне /не створене/ божественне буття можна отримати лише надприродним шляхом, ключем до якого є віра, як здатність душі". Виявіть ваше розуміння теоцентризму, співпадання існування та суті в "простій субстанції" /Богові/.

Приділіть увагу полеміці реалізму та номіналізму щодо "універсалій" та окремих речей. Чому, на вашу думку, представники поміркованого реалізму /Фома Аквинський/ дещо осуджували крайній реалізм й номіналізм? Подумайте, з якою метою Фома Аквинський підкреслював, що бог існує до речей, в речах та після речей, тому віра й розум не суперечать одне одному: наука пізнає земні сутності /універсали розуму/, релігія ж - позаземні сутності /універсали віри/. Наука й релігія мають єдність з пріоритетом релігії. Виявіть своє ставлення до такого роду думок. Не менш важливими є докази буття бога через філософські категорії, оскільки онтологічні та космологічні докази Аквинського не влаштовували.

Зупиніться також на аналізі номіналізму ХП-ХІУ століть /У.Оккам, Й.Буридан, Миколай з Отрекура; / особливостей середньовічної схоластики, ставленні до природи в ті часи, зображенні людини, як образу й богоподібності, а також проблемах душі та тіла, розуму й волі, свободи волі. Дайте оцінку підходу до людини, як образу й подібності до бога і як "розумної тварини" водночас. Як Ви ставитесь до питань: "Чого в людині більше: розумного начала чи начала тваринного? Яка з них є суттєва властивість, а без якої людина може обійтись, залишаючись собою? Що таке розум і що таке життя /тваринність/, а зрештою, які ж саме властивості бога складають суть людської природи /адже людина — істота конечна, має початок, не всемогутня/? Та й питання душі й тіла небезвідносні до сьогодення.

ТРЕТЬЕ ПИТАННЯ зосереджується на колі таких моментів: Особливості гуманізму епохи Відродження та проблема унікальності людської індивідуальності — людина, як творець самої себе, апофеоз мистецтва й культ художника-творця, антропоцентризм і проблема особистості, пантеїзм, як специфічна риса натурфілософії Відродження; тлумачення діалектики, принципу співпадання протилежностей, нескінченність Всесвіту та геліоцентризм.

Зосередившись на головних моментах, постарайтесь розібратися в кожному з

них, у питанні в цілому. Охарактеризуйте соціально-економічні зміни, які сприяли секуляризації /звільненню від релігії та церковних інститутів/, орієнтації на мистецтво, людину /антропоцентризму/. Увага до різнобічностей людини /знань і умінь/, до значення її волі у підкоренні природи й самоперетворенні. Сакральний характер творчої діяльності замість споглядання. Проаналізуйте, чому в епоху Відродження розмиваються межі між наукою /як осягненням буття/, практично-технічною діяльністю /мистецтвом/ та художньою фантазією. Обґрунтуйте Відродження античності на ґрунті культу краси, діяльності, уваги до оригінальності й неподібності, унікальності особистості; визначення її, як здатності нести відповідальність за свої вчинки. А чи не означає самоцінність індивідуальності абсолютизацію естетичного підходу до людини?

Зважте й на інтерес до натурфілософії в ХУ-ХУІ ст., пантеїстичне тлумачення природи. Охарактеризуйте у цьому зв'язку погляди Парацельса, який встановив особливу систему аналогій між органами людини й тварини з одного боку, та частинками рослин, будовою мінералів і рухом небесних тіл, — з іншого боку. Що означало таке магіко-алхімічне розуміння природи, чи знаходить воно відображення в сучасних пошуках?

Виділить вчення Миколи Кузанського, заперечення ним античного дуалізму, доведення співпадіння протилежностей /"єдине є все"/: єдине не має протилежності, воно тотожне нескінченному. Це — "мінімум", тотожній "максимуму" /власне нескінченному/. Бажання в парадоксах бачити не засіб руйнування /Зенон/, а засіб формування істинного знання. Руйнування конечного космосу античності та середньовіччя Казанським — основа геліоцентризму М.Коперника, Дж.Бруно, а згодом Галілея і Кавальєрі.

Тому при аналізі ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ головна увага приділяється суті номіналізму та емпіризму Ф.Бекона, акцентування значимості знання, розробці індуктивного методу, суб'єктивних особливостей свідомості, як джерела заблуджень; очевидності, як критерій істинни /Декарт/, сумніву, атрибутів субстанції в метафізиці Декарта, вчення про природжені ідеї; номіналізму й матеріалізму Гоббса, вчення про субстанцію Спінози, про множинність субстанцій Лейбніца, "істина розуму" й "істина факту", зв'язку онтології та гносеології у філософії XVII ст.

Основою аналізу філософії Нового Часу є розуміння поглиблення занепаду феодального ладу, соціально-економічні перетворення на цій базі. Особливість нової науки — експерементально-математичне природознавство, домінування гносеології в філософії.

Виясніть особливості емпіризму Ф. Бекона, поглиблення цього емпіризму, обмеження сфери застосування розуму світом "земних речей". Сумнів у дедуктивному методі Арістотеля /силогістика/, формування індуктивного методу. Поняття "неповної індукції" в науці. Зверніться до зазначенної літератури, в т.ч. підручникового матеріалу: Введение в философию, Ч.1, Гл.2, с. 135-169. ФІЛОСОФІЯ — Лекція 5,6, с. 98-140. Постарайтеся пояснити зміну основ фізики — з метафізики й логіки в античній та середньовічній філософії на математику /диференціальне числення/ в Новий час. Усвідомте й спільні для емпіризму та раціоналізму риси /наука й філософія розкривають дійсні закономірності природи, погляд на свідомість як джерело збуджень. Зважте на суть ідолів /привидів/ у гнесології Ф.Бекона, матеріалізм та сенсуалізм Гоббса, особливості раціоналізму Декарта, його дедуктивного методу, вчення про субстанцію та її атрибути, дуалізм субстанцій. У чому специфіка модусів субстанції Спінози, вчення Лейбніца про множинність субстанцій, його монокаузалізму. Яке місце монокаулізму в медицині? Виясніть для себе зміст монадології, "несвідомих уявлень", відмінність монад за рівнем їх усвідомлення, "якості та чіткості". Замкнутість монад та їх здатність /всупереч замкнутості/ співпереживати весь космос, все його багатство й різноманітність. Торкніться "Істин розуму" — недосвідні істини — та "Істин факту" /емпіричний шлях отримання більшості наших уявлень про світ/, необхідного і всезагального характеру "Істин розуму" та ймовірного характеру "Істин факту".

Познайомтеся з філософією Просвіти, її соціально-історичними передумовами, боротьбою проти метафізики, суспільно-правовим ідеалом; суперечністю "приватного інтересу" і "загальної справедливості", аналізом необхідності, і випадковості, просвітницьким тлумаченням людини /XVII/.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

до теми №2 /заняття 1 /

1.Антология мировой философии.-Т.1, кн. 1. - М.,1969.

2.Аристотель. О душе// Соч.: в 4-х т.-М.,1983. - Т.1. - С.18-122.

3.Богомолов А.С. Античная философия. - М., 1985. - С. 3-335.

4.Гельвеций К. О человеке// Соч.: в 2-х т.-М., 1974.- Т.2.- С. 5-568.

5.Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. - М., 1980.-С. 7-322.

6.Декарт Р. Рассуждение о методе// Избр. произв.:В 2-х т. - М., 1989. -
Т.1.- С.17-112.

7.Древнеиндийская философия. - М., 1963. - С. 5-344.

8.Древнекитайская философия // Собр. текстов в 2-х т.- М., 1972, 1973.

9.История философии в кратком изложении. - М., 1991. - С. 3-86.

10.Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. - М., 1979. - С. 6-248.

11.Платон. Государство//Соч.: В 3-х т.- М., І972. - Т.З. - С. І8-ІІ2.

12.Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія. - К.: 1997. - С. 29-134.

13.Філософія. Курс лекцій. /Бичко І.В. та ін./. - К., 1991.- С. 37-140.

14.Філософія. Навчальний посібник. - К., 1997. - С. 31-70.

15.Філософія. Навчальний посібник /ПетрушенкоВ.Л./. - Київ-Львів, 200І.-
С. 33-133.

ЗАНЯТТЯ 2 (2 години)

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: апріорі, апостеріорі, трансцендентальний, абсолютна тотожність, "річ у собі", діалектика, метафізика, синтетичні судження, свобода і необхідність, абсолютна ідея, абсолютний дух, антропологічний принцип, цілісність /людини/, суб'єкт, діяльність, явище, онтологія суб'єкта, самосвідомість, саморефлексія, інтелектуальна інтуїція, тотожність мислення й буття, саморозвиток, відчуження, суб'єктивний та об'єктивний дух, заперечення, суть, наступність...

НАОЧНІСТЬ: ТАБЛИЦІ: "Ідеалістична філософська система Гегеля", "Антропологічний матеріалізм Л.Фейербаха", "Передумови та джерела виникнення марксистської філософії". Відповідні діафільми та слайди.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Класична німецька філософія:

а) філософія І. Канта, її гносеологічні та морально-гуманістичні аспекти;

б) ідея розвитку в філософській концепції Гегеля;

в) антропологічний матеріалізм та гуманізм Л,ФЕЙЕРБАХА.

2. Виникнення та особливості діалектико-матеріалістичної філософії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

Які соціально-економічні обставини характерні для Німеччини в кінці XVIII - на початку XIX століть?
Що таке "речі в собі" та чому вони не пізнаванні?
Чи можна до досвіду /апріорі/ мати уявлення про простір та час?
Що таке "трансцендентальна логіка", які її пізнавальні можливості?
Які закони діалектики відкрив Гегель?
У чому полягає головна суперечність філософії Гегеля?
Чому матеріалізм Л.Фейербаха називають антропологічним?

8. Як ви уявляєте собі зміст діалектичного матеріалізму та матеріалістичної діалектики?

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

Методом індивідуального опитування вияснити зміст основних понять, які використовувалися представниками класичної німецької філософії. Розібратися в особливостях ідеалізму Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, агностицизму Канта, діалектики Гегеля. Виявити ставлення до проблем додосвідного та досвідного оволодіння філософськими категоріями, законами науки. Навчитися аргументувати свої переконання, як суб'єктивного чи об'єктивного ідеаліста, агностика, свої принципи пізнання.

При аналізі ПЕРШОГО ПИТАННЯ зосередьтеся на особливостях соціально-економічних умов розвитку Німеччини, обгрунтуванні І.Кантом всезагальності та необхідності наукового знання, простору й часу, як апріорних форм чуттєвості; розуміння ним міркування і проблем об'єктивного пізнання, міркування й розуму, синтетичних суджень апріорій, явища та "речі в собі", природи, людини й свободи. Постарайтеся зіставити "докритичний" та "критичний" періоди в його діяльності.

Хоча б бігло прослідкуйте обмеження Кантом знання вірою, суть його агностицизму, а також погляд на людину, як цілісність, суть категоричного імперативу та специфіки пізнаючого об'єкта, автономність волі.

Розберіться у філософії Фіхте й Шеллінга для того, щоб глибше зрозуміти післякантівську німецьку філософію, діалектичний метод Гегеля, його метафізичну філософську систему. Чи можлива абсолютна тотожність мислення та буття? Як ставитеся до формулювання основного завдання філософії — доведення розвитку світу в понятті? Поясніть причини та механізми єдності діалектики, логіки і теорії пізнання в філософії Гегеля, обґрунтуйте гегелівські розуміння саморозвитку поняття, виведені на цій основі закони діалектики та, одночасно, "зраду" законам через акцентування ролі абсолютної ідеї, абсолютного духу, науки як самоцілі. Чи можлива, на ваш погляд, абсолютна тотожність мислення й буття, досягнувши якої філософія залишає точку зору буденної свідомості й попадає у "власну стихію" — стихію чистої думки, звідки її визначення розгортаються "самі" по "собі", тобто "стихію логіки", де проходить "незасмічене життя поняття"?

Розгляд філософії Л.Фейєрбаха варто почати з усвідомлення його твердження про те, що ідеалізм є "раціоналізована релігія", критики релігії, як "відчуженої форми людської сутності". Людина, як творець бога попадає в залежність від нього й позбавляється свободи та самостійності. Звільнення від релігійних заблуджень — розуміння людини, як найбільш досконалої частини природи. У чому ж антропологізм філософії Фейербаха? — підхід до людини, як готової, сформованої біологічної істоти. Саме такий підхід не дозволив філософу угледіти в людині соціальні моменти буття, а критика ідеалізму Гегеля та релігії була метафізичною. Фейербах не зрозумів діалектики Гегеля, тому "разом з нечистями виплюхнув з ванни дитину", тобто критика "абсолютного духу" затьмарила шлях до розуміння, осягнення діалектики.

ДРУГЕ ПИТАННЯ пов'язане з розумінням суперечливих підходів до марксиської філософії з боку різних класів, політичних угруповань, протилежних за світоглядом людей. Як ви ставитеся до того, що після отримання ступеня доктора філософії Маркс усвідомлює своє покликання в захисту інтересів "Бідної, політичне й соціально обездоленої маси..." /Т.1., с.125/? Згадайте, що в середині XIX ст. капіталізм виявив свої переваги над феодалізмом: "розбудив продуктивні сили, що спали до цього... зробив більше аніж всі попередні епохи разом взяті"; дав соціальне замовлення на науку, спонукав до географічних відкриттів /розвиток великого машинного виробництва вимагав обміну досвідом всередині галузей, міжгалузевого, інтернаціонального/. І як дозріла соціально-економічна система, вимагав достатньо зрілої теорії для власного обгрунтування. Разом з тим, капіталізм виявив суперечність між суспільним характером праці та приватновласницьким присвоєнням її результатів. Виступи проти несправедливості в різних країнах, пошуки їх цільових установок, шляхів та методів реалізації ідеї свободи, рушійної сили у цій діяльності — соціальні спонуки такої філософії. Згадайте природничонаукові відкриття, теоретичні джерела, спробу їх систематизації у філософії марксизму.

Як ви поясните діалектичний підхід не лише до явищ природи, але й до
суспільного життя? Як ставитеся до ідеї визначальної ролі процесу виробництва,
економічного базису в ньому? Що означає відносна самостійність та активність
надбудови, суспільної свідомості по відношенню до базису та суспільного буття? Чизгодні з вченням про суспільно-економічні формації, поглядом на суспільство, як на "природньо-історичний процес"? Обґрунтуйте своє розуміння законів вирішальної ролі матеріального виробництва в суспільному розвитку, вирішальної ролі народних мас в історичному процесі; класової боротьби /характерні "для окремих фаз історії"/, "відчуженої праці та суспільства відчуженої людини", відповідності виробничих відносин характеру та рівню розвитку продуктивних сил тощо? Чи бачите ви в практиці всю сукупну діяльність людей, яка спрямована на пізнання й перетворення світу? Ознайомтеся з введенням в філософію, Ч.1., Гл.З, с. 223-279 та підр. "Філософія", Лекція 9, с. 179- 196 з тим, щоб зрозуміти суть марксистської філософії як етапу становлення філософської думки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА до теми №2 /заняття 2/

1.Гайденко П.П. Парадоксы свободы в учении Фихте. - М., 1990.- С. 7-134.

2.Гегель Г.В. Ф. Энциклопедия философских наук:В 3-х т.- М. 1974.-Т.1.-
Наука логики. - С.123-480.

3.Кант И. Критика чистого разума., - М., 1934.-С.3-234.

4.Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться
как наука.- АМФ.- Т.1. - Часть 3. - К., 1992. - С.7-145.

5.Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская фило-
софия ХVІІІ века.- М., 1985. - С. 7-388.

6.Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року//Маркс К., Енгельс.
Ф.- Тв. - Т.42. - С. 88-178

7.Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. - М., 1991. –

С.3-236.

8.Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. - К., 1998.-С.3-124.

9.Татаркевич В.Л. Історія філософії. - Т.2.-Львів, 1999.-С.34-153.

10.Фейербах Л. Основные положения философии будущего//Избр. филос.
произв. – М., І955. - Т.І. - С.16-48.

11.Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія. - К., 1997. - С.ІЗ5-І62.

12.Філософія. Курс лекцій /Бичко І.В. та ін./. -К.,1991. - С.І4І-І50.

13.Філософія. Навчальний посібник./Надольний І.Ф. та ін./. - К., 1997.-
С. 87-118.

14.Філософія. Навчальний посібник. /Петрушенко В.Л./.-К-Л,2001.- С.134-І55.

ЗАНЯТТЯ 3 (2 години)

ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: пантеон, язичество, "сакральний", "філософія серця", містика, космізм, фідеїзм, дуалізм, томізм, сцієнтизм, натуралізм.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

Зародження філософії в Київській Русі. Антропологічна спрямованість вітчизняної філософії.
Стиль філософських роздумів в ХІ-ХП ст. Реформаційні та гуманістичні тенденції у вітчизняній філософії ХУ-ХУПІ ст.

3. Вітчизняна філософія в ХІХ-ХХ ст.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. У чому Ви бачите культурно-філософське значення прийняття
ХРИСТИЯНСТВА на Русі?

Що Ви знаєте про творчість Костянтина /Кирила/ Філософа?
Який зміст реформаційних та гуманістичних тенденцій у ХУ-ХУІ ст?
У чому культурно-філософське значення діяльності Києво-Могилянської та Слов ' яно-греко- латинської академії?

У чому суть соціально-філософських роздумів представників Кирило-Мефодієвського товариства?
Як виражається взаємовплив філософії, природничо-наукового знання та медицини у XIX столітті?

Який зміст космологічних тенденцій у вітчизняній філософії XX століття?
Які особливості суб'єктивно-ідеалістичної філософії в Україні у XX столітті?

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

Спираючись на знання з історії України та соціологічної думки, шляхом індивідуального опитування вияснити основний зміст питань для обговорення.

Розібратися у зв'язку різних сфер культури та філософської думки на ґрунті усного епосу та письмових пам'яток Київської Русі, у значенні монотеїзму для становлення й розвитку вітчизняної філософії. Виявити спонуки взаємообумовленості філософії слов'ян та інших народів, особисте ставлення до "філософії серця", космологізму, релігійно-містичних тенденцій, національної самобутності й націоналізму.

Аналіз ПЕРШОГО ПИТАННЯ супроводжується усвідомленням культурно-історичного значення прийняття християнства на Русі, становлення ідей суспільно-громадського об'єднання та національної самосвідомості, антропологічної спрямованості філософських роздумів про світобудову та місце людини в світі. Зважте на своєрідність формування феодального світогляду слов'янських племен, спробу Володимира Великого створити пантеон з шести богів, створення азбуки Кирилом та Мефодієм /Хет./ переклади окремих біблійних книг, збірки перекладів текстів отців церкви /Василія Кесарійського, Григорія Назіанзіна, Афанасія Александрівського та ін./, уривків текстів античних та еллійських авторів — "Ізборника 1073 р.", "Ізборника 1076 р.", "Шестидневи" Василія Касарійського, Северина Гевальського тощо. Поява в XI ст. оригінальних творів києворуських авторів /1051 р. Ілларіон: "Слово про закон і благодать"/. Оцініть те, що поряд з книжною культурою /творче засвоєння антично-візантійської гуманістичної філософії/ існувала народна /фольклорно-міфологічна за джерелом/ культура, яка формувала билинний епос Київської Русі, зумовлювала антропологічну спрямованість вітчизняної філософії.

В ДРУГОМУ ПИТАННІ переконуєтеся, що така "дуальність" становлення київської культури пов'язана з діалогом християнства і язичества. Слов'янська міфологія збереглася не у вигляді самостійних сюжетів, а у вигляді стилістичних традицій метафоричної образності. Християнсько-візантійські поняття та образи тлумачилися відповідно до реальностей давньоруського суспільства. В народному фольклорі, билинному епосі, художній літературі /"Слово о полку Ігоревім"/ язичнецькі уявлення і образи, наповнюючись християнсько-середньовічним змістом і втрачаючи язичнецько-релігійний зміст, ставали явищами художньо-естетичними. Фундаментальною основою перекладених літературних пам'яток різних народів була візантійська культура, яка знайшла строкате відображення в еврейсько-візантійсько-болгарській літературі. Проте ідейний видокруг перших київських книжників формується також під впливом західноєвропейської культури, сірійської /"Повість про Акіра Премудрого"/, грузинської /"Сказання про Іверську царицю Динару"/. В той же час оригінальні твори Давньоруської письменності /"Служба Борису і Глібу/, "Слово про віру варязьку" Феодосія Печорського, "Житіє Феодосія" Нестора, "Слово про Закон і Благодать" Ілларіона, деякі проповіді Кирила Туровського тощо/. Усе це визначало філософсько-теологічний синкретизм давніх русичів - любов до Бога є істинною філософією. Неважко зрозуміти, що від книжної мудрості йде світоглядна орієнтація на людину, як носія духовності. Антропологічно-гуманістичний підхід має місце не лише в ХІП-ХУ ст. /при розробці питань про співвідношення бога і людини/, але й ХУІ-ХШ ст., коли це вчення збагачується націоналістичною тенденцією критики самого віровчення під впливом ідей західноєвропейської реформації /протестантизму, антитринітаризму, соціанства/. Охарактеризуйте значення Києво-Могилянської академії /1616-1817/, діяльність полемістів Герасима Смотрицького, Василя Суразького, Клірика Острозького, Христофора Філарета, Івана Вишенського, Стефана Зизанія, Мелентія Смотрицького. Особливо уважно відзначте діяльність Ф.Прокоповича, Г.Бужинського, С.Горки, Г.Кониського, творчість таких мислителів-просвітителів як Г.Сковорода, Я.Козельський, В.Капніст, П.Лодій/ соціально-національні ідеї,

етичні проблеми/.

Висвітлення ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ пов'язане з такими діячами як І.Котляревський, Т.Шевченко, І.Франко, К.Рилєєв, просвітителями Т.Степановим, О.Духовичем, В.Каразіним, Й.Ланге, І.Тимковським, І.Ризьким /впровадження науки в соціальну проблематику, виведення духовності людини з її природної суті/, А.Дурдович, С.Гогоцький, П.Юркевич/ реалізація панівної тенденції релігійного тлумачення світу/.

Дайте аналіз масонських лож /XIX ст./, розповсюдження ними ідей Я.Беме, І.Масона, Е.Сведенборга, Е.Юнга, декабристського руху /П.Пестель, С.Муравйов-Апостол, М.Бестужев-Рюмін, А.Поджіо, П. та А.Борисови, І.Горбачевський, Ю.Люблинський, П.Вигодовський, Я.Андрієвич, П.Громницький, І.Іванов /соціально-гуманістичне звучання/. Не полишіть без уваги Кирило-Мифодіївське товариство /Т.Шевченко, Костомаров, Куліш, М.Гулак/, "хуторянську філософію", яка спирається на "серце" і йде ще від Г.Сковороди; т.з. "російський космізм", до якого увійшла "філософія "Серця" /В.Соловйов, М.Бердяев, Л. Шестов — російськомовна філософська школа "київського гуманізму". Покажіть суть позитивізму та "спеціалізму" /позитивіст - В.Лесевич, "спеціалісти" - О.Потебня, С.Мечніков, М.Зібер, М.Туган-Барановський, Б.Кістяківський, В.Вернадський, М.Липинський/. Дайте оцінку філософських ідей Л.Українки, П. Грабовського, М. Коцюбинського, С. Подолинського, М.Драгоманова, Д.Чижевського. Розмежування на механістів /С.Аксельрод, А.Варьяш, К.Тімірязєв./ і "діалектиків" на чолі з А.Деборіним. Вплив сталінізму на філософію.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

до теми №2 (заняття 3)

"Вітчизняна філософія"

Велесова книга. - К., 1994. - 315 с.
Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. - К., 1996.-
288 с.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. - К., 1991. - С. 14-32
Ільїн В.В.Кулагін Ю.І. Філософія. - К., І997. - С. 219-273.
Історія філософії України /Підручник. - К., 1994. - С. 3-407.
Історія філософії України /Хрестоматія. - К., 1993.- 553 с.
Кониський Г. Філософські твори: у 2-х т. - К., 1990. - С.5-45, 7-230.
Мацько І.3. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. - К. ,1990.-
С. 28-76.
Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій. Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. - К., 1990. - С. 18-241.

10.Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні.-
К.,1999.- С.3-120.

11. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах - К., 1997. -

С.5 -47.

Філософія відродження на Україні. - К., 1990. - С.43-91.
Українські гуманісти епохи Відродження /Антологія.: В 2-х частинах.-
К.1995. - Ч.1. - 43І. - Ч.2. - 43І с.
Філософія. /Підручник. - К., 2001. - С. 3234.
Філософія. /Навчальний посібник /Надольний І.Ф., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін./ - К., 2001. - С.5-214.
Філософія. /Навчальний посібник / Петрушенко В.Л., Піча В.К./. - К-Л. -
2001. - С. 207-254.
Хижняк 3.І. Києво-Могилянська академія. – К., 1981. - 224 с.
Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні.-К.,1992.-С.17-88.
Шевченко Т.Г. Твори: в 5-ти т. - К., 1978-1979.- Т.5. - С. 12-68.
Юркевич П.Д. Философские произведения. - М., 1990. - С. 7-58.

ЗАНЯТТЯ 4 (2 години)

ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: сцієнтизм, позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, екзистенціалізм, інтенціоналізм, ніцшеанство, "філософія життя", неотомізм, спиритуалізм, ірраціоналізм, прагматизм, неофрейдизм, лібідо, табу, психоаналіз, герменевтика, соціометрія, "індустріальна" соціологія, постіндустріальне суспільство, кібернетичне суспільство, культурологія, сюрреалізм, поп-арт, кубізм, структуралізм, натуралізм, романтизм.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

І. Суть філософії XX століття та її основні напрямки:

а) сціентичний;

б) антропологічний;

в) теологічний;

г) соціально-психологічний.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Який вплив на філософію XX століття має науково-технічна революція?

2. Які головні соціально-економічні проблеми вимагають різнобічного
тлумачення та в чому їх суть?

У чому чуть сцієнтичного напрямку філософії XX століття? Якою мірою він торкається природослідників та медиків?
Як ви ставитесь до шляхів вирішення наукових проблем постпозитивістами?
Що таке "медична антропологія", "філософська антропологія"?
Чому неотомізм спрямований на "масову аудиторію"?

7. Як Ви ставитесь до психоаналізу? У чому бачите позитивні та негативні моменти соціально-психологічного напрямку філософії?

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ: Шляхом індивідуального опитування та експрес-аналізу вияснити зміст основних питань та проблем, пов'язаних з плюралізмом підходів до вирішення актуальних проблем XX століття в різних напрямках, філософських школах і течіях. Добитися розуміння суті кожного з аналізованих напрямків тим, щоб співвіднести основи особистого світогляду з пропонованими філософськими тлумаченнями. Навчитися аргументувати свої переконання об'єктивними моментами пізнання та практики, вміти бачити небезпідставність протилежної точки зору, знаходити в ній позитивні й негативні моменти, звіряти зайняту світоглядну позицію з тією, яка заперечує ії. Вже в XIX столітті відчувається вплив марксиського світогляду на різні напрямки у філософії і, одночасно, альтернативність йому немарксиської орієнтації. Це стосується виникнення англоамериканського, італійського, німецького, французького неогегельянства /Ройс, Джентіле, Кроче, Кронер, Ліберт, Вальт, Іпполіт/.; неокантіанства /О.Лібман, Г.Коген, П.Наторп, Е.Кассирер/. Марбурська школа -математизації філософії, а також фрайбурська школа - В. Вільденбанд,, Ф.Хартенберг. Новаліс /Ф.Шлеєрмахер, Е.Гофман/; "філософія життя" /А.Шопенгауер, Е.Гартман, Ф.Ніцше, 3.Фрейд, В. Дільтей, А.Бергсон, О.Шпенглер/.

Зверніть увагу на те, що позитивізм сформувався, як противага "культові науки" в старому матеріалізмі, класичній вірі в абсолютну цінність розуму. Сцієнтизм і жорсткий логіцизм О.Конта, Д.С.Мілля, Г.Спенсера переростає в "другий позитивізм", в емпіріокритицизм /Мах, Авенаріус/, а, зрештою, в неопозитивізм /Л.Вітгенштейн, Б.Рассел, Карпап, Айер, Айдукевич, Поппер, Чейз, Тарський, Хайякава, А. Пуакаре./ Проаналізуйте ідеї "логічного атомізму" Рассела, загалом "логічного позитивізму" 20-х поч. 30-х рр. з методом "верифікації", пізніше -"фальсифікації" /М.Шлік, Г.Райхенбах, К.Поппер, "схематичного" тлумачення істини /А.Тарський, Карпан, Чейз, Хайякава/; "конвенціоналізм" А.Пуакаре, Карнап та ін./; "лінвістичного" та постпозитивістського варіантів /К.Поппер/; "Методології дослідних програм" /Т.Кун, І.Лакатош/;теоретичного плюралізму

П.Фейерабенд;"функціоналізму" /Г.Файкінгер/, прагматизму /Ч.Пірс, В.Джеме, Дж.Дьюї/.

Щодо АНТРОПОЛОГІЧНОГО напрямку відзначаєм передусім екзистенціалізм, родоначальником якого вважають датського філософа С.К'єркегора. Зупиніться на висвітленні позицій М.Бердяєва, Л.Шестова, М.Хайдеггера, К.Ясперса, Ж.П.Сартра, А.Кам'ю, М.Мерло-Понті, Де Бовуар. Проблема "особистої" істини К'єркегора - поліфонія істин, що дає змогу розгледіти її багатозначні структури. Бердяев і Шестов відроджують основні положення к'єркегорової точки зору, проте засновником екзистенціалізму XX ст. вважається М.Хайдеггер, який у книзі "Буття і час" зробив центральними поняттями людське існування. У 1932 р. незалежно від Хайдеггера, К.Ясперс у тритомній праці "Філософія" приходить до тих же висновків. Популярність цього напрямку стає помітна в Італії /Н.Аббаньяно/, Іспанії Х.Ортега - І.Гасет, Ізраїлі /М. Бубер/, Сенегалі /Л.Сенгор/, США /У.Баррет/, Японії /Нісіда, Васудзі/,в арабських країнах.

Усвідомте, що екзистенціалізм відображає тривогу за зростаючим процесом знелюдення людини в сучасному світі через технічну цивілізацію, яка спирається на раціоналістично-об'єктивіськи спрямовану науку. Основні моменти механізму відчуження людини та спроб подолання його Вам дали в лекції. Прочитайте ще підр. Філософія Лекція 8 с.151-178 та ВВЕДЕНИЕ В ФИЛОСОФИЮ, Гл. IV, с.208-367. Опрацюйте суть повороту до людини в персоналізмі, філософській антропології, медичній антропології тощо. Продумуючи суть релігійного напрямку, виясніть для себе причини його виникнення і авторитету /Ж.Марітен, Е.Жільсон, Г.Марсель, Тейяр де Шарден, К.Барт., П.Тілліх, Р.Нібур, В.Соловйов/. Зосередьтесь на таких моментах: орієнтація та переорієнтація релігійної філософії, проблема "доказу" буття Бога, варіанти "поворотів" до людини, проблема добра і зла, єдності віри та розуму, Роль опублікованих папою Іоаном Павлом II у 80-х роках енцикліки філософського характеру, діяльність Й.Клойтгена, Д.Мерсьє, Ф.Ван, Стеєнбергена, А.Сертилланжа, Й.Бохенского та ін. Врахуйте, що традиційна орієнтація — теоцентризм, а переорієнтація — без перегляду традиційної "ієрархії проблем", висування соціальних, етичних проблем чи питань про людину.

Соціально-психологічний напрямок пов'язаний з фрейдизмом та неофрейдизмом /З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, В.Райх, Г.Маркузе, Е.Фром, Поллак/. Головне у психоаналізі — відкриття несвідомого та його спеціальне вивчення і широке філософське тлумачення. Врахуйте, що згідно Фрейду, неувага до несвідомого зумовлена культом розуму та свідомості. Але ж крім "Я" існує "НАД Я" і "ВОНО", якому відповідає невидимий для зовнішнього спостереження "мікросвіт" несвідомого. "Воно" якісно відрізняється від свідомості: свідомість може "витіснятись" чи ставати на певний час "- несвідомим"; може триматись на межі несвідомого, рухатись через межу, перетворюючись у передсвідоме"... Система заборон /табу/ здатна спаплюжити людину через "сублімацію" — раціональну "маску" вчинку "виправдання", оскільки несвідомі потяги аморальні й алогічні. Розгляньте розробку штучного комплексу поведінки К.Юнгом з використанням міфів /про Едіпа — "едіпів комплекс", про Прометея, про первісну орду/.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

до теми №2 (заняття 4)

„Філософія ХХ століття”

Головко Б.А. Філософська антропологія: Навчальний посібник. - К., 1997.-
С. 3-3 40.
Зарубіжна філософія XX століття: Читанка з історії філософії у 6 кн. -
Кн.6. - К., 1993. – С. 73-239.

3. Маритен Ф. Философ в мире. - М., 1994. – С. 3-256.

Поппер К., Відкрите суспільство та його вороги.-Т.2.-К.,1994.- С.3-24.
Татаркевич В. Історія філософії. - Т.З. - Львів,1999.-С.7-87.
Філософія. /Курс лекцій /Бичко І.В. та ін./. - К., 1994.- С. 151-178.
Філософія. /Навчальний посібник. - /Надольний І.Ф. та ін./. - К., 1997.-
С. 118-165.

8. Філософія. /Навчальний посібник. - /Петрушенко В.Л., Піча В.К./.-К-Л.-
2001. - С. 172-206.

9. Хосе Ортега-і-Гасет. Вибрані твори. - К., 1394. - С. 3-274.

Blog

Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко

Содержание