Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела Проблеми свідомого вибору навчального закладу Мета дослідження Виклад матеріалу Таблиця 1 Результати професійного самовизначення випускників Problems of conscious choice of educational establishment Основні напрямки роботи вчителя Стаття має на меті

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 7100.22kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Головкина Е.В. Подведение итогов урока. Рефлексия // -licey.ru/teachers/nmr/ metodich_razrabotki/itogi_uroka/.
   
2. Житник Б. О. Методичний порадник. – Харків: Основа, 2005.
   
3. Кашлев С.С. Технология интерактивного обучения. – Минск, «Белорусский верасень», 2005.
   
4. Кравченко Т., Коберник О. Використання інтерактивних методик нна уроках трудового навчання // Трудова підготовка з закладах освіти. – № 3. – С. 10-11.
   
5. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5-е видання, доповнене і перероблене. – К., 2007. – С. 638.
   
6. Назарова В.Д. Педагогическое обеспечение интерактивного взаимодействия преподавателей со студентами средних профессиональных образовательных учреждений : автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 Улан-Удэ, 2007.
   
7. Національна доктрина розвитку освіти // Книга керівника навчально-виховного закладу: Довідково-методичне видання / Упоряд. Б. М. Терещук, В. В. Скиба. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.
   
8. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі освітніх технологій // Початкова школа – 2004. – №10. – С. 8 – 10.
   
9. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136 с.
   
10. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.
    
11. Січкарук О. І. Інтерактивні методи навчання у вищій школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Таксон, 2006. – 88 с.
    
12. Трошкина Т.Н Интерактивные технологи обучения //ссылка скрыта
    

Skorenok A.

Signs of interactive studies and especially its organization

The article reveals the interactive studies and the main stages of implementation. It describes the requirements and necessary conditions of interactive studies.

Key words: learning, interactive studies, reflection.


Надійшла до редакції 08.06.2010


УДК 37.047

Ващук О.М., Ховрич М.О.

ПРОБЛЕМИ СВІДОМОГО ВИБОРУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
ТА ПРОФЕСІЇ АБІТУРІЄНТАМИ ШКІЛ МІСТА

У статті розкривається суть проблеми вибору професії та навчального закладу старшокласниками, досліджено рівень усвідомленого вибору професії.

Ключові слова: професійна спрямованість, "Я-концепція", професійна орієнтація.

А
© Ващук О.М., Ховрич М.О., 2010
ктуальність проблеми дослідження. Перед кожною людиною рано чи пізно виникає проблема, пов’язана з вибором професій. "Що очікує мене в майбутньому?", "Яку професію обрати?", "Куди піти вчитися?", "А може зробити все як кажуть батьки, якось та воно буде" тощо. Приблизно такого роду питання виникають у всіх молодих людей, що закінчують навчання у загальноосвітніх школах і готуються до майбутнього самостійного життя. Серед великої кількості життєвих рішень, які ще прийдеться вирішити, питання професійного самовизначення є найпершим і одночасно одним з найважливіших. Це перше, дуже важливе і самостійне рішення, яке повинна прийняти молода людина, опираючись не на свій власний досвід, який приходить з роками, а скоріше, на уявлення про своє майбутнє і майбутнє суспільства. Адже випадковий вибір професії призводить не тільки до економічних проблем (низької продуктивності праці, помилок і браку в роботі, економічних втрат на переучування та перекваліфікацію), а й до психологічних – незадоволення виконуваними професійними функціями, пригнічений стан людини, що в кінцевому результаті може привести до психічних розладів.

Вибір професії – одне з найважливіших стратегічних рішень у житті людини і складна комплексна проблема. Це складний акт самовизначення – свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем.

Соціально-економічні зміни, що відбулися в українському суспільстві, а також новітні досягнення психолого-педагогічної науки потребують перегляду та переосмислення підходів до вирішення проблеми професійного самовизначення школярів, зокрема – пошуку форм та методів активізації цього процесу.

Особливої актуальності проблема професійного самовизначення набуває із впровадження у загальноосвітній школі профільного навчання, оскільки вибір учнем профілю навчальної спеціалізації можна розглядати як вибір напряму майбутньої професійної діяльності.

Мета дослідження — визначити адекватність вибору старшокласниками професії і навчального закладу та їх психофізіологічних якостей.

Виходячи з мети дослідження було поставлено наступні завдання:

1. Охарактеризувати процес самовизначення учнів старших класів.
   
2. Дослідити професійні наміри старшокласників міських шкіл.
   

Виклад матеріалу. Визначення сутності професійного самовизначення є до цих пір незавершеною задачею У загальноосвітніх закладах мова йде не стільки про власне професійне самовизначення школярів, скільки про готовність до свідомого вибору професії.

Вибір професії, чи професійне самовизначення, — основа самоствердження людини в суспільстві, одне з головних рішень в житті. Вибір професії впливає на дуже багато життєвих рішень, а саме: ким бути, до якої соціальної групи належати, де і з ким працювати, який стиль життя обрати.

Проблема професійного вибору є досить складною і відповідальною, оскільки успішно обрана професія дає змогу уникати частих фізичних та психічних проблем, пов’язаних зі здоров’ям і посилює задоволеність людини життям. Праця відіграє важливу роль в житті кожної людини і здійснює великий вплив на її стан і самопочуття. Звідси, адекватність вибору і рівень засвоєння професії впливають на всі сторони життя.

Існують різноманітні варіанти визначення поняття "вибір професії", однак всі вони дотримуються ідеї, що професійне самовизначення є вибір, що здійснюється кожною людиною в результаті аналізу внутрішніх ресурсів суб’єкта і співвіднесення їх з вимогами професії. Зміст визначення виявляє, що вибір професії є двостороннім явищем: з одного боку, той, хто вибирає (суб'єкт вибору), а з іншого – те, що вибирають (об’єкт вибору). І суб'єкт, і об'єкт характеризуються великою кількістю характеристик, чим пояснюється недвозначність явища вибору професії.

Вибір професії – це не миттєвий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних характеристик суб’єкта вибору професії.

З позицій особистісного підходу виділяють чотири стадії процесу професійного самовизначення [3, с. 24-26]:

• виникнення і формування професійних намірів і початкове орієнтування в різноманітних сферах праці (старший шкільний вік);
  
• професійне навчання як засвоєння обраної професії;
  
• професійна адаптація, яка характеризується формуванням індивідуального стилю діяльності і включенням в систему виробничих і соціальних відносин;
  
• самореалізація в праці (часткова або повна) – здійснення чи нездійснення тих очікувань, які пов’язані з професійною працею.
  

Таким чином, професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з процесу трудової діяльності.

Психологія розвитку ототожнює початок професійного самовизначення – перший етап – з дитячою грою, коли дитина свідомо приймає на себе різноманітні професійні ролі і програє елементи пов’язаної з ними поведінки. Другий етап – підліткові фантазії, що викликаються різноманітними цікавими для підлітка професіями. Третій етап – підлітковий і більша частина юнацького віку – попередній вибір професії, коли різні види професійної діяльності структуруються і оцінюються з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей підлітка. І четвертий етап – практичне прийняття рішення, що включає в себе два головних компоненти [2, с. 44-45]:

• визначення рівня кваліфікації, об’єму і рівня професійної підготовки;
  
• вибір спеціальності.
  

Отже, можна сказати, що процес професійного самовизначення пронизує весь життєвий шлях людини. Однак піком цього процесу, переломним моментом в житті є акт прийняття рішення про вибір професії. Якщо брати віковий критерій, то він звичайно співпадає із закінченням загального навчального закладу. Цей відповідальний момент тісно пов’язаний з попередніми етапами професійного самовизначення, і на рішення про вибір професії впливає минулий досвід особистості. В той же час від цього рішення залежить те, як будуть протікати наступні етапи професійного самовизначення. Адже професійний вибір – це перша ланка у ланцюзі послідовних життєвих виборів, пов’язаних з роботою, створенням сім’ї, соціальним просуванням, матеріальним достатком і духовним розвитком. Проблема полягає в тому, що вибір майбутнього шляху постає перед людиною в тому віці, коли вона, можливо, до кінця не усвідомлює всіх подальших наслідків прийнятих в юності рішень.

Готовність до свідомого вибору професії включає в себе [1, с. 43]:

• моральну готовність — усвідомлення суспільного й особистісного значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, здібності у праці, позитивне ставлення до різних видів праці;
  
• психологічну готовність — свідомий вибір професії у відповідності з наявними здібностями та можливостями;
  
• практичну готовність — загальні та політехнічні знання, загальнотрудові та спеціальні вміння й навички.
  

На протязі 2009-2010 навчального року на базі ряду загальноосвітніх шкіл було проведене дослідження (О. Ващук, М. Ховрич). Головним завданням дослідження було визначити, яка частина учнів обирає майбутню професію і навчальний заклад свідомо, спираючись на свої фізичні та психологічні особливості. При дослідженні використовувались наступні методи: анкетування, диференційно-діагностичний опитувальник Клімова, опитувальник Голанда. Використання цих методик, різних за напрямками, дає можливість стверджувати про достовірність отриманих результатів.

Дослідження проводилось на базі 5 шкіл, в ньому прийняло участь 236 учнів 11-х класів. Результати дослідження показали (табл. 1), що на момент проведення анкетування 22,6% не визначились з майбутньою професією; 14,2% визначились з майбутньою професією, але не обрали навчальний заклад в якому вони можуть її здобути; 16,8% обрали лише навчальний заклад; 47% – визначились з майбутньою професією та навчальним закладом де вони зможуть її отримати.

Таблиця 1

Результати професійного самовизначення випускників

	Кількість випускників
	чол.	%
Не визначились	52	22,6
Обрали лише навчальний заклад	33	16,8
Обрали лише професію	40	14,2
Визначились	111	47

Використання в анкетуванні психологічних методик дало можливість нам з'ясувати чи усвідомлено учні вибирають майбутню професію та відповідно до неї навчальний заклад. Співставивши обрану професію з результатами ДДО Клімова та опитувальника Голанда ми можемо визначити чи зважав абітурієнт при виборі майбутньої професії на свої психологічні та фізичні особливості. Результати дослідження показали, що відповідно майбутній професії навчальний заклад обрали 47% (111 учнів) респондентів. Лише 27% (65 учнів) опитаних серйозно підійшли до вибору професії та навчального закладу (рис.1), оскільки обрана ними професія належить до відповідного типу професії по результатам ДДО Клімова, а також їх тип особистості, за результатами опитувальника Голанда, дозволяє комфортно працювати на обраній професії. Таким чином, найбільш усвідомлено обрали професію саме ці учні і в майбутньому у них є всі шанси до того, щоб бути гарним спеціалістом в обраній галузі.



Рис. 1

Висновок. Проведений аналіз процесу професійного самовизначення, дослідження професійних намірів випускників шкіл міста дає констатувати наступне:

1. Становлення висококваліфікованого, мобільного, активного і конкурентоспроможного професіонала можливе лише за умов всебічного розвитку старшокласників, їх здібностей та творчого потенціалу. Проблема професійного вибору старшокласників полягає у тому, що вони мають зробити відповідальний і самостійний вибір стосовно свого майбутнього. Здійснення зазначеного вибору вимагає цілеспрямованого процесу, метою якого є визначення свого майбутнього призначення. Обрання сфери професійної діяльності, складання індивідуального професійного плану та визначення шляхів його реалізації, вимагає від випускника прийняття певних рішень та здійснення певного вибору. Тому, вибір є основою професійного самовизначення старшокласників. Проблема вибору і труднощі, які її супроводжують є основними на вирішальних етапах професійного самовизначення, а саме: вибір навчального закладу та напрямку професійної спеціалізації.
   
2. Дослідження професійної спрямованості показали, що переважна більшість випускників обирає майбутню професію та навчальний заклад спонтанно, не задумуючись. Лише невелика частина учнів до вибору майбутньої професії відноситься з необхідною серйозністю.
   

Вступивши до навчального закладу лише заради того щоб вступити, а не отримати професію, яка підходить, учень приречений на поразку на ринку праці. Оскільки головним завданням у нього буде закінчити навчання, а не отримати професію і стати висококваліфікованим спеціалістом у своїй галузі. Тому в загальноосвітніх навчальних закладах необхідно активізувати профорієнтаційну роботу, для того щоб ознайомити старшокласників з різноманітними професіями та зацікавити їх до певних з них.


Використані джерела

1. Барановский А.Б., Потапенко Г.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации:Учебно-методическое пособие. – К., 1991.
   
2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.
   
3. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов на Дону: Феникс, 1996. – 512 с.
   

Vashchuck A., Khovrich N.

PROBLEMS OF CONSCIOUS CHOICE OF EDUCATIONAL ESTABLISHMENT
AND PROFESSION BY URBAN SCHOOL-LEAVERS

The problem of career and educational establishment choice is considered, the level of conscious career choice is defined.

Key words: career orientation, "ego concept", career-guidance.


Надійшла до редакції 02.06.2010


УДК 37.03

Гетта В.Г., Джевага Г.В.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ
З ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

У статті висвітлено значення діяльності вчителя у організації гурткової роботи за напрямком сільськогосподарське дослідництво, яке спрямоване на розвиток творчих здібностей учнів.

Ключові слова: сільськогосподарська дослідницька діяльність, гурткова робота, організація досліджень.

Актуальність дослідження. Ефективність навчально-виховного процесу значно залежить від майстерності використання методичних підходів педагогічного колективу навчального закладу. Згідно державного стандарту вчитель трудового навчання повинен: забезпечувати формування технічного світогляду учнів; ознайомлювати їх з інформаційно-комунікаційними технологіями та підготувати до раціонального використання комп’ютерних засобів при розв’язуванні задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням; ознайомлювати та залучати учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці; створювати умови для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів; формувати в учнів культуру праці, навички раціонального ведення домашнього господарства, культуру побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства; виховувати активну життєву позицію, професійну адаптованість, готовность до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потребу ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, в підприємницьку діяльність; створювати умови для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховувати та розвивати особистість [3, 1]. Одним з можливих засобів вирішення загальноосвітніх завдань освітньої галузі „Технологія” є організація гурткової роботи у позакласній формі. Під час гурткової роботи, вчитель має великі можливості для особистісно-орієнтованого навчання, виховання та розвитку особистості кожного учня. Виходячи з цього, нами для загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості розроблено програму гурткової роботи „Сільськогосподарське дослідництво”, яка спрямована на розвиток творчих здібностей учнів.

Вчителю трудового навчання, під час планування роботи гуртка „Сільськогосподарське дослідництво”, необхідно враховувати особливості дослідницької діяльності і специфіку сільськогосподарського напрямку роботи. Методичні підходи до організації дослідницької діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів розробляли такі вчени, як Васильєва С.О., Давиденко А.А., Ігошева І.А., Матюшкін А.М., Мулюкова Х.Я., Недодатко Н.В., Саричєва Н., Сидоренко В.К., Успенський В.В., Цуруля О.А., Яковлєва Н.М., Яценко А.А. Водночас в них недостатньо висвітлено зміст діяльності вчителя у забезпеченні систематичної роботи учнів з проведення сільськогосподарських досліджень.

Стаття має на меті розкрити роль вчителя трудового навчання в організації дослідницької діяльності, яка спрямована на розвиток творчих здібностей учнів.

Проаналізувавши науково-методичну літературу, що стосується даної проблеми та вивчивши досвід організації дослідницької діяльності у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, нами було визначено складові діяльності вчителя трудового навчання, як керівника гуртка „Сільськогосподарське дослідництво”: організаційну, спонукаючу, інформаційну та контролюючу. Вчені і педагоги (Коротяєв Б.І.) зазначають, що пізнавальна діяльність учнів у великій мірі залежить від того, як вчитель організовує, спонукає та контролює його роботу [4, 8].

Дослідницька діяльність учнів явище складне, і, щоб ефективно її організувати, вчителю необхідно чітко прогнозувати кінцевий результат того чи іншого експерименту. Керівник гуртка повинен заздалегідь спрогнозувати ті знання, навички та особистісні якості психіки учня, які будуть формуватись та розвиватись в процесі гурткової роботи. Тож, вчителю трудового навчання важливо сформувати вміння здійснювати прогнозування результату тривалої роботи з сільськогосподарських досліджень.

В
© Гетта В.Г., Джевага Г.В., 2010
дале прогнозування дасть можливість керівнику гуртка створити такі умови, підібрати відповідні засоби і форми організації роботи, які є найбільш сприятливими і оптимальними для всебічного розвитку і вдосконалення особистості учня, зокрема його наукового світогляду, творчих здібностей, пізнавального інтересу, високих моральних якостей та мотивів діяльності, фізичної досконалості, працьовитості.

Прогнозування дослідницької діяльності можна розділити на два напрямки. Перший напрямок – це прогнозування пізнавальної діяльності за змістом, або передбачення всього того, що створює сприятливі умови для ефективного, глибокого і міцного засвоєння системи наукових знань у галузі сільського господарства. Другий напрямок – це прогнозування дослідницької діяльності по її методах, або передбачення підвищення рівня складності дослідницьких учнівських проектів від елементарного до складнішого і вищого.

Ці напрямки є двоєдиними, але їх умовне розмежування дає можливість будувати надійніший прогноз. При здійсненні першого напрямку істотним є визначення і створення такого змістовного наповнення навчального матеріалу учнів 5-7 класів, які б могли бути засобом для визначення проблеми та проведення дослідження з метою її розв’язання гуртківцями у 8-9 класі. Також це може забезпечити перехід дослідницької діяльності від репродуктивної до творчої, від теоретичного до емпіричного рівня і призвести до засвоєння нового теоретичного матеріалу, від абстрактного до конкретного, від загального до реального. Другий напрямок також є достатньо важливим для створення і вибору таких методів дослідження, які б могли бути використані учнями з різним рівнем підготовки. Нами запропонований підхід, який закладений у зміст програми гурткової роботи для учнів 5-9 класів „Сільськогосподарське дослідництво”, згідно якого учнів почергово залучати до різних методів наукового дослідження – спостереження у природних умовах (5 клас), спостереження у штучних умовах (6 клас), проведення лабораторного експерименту (7 клас), модельно-польові дослідження (8 клас) та польові (9 клас).

Спонукання керівником гуртка учнів до творчої діяльності повинно ретельно плануватись, Вчителю необхідно забезпечити поступовий перехід від репродуктивного рівня до репродуктивно-творчого, від репродуктивно-творчого до творчого. Даний перехід буде можливим лише тоді, коли учні будуть підготовлені до нього відповідним чином, тобто озброєні відповідним комплексом знань, умінь, навиків, зокрема репродуктивних і творчих. Коли учень має справу з інформацією, що репродукується, то перед ним виникають такі завдання: 1) розпізнати, глибоко зрозуміти і осмислити інформацію; 2) систематизувати, відібрати істотне, головніше і запам'ятати його; 3) відтворити і застосувати отримані знання на практиці [4, 9]. Реалізація першого і другого завдання в психологічній і педагогічній літературі описані достатньо повно. Що стосується третього пункту, то методика навчання поступового залучення учня до творчо-продуктивної діяльності застосування знань на практиці розроблена недостань.

Наше дослідження показало, що розв’язання даної проблеми стає можливим на основі розробленої програми гуртка „Сільськогосподарське дослідництво”. У 5-6 класі гуртківці проводять дослідження, які входять до інваріативної складової програми, тож спостереження мають більш репродуктивний характер. Шестикласники у роботі над лабораторними експериментами вивчають проблеми розглянуті у розділі “Виявлення факторів, які негативно впливають на розвиток рослин” 5-го та 6-го класів, тобто розглядають давно відомі проблеми пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських культур, але у власноруч створених умовах. Гуртківці 8-9 класу шукають та вирішують нові проблеми дрібних приватних та регіональних фермерських господарств, максимально застосовуючи отриманий досвід та творчий потенціал.

Постійний контроль вчителя за дослідницькою діяльністью гуртківців також досить важливий. Під час проведення занять гуртка – це перевірка якості засвоєного навчального матеріалу та достовірності інформації, яку учні отримали в результаті пошукової роботи та проведених експериментів. Окрім поточного контролю, керівник гуртка здійснює також поетапну перевірку виконання проекту дослідження. На першому етапі, наприклад, у 8-9 класах теми досліджень вчитель затверджує тільки ті, які є актуальними для приватних господарств даного населеного пункту або для регіональних фермерських господарств. Потім корегує поставлені учнями завдання та висунуті гіпотези досліджень. Це дає можливість правильно спрямувати зміст дослідницької роботи гуртківців.

Особливо важливо керівнику прослідкувати, щоб гуртківці вчасно заклали експериментальний матеріал для дослідження. Оскільки строки висівання насіневого матеріалу або висаджування розсади можуть залежати від календарної дати або від природних умов. Якщо учні не встигнуть закласти дослід, то вони не зможуть вчасно зібрати експериментальні дані та завершити роботу до кінця навчального року. Тому постійний контроль вчителя обов’язковий для гуртківців з 5 по 9 клас.

Підсумковий контроль керівник гуртка проводить під час написання доповіді на шкільну конференцію. Вчитель визначає якість засвоєних знань з базових дисциплін, етапів і методів проведення науково-дослідної роботи та творчого підходу до аналізу отриманих експериментальних даних і формулювання висновків дослідження.

Висновки. Отже, ефективність організаційної, спонукаючої та контролюючої складової діяльності вчителя трудового навчання, як керівника гуртка „Сільськогосподарське дослідництво” напряму впливає на показники творчо-продуктивної дослідницької роботи учнів та розвитку їх творчих здібностей.