Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела Про організацію діяльності борзнянської школи садівництва 1. Теоретичні заняття

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 7100.22kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Отчет Черниговской губернской земской управы за 1899 год. Чернигов, 1899.
   
2. Отчет Черниговской губернской земской управы за 1914 год. Чернигов, 1916.
   
3. Русов А.А. Описание Черниговской губернии. – Чернигов, 1899. – Т.ІІ.
   
4. Сборник статистических свединий о развитии среднего и низшего профессионального образования в России. – М., 1910, с.8.
   
5. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К.: Українська Радянська енциклопедія, 1990.
   

Pronikov O., Bіlousov S.

The system of lower and secondary professional education in Chernihiv
province in the 19^th century and at the beginning of the 20^th

In the article some problems of creation development of the lower and secondary professional education in Chernihiv province in the 19^th century and at the beginning of the 20^th are analyzed and studied in the article.

Key words: urban colleges, high school, professional education.

Надійшла до редакції 24.04.2010


УДК 37 (09)

Терлецька У.І.

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ БОРЗНЯНСЬКОЇ ШКОЛИ САДІВНИЦТВА
У ПЕРШЕ ДЕСЯТИРІЧЧЯ ЇЇ ІСНУВАННЯ (1898 – 1908 рр.)

Аналізуються окремі організаційні питання діяльності Борзнянської школи садівництва у перше десятиріччя її існування (1898 – 1908 рр.)

Ключові слова: Борзнянська школа садівництва, загальні питання, організація, садиба, учнівський контингент, учителі, майно.

Борзнянська сільськогосподарська школа садівництва була відкрита 15 жовтня 1898 р. Борзнянським повітовим земством з метою підготовки переважно шляхом практичних занять “корисних для краю працівників садово–городніх ділянок, надання корисних порад місцевому населенню, а також постачання доброякісного й недорогого посадкового матеріалу, знарядь й різних матеріалів, що використовуються в садово–городньому виробництві”, а на основі “Высочайше утвержденного 26 мая 1904 года Положения о сельскохозяйственном образовании” перетворена у Борзнянську школу садівництва, городництва й бджільництва 2–го розряду [Ф. 1230, оп 1, спр. 1, арк 994].

Школа перебувала у віданні Головного Управління Землевпорядкування й Землеробства Департаменту Землеробства, постійний контроль за її діяльністю покладався на Могилівсько-Чернігівське Управління Землеробства й Державних маєтностей, а періодичні огляди її доручалися здійснювати особам, яких визначало Головне Управлінням Землевпорядкування й Землеробства.

Ш
© Терлецька У.І., 2010
кола утримувалася на кошти: а) Головного Управління Землевпорядкування й Землеробства, яке щорічно виділяло по 5000 руб.; б) коштів Чернігівського губернського й Борзнянського повітового земств; в) внесків приватних осіб; г) з доходів від господарства школи.

Будівля школи – це дерев’яне на кам’яному фундаменті із залізом приміщення, у якому 3 класні кімнати, передній коридор, бібліотечна, квартира керівника школи – 2 кімнати; передня із прикомірком, квартира викладача – 2 кімнати; передня із прикомірком, під кухнею кам’яний льох. Будинок побудований в 1897 році, обійшовся земству в 7527 р. 40 к.; в1901 році прибудована кухня з льохом – 507 р. 55к. У 1902 р. квартири поштукатурені.

Садиба школи в житловому й гігієнічному плані була цілком задовільна. Класи високі, світлі, добре зігрівалися й провітрювалися. Ємність повітря на кожного учня близько 25 кв. арш. при площі підлоги 5 кв. арш. на кожного учня. Щодня один або два класи підміталися й разів зо два або три в тиждень милися. Улітку класи рідко коли бували зайняті, зимові заняття в класах відбували цілий день. При класах була їдальні й кухні для учнів.

Для проживання учнів було 4 кімнати, спальні розміщені були в підвальному поверсі. Серед інших примішень школа мала одну для майстерню, одну столярну, дві комори, дві інструментальні. Земство постійно виділяло кошти на капремонт приміщень.

Сарай був спільним для земського коня й корови керівника школи. Прибудова обійшлася спочатку в 36 руб. 72 коп.; і залізний дах близько 25 руб. Під сараєм є кам’ яний льох вартістю 233 руб. 20 коп. Сушильний сарай з клунею вартістю 612 руб. зроблений з дошок, покритий залізом, побудований замість згорілого.

У дерев’яному будинку, покритому соломою з глиною, який складався з надземної й підземної частини містилися омшаник, винна, комора. Наземна частина будинку складалася з 2 кімнат, призначених для бджільничого господарства. Підземна складалася з 3 відділень: 1) для плодів, 2) для ягідного вина, 3) для інших потреб. Будинок побудований у 1900 р.

Теплиця, довжиною 17 ар., шириною 5 ар., глибиною 2 ар. обійшлася близько 30 руб., тому що зроблена була самими учнями наявними підручними матеріалами. Ще одна теплиця, довжиною 14 ар., ширина 6 ар. глибиною 2 ар. облаштована восени 1903 р. коштує близько 30 руб. Льодовик побудований навесні 1904 р. Коштував 120 руб. Всі будівлі коштували 10008 руб. [Ф. 1230, оп. 1, спр. 1, арк. 857].

Шкільні будівлі розташовані були на ділянці площею близько 7 десятин у центрі міста. Ділянка ця у 1898 році була надана школі Борзнянським земством на 15 років за договором з Департаментом Землеробства. До того там був старий, запущений сад, зарослим хмелем, дикими деревами й бур’янистими чагарниками.

Одержавши у своє користування ділянку, школа окультурила її. Педагогічна Рада школи за участю Земської Управи вирішила, насамперед, видалити всі дикі дерева, чагарники, плодові ж дерева, хоча й старі залишити й привести в кращий вид. Корисну площу, вільну від заростей, збільшили на 4 дес., переорали й спочатку облаштували на ній город; потім розбили на ділянки під розплідники й город; старий сад виділили під особливу ділянку; узбережжя ріки засадили нічною лозою; на прилеглому до садиби болоті прорили канави з метою осушення його.

Ґрунт пришкільної садиби чорноземний, товщиною близько 6 дес., підґрунтя глинисте, до річки – піщаний; берег – порожній або з піском, підґрунтя – глинисте, болото – торф’яне.

У 1900 р. для школи земством відведена ділянка землі, на відстані 1 верства від школи під назвою “Комашинщина”.

Восени 1902 р., на відстані 1 в. від школи, у протилежному напрямку від “Комашинщини”, земство взяло в оренду в Є.І. Стожко під розплідник ділянку землі площею близько 1,5 дес. для облаштування городу й користувалося нею до осені 1906 р., після чого ділянка була повернута її власнику Є. Стожко.

Восени 1903 р. ще було зайнято під розплідник 5 десятин в 4 верстах від школи а селі Конашевка в маєтку М.М.Кочубея. Восени1904 р. там же ще було зайнято розплідник площею 5,5 дес. і восени
1905 р. – ще 3,5 дес. Усього під розплідниками було зайнято близько 14 дес., з ділянки в 33 дес., виділеної Земством під розплідники на 15 років М.Н.Кочубеєм на особливих умовах, викладених у контракті, що зберігався в управі.

Такі розширення розплідників були необхідними у зв’язку з всезростаючими величезними потребами на посадковий матеріал, які пред’являлися до школи населенням Чернігівщини – з одного боку, а з іншого, – мала площа шкільної садиби не давала можливості задовольнити ті потреби. Разом з тим, учні, працюючи в розплідниках, природно, здобували уміння й навички роботи з плодовими деревами.

Статутом школи визначалося число учнів у ній – 30 чол., але за наявності відповідних навчальних засобів і приміщень дозволялося й збільшене цього числа, однак підкреслювалося, що число учнів у кожному класі не повинно перевищувати 20.

За 8 років існування школи (1906 р.) до неї вступило 171 чол, а за 10 років (1908) – 181 чоловік. Закінчили повний курс: за станом на 1906 рік – 53 чол, на 1908 р. – 61 учень. Зокрема, у 1901 – 10 учнів, у 1902 – 13 учнів, у 1903 – 11 учнів, у 1904 – 11 учнів, у 1906 – 8 учнів, у 1907 р. – 8 учнів З них за станом на кінець 1908 року працювали садівниками: у Борзнянському. повіт – 6; Конотопському – 2; Козелецькому – 1; Городнянському – 2; Чернігівському – 1; Київській губернії – 2; Харківській – 1; Катеринбурзькій – 5; Ковелі – 1; Ставропольській губ. – 1; Самарській – 1; Вороніжській – 3; Смоленській – 1; Тульській – 1; Варшавській – 1, Седлецкій – 1. у конторі – 1; начальником планового відділу – 1; перебував на військовій службі – 1; не отримано було відомостей від 16 чоловік [Ф. 1230, оп. 1, спр. 1, арк. 1159].

У січні 1908 р. у школі налічувалося 40 учнів. Вибували учні з школи з різних причин. На 15 грудня 1908 р. залишилося 29 учнів. По класах:1 кл. – 11 уч.; 2 кл. – 6 уч.; 3 кл. – 12 уч., всі православні.

За віком: 15 років – 4 уч.; 16 років – 11 уч; 17 років – 6 уч.; 18 років – 5 уч.; 19 років – 2 уч.;
22 – 1 уч. За походження: козаків – 17 чол.; селян – 9 чол.; міщан – 3 чол. За місцем народження: Борзянянський повіт – 25 чол.; Ніжинський – 1 чол.; Мглинский – 1 чол.; Козелецкий – 1 чол.; Гродненська губ. – 1 чол.

Попередня освіта: земська початкова школа – 24 чол.; церковнопарафіяльна – 4 чол.; двокласне училище – 1 [Ф 1230, оп. 1, спр. 1 арк. 1358].

Школа мала інтернат, розрахований на 30 чоловік, в якому за рахунок Борзнянського повітового земства учні безкоштовно користувалися харчуванням, білизною й обмундирування. Утримання “учнів стосовно їжі, одягу й взагалі способу життя повинно бути простим і пристосованим до умов місцевого селянського побуту” [Там же, арк. 995]. Крім того, за постанові Ради школи допускалося зарахування до неї учнів, які мали свій одяг і жили на квартирах, але харчувалися безкоштовно, за рахунок школи. Число таких учнів не повинно було перевищувати десяти. За умови розширення шкільних приміщень допускалося зарахування до неї й більшої кількості учні за плату, встановлену Борзнянськими земськими зборами за згодою з Департаментом Землеробства.

У школу зараховували хлопчиків усіх станів і віросповідань, у віці не молодше 14 років, які закінчили курс однокласної школи відомства Міністерства народної освіти або такі, що витримали відповідне випробування і здатні були за станом здоров’я здійснювати всі практичні роботи, передбачені програмою школи.

Прийом учнів до школи здійснювався 10 січня, а випуск – у грудні. Для зарахування до школи потрібна була письмова заява батьків або осіб, що замінювали їх, а також метричне посвідчення, документ про освіту, довідка від лікаря про стан здоров’я.

Курс навчання в школі тривав три роки й поділявся на 3 класи. ще один рік відводився на практику, після чого учні отримували атестат.

Основою навчання слугували практичні заняття з плодівництва, городництва, технічної переробки плодів і овочів, а також бджільництва, при відповідних поясненнях викладачів, а також роботи з ремесел, що мали безпосереднє відношення до садівництва: столярне й виготовлення корзин. Крім того, у школі викладалися загальноосвітні й спеціальні предмети.

Практичні роботи учнів тривали впродовж всього року, крім святкових днів, хоча невідкладні й термінові роботи по господарству виконувалися черговими учнями й у свята.

Розпорядок дня в зимовий семестр був таким: пробудження о 6 год. 30 хв.; о 7-ій ранку – молитва й сніданок; о 7 год. 30 хв. – вихід на роботу; з 13 до 14 год. – обід; о 14 год. – вихід на роботу; о 17 год. – закінчення роботи й полудник.

По понеділках, середах і п’ятницям з 5 год. 30 хв. до 6 год. 30 хв. – співи, з 19год. до 21 год. – вечірні заняття: вечеря й вечірня молитва; з 22 год – сон.

Улітку: о 5 год. – пробудження; з 5 год. 30 хв. до – 7 год. – робота; з 7 год. 30 хв. до 8 год. 30 хв. – ранкова молитва й сніданок; з 8 год. 30 хв. до 12 год. – робота; з 12 год. до 15 год. – обід і відпочинок; з 15 год. до 17 год. – робота; з 17 год. до 17 год. 45 хв. – полудник; з 17 год. 45 хв. до 20 год. – робота; з 20 год. 15 хв. – вечеря й вечірня молитва; з 22 год. – сон.

Школа не мала власної лазні й учні змушені були користуватися міською. Асортимент харчування мав такий вигляд: сніданок: чай з хлібом; обід: борщ або квасолевий суп, каша з салом або з молоком; полудник: чай з хлібом; вечеря: куліш або картопля з огірками чи галушки, хліба розходилося близько 2,5 фунтів на день на одну людину; цукру – по 2,5 кг. на місяць. Фрукти й овочі забезпечувалися з шкільної садиби, питна вода зі шкільного колодязя, безкоштовне лікування учні отримували в земській

На класні заняття приділялося не менш 20 тижнів на рік. Постійні класні заняття в школі тривали з 1 жовтня по 1 квітня.

Період з 20 грудня по 10 січня, 1–ий тиждень Великодня вважалися вихідними; крім того учні відпускалися додому з дозволу Ради школи, дотримуючись почерговості з метою забезпечення неперервності ходу робіт у шкільному господарстві.

Щоденний розподіл уроків і практичних занять для кожного класу з кожного предмету здійснювався керівництвом школи на основі такого орієнтовного тижневого розкладу теоретичних і практичних занять:

Назва навчального предмета	І кл.	ІІ кл.	ІІІ кл.	Разом
1. Теоретичні заняття
Закон Божий	1	1	1	3
Російська мова	1	1	1	3
Арифметика	2	–	–	2
Географія й історія	1	2	–	3
Природознавство	2	2	–	4
Латинська грамота	1	–	–	1
Найпростіші способи виміру землі	–	1	1	2
Плодівництво, городництво й декоративне садівництво	2	3	5	10
Бджільництво	–	–	2	2
Разом	10	10	10	30
ІІ. Навчально–практичні заняття
Класний (зимовий) період
а) навчально–демонстраційні заняття	4	4	4	12
б) робота в господарстві й чергування	24	24	24	72
в) ремісничі роботи	12	12	12	36
Разом	40	40	40	120
Літній період
Сільськогосподарські роботи	40	40	40	120
Навчально–демонстраційні заняття (екскурсії, наряди, розбирання й складання знарядь праці)	4	4	4	12
Садівниче креслення й землемірство	–	2	2	4
Разом	54	56	56	166

За період перебування в школі учні зобов’язані були виконувати всі садово–господарські роботи в розпліднику, саду, городі, бджільнику й майстерні, а також роботи по утриманню в порядку й чистоті шкільних приміщень і всього шкільного господарства.

Практичні заняття й роботи проводилися за окремим планом і розподілялися між учнями так, щоб кожний з них впродовж свого навчання в школі проробив всі види робіт і після закінчення курсу зміг не тільки самостійно виконувати кожну роботу, але й пояснити чому вона робиться так, а не інакше.

Загальна тривалість робочого дня учнів, не вважаючи відпочинку й обіднього часу, становила
10–12 годин, з огляду на вид і складність роботи.

Після завершення повного курсу навчання учні складали екзамени екзаменаційній комісії, яку очолював начальник Могилівсько–Чернігівського Управління Землеробства й Державних маєтностей, або уповноважена ним особа, і до складу якої входили піклувальник школи (з 26 листопада 1902 р, ним був очільник дворянства Борзнянського повіту Михайло Миколайович Кочубей), керівник школи (першим керівником школи з 30 вересня 1898 р. був почесний громадянин Ферапонт Петрович Саєнко, він же викладав загальноосвітні предмети й бджільництво; з 1 жовтня 1907 р по 7 квітня 1908 р. виконуючим обов’язки керівника школи був Григорій Матвійович Скачков, а з 7 квітня 1908 р. – Костянтин Олександрович Степанов) та її вчителі, представники від повітового й губернського земств й, по можливості, одного або двох місцевих поміщиків.

Викладачами спеціальних предметів були з 1 січня 1904 р., селянин Олександр Дмитрович Кизюрин, з 15 березня 1905 р., селянин Григорій Матвійович Скачков, з серпня 1905 р. – міщанин Павло Васильович Буларгін, з 1 жовтня 1907 р. – Григорій Матвійович Скачков, з 19 жовтня 1907 р. – Захарій Петрович Проценко; законоучитель, з 13 листопада 1904 р., священик Василь Олексійович Адамов; учителі співу з 1 вересня 1905 року козак Євдоким Андрійович Зорька, з 8 жовтня 1907 р. Григорій Гаврилович Вакуленко.

Учні, які успішно склали випускні іспити, вважалися такими, що закінчили курс навчання в школі; їм видавалося посвідчення за підписом піклувальника, керівника школи й учителів з оцінками з предметів і вони отримували направлення на річну практику у передові поміщицькі господарства й торгові садівництва. Ті, хто не витримував випускного випробування могли бути залишені на навчання в школі ще на один рік.

Для обговорення й вирішення усіх питань, що стосувалися функціонування школи, була створена Рада школи, очолювана керівником школи. До її складу входили вчителі й піклувальник, який також мав право вирішального голосу.

Безпосереднє управління школою здійснював її керівник. Викладання в школі проводили керівник школи, учитель закону Божого, два учителі спеціальних предметів, на яких покладалося й викладання загальноосвітніх предметів.

Школа мала бібліотеку, яка за станом на 1 січня 1906 року мала 1006 назв в 2061 томі. У 1906 році надійшла 78 назв в 116 томах на суму 28 руб. подарованих Департаментом Землемірства, а також придбаних на 20 руб.

За станом на 1 січня 1907 року було 1086 назв у 2107 томах, з них: 1) подарованих школі приватними особами й установами – 222 назви в 260 томах; 2) подарованих Департаментом Землемірства 250 назв у 401 томі; 3) куплені на земські гроші – 361 назв у 948 томах на суму 552 руб. 40 коп.; 4) куплених на міністерські гроші 251 назва у 508 томах на суму 593 руб. 11 коп. Усього куплено книг на суму 1198 руб.; подаровано за приблизним підрахунком на суму 635 руб.

Крім того школа мала посібники з природознавства (фізичні й хімічні прилади) до 1 січня 1907 року їх було на суму 458 руб.; посібники з географії: карти, глобус, телурій, атласи на суму 33 руб.; посібники зі спеціальних предметів: таблиці, колекції моделей плодів, колекції по ентомології, плодівництву, бджільництву тощо на суму земських 208 руб. і міністерських – 28 руб. Усього на суму 236 руб.; посібники з креслення й письма: земських на 92 руб. і міністерських – 15 руб. Усього нс суму 107 руб. Усього посібника коштували 2667 рублів.

Головний інвентар школи був таким: 1) меблі й різні предмети домашнього побуту: ікони, столи, лави, шафи, дошки, лампи, умивальники, цебра й т.п. на суму 608 руб. (у тому числі лампи-люстри вартістю в 135 руб.) 2) знаряддя й інструменти по садівництву й городництву: сходи садові, поливальниці, обприскувачі, ножі, лопати, граблі тощо на суму 795 руб.; 3) інвентар столярної майстерні на суму 156 руб.; 4) інвентар з технічної переробки плодів: інструменти для чищення й дроблення овочів, посуд дерев'яний і скляний на суму 74 руб. і безкоштовно отримана від Департаменту Землемірства плодосушилка Рідера, винний прес, дробарка млин та ін. на суму 405 руб. (від яких у 1905 р. залишився тільки винний прес, інше згоріло разом із сушильний сараєм); 5) інвентар для парника й теплиці: обгони, лійки, горщики, чан для води й т.п. на суму 500 руб.; 6) інвентар обозний: вози, сани, тачки, збруя на суму 121 руб.; 7) інвентар гуртожитку: ліжка, умивальники, столи, шафи на суму 173 руб.; 8) кінь вартістю у 80 руб.; 9) п'ять родин бджіл і вулики на суму 60 руб.; 10) інвентар рослинний. Сад. Дерева дорослі: 1) 129 сортів – 141 дерево, 2) груш 62 назв – 148 дерев; 3) слив 30 назв; 4) вишні й черешні 18 назв – 39 дерев; 5) персики й абрикоси. Усього 549 дерев зерноплідних. Усього дерев старих – 200 і молодих – 452, останні посаджені школою. З розрахунку вартості одного дерева у 10 руб сад оцінювався в 6520 рублів. Крім плодових дерев було 200 кущів смородини й аґрусу, 500 кущів малини. Розплідники мали близько 10,000 окультивованих дерев. Квітів у теплицях було на суму 200 руб. Весь інвентар оцінювався близько 13145 рублів. Все майно школи складали: 1) будівлі – 10,008 руб.; 2) навчальні посібники – 2667 руб.; 3) інвентар – 13145 руб. Разом 25820 руб. [Ф. 1230, оп. 1, спр. 1, арк.. 1007 – 1008].