Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Содержание

Художні тексти
Мета курсу
Бакалавр повинен знати
План науково-методичного семінару
Мета статті полягає

Подобный материал:

1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 34

Художні тексти

Леся Українка. Зібр. тв.: У 12 т. – К., 1975-1979.

Поетичні збірки: “На крилах пісень”, “Думи і мрії”, “Відгуки”.

Поеми: “Давня казка”, “Роберт Брюс, король шотландський”, “Одно слово”, “Віла-посестра”, “Ізольда Білорука”.

Програма відповідає усім вимогам до освітніх навчальних дисциплін, задіяних у навчальному процесі.

Мета курсу – спрямувати аналітичну рефлексію студентів на осягнення головних рушіїв розвитку української літератури кінця XIX – початку XX століття.

Поставлена мета навчальної дисципліни визначає завдання курсу:

визначити динаміку й еволюцію внутріжанрових і міжжанрових зв’язків у прозі, поезії, драматургії;
виявити органічне нарощування ідейно-естетичних цінностей кожного з літературних жанрів;
дослідити поліваріативність рецепцій, перепрочитування творів відповідного періоду;
обґрунтувати етапи формування внутрішнього єдиного літературного організму;
продемонструвати розвиток української літератури в контексті європейського літературного процесу.

Програма з курсу “Історія української літератури кінця XIX – початку XX століть” побудована на підставі принципу об’єктивного історизму.

Враховуються погляди на розвиток української літератури М. Зерова, С. Єфремова, О. Білецького, Д. Чижевського, О. Забужко, С. Павличко, а також набутки історіографії, філософії, герменевтики, психоаналізу, феміністичної критики тощо – за способом зіставлення, а не протиставлення.

У програмі враховано досвід інших програм. Зокрема, програми з курсу “Українська література від найдавніших часів до кінця XX століття” (Ю. І. Ковалів), навчальної програми з курсу історії української літератури кінця XIX – початку XX століття (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, укладач А. Г. Погрібний), а також програми Херсонського державного університету, укладач І. М. Цуркан.

Метою також є забезпечення ефективної організації навчального процесу студентів протягом освоєння ними першого залікового кредиту.

Зазначимо, що ініціатива студента визначається як пріоритетний фактор процесу засвоєння матеріалу. Отже, запропоновані формулювання питань і джерельна база підготовки у межах будь-якої форми контролю не є закритою системою. Це початок діалогу, який може розгортатись шляхом залучення нових джерел, шляхом власних формулювань проблемних питань на практичних заняттях, розширення тематики рефератів, ІНДЗ.

Курс розрахований на два семестри і передбачає в цілому 90 лекційних, 72 практичних і 19 годин самостійної роботи. У навчальній програмі виділено 4 змістовних модулі, 2 залікових кредити. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок та вмінь студентів є заліки наприкінці кожного семестру.

Формою контролю якості знань, умінь та навичок, здобутих у ході опрацювання модулів, є система завдань, яка будується на основі поступового підвищення їх складності та передбачає збільшення ступеня активності та самостійності студента в навчальній діяльності.

Після закінчення курсу студент має оволодіти певними знаннями та вміннями.

Бакалавр повинен знати:

основні філософські, історіографічні, герменевтичні, феміністичнії концепції розвитку української літератури кінця XIX – початку XX століття;
тенденції розвитку прози, драматургії та поезії кінця XIX – початку XX століття;
ознаки власне літературного процесу: імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм та неореалізм;
питання культурно-історичної ситуації, в умовах якої відбувається літературний розвиток;

Бакалавр повинен уміти:

розкрити (в усній або письмовій формі) значення української літератури кінця XIX – початку XX століття як естетичного явища;
репрезентувати динаміку й еволюцію внутріжанрових і міжжанрових зв'язків у прозі, поезії, драматургії;
аналізувати та виокремлювати ознаки власне літературного процесу: імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм та неореалізм;
узагальнювати процеси і явища, простежувати тенденції розвитку прози, поезії, драматургії;
аналізувати художній твір як явище мистецтва;
працювати з першоджерелами та науковою літературою;
критично аналізувати отриману з різних джерел інформацію, самостійно трактувати її, застосовувати набуті знання з української літератури кінця XIX – початку XX століття для орієнтації в розвитку сучасного літературного процесу.

Кінець XIX – початок XX століття період не такий вже великий поряд з попередніми історико-культурними епохами, проте він уповні з ними співвідносний. Він вмістив цілий ряд подій світового масштабу і позначився видатними досягненнями в мистецтві різних країн. Початок XX століття прийнято вважати якісно новим етапом культурного розвитку людства.

Курс практичних занять, так як і підготовлена на кафедрі і програма даного курсу, пропонує нову концептуальну модель періодизації літературного процесу. На наш погляд, уже логічно відійшов у минуле стереотип початку відліку літератури XX ст. від 1917 р. Цей штучний “рубіж”, і це очевидно, деформував логіку розвитку літературного процесу, тоді як зараз ми цілком можемо розглядати літературний процес XX ст. у його цілісній структурно-хронологічній вивершеності і неперервності.

На межі століть українська культура в основному спромоглася створити підвалини і накопичити потенціал для обслуговування національної державності. Активна участь діячів культури у виборюванні культурно-національної автономії якраз і свідчить на користь того, що усвідомлення такої суті історичного моменту панувало в широких колах української інтелігенції.

Даний курс практичних занять, як уже згадувалося, є компліментарним до курсу лекцій, і покликаний спонукати, організовувати, постійно підтримувати творчу роботу студентів, їхню самостійну інтелектуальну діяльність. У ході практичних занять засвоєння теоретичного курсу, самопідготовка та загальна ерудиція виявляють себе в режимі дискусії, конференції, публічного виступу. Оскільки тут маємо практично усі складові діяльності дипломованого, активного в науковій роботі фахівця, то стає зрозумілим, що йдеться насамперед про довершення підготовки повноцінного компетентного спеціаліста, розвиток практичних навичок, без яких неможлива його реалізація. Беручи до уваги цю обставину, а також і те, що через зрозумілі причини обсяг практичного курсу є строго обмеженим, укладач вирішив вдатися до комбінації можливих принципів структурної побудови (періоди, течії та напрямки, школи і групи, персоналії, окремі твори тощо). Такий підхід покликаний дати якомога ширше уявлення про можливі методи роботи, а також багатоплановість літературного процесу. Це залишає простір органічного вбудовування результатів власних наукових студій і пошуків до системного бачення розвитку літератури та спадкоємності процесів.

Теми практичних занять до курсу добиралися і опрацьовувалися таким чином, щоб вони цілком відповідали програмі курсу “Історія української літератури XX століття”, укладеній групою викладачів кафедри новітньої української літератури. Це робилося для того, щоб теоретичний та практичний курси склали єдине ціле програми.

Курс адресований насамперед студентам-україністам, а за умови певних модифікацій може знайти застосування в процесі підготовки усіх славістів, загалом студентів вищих гуманітарних навчальних закладів. Виділення окремих тем, формулювання питань, добір літератури здійснювалися таким чином, щоб викладач отримував чіткі орієнтири та динаміку для читання курсу, а разом з тим безболісно вносив творчі зміни та створював варіації, подовжуючи тим самим життєвий цикл запропонованого матеріалу. Укладачем курсу передбачена можливість і необхідність живого, безпосереднього ведення практичного заняття, його інтерактивного перебігу. Склад групи, рівень її підготовки в цілому та індивідуально, наукові зацікавлення студентів не можуть не впливати на пропозицію тих чи інших тем, інтерпретацію питань, поглиблення чи скорочення змісту.

Питання до тем, власне, виокремлюють певні проблеми, що здаються авторові і суттєвими, і перспективними щодо застосування в навчальному процесі, заохочення дискусій, спонукають до самостійного генерування ідей, потенціалу ігротехніки. У процесі роботи вад матеріалом укладач намагався запропонувати максимально широку бібліографічну базу для самостійної роботи студентів з метою їх ознайомлення з найсучаснішими літературознавчими дослідженнями.

Безумовно, рамки статті не дають повною мірою окреслити програму курсу. Успішність його втілення залежить від багатьох чинників – об’єктивних і суб’єктивних, однак за умов позитивного вирішення проблем, що виникають під час викладання курсу, у студентів мають виробитися аналітичні уміння, поскільки їм під час вивчення курсу доведеться встановлювати взаємозв’язки між автором, його твором, художніми складниками, зовнішніми типологічними зв’язками, що приведе до осмислення проблематики творів, поетики, сформує у студентів здатність до адекватної інтерпретації художнього твору та літературно-критичного твору з урахуванням їхньої родової та жанрової специфіки, допоможе осягнути розмаїтість напрямів і течій у літературному процесі.

Krivulyak O.

New approaches in given a course
“History of the Ukrainian literature
of the late XIX – beginning of XX centuries”

In the article the content and reguremence for given the course “History of the Ukrainian literature of the late XIX – beginning of XX centuries” has been concedered. Main essues, the aim, its tasks where emphasized.

Key words: approaches, reguremence, main essues, the Ukrainian literature, course.

Надійшла до редакції 06.09.2010

УДК 371.134

Cтрілець С.І.

Навчально-методична підготовка студентів до роботи
у малокомплектній школі на кафедрі педагогіки і методики
початкового навчання

Автор статті аналізує роботу науковців-практиків, чиї дослідження пов’язані з вивченням проблеми підготовки фахівців до роботи у малокомплектній школі, чим безпосередньо і детально займаються на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання.

Ключові слова: концепція, малокомплектна школа, підготовка студентів до роботи, початкова освіта.

У сучасному суспільстві освіта стала однією з найважливіших сфер людської діяльності. Помітно підвищилася соціальна роль освіти: від її спрямованості й ефективності сьогодні значною мірою залежать перспективи розвитку людства.

Надати дітям якісну освіту в умовах сільської малокомплектної школи надзвичайно важко. Цей процес складний як для учнів, так і для вчителів, що спричинено низкою об’єктивних чинників. Зокрема, виникає проблема дефіциту безпосереднього мовного спілкування учителя з учнем, особливої уваги потребує планування уроків, підвищується роль самостійної роботи. Тому так важливо на сьогодні підготувати молодих педагогів до роботи в умовах малокомплектної школи. До вирішення проблем виховного і навчального характеру, доступу до якісної освіти в умовах малокомплектної школи долучаються і фахівці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, бо реалії нашого регіону свідчать, що близько 46% закладів освіти Чернігівської області – малокомплектні.

Метою статті є дослідження стану підготовки студентів до роботи у малокомплектних школах Чернігівщини. Завдання роботи – вивчити означену проблему на рівні науково-практичної підготовки до роботи зі студентами кафедри педагогіки і методики початкового навчання, висвітлити, як втілюється відповідні наробки у творчих лабораторіях педагогів області.

Актуальність даної розвідки зумовлена очевидною необхідністю систематизації різноманітних напрямків підготовки фахівців для роботи у малокомплектній школі.

Аналіз критичних праць О.Я. Савченко, Г.В. Суворової, В.Г. Кузь, О.М. Коберник, І.Г. Осадчого та ін., присвячених проблемі підготовки до роботи фахівців у малокомплектній школі, дає змогу зробити висновок про брак комплексних досліджень з окресленої проблеми. Дослідники Н.І. Присяжнюк, Г.Б. Тишнєвська, В.І. Мелешко зосереджують увагу переважно на вивчення безпосередньо роботи у школах такого типу, а не на підготовці спеціалістів до такої роботи.

Факультет початкового навчання ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка готує вчителів для загальноосвітніх школі різних типів із 7 спеціальностей і спеціалізацій: «Початкова освіта», «Практична психологія», «Музика», «Образотворче мистецтво», «Сімейне виховання», «Англійська мова», «Дошкільна освіта».

У контексті організації підготовки майбутнього вчителя початкової школи важливу роль відіграє робота кафедри педагогіки і методики початкового навчання. Згідно з навчальними програмами, затвердженими на засіданнях кафедри, студенти вивчають питання специфіки організації навчально-виховного процесу в малокомплектних школах у навчальних курсах педагогіки, методики викладання української та російської мов, методик викладання математики та «Людина і світ».

Так, при вивченні розділу педагогіки «Школознавство», студенти отримують знання з теоретичних питань: соціально-педагогічна роль малокомплектних шкіл, їх структура, особливості складання розкладу занять, планування роботи вчителя, типи уроків у малокомплектних школах, особливості контролю знань і вмінь дітей, організація комплексної виховної роботи в умовах малокомплектної школи, зв’язок з базовими школами регіону та ін.

Д
© Cтрілець С.І., 2010
о курсу «Педагогічні технології в початковй школі» включено питання, що розкривають можливості використання педагогічних технологій у навчально-виховному процесі сільської МКШ: «Шляхи вдосконалення традиційної класно-урочної технології навчання в МКШ», «Можливості використання педагогічних технологій на основі особистісної орієнтації педагогічного процесу в МКШ», «Особливості використання педагогічних технологій на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів в МКШ»; «Можливості використання педагогічних технологій на основі ефективності управління та організації педагогічного процесу в МКШ», «Використання елементів педагогічних технологій на основі дидактичного удосконалення та реконструювання змісту в МКШ»; «Використання ідей вільного використання елементів технологій вільної освіти в МКШ».

При вивченні курсу «Основи науково-педагогічних досліджень» студенти мають можливість ознайомитись із особливостями проведення науково-педагогічного дослідження в умовах сільської МКШ («Проведення науково-педагогічного дослідження у сільській малокомплектній школі» (модуль 1), «Планування та проведення педагогічного експерименту у МКШ», «Вивчення педагогічного досвіду вчителів МКШ» (модуль 2)).

Із 2008-2009 н.р на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання у програму проходження виробничо-педагогічної практики включили і затвердили завдання студентам 4 і 5 курсів, які проходять виробничо-педагогічну практику у МКШ:

Спостерігати за організацією навчально-виховного процесу у МКШ.
Ознайомитись з особливостями комплектування класів у МКШ.
Ознайомитись з особливостями складання розкладу у МКШ.
Допомагати вчителю в організації вільного часу учнів у МКШ (перерви).
Відвідати, по можливості, батьківські збори. Спостерігати особливості проведення батьківських зборів у класі-комплекті. Проаналізувати проблеми, які вирішуються на батьківських зборах.

Після закінчення практики такі документи, окрім основної документації, студенти повинні подати:

Відомості про МКШ (історія школи, кількість класів-комплектів, кількість учнів, учителів, якісний склад учителів, адреса школи, адміністрація школи, проблеми, над якими працює МКШ).

Дані про вчителя, до якого прикріплений студент (ПІБ, дата народження, стаж, який навчальний заклад закінчив, проблеми, над якими працює вчитель, нагороди, відзнаки).
Розклад занять класів-комплектів.
Опис змісту досвіду роботи вчителя початкових класів.
Плани-конспекти уроків, розробки виховних заходів, творчі розробки вчителя.
Фотоматеріали з практики.
Копії публікацій вчителя.

З метою формування практичних умінь і навичок студентів щодо їх можливої роботи в МКШ з 2004 р. на кафедрі була організована робота спецкурсу з педагогіки «Особливості роботи вчителя в умовах малокомплектної школи». З 2008-2009 н.р. поновлено спецкурс «Актуальні проблеми МКШ», а з 2009-2010 н.р. майже втричі збільшено кількість годин.

З метою систематизації матеріалів, ознайомлення з досвідом роботи МКШ кафедрою педагогіки і методики початкового навчання була проведена Міжрегіональна науково-практична конференція «Малокомплектна школа: проблеми, досвід роботи, перспективи», у якій взяли участь наукові працівники міст Києва, Умані, Ніжина, Чернігова. За матеріалами конференції було підготовлено і надруковано Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. – Випуск 24. Серія: педагогічні науки. – Чернігів, 2004. У збірнику наукових статей вміщені роботи членів кафедри: доц. Гринь Т.В. «Навколишнє середовище як фактор впливу на якість навчально-виховного процесу в МКШ», доц. Огієнко Н.М. «Особливості викладання курсу «Я і Україна» в МКШ», ст. викл. Федотової Н.М. «Деякі прийоми стандартизованого контролю знань учнів з математики в МКШ», асистент ЯвоненкоМ.В. «Використання творчих завдань з розвитку творчих здібностей молодших школярів у МКШ».

У Науковому часописі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова надруковано статтю доц. Гринь Т.В. «Роль вчителя МКШ у створенні педагогічного спрямованого соціокультурного середовища» (2006).

Кафедра педагогіки і методики початкового навчання в 2008-2009 н.р. в рамках загальнокафедральної теми «Інноваційні технології навчання та виховання молодших школярів у світлі Державного стандарту початкової загальної освіти: проблеми, пошук, перспективи» працювала над такою конкретною проблемою: «Навчально-методична підготовка студентів до роботи в малокомплектній школі».

За результатами цього науково-методичного семінару було підготовлено збірник Актуальні проблеми малокомплектної школи: Матеріали науково-методичного семінару. Вип. 1. – Чернігів: Чернігівський держаавний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2009. – 72 с.

План науково-методичного семінару

1	Навчально-методична підготовка студентів до роботи у малокомплектній школі на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання	Стрілець С.І.	Жовтень, 2008 р.
2.	Методична робота у малокомплектній школі	Наконечна В.М.	Листопад, 2008 р.
3	Вчитель малокомплектної школи як носій духовності та культури	Гринь Т.В.	Грудень, 2008р.
4.	Використання педагогічних технологій у малокомплектній школі.	Криворучко Ю.М.	Січень, 2009р.
5	Особливості проведення виховної роботи у малокомплектній школі	Кисла О.Ф.	Лютий, 2009 р.
6	Особливості проведення уроків української мови в МКШ	Донець Г.Ю. Турчина І.С. Носко Ю.М.	Березень 2009 р.
7	Особливості проведення уроків математики у малокомплектній школі.	Федотова Н.М. Стрілець С.І. Кузьомко Л.П.	Квітень, 2009 р.
8	Особливості викладання курсу «Я і Україна» в МКШ. Досвід роботи педуніверситетів щодо малокомплектних шкіл	Огієнко Н.М. Коваль В.О. Пода В.М.	Травень, 2009 р.
9	Особливості організації навчально-виховного процесу в умовах мало комплектної школи. Зустріч із директором Шибиринівської ЗОШ І-ІІІ ст. Чернігівського району Тимошенко М.А.	Стрілець С.І.	Червень, 2009
10	Організація навчально-виховного процесу в умовах сільської школи. Зустріч із заступником директора з навчально-виховної роботи Анисівської ЗОШ І-ІІІ ст. Чернігівського району Ігнатенко Н.М.	Стрілець С.І.	Червень, 2009

Забезпечити достатній рівень освіти учнів у малокомплектній школі можна лише коли їх навчає творчий учитель-професіонал, який часто здійснює не лише навчально-виховну, просвітницьку, але й управлінську функції. Безпосереднім завданням педагогічного університету, факультету початкового навчання, кафедри педагогіки і методики початкового навчання є формування спроможного випускника університету, який зуміє, зможе і витримає непростий життєвий екзамен: закласти ґрунтовні основи освіченості особистості в умовах сучасної школи в цілому і сільської малокомплектної зокрема.

Для студентів і викладачів факультету кафедрою педагогіки і методики початкового навчання була організована зустріч із начальником відділу розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Чернігівського обласного управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації Соронович О.Ю. («Малокомплектні школи – ознака регіону»), завідуючою Терехівської ЗОШ І ст. Маятіною О.І. (з досвіду роботи «Школа-родина»). Також працівниками бібліотеки було підготовлено виставку публікацій наукових статей з роботи у малокомплектній школі.

З метою вивчення специфіки роботи вчителів класів-комплектів на кафедрі створено картотеку їхнього передового педагогічного досвіду. Цьому сприяв завідувач лабораторією початкового навчання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Бурнос В.В. Він же виступив перед викладачами і студентами факультету з питання «Організація навчально-виховного процесу у сільській малокомплектній школі», а вчителька Редьківського навчально-виробничого комбінату КравченкоТ.В. поділилася практичним досвідом роботи у малокомплектній школі.

Були проведені виїзні засідання кафедри педагогіки і методики початкового навчання з порядком денним: ознайомлення зі станом навчально-виховної роботи в Ріпкінській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 та ознайомлення з роботою Великозліївської ЗОШ І-ІІІ ст. та особливостями організації навчально-виховного процесу у класі-комплекті.

Насон В.Д., начальник відділу освіти і науки Ріпкинської райдержадміністрації виступив з загальною характеристикою стану функціонування загальноосвітніх шкіл у Ріпкинському районі Чернігівської області.

Глухенька В.К. – завідуюча районним методичним кабінетом акцентувала увагу на методичних здобутках учителів початкових класів Ріпкинського району, в тому числі і випускників факультету початкового навчання.

Лебедко С.А. – директор Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ст. висвітлив питання навально-методичного та матеріального забезпечення навчально-виховного процесу у Ріпкинській ЗОШ І-ІІІ ст.

Галушка В.П. – завуч початкових класів Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ознайомила з організацією навчально-виховного процесу в початкових класах Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 та висловила подяку педагогічному колективу факультету початкового навчання за ґрунтовну методичну підготовку вчителів, які працюють у цій школі.

Дубініна О.Ф., директор Великозліївської ЗОШ І-ІІІ ст., також ознайомила з роботою ввіреної їй школи.

Вчитель класу-комплекту (2-3 класи) цієї школи Решетнюк О.В. провела урок читання на тему «Осінь золота».

Кафедра педагогіки і методики початкового навчання акцентує свою увагу на запровадженні здоров’язберігаючих технологій в програмно-методичному забезпеченні підготовки вчителів до роботи з учнями в умовах МКШ. Як один із аспектів цієї роботи було організовано виїзне засідання науково-методичного семінару кафедри до Ічнянського району, де викладачі кафедри мали такі можливісті:

1. Ознайомитись зі станом навчально-виховної роботи Ічнянської ЗОШ №4 І-ІІІ ст.

2. Переглянути фрагменти уроків зі здоров’язберігаючими технологіями.

3. Ознайомитись із роботою Петрушівської ЗОШ І-ІІ ст. та особливостями організації навчально-виховного процесу у МКШ.

У роботі науково-методичного семінару взяли участь:

Небеський М.О., начальник відділу освіти і науки Ічнянської райдержадміністрації, який виступив з загальною характеристикою стану та перспектив розвитку освіти в Ічнянському районі;

Присяжнюк З.І., директор Ічнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №4, яка провела оглядову екскурсію та презентувала програму «До здоров’я – через пізнання», за якою працює школа; директор Петрушівської ЗОШ І-ІІ ст. Музиченко Л.О. розказала про організацію навчально-виховного процесу та особливості роботи вчителя у сільській малокомплектній школі.

Викладачі кафедри мали змогу побачити здоров’язберігаючі технології на практиці: фрагмент ранкової зустрічі учнів з учителем у кабінеті фітотерапії (вчитель Білодід А.В.).

Фрагмент уроку англійської мови у 4 класі (вчитель Даценко М.М.).

Фрагмент уроку математики у 2 класі (вчитель Кирій Н.В.).

У процесі організації проведення кафедрою тематичних семінарів безпосередньо в малокомплектних школах студенти ознайомились із зразками поурочних планів, плануванням виховної роботи з дітьми, особливостями роботи з батьками. Організований виїзд викладачів кафедри та студентів 31-33 груп факультету початкового навчання до Теріхівської школи-родини «Дивосвіт» І ступеня Чернігівського району. Учасники зазначеного заходу мали можливість ознайомитись з досвідом роботи завідуючої школи Маятіної О.І. та вчителем Бобир О.В.(випускники факультету початкового навчання). Студенти факультету та викладачі кафедри відвідали урок позакласного читання «Природа і добро у творах Василя Сухомлинського» та виховний захід «Пан гарбуз запрошує» і спостерігали за застосуванням сучасних інтерактивних та інформаційних технологій навчання в умовах класів-комплектів.

Кафедрою було організовано виїзд викладачів і студентів 31 групи до Жовинської неповної середньої школи Чернігівського району з метою проведення відкритого практичного заняття старшим викладачем Наконечною В.М. Викладачі і студенти мали можливість ознайомитись з досвідом роботи директора школи Донець Р.М. та вчителів початкових класів Целік Т.О. та Яковенко Н.О. та відвідати, а потім проаналізувати урок математики у класі-комплекті.

Від так на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка склалась цілісна система і чітка організація підготовки студентів факультету початкового навчання до роботи у малокомплектних сільських школах. Проте, маючи цілий ряд напрацювань і здобутків у формуванні навичок і умінь у студентів, маємо і ряд невирішених питань: викладачам кафедри необхідно поновити науково-педагогічні дослідження у сільській МКШ (проблема відносно організації роботи вчителя МКШ висвітлена лише у двох дипломних роботах з педагогіки (керівники: доц. Гринь Т.В. – 2002р., ст. викладач Наконечна В.М. – 2004 р.); не вивчений довід з роботи у МКШ в інших вищих навчальних закладах; кафедрою розроблена анкета для студентів, але не достатньо вивчено механізм зацікавленості роботою вчителів МКШ серед студентів факультету. Отже, дослідження стану окресленої проблеми дає підстави до подальших розвідок та системних висвітлень у наукових працях.

Використані джерела

Мелешко В.І. Експеримент триває (До уваги керівників та вчителів шкіл з малою чисельністю учнів) / В.І. Мелешко // Початкова школа. – 2007. – С. 1–5.
Присяжнюк Н. Особливості роботи у класі комплекті / Н. Присяжнюк // Початкова школа. – 1999. – №1. – С. 45–47.
Савченко О.Я. Вдосконалення навчально-виховного процесу в малокомплектній школі / О.Я. Савченко // Радянська школа. – 1995. – №5. – С. 4–6.
Савченко О.Я., Суворова Г.Ф. Навчально-виховний процес у малокомплектній школі / О.Я.Савченко, Г.Ф. Суворова. – К.: Радянська школа, 1987. – 66 с.

Strilets S.

Resrearch and mttodical training jf students for work in the uncomplet school, chair of pedagogics and primary education

The author of the article analises the works by the scientists-experts as well as the problem of working in the uncomplet primary school.

Key words: conception, uncomplet school, training of students for work; primary education.

Надійшла до редакції 11.09.2010

УДК 001.5(477): 004 378.14

Пеньковець О.В.

Метод проектів в навчальному процесі

У статті подано матеріали, основним завданням яких є висвітити структуру та умови застосування методу проектів у навчальному процесі.

Ключові слова: метод проектів, дослідницький проект, творчий проект, практично-орієнтований проект, ознайомлювально-орієнтований проект, телекомунікації.

В основі сучасного навчального процесу опиняється співпраця та продуктивне спілкування студентів, спрямоване на спільне вирішення проблем, формування здатності виокремлювати важливе, формувати задачі, планувати діяльність, розподіляти функції та відповідальність, критично мислити, досягати значних результатів. Акцент переноситься на самостійну активну навчальну діяльність майбутніх педагогів, а викладач здійснює лише "підтримку" цієї діяльності, тобто забезпечує її матеріалами і ставить перед студентами важливі проблеми. При такому підході педагог не є центром навчання, джерелом знань і інформації.

У педагогіці такий підхід пов'язаний з використанням проблемного і проектного методів навчання. При цьому навчальна діяльність орієнтована на успішну діяльність в умовах реального суспільства. Результатом навчання виявляється вже не засвоєння знань, умінь і навичок, а формування ключових компетентностей, що забезпечують успіх практичної діяльності.

Мета статті полягає у тому, щоб висвітити структуру та умови застосування методу проектів у навчальному процесі.

Слово "проект" у перекладі з латини означає "виступаючий", "впадаючи в око". В останні роки у суспільному житті його розуміння як ідею, якої індивід може і має право послуговуватися, втілюючи задумки. Специфічного використання даний термін набув в освітній практиці. Проект в дидактиці – це комплекс дій спеціально організований педагогом, який самостійно виконується студентом і завершуються створенням творчого продукту. Метод – сукупність прийомів, операцій оволодіння певною областю практичних або теоретичних знань, тієї або іншої діяльності. Метод проектів знайшов сприятливий ґрунт на теренах педагогіки, часто використовується як спосіб досягнення дидактичної за допомогою детальної розробки проблеми (технологію), яка має розкритися у реальному практичному втіленні, результаті, що певним чином оформлюється. Метод проектів – це сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему за допомогою самостійних дій суб'єктів з обов'язковою презентацією цих результатів [1]. Навчальний проект ґрунтується на наступних моментах:

розвитку пізнавальних, творчих навичок студентів, умінь самостійно шукати інформацію, розвитку критичного мислення;
самостійній діяльності студентів: індивідуальною, парною, груповою, яку виконують на протязі певного відрізку часу;
вирішенні важливої проблеми для студентів, що моделює діяльність фахівців певної предметної області;
подання висновків виконаних проектів у вигляді звіту, доповіді, презентації, причому у формі конкретних результатів, готових до впровадження;
співпраці студентів між собою та педагогом.

Однак щоб досягти бажаного результату, варто навчити майбутніх педагогів самостійному мисленню, спонукати їх до віднаходження та вирішення певної проблеми, залучати для цього знання, отримані з різних галузей. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Студенти повинні виявити здатність до прогнозування результатів, можливі наслідки різних варіантів рішення. Вони мають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Розглянемо типологію проектів.

Д
© Пеньковець О.В., 2010
ослідницькі проекти мусять зберігати чітку продуману структуру, містити зазначені задачі, окреслювати актуальність предмету дослідження добре продуманої структури, зазначених задач, актуальності предмету дослідження, мати соціальну значимість. Особливе значення надається відповідним методам, які сприяють досягненню мети, поставленої у роботі, серед них методи обробки результатів, експериментальний. Ці проекти повністю підпорядковані логіці дослідження та мають структуру, наближену до справжнього наукового дослідженням. Цей тип проектів передбачає аргументацію актуальності взятої для дослідження теми, формулювання проблеми дослідження, його предмету й об'єкту, визначення завдань дослідження в послідовності прийнятої логіки, визначення методів дослідження, джерел інформації, вибір методології дослідження, висунення гіпотез вирішення визначеної проблеми, розробку шляхів її вирішення, у тому числі експериментальних, дослідних, обговорення отриманих результатів, висновки, оформлення результатів дослідження, позначення нових проблем для подальшого розвитку дослідження.

Проект завжди вимагає творчого підходу і в цьому сенсі будь-який проект можна назвати творчим. При визначенні типа проекту виділяється домінуючий аспект. Творчі проекти передбачають відповідне оформлення результатів. Такі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона лише намічається та розвивається, в залежності від типу кінцевого результату, обумовленою цим типом і прийнятою логікою спільної діяльності, інтересами учасників проекту. Оформлення результатів проекту вимагає чітко продуманої структури у вигляді сценарію презентації, плану статті.

Практично-орієнтовані (прикладні) проекти відзначаються чітко окресленим на початку результаті діяльності його учасників. Результат обов’язково зорієнтований на соціальну зацікавленість учасників проекту. Такий проект повинен бути оформлений із вказівкою отриманих результатів, із фіксацією участі у ньому кожного з учасників. Проект охоплює сценарій цієї діяльності його учасників, із зазначенням функцій кожного з них. Чільне місце відведено ретельно продуманій структурі, чітким висновкам.

Ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) тип проектів спрямований на збір інформації про певний об'єкт, явище; передбачається ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти так само, як і дослідницькі, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції в процесі роботи. Структура подібного проекту може бути позначена таким чином:

Мета проекту, його актуальність  збір даних (складання алгоритму пошуку та пошук необхідних джерел інформації, робота з базами даних, включаючи електронні, інтерв'ю, анкетування, заходи щодо забезпечення доступності інформації та ін.)  обробка інформації (фіксація тексту, систематизація зібраних матеріалів, оцінка якості інформації)  тлумачення, аналіз і узагальнення фактів (зіставлення з відомими фактами, побудова гіпотези, аргументовані висновки) – результат (стаття, реферат, доповідь)  презентація (якість доповіді, обговорення, рефлексія).

Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі проекти і стають їх органічною частиною. Структура дослідницької діяльності з метою інформаційного пошуку й аналізу подібна з наочно-дослідницькою діяльністю:

предмет інформаційного пошуку;
поетапність пошуку з визначенням проміжних результатів;
аналітична робота над зібраними фактами;
висновки;
корекція початкового спрямування (при необхідності);
подальший пошук інформації за уточненим спрямуванням;
аналіз нових фактів;
узагальнення;
висновки (і так далі  до здобуття даних, що задовольняють всіх учасників проекту);
висновок, оформлення результатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).

На даний час можна виділити ряд істотних позитивних чинників, що підвищують ефективність навчання на основі використання телекомунікаційних технологій в освіті, а саме: посилення мотивації навчання, скорочення часу навчання, підвищення швидкості та міцності засвоєння знань.

Це досягається завдяки зануренню студента в принципово нове інформаційно-технологічне середовище, що забезпечує розширену інтерактивну взаємодію, максимально наближену до природної.

Телекомунікації – засоби дистанційної передачі інформації, телекомунікаційні мережі – комп'ютерні мережі зв'язку, що здійснюють дистанційну передачу даних між комп'ютерами [3].

Телекомунікації характеризуються високим ступенем інтегративності, що сприяє створенню унікального навчально-пізнавального середовища, яке використовується для вирішення різних дидактичних завдань (наприклад, пізнавальних, інформаційних, культурологічних і ін.). Головною особливістю даного середовища є те, що воно придатне як для масового, так і для суто індивідуального навчання та самонавчання. Окрім цього дане середовище, поєднує функції комп'ютерного навчання з використанням мультимедіа і телекомунікацій, та характеризується певними властивостями:

можливістю навчати оформленню результатів роботи з подальшою публікацією;
наявністю умови для розвитку творчого мислення; умовами для перетворення навчання за допомогою телекомунікаційної мережі в соціальний колективний процес;
концентрацією уваги всіх учасників взаємодії за допомогою мережі на самій інформації (наприклад, тексті повідомлення електронної пошти), а не на зовнішніх особистих атрибутах автора (віці, одязі, національності та ін.);
умовами для створення "віртуального класу", розширення можливостей групового та проектного навчання.

Розглянувши основні положення методу проектів і можливості телекомунікаційних технологій в освіті, перейдемо до опису телекомунікаційного проекту.

Модернізація освіти пов'язана з інноваційними технологіями навчання з використанням інформаційних технологій. Найбільш перспективні з точки зору інформаційного забезпечення освітніх технологій є комп'ютерні телекомунікаційні мережі, а також стандартні програмні засоби для створення мультимедіа-презентацій.

Телекомунікаційний проект  це спільна навчально-пізнавально творча або ігрова діяльність студентів-партнерів, що організована на основі комп'ютерної телекомунікації, має спільну мету  дослідження певної проблеми, погоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності [6].

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає в тому, що вони по самій своїй суті завжди між предметні [2]. Вирішення проблеми, покладеної в будь-який проект, завжди вимагає залучення інтегрованого знання [2].

Ґрунтуючись на дослідженні Є.С. Полат [6] визначимо вимоги, що висуваються до учасників телекомунікаційного проекту.

Від викладача вимагається:

уміння побачити і відібрати найцікавіші та практично важливі теми проектів [2];
володіння всім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, уміння організувати дослідницьку самостійну роботу студентів [2];
переорієнтація всієї навчально-виховної роботи майбутніх педагогів за своїм предметом на пріоритет різноманітних видів самостійної діяльності студентів, на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів самостійної діяльності дослідницького, пошукового, творчого планів [2]. Мова не йде про повну відмову від традиційних видів робіт, пояснювально-ілюстративного та репродуктивних методів, класно-урочної системи, колективних, фронтальних форм роботи. Йдеться про пріоритети, зсув акцентів і не більш того. Студент може розвивати свої потенційні природні здібності лише тоді, коли матиме можливість працювати, виявляючи індивідуальну самостійну діяльність, незалежно від запропонованих загальних умов роботи;
володіння мистецтвом комунікації, яке передбачає уміння організувати і вести дискусії, не нав'язуючи свою точку зору; здатністю генерувати нові ідеї, спрямувати студентів на пошук вирішення поставлених проблем;
володіння комп'ютерною грамотністю (текстовим редактором, телекомунікаційною технологією, користуванням базою даних);
уміння інтегрувати знання з різних областей для вирішення проблематики вибраних проектів [2].

Від студента вимагається:

знання та володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір і обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення та висунення нових проблем, висунення гіпотез, методів їх вирішення) [5];
володіння комп'ютерною письменністю, що передбачає: уміння вводити і редагувати інформацію (текстову, графічну), використовувати комп'ютерну телекомунікаційною технологією, обробляти одержані кількісні дані за допомогою програм електронних таблиць, користування базами даних [2];
володіння комунікативними навичками;
уміння самостійне інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних дисциплін для вирішення пізнавальних завдань, що містяться в телекомунікаційному проекті [2];

Вимоги до студента в області комп'ютерної телекомунікаційної технології:

уміння увійти до мережі (електронну пошту);
уміння складати і відправляти по мережі листи;
уміння "перекачати" інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска  в мережу [4];
структурувати одержані листи в спеціальній директорії [4];
входити в електронні конференції, розміщувати там власну інформацію та читати, "перекачувати" наявну в різноманітних конференціях інформацію;
користуватися базами даних;
користуватися сервісами Інтернету.

Наведений вище перелік умінь користувача області телекомунікацій не є повним, проте перераховані елементарні уміння дозволять студенту/викладачу відчувати себе досить комфортно в мережах і досить повно користуватися послугами освітніх мереж.

Телекомунікаційні проекти можна класифікувати взявши за основу вид діяльності майбутніх учителів використовуючи телекомунікаційні засоби в освітньому контексті.

Інформаційний обмін. Даний проект оснований на обробці, зіставленні студентами різноманітної інформації, що визвала зацікавленість. Майбутні вчителі одночасно виступають в ролі виробників і споживачів інформації, якою обмінюються.

Електронні публікації. Даний вид збору та обміну інформацією пов’язаний з електронною підготовкою та публікацією спільної праці.

Створення баз даних. Даний проект обміну інформацією використовує не тільки збір інформації, але й її організацію у вигляді бази даних, яка може бути використана для навчання не тільки учасниками проекту. Проекти такого типу гарно структуровані, вони мають певний розклад, чітко сформульовані умови участі, що скеровують викладачів керуватися певним керівництвом.

Спільний збір і аналіз даних. В цих проектах дані збираються з різноманітних місць, потім зіставляються або піддаються числовому аналізу. Найпростіші типи таких проектів спонукають студентів до активної діяльності: електронного перегляду, збору необхідних даних, аналізу результатів, написання звітів про одержані результати [4].

Пошук інформації. В подібних проектах студент повинен використовувати різноманітні джерела інформації (електронні або паперові) для вирішення задач. Також їм надається ключ до їх вирішення.

Перераховані типи телекомунікаційних проектів вимагають активного використання інформаційних технологій. Це формує певні знання, уміння та навички по використанню інформаційних технологій в навчальній діяльності. У студентів значно підвищилася мотивація на оволодіння та використання інформаційних технологій в навчальній майбутній професійній діяльності, що, у свою чергу, відповідає завданням нашого дослідження.

В процесі навчання можуть бути використанні всі типи проектів, оскільки звернення до інформації є складовою частиною будь-якого проекту. Крім того, в реальній практиці доводиться мати справу із змішаними типами проектів, в яких є ознаки, наприклад, дослідницьких і творчих.

Blog

Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Содержание