Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела The features of Критеріальні характеристики готовності майбутніх учителів Criteria сharacteristics of future labour teachers readiness

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 7100.22kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Богоявленский Д.Н. Интеллектуальная активность как психологический аспект изучения творчества / Д.Н. Богоявленский // Исследование проблемы психологии творчества. – М.: Наука, 1983. – С. 14–23.
   
2. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский; под ред. В.В. Давыхова. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
   
3. Иванов А.И. Проблема школьного учебника по трудовому обучению / А.И. Иванов. – М.: Прометей, 1979. – 140 с.
   
4. Кудрявцев Т.В. Психология технического мышления / Т.В. Кудрявцев. – М.: Педагогика, 1975. – 250 с.
   
5. Кудрявцев Т.В. Исследование технического мышления / Т.В. Кудрявцев – Ярославль: Изд. ЯГПИ, 1965. – 45 с.
   
6. Кудрявцев Т.В. Экспериментальное обучение способом создания проблемной ситуации / Т.В. Кудрявцев. – Ярославль: Изд. ЯГПИ, 1966. – 189 с.
   
7. Кыверялг А.А. Развитие технического мышления средних школьников / А.А. Кыверялг. – Тарту: Изд. ТГПИ, 1962. – 234 с.
   
8. Менчинская Н.А. Проблема учения и умственного развития школьника; [избранные психологические труды] / Н.А. Менчинская. – М.: Педагогика, 1989. – 224 с.
   
9. Немов Р.С. Психология: [учебник для студентов высших учебных заведений]: В. 3-х кн. / Р.С. Немов. Кн. 1. Общие вопросы психологии. – [3-е изд.]. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 668 с.
   
10. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования / С.Л. Рубинштейн. – М.: Изд. АН СССР, 1985. – 147 с.
    
11. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – [2-е изд.]. – М.: Педагогика, 1976. – 416 с.
    
12. Селезнева Н.А. Автоматизация, проектирование систем управления: автореф. дис. на соискание наук. степени док. фил. наук / Н.А. Селезнева. – Воронеж, 1992. – 37 с.
    
13. Эльконин Д.Б. Психология технического мышления / Д.Б. Эльконин. – М.: Просвещение, 1975. – 144 с.
    

Govorov Y.

THE FEATURES OF TECHNICAL
THINKING FORMATION OF FUTURE TECHNOLOGY TEACHERS

In the article the origin of technical thinking and features of its formation of the future technology teachers are considered. The author examines the structure of technical thinking and its interaction with other types of mental activity.

Key words: thinking, technical thinking, training, future technology teachers.


Надійшла до редакції 17.06.2010


УДК 371.035

Повечера І.В.

КРИТЕРІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У статті досліджено проблему готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи. Визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи.

Ключові слова: готовність до використання інформаційного забезпечення, самостійна робота, інформаційне забезпечення.

Сьогодні в усіх сферах професійної діяльності, в тому числі і педагогічній зростає роль інформа­ційних процесів, підвищується попит в інформації, засобах для її виробництва, обробки, зберігання, що вимагає якісного використання інформаційного забезпечення в професійній діяльності майбутніх учителів. Аналіз сучасних педагогічних досліджень і практика вітчизняної педагогічної освіти свідчать про зростаючий інтерес до проблем формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності.

На основі опрацьованих матеріалів психолого-педагогічної літератури з даної проблеми 1; 2; 3; 4, можна стверджувати, що готовність до будь-якої діяльності являє собою єдність професійної придатності особистості (сукупність індивідуальних особливостей, здібностей і характерологічних рис, суттєвих для успішної професійної діяльності, а також відсутність показників, які роблять неможливими участь людини в професійній педагогічній діяльності) і підготовленості до діяльності (знання, вміння, навички, набуті в результаті професійної підготовки).

Метою даної статті є розробка критеріїв та показників готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи.

Аналіз наукової літератури 5; 6; 7 засвідчив, що формування готовності особистості до конкретного виду праці здійснюється поетапно:

1) позитивне відношення до діяльності, професії;

2) засвоєння теоретичних знань;

3) оволодіння практичними вміннями та навичками професійної діяльності;

4) удосконалення знань та умінь безпосередньо у процесі професійної діяльності.

Даний підхід був врахований нами при визначенні компонентів готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи в процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

В контексті нашого дослідження готовність майбутніх учителів трудового навчання до викорис­тання інформаційного забезпечення самостійної роботи в процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін характеризує стан сформованості мотиваційного, когнітивного і предметно-практичного (діяльнісного) компонентів в структурі особистості, що відображають здатність особистості до засвоєння та застосу­вання системи знань, вмінь та навичок використання інформаційних джерел в ході самостійної роботи.

Мотиваційний компонент фіксує позитивне ставлення до роботи з інформаційним забезпеченням в процесі самостійної роботи. Він включає усвідомлення майбутніми учителями трудового навчання значення і ролі інформаційного забезпечення самостійної роботи у власній діяльності, необхідності забезпечення умов для його використання, стійке прагнення до ґрунтовної і детальної підготовки до використання новітніх інформаційних технологій в ході самостійної роботи.

Когнітивний компонент представлений системою знань про сутність, значення, різновиди інформаційних джерел та шляхи застосування інформаційного забезпечення в ході самостійної роботи. Цей компонент передбачає наявність необхідного об’єму психолого-педагогічних та спеціальних знань з використання студентами інформаційного забезпечення в ході самостійної роботи.

Предметно-практичний (діяльнісний) компонент формується на основі вмінь та навичок з використання інформаційного забезпечення в ході самостійної роботи. До переліку цих вмінь входять загально-педагогічні та спеціальні вміння та навички використовувати різні види інформаційних джерел в залежності від виду діяльності, вміння планувати та організовувати свою роботу з інформаційними джерелами, передбачати та аналізувати результати самостійної роботи за допомогою інформаційного забезпечення.

Д
© Повечера І.В., 2010
ля визначення рівня сформованості готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи при вивченні загальнотехнічних дисциплін виникає необхідність розробити якісно-кількісні характеристики кожного з рівнів. Якісною ознакою рівня сформованості у майбутніх учителів трудового навчання готовності до зазначеної діяльності є співвідношення критеріїв, які характеризують кожний із компонентів готовності. Критерії, є основою для оцінки, визначення або класифікації, на основі яких буде охарактеризовано рівні сформованості готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи. На основі аналізу літератури та вивчення практики роботи вищої школи були визначені основні критерії відповідно до розроблених компонентів 7.

Критерієм мотиваційного компонента готовності було обрано:

• ставлення майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи;
  
• дотримання студентами методичних рекомендацій;
  
• бажання оволодівати знаннями та вміннями;
  
• наявність у студентів бажання використовувати різні види інформаційних джерел в ході організації, виконання та самоконтролю самостійної роботи.
  

Зазначений критерій передбачає наявність у студентів суб’єктивно-об’єктивної оцінки роботи.

Показником мотиваційної основи здійснення самостійної роботи виступав характер мотивації [6]:

1. Ділова мотивація (досягнення конкретної мети у професійній діяльності, стати висококваліфікованим спеціалістом).

2. Пізнавальна мотивація (отримати нові знання, зміцнити отримані знання).

3. Мотивація самореалізації та розвитку особистості (прояв та розвиток власних інтелектуальних, творчих можливостей, самореалізація).

4. Утилітарна мотивація (отримання стипендії, як можливість покращення власного матеріального становища за рахунок набутих знань).

За основу визначення рівня сформованості когнітивного компонента готовності до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи було обрано систему професійних знань майбутнього вчителя з психолого-педагогічних, методичних та фахових дисциплін.

Взявши за основу зазначену класифікацію, на основі аналізу науково-педагогічної літератури [1; 2; 3], вивчення педагогічного досвіду провідних викладачів загальнотехнічних дисциплін, були теоретично визначені та структуровані знання у відповідності до компонентів змісту навчання, а саме: методологічні, теоретичні та технологічні знання, що подані в табл. 1.1

Таблиця 1.1

Когнітивний компонент формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до застосування інформаційного забезпечення самостійної роботи

Компоненти змісту	Перелік знань
Теоретичні знання	– знання загальнонаукових понять (інформація, інформаційні джерела, інформаційні технології); – знання видів інформаційних джерел; – знання видів подання інформації; – знання основних напрямків застосування інформаційних технологій в педагогіці
Методологічні знання	– знання основних шляхів використання інформаційних джерел; – знання методологічних основ застосування інформаційного забезпечення самостійної роботи при вивченні загальнотехнічних дисциплін; – знання по застосуванню інформаційного забезпечення в організації індивідуальної, самостійної та групової самостійної діяльності; – знання по застосуванню інформаційного забезпечення при діагностиці і контролю самостійної діяльності
Технологічні знання	– знання по здійсненню планування самостійної діяльності з використанням інформаційних джерел; – знання з пошуку та обробки інформаційних джерел для засвоєння технічних понять; – знання з пошуку та застосування інформаційних джерел для виконання розрахунково-практичних робіт; – знання технології діагностики знань з використанням інформаційних джерел – знання з використання новітніх інформаційних технологій при роботі з інформаційними джерелами

Сформованість предметно-практичного (діяльнісного) компоненту готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення самостійної роботи при вивченні загальнотехнічних дисциплін визначається за їх уміннями організовувати зазначену діяльність. Він характеризує прояв усвідомлених, обґрунтованих знань, навичок та умінь за видами самостійної роботи, використання засобів для покращення її організації (використання новітніх інформаційних технологій) тощо.

Зазначене уміння є інтегрованим і об’єднує у собі вміння на основі визначеної мети, проектувати зміст форм та видів самостійної роботи студентів. Також цей критерій готовності до використання інформаційного забезпечення передбачає вміння використовувати різні види інформаційних джерел, визначати найбільш доцільні шляхи використання інформаційного забезпечення, оптимальне і своєчасне використання новітніх інформаційних технологій в самостійній діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та вивчення педагогічного досвіду дозволили виділити наступні вміння:

• планувати самостійну діяльність (визначати послідовність дій при виконанні завдань для самостійної роботи, розподіляти бюджет часу тощо);
  
• контролювати правильність своїх дій, а також оцінювати якість виконання роботи через саморефлексію;
  
• пошуку джерел інформації, підбір необхідної інформації за допомогою декількох джерел;
  
• переробляти інформацію (аналізувати та класифікувати навчальний матеріал, робити висновки з вивченого);
  
• використовувати новітні інформаційні технології в самостійній діяльності;
  
• оперування технічними поняттями;
  
• фіксувати інформацію для наступного використання (конспектувати, робити реферати, звіти розрахунково-графічних і науково-дослідних робіт, анотації наукових статей тощо).
  

Отже, формування готовності є складною педагогічною системою, ефективність якої залежить від мети та засобів її досягнення. Готовність майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційного забезпечення в процесі самостійної роботи розглядається нами як динамічно розвинута якість особистості, що виражає ступінь засвоєння досвіду використання інформаційного забезпечення і виявлена на суб’єктивному рівні як цілісна система, яка інтегрує в себе мотиваційний, когнітивний та предметно-практичний компоненти.

Мотиваційний компонент включає в себе усвідомлення майбутніми учителями трудового навчання значення і ролі інформаційного забезпечення самостійної роботи у власній діяльності. Когнітивний компонент представлений підблоками теоретичних, методологічних та технологічних знань. Предметно-практичний (діяльнісний) компонент визначається комплексом вмінь використання інформаційного забезпечення в процесі самостійної роботи.

Використані джерела

1. Гавриш І.В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х., 2006. – 579 с.
   
2. Каверіна О.Г. Інтегративний підхід до формування готовності студентів вищих технічних навчальних закладів до професійної комунікації: автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / АПН України; Інститут вищої освіти. – К., 2010. – 44 с.
   
3. Мойсеєнко Р.М. Формування професійної готовності майбутнього вчителя засобами індивідуальної роботи: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. – Кіровоград, 1997. – 16 с.
   
4. Торубара О.М. Формування готовності у майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій: автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут вищої освіти АПН України. – К., 2009. – 32с.
   
5. Шестакова Т. В. Формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / АПН України; Інститут вищої освіти. – К., 2006. – 20 с.
   
6. Кардаш Н.В. Психолого-педагогічні основи формування готовності вчителя трудового навчання до проведення уроків у школі // Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр. – Чернівці: Рута, 2003. – Вип. 181: Педагогіка та психологія. – С.73-79.
   
7. Линенко А.Ф. Теория и практика формирования готовности студентов педагогических вузов к профессиональной детельности. Дисс. …д-ра пед.наук: 13.00.01. – К., 1996. – 397 с.
   

Povechera I. 

CRITERIA СHARACTERISTICS OF FUTURE LABOUR TEACHERS READINESS
TO USE INFORMATIONAL PROVIDING FOR INDEPENDENT WORK

The article is devoted to the problem of criteria characteristics of future labour teachers’ readiness to use informational providing for independent work. Parameters of future labour teachers’ readiness to use informational providing are defined.

Key words: future labour teachers’ readiness to use informational providing, independent work, informational providing.

Надійшла до редакції 03.06.2010

УДК 378.09

Белан Т.Г.

Професійна адаптація – важлива складова професійної орієнтації

У статті розглянуто етапи професійної орієнтації та проаналізовано процес професійної адаптації як один із завершальних етапів системи професійної орієнтації.

Ключові слова: професійна орієнтація, адаптація, професійна адаптація, молодий учитель, орієнтаційна робота, професійна діяльність.


Мета статті – встановити взаємозв'язок між системою професійної орієнтації та процесом професійної адаптації.

Проблема адаптації особистості знаходиться сьогодні в центрі уваги дослідників різних наук, в тому числі і педагогічній. Актуальність її обумовлена підвищенням ролі людського чинника в розвитку українського суспільства. Пошук нових шляхів формування творчо активної особистості тісно пов'язаний з вивченням адаптаційних процесів, що лежать в основі її взаємодії з суспільством в усіх сферах життєдіяльності – в спілкуванні, праці, навчанні і т. п. Це особливо важливо для професійного становлення майбутнього фахівця, оскільки ефективність професійної адаптації визначатиме успіх формування його ідеалів, цінностей, особистих якостей. Професійна адаптація майбутніх робітників вимірюється життєвою доцільністю праці, її результатів для людини й суспільства.

Професійна адаптація не може бути якимось окремим явищем, вона складає одну з головних складових професійної орієнтації.

Професійна орієнтація – комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування молоді згідно з бажаннями, нахилами і сформованими здібнос­тями та з урахуванням потреби в спеціалістах народного господарства й суспільства в цілому [2, 274].

Професійна орієнтація молоді здійснюється спільними зусиллями загальноосвітніх навчальних закладів, сім’ї, підприємств, вищих навчальних закладів, преси, телебачення тощо.

На нашу думку центром профорієнтаційної роботи є загальноосвітні навчальні заклади, перед якими стоять такі завдання:

1. виховувати в учнів позитивне ставлення до різних видів трудової діяльності;
   
2. розширювати професійну обізнаність учнів;
   
3. орієнтація на вибір професії повинна пов’язуватись з ґрунтовним вивченням здібностей, нахилів, інтересів та стану здоров’я учнів.
   

Роботу з професійної орієнтації повинні проводити в школі всі вчителі на уроках, під час проведення екскурсії, на гурткових заняттях тощо.

Професійна орієнтація складається з декількох взаємопов’язаних етапів: професійна інформація, професійна консультація, професійний добір та відбір, професійна адаптація.

На думку Гладкової В.М. професійна інформація (профосвіта) має містити такі відомості:

• про світ професій та вимоги, які висуваються до людини;
  
• про особисті якості людини, що є суттєвим для самовизначення;
  
• про потреби суспільства в кадрах, перспективи ринку праці;
  
• про систему навчальних закладів (шляхи отримання професій) [1, 23].
  

Тхоржевський Д.О. зазначив, що з професійною інформацією повинна тісно пов’язуватися професійна консультація. Завданням профконсультації є надання учням кваліфікованої поради з приводу вибору професії, яка ураховувала б здібності і нахили учнів, їх психофізіологічні особливості [5, 64]. Професійна консультація повинна бути своєчасною в тому розумінні, що її треба подавати до того, як учень самостійно зробить свій вибір.

Професійний добір та відбір – це дві форми профорієнтації, сутність яких полягає в рекомендації людині конкретної професії у відповідності з можливостями та інтересами, з одного боку, і вимогами професійної діяльності – з іншого [1, 24].

Професійний добір включає систему профдіагностичного обстеження людини, спрямовану на визначення професій, найбільш придатних для оволодіння ними конкретною особою. Професійний відбір здійснюється з метою визначення ступеню придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами [3].

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема професійної адаптації як завер­шальний етап професійної орієнтації знайшла досить широке відображення в роботах Гладкової В.М., Платонова К.К., Булатової Л.А. та ін., Шамардіна Г., Васильєв В., Долбишева Н., Чернявська О. вважають навпаки, що саме професійна орієнтація є ланкою в системі професійної адаптації молоді.

П
© Белан Т.Г., 2010
рофесійна орієнтація і професійна адаптація – це два процеси, які завжди йдуть поруч.

Професійну адаптацію дуже часто розглядають як самостійний процес, а не як останній етап професійної орієнтації. На нашу думку це не зовсім правильно, оскільки без такого етапу професійна орієнтація виявляється незавершеною, а її ефективність практично не перевіреною.

Професійна адаптація – це активний процес пристосування молодої людини або після закінчення професійного навчального закладу (ПТУ, технікуму (коледжу), ВНЗ) або без фахової освіти до умов виробництва, нового соціального оточення, до умов праці [1, 62].

Ключовим поняттям в нашому дослідженні являється поняття "адаптація". Воно достатньо широко використовується в різних галузях сучасної науки. Поняття адаптація психологією запозичене з біології, де воно означає пристосування організму до нових умов існування.

В ході загального адаптаційного процесу розрізняють соціальну та професійну адаптацію.

Соціальна адаптація – це процес змін соціальних, соціально-психологічних, морально-психологічних, економічних і демографічних відношень між людьми, пристосування до середовища. Серед специфічних особливостей соціальної адаптації виділяють: активну участь свідомості, вплив трудової діяльності людини на середовище, активна зміна людиною результатів своєї соціальної адаптації відповідно до соціальних умов буття [4, 262].

Професійна адаптація являє собою процес активного пристосування молодого працівника до змісту його професійних і функціональних обов’язків, виробничих вимог, режиму праці, особливостей свого робочого місця, а також опанування фахом [1, 63].

Професійна адаптація майбутніх учителів – це процес оволодіння професійною діяльністю, в результаті якого формується позитивне, професійно-активне ставлення до діяльності. Вона включає в себе оволодіння особистістю професійними знаннями та уміннями, формування професійно значущих якостей особистості та узгодження динаміки професійної соціалізації з динамікою професійних вимог.

Професійна адаптація осіб з обмеженою працездатністю на виробництві враховує такі аспекти: психофізіологічний – адаптацію до умов виробничого середовища, робочого місця, змісту, умов праці; професійний – задоволення працею, ступінь оволодіння професією, успішність професійної діяльності; соціально-психологічний – адаптація до членів робочої групи, керівництва і в цілому до виробничої атмосфери у трудовому колективі. Професійна адаптація покликана сприяти входженню особи у трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного вибору і успішному професійному становленню працівника [3].

Головне, що підкреслюють в професійній адаптації дослідники – це досягнення відповідності професійної підготовки, професійних намірів, особистих якостей з вимогами конкретного виду діяльності.

Під професійною адаптацією молодого вчителя загальноосвітніх навчальних закладів ми розуміємо процес пристосування педагога у початковий період професійної діяльності до особливостей місця роботи та організації праці в педагогічному та учнівському колективах, внаслідок чого відбувається опанування ним специфіки фахової діяльності.

На нашу думку, професійна адаптація майбутніх учителів поділяється на три етапи: перший етап – адаптування студентів першокурсників в стінах навчального закладу. Це етап охоплює організацію наступності між професійною орієнтацією на вибір майбутньої професії та навчанням у закладі освіти.

Другий етап – адаптування студентів під час педагогічної практики в загальноосвітньому навчальному закладі. На цьому етапі встановлюється взаємозв’язок між навчанням у вищому навчальному закладі та місцем майбутньої роботи. Випускник ВНЗ, коли прийде працювати до загальноосвітнього навчального закладу, в якому вже проходив педагогічну практику спочатку пасивну (ІІІ курс), а потім активну (ІV, V курси), зовсім по іншому буде адаптуватися, ніж випускник, який не проходив цих видів практик не тільки в даному загальноосвітньому навчальному закладі, а взагалі.

Третій етап – це процес адаптації молодого вчителя в педагогічному колективі. Професійна адаптація молодого вчителя, особливо у перші два роки роботи, характеризується високою емоційною напругою. В цей період молода людина робить чимало помилок, зазнає постійних невдач, їй здається, що всі бачать її похибки, засуджують, негативно оцінюють її. Відчуття постійних невдач, ускладнене високою залежністю від думки інших, спричинює засмучення, подекуди й розчарування. Проте не менш глибоко переживається й радість від перших успіхів, саме вона дає сили для продовження діяльності, творчого пошуку, подолання труднощів адаптації, визначає загальний тонус життя вчителя.

Молодому вчителю в порівнянні з іншими спеціалістами складніше адаптуватися в умовах шкільного середовища. Вчителю треба пристосовуватись одночасно працювати в двох колективах – педагогічному та учнівському і буває часто, що адаптація проходить дуже складно. На нашу думку, молодому вчителю в перші роки роботи потрібно орієнтуватися на виконання таких завдань:

• вміти застосовувати теоретичні знання набуті під час навчання у вищому навчальному закладі;
  
• накопичувати практичні навички;
  
• використовувати сучасні засоби навчання;
  
• вивчати передовий досвід учителів.
  

Отже, успішність професійної адаптації є одним із головних критеріїв правильного вибору професії, оцінкою ефективності всієї орієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація на робочому місці забезпечує високу ймовірність розвитку в молодих учителів професійно значущих цінностей особистості. Правильно і своєчасно проведена профорієнтаційна робота в учнів приведе до більш швидкої і вдалої адаптації молодих спеціалістів в середовищі професійної діяльності.