Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела Information technologies in education students graphic Підготовка майбутніх вчителів Тема 2. Феномен творчості та творчих здібностей особистості. Тема 4. Технології творчого розвитку молодших школярів. Тема 6. Створення вчителем комфортного розвивального середовища для творчої діяльності. Напрямки формування художньо-творчих здібностей

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 7100.22kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Батышев С.Я. Профессиональная педагогика: учебник [для студентов] // С.Я. Батышев. – М.: Ассоциация „Профессиональное образование”, 1997. – 512 с.
   
2. Глушков В.М. Основы безбумажной інформатики / В.М. Глушков. – М.: Наука, 1982. – 552 с.
   
3. Джеджула О.М. Теорія і методика графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів: дис. ... док. пед. наук: 13.00.04 / Джеджула Олена Михайлівна. – Київ, 2007. – 460 с.
   
4. Жалдак М.І. Система підготовки вчителя до використання інформаційних технологій у навчальному процесі: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.02 / М.І. Жалдак. – М.: АПН СРСР, 1989. – 378 с.
   
5. Згуровський М.З. Шляхами педагогіки комп’ютерних технологій : перший досвід технічного університету / М.З. Згуровський, С.І. Сидоренко, Г.Д. Холмська. – К. : Наукова думка, 2003. – 172 с.
   
6. Згуровський М.З. Болонський процес : головні принципи та шляхи структурного реформування вищої школи / М.З. Згуровський. – К. : НТУУ „КПІ”, 2006. – 544 с.
   
7. Інформатика в поняттях [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта. ua5.org/osnovi.
   
8. Коломієць А.М. Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / А.М. Коломієць. – К.: АПН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, 2008. – 42 с.
   
9. Найниш Л.А. Дидактические основы и пути оптимизации процесса обучения начертательной геометрии: автореф. на соиск. уч. степени докт. пед. наук. 13.00.04 „Тео­рия и методика профессионального образования” / Л.А. Найниш. – Пенза, 2000. – 41 с.
   
10. Національна доктрина розвитку освіти : [Довідково-метод. вид.]. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – (Книга вчителя трудового навчання (обслуговуючі види праці) / [упоряд. Н.Б. Лосина, Б.М. Терещук]. – С. 38 – 56.
    
11. Пасхин Е.Н. Информатизация образования в стратегии устойчивого развития: Філософ.-методолог. анализ / Е.Н. Пасхин. – М.: РАГС, 1999. – 219 с.
    
12. Філософський енциклопедичний словник // Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України; під керівництвом В.І. Шинкарука. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.
    
13. Шолохович В.Ф. Дидактические основы информационных технологий обучения в образовательных учреждениях: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.01 / В.Ф. Шолохович. – Екатеринбург, 1995. – 364 с.
    

Kovalenko S.

INFORMATION TECHNOLOGIES IN EDUCATION STUDENTS GRAPHIC
technical higher educational institutions

In the article an analysis definition of "information technology", identified trends in information technologies in the Ukrainian engineering education and selected group of issues that affect the process of implementation and development of information technology in technical universities.

Key words: information technology, graphic preparation, information engineering training, computer graphics.


Надійшла до редакції 13.08.2010


УДК 37.036 (073)

Коновальчук М.В.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У статті розкривається актуальна проблема підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчих здібностей молодших школярів. Визначається зміст та структура розробленої автором програми спецкурсу для студентів 4 курсу факультету початкового навчання, висвітлено деякі особливості практичної підготовки студентів до креативного розвитку учнів початкових класів.

Ключові слова: професійна підготовка вчителя, педагогіка творчості, програма спецкурсу «Розвиток творчих здібностей молодших школярів».

На рубежі другого і третього тисячоліть людство опинилося перед принципово новими цивілізаційними викликами глобалізованого світу, які потребують від особистості відповідних світоглядних позицій, знань, компетентностей, уміння діяти в нестандартних ситуаціях, швидко орієнтуватися у змінних умовах, створювати щось нове, а головне – діяти на засадах гуманності та творчості.

Оскільки роль освіти у 21 столітті, її мета та зміст зазнали суттєвих трансформацій, то у зв'язку з цим зміщуються акценти і у професійній підготовці педагога, зокрема вчителя початкових класів. Якщо здійснити історичний екскурс, то можна констатувати, що у радянські часи пріоритетом освіти здебільшого була навчальна підготовка до виконання певної соціальної ролі, формування гарного виконавця, об’єкта, яким зручно і легко керувати. Однак сьогодні освіта поступово переходить у людиноцентрований вимір, тобто здійснює орієнтацію на ініціативного активного суб’єкта, який самостійно аналізує ситуацію, обирає собі цілі та самостійно їх досягає.

Навчання в початковій школі не може зводитися лише до отримання знань, адже це не соціальний тренінг, не формування, а вирощування, плекання, допомога у становленні самостійної творчої особистості. Тому перед вчителем постає спектр нових завдань: розвивати людину, здатну повноцінно жити та ефективно діяти у глобальному середовищі, здатну до успішної самореалізації у динамічному рухливому та нестабільному світі [5; с.37].

Отже, окрім професійних знань, умінь і навичок професійна підготовка охоплює і творчий розвиток педагога, формування у нього особистісної позиції, потягу до ініціативи, активності, самоудосконалення, а також надання йому певного інструментарія творчої педагогічної діяльності. Це зумовило розробку програми окремого спецкурсу з розвитку творчості учнів початкових класів для студентів 4 курсу, які вже опанували основний теоретичний курс психолого-педагогічних дисциплін та готові до сприймання і засвоєння інноваційних технологій, методів, прийомів та стратегій творчої діяльності.

Мета даної розвідки – з’ясування актуальності проблеми підготовки вчителя початкових класів до творчого розвитку молодших школярів, а також обґрунтування мети, завдань, змісту та особливостей впровадження спецкурсу «Розвиток творчих здібностей молодших школярів» для студентів факультету початкового навчання.

Входження в професію, вважають психологи, є «вростанням» у «супер-роль»: людина не може просто жити і виконувати свою роботу, вона повинна знайти мету, в якій робота і професія, а головне вона сама і його дії в професії займають певне місце, набувають ціннісного змісту. Педагогічна творча діяльність може стати таким сенсом, адже творчість дає енергію, надихає, активізує діяльність двох півкуль мозку, збалансовує логічні та інтуїтивні процеси мислення, процеси накопичення і витрати енергії, покращує фізичний, психічний, інтелектуальний та духовний стан людини (С.О. Сисоєва, В.О. Клименко, В.О. Моляко).

С
© Коновальчук М.В., 2010
пецкурс «Розвиток творчих здібностей молодших школярів» для спеціальності 6.010100 «початкове навчання» (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр») має велике значення у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя, що зумовлено спрямованістю системи освіти на розкриття неповторного потенціалу кожної дитини. Його метою є налаштування студентів на творчу педагогічну діяльність, озброєння їх знаннями про сутність та особливості феномену «творчість», «творчі здібності», структуру загальних та спеціальних творчих здібностей молодших школярів, про технології творчого розвитку молодших школярів, формування у студентів практичних умінь здійснювати творчий розвиток учнів початкових класів. Вивчення даного курсу сприятиме розширенню обсягу знань студентів з дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки, формуванню творчих здібностей майбутнього спеціаліста, що дозволить йому краще орієнтуватися у безперервно змінній педагогічній дійсності, стимулюватиме розвиток його педагогічної творчості, що закладає фундамент професійного світогляду та гуманістичної спрямованості його професійної діяльності.

Програма спецкурсу (кількість кредитів ECTS – 1,5 (54 год.), лекції – 16 годин, практичні заняття – 10 годин, самостійна робота – 28 годин, вид контролю – залік) та його методичне забезпечення включає навчально-тематичний план курсу; структуру курсу на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу; вимоги до рівня знань, умінь і навичок студентів; методичні поради щодо виконання самостійної творчої роботи, список рекомендованої літератури з даної проблеми, з якої 30 джерел – це статті, посібники автора спецкурсу.

Практичні заняття проводяться у нестандартній інтерактивній формі – заняття-диспут, заняття-фестиваль, заняття-круглий стіл, використовуються рольові ігри, мозковий штурм, тренінгові методики, спрямовані на підняття самооцінки, віри у власні творчі сили. Самостійна робота передбачає роботу в Інтернеті, розробка індивідуальних, парних та групових творчих проектів, створення графічних схем, педагогічних есе, етюдів, проекту власного освітнього веб-сайту, розвивально-творчих програм тощо.

Завданнями діяльності при вивченні курсу є наступні: сформувати у студентів загальне уявлення про проблему розвитку творчих здібностей особистості та її актуальність для сучасної початкової школи; з’ясувати роль творчих особистостей в історії людства, важливість творчого розвитку для кожної особистості; дати уявлення про базові поняття з проблеми творчості; розкрити функції творчості та стадії творчого процесу, види та структуру творчих здібностей молодших учнів; познайомити з сучасними технологіями творчого розвитку молодших школярів; показати педагогічну творчість вчителя як невід’ємну складову його професійної діяльності;

Вирішення цих завдань забезпечує формування умінь: аналізувати нормативні документи початкової загальної освіти з метою виявлення завдань з розвитку творчих здібностей молодших школярів; проводити діагностику рівня розвитку творчих здібностей за допомогою відповідних критеріїв, показників сформованості ТЗ; розробляти, добирати завдання, ігри, міні-тренінги, що спрямовані на розвиток творчих здібностей молодших школярів; використовувати певні технології творчого розвитку молодших школярів; сприяти формуванню умінь продуктивно самостійно працювати, успішно займатись педагогічною творчістю; формувати творчий підхід до розв’язання педагогічних ситуацій.

Коротко охарактеризуємо зміст програми спецкурсу, яка складається з 6 тем.

І модуль. Теоретичні основи проблеми розвитку творчих здібностей

Тема 1. Проблема розвитку творчих здібностей особистості та її актуальність для сучасної початкової школи. Освіта ХХІ століття, її завдання та пріоритети. Творчі здібності особистості як запорука її життєвого успіху. Розвиток творчих здібностей особистості як основа педагогіки життєтворчості. Висвітлення проблеми розвитку ТЗМШ у нормативних документах початкової освіти (Державний стандарт початкової загальної освіти, навчальні плани та програми). Розвиток творчих здібностей молодших школярів як одне із пріоритетних завдань початкової школи.

Тема 2. Феномен творчості та творчих здібностей особистості. Історичний екскурс в проблему розвитку творчої особистості. Роль творчих особистостей в історії людства. Характеристика базових понять з проблеми творчості: «творчість», «творча особистість», «творчі здібності», «креативність», «творча обдарованість», «задатки», «талант», «геніальність». Функції творчості та стадії творчого процесу. Види творчих здібностей. Загальні та спеціальні творчі здібності. Структура інтелектуально-творчих та художньо-творчих здібностей молодших школярів.

ІІ модуль. Методичні аспекти проблеми РТЗМШ. Технології творчого розвитку учнів

Тема 3. Особливості розвитку творчих здібностей у молодшому шкільному віці. Молодший шкільний вік як сенситивний період розвитку творчих здібностей. Фактори розвитку творчих здібностей молодших школярів. Головні чинники розвитку творчих здібностей молодших школярів (природа, різні види мистецтв тощо). Діагностика рівня розвитку творчих здібностей молодших школярів. Критерії та показники оцінювання творчих досягнень учнів. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів: стимулюючий вплив змісту навчального матеріалу, система творчих завдань, створення розвивального середовища та ін.

Тема 4. Технології творчого розвитку молодших школярів. Поняття «технологія», «методика», «методи» та «прийоми» розвитку ТЗМШ. Технологія «Теорія розв’язку винахідницьких завдань ТРВЗ» (Альтшулер, М.Мєєрович, Л.Шрагіна). Технологія літературно-творчого розвитку молодших школярів (З.Н. Новлянська, В.О. Левін, М.В. Явоненко). Історія становлення технології ЛТРМШ (практика Л. Толстого, С. Френе, Д. Родарі, В. Сухомлинського). Авторська програма з ЛТРМШ «Світ творчості». Технологія художньо-творчого розвитку молодших школярів. Зарубіжний досвід розвитку творчих здібностей молодших школярів.

ІІІ модуль. Роль особистості вчителя у творчому розвитку учнів початкової школи

Тема 5. Педагогічна творчість: особистість формується особистістю. Педагогічна творчість: особистість формується особистістю. Вчителі-новатори та їхні авторські технології з розвитку творчих досягнень учнів. Гуманна педагогіка Шалви Амонашвілі. Уроки творчості Ігоря Волкова. Педагогіка співробітництва Ігоря Іванова. Уроки відкритої етики Євгенія Ільїна. Софія Лисенкова: виховання успіхом. Віктор Шаталов: пізнати істину в радості.

Тема 6. Створення вчителем комфортного розвивального середовища для творчої діяльності. Стимулювання творчих досягнень особистості. Оцінювання творчих досягнень молодших учнів. Засоби заохочення дитячої творчості (презентації, виставки, конкурси, нагородження).

Підсумовуючи, наголосимо ще раз: сучасне життя поставило на порядок денний проблему підготовки вчителя до навчання творчості дітей, навчання майбутнього вчителя інноваційної творчої діяльності, запалення вогника творчого натхнення, потягу до пошуку, до самоактуалізації, саморозвитку, самовиховання.

Розроблена нами програма спецкурсу сприяє усвідомленню студентами, що духовний та творчий вчитель може багато зробити задля процвітання нашої країни: йому не страшні віруси педагогічної деградації, авторитаризму, його клас – не педагогічний інкубатор, а Майстерня Творчості та Гуманності, де життя кожної дитини, її проблеми, турботи, потреби, інтереси цікаві і важливі для вчителя. Справжній вчитель – Маестро творчої думки, почуттів, він здатний дати свіжий імпульс школі, вивести освіту на «дитиноцентрову» орбіту, наповнити шкільне життя дітей творчою працею. Опановуючи спецкурс РТЗМШ, студентам відкривається лише перше віконце у світ педагогічної творчості, яке, звісно, розкриватиметься з розширенням практики, набуттям досвіду у творчій лабораторії педагогіки, у якій майбутні вчителі поступово пізнаватимуть педагогічні закони, аксіоми та формули творчого навчання, виховання та розвитку дітей.

Використані джерела

1. Введение в специальность : учебное пособие для студентов пед. ин-тов/ ред. Л. И. Рувинского. – М. : Просвещение, 1988. – 208 с.
   
2. Коновальчук М.В. Розвиток творчості молодших школярів: система літературних завдань. – К.: Шкільний світ, 2010. – 120 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
   
3. Львова, Ю. Л. Творческая лаборатория учителя : книга для учителя / Ю. Л. Львова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1992. – 224 с. – Библиогр.: с. 222.
   
4. Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти". – Полтава, 2001. – 232с.
   
5. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня: Монографія. – К.: Поліграфкнига – 1996. – 406 с.
   
6. Ніколенко О.С., Онищук Л.А., Сисоєва С.О. Творчість. Навчально-тематичний план і програми з розвитку творчих можливостей молодших школярів (1–4 класи) для вчителів, керівників загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів та викладачів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів // Початкова школа, 1994. – №6. – С.41–44.
   

Konovalchuk M.

The professional training of future teacher for the developing creative
abilities of elementary school students

The article deals with the problem of the professional training of teacher at elementary school for the discovering creative abilities of children. The content and structure of special program «The developing creative abilities of elementary school students» for the four-year students of elementary education faculty is given here.

Key worlds: professional training of teacher, Pedagogic of Creativity, special program «The developing creative abilities of elementary school students».


Надійшла до редакції 16.09.2010


УДК 371

Титаренко К.В.

НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

У статті розглядаються педагогічні напрямки, що сприяють ефективності процесу формування художньо-творчих здібностей майбутніх учителів технологій. Розглядаються методи навчання, які сприяють розвитку художньо-творчих здібностей.

Ключові слова: здібності, художньо-творчих здібності, дидактичні принципи, методи навчання, творчість, творча діяльність.

Освітній процес в педагогічному вищому навчальному закладі сьогодні переважно спрямований на розвиток інтелекту студентів, на розширення їх теоретичних знань, в той час як особистісна мотиваційна сфера також потребує розвитку. А духовний світ студента, його ціннісні орієнтації, творчі здібності, інтереси і мотиви – це та першооснова, яка протягом всього його подальшого життя визначає інтелект, раціональне осмислення навколишньої дійсності, професійну спрямованість, керує кожною дією. У зв'язку з цим надзвичайно важливим стає вивчення питань формування педагогічної культури вчительських кадрів.

Мова йде про необхідність створення таких умов, які в максимальній мірі розкриють художньо-творчі здібності та творчий потенціал майбутніх вчителів. Тому головна мета цієї статті полягає в ознайомленні з методами й прийомами розвитку художньо-творчих здібностей, необхідних під час проведення занять з фахових дисциплін майбутніх вчителів технологій.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що багато вітчизняних (А. Макаренко, В. Сухомлинський, В. Шадріков, С. Шацький) та зарубіжних (Дж. Гілфорд, С. Грузенберг, Т. Кун, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Торренс) вчених присвячували свої праці художньо-творчим здібностям.

Деякі аспекти проблеми розвитку здібностей студентів розглядалися В. Зінченком, В. Крутецьким, В. Кузіним, М. Ростовцевим, А. Терентьєвою, Н. Шабановою, О. Шороховою [1; 2; 6], які внесли певний внесок у вирішення низки питань даної проблеми. Вони обґрунтували необхідність і розкрили актуальність розвитку творчих здібностей студентів, учнів художньо-графічних відділень педагогічних коледжів, училищ, ліцеїв на заняттях малюнком, живописом, композицією.

Заняття з фахових дисциплін покликані розвивати здібності студентів до самовираження, розкривають їх творчий потенціал, загострюють почуття прекрасного. Для підвищення зацікавленості студентів до художньої творчості необхідно, на наш погляд, розвивати у них поряд з даними здібностями емоційно-творче ставлення до того чи іншого виду діяльності, сприяти радісному очікуванню цікавої роботи і можливості продемонструвати свою точку зору, показати своє "я".

Головне у творчості – не зовнішня активність, а внутрішня – акт створення "ідеалу", образу світу, де проблема відчуження людини і середовища дозволена. Зовнішня активність є лише відображенням внутрішньої.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства і системи освіти як одного з його найважливіших соціальних інститутів неухильно зростає потреба в компетентних фахівцях з творчим складом розуму, здатних знаходити нові шляхи і методи в науці, техніці, економіці, управлінні.

Рішення проблеми формування у фахівця творчого ставлення до своєї справи можливо лише через реалізацію ідеї безперервної освіти, яка здійснюється через поєднання самоосвіти з наданням можливості в будь-який момент скористатися допомогою висококваліфікованих викладачів і фахівців. У зв'язку з цим повинна змінюватись модель освіти в цілому: на наш погляд, з виховання, орієнтованого на підготовку фахівця, функціонера, на спеціаліста, в основі якого – вільний розвиток особистості, формування здатності до саморозвитку.

Тому підготовка майбутніх вчителів технологій високої кваліфікації і створення сприятливого ґрунту для творчості – найважливіша умова формування і швидкого розвитку художньо-творчих здібностей.

Педагогічна система соціокультурної адаптації молоді в процесі художньо-творчої діяльності у вузі повинна бути спрямована на:

• створення і реалізацію програм соціокультурної адаптації особистості в процесі художньо-творчої діяльності, що сприяють повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку студентів, а також формуванню в них здібності до саморозвитку, самовизначення і самореалізації;
  
• с
  © Титаренко К.В., 2010
  прияння педагогічним працівникам ВНЗ у формуванні у студентів принципів взаємодопомоги, толерантності, милосердя, відповідальності і впевненості в собі, спроможності до активної взаємодії без ущемління прав та свобод іншої особистості; адекватної життєвої перспективи і активної життєвої позиції учнів за рахунок розширення її мистецької сфери існування;
  
• створення умов для самовираження студентів на основі всебічного врахування особистих особ­ливостей і проявів активності в художньо-творчої діяльності з урахуванням професійної сфери;
  
• розкриття універсальних розвиваючих, пізнавальних та інформаційних можливостей мистецтва; способів їх застосування для забезпечення навчального та виховного процесів у вузі з урахуванням різних професійних інтересів і спеціалізацій студентської молоді;
  
• навчання позитивним стратегіям пристосування особистості до культури і соціуму та створення умов для соціокультурної ідентифікації учнів, що забезпечує їх позитивним соціокоммунікатівним досвідом і прилученням до культурних цінностей, а також включає учнів у функціонування системи сучасної культури в цілому.
  

Розвиток художньо-творчих здібностей у системі професійної підготовки студентів технологій визначає реалізацію основних дидактичних принципів навчання.

На сьогоднішній день в педагогічному процесі застосовуються такі дидактичні принципи:

• принципи організації педагогічного процесу для розвитку здібностей студентів у декоративно-прикладної діяльності (принципи науковості, наочності, послідовності та системності, єдності свідомості та діяльності, зв’язку з життям і практикою);
  
• принципи управління і керівництва розвитком здібностей студентів на заняттях декоративно-прикладним мистецтвом (принципи характеру навчання, що розвиває і виховує, врахування індивідуальних особливостей особистості, свідомості, творчої активності та самостійності, доступності і посильної при достатньому рівні його складності, міцності засвоєння знань, умінь і навичок, проблемного навчання).
  

Принцип науковості – одним з провідних принципів навчання, виховання і розвитку. Він спрямовує процес художньо-педагогічної освіти та розвитку художньо-творчих здібностей відповідно до сучасного рівня розвитку науки і техніки, з досвідом, накопиченим народом. Його суть полягає у тому, що студенти в ході навчального процесу отримують науково-обґрунтовані перевірені практикою відомості, основи теоретичних знань з галузі народного мистецтва. Відповідно до цього принципу регулюються етапи розвитку художньо-творчих (спеціальних) здібностей студентів, а також методи, форми і засоби організації навчальної діяльності.

Принцип наочності має на увазі використання на заняттях декоративно-прикладним мистецтвом різних засобів наочності, а саме ілюстративний матеріал творів мистецтва, відеоматеріал, графічні засоби, наприклад, технологічні карти, вироби декоративно-ужиткового мистецтва. застосування цих засобів суттєво впливає на розвиток художньо-творчих здібностей студентів та вміння художнього моделювання світу. В процесі засвоєння вмінь та навиків набувається досвід творчої діяльності, розвиваються художні здібності студентів в області кольорово- і формоутворення, освоюються просторові уявлення, навички декоративно-ужиткової діяльності та дизайну.

Композиційна культура в області образотворчої діяльності формує образне сприйняття форм світу, їх багатовимірну варіативність, розвиває просторове і колористичне відчуття у всьому різноманітті і багатстві і візуальну культуру в цілому.

Принцип послідовності та системності визначає засвоєння студентами знань, умінь і навичок у певному логічному зв’язку. Це сприяє більш успішному інтелектуальному, емоційному, естетичному розвитку учнів, пізнанню навколишнього світу. Організація навчального процесу згідно з цим принципом, сприяє правильному плануванню навчальної та творчої діяльності, сприйняттю, осмисленню та аналізу творів народної творчості.

Основною формою принципу єдності свідомості та діяльності є художньо-творча діяльність, на основі якої відбувається процес формування креативних якостей особистості, тому що саме ця сфера найбільш активно виявляє її емоційно-ціннісні координати, творчі потенції, специфічні зв'язки і стосунки зі світом. Творче формування особистості дозволяє студентові відкрити багатовимірність власного світу і багатогранність світу зовнішнього у своїй єдності. Художньо-творча діяльність базується на внутрішній інтенції людини і безпосередньо пов'язаній з її духовними переживаннями та потребами.

Велике значення в організації процесу розвитку художньо-творчих здібностей студентів має принцип зв’язку з життям і практикою. Цей принцип стимулює студентів використовувати отримані знання у вирішенні практичних завдань, аналізувати і перетворювати навколишню дійсність, що формують власні погляди. Він реалізується в процесі широкого використання на заняттях декоративно-ужитковим мистецтвом місцевого краєзнавчого матеріалу, формувати у них любов до рідної культури, відчуття її національної своєрідності, прагнення продовжувати художні традиції, закладені нашими предками.

Особливу увагу слід приділяти знайомству з мистецтвом рідного краю, з творчістю професійних і народних майстрів, місцевими художніми пам'ятками. Вивчення учнями пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, художніх ремесел і художніх промислів, сформованих на їх основі художніх традицій свого регіону, рідного міста, села, не тільки сприяє залученню студентів у творчість на основі місцевих традицій, але й прищеплює любов до рідного краю, повагу до людей, що живуть поруч, формує бажання берегти і примножувати художнє надбання свого регіону.

Змістовне завдання пов’язане з освоєнням мистецької спадщини, сприяє вивченню предмета на мистецтвознавчому рівні. Його завданнями є формування ключових орієнтирів сприйняття творів образотворчого мистецтва, розширення художнього кругозору учнів, вивчення теоретичних основ образотворчого мистецтва, освоєння його мови, системи виражальних засобів. У результаті освоєння змісту даного рівня студенти отримують уявлення про роль мистецтва в житті людини і суспільства, основи вітчизняного та світового мистецтва, особливості різних видів і жанрів образотворчого мистецтва, їх взаємозв’язку. Основою вивчення творів мистецтва є розвиток навичок сприйняття художнього образу, освоєння видатних творів вітчизняного та світового образотворчого мистецтва, формування знань і уявлень про творчість художників.

Завданням естетичного освоєння світу як складової частини художньої діяльності студентів є освоєння ними естетичних і етичних цінностей національної та світової культури, формування розуміння значущості духовно-естетичного вдосконалення людини, формування уявлень про естетичні своєрідності природного світу і світу "другої природи" – архітектурної і предметного середовища проживання людини – і вплив їх на життєдіяльність людини.

Активно розвиває художньо-творчі здібності художньо-творча діяльність, а саме участь в різних виставках, конкурсах, екскурсіях.

До другої групи основних дидактичних принципів відносяться принципи характеру навчання, що розвиває і виховує, які забезпечуються мистецтвом спілкування педагога. Він із самого початку закладений в понятті процесу навчання, виховання та розвитку, який полягає у спільній діяльності студента і викладача. Спільна діяльність, художника-педагога та його учня-студента спрямована не тільки на досягнення навчальних цілей, оволодіння знаннями, вміннями та навичками в сфері декоративно-ужиткового мистецтва, але і на формування певних естетичних і моральних якостей. Цей принцип тісно пов'язаний з принципом врахування індивідуальних особливостей.

У принципі свідомості, творчої: активності студентів у процесі навчання враховується необхідна єдність між діяльністю викладача і студента. Цей принцип відображає активну роль студента в педагогічному процесі.

Для розвитку художньо-творчих здібностей у майбутніх учителів технологій в процесі вивчення спеціальних дисциплін слід використовувати творчі завдання, які формують особливий стиль мислення, самостійність в діяльності, особистісний розвиток студентів.

У психолого-педагогічній науці виділяються наступні види творчих завдань: завдання на трансформацію; на формулювання проблемних питань; на. висування оригінальних ідей, альтернативних доказів; на пошук множин варіантів вирішення проблеми; на планування експерименту; завдання на самостійне використання джерел інформації.

Принцип проблемного навчання – це така організація навчального процесу, яка включає в себе створення проблемної ситуації, формування у студентів потреби у рішенні проблеми, що виникла, залучення їх до самостійної пізнавальної діяльності, спрямованої на оволодіння новими знаннями, вміннями та навичками.

Таким чином, в сучасній педагогічній науці виділяються, дві великі групи, загальнодидактичних принципів, які в сукупності забезпечують процес творчої діяльності студентів.

Реалізація основних дидактичних принципів навчання можлива при створенні певних педагогічних умов.

Методи навчання в системі вищої професійної освіти є одними з педагогічних умов, від яких залежить сам навчальний процес і результати навчання в цілому. Вони застосовуються в єдності з певними дидактичні засоби.

В. Сластьонін відзначає, що "методи цілісного педагогічного процесу – це способи професійної взаємодії педагога і учнів, з метою вирішення освітньо-виховних завдань" [5, с. 296].

У педагогіці існує велика кількість класифікацій методів навчання. На основі загальноприйнятих методів ми спробували виділити найголовніші, які сприяють розвитку художньо-творчих здібностей. До них відносяться такі методи:

• інформаційно-рецептивний – направлений на розвиток творчого сприйняття та розуміння предметів декоративно-ужиткового мистецтва;
  
• репродуктивний – відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків або робота за готовими зразками, термінологічно вживається не лише в дидактиці, а й в образотворчому мистецтві, архітектурі, інших видах творчої діяльності;
  
• частково-пошуковий – спрямований на формування необхідних знань, умінь і навичок, що забезпечують високий рівень розвитку художньо-творчих здібностей, на формування особливого стилю розумової діяльності, дослідницької активності, самостійності, і полягає в підготовці і застосуванні проблемних ситуацій, творчих завдань.
  
• дослідницький – розвиває творчі вміння та навички; формує творче професійно-орієнтоване мислення [4];
  
• асоціативний – застосовується для розвитку зв’язку між художнім, образно-асоціативним і логічним мисленням, тобто між роботою правого і лівого півкуль, які підтверджують чи спростовують роботу творчої уяви і образно-асоціативного мислення;
  
• порівняння та узагальнення – сприяє порівнянню та узагальненню різних зразків моделей або малюнків;
  
• декоративної інтерпретації та стилізації – дозволяє досягти високого рівня виразності декоративної композиції і сприяє розвитку образно-асоціативного мислення, образно-асоціативного уяви, емоційно-асоціативного сприйняття, площинно-орнаментального бачення;
  
• метод емоційного сприйняття – сприяє формуванню цілісного образу предмета, на підставі якого через концентрацію, тобто більш чітке, узагальнене сприйняття, будується художньо-творча діяльність;
  
• методи проектування – націлені на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту [3, с. 8]. Діяльність студентів при використанні цього метода розрахована на розвиток творчого мислення, творчих здібностей в основі якого лежить особистий досвід.
  
• евристичні методи – сприяють розвитку творчої фантазії та уяви, знаходженню нових шляхів рішення під час розв’язання творчих завдань.
  

Застосування на заняттях дидактичних принципів у сукупності зі спеціальними методами навчання студентів і методично продуманими формами організації навчання, забезпечує оптимальну реалізацію навчальних завдань. Методика процесу розвитку художньо-творчих здібностей у студентів на заняттях зі спеціальних дисциплін дозволяє виділити наступні істотні компоненти навчання:

• тісний взаємозв’язок теоретичного курсу навчального матеріалу з практичною частиною;
  
• необхідність розробки комплексу вправ аналітичного, дослідницького і практичного характеру;
  
• спрямованість кожного навчального завдання на вирішення творчих завдань;
  
• постановка навчальних завдань, спрямованих на виявлення специфіки образної мови спеціальних дисциплін (формоутворення, просторова композиція, декоративність, пластичність, колорит і т д.);
  
• використання наочного матеріалу;
  
• активізація у студентів потреби у творчому пошуку за допомогою постановки завдань проблемного типу;
  
• взаємозв'язок методів розвитку художньо-творчих здібностей з урахуванням індивідуальних особливостей студентів;
  
• застосування комплексного підходу при навчанні, спрямованого на придбання професійних художніх і педагогічних знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього вчителя технологій.
  

Таким чином, художньо-творча діяльність є одним із найважливіших чинників, яка активно формує особистість майбутнього вчителя технологій, що виявляє і затверджує його індивідуальність, потрібно створювати такі педагогічні умови, в яких студенти зможуть зайняти активну особистісну позицію, найбільш повно виявити свої схильності і здібності, реалізувати свої потреби та інтереси в системі вищої освіти.