Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня україни
| Вид материала | Документы |
- З м І с т вступ, 747.21kb.
- Удк 581. 1: 631. 811: 631. 445, 23.49kb.
- Загальні відомості про дошкільну освіту, 53.73kb.
- 12 квітня 2011 р, 268.71kb.
- Гринчак М. О. Благодійна діяльність промисловців Півдня України у другій половині ХІХ, 308.85kb.
- Державна інформаційна політика. Основні напрями, 214.08kb.
- Донецька обласна державна адміністрація Відділ у справах національностей управління, 4277.56kb.
- Устатті аналізуються структурні зміни, які відбулися за останні роки в економіці Півдня, 187.88kb.
- Арістова І. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти, 4500.72kb.
- Закон україни, 899.36kb.
2. Waruno Mahdi. Message 2: Disc: Natural language. // LINGUIST List 7.1524 Mon Oct 28 1996 Disc: Natural language. <. org/natlang/7-1524. html>
3. Українська мова. Енциклопедія / В. М. Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т української мови. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000. – 750 с.
4. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 67–73.
5. Slang // The Encyclopedia of Language and Linguistics. – UK: Pergamon Press, 1994.
Ю. А. Соболь
АСИММЕТРИЯ ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ
И ПРОБЛЕМЫ ИХ ПЕРЕВОДА
Французы говорят: «Прежде, чем спорить, давайте договоримся о терминах». Весьма уместное замечание, если учесть, что, хотя по определению термины должны точно выражать специальное понятие, быть однозначными, входить только в одну терминосистему, отражать в своей смысловой структуре характеристические признаки объекта терминования, иметь точные семантические границы и выражать точно очерченное понятие, в действительности они этими характеристиками не обладают. Так, термин «фонема» в Московской и Ленинградской школах выражает несовпадающие понятия, так как является элементом различных идейно-теоретических систем [1, С. 272].
Основные требования, предъявляемые большинством ученых к термину, являются следующими:
– внеконтекстность;
– однозначность;
– точность;
– краткость;
– системность;
– неэмоциональность [1, С. 266; 6, С. 185].
Обслуживая одну и ту же область знания, характеризующуюся специфическими для нее формами мышления и понятиями, номинируя одни и те же понятия, термины, содержание которых строго задано дефинициями, должны были бы иметь в других языках переводческие аналоги, эквиваленты. Однако на самом деле наблюдается иная картина, а именно асимметричность терминов в разных языках, отсутствие переводческих взаимооднозначных соответствий.
Разноязычные терминологии, которые обеспечивают коммуникативные потребности специалистов и охватывают весь концептуальный континуум, свойственный сознанию ученых, представляют собой системы, в которых отдельно взятые элементы могут и не быть абсолютно эквивалентными своему соответствию в иноязычной терминосистеме. Они могут отличаться своими системообразующими свойствами, хотя в целом разноязычные терминосистемы одной специальности эквивалентны друг другу.
Разноязычным терминологиям, как и языку в целом, присуща синонимия лексических единиц. Дополнительные единицы синонимического ряда – мертвый груз терминологии.
Главные причины множественности обозначений следующие:
а) параллельное терминирование понятия несколькими исследователями: суперконструктивная логика и суперинтуиционистская логика;
б) различные варианты перевода термина: elimination – исключение, удаление, элиминация, осадок – precipitation, settling, deposition;
в) наличие полного и краткого обозначения одного понятия: wff и well formed formula, NC и numerical control;
г) сосуществование эпонимных и обычных терминов: Boolean algebra и algebra of logic [3, С. 49–51].
д) образование терминов путем префиксации или префиксальных деривационных элементов, который являются семантически идентичными, но различаются этимологически, будучи одновременно заимствованными из греческого и латинского языков, например: гипер – (гр.) и супер – (лат.) в гипермаркет и супермаркет [6, С. 154–160].
Результаты исследований показывают, что синонимия более характерна для русских терминов. Так, синонимия составляет 9,55% среди английских и 15% среди русских терминов.
Синонимичные термины делятся на две группы:
1. «Оригинальные» синонимы, существующие в одном из языков (ИЯ либо ПЯ): functional – оператор над функциями, функционал; derivation – вывод, деривация; set – система, множество; denumerable set, enumerable set, countable set – счетное множество.
«Оригинальная» синонимия обычно возникает:
а) путем различного терминирования понятий различными авторами (так возникла синонимия терминов структура, решетка, латица в русской терминологии и синонимия терминов term, entity в английской);
б) вследствие различных вариантов перевода одного термина и появления дублетов, что характерно для русского подъязыка: descriptive operator – оператор описания и оператор дескрипции, cardinal number – кардинальное число и кардинал.
2. Вторая группа включает менее многочисленные «наследственные» или «параллельные» синонимы, образующиеся при переводе обоих синонимов ИЯ на ПЯ. В результате равнодлинные синонимические ряды образуются на ИЯ и ПЯ. Напр., cardinal – кардинал, power set – мощность множества [4, С. 21].
Как уже отмечалось, синонимия и дублетность характерны для русской терминологии в большей степени, чем для английской. Причиной появления дублетов чаще всего является разнобой в переводе одних и тех же терминов разными переводчиками. В языке научной прозы в отличие от языка художественной литературы дублеты нельзя рассматривать как проявление богатства выразительных возможностей языка. Наоборот, они являются серьезным изъяном терминологии, языковая сторона вопроса об упорядочении терминологических систем начинается именно с устранения дублетности, отбора. Упорядочение здесь необходимо [3, С. 55; 6, С. 158]. При этом нужно обратить внимание терминологов и переводчиков на то, что в переводах последних лет из существующих дублетов и триплетов предпочитается термин, образованный способом беспереводного заимствования, транслитерацией, например, при переводе термина singleton предпочитается эквивалент синглетон, а не точечное множество, винчестер, а не жесткий диск. Однако при упорядочении следует учитывать тот факт, что некоторые синонимичные термины, в том числе и дублетные пары, очень прочно вошли в систему. Нужно также помнить и о том, что интернациональный и национальный термины не всегда находятся в отношениях полной взаимозаменяемости.
Относительно небольшое число синонимичных пар свидетельствует об экономичности терминосистем ИЯ и ПЯ, причем английская терминосистема более экономична. Значительное количество случаев «параллельной» синонимии свидетельствует о тенденции к семантической однородности терминосистем, где даже такой традиционный признак семантической асимметрии, как синонимия, проявляет устойчивую тенденцию к международной координированности [1, С. 266; 6, С. 165].
Терминология, как и общеязыковая лексика «страдают» полисемией. Хотя термин в отличие от обычного слова должен иметь только одно значение, находящееся в отношениях взаимнооднозначного соответствия с четкой научной дефиницией, фактически довольно часто в силу исторических факторов и складывающих языковых традиций термины становятся полисемичными [6, С. 198].
Существует точка зрения, что причины появления полисемичных терминов таковы:
– полисемия соответствующих общеупотребительных слов (напр., связь, функция, уровень);
– метонимия (напр., лексика в значении совокупность всех слов языка, совокупность слов, употребляемых одним автором и т. д.) [2, С. 49–50];
– отсутствие в языке достаточного количества слов и словообразовательных средств для обозначения новых понятий;
– традиции функционирования термина, его семантические и словообразовательные связи;
– дифференциация научных понятий и расшатывание значения первоначально однозначного термина в процессе употребления термина и последующего доосмысления понятия [5, С. 53].
Рассмотрим несколько полисемичных терминов.
1. Полисемичным является термин model – модель. Слово «модель» было терминологизировано. Затем этот термин уточнялся разными авторами и стал полисемичным. Моделями стали называть различные типы объектов, по-разному сужая понятие «модель». Так, под моделью понимается «реляционная система», «логическая (истинностная) матрица» или частный случай оценок логических формул.
Аналогичное расслоение в понимании термина модель произошло в русской терминосистеме.
2. Полисемичным является термин structure – структура. Чтобы избавиться от полисемии, структуры в узком смысле стали называть решетками. Частично, правда, полисемия сохранилась: некоторые ученые до сих пор употребляют термин структура и в узком, и в широком смысле.
Новосибирские ученые предпочитают термину структура термин решетка, московские же считают термин латица (от lattice) более удачным. Дискуссия московских и новосибирских математиков по терминологическим вопросам не только не устранила полисемию, а, наоборот, привнесла синонимию в их русскую терминологию.
Множество полисемичных пар можно разбить на две группы. К первой группе отнесем пары, между различными значениями (смыслами) которых можно установить точное соответствие.
Здесь терминологические эквиваленты function – функция, order – порядок, system – система имеют по два тождественных значения, а терминологические эквиваленты model – модель – по три. В этих случаях полисемия терминов выражает тенденцию к международной коорди-нированности; научное понятие развивается и уточняется параллельно в двух языках, а термин остается тот же.
Объемы значений конфронтируемых терминов совпадают, они являются семантически однородными.
Ко второй группе полисемичных пар, составляющей абсолютное большинство, относятся такие пары терминов, между значениями которых невозможно установить точное соответствие. Объемы значений конфронтируемых терминов в этом случае не совпадают. Такие пары выступают как семантически неоднородные.
Полисемия чаще встречается в английских терминах. Синонимия развита в развивающихся науках. Наличие синонимии является, как правило, следствием становления определенной сферы знаний, поскольку синонимия связана с терминацией новых понятий. Полисемия, как правило, связана с дифференциацией научных понятий, и свойственна более зрелым наукам. Именно так объясняется обычно преобладание синонимии над полисемией в литературе по терминологии. Однако это утверждение требует дополнительного подтверждения.
Незначительность полисемии обусловливается, в основном, характером подъязыка, его дедуктивным построением, строгим вводом терминов при помощи дефиниций.
Рассмотрение асимметрии и аспектов связи терминологии с общенародной лексикой в ИЯ и ПЯ показало, что исследуемая терминологическая система не свободна от интерферирующего влияния системы общенародного языка, принципов его организации. В ИЯ и ПЯ проявляются, хотя и по-разному, явления синонимии, полисемии, терминологизации слов общенародного языка.
Разработка вопроса о вариантности терминов в естественно сложившейся терминологии необходима, в первую очередь, для переводческой практики: она должна дать адекватное представление о языковой реальности, обеспечить ее научно обоснованными методами сознательного выбора вариантов перевода. Таким образом, данный вопрос является частью задачи «лингвистического обеспечения научно-технической революции».
«Параллельная» вариантность в ИЯ и ПЯ наблюдается только в случаях «параллельной синонимии», во всех остальных случаях – она односторонняя, т. е. имеет место либо в ИЯ, либо в ПЯ, причем в ПЯ она многообразнее и встречается чаще.
Материал исследований показывает, что терминологические системы имеют динамическую микросистему вариантности, являющуюся неотъемлемой частью целостной терминосистемы.
Обобщим сказанное выше. Асимметричность терминологических единиц вызвана рядом явлений, таких как синонимия, полисемия, омонимия, вариативность, различающиеся системообразующие возможности терминов и пр. Все эти расхождения должны учитываться при переводе.
Синонимия развита в развивающихся науках. Наличие синонимии является, как правило, следствием становления определенной сферы знаний, поскольку синонимия связана с терминацией новых понятий. Полисемия, как правило, связана с дифференциацией научных понятий, и свойственна более зрелым наукам. Именно так объясняется обычно преобладание синонимии над полисемией в литературе по терминологии.
Незначительность полисемии обусловливается, в основном, характером подъязыка, его дедуктивным построением, строгим вводом терминов при помощи дефиниций.
Можно также предположить, что дифференцированный подход к некоторым элементам языка с точки зрения их знаковости, выделение элементов с разной знаковой «насыщенностью», разной степенью мотивированности, подводит к выводу о том, что, знаковость (символьность) термина исключает его семантическую модификацию. При переводе таких терминов отмечается взаимооднозначная двусторонняя эквивалентность. Те терминосистемы, которые по количеству замен терминов-слов на термины-символы занимают более высокое положение, демонстрируют соответственно большую симметричность. Чем выше степень знаковости (символьности, формализованности) терминосистемы, тем она симметричнее.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Березин Ф. М. Общее языкознание. – М, 1979. – 416 с.
2. Головин Б. Н., Кобрин Р. Ю. Лингвистические основы учения о терминах. – М, 1987. – 105 с.
3. Климзо Б. Н. Ремесло технического переводчика. – М, 2003. – 208 с.
4. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. – М, 1982. – 150 с.
5. Циткина Ф. А. Терминология и перевод. – Львов, 1988. – 215 с.
6. Akhmanova G., Agapova G. et all. Terminology and Method. – M, 1974. – 205 с.
Т. М. Суворова
КОНСТРУКЦІЇ ТА КОМПЛЕКСИ З ІНФІНІТИВОМ
В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Мета даної роботи: визначити види конструкцій і комплексів з інфінітивом, погляд на цю проблему різних авторів, особливості їхнього використання в англійській мові та способи перекладу на українську.
Інфінітив – це неособова форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання «що робити?», «що зробити?». Неособові форми дієслова не мають граматичних ознак особи, числа і способу, не виражають часу дії (теперішнього, минулого чи майбутнього), а лише вказують на співвіднесеність у часі, тобто чи є виражена ним дія одночасною з дією присудка, чи передає її. Ознакою інфінітива в англійській мові є частка «to», але в багатьох випадках інфінітив вживається без частки «to». Інфінітив можe формувати особливі інфінітивні звороти – конструкції та комплекси з інфінітивом [3, С. 194]. Вони дозволяють спрощувати складні речення, що робить англійську мову чіткою та лаконічною, але, водночас і дещо ускладнюють переклад. Також ускладнюють правильний переклад особливості використання інфінітива в англійській мові, що інколи заважають визначенню його функцій.
В усіх випадках, в яких інфінітив входить до складу конструкцій чи комплексів, при перекладі необхідно звертатись до граматичних трансформацій [1, С. 13–15]. Під граматичною трансформацією розуміється зміна граматичних характеристик слова, словосполучення чи речення у перекладі. Розрізняють 5 основних видів граматичних трансформацій: перестановка (пермутація), заміна (субституція), додавання, вилучення та комплексна трансформація. Перестановка – це граматична трансформація, внаслідок якої змінюється порядок слів у словосполученні чи реченні. Наприклад, в українському реченні сполучне слово «однак» стоїть на початку речення, тоді як в англійській мові його відповідник however може вживатися і у середині та в кінці речення. В словосполученні «theory construction» іменник-означення в англійській мові може перебувати в препозиції, тоді як в українській мові іменник-означення звичайно стоїть після означуваного іменника – «побудова теорії».
Внаслідок заміни змінюються граматичні ознаки словоформ (замість однини – множина), частин мови (наприклад, інфінітив при перекладі трансформується в іменник), членів речення (додаток трансформується в підмет) та речень (наприклад, просте речення перетворюється на складне або навпаки): – Brakes must be applied to stop a car. – Щоб зупинити автомобіль, необхідно застосувати гальма.
Крім цього, при перекладі можуть застосовуватися також заміни слова словосполученням, словосполучення – реченням, кількох речень – одним складним і навпаки:
– This is true also for language used in scientific area of culture. – Це вірно також і для мови, яка використовується в науковому дослідженні. Додавання – це граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення. Наприклад, у наступних перекладах словоформи applicatins та introduces перекладеться сполученням двох слів:
– There are many different applications of this material. – Цей матеріал застосовується у багатьох різних галузях.
– The mutual effect introduces a complex change. – Перехресний вплив призводить до появи комплексних поправок. Вилучення – це така граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі вилучається певний мовний елемент:
– This is very difficult problem to tackle. – Це дуже складна проблема. Комплексна граматична трансформація включає дві або більше простих граматичних трансформацій, наприклад, коли під час перекладу одночасно здійснюються перестановка та додавання:
– The motor was found to stop within 2 seconds. – Виявилося, що електромотор зупиняється протягом двох секунд.
М. Г. Рубцева [9, С. 20] поділяє інфінітивні звороти (по аналогії з прикметниковими та герундіальними) на 2 групи – залежні та незалежні, які, на її думку, потрібно перекладати підрядними реченнями.
До залежних інфінітивних зворотів вона відносить звороти, в яких перед інфінітивом немає слова, яке означає того, хто виконує дію, чи предмет, який виконує дію. Тому при перекладі звороту підрядним реченням зазвичай потрібно повторити підмет англійського речення, а інфінітив зробити дієсловом.
Наприклад:
– We still cannot say to have solved the problem. – Ми ще не можемо сказати, що вирішили цю проблему.
Незалежні інфінітивні звороти — це звороти, в яких перед інфінітивом є слово, яке означає того, хто виконує дію, чи предмет, який виконує дію. При перекладі це слово стає підметом в підрядному реченні, а інфінітив – його дієсловом (тобто не залежить від підмета).
Наприклад:
– She didn't want me to go. – Вона не хотіла, щоб я уходив.
В незалежних інфінітивних зворотах М. Г. Рубцева [9, С. 21] виділяє 4 типи зворотів. Проніна Р. Ф. [7, С. 105–116] виділяє лише три звороти (інфінітивний зворот з прийменником for, суб’єктний інфінітивний зворот, об’єктний інфінітивний зворот), в той час як Качалова К. Н. [2, С. 260], Коваленко А. Я. [3, С. 193], Носенко І. А. [6, С. 46] додержуються думки Рубцевої М. Г. і виділяють 4 типи зворотів. Це такі звороти:
1) абсолютний інфінітивний зворот;
2) додаток з інфінітивом;
3) підмет з інфінітивом;
4) зворот FOR+іменник+інфінітив.
В абсолютному (або незалежному) інфінітивному звороті такий порядок слів:
1. В ньому є слово, яке означає особу (або предмет), яка виконує дію, за яким стоїть інфінітив (який виражає цю дію).
2. Зворот вводиться словом with, яке не перекладається.
Зворот додаток з інфінітивом (або як його називає А. Я. Коваленко [3, С. 194], об’єктний відмінок з інфінітивом). Цей зворот в українській мові вживається після дієслів просити, благати, заставляти та деяких інших. Речення з таким зворотом в англійській мові має такий порядок слів:
Підмет+присудок+додаток+infinitive
В такому випадку підмет і присудок дають головне речення, додаток і інфінітив – підрядне речення, причому додаток перекладається підметом, а інфінітив – присудком. В англійській мові зворот Complex Object вживається для спрощення складнопідрядного речення з додатковим підрядним. Спрощення відбувається так, що підмет і присудок головного речення зберігаються, сполучник that опускається. Підрядне додаткове речення перетворюється у складний додаток. Сам зворот Complex Object складається з двох частин.
– Evald found this to be true for hexaphenylethane. – Евальд вважав, що це вірно для гексафенілетана.
На українську мову зворот Complex Object перекладається, як підрядне додаткове речення із сполучниками «що», «щоб», «як».
Зворот «складний підмет» або Complex Subject. Цей зворот складається з двох частин. При перекладі речення з таким оборотом присудок виноситься вперед і перекладається головним реченням, зазвичай невизначено – особовим. Інфінітив, який стоїть на початку речення перед дієсловом – присудком, виконує функцію підмета.
Зворот Complex Subject, як і інші звороти, вживається для спрощення речень.
Таким чином, речення зі зворотом «Complex Subject» мають такий порядок слів:
Підмет+присудок+інфінітив
Інфінітивний зворот з прийменником for як і інші звороти використовується для спрощення складних речень і може виконувати різні синтаксичні функції:
1) складний підмет;
2) складний додаток;
3) складне означення;
4) складна іменна частина присудка;
Як ми вже виявили, конструкції і комплекси з інфінітивом використовуються в англійській мові для більшої лаконічності і точності. Ці якості необхідні, звичайно, для науково-технічних текстів, де думка має бути викладена коротко, але чітко та зрозуміло. Можна подивитись на прикладі науково-технічних текстів на те, як часто і якого виду частіше тут зустрічаються інфінітивні конструкції та комплекси. Для цього було підібрано декілька статей економічного та технічного характеру із науково-технічних та науково-публіцистичних журналів «Economist» [13, С. 13, 19–21; 14, С. 76–79; 15, С. 13], «Interavia aerospace review» [10, С. 44–46], «Machinery and production engineering» [11, С. 772–773]. Загалом приблизно 55 тисяч печатних знаків.
У цьому масиві було знайдено 27 інфінітивних комплексу різного виду. Серед них 17 речень з комплексом складний підмет (Соmplех Subject); 7 – з комплексом додаток з інфінітивом (Соmplех Object); 2 речення з інфінітивним зворотом з прийменником for; та 1 речення з абсолютним інфінітивним зворотом.
Проаналізувавши ці приклади, ми можемо зробити висновок, що інфінітивні комплекси в англійській науково-технічній літературі зустрічаються не так часто, як можна було б припустити, зважаючи на велику кількість визначених дієслів, які використовуються в суб’єктному інфінітивному звороті і на те, що вони спрощують мову.
Найчастіше використовуються звороти виду Complex Subject (або «складний підмет, або суб’єктний інфінітивний зворот»).
Такий висновок можна зробити судячи з того, що в 5 науково-технічних статтях журналів [10, 11, 12, 13, 14, 15] в загальній кількості 34 інфінітивні звороти кількість речень з Complex Subject складає 18.
12 речень із загальної кількості складають речення зі зворотом Complex Оbjeсt «додаток з інфінітивом, або «об’єктний інфінітивний зворот».
І досить рідко зустрічається інфінітивний зворот з прийменником for (3 речення) та абсолютний інфінітивний зворот (1 речення).
В усіх випадках перекладу речень з інфінітивними конструкціями та комплексами з англійської мови на українську необхідно було використовувати граматичні трансформації.
При перекладі наведених вище речень найчастіше використовувались такі трансформації, як перестановка (переважно при перекладі речень з Complex Subject, де англійське дієслово-присудок простого речення стає присудком головного речення в українській мові і ставиться перед підрядним); заміна різних видів – заміна частин мови, членів речення, типу речення і. т. д.
Інколи зустрічається додавання. І, звичайно, в багатьох перекладах використовується комплексна трансформація – переважно з перестановкою та заміною.
Взагалі завдяки інфінітивним комплексам в англійській мові відбувається спрощення, речення стають більш лаконічними та чіткими.