Донецька обласна державна адміністрація Відділ у справах національностей управління культури та туризму Український культурологічний центр Донецьке обласне відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України
Вид материала | Документы |
- Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3413.53kb.
- Україна донецька обласна державна адміністрація, 138.34kb.
- Україна донецька обласна державна адміністрація, 300.47kb.
- Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3608.42kb.
- Донецька обласна державна адміністрація управління охорони здоров’Я, 448.25kb.
- Донецька обласна державна адміністрація, 318.04kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 4086.35kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 3938.75kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 3610.42kb.
- Укра ї н а донецька обласна державна адміністрація, 362.8kb.
Донецька обласна державна адміністрація
Відділ у справах національностей
управління культури та туризму
Український культурологічний центр
Донецьке обласне відділення Товариства
зв'язків з українцями за межами України
(Товариство "Україна-Світ")
Донецьке обласне відділення Наукового
Товариства ім. Шевченка
Донецька обласна універсальна наукова бібліотека
ЗАКОРДОННЕ УКРАЇНСТВО І ДОНЕЧЧИНА:
ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА
(Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції,
м. Донецьк, 19 грудня 2008 року)
Донецьк-2008
ББК-71.04 (4 УКР-ДОН)
К 90
Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра: матеріали науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецьке обласне відділення Товариства "Україна-Світ", Український культурологічний центр, 2008. – 312 с.
Збірник пропонує матеріали науково-практичної конференції, «Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра», проведеної відповідно до Державної програми співпраці із закордонним українством на період до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. №1034 та розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 29.11.2006 р. №578). Доповіді подані з додержанням авторського стилю.
Редакційна колегія:
Іван Драч | – поет, перекладач, кіносценарист, державний і громадський діяч, народний депутат 3-го скликання (1998-2002 рр.) |
Світлана Кузнецова | – начальник відділу у справах національностей Донецької обласної державної адміністрації |
Володимир Білецький | – доктор технічних наук, професор Донецького національного технічного університету, голова Донецького обласного відділення Товариства "Україна-Світ", шеф-редактор аналітичного журналу "Схід" |
Олена Башун | – кандидат педагогічних наук, заступник директора з наукової роботи Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки |
Вадим Оліфіренко | – кандидат педагогічних наук, доцент, член Національної спілки письменників України, заступник голови Донецького обласного відділення Товариства "Україна – Світ" |
Віра Просалова | – доктор філологічних наук, професор Донецького національного університету |
Галина Сімченко | – редактор аналітично-інформаційного фахового журналу „Схід” |
Адреса редакції:
вул. Артема, 45, м. Донецьк, 83086
тел/факс: (062) 337-04-80, 338-06-97
e-mail: ukcdb@stels.net
Український культурологічний центр
Донецьке обласне відділення Товариства "Україна-Світ", Український культурологічний центр, 2008
Зміст
ПЛЕнАРНЕ ЗАСІДАННЯ
Іван Драч
Не покинемо „третього брата” 8
Володимир Білецький
Світове українство: історія та сучасність 10
Дмитро Павличко
Україна та Світовий Конґрес Українців 43
Олександер Шокало
Четверта міґраційно-еміґраційна хвиля з України 58
Валерій Рябенко
Cтворення і діяльність ВГО «Українська
взаємодопомога» та МГОУ «Четверта хвиля» 63
Павло Орленко
З історії товариства "Україна-Світ" 75
Секція 1.
Донеччина і світове українство: продовження співпраці
Світлана Кузнецова
Регіональна політика Донеччини у сфері зв’язків
із закордонним українством 84
Володимир Білецький
Одинадцять років діяльності Донецького обласного
відділення Товариства «Україна-Світ» 91
Віра Боднарук
Зв’язки Товариства Української мови-Чикаго
в Україні 99
Віталій Радчук
VI Конгрес Міжнародної асоціації україністів
у Донецьку 102
Галина Сімченко, Володимир Білецький
Презентація української книги у Москві 108
Галина Сімченко
„Літературні вечори у Інституті модерного
мистецтва Чикаго” укладено в Донецьку 114
Людмила Мочалова
Відомі митці української діаспори в гостях
на Донеччині 116
Лілія Козінченко
Канадсько – український бібліотечний центр
міста Маріуполя: тенденції розвитку 124
Олена Негода
На українсько-канадських паралелях 130
Вадим Оліфіренко
Голос із далекого Амуру: український письменник і
видавець Олександр Лозиков на Далекому Сході 132
Василь Горбачук, Ольга Корабльова
Роль діаспори у справі відновлення філологічного
факультету у Слов’янському державному
педагогічному університеті 136
Галина Чумак
Повернення Емми Андієвської на Донбас 139
Секція 2.
Життя і діяльність українських
громад у світі
Аскольд Лозинський
Світовий Конґрес Українців: у світі і Україні 146
Олексій Коновал
Фундація ім. Івана Багряного:
за кордоном та в Україні 152
Стефан Паняк
Українці в Російській Федерації 158
Людмила Найденко
Літературно-музична вітальня, присвячена творчості
Оксани Петрусенко: у Татарстані та Україні 162
Романія Явір
Діяльність Федерації українців Вірменії „Україна” 165
Віра Коник
Конґрес українців Естонії 172
Зенко Ластовецький, Федір Курляк
Діяльність Союзу Українців у Великій Британії 177
Іван Лаба
Діяльність союзу русинів-українців
Словацької Республіки 182
Тетяна Кузик
Асоціація українських жінок-робітниць в Італії 187
Орися Сушко
Конґрес Українців Канади 190
Валентина Такаєва
Український культурний центр «Батьківщина»
в Узбекистані 202
Секція 3.
„Україна пам’ятає – Світ визнає!”
Стефан Романів, Ірка Мицак
75-та річниця відзначення Українського ґеноциду
1932-1933: „Україна пам’ятає – світ визнає!” 210
Леся Храплива-Щур
Відблиск „невгасимої свічі" 212
Заява
Об’єднання українців Росії та Федеральної національ-
но-культурної автономії українців Росії 217
КРУГЛИЙ СТІЛ
Василь Гайворонський (Гайдарівський) – видатний письменник-емігрант з Донецького краю
Вадим Оліфіренко
Гайворонський Василь Андрійович: на Донеччині
й за кордоном 1906 (14.01) – 1972 (13.11) 220
Віра Просалова
Дві іпостасі письменника-експатріанта 224
Ірина Ярошевич
Життєві колізії Василя Гайворонського 233
Ольга Пуніна
Сюжетний елемент «змагання» у повісті
Василя Гайворонського «Розминовка» 239
Тетяна Бублик
Оповідання Василя Гайворонського „Чортове колесо”
як проекція на реалії радянської доби 246
Феня Пустова
Естетичні функції пейзажів у творах
Василя Гайворонського 249
КРУГЛИЙ СТІЛ
Микита Шаповал – видатний державний діяч,
вчений, патріот
Ігор Пасько
Микита Шаповал – філософ і соціолог 262
Василь Терещенко
Державотворець Микита Шаповал 264
Віталій Білецький
Микита Шаповал в українській соціології 284
Надія Миронець
Микита Шаповал про національне відродження
та державність 289
Феня Пустова
Деякі особливості образного мислення
Микити Шаповала 300
Пленарне
засідання
Іван Драч,
український поет, державний і громадський діяч, народний депутат України 3-го скликання,
голова Товариства „Україна – Світ”
Не покинемо „третього брата”
Після здобуття незалежності ми нарешті змогли озватися до світового українства за прикладом інших усталених держав, які, мов світила, притягують до себе думки й почуття співвітчизників поза своїми кордонами. Виявилося, що українська діаспора – одна з найбільших серед інших планетарних етнічних розселень: за межами України нас живе майже півстільки, скільки проживає на рідній землі. Немилосердна доля, що кілька сторіч випробовувала українців на життєздатність і шляхом чужоземного окупантського тиску вичавлювала з рідного краю його синів і дочок на всі меридіани й паралелі, мовби підтвердила: українська нація – велика нація. Мільйони наших братів і сестер зберегли серед іншого, незрідка недружнього, ба й ворожого етнічного середовища, кровну спорідненість з тисячолітнім корінням своєї нації, плекали рідну мову й культуру, звичаї і риси характеру, не полишали віру в те, що українська держава воскресне. Допомогло їм те, що навчилися гуртуватися, триматися купи – тобто набули властивостей, якими ще доводиться оволодівати нам, сущим у Великій Україні.
У світі налічується близько півтисячі українських організацій, їхня активність після серпня-грудня 1991 року зросла й зростає, живлячись новими патріотичними імпульсами, гордістю за свій народ, який нарешті відновив власну державність.
Українці україномовні й російськомовні, англомовні й офранцужені, колонізовані й румунізовані – єднаймося навколо матері України, української мови – її душі і правічної суті.
Достовірна статистика свідчить, що двоє українців живуть в Україні, а третій – поза Україною (Західна діаспора – до п'яти мільйонів, Східна – до десяти мільйонів). Де ж він, той третій? Чи можуть бути двоє без третього, коли постає Українська держава, – і всі ми втрьох або пропадом пропадемо, або збудимось і утвердимось, і постанемо перед світом в святій єдності усіх трьох?! Україною постанемо. Святою трійцею постанемо в злютованій єдності тризуба. Згадаймо історичну «Думу про втечу трьох братів з Азова»:
З города Азова, з тяжкої
неволі три братіки тікали.
Ой, два кінними, третій піший-
пішаниця,
Як би той чужинець-чужениця.
За кінними братами біжить
він, підбігає...
Кров'ю сліди заливає...
Слізьми поливає,
Словами промовляє:
"Братіки мої рідненькії...
Мене обіждіте,
Із собою візьміте.
До городів християнських,
хоч мало, підвезіте.
Саме оцю історичну думу колись нагадав нам канадський публіцист Роман Рахманний: „...не йдеться тут про літературно-мистецький аспект трагічно-прекрасної думи, хоч і яке цікаве тут відтворення однієї з межових ситуацій філософського порядку. Трагічна доля наймолодшого брата, покинутого старшими братами на безлюдній і безводній окраїні землі української, пригадується у зв'язку з сучасною життєвою обстановкою значної кількості українців... Саме в „Думі про втечу трьох братів з Азова” відтворено, майже на пророчий лад, межову ситуацію українців...”
Українці з Берестейщини і Молдови, з Північної Слобожанщини і Донщини, із Саратовщини і Башкирії, з Кубані і Ставрополля, з космічного Байконура і нафтоносної Тюмені, з Казахстанських степів і Киргизії, з Зеленого Клину і Камчатки, з Соловків і Магадана, з Узбекистану і Закавказзя, з Туркменії і Алтаю, з Прибалтики і Заполярного кола, українці з Канади і Австралії, зі США і Бразилії, з Італії та Іспанії, з Польщі, Франції, Великобританії, Чехії, Греції – всіх близьких і дальніх країн Європи – з усіх-усюд, куди долетіла українська пісня. Ні, ви не будете тим третім братом з Азовської думи на чорному шляху чужоземної неволі: безводдя, безхліб'я і безправ'я.
Ви будете рівними серед рівних – святою трійцею будемо за чисто застеленим столом української державності, української долі.
Слава нашій незалежній державі! Слава Україні!
Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,
доктор технічних наук, професор, дійсний член НТШ,
шеф-редактор аналітично-інформаційного журналу "Схід", голова Донецького обласного відділення Товариства «Україна-Світ»
СВІТОВЕ УКРАЇНСТВО: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
У огляді, виконаному на матеріалах конференцій, інтернет-сайтів та порталів, літератури, енциклопедичних та ін. даних, присвячених питанням української діаспори, подана загальна характеристика закордонного українства на поточний момент, коротка характеристика української діаспори в ряді країн Європи, Америки та Австралії, а також громадських організацій, які консолідують зв’язки і співпрацю українців за кордоном та в Україні.
1. Загальна характеристика української діаспори
Географічне перебування українського народу в центрі Європи, ряд торговельних шляхів, що проходять землями нашої держави, нарешті тривалі війни, а також, напевно, природна відкритість українців до світу спричинили таке явище як українська діаспора. Цей термін означає всю сукупність українців або ж осіб українського походження, що проживають за межами території України і охоплює різні категорії людей українського походження з різним ступенем зв'язків з історичною батьківщиною: українське населення на суміжних українських етнічних землях, які нині не входять до складу України; соціально-економічну еміграцію з України колонізаційного типу від початку ХІХ ст. до 1960-х-1970-х рр. спрямовану на Схід, головно, в межах території колишнього СРСР; соціально-економічну (заробітчанську) еміграцію з кінця ХІХ ст. – переважно в західну півкулю; політичну еміграцію після 1917-1920 рр. та від кінця Другої світової війни; трудову імміграцію від 1990-1991 років. Нині широко вживаними є терміни "закордонне українство", "закордонні українці", "українці зарубіжжя", які включають всю українську людність поза межами України. Українці в місцевостях свого перебування прагнуть зберегти етнічну ідентичність та підтримувати зв'язки з Україною.
Вже у 1880 році, українська діаспора налічувала близько 1,2 млн осіб:
0,7 млн українців в європейській Росії;
0,2 млн українців в Австро-Угорщині;
0,1 млн українців в Азійській Росії;
0,1 млн українців в Америці.
Це становило 4,6% всіх українців у світі. Тобто, всіх українців в 1880 р. було біля 24 млн. ос., в т.ч. на українських етнічних землях проживало 22,8 млн. ос., решта – за кордоном.
Станом на 2004 р. за межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців, тобто біля третини нації. Розселення українців по країнах світу за даними вікі-енциклопедії показане в таблиці 1.
Таблиця 1. Українська діаспора (2004 рік)
Країна | Чисельність (тисяч) | Регіони проживання |
Росія | 4 363-5 000 | В Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостока, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбурга до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморському Краї над рікою Усурі, в Амурській області («Зелений Клин») |
Продовження табл. 1 | ||
Країна | Чисельність (тисяч) | Регіони проживання |
Казахстан | 896,2-2 400 | На півночі, промислові центри. |
США | 500-2 000 | Штати: Пенсильванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс, Коннектикут, Огайо, Іллінойс, Мічиган, Міннесота, Меріленд, Флорида, Каліфорнія, Техас, Вісконсін |
Канада | 1 000 | Провінції: Онтаріо, Альберта, Манітоба, Саскачеван, Квебек, Британська Колумбія |
Молдова | 600,4-650 | Придністров'я, Кишинів |
Польща | 360-500 | Регіони: західна і північна частини Польщі (воєводство Ольштинське, Щецинське, Вроцлавське, Гданське, Познаньське) |
Білорусь | 291-500 | Брестська, Гомельска області. |
Аргентина | 100-250 | Провіції: Буенос-Айрес- Місійонес, Чако, Мендоса, Формоса, Кордова, Ріо-Негро |
Бразилія | 50-350 | Штати: Парана, Сан-Пауло, Санта-Катеріна, Ріу-Гранді-ду-Сул |
Узбекистан | 153,2 | Промислові центри. |
Румунія | 70-250 | Регіони: Південна Буковина (Сучавщина), Мармарощина, Банат, Південна Добруджа. |
Киргизстан | 108 | Промислові центри. |
Словаччина | 40-100 | Регіони: Східна Словаччина, місто Пряшів |
Латвія | 92 | Промислові центри. |
Португалія | 66 | Промислові центри. |
колишня Югославія | 60 | Регіони: Воєводіна (Бака), Боснія, Хорватія, (Славонія) |
Грузія | 52,4 | Промислові центри. |
Чехія | 50 | Судети. |
Естонія | 48 | Промислові центри. |
Литва | 44 | Промислові центри. |
Туркменістан | 35,6 | Промислові центри. |