Донецька обласна державна адміністрація Відділ у справах національностей управління культури та туризму Український культурологічний центр Донецьке обласне відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України

Вид материалаДокументы

Содержание


Вчора, сьогодні, завтра
Ббк-71.04 (4 укр-дон)
Світлана Кузнецова
Володимир Білецький
Олена Башун
Вадим Оліфіренко
Віра Просалова
ЗмістПЛЕнАРНЕ ЗАСІДАННЯ
Дмитро Павличко
Валерій Рябенко
Світлана Кузнецова
Віра Боднарук
Галина Сімченко, Володимир Білецький
Людмила Мочалова
Олена Негода
Василь Горбачук, Ольга Корабльова
Галина Чумак
Олексій Коновал
Людмила Найденко
Віра Коник
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


Донецька обласна державна адміністрація

Відділ у справах національностей

управління культури та туризму

Український культурологічний центр

Донецьке обласне відділення Товариства

зв'язків з українцями за межами України

(Товариство "Україна-Світ")

Донецьке обласне відділення Наукового

Товариства ім. Шевченка

Донецька обласна універсальна наукова бібліотека





ЗАКОРДОННЕ УКРАЇНСТВО І ДОНЕЧЧИНА:

ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА


(Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції,

м. Донецьк, 19 грудня 2008 року)





Донецьк-2008


ББК-71.04 (4 УКР-ДОН)

К 90


Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра: матеріали науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецьке обласне відділення Товариства "Україна-Світ", Український культурологічний центр, 2008. – 312 с.


Збірник пропонує матеріали науково-практичної конференції, «Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра», проведеної відповідно до Державної програми співпраці із закордонним українством на період до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. №1034 та розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 29.11.2006 р. №578). Доповіді подані з додержанням авторського стилю.


Редакційна колегія:


Іван Драч

– поет, перекладач, кіносценарист, державний і громадський діяч, народний депутат 3-го скликання (1998-2002 рр.)

Світлана Кузнецова

– начальник відділу у справах національностей

Донецької обласної державної адміністрації

Володимир Білецький

– доктор технічних наук, професор Донецького національного технічного університету, голова Донецького обласного відділення Товариства "Україна-Світ", шеф-редактор аналітичного журналу "Схід"

Олена Башун

– кандидат педагогічних наук, заступник директора з наукової роботи Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки

Вадим Оліфіренко

– кандидат педагогічних наук, доцент, член Національної спілки письменників України, заступник голови Донецького обласного відділення Товариства "Україна – Світ"

Віра Просалова

– доктор філологічних наук, професор Донецького національного університету

Галина Сімченко

– редактор аналітично-інформаційного фахового журналу „Схід”


Адреса редакції:

вул. Артема, 45, м. Донецьк, 83086

тел/факс: (062) 337-04-80, 338-06-97

e-mail: ukcdb@stels.net

Український культурологічний центр


Донецьке обласне відділення Товариства "Україна-Світ", Український культурологічний центр, 2008





Зміст


ПЛЕнАРНЕ ЗАСІДАННЯ


Іван Драч

Не покинемо „третього брата” 8

Володимир Білецький

Світове українство: історія та сучасність 10


Дмитро Павличко

Україна та Світовий Конґрес Українців 43


Олександер Шокало

Четверта міґраційно-еміґраційна хвиля з України 58


Валерій Рябенко

Cтворення і діяльність ВГО «Українська

взаємодопомога» та МГОУ «Четверта хвиля» 63


Павло Орленко

З історії товариства "Україна-Світ" 75


Секція 1.

Донеччина і світове українство: продовження співпраці


Світлана Кузнецова

Регіональна політика Донеччини у сфері зв’язків

із закордонним українством 84


Володимир Білецький

Одинадцять років діяльності Донецького обласного

відділення Товариства «Україна-Світ» 91


Віра Боднарук

Зв’язки Товариства Української мови-Чикаго

в Україні 99


Віталій Радчук

VI Конгрес Міжнародної асоціації україністів

у Донецьку 102

Галина Сімченко, Володимир Білецький

Презентація української книги у Москві 108


Галина Сімченко

„Літературні вечори у Інституті модерного

мистецтва Чикаго” укладено в Донецьку 114


Людмила Мочалова

Відомі митці української діаспори в гостях

на Донеччині 116


Лілія Козінченко

Канадсько – український бібліотечний центр

міста Маріуполя: тенденції розвитку 124


Олена Негода

На українсько-канадських паралелях 130


Вадим Оліфіренко

Голос із далекого Амуру: український письменник і

видавець Олександр Лозиков на Далекому Сході 132


Василь Горбачук, Ольга Корабльова

Роль діаспори у справі відновлення філологічного

факультету у Слов’янському державному

педагогічному університеті 136


Галина Чумак

Повернення Емми Андієвської на Донбас 139


Секція 2.

Життя і діяльність українських

громад у світі

Аскольд Лозинський

Світовий Конґрес Українців: у світі і Україні 146


Олексій Коновал

Фундація ім. Івана Багряного:

за кордоном та в Україні 152


Стефан Паняк

Українці в Російській Федерації 158


Людмила Найденко

Літературно-музична вітальня, присвячена творчості

Оксани Петрусенко: у Татарстані та Україні 162


Романія Явір

Діяльність Федерації українців Вірменії „Україна” 165


Віра Коник

Конґрес українців Естонії 172


Зенко Ластовецький, Федір Курляк

Діяльність Союзу Українців у Великій Британії 177


Іван Лаба

Діяльність союзу русинів-українців

Словацької Республіки 182


Тетяна Кузик

Асоціація українських жінок-робітниць в Італії 187


Орися Сушко

Конґрес Українців Канади 190


Валентина Такаєва

Український культурний центр «Батьківщина»

в Узбекистані 202


Секція 3.

Україна пам’ятає – Світ визнає!”


Стефан Романів, Ірка Мицак

75-та річниця відзначення Українського ґеноциду

1932-1933: „Україна пам’ятає – світ визнає!” 210


Леся Храплива-Щур

Відблиск „невгасимої свічі" 212


Заява

Об’єднання українців Росії та Федеральної національ-

но-культурної автономії українців Росії 217

КРУГЛИЙ СТІЛ

Василь Гайворонський (Гайдарівський) – видатний письменник-емігрант з Донецького краю


Вадим Оліфіренко

Гайворонський Василь Андрійович: на Донеччині

й за кордоном 1906 (14.01) – 1972 (13.11) 220


Віра Просалова

Дві іпостасі письменника-експатріанта 224


Ірина Ярошевич

Життєві колізії Василя Гайворонського 233


Ольга Пуніна

Сюжетний елемент «змагання» у повісті

Василя Гайворонського «Розминовка» 239


Тетяна Бублик

Оповідання Василя Гайворонського „Чортове колесо”

як проекція на реалії радянської доби 246


Феня Пустова

Естетичні функції пейзажів у творах

Василя Гайворонського 249


КРУГЛИЙ СТІЛ

Микита Шаповал – видатний державний діяч,

вчений, патріот


Ігор Пасько

Микита Шаповал – філософ і соціолог 262


Василь Терещенко

Державотворець Микита Шаповал 264


Віталій Білецький

Микита Шаповал в українській соціології 284


Надія Миронець

Микита Шаповал про національне відродження

та державність 289


Феня Пустова

Деякі особливості образного мислення

Микити Шаповала 300


Пленарне

засідання

Іван Драч,

український поет, державний і громадський діяч, народний депутат України 3-го скликання,

голова Товариства „Україна – Світ”


Не покинемо „третього брата”


Після здобуття незалежності ми нарешті змогли озватися до світового українства за прикладом інших усталених держав, які, мов світила, притягують до себе думки й почуття співвітчизників поза своїми кордонами. Виявилося, що українська діаспора – одна з найбільших серед інших планетарних етнічних розселень: за межами України нас живе майже півстільки, скільки проживає на рідній землі. Немилосердна доля, що кілька сторіч випробовувала українців на життєздатність і шляхом чужоземного окупантського тиску вичавлювала з рідного краю його синів і дочок на всі меридіани й паралелі, мовби підтвердила: українська нація – велика нація. Мільйони наших братів і сестер зберегли серед іншого, незрідка недружнього, ба й ворожого етнічного середовища, кровну спорідненість з тисячолітнім корінням своєї нації, плекали рідну мову й культуру, звичаї і риси характеру, не полишали віру в те, що українська держава воскресне. Допомогло їм те, що навчилися гуртуватися, триматися купи – тобто набули властивостей, якими ще доводиться оволодівати нам, сущим у Великій Україні.

У світі налічується близько півтисячі українських організацій, їхня активність після серпня-грудня 1991 року зросла й зростає, живлячись новими патріотичними імпульсами, гордістю за свій народ, який нарешті відновив власну державність.

Українці україномовні й російськомовні, англомовні й офранцужені, колонізовані й румунізовані – єднаймося навколо матері України, української мови – її душі і правічної суті.

Достовірна статистика свідчить, що двоє українців живуть в Україні, а третій – поза Україною (Західна діаспора – до п'яти мільйонів, Східна – до десяти мільйонів). Де ж він, той третій? Чи можуть бути двоє без третього, коли постає Українська держава, – і всі ми втрьох або пропадом пропадемо, або збудимось і утвердимось, і постанемо перед світом в святій єдності усіх трьох?! Україною постанемо. Святою трійцею постанемо в злютованій єдності тризуба. Згадаймо історичну «Думу про втечу трьох братів з Азова»:


З города Азова, з тяжкої

неволі три братіки тікали.

Ой, два кінними, третій піший-

пішаниця,

Як би той чужинець-чужениця.

За кінними братами біжить

він, підбігає...

Кров'ю сліди заливає...

Слізьми поливає,

Словами промовляє:

"Братіки мої рідненькії...

Мене обіждіте,

Із собою візьміте.

До городів християнських,

хоч мало, підвезіте.


Саме оцю історичну думу колись нагадав нам канадський публіцист Роман Рахманний: „...не йдеться тут про літературно-мистецький аспект трагічно-прекрасної думи, хоч і яке цікаве тут відтворення однієї з межових ситуацій філософського порядку. Трагічна доля наймолодшого брата, покинутого старшими братами на безлюдній і безводній окраїні землі української, пригадується у зв'язку з сучасною життєвою обстановкою значної кількості українців... Саме в „Думі про втечу трьох братів з Азова” відтворено, майже на пророчий лад, межову ситуацію українців...”

Українці з Берестейщини і Молдови, з Північної Слобожанщини і Донщини, із Саратовщини і Башкирії, з Кубані і Ставрополля, з космічного Байконура і нафтоносної Тюмені, з Казахстанських степів і Киргизії, з Зеленого Клину і Камчатки, з Соловків і Магадана, з Узбекистану і Закавказзя, з Туркменії і Алтаю, з Прибалтики і Заполярного кола, українці з Канади і Австралії, зі США і Бразилії, з Італії та Іспанії, з Польщі, Франції, Великобританії, Чехії, Греції – всіх близьких і дальніх країн Європи – з усіх-усюд, куди долетіла українська пісня. Ні, ви не будете тим третім братом з Азовської думи на чорному шляху чужоземної неволі: безводдя, безхліб'я і безправ'я.

Ви будете рівними серед рівних – святою трійцею будемо за чисто застеленим столом української державності, української долі.

Слава нашій незалежній державі! Слава Україні!


Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,

доктор технічних наук, професор, дійсний член НТШ,

шеф-редактор аналітично-інформаційного журналу "Схід", голова Донецького обласного відділення Товариства «Україна-Світ»


СВІТОВЕ УКРАЇНСТВО: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ


У огляді, виконаному на матеріалах конференцій, інтернет-сайтів та порталів, літератури, енциклопедичних та ін. даних, присвячених питанням української діаспори, подана загальна характеристика закордонного українства на поточний момент, коротка характеристика української діаспори в ряді країн Європи, Америки та Австралії, а також громадських організацій, які консолідують зв’язки і співпрацю українців за кордоном та в Україні.


1. Загальна характеристика української діаспори

Географічне перебування українського народу в центрі Європи, ряд торговельних шляхів, що проходять землями нашої держави, нарешті тривалі війни, а також, напевно, природна відкритість українців до світу спричинили таке явище як українська діаспора. Цей термін означає всю сукупність українців або ж осіб українського походження, що проживають за межами території України і охоплює різні категорії людей українського походження з різним ступенем зв'язків з історичною батьківщиною: українське населення на суміжних українських етнічних землях, які нині не входять до складу України; соціально-економічну еміграцію з України колонізаційного типу від початку ХІХ ст. до 1960-х-1970-х рр. спрямовану на Схід, го­ловно, в межах території колишнього СРСР; соціально-економічну (заробітчанську) еміграцію з кінця ХІХ ст. – переваж­но в західну півкулю; політичну еміграцію після 1917-1920 рр. та від кінця Другої світової війни; трудову імміграцію від 1990-1991 років. Нині широко вживаними є терміни "закордонне українство", "закордонні українці", "українці зарубіжжя", які включають всю українську людність поза межами України. Українці в місцевостях свого перебування прагнуть зберегти етнічну ідентичність та підтримувати зв'язки з Україною.

Вже у 1880 році, українська діаспора налічувала близько 1,2 млн осіб:

 0,7 млн українців в європейській Росії;

 0,2 млн українців в Австро-Угорщині;

 0,1 млн українців в Азійській Росії;

 0,1 млн українців в Америці.

Це становило 4,6% всіх українців у світі. Тобто, всіх українців в 1880 р. було біля 24 млн. ос., в т.ч. на українських етнічних землях проживало 22,8 млн. ос., решта – за кордоном.

Станом на 2004 р. за межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців, тобто біля третини нації. Розселення українців по країнах світу за даними вікі-енциклопедії показане в таблиці 1.


Таблиця 1. Українська діаспора (2004 рік)


Країна

Чисельність (тисяч)

Регіони проживання

Росія

4 363-5 000

В Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостока, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбурга до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморському Краї над рікою Усурі, в Амурській області («Зелений Клин»)




Продовження табл. 1

Країна

Чисельність (тисяч)

Регіони проживання

Казахстан

896,2-2 400

На півночі, промислові центри.

США

500-2 000

Штати: Пенсильванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс, Коннектикут, Огайо, Іллінойс, Мічиган, Міннесота, Меріленд, Флорида, Каліфорнія, Техас, Вісконсін

Канада

1 000

Провінції: Онтаріо, Альберта, Манітоба, Саскачеван, Квебек, Британська Колумбія

Молдова

600,4-650

Придністров'я, Кишинів

Польща

360-500

Регіони: західна і північна частини Польщі (воєводство Ольштинське, Щецинське, Вроцлавське, Гданське, Познаньське)

Білорусь

291-500

Брестська, Гомельска області.

Аргентина

100-250

Провіції: Буенос-Айрес- Місійонес, Чако, Мендоса, Формоса, Кордова, Ріо-Негро

Бразилія

50-350

Штати: Парана, Сан-Пауло, Санта-Катеріна, Ріу-Гранді-ду-Сул

Узбекистан

153,2

Промислові центри.

Румунія

70-250

Регіони: Південна Буковина (Сучавщина), Мармарощина, Банат, Південна Добруджа.

Киргизстан

108

Промислові центри.

Словаччина

40-100

Регіони: Східна Словаччина, місто Пряшів

Латвія

92

Промислові центри.

Португалія

66

Промислові центри.

колишня Югославія

60

Регіони: Воєводіна (Бака), Боснія, Хорватія, (Славонія)

Грузія

52,4

Промислові центри.

Чехія

50

Судети.

Естонія

48

Промислові центри.

Литва

44

Промислові центри.

Туркменістан

35,6

Промислові центри.