Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки фахівців напряму 0502 „Менеджмент" зі спеціальності

Вид материалаДокументы

Содержание


План 1. Роль та значення стадії реалізації в процесі стратегічного управління
3. Фінансове планування і бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору
Виконання стратегії спрямоване на вирішення наступних трьох завдань
Сітьовий аналіз
Під опором розуміють багатогранне явище, що викликає не­передбачені відстрочки, додаткові витрати і нестабільність процесу страт
Основне завдання контролю
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема 9: Реалізація стратегії та управління змінами в організації. Контроль реалізації стратегії.


План

1. Роль та значення стадії реалізації в процесі стратегічного управління

2.Завдання керівництва в процесі реалізації стратегії

3. Фінансове планування і бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору

4. Стратегічне лідерство і подолання опору змінам

5. Контроль реалізації стратегії

6. Труднощі реалізації стратегії організації


1. Роль та значення стадії реалізації в процесі стратегічного управління

Реалізація стратегії - один з найважливіших етапів страте­гічного управління. Найпоширенішою помилкою є та, що вся робота, пов'язана з вибором стратегічного набору, у який були вкладені час, гроші, зусилля, буває марною через недбалу та невмілу реалізацію. Серед основних причин, які призводять до невдач, є: невміння проводити необхідні зміни через опір працю­ючих; цілі, стратегії і плани не були доведені працівникам, аби ті не зрозуміли завдання, поставлені перед фірмою, й долучилися до процесу виконання стратегій; незабезпечення керівництвом своєчасного надходження всіх необхідних для реалізації стратегії ресурсів; недосконалість системи контролю за результатами вико­нання стратегічних рішень та своєчасного внесення не­обхідних змін; відсутність системи мотивації та відповідної атмосфери відповідальності; невідповідність організаційних структур тим змінам, які заплановані стратегічним набором.

Виконання стратегії спрямоване на вирішення наступних трьох завдань.

По-перше - встановлення пріоритету серед адміністратив­них завдань, щоб їх відносна значущість відповідала тій стра­тегії, яку буде реалізовувати організація.

По-друге - встановлення відповідності між обраною стра­тегією та процесами всередині організації для того, щоб зо­рієнтувати діяльність організації на здійснення обраної стра­тегії.

По-третє - це вибір та узгодження із здійснюваною страте­гією стилю лідерства та підходу до управління організацією.

Всі ці три завдання вирішуються за допомогою змін. Тому саме зміни є стрижнем виконання стратегії. Саме тому зміни, які проводяться під час виконання стратегії, мають назву стра­тегічних змін. Проведення змін в організації приводить до то­го, що створюються умови, необхідні для здійснення діяльності, яка відповідає обраній стратегії. Необхідність та ступінь змін залежить від того, як організація готова до ефективного здійснення стратегії. Бувають випадки, коли виконання стра­тегії передбачає проведення дуже глибоких перетворень.


2. Завдання керівництва в процесі реалізації стратегії

(за О.С. Віханським)

У процесі реалізації стратегії кожен рівень керівництва ви­рішує свої визначені задачі і здійснює закріплені за ним функ­ції. Найважливіша роль належить вищому керівництву. Його діяльність на стадії реалізації стратегії може бути представле­на у вигляді п'яти послідовних етапів.

Перший етап - поглиблене вивчення середовища, цілей і розроблених стратегій.

Другий етап полягає в тому, що вище керівництво повинне прийняти рішення про ефективне використання наявних у фі­рми ресурсів.

На третьому етапі вище керівництво приймає рішення з приводу організаційної структури.

Четвертий етап включає проведення необхідних змін у фірмі, без яких неможливо приступити до реалізації стратегії.

П'ятий етап участі вищого керівництва в реалізації стра­тегії полягає в тому, що воно має проводити перегляд плану здійснення стратегії в тому випадку, якщо цього вимагають об­ставини.

За­лежно від стану задач, необхідності і ступеня зміни основ­них факторів, від стану галузі, організації, продукту і ринку можна виділити п'ять досить стійких і визначено заверше­них типів змін:

Перебудова організації припускає фундаментальну зміну організації, що стосується її місії й організаційної культури.

Радикальне перетворення організації проводиться на ста­дії виконання стратегії в тому випадку, якщо організація не змінює галузі, але при цьому в ній відбуваються радикальні зміни, викликані, наприклад, її злиттям з аналогічною орга­нізацією.

Помірне перетворення здійснюється в тому випадку, коли організація виходить з новим продуктом на ринок і намагаєть­ся завоювати для нього покупців.

Звичайні зміни пов'язані з проведенням перетворень у мар­кетинговій сфері з метою підтримки зацікавленості в продукті організації.

Незмінне функціонування організації відбувається тоді, коли вона постійно реалізує одну й ту саму стратегію.

Стратегічні зміни, якщо вони вірно проводяться, носять сис­темний характер. У силу цього ці зміни торкаються всіх сторін організації. Однак можна виділити два зрізи організації, які є основними при проведенні стратегічних змін. Перший зріз - це організаційна структура, другий - організаційна культура.

Ще однією центральною задачею реалізації стратегії є формування внутрішньофірмових систем адміністративної підтримки, що відповідають вимогам обраної стратегії. Вони включають в себе: політичні установки і процедури, які полег­шать реалізацію стратегії; забезпечення вчасного доступу до необхідної для реалізації стратегії інформації; розробку ме­ханізмів контролю виконання стратегічних планів.


3. Фінансове планування і бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору

Фінансове планування припускає транслювання результатів розглянутих стратегічних рішень у різні типи фінансової до­кументації. Метою довгострокового фінансового планування є складання прогнозу балансу і звіту про прибутки і збитки. На основі цих планових документів фірма розробляє оперативні бюджети.

Бюджетування безпосередньо пов'язане з вирішенням за­дачі розподілу економічних ресурсів, що знаходяться в розпо­рядженні фірми. Розробка бюджетів додає кількісну визначе­ність обраним планам розвитку фірми.

Виділяють кілька основних типів оперативних бюджетів: - матеріальний бюджет; - бюджет закупівель; - трудовий бюджет; - бюджет адміністративних витрат.

Однак використання методів бюджетування в реальній прак­тиці керування фірмами, що функціонують в умовах постій­них ринкових змін, супроводжується рядом складностей. По-перше, невідповідність спрогнозованих обсягів продаж і ви­трат фактичним показникам може бути досить великою. По-друге, розробка бюджетів під реалізацію нових стратегій час­то здійснюється виходячи з історично сформованих пропор­цій і нормативів, що в результаті призводить до неадекватного ресурсного забезпечення реалізації обраної стратегії.

Сітьовий аналіз, чи аналіз критичного шляху, відомий як один з методів планування проектів. Сітьовий аналіз заснова­ний при поділі проекту на складові елементи (дії, операції) і представленні цих елементів, а також їх взаємозалежностей у формі сітьового графіка.

4. Стратегічне лідерство і подолання опору змінам

Реалізація нової стратегії завжди означає, що у фірмі бу­дуть відбуватися зміни. При цьому будь-які, навіть ретельно підготовлені зміни, зустрічають опір груп чи окремих співро­бітників фірми.

Під опором розуміють багатогранне явище, що викликає не­передбачені відстрочки, додаткові витрати і нестабільність процесу стратегічних змін. Цей опір виявлявся завжди у відпо­відь на будь-які зміни. У процесі змін часто спостерігаються:

- відстрочки початку процесу змін;

- непередбачені затримки впровадження та інші складнос­ті, що сповільнюють зміни і збільшують витрати порів­няно із запланованими;

- спроби саботувати зміни усередині організації чи «вто­пити» їх у потоці інших важливих справ.

Після того як зміни все-таки були здійснені, відзначається відставання в одержанні результатів від них. Зміни повільно приносять очікувані плоди; в організації пов'язують ефект, отриманий від змін, з раніше існуючими порядками.

З метою подолання такого опору розроблено метод, що припускає послідовне здійснення 12 кроків, пов'язаних із трьо­ма типовими організаційними задачами керування змінами:

1) формуванням політичної динаміки в підтримку змін;

2) забезпеченням мотивованості на зміни;

3) підтримкою ефективного контролю над процесом трансформації.

Дії по формуванню політичної динаміки в підтримку змін

Крок 1. Забезпечення підтримки всіх груп влади усередині фірми

Крок 2. Формування стилю поведінки, орієнтованого на лідерство

Крок 3. Навмисне використання символів і термінології зміни

Крок 4. Визначення точок стабільності

Крок 5. Створення почуття незадоволеності поточним станом

Крок 6. Залучення співробітників у планування і здійснення перетворень

Крок 7. Формування системи винагороди в підтримку змін

Крок 8. Надання часу і можливостей для дистаниіонування від стереотипів минулого

Крок 9. Формування чіткого уявлення відносно майбутньо­го стану фірми і доведення його до відома всіх співробітників

Крок 10. Використання інтегрального (системного) підходу

Крок 11. Розробка спеціальних трансформаційних програм. Практика успішних організацій показує необхідність роз­робки спеціальних програм керування трансформацією, що включають наступні елементи:- план трансформації; - менеджер трансформації; - ресурси для трансформації. - трансформаційні структури.

Крок 12. Формування системи зворотного зв'язку.

5. Контроль реалізації стратегії

Контроль - необхідний елемент забезпечення досягнення організацією поставленої мети. Процес контролю складається з установлення стандартів, виміру фактично досягнутих успі­хів і проведення корекції в тому разі, якщо досягнуті результа­ти істотно відрізняються від встановлених стандартів.

До стандартів, які необхідно встановити в процесі страте­гічного управління, слід зарахувати передусім ті, які відобра­жають ключові фактори успіху, закладені у вибраній страте­гії. Кожна зі стратегій, що складають стратегічний набір, має свої стандарти. Виконання функціональних та ресурсних стра­тегій здійснюється на середньому та нижньому рівнях управ­ління, і тому необхідно, щоб стандарти відображали не тіль­ки результати діяльності певного підрозділу, а й встановлю­вались з урахуванням вимог вибраних базової та конкурент­них стратегій.

Основне завдання контролю - виявити про­блеми і скоригувати діяльність організації відповідно до того, як ці проблеми переростуть у кризу. Один із важливих аспектів контролю полягає в тому, щоб визначити, який саме напрям дія­льності організації найефективніше сприяє досягненню її зага­льної мети. Контроль повинен бути всеохоплюючим. Кожний керівник незалежно від своєї посади здійснюватиме контроль, навіть якщо йому персонально цього ніхто не доручає. Конт­роль є основним елементом керівництва. Ні створення місії, ні розробку цілей, ні планування, ні створення організаційних стру­ктур, ні мотивацію не можна розглядати окремо від контролю.

В. Ньюмен склав кілька рекомендацій для менеджерів, які намагалися уникнути негативного впливу контролю на поведінку співро­бітників і таким чином підняти його ефективність. Ці рекомендації такі.

Встановлюйте усвідомлені стандарти, які сприймаються співробітниками.

Уникайте надмірного контролю.

Встановлюйте жорсткі, але досяжні стандарти.


6. Труднощі реалізації стратегії організації

Дослідження прак­тики реалізації стратегічних програм дозволили виділити та класифікувати коло проблем, з якими мають справу підпри­ємства при реалізації стратегії. Можна стверджувати, що реа­лізація корпоративної стратегії терпить невдачу внаслідок:

- ігнорування на стадії розробки можливих труднощів реалізації стратегії;

- неконтрольовані зовнішні впливи і зміни в оточенні ор­ганізації;

- незрозуміла постановка цілей, низька підготовленість, недостатня відповідальність та компетентність лінійних менеджерів;

- слабка координація діяльності із реалізації намічених заходів;

- відсутність погодженості стратегічних та оперативних планів;

- помилки у виборі відповідальних керівників;

- нестача кваліфікаційних навичок зі стратегічного управління співробітників;

- неправильне розуміння з боку оперативного керівниц­тва загальної стратегії підприємства, обмеженість світогляду управлінців короткотерміновими задачами на рівні своєї компетенції (конфлікти цілей на оператив­ному рівні);

- відсутність підтримки та/чи відкрита протидія зацікав­лених осіб наміченим змінам (саботаж);

- слабка інформованість відносно кінцевих цілей та нас­лідків стратегії, недостатній авторитет керівників, які залучаються до їх проведення;

- низький рівень контролю над стратегічно важливими показниками для оцінки успішності реалізації стратегії або неадекватна узгодженість систем планування та кон­тролю;

- занижена оцінка необхідних ресурсів, нераціональне їх використання або суперечливий розподіл;

- невідповідність організаційної структури і управлінсь­кого інструментарію (наприклад, систем менеджменту) вимогам нової стратегії;

- несумісність національних культурних цінностей кор­поративним нормам організації.

Різноманітність відмічених проблем пояснює, наскільки складний процес реалізації стратегії організації.


Рекомендована література

Ігнатьєва Ірина Анатоліївна. Стратегічний менеджмент: теорія, методологія, практика / Київський національний ун-т технологій та дизайну. — К. : Знання України, 2005. — 250с.

Осовська Галина Володимирівна, Фіщук Олександр Леонідович, Жалінська Ірина Володимирівна. Стратегічний менеджмент: теорія та практика: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2003. — 196с.

Подольчак Назар Юрійович. Стратегічний менеджмент: Навч.-метод. посібник для студ. напряму "Менеджмент" спец. "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" / Національний ун- т "Львівська політехніка". — Л. : Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2006. — 223с.

Білорус Тетяна Валеріївна. Стратегічне управління кадровим потенціалом підприємства / Державна податкова адміністрація України; Національна академія держ. податкової служби України. — Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2007. — 174с.

Василенко Валентин Олександрович, Ткаченко Тетяна Іванівна. Стратегічне управління: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. — К. : ЦУЛ, 2003. — 395с.

Забродська Л. Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — Х. : Консум, 2004. — 208с.

Шелегеда Белла Григорівна, Касьянова Наталія Віталіївна, Берсуцький Антон Якович. Стратегічне управління потенціалом підприємства / НАН України; Інститут економіки промисловості; Донецький ун-т економіки та права. — Донецьк : ДонУЕП, 2006. — 219с.

Шершньова Зоя Євгенівна, Оборська Світлана Валентинівна. Стратегічне управління: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К., 1999. — 384с.

Ястремська Олена Миколаївна. Стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : Вид. ХНЕУ, 2006. — 191с.


Список рекомендованої літератури

щодо вивчення дисципліни „Стратегічний менеджмент”


Основна
  1. Ансофф И. Стратегическое управление   М: Экономика, 2003 – 308 с.
  2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия – СПб: Издательство Питер, 2003 – 416 с.
  3. Виханский О.С. Стратегическое управление – М.: Гардарина, 2000 – 296 с.
  4. Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 396 с.
  5. Завадський Й.С. Менеджмент: Підручник для вузів. – УФІМБ, 1997. – 544 с.
  6. Карлоф Б. Деловая стратегия.   М.:Экономика, 2002 – 452 с.
  7. Курбатов В.И. Стратегия делового успеха. Ростов-на-Дону. – Фенікс, 2004   214с.
  8. Немцов В.Д., Довгань Л.Г. Стратегічний менеджмент.   К.: ТОВ УВПК, „Екс об”, 2001 – 560 с.
  9. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент. – М.: Издательство «Бизнес-школа Интел Синтез», 2004.   670с.
  10. Экономическая стратегия фирмы (Под ред. Градова А.Н.). – СПб.: СпецЛит, 2000. – 59 с.


Додаткова література
  1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика.   М.: Центр зкономики и маркетинга, 1996.   207с.
  2. Американский капитализм и управленческое решение/ Под ред. Л.И.Евенко.   М.: Наука, 1977.
  3. Андерсен Г. Статический анализ временных рядов.   М.: Мир, 1976.
  4. Андрійчук В.Г., Бауер Л. Менеджмент: прийняття рішень і ризик/ Навчальний посібник.   К.: КНЕУ, 1998.
  5. Ансофф И. Стратегическое управление.   М.: Экономика, 1989.
  6. Антикризисное управление (Под ред. ИвановаГ.П.): Закон и право, 1995
  7. Арденсен Г. Введение в многомерный статистический анализ.   М.: Физматгиз, 1963.
  8. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем. – Ростов-на-Дону: «Феникс. – 1993.
  9. Балабанов И.Т. Риск - менеджмент.   М.: Финансы и статистика, 1996.
  10. Бизнес- план. Практические рекомендации по составлению и оформлению.- М.:ТОО „Информавто”.1994
  11. Білорус О., Рогач В. Менеджмент: вибір моделі стратегії підприємства в умовах зростаючої конкуренції / Економіка України. 1992.- №4.- С.47-52
  12. Білорус Тетяна Валеріївна. Стратегічне управління кадровим потенціалом підприємства / Державна податкова адміністрація України; Національна академія держ. податкової служби України. — Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2007. — 174с.
  13. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. -«Ника-центр» «Эльга-Н», 2001.
  14. Богатирьова Л.Д. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. з курсу "Стратегічний менеджмент":Для навч. закл. галузі зв'язку для спец. за напрямами "Економіка та підприємництво" та "Менеджмент" / Державний комітет зв'язку та інформатизації України; Одеська національна академія зв'язку ім. О.С.Попова. Кафедра менеджменту та маркетингу. — О. : ОНАЗ, 2004. — 146с.
  15. Боумен К. Основи стратегического менеджмента /Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцевой, М.И. Соколовой.-М.: Банки и биржи.ЮНИТИ, 1997.- 175с.
  16. Вайскан А. Стратегия маркетинга. -М.: Интэрекспорт, 1995.
  17. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. — К. : ЦУЛ, 2003. — 395с.
  18. Виханский О.С. Стратегическое управление. Учебник.-М.: МГУ, 1995.
  19. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник. - К.:Узин, 1996.
  20. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. - К.: ТОВ "Борисфен". -М., 1006.
  21. Волков В.В., Корнійчук В.П., Хом'як К.Д. Стратегічний підприємниць-кий менеджмент. — К., 2006. — 39с.
  22. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє /Псрекл.з англ. Л.Л.Лещенко -К.: Наукова думка 1990.- 208с.
  23. Герасимчук В.Г. Діагностика систем управлінь підприємництвом. Навч. посібник, -К.: "Вікол", 1995.
  24. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємництва: діагностика,стратегія, ефективність-К.:Вища школа.1995.
  25. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. — К., 2000. — 360с.
  26. Гончарова С.Ю., Отенко І.П. Стратегічне управління: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ХНЕУ, 2004. — 164с.
  27. Даниэлэ Д.Д., Радеба Л.Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции.-М.: Дело ЛТД,1994.
  28. Джонсон Д. Процессы управлення стратегическими изменениями: Хрестоматня "Управление измененисм".- М.:МЦДО "ЛИНК", 1996. - с.55-61.
  29. Динамизм управления.-М.: Мысль, 1987.
  30. Дребот Н.П., Мороз Л.В., Пшик Б.І. Стратегічне управління: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л. : ЛБІ НБУ, 2005. — 152с.
  31. Друкер П. Як забезпечити успіх в бізнесі: Новаторство і підприємництво / Пер. з англ. В.С. Гуля. -К.: Україна, 1994.
  32. Забелин П.В., Мойсеева Н.К. Основы стратегического управлення: Учеб. пособие. -М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1977.- 195с.
  33. Забродська Л. Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — Х. : Консум, 2004. — 208с.
  34. Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: теорія, методологія, практика / Київський національний ун-т технологій та дизайну. — К. : Знання України, 2005. — 250с.
  35. Кейнс Дж. Общая теория занятости и денег. -М.: 1978.
  36. Коно Т. Стратегія и структура японских предприятий: Пер.с англ.-М.: Прогресе, 1987.-384с
  37. Кудояр О.Ю. Стратегічне управління: Конспект лекцій для студ. екон. спец.. — Х. : НТУ "ХПІ", 2004. — 56с.
  38. Ламбен Жан-Жан. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. Пер. с франц. -Спб.: Наука, 1996.
  39. Лесечко М.Д., Рудніцька Р.М. Стратегічне планування: Навч. посібник / Львівський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. — Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2004. — 73с.
  40. Лобанова Е. Стратегическое планирование и прогнозирование на предприятии // РЭЖ. -1992, №5.
  41. Любимова Н.П. Менеджмент - путь к успеху.-М.: Агропромиздат, 1992.-338с.
  42. Мартиненко М.М., Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: Підруч. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Каравела, 2006. — 320с. : рис. — Бібліогр.: с. 319.
  43. Менеджмент: Вибір моделі стратегії підприємства в умовах зростаючої конкуренції //Економіка України.-1992.-№4.-С.47
  44. Менеджмент: Збалансування стратегічних зон господарювання і життєвих циклів підприємства// Економіка України.-!992.-№8.-С.47-50
  45. Менеджмент: Пошук і обгрунтування стратегічних цілей підприємства// Економіка України.-1992.-№7.-С.40
  46. Менеджмент: Про концепцію стратегічного менеджменту //Економіка України.- 1992.-№2.-С35-43
  47. Менеджмент: Проблеми гнучкості та синергізму в розвитку підприємства// Економіка України.-1992.-№9.-с.ЗЗ-37
  48. Менедмент зовнішньоекономічної діяльності, стратегічне управління, маркетинг, проблеми теорії та практики: матаріали Міжвуз. наук.-практ. конф. студентів, молодих вчених та спеціалістів, присвяченої 15-й річниці з дня заснування кафедри менеджменту та ринкових відносин Криворізького технічного ун- ту (Кривий Ріг, 25 травня 2007 р.) / Криворізький технічний ун-т ; ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" ; ВАТ "Північний ГЗК" ; ВАТ "Центральний ГЗК" ; ТОВ "Смарт Групп" / В.В. Комірна (відп.ред.) — Кривий Ріг, : Видавничий дім, 2007. — 125c.
  49. Мізюк Б. М. Стратегічне управління підприємством: Підруч. для студ. екон. спец.. — Л. : "Коопосвіта" ЛКА, 1999. — 387с.
  50. Мова В.В. Стратегічне управління підприємством -К.: КМУГА,-1998.
  51. Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Сікіон Г.Ф. Менеджмент організацій. -К.: ТОВ "УВПК", 2000.
  52. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2001. — 560с.
  53. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : ТОВ "УВПК ЕксОб", 2002. — 560с.
  54. Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний менеджмент: теорія та практика: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2003. — 196с.
  55. Оуен А. Как осуществить стратегию: Хрестоматия "Управление изменением".-М.: МЦЦО"ЛИНК", 1996. - 141-149с
  56. Пастухова В.Ва. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2002.
  57. Подольчак Н.Ю. Стратегічний менеджмент: Навч.-метод. посібник для студ. напряму "Менеджмент" спец. "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" / Національний ун- т "Львівська політехніка". — Л. : Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2006. — 223с.
  58. Пономаренко В.С., Пушкар О.І., Тридід О.М. Стратегічне управління розвитком підприємства: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х. : ХДЕУ, 2002. — 640с.
  59. Пономаренко В.С. Стратегічне управління підприємством. — Х. : Основа, 1999. — 619с.
  60. Поплавська Ж.А. Стратегія управління розвитком АПК в умовах ринкових відносин // Вісник аграрної науки.-1992.-№5.- С.23-30
  61. Портер Майкл Е. Стратегия конкуренции/ Пер. с англ. А.Олійник, Р.Скільський -К.: Основи, 1997. - 390с.
  62. Сейерлин А.Р., Тулин И.В. Стратегическое планирование в промышленных корпорациях США. Опыт развития и новые явления. -М.: Наука, 1980.
  63. Слабковський Ю.М. Стратегічне управління в умовах глобалізації світових ринків / Інститут соціально-економічних проблем "Республіка". — К. : НАУ, 2005. — 470с.
  64. Сумцов В.Г., Петров П.Ю. Стратегічне управління підприємницькою діяльністю: навч. посіб. / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. — Луганськ : СНУ ім. В.Даля, 2004. — 448с.
  65. Таран О.М. Стратегічне управління: Навч. посібник / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2004. — 143с.
  66. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и рсализации. Учебник для вузов /Пер. С англ. под ред. Л.Т.Зайцева, М.И.Соколовой.- М.: Банки и биржи "Юнити", 1998. - 576с.
  67. Уткин Э.А. Риск - менеджмент. -М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Изд-во ЭКМОС, 1998.
  68. Уткин Э.А. Стратегический менеджмент: способы выживания российских банков. -М.: ФЭП, 1986.
  69. Форд Г. Моя жизнь мои достижения/ Пер. с англ- Грайлык,1993.-204с.
  70. Царичко В.Н. Руководителю - о принятии решений - М.: Финансы и статистика, 1991.-236с.
  71. Чепурко В.В. Экономические риски аграрного производства: теория, методы оценки, управление. - Симферополь: Таврия, 2000.
  72. Шелегеда Б.Г., Касьянова Н.В., Берсуцький А.Я. Стратегічне управління потенціалом підприємства / НАН України ; Інститут економіки промисловості; Донецький ун-т економіки та права. — Донецьк : ДонУЕП, 2006. — 219с.
  73. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К., 1999. — 384с.
  74. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник / Київський національний економічний ун- т. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2004. — 700с.
  75. Экономическая стратегия фирмы/ Под ред. Градова А.П.- С.-Петербург: Специальная литература, 1995.
  76. Ястремська О.М. Стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : Вид. ХНЕУ, 2006. — 191с.