Навчально-методичний комплекс дисципліни " аграрна політика" для підготовки фахівців напряму 0502 "Менеджмент" зі спеціальності: 000007 "Адміністративний менеджмент" в аграрних вищих навчальних закладах

Вид материалаДокументы

Содержание


ЗАТВЕРДЖЕНО Департаментом
Аграрна політика
Київ “Аграрна освіта”
Аграрна політика
Київ “Аграрна освіта”
Науково-методичний центр аграрної освіти
Мета вивчення дисципліни
Основними завданнями вивчення дисципліни
Теоретичні заняття
Тема 1.3 Економічні наслідки застосування окремих інструментів регулювання вітчизняного аграрного сектору
Тема 1.5 Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією
Тема 1.6 Інструменти регулювання внутрішнього агропродовольчого ринку за умови існування міжнародної торгівлі
Тема 2.4 Земельна реформа та реформування відносин власності
Тема 2.7 Нормативно-правова база сучасної аграрної політики України
Тема 2.11 Формування інфраструктури аграрного ринку в Україні
Тема 3.3 Аграрна політика країн Центральної та Східної Європи: досвід реформ
Тема 3.4 Аграрна реформа та сучасна аграрна політика Російської Федерації
Розділ 1. Теоретичні засади аграрної політики
Розділ 2. Формування аграрної політики в Україні
Розділ 3. Аграрна політика окремих іноземних країн та блоків
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра державного управління







ЗАТВЕРДЖУЮ”



Декан факультету аграрного менеджменту



_______________ О.А. Ковтун


“____” ________________ 2010 р.



НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

дисципліни


АГРАРНА ПОЛІТИКА”


для підготовки фахівців напряму 0502 “Менеджмент”

зі спеціальності: 8.000007 – “Адміністративний менеджмент”

в аграрних вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації


КИЇВ-2010

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Науково-методичний центр аграрної освіти

^

ЗАТВЕРДЖЕНО

Департаментом


аграрної освіти та науки

Мінагрополітики України

___” __________ 2005 р.


^ АГРАРНА ПОЛІТИКА



ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

(за вибором вищого навчального закладу)

для підготовки спеціалістів і магістрів із спеціальностей

напрямів 0501 “Економіка і підприємництво”, 0502 “Менеджмент”

в аграрних вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації


^

Київ

“Аграрна освіта”


2005

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Науково-методичний центр аграрної освіти

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Департаменту


аграрної освіти та науки

Мінагрополітики України

___” __________ 2005 р.


^

АГРАРНА ПОЛІТИКА



ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

(за вибором вищого навчального закладу)

для підготовки спеціалістів і магістрів із спеціальностей

напрямів 0501 “Економіка і підприємництво”, 0502 “Менеджмент”

в аграрних вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації


^

Київ

“Аграрна освіта”


2005


ББК 65.32-1

А 25

УДК 338.43.02 (073)


Програму підготували: доктор економічних наук, професор
С.М. Кваша, кандидат економічних наук, доцент О.Ф. Лука (Національний аграрний університет); доктор економічних наук, професор П.М. Макаренко (Дніпропетровський державний аграрний університет)



Рецензенти: кандидат економічних наук, професор Г.Є. Мазнєв (Харківський національний технічний університет сільського господарства
імені Петра Василенка); кандидат економічних наук, професор О.В. Ульянченко (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва)


Рекомендовано до видання навчально-методичною комісією науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів із “Економіки і підприємництва, менеджменту” (протокол від 30 травня 2005 року № 14)


Відповідальний за випуск старший науковий співробітник Наукметодцентру Л. Й. Літвінчук


Редактор Л. М. Талюта


© ^ Науково-методичний центр аграрної освіти

Всі права охороняються. Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якій формі без письмової згоди Науково-методичного центру аграрної освіти Мінагрополітики України.

Передмова


Сьогодні сільське господарство, зважаючи на його особливості, є однією з небагатьох галузей економіки як у розвинутих країнах, так і у країнах, що розвиваються, де державне регулювання є найбільш сильним. Майже всі країни світу мають міністерства сільського господарства та проводять свою специфічну аграрну політику. Упродовж десятиліть економісти-аграрники спостерігали за цією політикою та аналізували її. Ці спостереження призвели до важливих висновків щодо переваг і недоліків тих чи інших підходів до аграрної політики і надають фундаментальне розуміння того, де знаходяться реальні можливості і межі аграрної політики у сучасному світі.

Для України як держави, де аграрний сектор є одним з ключових секторів економіки, надзвичайно важливим є існування всебічно науково обґрунтованої, цілеспрямованої, конструктивної аграрної політики, яка б за своєю логікою та принципами не лише відповідала курсу на прискорену ринкову трансформацію економічної системи країни, але й була її провідною ланкою, стимулювальним фактором. Звичайно, формування та реалізація аграрної політики є прерогативою державних органів влади. Разом з тим глибоке розуміння причин та цілей державного втручання в діяльність аграрного сектору, сучасні знання щодо практичних аспектів її здійснення та економічних наслідків застосування окремих інструментів є важливим напрямом підготовки фахівців економічного профілю.

“Аграрна політика” як навчальна дисципліна дає можливість опанувати методичні та методологічні основи розробки та реалізації комплексу заходів щодо підтримки та забезпечення розвитку сільського господарства в системі міжгалузевих зв’язків у національній економіці, а також оцінити з позиції теорії практичні дії державних структур щодо регулювання агропромислового виробництва країни.

У результаті вивчення цієї дисципліни студенти повинні оволодіти базовими знаннями щодо економічної сутності та характеру аграрної політики, інструментів регулювання внутрішнього та зовнішнього ринків агропродовольчої продукції, особливостей та основних напрямів здійснення аграрної політики в Україні та окремих іноземних країнах.

Вивчення навчальної дисципліни “Аграрна політика” сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки фахівців, формуванню у них навичок науково-аналітичного опрацювання проблем аграрного сектору з позиції загальнодержавних інтересів та інтересів сільськогосподарських виробників, дає можливість опанувати теоретичні підходи до розробки та реалізації комплексу заходів щодо регулювання і підтримки аграрного сектору, з іншого – дає підстави осмислити і оцінити практичні дії державних структур на конкретному історичному етапі життя країни.

Формування ринкового середовища в аграрному секторі вимагає підготовки фахівців з широким економічним світоглядом, які могли б оперативно вирішувати основні проблеми агропромислового виробництва на засадах ринкових відносин. Разом з тим у перехідній економіці України зростає роль державного регулювання сільськогосподарського виробництва та агробізнесу загалом, що проявляється в аграрній політиці держави. Саме тому для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі агропромислового комплексу необхідно надати їм повне розуміння аграрної політики, сформувавши сучасні та глибокі знання щодо теоретичних підходів до її формування та практичних аспектів здійснення.

^ Мета вивчення дисципліни – оволодіння теоретичними та методологічними основами формування та реалізації аграрної політики держави, вміннями оцінювати її ефективність та обґрунтовувати вибір тих чи інших заходів державного регулювання.

^ Основними завданнями вивчення дисципліни є:
  • оволодіти базовими знаннями щодо економічної сутності, характеру і головних компонентів аграрної політики;
  • аналізувати ефективність діяльності органів та інститутів аграрної політики, використовуючи різні ринково-політичні інструменти;
  • оцінювати окремі заходи фінансово-кредитної, податкової, цінової політики в аграрному секторі, а також аграрно-соціальній та аграрно-екологічній політиці держави;
  • розуміти особливості формування аграрної політики у країнах із різним рівнем соціально-економічного розвитку, характеризувати аграрну політику окремих країн та блоків.

У результаті вивчення дисципліни повинні знати:
  • економічну сутність, характер і головні компоненти аграрної політики та умови її реалізації;
  • механізми формування національних та світових агропродовольчих ринків, вплив аграрної політики на міжнародну торгівлю та продовольчу безпеку країни;
  • інструменти регулювання ринків агропродовольчої продукції та економічні наслідки їх застосування;
  • основні підходи до оцінювання рівня державної підтримки аграрного сектору;
  • засади аграрно-екологічної, аграрно-соціальної політики, їх сучасні аспекти і проблеми реалізації;
  • основні етапи розвитку аграрної політики в Україні та основні напрями сучасної аграрної політики держави;
  • сучасний стан процесу реформування економічних відносин в АПК України, характерні риси бюджетної, податкової, фінансово-кредитної та цінової політики;
  • особливості формування окремих агропродовольчих ринків в Україні з позиції попиту і пропозиції, інструменти державного регулювання внутрішнього ринку та зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією;
  • особливості формування аграрної політики у країнах з різним рівнем економічного розвитку, основні складові аграрної політики окремих зарубіжних країн.


вміти:
  • формувати мету та систему цілей аграрної політики держави;
  • аналізувати наслідки використання окремих інструментів регулювання внут­рішнього агропродовольчого ринку та зовнішньої торгівлі з точки зору їх впливу на виробників, споживачів та державний бюджет;
  • визначати рівень захисту аграрного сектору із використанням загальноприйнятої світовою спільнотою методології;
  • оцінювати міжнародну конкурентоспроможність вітчизняного сільськогосподарського виробництва;
  • визначати основні показники продовольчої безпеки держави та фактори, що на неї впливають;
  • аналізувати ефективність окремих заходів бюджетної, податкової, фінансово-кредитної та ринкової політики держави;
  • обґрунтовувати пріоритети державної структурної, соціальної та екологічної політики.

Мінімальний навчальний час на вивчення дисципліни складає 81 год. Рекомендований розподіл аудиторного часу, %: лекційні заняття – 50, семінарські заняття – 50.

Підсумковою формою контролю знань та умінь студентів є залік.

^
Теоретичні заняття


Розділ 1. Теоретичні засади аграрної політики


Тема 1.1 Причини державного регулювання аграрного виробництва,

сутність та цілі аграрної політики держави

1.1.1 Особливості сільськогосподарського виробництва, що зумовлюють необхідність державного регулювання галузі.

1.1.2 Основні аргументи на користь та проти державного втручання в аграрне виробництво. Вади ринкового механізму та державного регулювання.

1.1.3 Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сутність та принципи аграрної політики.

1.1.4 Модель процесу формування аграрної політики.

1.1.5 Групи інтересів в аграрній політиці.

1.1.6 Система цілей аграрної політики держави.

Тема 1.2 Теоретичні підходи до аналізу аграрної політики

1.2.1 Наслідки державного втручання в сільськогосподарське виробництво та завдання аналізу аграрної політики держави.

1.2.2 Теоретичні основи аналізу рівня добробуту суспільства. Основні концепції прикладної економічної науки про добробут (welfare economics).

1.2.3 Концепція надлишку виробника (producer surplus) та її використання в аналізі аграрної політики.

1.2.4 Концепція надлишку споживача (consumer surplus) та її використання в аналізі аграрної політики.
^

Тема 1.3 Економічні наслідки застосування окремих інструментів регулювання вітчизняного аграрного сектору


1.3.1 Класифікація інструментів регулювання аграрного виробництва.

1.3.2 Інструменти макроекономічної політики держави та їх вплив на аграрний сектор.

1.3.3 Цінова політика на агропродовольчому ринку: завдання та основні інструменти.

1.3.4 Державний адміністративний контроль за цінами.

1.3.5 Інструменти обмеження пропозиції сільськогосподарської продукції.

1.3.6 Інструменти щодо підвищення попиту на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку.

1.3.7 Регулювання ринків виробничих ресурсів, що використовуються у сільськогос­подарському виробництві.


Тема 1.4 Міжнародна конкурентоспроможність країн та світова торгівля агропродовольчою продукцією

1.4.1 Роль торгівлі у розвитку сільськогосподарського виробництва. Базові теорії міжнародної торгівлі агропродовольчою продукцією.

1.4.2 Основні показники міжнародної конкурентоспроможності країни на світовому агропродовольчому ринку.

1.4.3 Розвиток світової торгівлі агропродовольчою продукцією.
^

Тема 1.5 Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією


1.5.1 Сутність та завдання зовнішньоторговельної політики держави в аграрному секторі.

1.5.2 Основні аргументи на користь протекціонізму у агропродовольчій торгівлі.

1.5.3 Інструменти регулювання імпорту агропродовольчої продукції.

1.5.4 Інструменти регулювання експорту агропродовольчої продукції.

^

Тема 1.6 Інструменти регулювання внутрішнього агропродовольчого ринку за умови існування міжнародної торгівлі


1.6.1 Характеристика політики субсидування виробників та споживачів торгової агро­продовольчої продукції.

1.6.2 Економічні наслідки оподаткування виробників та споживачів.

1.6.3 Різновиди державної цінової політики щодо неторгових товарів.

1.6.4 Комбіноване державне втручання у ринок.