Навчально-методичний комплекс дисципліни " аграрна політика" для підготовки фахівців напряму 0502 "Менеджмент" зі спеціальності: 000007 "Адміністративний менеджмент" в аграрних вищих навчальних закладах

Вид материала

Документы

Содержание Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни “Аграрна політика” Вимоги до написання письмової роботи з дисципліни “Аграрна політика” Форми поточного контролю Для зручності підрахунків засвоєння матеріалу змістових модулів, так же як і складання екзамену чи заліку, оцінюється за 100-бал Таблиця 1. Співвідношення між національними та ECTS оцінками і рейтингом студента Дуже добре

Подобный материал:

• Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 1386.2kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни автоматизована система обліку для підготовки, 2158.27kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " Аналіз І контроль підприємства" для підготовки, 1535.5kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 2321.19kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни „ менеджмент діяльності підприємств на ринку, 1718.41kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " менеджмент персоналу" для підготовки фахівців, 665.58kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Методика викладання у вищій школі" для, 404.69kb.
• Тимчасова програма навчальної дисципліни для підготовки бакалаврів у вищих навчальних, 213.76kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, 447.74kb.

^

Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни “Аграрна політика”

Перелік тем письмових робіт

1. Причини державного втручання у сільськогосподарське виробництво.
   
2. Потреба лобіювання інтересів сільськогосподарських товаровиробників та групи інтересів в аграрній політиці.
   
3. Показники державної підтримки сільськогосподарських товаровироб­ників та рівня захисту внутрішнього агропродовольчого ринку.
   
4. Вплив держави на формування внутрішнього ринку продовольства.
   
5. Суть та показники продовольчої безпеки держави.
   
6. Національні аспекти продовольчої безпеки та проблема самозабез­печеності країни продовольством.
   
7. Міжнародні аспекти продовольчої безпеки та роль ФАО у розв’язанні продо­вольчої проблеми.
   
8. Проблеми якості сільськогосподарської продукції в аграрній політиці держави.
   
9. Проблеми розвитку сільських територій в аграрній політиці держави.
   
10. Екологічні аспекти аграрної політики.
    
11. Суб’єкти аграрної політики України.
    
12. Аграрна політика у програмах основних політичних партій України.
    
13. Особливості державного регулювання ринку зерна в Україні.
    
14. Особливості державного регулювання ринку соняшнику в Україні.
    
15. Особливості державного регулювання ринку цукру в Україні.
    
16. Особливості державного регулювання ринку молока в Україні.
    
17. Особливості державного регулювання ринку м’яса в Україні.
    
18. Державна політика щодо матеріально-технічного забезпечення сільсько­господарського виробництва в Україні.
    
19. Освітнє та наукове забезпечення сільськогосподарського виробництва України.
    
20. Еволюція державної підтримки сільськогосподарського виробництва у Російській Федерації.
    
21. Особливості аграрної політики країн із перехідною економікою (держави СНД).
    
22. Сучасна аграрна політика країн Центральної та Східної Європи.
    
23. Еволюція Спільної аграрної політики Європейського Союзу.
    
24. Сучасна аграрна політика Європейського Союзу.
    
25. Механізм підтримки цін на сільськогосподарську продукцію в ЄС.
    
26. Реформування САП в умовах розширення Європейського Союзу.
    
27. Історія виникнення програм підтримки агропродовольчого сектора у США.
    
28. Державні програми підтримки прибутків фермерів у США.
    
29. Основні програми розширення збуту сільськогосподарської продукції у США.
    
30. Державна підтримка доходів фермерів у Канаді.
    
31. Особливості регулювання ринків сільськогосподарської продукції у Канаді.
    
32. Особливості сучасної аграрної політики Нової Зеландії.
    
33. Особливості сучасної аграрної політики Австралії.
    
34. Особливості державної підтримки розвитку сільського господарства у Аргентині.
    
35. Програми державної підтримки експорту сільськогосподарської продукції у окремих країнах.
    

^

Вимоги до написання письмової роботи з дисципліни “Аграрна політика”

1. Обсяг роботи – не менше 25-30 сторінок комп’ютерного тексту за умови дотримання наступних вимог:

шрифт – Times New Roman, розмір – 14;

міжрядковий інтервал – полуторний;

поля, не більше: ліве – 2,5 см, верхнє та нижнє –2 см, ліве – 1,5 см.

До обсягу роботи не включаються: титульний аркуш, зміст (план), вступ, висновки та перелік використаних літературних джерел.

2. Мінімальна кількість джерел, що мають бути використані при написанні роботи – 5. У окремих випадках (роботи, тематика яких пов’язана із аграрною політикою зарубіжних країн) дозволяється використовувати меншу кількість літературних джерел.

Посилання на використані літературні джерела у тексті роботи є обов’язковим.

3. Список використаних літературних джерел оформляється із дотриманням загальноприйнятих вимог, наприклад:

Галушко В.П., Гвідо Ван Хулєнбрук, Ковтун О.А. та ін. Основи аграрної економіки: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 399 с. (підручник, навчальний посібник, монографія)

Огінський А.М. Управління світовим аграрним виробництвом // Економіка АПК.– 2001. – №1. – С. 105-110. (стаття у науково-фаховому журналі)

Agricultural Policies in OECD Countries. Monitoring and Evaluation 2002. Highlight // ссылка скрыта (Інтернет-джерело)

4. У випадку, якщо дві або більше робіт виявляться тотожними, вони не будуть зараховані.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточний контроль

Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період під час аудиторних занять і перевірки самостійно виконаних студентами завдань, передбачених навчальною програмою з дисципліни.

До основних завдань поточного контролю належать:

• оцінювання поточних результатів самостійної роботи студентів щодо освоєння програмного матеріалу дисципліни;
  
• отримання студентами уявлень про свої здібності, рівень засвоєння навчального матеріалу дисципліни та необхідність внесення оперативних змін у подальшу самостійну роботу;
  
• надання викладачеві можливості впливати на хід самостійної роботи студентів й визначати необхідність і напрями вдосконалення навчального процесу.
  

^

Форми поточного контролю

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та індивідуальних занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є усне опитування по кожній темі дисципліни, розв’язання розрахункових завдань і тестування.


Після вивчення програмного матеріалу в обсязі змістового модуля оцінюється рівень його засвоєння студентом  рейтингова оцінка із змістового модуля.

Змістовий модуль, що оцінюється, може включати теоретичні питання лекційного матеріалу та основні положення практичних, семінарських і лабораторних занять (рівень теоретичних знань, навиків, умінь, виконання експериментальних робіт, захист їх результатів тощо).

Форма контролю засвоєння матеріалу змістового модуля є тестові завдання.

Рейтингова оцінка із змістового модуля заноситься в журнал обліку виконання і здачі лабораторних робіт, домашніх завдань та складання заліків і екзаменів з дисципліни, а також лектором – у рейтингову відомість з дисципліни, що здається в деканат відповідного факультету разом з екзаменаційною відомістю. Усі види контролю проводяться згідно з робочим календарним планом викладання дисципліни.


^ Для зручності підрахунків засвоєння матеріалу змістових модулів, так же як і складання екзамену чи заліку, оцінюється за 100-бальною шкалою згідно з табл. 1.


На рейтинг з навчальної роботи можуть впливати рейтинг з додаткової роботи R _ДР та рейтинг штрафний R _ШТР.

Рейтинг з додаткової роботи R _ДР додається до R _НР і не може перевищувати 10 балів. Він визначається лектором і надається студентам за рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни (доповідь на студентській конференції, здобуття призового місця у ІІ-у етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, виготовлення макетів, наочних посібників тощо).

Рейтинг штрафний R _ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R _НР. Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно, не дотримувалися графіка роботи, пропускали заняття тощо.


^ Таблиця 1. Співвідношення між національними та ECTS оцінками

і рейтингом студента

Оцінка національна	Оцінка ECTS	Процент студентів, які досягають відповідної оцінки в Європейських університетах	Визначення оцінки ECTS	Рейтинг студента, бали
1	2	3	4	5
		10	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	90  100
Добре	В	25	^ ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками	82  89
	С	30	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок	75 – 81
Задовільно	D	25	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків	66  74
	Е	10	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії	60 – 65
Незадовільно	FX	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку)	35  59
	F	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота	01  34

Рейтинг студента з навчальної роботи R _НР визначається за формулою


0,7· (R⁽¹⁾_ЗМ · К⁽¹⁾_ЗМ + ... + R⁽ⁿ⁾_ЗМ · К⁽ⁿ⁾_ЗМ )

R_НР = -------------------------------------------------------- + R_ДР - R_ШТР, (1)

К_ДИС


де R⁽¹⁾_ЗМ, … R⁽ⁿ⁾_ЗМ − рейтингові оцінки із змістових модулів за 100-бальною шкалою;

n − кількість змістових модулів;

К⁽¹⁾_ЗМ, … К⁽ⁿ⁾_ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля;

К_ДИС = К⁽¹⁾_ЗМ + … + К⁽ⁿ⁾_ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі.

Формулу (2) можна спростити, якщо прийняти К⁽¹⁾_ЗМ = …= К⁽ⁿ⁾_ЗМ. Тоді вона буде мати вигляд

0,7· (R⁽¹⁾_ЗМ + ... + R⁽ⁿ⁾_ЗМ )

R_НР = ------------------------------------ + R_ДР - R_ШТР.

n

Рейтинги з навчальної та додаткової роботи і рейтинг штрафний заносяться у рейтингову відомість з дисципліни. Крім того, рейтинг з навчальної роботи заноситься лектором в екзаменаційну відомість (додаток 2) до початку складання екзамену чи заліку.