Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00

Вид материалаДокументы

Содержание


Рисунок 1.9: виробництво текстильної продукції за сегментами у 2004 р.
Рисунок 1.10: виробництво пряжі та ниток текстильних за категоріями у 2004 р.
Рисунок 1.12: виробництво тканин текстильних за видами сировини у 2004 р.
Рисунок 1.13: виробництво виробів з текстилю у 2004 р.
Рисунок 1.14: виробництво виробів з текстилю інших у 2004 р.
Рисунок 1.15: виробництво матеріалів текстильних інших у 2004 р.
Рисунок 1.17: виробництво панчішно-шкарпеткових виробів за типами у 2004 р.
Таблиця 1.2: рейтинг номенклатурних позицій текстильного сектору за внеском у загальний обсяг виробництва продукції
Номенклатурна позиція
Обсяг виробництва за сегментами
Пряжа та нитки текстильні.
Рисунок 1.19: виробництво волокон текстильних у 2003-2004 рр., тонн
Рисунок 1.20: виробництво вовняної пряжі у 2000-2003 рр.
Рисунок 1.22: виробництво пряжі текстильної у 2003-2004 рр., тонн
Рисунок 1.24: виробництво шовкових тканин у 2000-2003 рр.
Рисунок 1.26: виробництво лляних тканин у 2000-2003 рр.
Рисунок 1.28: виробництво тканин текстильних у 2003-2004 рр., тис. кв. м
Вироби з текстилю.
Рисунок 1.29: виробництво білизни постільної у 2000-2003 рр., млн. шт.
Рисунок 1.30: виробництво виробів з текстилю для домашнього господарства у 2003-2004 рр., тис. шт.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

РИСУНОК 1.9: ВИРОБНИЦТВО ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА СЕГМЕНТАМИ У 2004 Р.




Розглянемо внутрішню структуру окремих сегментів.

На рис. 1.10 подається структура сегменту «Пряжа та нитки текстильні» за категоріями товарів; не зазначені категорії не вироблялися.

Структура сегменту «Пряжа та нитки текстильні» за видами сировини, що використовується, подана на рис. 1.11.

На рис 1.12 подана структура сегменту «Тканини текстильні» за категоріями та видами сировини.

РИСУНОК 1.10: ВИРОБНИЦТВО ПРЯЖІ ТА НИТОК ТЕКСТИЛЬНИХ ЗА КАТЕГОРІЯМИ У 2004 Р.




РИСУНОК 1.11: ВИРОБНИЦТВО ПРЯЖІ І НИТОК ЗА ВИДАМИ СИРОВИНИ У 2004 Р.



РИСУНОК 1.12: ВИРОБНИЦТВО ТКАНИН ТЕКСТИЛЬНИХ ЗА ВИДАМИ СИРОВИНИ У 2004 Р.




Внутрішній склад сегменту «Вироби з текстилю» є дуже неоднорідним. До сегменту віднесені дві категорії виробів:
  • «Вироби з текстилю для домашнього господарства» (ковдри та пледи, білизна постільна, столова, туалетна, кухонна, покривала для ліжок легкі); виробництво у 2004 р. 111,3 млн. грн., або 40,5% у сегменті;
  • «Вироби з текстилю інші» (мішки, брезент, намети, матраці надувні, мішки спальні, речі постільні стьобані), виробництво у 2004 р. 163,7 млн. грн., або 59,5% у сегменті.

Структура категорії «Вироби з текстилю для домашнього господарства» подана на рис. 1.13.


РИСУНОК 1.13: ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ З ТЕКСТИЛЮ У 2004 Р.




Структура категорії «Вироби з текстилю інші» подана на рис. 1.14. Оскільки для різних позицій встановлені різні натуральні облікові одиниці, структура розглядається лише у вартісному вимірі.

РИСУНОК 1.14: ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ З ТЕКСТИЛЮ ІНШИХ У 2004 Р.




Структура сегменту «Матеріали текстильні інші» також є складною. До сегменту входять:
  • «Килими та килимові покриття»;
  • «Мотузки, канати, шпагат та сіткове полотно»;
  • «Матеріали неткані текстильні»
  • «Вироби текстильні, що не увійшли до інших угрупувань».

Розглянемо структуру сегменту в цілому (рис. 1.15) та структуру класу «Вироби текстильні, що не увійшли до інших угрупувань» (рис. 1.16).

Всі структури подаються у вартісному вимірі, оскільки натуральні облікові одиниці окремих позицій не співпадають.

РИСУНОК 1.15: ВИРОБНИЦТВО МАТЕРІАЛІВ ТЕКСТИЛЬНИХ ІНШИХ У 2004 Р.



РИСУНОК 1.16: ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ ТЕКСТИЛЬНИХ, ЩО НЕ УВІЙШЛИ ДО ІНШИХ УГРУПУВАНЬ, ЗА КАТЕГОРІЯМИ ТА ПІД КАТЕГОРІЯМИ У 2004 Р.




По товарному сегменту «Полотна трикотажні машинного чи ручного в’язання» за 2004 р. виготовлено 6,3 тис. тонн трикотажних полотен на суму 59,0 млн. грн. Товарний сегмент «Вироби трикотажні» поділяється на два класи:
  1. «Вироби панчішно-шкарпеткові машинного чи ручного в’язання»; виробництво у 2004 р. 86,7 млн. грн., або 83,0% у сегменті;
  2. «Пуловери та аналогічні вироби»; виробництво у 2004 р. 17,7 млн. грн., або 17,0% у сегменті.

Внутрішня структура класів подана на рис. 1.17-1.18 (у натуральному та у вартісному вимірі).

В табл. 1.2. подані перші 15 позицій рейтингу товарних груп текстильного сектору в порядку зменшення частки сектора у вартісному вимірі.

Решта позицій забезпечують 2% та менше кожна. За даними табл. 1.2 можна зробити висновок, що текстильний сектор промисловості України орієнтований переважно не на споживчий, а на діловий (промисловий) сегмент ринку.

РИСУНОК 1.17: ВИРОБНИЦТВО ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ ЗА ТИПАМИ У 2004 Р.



РИСУНОК 1.18: ВИПУСК СВЕТРІВ, ДЖЕМПЕРІВ, ПУЛОВЕРІВ ЗА ТИПАМИ У 2004 Р.




ТАБЛИЦЯ 1.2: РЕЙТИНГ НОМЕНКЛАТУРНИХ ПОЗИЦІЙ ТЕКСТИЛЬНОГО СЕКТОРУ ЗА ВНЕСКОМ У ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ



Номенклатурна позиція

Частка випуску у вартісному вимірі, %

Кумулятивна частка, %

1

Тканини вовняні

11,4

11,4

2

Брезент

7,8

19,2

3

Килими та килимові покриття

7,7

26,9

4

Тканина кордна для шин

7,6

34,5

5

Білизна постільна

7,0

41,5

6

Тканини бавовняні

5,9

47,4

7

Мішки та пакети поліетиленові ткані

5,8

53,2

8

Пряжа бавовняна

5,5

58,7

9

Полотна трикотажні

5,2

63,9

10

Тканини з волокон хімічних

4,8

68,7

11

Шкарпетки

4,5

73,2

12

Матеріали неткані

4,4

77,6

13

Колготки

2,8

80,4

14

Вата та вироби з неї

2,5

82,9

15

Тканини спеціальні

2,2

85,1


ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА ЗА СЕГМЕНТАМИ ЗА 2000-2004 РОКИ

Аналіз динаміки обсягів виробництва текстильного сектору являє собою досить складне завдання у зв’язку з тим, що у 2004 р. Державним комітетом статистики України було змінено методичний підхід до статистичного обліку обсягів виробництва. Інформація щодо виробництва продукції до 2003 р. надана за Номенклатурою згідно із Загальнодержавним класифікатором продукції (ЗКП), у 2004 р. – за новою

Номенклатурою продукції промисловості (НПП), розробленою на базі Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП), яка гармонізована з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та міжнародними класифікаціями продукції. У зв’язку з принциповою відмінністю між НПП та Номенклатурою, яка діяла до 2004 р. (відповідно до ЗКП), позиції номенклатури розрізняються за наповненням.

Держаним комітетом статистики України надана довідкова інформація про обсяги виробництва товарів у 2003 році за Номенклатурою 2004 р. (НПП), проте лише у натуральному вимірі. Отже, визначити порівняні обсяги виробництва за товарними сегментами текстильного сектору не є можливим. Тому аналіз динаміки виробництва здійснено по окремих номенклатурних позиціях за період 2000-2003 рр. та окремо – за 2003-2004 рр.

Показники приросту обсягів виробництва (у відсотках) розраховані на підставі неокруглених даних Держкомстату (тонн, тис. кв. м тощо). Показники обсягів виробництва на більшості діаграм округлені з метою полегшення їх сприйняття (тис. тонн, млн. кв. м тощо). Тому в деяких випадках можливі незначні розбіжності при порівнянні даних.

Пряжа та нитки текстильні. До 2004 року волокна текстильні не були віднесені до виробів текстильної промисловості. Порівняння обсягів випуску волокон за видами у 2003-2004 рр. подане на рис. 1.19.

Випуск волокон вовняних зріс на 5,7%, волокон лляних – на 71,7%, волокон рослинних інших – зменшився на 4,7%. В цілому випуск всіх видів волокон зріс на 50,0%.


РИСУНОК 1.19: ВИРОБНИЦТВО ВОЛОКОН ТЕКСТИЛЬНИХ У 2003-2004 РР., ТОНН




Динаміка випуску вовняної пряжі у 2000-2003 рр. представлена на рис. 1.20. В цілому, за цей період виробництво у натуральному вимірі скорочувалося; зростання виробництва у вартісному вимірі пояснюється зростанням цін.

На рис. 1.21 поданий випуск лляної пряжі у 2000-2003 рр., на рис. 1.22 – випуск бавовняної пряжі; тенденції ті ж, що й для вовняної.

РИСУНОК 1.20: ВИРОБНИЦТВО ВОВНЯНОЇ ПРЯЖІ У 2000-2003 РР.




РИСУНОК 1.21: ВИРОБНИЦТВО БАВОВНЯНОЇ ПРЯЖІ У 2000-2003 РР.




Протягом всього досліджуваного періоду бавовняна пряжа займала провідні позиції в структурі випуску; на другому місці – пряжа вовняна й на третьому – лляна. Шовкова пряжа не вироблялася.

У 2004 році обсяги виробництва всіх видів пряжі в натуральному вимірянні суттєво збільшилися. Так, приріст виробництва вовняної пряжі склав 13,9%, виробництво лляної збільшилося у 11,07 разів, бавовняної – на 29,8%. Порівняння обсягів виробництва пряжі різних видів у 2003 та 2004 рр. подане на рис. 1.22.

На рис. 1.23 представлена динаміка виробництва пряжі текстильної з хімічних волокон у 2000-2003 рр.

У 2004 році загальний обсяг виробництва пряжі та ниток зі штучних та синтетичних волокон порівняно з 2003 р. зріс від 1,196 тис. тонн до 2,173 тис. тонн, тобто на 81,7%.

Структура асортименту пряжі у 2000-2004 рр. поступово змінювалася: скорочувалася частка вовняної пряжі і зростала – лляної та з хімічних волокон. Провідною асортиментною позицією протягом всього періоду залишалася бавовняна пряжа.

РИСУНОК 1.22: ВИРОБНИЦТВО ПРЯЖІ ТЕКСТИЛЬНОЇ У 2003-2004 РР., ТОНН




РИСУНОК 1.23: ВИРОБНИЦТВО ШТАПЕЛЬНОЇ ПРЯЖІ З ХІМІЧНИХ ВОЛОКОН У 2000-2003 РР.




Тканини текстильні. Динаміка виробництва чотирьох провідних видів тканин – шовкових, вовняних, лляних та бавовняних – у 2000-2003 рр. подається на рис. 1.24-1.27.

Протягом цього періоду шовкові тканини не диференціювалися на натуральні та з волокон хімічних. За діючою на цей період номенклатурою, не виділялися також тканини з джуту, інших рослинних волокон та спеціальні тканини (ворсові, махрові, маркізет).

Протягом 2000-2003 років, виробництво шовкових тканин зростало як в натуральному (крім 2002 р.), так і у вартісному вимірянні, насамперед завдяки тканинам з штучних та синтетичних волокон. Виробництво вовняних тканин зменшувалося у натуральному вимірянні, але зростало (крім 2003 р.) у вартісному.

Щодо лляних тканин, то у 2001 р. їх було виготовлено на 65,5% більше, ніж у 2000 р., проте далі обсяги виробництва почали скорочуватися, причому як у натуральному, так і у вартісному вимірі. Випуск бавовняних тканин зростав у 2000-2002 роках і дещо скоротився у 2003.

Щодо структури асортименту тканин, то протягом всього періоду найбільше вироблялося бавовняних тканин у натуральному та вовняних – у вартісному вимірі.

РИСУНОК 1.24: ВИРОБНИЦТВО ШОВКОВИХ ТКАНИН У 2000-2003 РР.



РИСУНОК 1.25: ВИРОБНИЦТВО ВОВНЯНИХ ТКАНИН У 2000-2003 РР.



РИСУНОК 1.26: ВИРОБНИЦТВО ЛЛЯНИХ ТКАНИН У 2000-2003 РР.



РИСУНОК 1.27: ВИРОБНИЦТВО БАВОВНЯНИХ ТКАНИН У 2000-2003 РР.




На рис. 1.28 подані зміни обсягів виробництва основних видів тканин у 2004 р. порівняно з 2003 р. Замість шовкових тканин розглядаються тканини з волокон хімічних; таким чином забезпечується більша порівнянність з даними, що наводилися вище; включені також тканини спеціальні.

Практично по всіх номенклатурних позиціях тканин у 2004 р. спостерігалося зростання виробництва. Так, порівняно з 2003 р. виробництво тканин з волокон хімічних зросло на 27,1%, вовняних – на 61,0%, лляних у 18,9 рази, бавовняних на 30,9%, спеціальних (ворсових, махрових, маркізету) на 4,8%. В той же час, суттєво скоротилося виробництво тканин з натурального шовку (з 23,2 тис. кв. м. до 1,9 тис. кв. м., тобто в 12,2 рази), насамперед у зв’язку зі складнощами у забезпеченні сировиною. В 2003 році тканини з джуту не вироблялися, у 2004 обсяг виробництва склав 0,317 млн. кв. м. Оскільки обсяги виробництва тканин з натурального шовку та джуту дуже малі порівняно з іншими, на рис. 1.28 ці тканини не наведені.

Провідні позиції в структурі асортименту тканин текстильних в 2003-2004 рр. займали бавовняні тканини та тканини з волокон хімічних.

РИСУНОК 1.28: ВИРОБНИЦТВО ТКАНИН ТЕКСТИЛЬНИХ У 2003-2004 РР., ТИС. КВ. М







Вироби з текстилю. Сегмент виробів з текстилю складається з двох категорій: «Вироби з текстилю для домашнього господарства» та «Вироби з текстилю інші». За номенклатурою, яка діяла до 2003 р., практично всі позиції цих категорій не були віднесені до виробів текстильної промисловості. Є можливість проаналізувати дані лише по окремих позиціях.

Так, на рис. 1.29 подана динаміка виробництва у 2000-2003 рр. білизни постільної – провідної номенклатурної позиції категорії «Вироби з текстилю для домашнього господарства», яка забезпечує близько 80% загального обсягу виробництва за категорією. Обсяги виробництва білизни постільної в досліджуваному періоді неухильно зростали.

РИСУНОК 1.29: ВИРОБНИЦТВО БІЛИЗНИ ПОСТІЛЬНОЇ У 2000-2003 РР., МЛН. ШТ.




На рис. 1.30 порівнюються обсяги виробництва окремих позицій категорії «Вироби з текстилю для домашнього господарства» у 2003-2004 рр. У 2004 р. спостерігається суттєве зростання по всіх позиціях, крім покривал; найвищі темпи зареєстровані для білизни столової (у 2,6 рази), білизни туалетної та кухонної (на 38,6%).

РИСУНОК 1.30: ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ З ТЕКСТИЛЮ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ГОСПОДАРСТВА У 2003-2004 РР., ТИС. ШТ.







Аналіз зміни обсягів виробництва у 2003-2004 рр. за категорією «Вироби з текстилю інші» представлений на рис. 1.31.

Виробництво мішків та пакетів пакувальних у 2004 р. зросло порівняно з 2003 р. на 62,7%, брезенту, навісів та тентів – у 3,8 рази. Зауважимо, що 99% виробництва за підкатегорією «Мішки та пакети пакувальні» забезпечують мішки з поліетиленової стрічки ткані, а 99% виробництва за підкатегорією «Брезент, навіси та тенти» – власне брезент. Виробництво мішків спальних, речей постільних скоротилося на 3,6%.

Провідні позиції в структурі асортименту виробів з текстилю у 2000-2004 рр. займали брезент, білизна постільна, мішки та пакети поліетиленові ткані, причому частка цих позицій неухильно зростала.

РИС. 1.31. ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ З ТЕКСТИЛЮ ІНШИХ У 2003-2004 Р., ТИС. ТОН




Матеріали текстильні інші. Цей товарний сегмент об’єднує такі класи, як «Килими та килимові покриття», «Мотузки, канати, шпагат та сіткове полотно», «Матеріали неткані» та «Вироби текстильні інші».

Динаміка виробництва килимів та килимових покриттів протягом 2000-2003 рр. подана на рис. 1.32. У 2000-2002 рр. виробництво зменшувалося і у натуральному, і у вартісному вимірі; у 2003 році відбулося незначне зростання кількості виробів (на 7,7%) і стрімке зростання вартості (в 2,45 рази). Ця ж тенденція збереглася й у 2004 р.: випуск у млн. кв. м зріс ще на 22,2%, а вартість – на 49,0% (див. нижче, рис. 1.36).

На рис. 1.33 подається динаміка обсягів випуску товарів класу «Мотузки, канати, шпагат та сіткове полотно». Протягом 2000-2003 рр. обсяг виробництва у натуральному вимірі залишався практично стабільним, у вартісному – дещо зростав, особливо у 2003 р.

Динаміка випуску товарів класу «Матеріали неткані» у 2000-2003 рр. відома лише у натуральному вимірі – у погонних метрах (рис. 1.34).

Випуск нетканих матеріалів стабільно зростав; ця ж тенденція збереглася й у 2004 р., коли обсяг виробництва збільшився ще на 29,9% у натуральному вимірі (за цей період – в млн. кв. м, див. нижче рис. 1.36).

Щодо класу «Вироби текстильні, що не увійшли до інших угрупувань» (тюль, повсть та фетр, вата, нитки гумові та металізовані, тканини кордні та просочені), то за період 2000-2003 рр. відома інформація лише щодо тюлегардинних виробів (рис. 1.35).

Виробництво тюлі – товару, призначеного значною мірою для кінцевих споживачів – протягом досліджуваного періоду скорочувалося, і у 2004 р. скоротилося ще на 34,2% (див. нижче, рис. 1.37).

Є всі підстави вважати, що у 2000-2003 рр. всередині досліджуваного класу зростало в першу чергу виробництво тканин кордних для шин та тканин просочених та покритих, тобто виробів технічного призначення.


РИСУНОК 1.32: ВИРОБНИЦТВО КИЛИМІВ ТА КИЛИМОВИХ ПОКРИТТІВ У 2000-2003 РР.



РИСУНОК 1.33: ВИРОБНИЦТВО МОТУЗОК, КАНАТІВ, ШПАГАТУ ТА СІТКОВОГО ПОЛОТНА У 2000-2003 РР.




РИСУНОК 1.34. ВИРОБНИЦТВО МАТЕРІАЛІВ НЕТКАНИХ У 2000-2003 РР., МЛН. ПОГ. М



РИСУНОК 1.35: ВИРОБНИЦТВО ТЮЛЕГАРДИННИХ ВИРОБІВ У 2000-2003 РР.




На рис. 1.36 подається порівняння обсягів виробництва товарів групи «Матеріали текстильні інші» у 2003-2004 рр. (за першими трьома класами). Четвертий клас розглядається окремо (рис. 1.37), оскільки товари, що входять до нього, вимірюються у різних облікових одиницях і не можуть бути зведені разом.

Довідково: перші три класи забезпечують 53,2% загальної вартості товарів групи, а саме: килими – 29,4%, мотузки, канати, шпагат та сітки – 6,9%, матеріали неткані – 16,9%. Четвертий клас забезпечує 46,8% загальної вартості, причому в першу чергу за рахунок тканин кордних для шин (62% всередині класу), вати та виробів з неї (20%) й тканин просочених та покритих (12%). Разом три згадані позиції забезпечують 94% випуску класу.

Виробництво товарів всіх класів, представлених на рис. 1.36, у 2004 році збільшилося: килимів та килимових покриттів – на 22,2%, мотузок, канатів, шпагату та сіток – на 22,2%, матеріалів нетканих – на 29,9%.

Що стосується виробництва товарів класу «Вироби з текстилю, що не увійшли до інших угрупувань» по окремих підкатегоріях, то найбільш помітне зростання зареєстроване для тканин просочених та покритих (49,9%),

повсті та фетру (33,6%), вати та виробів з неї (24,3%), а також тканин кордних для шин (12,8%). Виробництво тюлі й ниток та корду гумових помітно скоротилося.

Провідні позиції у групі «Матеріали текстильні інші» належать тканинам кордним для шин, матеріалам нетканим, ваті та виробам з неї, причому частка цих позицій з часом зростає. У вартісному вимірі найбільший внесок забезпечують килими та килимові вироби; їх випуск теж збільшується, проте в натуральному вимірі становить майже втричі менше, ніж тканин кордних для шин.

РИСУНОК 1.36: ВИРОБНИЦТВО ОКРЕМИХ КЛАСІВ МАТЕРІАЛІВ ТЕКСТИЛЬНИХ ІНШИХ У 2003-2004 РР. (КИЛИМИ ТА МАТЕРІАЛИ НЕТКАНІ – ТИС. КВ. М, МОТУЗКИ – ТОНН)



РИСУНОК 1.37: ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ З ТЕКСТИЛЮ, ЩО НЕ УВІЙШЛИ ДО ІНШИХ УГРУПУВАНЬ, У 2003-2004 РР. (ТЮЛЬ ТА ТКАНИНА КОРДНА ДЛЯ ШИН – ТИС. КВ. М, РЕШТА – ТОНН)







Полотна трикотажні. Динаміка виробництва полотен трикотажних протягом 2000-2003 рр. подана на рис. 1.38. Випуск зростав в натуральному і у вартісному вимірі. В 2004 р. склад номенклатури даної групи змінився; випуск зріс з 5,283 тис. тонн у 2003 р. до 6,259 тис. тонн у 2004 р. (на 18,5%).

РИСУНОК 1.38: ВИРОБНИЦТВО ПОЛОТЕН ТРИКОТАЖНИХ У 2000-2003 РР.



Вироби трикотажні. Остання товарна група «Вироби трикотажні» – об’єднує два класи: «Вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного в’язання» та «Пуловери та аналогічні вироби». Динаміка випуску по цих класах подається відповідно на рис. 1.39 та 1.40.

РИСУНОК 1.39: ВИРОБНИЦТВО ПАНЧІШНО-ШКАРПЕТКОВИХ ВИРОБІВ У 2000-2003 РР.



РИСУНОК 1.40: ВИРОБНИЦТВО ВЕРХНЬОГО ТРИКОТАЖУ У 2000-2003 РР.




При зростанні обсягів випуску панчішно-шкарпеткових виробів у натуральному вимірі вартість виробів зменшується. Щодо верхнього трикотажу зростає і кількість, і вартість виробів.

У 2004 р. порівняно з 2003 р. випуск панчішно-шкарпеткових виробів зріс ще на 18,7% (насамперед за рахунок шкарпеток; випуск колготок у цьому періоді дещо знизився). Випуск верхнього трикотажу (светрів, джемперів, пуловерів, жилетів та виробів аналогічних машинного чи ручного в’язання), навпаки, скоротився з 6,324 млн. шт. до 5,009 млн. шт., тобто на 20,8%. Це ще раз підтверджує загальну тенденцію, що спостерігається у текстильній промисловості України: скорочення випуску виробів споживчої орієнтації та зростання – промислової орієнтації.

Проведене дослідження обсягів виробництва за провідними сегментами ринку текстильної продукції України дозволяє зробити наступні висновки.

В цілому на протязі 2003-2004 років обсяги виробництва текстильної продукції зростали. Найбільш вдалим виявився 2004 р., коли приріст фізичних обсягів продукції підгалузі склав 14,3% (на жаль, зберегти цю тенденцію у 2005 р. не вдалося).

Внутрішня структура продукції підгалузі протягом періоду дослідження суттєво змінилася. Зростання відбувалося насамперед за такими товарними позиціями, як волокна лляні, тканини бавовняні та з штучних та синтетичних волокон, білизна постільна, мішки та пакети пакувальні, брезент, матеріали неткані, тканина кордна для шин, вата та вироби з неї. Навпаки, скорочувалося виробництво вовняної пряжі, вовняних та лляних тканин, тканин з натурального шовку, покривал для ліжок, мішків спальних, речей постільних, килимів, тюлегардинних виробів та верхнього трикотажу.

Є підстави стверджувати, що замість орієнтації на випуск високоякісної продукції споживчого призначення, здатної привертати увагу покупців на внутрішньому й світовому ринках, підгалузь все більше концентрується на виготовленні суто технічної продукції, що потребує мінімальної якості вихідної сировини, мінімальної творчості в процесі розробки та мінімальних витрат праці. До того ж, ця продукція призначена переважно для експорту. Цю тезу підтверджують подальші дослідження (підрозділ «Обсяг та структура експорту сектора за 2000-2004 рр.»)

Далі подаються результати аналізу обсягів реалізації продукції текстильного сектору за сегментами за 2000-2004 рр.

ОБСЯГ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗА СЕГМЕНТАМИ ЗА 2000-2005 РР.

Обсяг реалізації продукції промисловості визначається за ціною продажу відвантаженої за межі підприємства готової продукції, що зазначена в оформлених як підстава для розрахунку з покупцями документах, за виключенням непрямих податків. Продукція вважається реалізованою на момент оформлення документів незалежно від надходження платежів за неї. На відміну від обсягу виробництва, реалізована продукція не враховує частину продукції, що призначена для задоволення внутрішніх потреб виробника. Розходження між виробленою та реалізованою продукцією у текстильному секторі є найпомітнішим, порівняно з іншими сферами легкої промисловості, тому що значна частка продукції (волокна, пряжа, тканини) може підлягати подальшій обробці виробником. Дані

щодо обсягів реалізації сформовані по видах економічної діяльності підприємств сектору (відповідно до КВЕД). У зв’язку з тим, що підприємства-виробники текстильної продукції можуть здійснювати не один, а декілька видів діяльності різного характеру, облік обсягів реалізації ведеться двома способами: по підприємствах, для яких цей вид діяльності є основним, та по підприємствах, які взагалі займалися цим видом діяльності. При цьому під основним видом діяльності розуміють вид економічної діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у додану вартість.

На рис. 1.41 подана динаміка розподілу обсягу реалізації текстильної продукції за основними сегментами – видами економічної діяльності для підприємств, для яких цей вид діяльності є основним.

РИСУНОК 1.41: ОБСЯГ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПО ОСНОВНИХ СЕГМЕНТАХ У 2000-2005 РР., МЛН. ГРН. (ОСНОВНИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ)



В цілому, обсяг реалізації текстильної продукції протягом досліджуваного періоду зростав. Найбільші темпи зростання характерні для таких сегментів як «Виробництво виробів з текстилю» (середньорічний приріст 26,9%) та «Виробництво трикотажних і в’язаних тканин» (20,1%). Єдиним сегментом, де відбулося скорочувався обсягу реалізації, був сегмент «Оброблення тканин»  (-54,1% ).

У 2005 р. рейтинг сегментів за внеском у обсяг реалізації сектору був таким:
  • вироби з текстилю - 284,9 млн. грн. (23,3%)
  • матеріали текстильні інші - 267,5 млн. грн. (21,9%)
  • прядіння волокна - 259,0 млн. грн. (21,2%)
  • вироби з трикотажних і в’язаних тканин - 174,9 млн. грн. (14,3%)
  • ткацьке виробництво - 172,5 млн. грн. (14,1%)
  • трикотажні і в’язані тканини - 58,1 млн. грн. (4,8%).
  • оброблення тканини - 4,4 млн. грн. (0,4%).

Виготовленням текстильної продукції займаються не лише ті підприємства, для яких цей вид діяльності є основним. Динаміка розподілу обсягу реалізації текстильної продукції по основних сегментах для всіх виробників, що працювали у галузі, подана на рис. 1.42.


РИСУНОК 1.42: ОБСЯГ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПО ОСНОВНИХ СЕГМЕНТАХ У 2000-2005 РР., МЛН. ГРН. (ВСІ ВИРОБНИКИ)




Розглянемо зміни обсягу реалізації всередині сегментів протягом досліджуваного періоду.

Прядіння волокна. Динаміка обсягу реалізації продукції у сфері підготовки та прядіння різних видів пряжі та ниток подано на рис. 1.43. Тут представлений обсяг реалізації підприємств для яких прядіння волокна є основним видом діяльності.

У 2000 р. більше половини обсягу реалізації забезпечувалося підготовкою та перемотуванням шовкових, а також штучних та синтетичних волокон. Проте у 2001 р. помітно скоротилася реалізація шовкових волокон, і структура реалізації дещо змінилася.

У досліджуваному періоді найвищі середньорічні темпи зростання обсягу реалізації були характерні для камвольної пряжі (47,9,%), лляної пряжі (31,8%) та бавовняної пряжі (13,1%). Натомість, значно скоротився обсяг реалізації шовкових, а також штучних та синтетичних волокон (в середньому на -49,1%) та дещо повільніше скорочувався обсяг реалізації вовняної кардної пряжі (–3,4%). У 2002 р. повністю припинилася реалізація ниток для шиття і поновилася лише у незначних кількостях у 2005 році.

Таким чином, на кінець 2005 р. структура реалізації волокон, пряжі та ниток мала таку структуру:
  • камвольна вовна - 146,2 млн. грн. (56,5%)
  • бавовняна пряжа - 74,1 млн. грн. (28,6%)
  • лляна пряжа - 23,8 млн. грн. (6,6%)
  • вовняна кардна пряжа - 9,2 млн. грн. (3,5%)
  • шовкові, штучні та синтетичні волокна - 4,5 млн. грн. (1,7%)
  • пряжа з інших текстильних волокон - 1,0 млн. грн. (0,4%).
  • нитки для шиття – 0,2 млн. грн. (0,1%).

На рис. 1.44 подається динаміка реалізації продукції у сфері підготовки та прядіння різних видів пряжі та ниток всіма підприємствами галузі.

Лідерам за обсягом реалізації залишається сегмент камвольної вовняної та бавовняної пряжі.