Вах європейського вибору матеріали IIІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27 вересня 2009 р. Сімферополь Алушта isbn 978-066-2364-01-9

Вид материалаДокументы

Содержание


Joonghae Suh
Інформаційно методичні аспекти розвитку енергетичного комплексу в системі галузей і регіонів
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Joonghae Suh, Derek H. C. Chen Korea As a Knowledge Economy: Evolutionary Process and Lessons Learned [Текст]. -Washington: World Bank Publications, 2007 - 237 pages - ISBN 978-0821372012

  • South Korea. Country analisys report. [Електронний ресурс] – Електрон. текстові дані (1,6 Мбайт). – Режим доступу: .



    Чернявський Микола Олександрович

    Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника,

    м. Івано-Франківськ


    ІНФОРМАЦІЙНО МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ В СИСТЕМІ ГАЛУЗЕЙ І РЕГІОНІВ


    Підвищення економічної самостійності регіонів і їх господарюючих суб'єктів в умовах ринкової форми організації господарювання спричиняє за собою багатократне зростання ризиків і скорочення доступності бюджетних джерел фінансування. Це, у свою чергу, приводить до виникнення дисбалансів у використанні сировинних і енергетичних ресурсів, підвищує нестійкість розвитку економіки регіонів, викликає загрозу їх енергетичному життєзабезпеченню. Складність регіональних соціально-економічних систем, тісний взаємозв'язок енергетичного сектора з іншими галузями, новизна задач, які є актуальними в умовах реформування економіки, вимагають створення адекватного науково-методичного і програмно-інформаційного інструментарію підтримки управлінських рішень по управлінню ресурсами регіону, забезпеченню стійкого його розвитку і енергетичній безпеці. Ядром цього інструментарію може служити міжгалузева міжрегіональна модель, що описує матеріальні, фінансові і енергетичні міжгалузеві баланси регіонів, в яких можуть бути враховані ефекти взаємодії енергетичного сектора з економікою того або іншого регіону.

    Як аналітична, модель повинна виявляти:
    • міру взаємозалежності між суб'єктами системи;
    • значення управляючих параметрів (коефіцієнтів міжрегіональних обмінів, параметрів бюджетної політики, ступеня використання галузевих і регіональних ресурсів), які забезпечують такий стан економічної системи, при якому досягається стійкість всієї системи без утиску інтересів її суб'єктів.

    Як управлінська, модель повинна вирішувати задачу планування: при знайдених в ході аналізу управляючих параметрах, що гарантують можливість досягнення стану стійкості, знаходження значення конкретних характеристик стану системи (обсяги виробництва, поставки на експорт і між регіонами, інтенсивності імпортних надходжень), які безпосередньо реалізують попадання даної економічної системи в область стійкого функціонування.

    Практична реалізація задачі планування припускає:
    • раціоналізацію системи матеріальних, фінансових і енергетичних потоків регіонів, а також матеріальних і інших потоків між останніми;
    • економічний аналіз і інтерпретацію результатів обчислень, вироблення управлінських рекомендацій на їх основі.

    Одним з головних аспектів стійкості системи є її структурний аспект, що включає можливість загрози інтересам якого-небудь її суб'єкта. Щоб уникнути цього використовуються методи знаходження стійких рішень. При реалізації моделі передбачається введення для кожного суб'єкта функції-індикатора, який задовільняє відповідні умови і відображає неузгодження між метою суб'єкта і його поточним станом. Суб'єкт системи здійснює управління відповідно до своєї функції-індикатора шляхом зміни стану залежно від величини цієї функції, яка стає мінімальною при завершенні процесу.

    Таким чином змістовна постановка задачі планування в загальному вигляді полягає в наступному. Метою функціонування і розвитку галузей в кожному регіоні є досягнення ними за деякий плановий проміжок часу певних рівнів виробництва кінцевої продукції. Результатом розвязання задачі є індикативний план валових випусків продукції галузей в регіонах і міжрегіональних поставок товарів, стійкій (зрівноважний за інтересах) в тому значенні, що повинен забезпечувати отримання кожною галуззю в кожному регіоні цільових значень кінцевих продуктів (фіксацію їх в деяких проміжках). Засобами регіонального управління (на рівні адміністрацій і регіональних асоціацій) для досягнення зрівноважного стану можуть бути: державні закупівлі продукції, регіональна соціальна і податкова політика, рекомендації і стимулювання певних напрямів ресурсозберігання.

    Зменшення податкових відрахувань по галузях частково сприяє досягненню ними стани стійкого розвитку — в цьому випадку з'являється більше можливостей для отримання цільових значень кінцевих продуктів і фінансової ефективності. В той же час ця політика не відповідає соціальним критеріям. Крім того, вона створює загрозу стійкому розвитку - зменшення податкової бази позначається на кінцевому споживанні і кількості матеріальних і фінансових коштів для структурних перетворень (зокрема, у області енергозбереження). Ця суперечність може бути усунена через введення умови балансу кінцевого споживання і доходів населення, зокрема одержаних перерозподілом податкових надходжень (див. блок міжгалузевого фінансового балансу).


    ISBN 978-066-2364-01-9


    Наукове видання


    Російською та українською мовами


    Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору


    Матеріали ІІІ міжнародної

    науково-практичної

    конференції

    25-27 вересня 2009 р.


    Здане в набір 20 вересня 2009 р.

    Підписано до друку 25 вересня 2009 р.

    Формат 60х90/16.

    Папір офсетний. Друк різограф. Умовн. друк. аркушів 9,3

    Тираж 300 екз.


    Надруковано ПП Трофимова (ВіТроПринт)

    Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників та розповсюджувачів видавничої продукції ДК №3404 від 25.02.2009 р.