Geum.ru

Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007

Вид материалаДиплом

Содержание


ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК АПОПТОЗУ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ТА ІМУНОДЕФІЦИТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ C Вірстюк Н.Г.
ВОЗМОЖНОСТЬ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ АКТИВНОСТИ ФЕРМЕНТОВ-АНТИОКСИДАНТОВ В УСЛОВИЯХ ТОКСИЧЕСКОГО ЛЕКАРСТВЕННОГО ГЕПАТИТА Внук
Подобный материал:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   150

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК АПОПТОЗУ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ТА ІМУНОДЕФІЦИТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ C

Вірстюк Н.Г.

Івано-Франківський державний медичний університет


Метою роботи було вивчення впливу апоптозу лімфоцитів периферичної крові на розвиток імунодефіциту у хворих на хронічний гепатит С (ХГС).

Об'єкт і методи дослідження. Обстежено 33 хворих на ХГС, 19 чоловіків, 14 жінок віком (46,57,1) років; тривалість захворювання складала (4,592,47) років. ХГС діагностували за наявністю у крові антиHCV до вірусних антигенів: corе, неструктурних компонентів NS3, NS4 і NS5 та HCV-РНК. В групу дослідження не включали хворих, в яких виявлені серологічні маркери гепатиту B і D, зловживання алкоголем. Контролем були 10 практично здорових донорів.

Активність апоптозу лімфоцитів периферичної крові оцінювали за експресією Fas/APO-1 (CD95). Вміст субпопуляцій CD95+-лімфоцитів; CD3+-загальних лімфоцитів, CD4+-Т-лімфоцитів-хелперів (Тh), CD8+-Т-лімфоцитів-супресорів (Тs), CD19+-В-лімфоцитів визначали за допомогою FITC-кон’югованих моноклональних антитіл фірми “Caltag laboratories” (США) імунофлюоресцентним методом. Попередньо виділяли лімфоцити з свіжої гепаринізованої периферичної крові в градієнті густини фікол (Uppsala, Швеція)-верографіну (Spofa, Чехія). Розраховували імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+ (Тh/Тs).

Результати дослідження. При вивченні трансмембранного глікопротеїну Fas/APO-1 (CD95) виявлено збільшення його експресії на лімфоцитах периферичної крові у 28 (84,8%) із 33 обстежених хворих; в середньому вона складала (7,400,24)% порівняно з (1,560,23)% (p<0,05) в контролі. Збільшення експресії Fas/APO-1(CD95) на лімфоцитах периферичної крові супроводжувалось зменшенням субпопуляції CD3+- та особливо CD4+Т-лімфоцитів у крові (r = -0,42; -0,69 відповідно; p<0,05). У хворих на ХГС виявлено виражену Т-лімфопенію, яка супроводжувалась істотним зменшенням кількості CD4+-лімфоцитів (р<0,05) при помірно збільшеній кількості CD8+-лімфоцитів (р<0,05), в результаті чого імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+ (Тх/Тс) в цих хворих був значно зниженим (р<0,05).

Висновки. 1. У хворих на ХГС виявлено збільшення експресії Fas/APO-1(CD95) на лімфоцитах периферичної крові, що вказує на інтенсифікацію процесу їх апоптозу. 2. Збільшення експресії Fas/APO-1(CD95) на лімфоцитах периферичної крові супроводжується зменшенням субпопуляції CD3+- та CD4+Т-лімфоцитів у крові і величини імунорегуляторного індексу, що засвідчує роль апоптозу лімфоцитів в розвитку імунодефіциту у хворих на ХГС. 3. Виначення стану апоптозу лімфоцитів периферичної крові доцільно проводити хворим на ХГС для прогнозування розвитку імунодефіциту.


ВОЗМОЖНОСТЬ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ АКТИВНОСТИ ФЕРМЕНТОВ-АНТИОКСИДАНТОВ В УСЛОВИЯХ ТОКСИЧЕСКОГО ЛЕКАРСТВЕННОГО ГЕПАТИТА

Внукова М.А.

Луганский государственный медицинский университет


Ферментативное звено антиоксидантной системы (АОС) защиты организма включает ферменты, которые ингибируют процессы свободнорадикального окисления как на стадии свободных радикалов, так и на стадии образования перекисей. К ним, в первую очередь, относятся такие ферменты как супероксиддисмутаза (СОД) и каталаза. В то же время известно, что патогенное действие лекарственных средств, в том числе противотуберкулезных, на печень сопровождается активацией свободнорадикальных реакций, инициированием перекисного окисления липидов, а также истощением АОС защиты организма.

В этой связи целью настоящего исследования было изучить активность основных компонентов ферментативного звена АОС (СОД и каталазы) в условиях токсического гепатита, спровоцированного противотуберкулезными препаратами, а также на фоне профилактического применения координационного соединения германия с никотинамидом (МИГУ-2).

Опыты выполнены на 28 белых беспородных крысах обоего пола. Токсический гепатит вызывали путем интрагастрального введения рифампицина (50 мг/кг), изониазида (86 мг/кг) и пиразинамида (1500 мг/кг) ежедневно в течение 28 дней. Потенциальный гепатопротектор МИГУ-2 и референтный препарат силибор вводили также перорально в дозе 100 мг/кг и 165 мг/кг, соответственно, ежедневно в течение 28 дней спустя 1 час после введения туберкулостатиков.

Как показали результаты исследования, МИГУ-2 увеличивает активность каталазы на 21,6% и 9,2% в сыворотке крови и ткани печени, соответственно, в сравнении с аналогичной у крыс с токсическим гепатитом. Кроме того, исследуемое координационное соединение поддерживает активность изучаемого фермента в сыворотке крови на уровне, регистрируемом у интактных животных, а также крыс, получавших силибор в изучаемых условиях эксперимента, о чем свидетельствует отсутствие достоверных различий между зафиксированными значениями.

Результаты изучения другого, не менее важного фермента АОС – СОД подтвердили наличие выраженных антиоксидантных свойств у МИГУ-2, которые реализуются за счет увеличения активности этого металлсодержащего фермента как в сыворотке крови, так и в ткани печени в 1,8 и 1,6 раза, соответственно. Необходимо отметить, что в обоих биосубстратах изучаемый показатель находится на одном уровне с аналогичным у животных без патологии и крыс референтной группы (Р>0,05).

Таким образом, координационное соединение германия с никотинамидом обладает значительным гепатопротекторным действием в условиях патогенного действия на печень комбинации рифампицина, изониазида и пиразинамида. Одним из ведущих компонентов такого действия является антиоксидантный эффект, в том числе реализуемый за счет сохранения активности основных ферментов АОС – СОД и каталазы.