Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007
| Вид материала | Диплом |
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
- Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних, 5474.32kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
- А. М. Бойко, доктор пед наук, проф, 3357.78kb.
- Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Програма підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю, 1664.98kb.
- Оналізації та перспективи розвитку (матеріали науково-практичної конференції) За загальною, 2639.43kb.
ПРОБЛЕМА ДІАГНОСТИКИ ХГС У ХВОРИХ ІЗ СИСТЕМНИМИ ВАСКУЛІТАМИ
Ворожбит Б.С., Ворожбит О.Б., Яковина У.Б., Грицко Р.Ю.
Львівський медичний інститут, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Більшість сучасних авторів розглядають HCV-інфекцію як системний патологічний процес, при якому внаслідок позапечінової реплікації вірусу виявляють різноманітні позапечінкові ураження. Дані прояви маскують класичні прояви власне вірусного гепатиту, що часто є причиною пізнього виявлення хвороби, часто уже в стадії хронічного захворювання.
Для вивчення клінічних особливостей васкулітів при ХГС було обстежено 51 хворого (чоловіків- 20, жінок-31), в яких діагноз хронічного гепатиту С було підтверджено за загальноприйнятими критеріями, що включало і морфологічне дослідження – біопсію печінки. Обов’язковою умовою були негативні тести на HbsAg і (або) анти – HBс та HBV DNA, а також відсутність маркерів цитомегаловірусної та ВІЛ-інфекції. За результатами наших досліджень ознаки шкірного васкуліту були виявлені у 10 пацієнтів, що склало 19,6%. При визначенні кріоглобулінів серед пацієнтів з васкулітом кріоглобулінемія діагностована у 100%.
Слід зазначити, що у 98% хворих чітко простежувався зв’язок між появою шкірних уражень та загальним загостренням ХГС, яке супроводжувалося підвищенням активності амінотрансфераз, іноді гіпербілірубінемією та посиленням диспротеїнемії. Як правило, поява шкірних уражень над великими суглобами, особливо колінними, супроводжувалась появою або посиленням артралгії, іноді з незначною припухлістю колінних, п’ясткових, рідше гомілкових та ліктьових суглобів. Серед хворих на ХГС зі шкірними ураженнями були виявлені наступні клінічні ознаки: слабкість та анорексія у 98%, лихоманка – 4%, зменшення маси тіла 4,9%, стенокардія – 21,5%, утруднені рухи кінцівок і/або нижньої щелепи – 27,8%, порушення зору - 14,3%, транзиторні ішемічні приступи – 19%; дефіцит пульсу 3,1%, артеріальна гіпертензія 28,9%, болючість судин, вузлики, шум над ними у 5%. Власне шкірні ураження характеризувалися наявністю геморагічних елементів 86,2%, виразок – 11,7%, некрозів 2,1%. Характерною для цих пацієнтів була міопатія, яка проявлялася болючістю і скованістю м`язів у 52%. Серед лабораторних ознак чітко проявилися анемія, тромбоцитоз, збільшення гаммаглобулінів, підвищення рівня амінотрансфераз. Ознаки ішемії нирок (порушення ниркової функції, підвишення рівня креатиніну, азотемія) виявлені у 32,3%, зміни на ЕКГ були присутні у 12,3%.
Враховуючи, що шкірний васкуліт у більшості хворих залишався практично єдиним проявом ХГС, для покращення діагностики хронічного гепатиту С у хворих з вираженими ознаками васкулітів необхідно проводити визначення анти-HCV та RNA-HCV у сироватці крові. Враховуючи що у даних хворих кріоглобулінемія була діагностована у 100%, то у осіб з від’ємними і невизначеними результатами ІФА та ПЛР, доцільним є визначення анти-HCV та RNA-HCV у складі кріоглобулінів.
ПСИХОКОРРИГИРУЮЩИЕ СВОЙСТВА КОМБИНАЦИИ ОКСИМЕТИЛУРАЦИЛА И ЭКСТРАКТА РОДИОЛЫ ПРИ CCL4-ГЕПАТИТЕ
Габидуллин Р.А., Никитина И.Л., Алехин Е.К.
Башкирский государственный медицинский университет
Заболевания печени часто сопровождаются психоневрологическими нарушениями, среди которых наибольшее значение имеет депрессивный синдром (Orru, 2005). Известно, что большинство антидепрессантов приводит к терапевтическому эффекту лишь у 65-75% больных (Broekkamp C.L.E. et al., 1995; Anderson I.M., 2000). Кроме того, применение антидепрессантов сопряжено с высоким риском развития побочных явлений и токсических реакций (Remick R.A., 2002; Ахапкин Р.В., 2003). В поисках путей повышения эффективности антидепрессивной терапии наше внимание привлекли гепатопротекторы, тем более, что в последние годы установлена определенная собственная психотропная активность ряда гепатопротекторов (Александровский Ю.А., 1995), а так же родиола розовая, проявляющая среди многообразия фармакологических эффектов мягкое антидепрессивное и гепатопротектроное действие (Титова И.Н., 2004).
Цель исследования – изучить психокорригирующие свойства гепатопротектора окисметилурацила, экстракта родиолы и их комбинации при CCl4-гепатите.
Эксперименты выполнены на белых неинбредных крысах-самцах массой 190-210 гр. Гепатит моделировали тетрахлорметаном в дозе 2 мл/кг. Оксиметилурацил (гепатопротектор, производное пиримидина, разработан в БГМУ, Россия) животные получали в дозе 50 мг/кг. Экстракт родиолы жидкий (ООО «Камелия НПП», Москва) вводили в дозе 0,01 мл на крысу. Лекарственные препараты и CCl4 вводили внутрижелудочно ежедневно в течение 14 дней. Через сутки после последнего введения препаратов проведен тест принудительного плавания в модификации Щетинина Е.В (1989). Расчитывали длительность периодов иммобилизации, активного и пассвного плавания, количество попыток выбраться из сосуда с водой, индекс депрессивности (ИД, соотношение числа коротких периодов иммобилизации (менее 6 с) к количеству периодов активного плавания).
Исходя из понимания депрессии как хронобиологического феномена, обусловленного рассогласованием биологических ритмов организма, индекс депрессивности считают более адекватным критерием оценки антидепрессивного действия препаратов, чем общая продолжительность иммобилизации животного (Щетинин Е.В, 1989). У крыс с гепатитом ИД был выше, чем у контрольной группы, на 55%. У животных, получавших комбинацию гепатопротектора и экстракта родиолы, он снизился до уровня контроля (U-критерий Манна-Уитни, p<0.05), в то время как индивидуальное применение препаратов не вызвало существенного изменения ИД, но приводило к увеличению количества выскакиваний из воды. Аналогично изменялось и активное плавание. Наименьшая величина этого показателя наблюдалась в группе крыс с гепатитом. У леченных животных зарегистрирована тенденция к увеличению продолжительности периодов активного плавания. Длительность же пассивного плавания оказалась максимальной у животных с гепатитом при тенденции к снижению у животных, получавших оксиметилурацил и/или экстракт родиолы.
Таким образом, результаты, полученные в тесте принудительного плавания позволяют заключить, что комбинация оксиметилурацила с экстрактом родиолы у животных с CCl4-гепатитом проявляет антидепрессивные свойства, в то время как монотерапия этими препаратами не вызывает подобного эффекта. В дальнейших исследованиях представляется интересным изучение влияния гепатопротекторов на эффективность антидепрессантов.