Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007

Вид материалаДиплом

Содержание


ВИРУСНЫЕ ГЕПАТИТЫ У ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫХ ПАЦИЕНТОВ С ВИЧ-ИНФЕКЦИЕЙ Ванюков А.А., Городин В.Н., Зотов С.В., Швачкина Н.С.
ЕФЕКТИВНІСТЬ МОНОТЕРАПІЇ ХРОНІЧНОГО АЛКОГОЛЬНОГО ГЕПАТИТУ «ЛІВОЛІНОМ ФОРТЕ» Вдовиченко В.І., Денисюк Я.С., Бичков М.А., Левченко
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   150

ВИРУСНЫЕ ГЕПАТИТЫ У ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫХ ПАЦИЕНТОВ С ВИЧ-ИНФЕКЦИЕЙ

Ванюков А.А., Городин В.Н., Зотов С.В., Швачкина Н.С.

ГУЗ «Специализированная клиническая инфекционная больница» департамента здравоохранения Краснодарского края


Проблема вирусного поражения печени у больных с ВИЧ - инфекцией остается актуальной на современном этапе в связи с идентичностью механизмов передачи для этих заболеваний и значительной долей среди ВИЧ-инфицированных пациентов употребляющих психотропных веществ в анамнезе.

За последние 5 лет в нашей больнице находилось на стационарном лечении 140 больных с ВИЧ – инфекцией, у 77,9% из них выставлены стадии 4А-4В, 8,6 % - стадия 5 (по классификации В.И. Покровского, 2001г.). Из всех пролеченных больных у 88 наркологом выставлен диагноз зависимости от различных наркотических веществ, в большинстве случаев это были опиаты. В 12 случаях диагностирован синдром зависимости от алкоголя с вредными последствиями. Таким образом, 71,4% пациентов имели фоновое токсическое поражение печени различного генеза.

Маркеры вирусных гепатитов выявлены у 96 пациентов (68,6% от всех пролеченных с ВИЧ-инфекцией пациентов). В большинстве случаев это были хронические микст-гепатиты в различных сочетаниях, только в одном случае у больного с ВИЧ – инфекцией диагностирован острый вирусный гепатит «В» и в одном – острый гепатит «А». Среди больных с ВИЧ-инфекцией и хроническими гепатитами ведущие позиции стабильно занимают пациенты с хроническим гепатитом смешанной этиологии: вирусным «С» + токсическим – таких пациентов было 61 (43,6% от всех пролеченных больных с ВИЧ-инфекцией или 69,3% от больных ВИЧ-инфекцией – наркоманов). В 7 случаях выставлен диагноз хронического гепатита смешанной этиологии вирусного «В» + «С» + токсического, в 2 - «В» + «С» + «Д» + токсического. Таким образом, у 79,55 больных с ВИЧ-инфекцией и употреблявших наркотические вещества, обнаружены те или иные маркеры вирусных гепатитов, что соответствует общекраевым показателям инфицированности среди наркоманов.

У лиц, не употреблявших наркотики, в 14 случаях выставлен диагноз хронического гепатита «С», в 3-х – хронического гепатита «В», в 4-х хронического гепатита смешанной этиологии «В» + «С», при этом половина этих пациентов имело как фон – алкогольное поражение печени.

Таким образом, по данным нашего учреждения имеющееся вирусное поражение печени у ВИЧ-инфицированных больных преимущественно выступает как сопутствующая патология, не оказывая существенного влияния на тяжесть состояния больного и, только в 6 случаях, явилось непосредственной причиной госпитализации в стационар. При этом у 2 больных это были острые вирусные гепатиты, у остальных – циррозы смешанной этиологии вирусный «С» + токсический.


ЕФЕКТИВНІСТЬ МОНОТЕРАПІЇ ХРОНІЧНОГО АЛКОГОЛЬНОГО ГЕПАТИТУ «ЛІВОЛІНОМ ФОРТЕ»

Вдовиченко В.І., Денисюк Я.С., Бичков М.А., Левченко І.Г., Колосова В.І.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького


Мета роботи: дослідити ефективність монотерапії хронічного алкогольного гепатиту (ХАГ) препаратом «Ліволін форте» за показниками клініко-біохімічних тестів, вивчити рівень водорозчинних вітамінів до і після лікування.

Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано матеріали 22 хворих (17 чоловіків і 5 жінок, середній вік яких склав 47,1±2,24 роки) на ХАГ з мінімальною та помірною активністю згідно Лос-Анджелеської класифікації захворювань печінки (1994). «Ліволін форте» застосовували по 3 капсули на добу протягом 21 дня. Оцінювали наявність до і після лікування хронічної алкогольної енцефалопатія, астено-вегетативного, диспепсичного, больового та жовтяничного синдромів. Визначали функціональний стан печінки за допомогою наступних біохімічних показників: загальний білок і білірубін, тимолова проба, лужна фосфатаза, АЛТ і АСТ. У плазмі крові натще визначали рівень водорозчинних вітамінів С, РР, В1 і В2 за методикою Я.І. Томашевського.

Результати та їх обговорення. До лікування всі хворі на ХАГ мали симптоми алкогольної енцефалопатія, які збереглись і після завершення терапії. Це вказує на незворотні зміни особистості алкоголіків, чий організм практично не піддається терапії гепатотропними препаратами. Натомість клінічні прояви астено-вегетативного, диспепсичного, больового та жовтяничного синдромів зникли відповідно у 50, 65, 65 та 15% хворих. У таблиці представлені показники біохімічних печінкових тестів та рівня забезпеченості водорозчинними вітамінами до і після 3-тижневого курсу лікування «Ліволіном форте».

Таблиця

Динаміка біохімічних тестів та рівня водорозчинних вітамінів у крові хворих на ХАГ під впливом лікування «Ліволіном форте»

Час обстеження

АСТ, ммоль/л

АЛТ, ммоль/л

Білірубін, мкмоль/л

ЛФ, нмоль/с/л

Білок, г/л

Тимолова проба, од

До лікування

1,07±0,09

1,13±0,1

38,4±11,4

2125±170

69,8±2,05

5,44±0,07

Після лікування

0,42±0,05*

0,65±0,09*

13,7±1,0*

2089±184

72,07±1,3

2,5±0,3*

Час обстеження

С, мкмоль/л

РР, мкмоль/л

В1, нмоль/л

В2, нмоль/л

До лікування

34,58±0,71

39,1±1,6

79,5±4,09

80,5±4,0

Після лікування

37,36±0,8*

49,2±1,5*

115,8±4,3*

106,3±4,5*

*р<0,05 при порівнянні результатів до і після лікування.

Як видно з таблиці, завдяки терапії практично вдвічі достовірно зменшилися рівні АСТ, АЛТ, тимолової проби, загального білірубіну. Натомість загальний білок та лужна фосфатаза у хворих не змінилися. Відмічено достовірну динаміку змін рівня в крові водорозчинних вітамінів. Під впливом монотерапії «Ліволіном форте» зросли (в середньому на 25%) концентрації в крові вітамінів С, РР, В1, В2.

Таким чином, комбінований препарат «Ліволін форте» фірми «Мега Лайф-саєнсиз» створює добрий лікувальний ефект, що доведено за допомогою клінічних та біохімічних тестів. Препарат можна рекомендувати для монотерапії хворих на ХАГ з мінімальною та помірною активністю.