Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007
| Вид материала | Диплом |
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
- Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних, 5474.32kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
- А. М. Бойко, доктор пед наук, проф, 3357.78kb.
- Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Програма підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю, 1664.98kb.
- Оналізації та перспективи розвитку (матеріали науково-практичної конференції) За загальною, 2639.43kb.
ОЦЕНКА УРОВНЯ NK- И NK-T-КЛЕТОК ПРИ ХРОНИЧЕСКИХ ВИРУСНЫХ ГЕПАТИТАХ В, С
Понежева Ж.Б.
«Новые медицинские технологии», г. Москва
NK-, NK-T-клетки являются субпопуляциями лимфоцитов, несущих на своей поверхности маркеры как NK-клеток, так и T-лимфоцитов у NK-Т-клеток. Эти клетки обладают уникальной специфичностью, быстрыми эффекторными функциями. Они участвуют в противовирусном, противопаразитарном и противоопухолевом иммунитете. Некоторые исследователи получили подтверждение, что NK-T-клетки выполняют критическую роль в эксперименте гепатита, участвуя в повреждении печени через эффекторные механизмы, способствуя иммуноопосредованному воспалению в печени.
Целью настоящей работы явилось исследование уровня NK-, NK-T-клеток в составе развернутого иммунного статуса в динамике у больных ХВГ в зависимости от этиологии, стадии заболевания и методов лечения.
Под наблюдением находилось 28 пациентов с ХВГ в возрасте от 19 до 57 лет, в том числе с ХВГ В 12 и 16 больных ХВГ С. Женщин было 11 и 17 мужчин. Контрольную группу составили 10 здоровых людей. Всем больным проводили полное обследование общепринятое в гепатологическом отделении с обязательным ПЦР-анализом и развернутым иммунным статусом до начала лечения и после проведенной терапии в динамике. Клинические признаки вирусного гепатита у 20 обследованных были слабо выражены, активность АЛТ в 2-3 раз превышала норму, а у 8 больных активность АЛТ в 5 и более раз выше нормы, у этих 8 пациентов сопутствующая патология в стадии обострения. Отмечается достоверное и значимое повышение уровня NK-T-клеток у всех больных ХВГ, вне зависимости от этиологии и стадии заболевания. При этом не обнаружено корреляции с основными клинико-лабораторными синдромами. Показатели NK-T-клеток выше у больных с ХВГ В, С с ПЦР положительным анализом. Не наблюдается достоверных различий между ХВГ В и С. При анализе иммунного статуса отмечается отсутствие связи между показателями клеточного иммунитета (CD3, CD4, CD8, NK, ИРИ) и уровнем NK-T-клеток, при этом обнаружена слабая корреляция с вирусной нагрузкой при ХВГ. Анализ уровня NK-клеток достоверно снижен у всех больных ХВГ с ПЦР положительным анализом и имеет корреляцию с ИРИ (иммунорегуляторным индексом). У больных ХВГ С уровень NK-клеток ниже, чем у больных ХВГ В, но эти данные не достоверны. Отмечено, что при ПЦР (-) анализе у больных ХВГ показатели NK-T-клеток всегда остаются повышенными, в то время как уровень NK-клеток может быть в пределах нормы или умеренно сниженными. Значимо уровень NK-клеток снижен у больных ХВГ с высокой степенью активности.
В ходе терапии наблюдалось снижение уровня вирусной нагрузки сопровождаемое уменьшением количества NK-T-клеток. При назначении иммуномодулятора Тамерит в комплексной терапии ХВГ наблюдается достоверное снижение показателей NK-T-клеток у всех больных этой группы по сравнению с группой базисной терапии. При этом отмечено достоверное повышение уровня NK-клеток в этой же группе (за счет нормализации иммунорегуляторного индекса) у больных ХВГ не зависимо от этиологии.
Таким образом, повышение уровня NK-T- клеток (р<0,05) отмечается у всех больных ХВГ, не зависимо от этиологии и стадии заболевания, а уровень NK-клеток снижен у всех больных ХВГ (р<0,05) и корригирует с показателем ИРИ. Повышение уровня NK-Т-клеток у больных ХВГ с ПЦР положительным анализом в 3 и более раз сопровождается иммунологической недостаточностью (снижение ИРИ до 0,5). Наблюдается взаимосвязь между вирусной нагрузкой и уровнем NK-T-клеток, что, возможно, предложить как прогностический критерий эффективности лечения и прогнозирования течения ХВГ.
ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ „КРАПЛІ БЕРЕШ ПЛЮС” В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С
Пришляк О.Я.1, Дикий Б.М.1, Нікіфорова Т.О.1, Андрусишин Л.І.2
Івано-Франківський державний медичний університет1, обласна клінічна інфекційна лікарня2
Чисельність хворих на хронічний гепатит С як в цілому світі, так і в Україні невпинно зростає. Хвороба створює значні медико-соціальні проблеми для охорони здоров’я. Складність проблеми обумовлена насамперед особливостями перебігу ГС: високим (до 80 %) рівнем хронізації процесу, розвитком таких важких наслідків, як цироз печінки, гепатокарцинома. Враховуючи прогресуючий перебіг захворювання, часто незадовільні результати лікування, несприятливий прогноз, основним завданням патогенетичного лікування пацієнтів із цією патологією є пошук нових ліків і методів лікування.
Нашу увагу привернув препарат Краплі Береш Плюс. Ми виходили з того, що різноманітні екзогенні і ендогенні фактори порушують гомеостаз організму і обумовлюють розвиток загальної адаптаційної реакції, яка характеризується комплексними змінами імунологічних, нейроендокринних і біохімічних процесів. Крім того має місце дефіцит мікроелементів, який збільшується з тривалістю патологічного процесу. При вірусних гепатитах також є дисбаланс продуктів ПОЛ та АОЗ, що є однією з причин порушення структури клітинних мембран і їх проникності.
Метою проведеного дослідження було оцінка клінічної ефективності препарату Краплі Береш Плюс та обгрунтування можливості застосування його в лікуванні хворих на ГС. Дослідження проводили у відділенні вірусних гепатитів Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.
Методом рандомізації в дослідження включено 20 хворих на ХГС у стадії компенсації, серед них 14 жінок та 6 чоловіків віком від 23 до 57 років (середній вік – 34,2+12,6 роки). Критерієм включення в дослідження була наявність РНК вірусу ГС в сироватці крові (напівкількісний аналіз), виявлення сумарних імуноглобулінів в сироватці крові, підвищення активності АлАТ в сироватці крові в 1,5 разу понад норми. Гепатит С 1 генотипу виявили у 13 хворих, у 7 хворих – не 1 генотип РНК вірусу ГС. Хворих було розподілено на дві групи по 10 осіб. Пацієнтам 1-ї групи призначали Краплі Береш Плюс з розрахунку по 1 краплі на 2 кг маси тіла з розподілом дози в два прийоми впродовж 15 днів. Пацієнти групи порівняння не отримували Крапель Береш Плюс. Всі хворі були на дієтичному харчуванні (стіл №5 за Певзнером), та отримували панкреатин і поліфепан в середньо терапевтичних дозах.
Клінічними критеріями ефективності лікування була динаміка суб’єктивних і об’єктивних ознак – вираженості астеновегетативного, диспепсичного синдромів, стану печінки, біохімічних показників крові, зокрема активність АлАТ, вмісту білірубіну.
Результати дослідження оцінювали впродовж усього терміну лікування хворих на ГС. На початку лікування у пацієнтів спостерігали клінічні прояви помірної печінкової недостатності – астенічний, диспепсичний і абдомінально-больовий синдроми. Характерними скаргами були загальна слабкість, зниження працездатності, стомлюваність, відчуття тяжкості в правому підребер’ї, метеоризм.
Отримані дані та їх аналіз свідчать, що поліпшення самопочуття хворих 1-ої групи відбувалося безпосередньо з 5-7 дня лікування: зменшувались ознаки астенізації, диспепсичних та больових проявів. Головний біль турбував 20 % хворих після лікування Краплями Береш Плюс, тоді як у групі порівняння турбував більшу половину хворих (Р<0,05). Достовірного впливу крапель не було виявлено на відчуття гіркоти в роті та біль у правому підребер’ї як в порівнянні із хворими до лікування, так і з групою пацієнтів, які не отримували даного лікування (Р, Р1>0,05). Апетит покращувався до кінця лікування у 80 % хворих та залишався зниженим у 60 % пацієнтів у групі порівняння (Р<0,05). Нудота ще турбувала одного пацієнта з 1-ої групи хворих, а у групі порівняння ця ознака реєструвалась у 30 % пацієнтів (Р<0,05). Зниження працездатності хоча і було після лікування Краплями Береш Плюс у 20 % хворих, але без такої терапії 50 % пацієнтів подавали таку скаргу через 15 днів від початку лікування. Слабкість по закінченні лікування турбувала 30 % хворих 1-ої групи і 70 % пацієнтів у групі порівняння (Р<0,05).
Синдром цитолізу у хворих на ХГС мав деяку позитивну динаміку. На тлі лікування Краплями Береш Плюс (7-й день) відмічено зниження активності АлАТ у більшої половини пацієнтів в 1,2 разу, ніж до лікування (Р<0,05). Після 15-ти днів застосування цього препарату у всіх пацієнтів 1-ої групи активність АлАТ знижувалась в 1,5 разу в порівнянні з показниками до лікування (Р<0,05). У пацієнтів, які не отримували крапель, була теж позитивна динаміка зниження активності АлАТ, але без достовірної різниці з показниками до лікування.
Рівень загального білірубіну у всіх обстежених пацієнтів був 26,2+4,7 мкмоль/л, різниці між групами не відмічено. Наприкінці лікування Краплями Береш Плюс у хворих 1-ї групи показники білірубіну знизилися на 20,8+3,6 % й вірогідно не відрізнялись від показників хворих у групі порівняння.
За показниками загального холестерину, білку і білкових фракцій, креатиніну, сечовини та протромбінового індексу достовірної різниці показників у пацієнтів 1-ої групи та групи порівняння не було.
Отже, лікування Краплями Береш Плюс поліпшує стан хворих. Вже після першого тижня лікування відзначено покращення самопочуття пацієнтів, а через 2-а тижні відмічено зменшення проявів цитолізу. Не виявлено побічної дії препарату.