Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний університет медичний інститут «актуальні питання теоретичної медицини»
| Вид материала | Документы |
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут, 738.24kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
ДО ПИТАННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Акберов А.Е., Вітріщак С.В., Погорелова І.О.
Науковий керівник – д.мед.н. С.В.Вітріщак
ДЗ «Луганський державний медичний університет», кафедра гігієни та екології
Луганська область – великий промисловий регіон з розвинутими видобувними, виробничими та торгівельними інфраструктурами.
По запасам водних ресурсів Луганська область відноситься до недостатньо забезпечених. Основним поверхневим джерелом прісної води на території області є р. Сіверський Донець – трансграничний водний об’єкт. Забезпеченість території і населення області водними ресурсами загальнодержавного значення в 1,1 – 1,4 рази і місцевими в 1,6 – 2,0 рази нижче, ніж в середньому по Україні.
За матеріалами державного моніторингу, проведеному аналітичними лабораторіями Лисичанської та обласної СЕС Луганської області, проаналізовано 40 показників якості питної води р. Сіверський Донець у прикордонному з Донецькою областю створі. Всього оброблено 3797 проб. Отримані результати порівнювали з граничнодопустимими концентраціями водойм культурно-питного водокористування.
Оцінюючи якість питної води у дослідженому створі протягом 11 років частка проб води з відхиленням від гігієнічних нормативів становила 23,65%. В тому числі найбільша кількість проб відхилялась від нормативів чинного стандарту за санітарно-хімічними показниками – 34%, мала надлишковий вміст хімічних речовин – 26%, перевищувала ГДК за органолептичними показниками – 25,5% та мала надлишковий вміст токсичних показників та забруднюючих речовин – 14,5%.
У дослідженому створі було встановлено перевищення ГДК к.п. окремих показників:– загальне залізо – 1,13-3,0 ГДК, фенол – 1,1-2,5 ГДК, цинк – 2,5 ГДК ( 2002р. одиничний випадок), свинець – 2,37 ГДК (2005 р. одиничний випадок).
Концентрації окремих показників не перевищували чинного стандарту, їх вміст характеризувався стабільністю: молібден – 0,008-0,024 ГДК, мідь – 0,004-0,28 ГДК, марганець – 0,01-0,8 ГДК, нікель – 0,12-0,18 ГДК, миш’як – 0,19 ГДК (2005, 2006 рр.), кобальт не визначено.
Як свідчать дані моніторингу, якість питної води у прикордонному створі, за досліджений період має тенденцію до поліпшення екологічного стану води р. Сіверський Донець.
Висновки
- Результати дослідження показали, що має місце тенденція до поліпшення екологічного стану води р. Сіверський Донець, але досі існує проблема якості питної води, яка обумовлена як незадовільним екологічним станом Луганської області, так і зношеністю основних фондів централізованих систем водопостачання, застосуванням застарілих технологій кондиціювання питної води тощо.
- З метою поліпшення якості питної води, що подається населенню, необхідно ширше використовувати підземні води, вести постійний моніторинг якості води поверхневих водойм, використовувати додатково очищену воду, яку отримують у локальних водоочисних установках колективного використання або з індивідуальних фільтрів.
ВПЛИВ КЛІМАТО-ПОГОДНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ В СІМ'ЯХ ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ (ЧАЕС)
Жук С.В., Січанова О.В., Вітріщак С.В., Саніна О.В.
ДЗ «Луганський державний медичний університет», кафедра гігієни, екології
Погіршення стану здоров'я дітей, які народилися в сім'ях ліквідаторів аварії на ЧАЕС, може призвести до непередбачених негативних наслідків для наступних поколінь. Тому на сьогоднішній день гостро стоять питання не тільки своєчасної діагностики та адекватного лікування дітей з бронхолегеневою патологією, а й проблеми профілактики, реабілітації та оздоровлення дітей, які народились в сім'ях ліквідаторів аварії на ЧАЕС Сполучення несприятливої погоди з підвищенням забруднення атмосферного повітря являє собою особливо загрозливий ризик-фактор по відношенню до захворювань легеневої системи у дітей,: які народились в сім'ях ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Застосування комплексу профілактичних заходів дозволить ефективно запобігти виникненню геліометеотропних реакцій або суттєво знижувати важкість їх перебігу.
Гігієнічна оцінка клімато-погодних умов довкілля на території м. Луганська і Луганської області дозволила виявити залежність перебігу захворювань бронхо-легеневої системи у дітей, батьки яких приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Антропометричні показники фізичного розвитку у дітей, які народились в сім¢ях ліквідаторів аварії на ЧАЕС, із захворюваннями бронхо-легеневої системи показали дисгармонійний та різко дисгармонійний фізичний розвиток. Імунологічні та біохімічні показники крові суттєво відрізнялися від загальноприйнятих нормативів, а також і регіональних показників норм крові в залежності від проявів геліометеотропних реакцій при захворюваннях бронхо-легеневої системи у дітей, які народились в сім¢ях ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Аналіз даних захворюваності дітей показав, що поряд з патологією бронхо-легеневої системи зустрічалися ураження з боку серцево-судинної системи, захворювання шлунково-кишкового тракту, ЛОР-органів, нервової системи та вторинний імунодефіцит. Загрозливим ризиком по відношенню до загострень захворювань бронхо-легеневої системи в м. Луганську і Луганської області слід вважати: квітень, травень, листопад і грудень місяці.
Результати аналізів досліджених показників та типізації погоди в Луганську і Луганській області (екологічно неблагополучному Донбаському регіоні) дали змогу нам розробити нові методи профілактики метеопатичних реакцій у дітей з захворюваннями бронхолегеневої системи, батьки яких брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
СТАН ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Акберов А.Е., Вітріщак С.В., Саніна О.В., Січанова О.В., Юркевич В.М.
ДЗ «Луганський державний медичний університет», кафедра гігієни, екології
По даним Всемірної організації охорони здоров’я та Організації Об'єднаних Націй на теперішній час 1,1 млрд. населення Землі не мають доступу до якісної питної води. Інфекційні хвороби, обумовлені водним фактором, становлять порядку 80,0% інфекційних захворювань у світі. Питна вода, що не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, несе загрозу масових захворювань населення (особливо дітей), підвищеної смертності, загострює соціально-економічну ситуацію в країнах.
Проблема організації якісного водопостачання населення залишається актуальною і для нашої країни.
Основним джерелом централізованого господарсько-питного водопостачання Луганської області є 469 водопроводів, що забирають воду з підземних джерел. Вони забезпечують до 80,0% потреб господарсько-питного водопостачання області. З поверхневих джерел забирають воду 3 водопроводи: з р.Сіверський Донець, з Янівського і Єлізаветинського водоймищ, що забезпечують до 20,0% водних потреб населення.
Висока концентрація промисловості і велике антропогенне навантаження в зоні підземних водозаборів викликає їхнє інтенсивне забруднення. В результаті спостерігається постійне погіршення якості води підземних джерел за окремими санітарно-хімічними показниками, підвищення загальної мінералізації та жорсткості і, як наслідок, зниження запасів води, що придатна для господарсько-питного водопостачання.
Іншою проблемою, яка погіршує якість питної води з епідемічних показників та потребує найбільш скорішого вирішення назрілих проблем є подача води за графіками або повне припинення її подачі протягом доби і більше. Особливо це характерно для південних регіонів області (Свердловськ, Антрацит, Красний Луч, Ровеньки та ін.), що знаходяться від основних джерел водопостачання на десятки кілометрів.
У результаті цього в населених пунктах області відсутні умови для дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на об'єктах підвищеного епідемічного ризику: дитячих і підліткових установах, харчових об'єктах, лікарняно-профілактичних закладах, знижається рівень особистої гігієни населення і санітарно-побутового режиму в житлових будинках, особливо підвищеної поверховості.
Через відсутність води населення змушене використовувати випадкові джерела, вода яких не відповідає санітарним нормам. У зв'язку з недостатньою кількістю води порушується технологічний процес роботи каналізаційних систем і очисних споруд, що приводить до аварійних ситуацій. Для ліквідації аварій та відновлення роботи водопровідних мереж необхідно використовувати весь комплекс заходів по попередженню забруднення питної води, що потребує значних матеріальних та фінансових затрат.
ДЕТОКСИКАЦІЯ ТКАНИН ПАРОДОНТА – ВАЖЛИВИЙ ЕТАП ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ХВОРИХ ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
Григ Н.І.
Науковий керівник – проф. А.В. Борисенко
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
кафедра терапевтичної стоматології
Передопераційна підготовка - фаза І комплексного лікування генералізованого пародонтиту - спрямована на ліквідацію запальних явищ в тканинах пародонта та створення оптимальних умов реконструкції уражених тканин при виконанні хірургічного лікування (фаза ІІ).
Недостатня або неефективна підготовка є причиною запальних ускладнень після хірургічного лікування. Ендо- та екзотоксини, що продукують пародонтопатогенні мікроорганізми в процесі життєдіяльності, справляють значний вплив на тканини пародонта, порушують клітинний обмін, спричиняють вазомоторні розлади, сенсибілізацію тканин пародонта і організму в цілому.
На доопераційному етапі використовують різноманітні лікарські препарати, які мають антибактеріальну, протизапальну дію, але не справляють детоксикаційного впливу на тканини пародонта.
Мета – обґрунтувати та оцінити ефективність застосування наносорбентів на етапі передхірургічної підготовки хворих на генералізований пародонтит.
Матеріали та методи дослідження
Передопераційну підготовку проводили у 27 хворих на генералізований пародонтит. Наносорбенти використані у вигляді препарату Метроксан, до складу якого входять поліметилсилоксан, високодисперсний діоксид кремнію (силікс) та антимікробні препарати декаметоксин і метронідазол, що забезпечують його комплексну дію.
До початку лікування проводили: корекцію індивідуальної гігієни порожнини рота, контроль її ефективності індексним методом; професійну гігієну; тимчасове шинування, вибіркове пришліфування та депульпування зубів (за показаннями).
Метроксан застосовували у вигляді аплікацій на ясна та інстиляцій в пародонтальні кишені на 15-20 хв.. В подальшому пацієнти здійснювали цю маніпуляцію самостійно 2-3 рази на добу.
Результати лікування оцінювали клінічно та за зміною показника середньомолекулярних пептидів в ротовій рідині хворих, що визначався за методикою Н.І. Габриелян та співав..
Результати
Через добу пацієнти помічали зменшення галітозу, свербіжу ясен, болю, кровоточивості. Об’єктивно - зменшення кількості ексудату пародонтальних кишень, набряку, гіперемії ясен.
На 3-4 добу лікування зменшилась кількість патогенних мікроорганізмів, особливо трихомонад, грибів роду Candida.
Знизився рівень показника хроніосептичного стану: при ГП ІІ ступеня - на 13,5%, ГП ІІІ ступеня - на 12%.
Позитивний ефект при ГП, що мав загострений перебіг, спостерігався через 4-5 діб.
Заключення
Включення наносорбентів в комплексну терапію генералізованого пародонтиту на етапі передопераційної підготовки забезпечує високу дезінтоксикаційну, протизапальну та антимікробну ефективність лікування.
Вважаємо доцільним та патогенетично обгрунтованим використання цих препаратів як в передопераційному періоді, так і на етапах хірургічного лікування.
СИСТЕМНО – СИНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ПОДХОД В МЕДИЦИНСКИХ ИССЛЕДОВАНИЯХ
Лысенко О. В., Лысенко В.М.*
ЦНИЛ НМАПО им. П.П.Шупика, г. Киев
*НМУ им. О.О. Богомольца, кафедры философии и социологии, г.Киев
Организм человека представляет собой мозаику взаимодействующих специализированных функциональных систем (СФС), находящихся в разных функциональных установившихся (стационарных) состояниях, или в динамических циклических процессах. Любая СФС организма находится в определённых функциональных причинно-следственных иерархических отношениях с другими его системами. Поэтому, всегда на определённое внешнее воздействие система даёт определённую специфическую реакцию, проявляя себя как целостный объект. Надежность функционирования обеспечивается тем, что каждая СФС состоит из определенного множества идентичных, взаимносогласованно (когерентно) действующих элементарных функциональных единиц (ЭФЕ). Системный анализ намного облегчает понимание тех процессов, которые происходят в организме, так как при анализе клинической ситуации приходится оперировать не бесконечным количеством понятий анатомо-морфологического анализа, а очень ограниченным числом уровней иерархии элементов (ЭФЕ, узел управления, цель системы и её соответствие решению поставленной задачи). Использование системного анализа превращает эмпирическую медицину в аналитическую. Аналитическая медицина в сочетании с эмпирической способна предоставить нам необходимые факты, их объяснение, прогноз и определить направление наших действий в плане лечения. Живой организм, как самоорганизующийся, саморазвивающийся объект, является неравновесной и неустойчивой системой, ибо любая СФС содержит многочисленное количество ЭФЕ. Обеспечение их когерентного функционирования представляет собой весьма сложную задачу. Наука, занимающаяся изучением неравновесных и неустойчивых систем, процессов самоорганизации, возникновения, поддержания, устойчивости и распада структур самой различной природы называется синергетикой. Синергетика выступает научным знанием о саморазвивающихся системах. Синергетический подход, использующий принципы синергетики, рассматривается как дальнейшее развитие системного подхода, дает специалисту новые возможности для исследования сложных, открытых, нелинейных систем и осуществления управленческой деятельности. Единицей описания в традиционном системном подходе является отдельный элемент рассматриваемой системы, например, клетка, нейрон, органелла и т.д. Единица описания в синергетике – это сеть, состоящая из клеток, нейронов, органелл. Если в обычном системном описании свойства приписываются индивидуальному объекту, в синергетике - ансамблям, множествам объектов. На определенных этапах процесса развития системы можно выделить две противоположные тенденции: 1) стремление к устойчивости, самосохранению, стабильности, гомеостазу; 2) стремление к росту разнообразия, изменчивости, стохастичности и неопределенности. Синергетические принципы универсальны: они действуют во Вселенной, в социуме, при анализе живых организмов и т.д. Согласно синергетике, жизнь - это функционирование открытой системы. Она является непрекращающимся антиэнтропийным процессом. Этот процесс противопоставлен уравновешивающему давлению окружающей среды и направлен на самоорганизацию организма. Функциональной сутью самоорганизованных процессов является самосоздание, самосохранение, самосовершенствование и самовоспроизведение порядка в структуре и в функционировании системы. Лечение – это всегда реорганизация организма и поэтому врач должен знать и уметь применять законы организации и эволюции самоорганизующихся систем. В современной медицинской науке применение идей синергетики позволило увидеть в диалектическом единстве многие явления, ранее казавшиеся несовместимыми. Системно-синергетический подход позволяет изучить организм человека одновременно в таких аспектах: структурном, интеграционном, системно-функциональном, целевом, ресурсном, коммуникационном, историческом. Системно-синергетичекий подход значительно облегчает понимание клинических ситуаций, но усложняет характер работы врача, так как он требует нового типа мышления и нового стиля работы.
СТАН ЖИРНИХ КИСЛОТ СИРОВАТКИ КРОВІ ПРИ ПАСИВНОМУ КУРІННІ
Пікас П.Б., Пікас Г.Б., Брюзгіна Т.С.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика
Метою наших досліджень було оцінити стан жирних кислот (ЖК) сироватки крові при пасивному курінні.
Матеріали і методи дослідження.
Було обстежено 56 здорових осіб віком від 20 до 50 років, котрих розподілили на дві групи. Першу групу складали 32 (57,1 %) особи, котрі не курили цигарки і не були пасивними курцями, а другу групу – 24 (42,9 %) особи, котрі були пасивними курцями протягом двох років.
Нами вивчався жирнокислотний спектр фосфоліпідів сироватки крові при пасивному курінні біохімічним методом на газорідинному хроматографі серії «Цвет – 500» із плазмоіонізаційним детектором в ізотермічному режимі. Кількісну оцінку спектра жирних кислот (ЖК) ліпідів проводили за методом нормування площ, визначаючи піки метилових похідних ЖК і частку ЖК (%). Похибка визначення показників склала +10 %.
Результати досліджень.
У сироватці крові осіб другої групи нами були виявлені міристинова і маргаринова ЖК, чого не спостерігалось у першій групі. Кількість міристинової ЖК склала (12,3 + 1,0) % та свідчила про ендокринні зміни в організмі пасивних курців. Поява маргаринової ЖК обумовлена присутністю бактеріальної інфекції і склала (1,2 + 0,2) % в осіб другої групи. Кількість пальмітинової та стеаринової ЖК вірогідно зменшувалась до (32,8 + 1,8) % і (8,0 + 1,0) % порівняно зі здоровими особами першої групи, де їх кількість складала (41,9 + 0,9) % і (15,1 + 1,1) % відповідно, Р < 0,001. В осіб другої групи зростала сума поліненасичених ЖК (ПН ЖК) до (29,3 + 1,4) % проти (18,8 + 1,4) % в осіб першої групи внаслідок підвищення лінолевої та арахідонової ЖК. Кількість лінолевої ЖК в осіб другої групи склала (19,3 + 1,5) %, а кількість арахідонової ЖК - (5,3 + 0,6) %. У здорових осіб першої групи вона становила відповідно (16,0 + 1,4) % і (2,8 + 0,3) %. Збільшення суми поліненасичених ЖК (ПН ЖК) у пасивних курців обумовлює розвиток запальних змін.
Висновок. Отже, пасивне куріння суттєво впливає на жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові, в результаті посилених процесів ПОЛ.
АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРОТИ ГРИПУ ТА ІНШИХ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ (ГРВІ) У ЛУГАНСЬКУ ТА ОБЛАСТІ
Сольона Т.М., студ. 2-го курсу
Науковий керівник - доц. О.В. Січанова
ДЗ «Луганський державний медичний університет», кафедра гігієни, екології
Грип і гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) - найбільш масові респіраторні захворювання людства з притаманною для них особливістю до швидкого і широкого розповсюдження. Щоб запобігти раптовому спалаху захворювань на грип, необхідний постійний контроль за епідемічним процесом. Нашою метою та завданням дослідження були медико-статистичний аналіз захворюваності населення на грип та ГРВІ в Луганській області у 2009- 2010 рр. та вивчення стану профілактичних заходів щодо попередження цих захворювань. Нами були проаналізовані щодобові дані тижневих та місячних звітів Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції відносно захворюваності населення в період піку епідемії з 29.10.2009 по 1 квартал 2010 року. Отримані дані піддано математичній і статистичній обробці, за результатами якої проведено динамічний статистичний аналіз.
За даними багаторічних епідеміологічних спостережень найбільший рівень захворюваності населення грипом та ГРВІ в Луганській області відмічається на 4-6 тижні року (кінець січня-початок лютого) з поступовим зниженням рівня захворюваності. Епідемія триває до 15-16 тижня року (кінець березня).В Луганській області забезпечено щотижневий, щоденний збір та аналіз даних щодо захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції. Також в області здійснюється постійний моніторинг циркуляції вірусів грипу людей. За даними серологічних досліджень сироваток донорів протягом останніх 7 років можна констатувати наявність у дорослого населення області захисту до всіх існуючих вірусів грипу,що циркулюють серед людства, але в більшій мірі до вірусу типу В та А. Серед усього дитячого населення за показниками враженості грипом в основному превалюють школярі ( віком від 7 до 14 років). В порівнянні з показниками 2009року можна констатувати, що в області за 1 квартал 2010р. рівень захворюваності на ГРВІ та грип вищий на 23,5%. Рівень захворюваності на ГРВІ виріс на 22,1%, а на грип - у 14,1 рази.
ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ ВОДИ В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Петренко Н.Ф., Мокієнко А.В.
ДП Український НДІ медицини транспорту МОЗ України, м. Одеса
Розвиток гігієни і суміжних наук (хімія, мікробіологія, токсикологія) зумовив розширення та вдосконалення вимог до якості питної води. Це знайшло відображення у міжнародних (Guidelines for drinking water quality, WHO, 2004) та вітчизняних (ДСанПіН 2.2.4-171-10) нормативних документах, які рекомендують або регламентують якість питної води.
За висновком експертів ВООЗ “інфекційні хвороби, що викликані патогенними бактеріями, вірусами та найпростішими чи паразитарними агентами, є найбільш типовими і широко розповсюдженими факторами ризику для здоров'я, пов'язаними з питною водою”. Тому ефективне знезаражування (знищення патогенних мікроорганізмів) було, є і надалі буде залишатися пріоритетом номер один у питній водопідготовці.
Аналіз показує, що основними системоутворюючими факторами впливу на якість води в Україні є персистуючий ризик мікробної контамінації і неадекватне знезаражування. В результаті не забезпечуються основні критерії якості питної води: епідемічна безпечність та хімічна нешкідливість.
Інтегральні гігієнічні та екологічні дослідження питної води, що знезаражена діоксидом хлору (ДОХ), дозволили встановити: недостатню ефективність водопідготовки стосовно вірусів і високий ризик вторинної контамінації води вірусами у водорозподільних мережах; значимість ДОХ як засобу знезаражування питної води, що забезпечує її епідемічну безпечність і не впливає на неінфекційну захворюваність; ефективність ДОХ у дозах 1,0 - 1,5 мг/дм3 при інактивації вірусів та збудників нозокоміальних інфекцій; нешкідливість ДОХ і його похідних (хлоритів і хлоратів) у концентраціях 1,35; 1,35; 1,67 мг/дм3 при тривалому (100 днів) вживанні лабораторними тваринами питної води; ефективність ДОХ у дозах ≤ 2 мг/дм3 при знезаражуванні вторинно-очищених стічних вод; безпечність хлоритів як похідних ДОХ стосовно різно-циклічних гідробіонтів на рівні 1,0 мг/дм3; необхідність застосування ДОХ як засобу, що мінімізує персистуючо - мультиваріантний ризик водних патогенів для людини при знезаражуванні питних і стічних вод.
Досліджено комбіноване послідовне застосування ДОХ та хлору (хлор-газу або гіпохлориту натрію) для знезаражування питної води. Встановлено, що найбільш оптимальною є схема, коли ДОХ застосовують на стадії передокислення, а хлор на стадії постзнезаражування води: ДОХ на стадії предокисления поліпшує органолептичні властивості води, попереджає утворення ТГМ, хлорфенолів, забезпечує первинне знезаражування води, у т.ч. за вірусологічними показниками, приводить до часткового окислення органічних сполук, які згодом видаляються у процесі очищення. Подальше хлорування води приводить до окислення хлоритів, які утворилися, до ДОХ, що підвищує ефективність знезаражування і забезпечує пролонговану дію дезинфектанту у водорозподільних мережах.
Жодний із існуючих знезаражуючих засобів питної води не відповідає ідеально сучасним гігієнічним, екологічним, технологічним та економічним критеріям. При підготовці питної і знезаражуванні стічних вод доцільно застосовувати комплекс дезінфектантів, що дозволяє зменшити їх недоліки як окремих. Окрім того, оптимальний вибір дезинфектантів при комплексній обробці води приводить до виникнення синергічних ефектів, коли дія комплексу дезинфектантів перевищує суму ефектів окремих. Це забезпечує більш високий антимікробний ефект при збереженні або навіть зниженні доз реагентів.