Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний університет медичний інститут «актуальні питання теоретичної медицини»
| Вид материала | Документы |
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут, 738.24kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
ІНФЕКЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ ЕПІДУРАЛЬНОЇ ТА СПІНАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ
Горбенко Н.І., студ. 5-го курсу
Науковий керівник – асист. Є.М. Портяной
СумДУ, кафедра ортопедії, травматології та невідкладних станів
Актуальність проблеми. На сьогодні зафіксовано достовірне зростання кількості інфекційних ускладнень при проведенні спінальної та епідуральної анестезії за рахунок її широкого застосування, а також за рахунок збільшення числа хворих зі зниженим імунним статусом. При проведенні аналітичного огляду спеціальної літератури було встановлено, що за даними Aroma U.(2009) середня частота інфекційних ускладнень складає 1,1 на 100.000 нейроаксіальних анестезій – всього 8 випадків на 170 000 епідуральних і 550 000 спінальних анестезій. Згідно з даними Wang.L (2010), цей показник значно вище і складає 1 випадок на 1 930 епідуральних анестезій, а ризик виникнення стійкого неврологічного дефіциту рівняється 1: 4 343 катетерезацій епідурального простору. Етіологічна структура епідуральних абсцесів, як найпоширенішого ускладнення викликана у 73% випадків – Staph.aureus, у 3% випадків – E.coli, у 2% – Pseud.aeroginosa.
Матеріали і методи дослідження. Було проведено аналіз літературних данних, а також данних клінічних обстежень.
Висновок. При проведенні спінальної або епідуральної анестезії слід враховувати фактори ризику, до яких належать цукровий діабет, злоякісні новоутворення, тривалий прийом стероїдів, ниркова недостатність, СНІД, вірусні гепатити. Також треба брати до уваги час катетеризації епідурального простору (за даними досліджень якщо катетеризація проводилась не більше 2 діб ризик інфікування знижувався до 99%), щоб уникнути інфекційних ускладнень таких, як епідуральний абсцес та менінгіт.
МАЛОІНВАЗИВНЕ ЛІКУВАННЯ ЗВУЖЕНЬ СЕЧІВНИКА
Байло О.В.
ДУ «Інститут урології НАМН України», відділ ендоурології і літотрипсії
Сучасні досягнення в галузі ендоурології сприяли розвитку нових малоінвазивних методів лікування, в тому числі і при звуженнях сечівника різного генеза.
З 1999 року внутрішня оптична уретротомія була виконана у 73 хворих віком від 18 до 78 років. З посттравматичними звуженнями сечівника було 48,3 % хворих, з післяопераційними – 39,7 %, зі звуженнями запального генеза – 12 %. Протяжність звуження була від 2 до 12 мм.
Внутрішня оптична уретротомія виконувалась за допомогою резектоскопа фірми «Карл Шторц» з нульовою оптикою і «холодним ножем». Розсічення рубцьових тканин проводилось до тих пір, поки тубус резектоскопа вільно не проходив в сечовий міхур. В сечовому міхурі залишався катетер Фолея № 18-20 на 7-10 діб в залежності від протяжності звуження. Після видалення катетера у всіх хворих відновилось самостійне контрольоване сечовипускання, нормалізувались показники урофлоуметрії, покращена якість життя. У 3 хворих з протяжністю звуження до 12 мм виник рецидив звуження і їм було виконано трансуретральну резекцію з хорошим результатом.
Ускладнення: гострий епідідіміт у 3, гостра затримка сечі у 2, помірна уретрорагія у 1.
Найближчі (до 1 місяця) і віддалені (до 3 років) результати лікування хворих були задовільними, що підтверджено даними урофлоуметрії і контрольного бужування сечівника.
Таким чином, аналіз найближчих і віддалених результатів внутрішньої оптичної уретротомії показує, що даний метод при звуженні сечівника різного генезу є малотравматичним, економічно обгрунтованим та високоефективним при лікуванні звужень сечівника невеликої (до 10 мм) протяжності і може служити альтернативою відкритим оперативним втручанням.
зміни райдужної оболонки ока при лікуванні захворювань
Скронево-нижньощелепного суглоба антигомотоксичними препаратами
Воловар О.С., Крижанівська О.О.
Науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.О. Маланчук
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
Складність лікування такої поширеної патології щелепно-лицевої ділянки як захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), передбачає пошук диференційованих комплексних підходів для вирішення даної проблеми та розробку нових методів терапії.
Антигомотоксична (АГТ) терапія значно розширює можливості лікування патології СНЩС. Основними механізмами дії АГТ препаратів є модуляція процеса вивільнення кисневих радикалів, активізація нейтрофільних гранулоцитів, пригнічення вироблення медіаторів запалення (переважно простагландинів), активація допоміжної імунологічної реакції (переведення імунної системи на більш низький рівень реагування, вироблення нових механізмів толерантності до чужорідних речовин), мають хондропротекторну, хондроцитостимуляційну, регенераторну дію. Комбіновані методи лікування набувають більшого поширення при лікуванні захворювань опорно-рухового апарата в цілому та СНЩС зокрема.
Використання АГТ препаратів, які складаються із природних компонентів у малих дозах, дають можливість здійснити комплексний підхід до лікування, практично не мають протипоказань і побічних дій (Ф.А.Субботин, 2005) та є ефективною терапією для лікування захворювань СНЩС.
Метою роботи було вивчення впливу АГТ терапії на стан райдужної оболонки (РО) ока у пацієнтів із захворюваннями СНЩС.
Відомо, що іридоскопічно можна визначити генетично детермінований стан сполучної тканини організму та схильність органів і систем до тих чи інших захворювань, в тому числі і СНЩС (Воловар О.С. і співавт., 2010). Нами проведено іридобіомікроскопічне обстеження 26 пацієнтів із захворюваннями СНЩС (ч-5, ж-21), середній вік яких 25,2±7,7 років, до та після проведеного комплексного лікування АГТ препаратами фірми Heel. Характерною для більшості пацієнтів була зашлакована, не яскрава РО із автономним кільцем брудно-жовтого кольору та розволокненими, вибіленими волокнами строми. Лакуни у тих чи інших ділянках РО мали відкриту форму, що може свідчити про наявність гострого запального процеса у відповідних органах, що проектуються на РО ока. Особи гідрогеноїдного типу мали лімфатичний розарій брудно-жовтого кольору, периферія РО була переважним чином виражена, контрастована. Після лікування у всіх пацієнтів було виявлено такі зміни РО: строма ірисів чиста, колір яскравий, зменшилася зашлакованість автономного кільця, понизилася вибіленість волокон строми та зросла їх щільність, лакуни набули чітких контурів. Лімфатичний розарій частково зменшився, колір якого став білим, периферія РО менш контрастована.
Отримані дані свідчать, що АГТ терапія має загальну дезінтоксикаційну, дренажну, протизапальну дію. Тому використання АГТ препаратів є доцільним у комплексному лікуванні як захворювань СНЩС, так і супутньої патології внутрішніх органів і систем.
НАУКОВЕ ВИДАННЯ
«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ»,
«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ»,
«КЛІНІЧНІ ТА ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗІВ»
(Суми, 20-22 квітня 2011 року),
«ACTUAL PROBLEMS OF FUNDAMENTAL AND CLINICAL MEDICINE
(IN ENGLISH)»
(Суми, 21-22 квітня 2011 року)
МАТЕРІАЛИ
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ КОНФЕРЕНЦІЙ
СТУДЕНТІВ, МОЛОДИХ ВЧЕНИХ, ЛІКАРІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ
ЧАСТИНА І
Відповідальний за випуск Л.Н. Приступа
Комп’ютерне верстання І.М. Колесник
Стиль та орфографія авторів збережені.
Формат 60×84/8. Ум. друк. арк. 27,85. Обл.-вид. арк. 27,21. Тираж 130 пр. Зам. №
Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.