Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний університет медичний інститут «актуальні питання теоретичної медицини»
| Вид материала | Документы |
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут, 738.24kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
ПОТЕНЦІЙНО БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ ПОХІДНІ 2-МЕРКАПТОАНІЛІНУ
Вельчинська О.В., Ніженковська І.В., Вільчинська В.В., Ніженковський О.І.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ,
кафедра біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії
Робота присвячена синтезу нових біологічно активних сукцинімідів на основі N-заміщених малеїнімідів та 2-меркаптоаніліну у якості сіркувмістного синтону, дослідженню їх токсичності і біологічної активності.
Як відомо з літературних джерел ароматичні аміни, нуклеофільність яких нижча за нуклеофільність аліфатичних амінів, також приєднуються по подвійному зв’язку малеїнімідів. Типовим прикладом нуклеофільного приєднання по подвійному зв’язку є взаємодія аніліну з імідами малеїнової кислоти. Реакцію представляють через утворення проміжного донорно-акцепторного комплексу, а далі, похідних ариламінсукцинімідів. Акцепторність імідів по відношенню до ароматичних амінів залежить від замісників біля подвійного зв’язку.
Мета даної роботи полягає в дослідженні хімічних модифікацій молекул N-заміщених малеїнімідів з подальшим вивченням біологічної активності їх нових синтезованих похідних, а саме: після конструювання потенційно активних структур розроблено нові препаративні методи синтезу оригінальних гетероциклів на основі N-заміщених малеїнімідів та 2-меркаптобензойної кислоти, досліджена токсичність синтезованих сполук. Взаємодія N-заміщеного малеїніміду з 2-меркаптобензойною кислотою є типовим прикладом нуклеофільного приєднання по подвійному зв̀́̉’язку.
Шляхом взаємодії 2-меркаптоаніліну з N-заміщеними малеїнімідами у молярному співвідношенні 1:1 синтезовано оригінальні N-заміщені сукциніміди. Реакції проводилися у системі розчинників (бензол–піридин) при температурі 60-80оС та перемішуванні реакційної суміші 1-5 годин з обробкою продуктів реакції розчином етилового спирту у воді (1:1) та безводним бензолом. Склад синтезованих сполук підтверджено даними елементного аналізу, а його хімічну структуру – даними ІЧ- та ЯМРІН-спектрів.
Для визначення середньотоксичної дози ЛД50 синтезованих сполук використовували експрес-метод В.Б. Прозоровського. Критерієм оцінки токсичності сполук вважався відсоток загибелі лабораторних тварин (білі нелінійні миші-самці вагою 22,0±2,0г). Експерименти показали, що синтезовані N-заміщені сукциніміди відносяться до малотоксичних сполук, значення ЛД50 для них становить 2000 мг/кг, 2025 мг/кг.
При дослідженні протисудомної активності сполук критерієм оцінки вважався відсоток гальмування судомних ефектів у лабораторних тварин після введення коразолу. Встановлено, що сполуки не проявляють протисудомної активності та вираженого потенціюючого ефекту на судомну дію коразолу. Однак, під час проведення біологічного скринінгу для сполук виявлено бактерійну та фунгіцідну види активності.
БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ НОВИХ ФОСФОРИЛЬОВАНИХ ПОХІДНИХ N-ЗАМІЩЕНИХ СУКЦИНІМІДІВ
Вельчинська О.В., Ніженковська І.В., Вільчинська В.В., Ніженковський О.І.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ,
кафедра біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії
Дані вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень свідчать про залежність і спрямованість фізіологічної дії речовини від будови введеного замісника в молекулу малеїніміду. Давно відомими і найбільш перспективними є похідні малеїнімідів, що мають протисудомну активність, на основі яких були розроблені та успішно застосовуються у медичній практиці такі лікарські засоби, як етосуксімід, фенсуксімід та інші. Сполуки із ряду заміщених малеїнімідів у порівнянні з похідними барбітурової кислоти у меншому ступені проявляють побічну та токсичну дію, а також їх можна отримувати за допомогою відносно простих методів синтезу. Як описано в літературі, фосфорильовані амінотіадиазоли синтезують шляхом С-фосфорилювання N,N-діалкіл-N’-гетарил-формамідинів з отриманням реакційноздатних сполук, які можуть вступати в реакції нуклеофільного приєднання по подвійному зв’язку з іншими сполуками. 5-Фосфорильовані 2-амінотіазоли – маловивчені сполуки, які отримують шляхом фосфорилювання N,N-діалкіл-N’-(2-тіазоліл)формамідинів, є унікальними реагентами, які раніше не досліджувалися в реакціях з гетероциклами. Нові фосфорильовані N-заміщені сукциніміди синтезовано шляхом взаємодії N-заміщених малеїнімідів (N-о-хлорфенілмалеїнімід, N-п-хлорфенілмалеїнімід, N-о-бромфенілмалеїнімід, N-п-бромфенілмалеїнімід, N-бензилмалеїнімід) з 5-(2-амінотіадиазоліл)дифенілфосфіном за участю атому водню аміногрупи молекули 5-(2-амінотіадиазоліл)дифенілфосфіну та подвійного зв’язку N-заміщених малеїнімідів у молярному співвідношенні 1:1. Синтезовані сполуки витримували в концентрованій оцтовій кислоті при температурі 18 – 20 оС 30 хвилин. Випарювали оцтову кислоту в вакуумі, а залишок - осад темно-жовтого або темно-рожевого забарвлення фільтрували і сушили у вакуумі водострумного насосу. З метою дослідження біологічної активності нових потенційно біологічно активних N-заміщених сукцинімідів нами було досліджено параметри гострої токсичності цих сполук та наявність протисудомної дії. Параметри гострої токсичності синтезованих сполук досліджено на білих нелінійних мишах - самцях з масою тіла 22 + 2 г за методом Прозоровського. Результати дослідів обраховувалися у альтернативній формі на 14 добу після введення сполук, які розчиняли у фізіологічному розчині та вводилися одноразово, підшкірно, за 30 хвилин до введення коразолу. Критерієм оцінки токсичності сполук вважався відсоток загибелі лабораторних тварин. Експерименти показали, що сполуки відносяться до середньотоксичних сполук, ЛД 50 їх становить 650 (560-750) мг/кг. При дослідженні протисудомної активності синтезованих сполук критерієм оцінки вважався відсоток гальмування судомних ефектів у лабораторних тварин після введення коразолу. Виявлено, що сполуки даного ряду потенціюють судомну дію коразолу, викликаючі кровотечі у піддослідних тварин. Синтезовані сполуки можуть бути перспективними як потенційно біологічно активні для подальшого вивчення їх фізіологічних властивостей.
ПОТЕНЦІЙНА БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ НОВИХ N-ЗАМІЩЕНИХ СУКЦИНІМІДІВ
Вельчинська О.В., Ніженковська І.В., Ніженковський О.І., Вільчинська В.В.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
кафедра біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії
Похідні сукциніміду – це сполуки з анксіолітичним типом дії, психотропні агенти, протисудомні лікарські засоби, які застосовуються при лікуванні малих приступів епілепсії, при атипових загальних приступах при вторинній епілепсії, тяжких комплексних приступах. В органічному синтезі розроблено та описано методи отримання нових сукцинімідів на основі малеїнімідів та складних гетероциклічних або ароматичних систем шляхом реакцій нуклеофільного приєднання. Іміди ненасичених дикарбонових кислот містять активований двома карбонільними групами подвійний зв’язок, здатний приєднувати в певних умовах нуклеофільні реагенти з утворенням нових похідних сукциніміду, і тому є хімічно активними реагентами у реакціях нуклеофільного приєднання. Огляд літературних даних дає можливість прогнозувати, що в результаті нуклеофільного приєднання молекул складних азотовмісних циклічних систем - піридин-піперазинів до N-заміщеного малеїніміду можливе утворення нових сукцинімідів з потенційною біологічною активністю: протипухлинною, протисудомною, а також антимікробною видами активності. З метою отримання нових фізіологічно активних похідних N-заміщених сукцинімідів нами була досліджена реакційна здатність N-заміщених малеїнімідів вступати в реакції з вказаними гетероциклічними синтонами.
Шляхом взаємодії N-заміщених малеїнімідів з 1-[3’-хлор-5’-(трифторметил)-піридин-2’-іл]-піперазином або 1-[2’-піридин-2’-іл-етил]-піперазином, які містять у своєму складі високоосновний атом азоту, у молярному співвідношенні 1:1, в бензолі при кімнатній температурі протягом 24 годин з наступною кристалізацією із ізопропілового спирту та сушкою продуктів реакції синтезовано нові N-заміщені сукциніміди з гетероциклічним фрагментом, з практичним виходом 70%.
Досліджено параметри гострої токсичності синтезованих N-заміщених сукцинімідів на білих нелінійних мишах - самцях з масою тіла 22 + 2 г за методом Прозоровського. Результати досліду обраховувались у альтернативній формі на 14 добу після введення. Для синтезованих сполук проведено первинний лабораторний скринінг щодо виявлення протисудомної активності. Сполуки розчинялися у фізіологічному розчині, вводилися одноразово, підшкірно, за 30 хвилин до введення коразолу. Критерієм оцінки їх токсичності вважався відсоток загибелі лабораторних тварин. Встановлено, що синтезовані N-заміщені сукциніміди відносяться до малотоксичних сполук: значення їх LD50 знаходяться у інтервалі від 708 (620-800) мгкг до 2000 мгкг; протисудомної активності не проявляють. Можна прогнозувати, що нові сукциніміди, які містять в молекулах складні полігетероциклічні системи, а саме фармакофори: піридин-піперазинові фрагменти, спряжену систему, є перспективними для подальшого вивчення як сполуки з потенційною біологічною активністю.
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ МЕТАБОЛІТНИХ КАРДІОТОНІКІВ
Ніженковська І.В., Ніженковський О.І.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
кафедра біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії
З метою корекції біохімічних та структурно-функціональних змін в міокарді тварин з серцевою недостатністю було вивчено більше 60 сполук з потенційною кардіотропною активністю, переважна більшість яких були похідними одного з головних субстратів циклу трикарбонових кислот сукцинату та попередника в синтезі нікотинамідних нуклеотидів НАД+ і НАДФ+ амінокислоти триптофану. Серед досліджених ФАС найбільш перспективними виявилися сполука суфан і краун-ефір похідне урацилу карбіцил. Суфан – дикалієва сіль N-сукциніл-D,L-триптофану, а карбіцил – 1,3-біс-(2-гідроксиетил)урацил. В якості препаратів порівняння використовувалися такі референтні препарати: β-адреноміметик добутамін, глікозидний кардіотонік строфантин-К. В наведених експериментальних дослідженнях було показано, що суфан і карбіцил проявляють виразливий позитивний інотропний ефект, в основі якого може бути їх взаємодія та комплексоутворення з компонентами біомембран і метаболітами, що модулюють інотропну активність фізіологічно-активних сполук (ФАС) через вплив на відповідні іонтранспортуючі та регуляторні системи кардіоміоцитів. Для вивчення цього питання були кількісно оцінені комплексоутворюючі властивості суфану і карбіцилу методом УФ-спектроскопії з визначенням констант стійкості утворених комплексів (Кст) та розрахунково, квантово-хімічними методами, з комп'ютерним моделюванням молекул ФАС, розрахунками їх структурних та енергетичних характеристик і визначенням виграшу енергії (Евзаєм) при взаємодії ФАС з біолігандом. Результати вивченя комплексоутворення суфану вказують на високе значення Кст комплексів суфану з основним ліпідним компонентом біомембран фосфотидимхоліном (Кст =34,5 л/м) і низьке (8,3 л/м) – при взаємодії з холестеролом. Був проведений кореляційний аналіз залежності Кст суфана від структурних (геометрія, розподіл електронної щільності π (пі)-і σ (сігма) – електронів та заряду) і фізико-хімічних властивостей молекул біолігандів. Отримані результати свідчать, що суфан утворює комплекси з компонентами біомембрани за рахунок наявності в його молекулі вільної аміногрупи і ароматичної π-системи. Встановлені залежності між параметрами комплексоутворення суфану і структурною біолігандів мають значення в реалізації молекулярних механізмів дії цього препарату. При порівнянні середніх значень Кст у двох досліджуваних ФАС з кардіотонічною активністю було показано, що карбіцил (Кст середнє=30,97 л/м) утворює значно міцніші комплекси з більшістю лігандів, ніж суфан (Кст середнє=12,72 л/м), що пов'язане з наявністю в молекулі карбіцилу двох гідроксиетильних груп. Виконані квантово-хімічні розрахунки вказують на участь у механізмах взаємодії суфану та карбіцилу з молекулою мембранного фосфоліпіду – диміристоїлфосфатидилхоліну водневих, електростатичних та гідрофобних зв'язків. Висловлене припущення, що взаємодія з бічними радикалами амінокислотних залишків в молекулах мембранних білків та полярними ділянками поверхневих фосфоліпідів сарколеми кардіоміоцитів може бути первинним механізмом реалізації кардіотропної активності вивчаємих фізіологічно активних речовин.
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ ЦЕРУЛОПЛАЗМИНА В СЫВОРОТКЕ КРОВИ СОБАК ПОСЛЕ НЕФРЭКТОМИИ
(экспериментальные исследования)
Слесаренко Е.Г., Колосова И.И., Кононова И.И., Мархонь Н.А.
Днепропетровская Государственная медицинская академия,
кафедра медбиологии, фармакогнозии и ботаники
Несмотря на имеющиеся работы, посвященные проблеме единственной почки, в настоящее время недостаточно еще изучены процессы адаптации организма с одной почкой к внутренней и внешней среде и её функциональная утомляемость в зависимости от срока прошедшего с момента нефрэктомии.
Нами установлено, что после удаления одной почки в организме происходит целый комплекс компенсаторных изменений. Повышенная метаболическая нагрузка, падающая в первую очередь на печень, не может не сказаться на её функциональном состоянии. Поэтому для выяснения степени и продолжительности нарушений отдельных функций печени после нефрэктомии, нами проведено экспериментальное исследование на 24 собаках. Контролем служили данные, полученные до операции у 5 здоровых собак (исходный фон). Активность церулоплазмина определяли по методу Г.А.Бабенко в сыворотке крови собак до нефрэктомии и после через 1, 5, 15 суток и через 1, 3, 6, 12 месяцев.
Результаты опытов показали, что до операции активность церулоплазмина составила 28,7 ± 0,34 ед., через сутки его активность повысилась до 32,2 ± 2,5ед. Максимальное увеличение активности металлофермента отмечается через 1 месяц после нефрэктомии, составляя 65,6 ± 1,6ед. В последующие периоды исследований через 3, 6 и 12 месяцев снижается активность церулоплазмина до 44,6 ± 2,0 ед., 39,9 ± 1,9ед. и 37,6 ± 1,4ед. соответственно.
Таким образом, у собак после односторонней нефрэктомии наступают функциональные нарушения печени, что связано с повышением активности церулоплазмина в первый месяц после удаления почки. В этот период отмечается усиление компенсаторных реакций организма в ответ на нефрэктомию. В последующие периоды активность церулоплазмина снижается за счет нарушения его синтеза в клетках печени, что отражается на биохимических процессах всего организма и печени, прежде всего у собак, перенесших одностороннюю нефрэктомию.
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕМБРАНОПРОТЕКТОРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕКСТРАКТУ З БРУНЬОК ОБЛІПИХИ КРУШИНОВИДНОЇ ЗА УМОВ КОМБІНОВАНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
Пида В.П.
Науковий керівник — проф. Л.С. Фіра
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського,
кафедра фармакології з клінічною фармакологією
Одне з основних місць у загальній структурі захворюваності, обумовленої дією токсичних факторів, становлять хімічні ураження печінки. Останнім часом почастішали випадки уражень хімічними отрутами та солями важких металів, алкоголем, які проявляють токсичний вплив на печінку, порушуючи проникність плазматичних та цитоплазматичних мембран гепатоцитів.
Метою наших досліджень було – вивчити мембранопротекторні властивості 10 % густого екстракту з чоловічих бруньок обліпихи крушиновидної в умовах комбінованого ураження печінки тетрахлорметаном та етанолом.
Встановлено, що введення токсинів в організмі тварин призводить до зростання вмісту ТБК – реагуючих продуктів, причому максимальним він був на 37-у добу після отруєння. У цей строк вміст ТБК – реагуючих продуктів зріс в сироватці крові та в печінці тварин в 3,5 та 3,0 раза відповідно. Після введення екстракту чоловічих бруньок обліпихи крушиновидної вміст ТБК-реагуючих продуктів в сироватці крові та печінці уражених щурів достовірно знизився.
Нами зареєстровано значне зростання активності АлАТ у сироватці крові досліджуваних тварин на 37-у добу експерименту, що свідчить про зміну проникності плазматичних мембран гепатоцитів.Після введення в уражений організм екстракту з бруньок обліпихи активність даного ензиму знизилась. У печінці уражених щурів спостерігалась аналогічна таенденція до зниження активності АлАТ після застосування досліджуваного екстракту.
Поряд із змінами проникності мембран гепатоцитів ми спостерігали зміну проникності еритроцитарної мембрани, підтвердженням чому є підвищення відсотку ЕІІ. Використаний нами коригуючий чинник призвів до зменшення ЕІІ, що свідчить про стабілізацію проникності мембран еритроцитів.
Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок стосовно мембранопротекторних властивостей, що проявляє екстракт з чоловічих бруньок обліпихи крушиновидної. Це дозволяє нам рекомендувати дану сировину до подальшого вивчення з метою введення її в офіцинальну медицину та створення на її основі нових лікарських засобів.
ВИВЧЕННЯ ГЕПАТОЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕКСТРАКТУ З НАДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ХРІНУ ЗВИЧАЙНОГО ЗА УМОВ ПАРАЦЕТАМОЛОВОГО ГЕПАТИТУ
Вашкеба Е.М.
Науковий керівник - проф. Л.С. Фіра
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського,
кафедра фармацевтичної хімії
Хвороби печінки займають одне з перших місць серед захворювань шлунково-кишкового тракту. Останнім часом значного поширення набули токсичні гепатити, викликані медикаментозними засобами. Незважаючи на велику кількість препаратів з гепатопротекторними властивостями, які сьогодні існують на фармацевтичному ринку України, питання пошуку нових лікарських форм на основі рослинної сировини, залишається і досі актуальним.
Метою даного дослідження було вивчити гепатозахисний вплив екстракту з надземної частини хріну звичайного за умов парацетамолового гепатиту. Досліди проведені на білих щурах-самцях масою тіла 150 -170 г. Тварини були розділені на три групи: перша – інтактні щури; друга - тварини, уражені парацетамолом в дозі 1250 мг/кг маси тіла (один раз на добу протягом двох днів): третю групу становили тварини, які після ураження парацетамолом, інтрагастрально отримували 10% екстракт з листків хріну в дозі 1,5 мл. Декапітацію проводили на третій день під тіопенталовим наркозом. В сироватці крові та тканині печінки визначали вміст ТБК-реагуючих продуктів, активність аланін-, аспартатамінотрансфераз та лужної фосфатази.
Встановлено, що після ураження тварин парацетамолом як в сироватці крові, так і в печінці тварин зростає вміст ТБК-реагуючих продуктів (у 1,8 та 1,6 раза відповідно), що свідчить про активацію окиснювальних процесів в організмі щурів саме в цей період. Одночасно нами відмічено підвищення в сироватці крові активності маркерних органоспецифічних ферментів печінки – АлАТ та АсАТ, що вказує на цитоліз гепатоцитів після ураження щурів парацетамолом. Активність названих ферментів зростала майже у 2 рази. Введення в організм тварин парацетамолу призвело до підвищення в 1,8 раза активності лужної фосфатази в сироватці крові, що є наслідком токсичного ураження печінки.
Для корекції виявлених порушень ми використали екстракт з надземної частини хріну звичайного, в якому попередніми дослідженнями виявили велику кількість біологічно активних речовин, що проявляють антиоксидантну та гепатопротекторну дію (фенольні сполуки (флавоноїди, дубильні речовини), вітаміни, макро-та мікроелементи). Після введення екстракту з надземної частини хріну на 30% знизився вміст ТБК-реагуючих продуктів у сироватці крові та на 20% у печінці уражених тварин. Ми відмітили достовірне зниження (р<0,05) активності амінотрансфераз та лужної фосфатази після застосування досліджуваної лікарської форми.
Проведені експерименти вказують на гепатозахисні властивості екстракту з надземної частини хріну звичайного, що робить доцільним подальше вивчення цієї рослини та лікарських форм з неї з метою створення нових гепатопротекторних препаратів з подальшим використанням їх в клініці.
ДОСЛІДЖУННЯ ВПЛИВУ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ (MORUS ALBA, MORUS NIGRA) НА МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ТВАРИН З ТОКСИЧНИМ ГЕПАТИТОМ
Медвідь І.І.
Науковий керівник - проф. д.б.н. Л.С. Фіра
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського,
кафедра фармацевтичної хімії
На даний час дослідження лікарської рослинної сировини, яка містить у своєму складі речовини, що проявляють антиоксидантні властивості, є надзвичайно актуальним. Це насамперед пов’язано з погіршенням екологічної ситуації, негативним впливом навколишнього середовища на організм людини.
Звідси, актуальним є вивчення різних органів рослин з метою дослідження коригуючих властивостей біологічно активних речовин з них. Однією з таких рослин може бути шовковиця завдяки вмісту в ній біологічно активних речовин з антиоксидантними властивостями.
Метою даного дослідження був підбір мінімальної ефективної дози для густих екстрактів з листя білої та чорної шовковиці в експерименті на тваринах з модельованим токсичним гепатитом.
Для проведення експерименту брали шість груп тварин по чотири тварини у кожній. Вивчали коригуючий вплив густого екстракту з листя білої та чорної шовковиці у дозі 0,5 мл, 1 мл, 1,5 мл та 2 мл на метаболічні порушення в організмі тварин. Забій тварин проводили на 4-ту добу дослідження. Ендогенну інтоксикацію організму тварин та стан антиоксидантної системи після введення коригуючих чинників оцінювали за вмістом ТБК-реагуючих продуктів, молекул середньої маси, каталази та церулоплазміну.
Після дослідження впливу екстракту з листя білої шовковиці на метаболічні порушення у щурів, встановлено, що мінімальний ефективний вплив на активність каталази у печінці та сироватці крові тварин, спричинила доза 1,5 мл. На вміст ТБК-реагуючих продуктів в сироватці крові мінімальний ефективний вплив проявила доза 2 мл, в печінці – 1,5 мл; молекул середньої маси у досліджуваних органах – 1,5 мл; церулоплазміну в сироватці крові – 2 мл.
Нами також виявлено ефективний вплив екстракту з листя чорної шовковиці на метаболічні порушення у щурів після тетрахлорметанового ураження. Встановлено, що мінімальний ефективний вплив на активність каталази у печінці та сироватці тварин, що наблизив ці показники до рівня інтактних тварин, спричинила доза 1,5 мл. На вміст ТБК-реагуючих продуктів в сироватці крові мінімальний ефективний вплив виявила доза 2 мл, в печінці – 1,5 мл; молекул середньої маси– 1,5 мл; церулоплазміну в сироватці крові – 2 мл.
Таким чином, застосування густого екстракту з листя білої та чорної шовковиці призводить до нормалізації метаболічних порушень у тварин з модельованим токсичним гепатитом. На основі проведених досліджень як мінімально ефективну дозу для густого екстракту як з білої, так і з чорної шовковиці, можна рекомендувати дозу 1, 5 та 2 мл.