Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний університет медичний інститут «актуальні питання теоретичної медицини»
| Вид материала | Документы |
- Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут, 738.24kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
ДИНАМІКА МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН НЕЙРОНІВ В УМОВАХ ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ
Гринцова Н. Б.
Науковий керівник – д.мед.н., проф. А.М. Романюк
СумДУ, кафедра патоморфології, з курсами судової медицини, медичного законодавства,
гістології, цитології та ембріології
Вступ Патологія мозку за розповсюдженням займає третє місце серед населення країн Європейського союзу і Американського континенту, поступаючись місцем лише захворюванням сердцево-судинної системи і злоякісним новоутворенням. Важлива роль у формуванні захворювань центральної нервової системи відводиться впливу на головний мозок важких металів та їх зєднань.
Метою роботи було вивчення динаміки та морфологічних змін у нейронах кори головного мозку статевозрілих щурів в умовах дії різних комбінацій солей важких металів: міді, марганцю, свинцю та свинцю, цинку і хрому.
Матеріали та методи дослідження Експеримент був проведений на 108 білих щурах, що були розподілені на 3 групи. Лабораторні тварини 1 групи (контрольної) утримувались у звичайних умовах віварію та на протязі 3 місяців отримували звичайну питну воду. Тварини 2-3 груп протягом 3-х місяців вживали воду, насичену комбінацією солей важких металів: 1-ї групи: міді, свинцю та марганцю; 2-ї групи: свинцю, цинку і хрому. Для вивчення мікроскопічної картини кори великих півкуль (у ділянці сомато-сенсорної зони) застосовували загальноприйняті методики мікроанатомічного ( гістологічного) методу дослідження.
Результати дослідження Під дією комплексу солей важких металів (міді, марганцю та свинцю) у корі головного мозку на перших термінах експерименту відбуваються виражені дистрофічні та деструктивні порушення, що супроводжуються розвитком деструктивного спонгіозного набряку речовини мозку. В подальшому в організації пірамідних нейронів продовжують розвиватися неспецифічні зміни нейронів та глії поліморфного характеру( набряк речовини мозку, ішемічні та важкі зміни пірамідних нейронів, порушення мікроциркуляції ), що свідчить про деструктивний характер дії комплексу солей важких металів. На 60-добу експерименту збільшувалася кількість дистрофічно змінених клітин з ознаками їх руйнації. Зменшувалась кількість нейронів із зворотними змінами. Морфологічні зміни в організації пірамідних нейронів свідчать про поступове вичерпання резервних механізмів фізіологічної компенсації. Виникає зрив адаптивних процесів.
Враховуючі динаміку морфологічних змін у сенсомоторній зоні кори головного мозку піддослідних тварин, можна припустити, що тип комбінованої дії у суміші солей важких металів (міді, марганцю та свинцю) зумовлений їх сінергізмом.
У тканинах головного мозку в умовах впливу на організм комбінацій солей важких металів: свинцю, цинку і хрому спостерігається поступовий розвиток значних морфологічних змін, які являються неспецифічними: 1) розладів кровообігу (в основному мікроциркуляторного русла); 2) гострого набряку та гідропічних змін нервових клітин з подальшими тяжкими змінами їх структури; 3) активізації глії з розвитком процесу сателітозу.
Отже, різні комбінації сумішей солей важких металів викликають різну динаміку морфологічних змін у нейронах кори головного мозку піддослідних тварин.
РЕЗУЛЬТАТИ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ СМЕРТІ У
ВИПАДКАХ ВОГНЕПАЛЬНИХ УШКОДЖЕНЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІЗНИХ АСПЕКТІВ
Купина М.В., студ. 5-го курсу, Нуну Каландадзе, клін. ординатор
Наукові керівники: к.мед.н., доц. Г.Ю. Будко, к.мед.н. О.С. Моісеєнко
СумДУ, кафедра патоморфології, з курсами судової медицини, медичного законодавства,
гістології, цитології та ембріології
Вогнепальні ушкодження, практично любої локалізації, можуть призвести до летального наслідку. В зв’язку із збільшенням випадків використанням ручної вогнепальної зброї та кількості експертиз з цього приводу нас зацікавила статистика смертності від вогнепальних ушкоджень в залежності від статі, віку, від умов перебування людини, сезону та днів тижня.
В результаті аналітичного дослідження ми встановили, що смерть від вогнепальних ушкоджень за 2009 р. спостерігається в 37 (13,6% р±Δ2,51) випадках від загальної кількості смертей (n=273). Відсоткове співвідношення наших даних дещо нижче від даних, що наведені в опрацьованій нами літературі (≈22%).
Співвідношення між чоловіками 28 (75,7% р±Δ8,1) і жіночою 9 (24,3% р±Δ16,2) статтю 3,1:1 при статистично достовірній різниці (t=3,94 р<0,001). Подібні дані ми спостерігали також і в цілому матеріалі досліджень за період січень – грудень 2009р.. Результати наших досліджень збігаються з літературними даними, які свідчать, що смерть від вогнепальних ушкоджень у чоловіків значно вища ніж у жінок.
Середній вік загиблих становить 32,4 роки, що приблизно знаходиться на одному рівні - 34,1 роки згідно встановлених даних іншими авторами.
Аналізуючи отримані дані, ми бачимо, що співвідношення побутових і виробничих вогнепальні ушкодження становить 1,4:1 на користь побутових. Значно переважають побутові вогнепальні ушкодження над самогубствами (2,8:1 відповідно).
Під час проведення нашого дослідження ми виявили виражену сезонність смертей від вогнепальних ушкоджень. Протягом року спостерігався пік смертності від вогнепальні ушкодження в осінні місяці.
Досліджуючи частоту смерть від вогнепальних ушкоджень в залежності від днів тижня ми реєстрували пік в п’ятницю та суботу.
Проаналізувавши 37 актів судово-медичної експертизи за досліджуваний період на предмет встановлення частоти викликів судово-медичного експерта на огляд місця пригоди при смерті від вогнепальних ушкоджень. Результати вказують на те, що огляд проходив в присутності судово-медичного експерта в 100% випадків.
ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ (2000 – 2009 рр.)
Лукаш А.В., Половинка Д.Ф., студ. 3-го курсу
Науковий керівник – к.мед.н. Р.А. Москаленко
СумДУ, кафедра патоморфології, з курсами судової медицини, медичного законодавства,
гістології, цитології та ембріології
Після аварії на Чорнобильській АЕС підвищена увага органів охорони здоров'я і громадськості дозволила забезпечити доволі високий і стабільний рівень реєстрації злоякісних пухлин щитоподібної залози (ЗПЩЗ). Наказ Міністерства охорони здоров’я України №10 від 22.01.1996 року «Про створення національного канцер-реєстру України» забезпечив можливість отримувати уточнену інформацію про онкозахворюваність, в тому числі і про показники захворюваності ЗПЩЗ. У дослідженнях, проведених на загальнодержавному рівні, було встановлено, що захворюваність серед жінок у 3,4 рази вище, ніж у чоловіків, а найбільш високі її показники відмічалися серед жінок Київської, Сумської та Житомирської областей – 12,8%, 9,8 та 9,7% від загальної структури онкохворих (Горбенко В.Н., 2007).
Метою роботи є вивчення структури захворюваності на злоякісні пухлини щитоподібної залози серед населення Сумської області за десятирічний період 2000-2009 роки.
Матеріали і методи. У роботі використані дані обласного канцер-реєстру та журнали реєстрації результатів біопсій патологоанатомічного відділення Сумського областного клінічного онкологічного диспансеру. За допомогою статистичних методів розраховані вікові показники, оцінені щорічні прирости захворюваності, регіональне географічне розповсюдження.
Результати дослідженнь. За період 2000-2009 років зареєстровано 642 випадки ЗПЩЗ. Частка захворілих жінок склала 85,7%, чоловіків – 14,3%. Всередньому, кожен рік спостерігається 64,2±4,15 випадків злоякісних захворювань ЩЗ. Серед гістологічних типів злоякісних пухлин ЩЗ мають значну перевагу папілярна та фолікулярна карциноми, на частку інших припадає не більше 10%. Найбільш часто ЗПЩЗ зустрічаються у віковому періоді від 45-59 років у жінок, а у чоловіків після 61 року. Найбільша кількість пацієнтів поступає з м.Суми, Сумського, Шосткінського, Конотопського, Охтирського районів.
Висновки. За досліджуваний період захворюваність населення області на ЗПЩЗ залишалась на стабільному рівні, про маючи незначну тенденцію до зростання. За національною статистикою співвідношення між захворілими чоловіками та жінками складає 1:3,4, у Сумській області – 1:6. ЗПЩЗ частіше зустрічаються у промислових районах та містах, має значення також фактор йододефіциту.
АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОШИРЕННЯ ТА ПАТОМОРФОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ
СНІДу В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Небоян Є.Б., студ. 3-го курсу
Наукові керівники – к.мед.н., доц. Л.І. Карпенко, к.мед.н., доц. Г.Ю. Будко
СумДУ, кафедра патоморфології, з курсами судової медицини, медичного законодавства,
гістології, цитології та ембріології
За рівнем поширення ВІЛ/СНІДу в Європі Україна, на жаль, займає перше місце. За останніх п'ять років кількість випадків ВІЛ-інфікованих в Україні зросла у 20 разів і нині становить майже 400 000. Серед дорослого населення України рівень розповсюдження ВІЛ становить майже 1,33%, що дозволяє говорити про перед епідемічний стан захворюваності. Щодня реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Питома вага померлих від СНІДу в Україні у загальному числі померлих за 2010 рік становить близько 10%, абсолютна більшість яких – віком до 40 років. Найбільше ВІЛ-інфікованих в Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській і Донецькій областях.
За даними управління охорони здоров’я Сумської державної адміністрації, обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом, Сумська область відноситься до регіонів з низьким рівнем поширеності ВІЛ-інфекції/СНІДу. З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році і до 2009 року включно, в нашій області офіційно зареєстровано 1325 випадків ВІЛ-інфекції (Україна – 161 119), у тому числі 280 випадків захворювання на СНІД (Україна – 31241) та 98 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом (Україна – 17791). За рівнем захворюваності на ВІЛ-інфекцію Сумська область посідала 5-е рангове місце серед 27-ми адміністративних територій України. При цьому, кількість вперше виявлених випадків ВІЛ-інфекції серед жителів Сумської області у порівнянні з 2008 збільшилась зі 185 до 214 випадків, що у показниках становить відповідно 15,3 та 18,0 на 100 тис. населення ( Україна-43,2). Зростання захворюваності на ВІЛ-інфекцію відбулося у 8 районах області: Буринському, Глухівському, Кролевецькому, Недригайлівському, Охтирському, С.-Будському, Сумському, Шосткинському та обласному центрі. За рівнем захворюваності на СНІД у 2009 р. Сумська область посіла 10- місце. Кількість хворих на СНІД збільшилась у порівнянні з попереднім роком з 52 до 65 випадків.У 35 із 65 хворих на СНІД діагнози «ВІЛ-інфекція» та « СНІД» були встановлені одночасно. Серед хворих на СНІД було діагностовано у 66,2% легеневий та позалегеневий туберкульоз За темпами приросту показника захворюваності на СНІД Сумська область у 2009 році зайняла 24 рангове місце. Зростання захворюваності на СНІД відмічалося у Білопільському, Конотопському, Недригайлівському, Охтирському, Шосткінському, Краснопільському, Кролевецькому районах та м. Суми.
За рівнем смертності від СНІДу у 2009р. Сумська область посідала 8 рангове місце. У 14 померлих від СНІДу основним захворюванням,яке стало причиною смерті став легеневий та поза легеневий туберкульоз. Серед СНІД-індикаторних захворювань, які спричинили смерть були зареєстровані неходжкінська лімфома, розповсюджений кандидоз, синдром виснаження, пневмоцистна пневмонія, токсоплазмоз мозку та бактеріальний сепсис.
Виходячи с того, що хвороба СНІД є смертельно небезпечною, її виявлення, лікування накладає значну відповідальність на людей, які мають відношення до цього: як хворих, так і тих, хто лікує.
Доклінічні випробування Хітозан-Апатиту - Нового НАНОКОМПОЗИТНОГО матеріалу для остеопластики
Рєзнік А.В., студ. 5-го курсу, Дейнека В.М., студ. 2- го курсу
Наукові керівники: д.мед.н., проф. А.М. Романюк, к.мед.н., доц. М.В. Погорєлов
СумДУ, кафедра патоморфології, з курсами судової медицини, медичного законодавства,
гістології, цитології та ембріології
Для вирішення питання про надання дозволу для використання медичного виробу в клінічній практиці неодхідно пройти його сертифікацію, яка включає в себе характеризацію виробу (фізико-хімічні властивості), дослідження in-vivo та клінічні випробування. В результаті сумісних досліджень нашого університету та ІПФ НАН України був синтезований новий нанокомпозитний матеріал для заміщення кісткових дефектів на основі апатиту кальцію та хітозану (хітозан-апатит).
Зважаючи на необхідність сертифікації матеріалу були вивчені його фізико-хімічні характеристики за допомогою рентгенівської дифракції, інфрачервоної спектроскопії, растрової електронної мікроскопії, мас-спектрометрії. Результати досліджень були опубліковані як в Україні так і за кордоном.
Враховуючи необхідність проведення досліджень in-vivo, метою даної роботи стало вивчення реакції організму на підшкірну імплантацію матеріалу згідно з ДСТУ ISO 10993-1:2004 "Біологічне оцінювання медичних виробів".
Матеріали і методи. Дослідження на білих статевозрілих щурах, яким підшкірно вводили хітозан-апатит.
У результаті проведених досліджень було встановлено, що біологічна відповідь підшкірних тканин на імплантат свідчить про відсутність негативних локальних явищ, пов’язаних з токсичною дією імплантованого матеріалу. Структурна організація капсул, її клітинний склад свідчить про біосумісність біоматеріалу «хітозан» і відсутність локального токсичного впливу на прилеглу сполучну тканину. Проведене дослідження свідчить про відсутність запальної та локальної токсичної дії на сполучну тканину при можливій деградації хітозану (наприклад, при ендопротезуванні) у ділянці його імплантації. Дані патоморфологічного дослідження внутрішніх органів білих щурів з імплантованими зразками «хітозану» у підшкірно-жирову клітковину не виявили у структурі аналізованих внутрішніх органів морфологічних змін, що вказує на відсутність у досліджуваних зразків біоматеріала токсичних властивостей.
Висновок. У досліджуваних органах не виявлено ознак кумуляції мікрочасточок матеріалу, що свідчить про нешкідливість використаних матеріалів для організму.
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ СПЕРМОГРАМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ
В УМОВАХ МОДЕЛЬОВАНОГО МІКРОЕЛЕМЕНТОЗУ
Сауляк С.В.
Науковий керівник – д.мед.н., проф. А.М. Романюк
СумДУ, кафедра патоморфології
Демографічна ситуація в Україні щороку змінюється в бік депопуляції (Зайченко Г.В, 2009). В Україні частота безплідних шлюбів становить 15-17%, при цьому частка чоловічого фактору складає 30-40% (Гайдаєв Ю.О, 2007). За останній час встановлено, що причиною безпліддя у 30% випадків вважається несприятлива екологія (Артюхин А.А, 1999). Серед хімічних речовин, що забруднюють навколишнє середовище, важкі метали та їх сполуки утворюють значну групу токсикантів, які відносяться до пріоритетних забруднювачів виробничого та оточуючого середовища, тому першочергове значення досліджень в цьому напрямку неодноразово відмічалось у наукових роботах (Пикалюк В.С, 2004).
Метою дослідження є вивчення сперматогенної функції щурів статевозрілого віку в умовах модельованого мікроелементозу.
Об'єкти і методи. Дослідження проведено на 64 білих щурах-самцях, які поділені на дві серії – інтактну та експериментальну. Експериментальні тварини для моделювання мікроелементозного стану з питною водою отримували комбінацію солей важких металів. Тварини виводилися з експерименту на 7, 14, 30 та 48 добу шляхом декапітації під ефірним наркозом. У кожної тварини відпрепаровували хвостові відділи додатків над'яєчка та сім'явиносні протоки. Їх розміщували у 2 мл теплого (37ºС) фізіологічного розчину. Використовуючи тонкі очні пінцети, проколювали стінку сім'явиносного протоку і обережно вичавлювали їх вміст. Після ресуспендування сперму інкубували у стерильних пробірках при 37ºС на протязі 25 хв у вологій атмосфері. Підрахунок загальної кількості сперматозоїдів проводили у камері Горяєва за допомогою світлового методу мікроскопіювання при збільшенні х600, запропонованого Беглашвілі Т.В. (1989). Результат виражали в млн. клітин в 1 мл розчину. Патологічні форми визначали після фарбування сперматозоїдів нігрозин-еозином за Блюмом.
Результати дослідження. Зміна кількісного і якісного складу спермограми яскраво відображає морфофункціональні зміни сім'яників в умовах мікроелементозного стану організму. У спермограмах експериментальних тварин спостерігалося зниження загальній кількості і кількості рухливих сперматозоїдів. Зростала кількість неживих та патологічних сперміїв. Змінювалась довжина сперматозоїдів, Виявлено також збільшення кількості великих сперміїв, патологічних змін головки та хвоста., особливо суттєво зміни виявлялися після 30 та 48 діб впливу.
Висновок. Поява великої кількості патологічно змінених гамет, зниження їх загальної кількості та кількості живих та рухливих сперміїв в умовах модельованого мікроелементозу свідчить про ушкодження канальцевого апарата та гематотестикулярного бар'єру сім'яних залоз щурів.
ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ
ВОГНЕПАЛЬНИХ УШКОДЖЕНЬ В СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ
Спільний В.І., студ. 4-го курсу, Купина М.В., студ. 5-го курсу, Шота Татвідзе клін. ординатор
Наукові керівники: к.мед.н., доц. Г.Ю Будко, к.мед.н., доц. Л.І.Карпенко
СумДУ, кафедра патоморфології
Ручна вогнепальна стрілецька зброя представляє велику небезпеку для життя і здоров’я людей. На даний момент науково-технічного прогресу виявляється недостатніми і не завжди стовідсотково інформативними результати загальноприйнятих методів судово-медичного дослідження вогнепальних ушкоджень. Таким чином, існує необхідність вдосконалення існуючих методик, пошуку і впровадження новітніх технологій які б були вирішальними для слідства і простими у використанні.
Наведені в роботі методи та результати досліджень вогнепальних ушкоджень дають необмежену можливість чітко і повноцінно відповісти на питання: факт спричинення вогнепальних ушкоджень людині; вид ручної стрілецької зброї; балістичні параметри кулі; відстань пострілу; розташування стріляючої і постраждалої у момент застосування зброї; напрям, кількість і послідовність пострілів; локалізація і диференціальна діагностика вхідного і вихідного отворів; факт застосування вогнепальної зброї в конкретному місці; характер заподіяних ушкоджень.
Так, на підставі детального спектрофотометричного аналізу металізації шкіри в ділянці вогнепального дефекту в конкретній ситуації було з’ясовано, що ушкодження є вогнепальними і спричинені кулями, що містить мідь, з дистанції у межах дії додаткових факторів близького пострілу, тобто у межах накладення металів пострілу (насамперед Pb, Sn, Bа).
Продовжуючи пошук, ми звернули увагу на дослідження морфологічних особливостей вогнепальних ушкоджень плоских кісток, що дозволяють вирішити питання: дистанції пострілу, кінетичної енергії ушкоджувальної дії кулі, вид вогнепальної зброї. Актуальність питання лежить у виявленні закономірностей формування в плоских кістках вогнепальних переломів, заподіяних снарядами з різними балістичними параметрами.
Наступна методика дослідження мало за мету визначення закономірностей утворення слідів з біологічних частинок, викинутих з ран при вогнепальній травмі, і встановлення експертних можливостей, які відкриває їх вивчення. Отримані експериментальні дані були перевірені в умовах реального місця події.
В результаті досліджень був об'єктивно доведений факт спричинення вогнепального поранення в даному місці, визначені зони слідів, відповідні вхідній і вихідній ранам, місцерозташування потерпілого в приміщенні і напрям пострілу. Виконані судово-біологічні дослідження підтвердили, що вилучені з місця події тканини належать людині, встановлена його група крові, а також те, що він є обличчям чоловічої генетичної статі. Цитологічне і гістологічні дослідження показали, що тканини, що формують слід з боку вхідної рани, піддавалися термічній дії. Ці дані у поєднанні з наявністю серед зібраних мікрооб'єктів чорних аморфних мікрочасток, характерних для кіптяви пострілу, стали підставою для виводу, що постріл міг бути зроблений із зони 1, близькій дистанції пострілу. Отримані дані повністю співпали зі встановленими слідством обставинами справи.
ЛІТОГЕНЕЗ У ПЕРЕДМІХУРОВІЙ ЗАЛОЗІ
Закорко І-М.С., Піддубний А.М., студ. 3-го курсу
Науковий керівник – к.мед.н. Р.А. Москаленко
СумДУ, кафедра патоморфології
В останні роки зросла частота запальних захворювань чоловічих статевих органів (Шубін С.В., 2003). Одне з перших місць серед них займає неспецифічний хронічний простатит, при чому спостерігається перевага стертих і прихованих його форм. Одним із наслідків такого патоморфозу є утворення конкрементів у паренхімі передміхурової залози.
Метою роботи є вивчення процесу літогенезу у передміхуровій залозі.
Матеріали і методи. Для досліджень було використано матеріал 11 операційних біопсій передміхурових залоз, які були прооперовані в урологічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні протягом 2010 року. Мікроскопічне дослідження проводилося за допомогою рутинних гістологічних методик. Рентген-структурний аналіз проводився в Інституті прикладної фізики НАН України (м.Суми).
Результати дослідження. При дослідженні гістологічних мікропрепаратів у 8 випадках було виявлено ознаки хронічного запалення навколо залоз передміхурової залози, просвіт яких містив мікроліти або конденсований секрет з ознаками кристалізації. У результаті проведення рентген-дифракційного аналізу каменів передміхурової залози було встановлено, що до їх складу входять мінерали: сполуки кальцію з фосфатами - гідроксилапатити, струвіти, сполуки кальцію з оксалатами – уевеліти.
Висновки. Таким чином, на процес утворення камінців у передміхуровій залозі здійснюють вплив наявність хронічного запалення та рефлюкс сечі з сечівника, про що свідчить мінеральна структура простатолітів.