Geum.ru

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Cross-border co-operation on an example of the Euroregion “Bug”
Регіоналізація національної інноваційної системи україни в контексті зарубіжного досвіду
Подобный материал:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   141

Cross-border co-operation on an example of the Euroregion “Bug”


Sukhomlin O.V., FMM, US-62;

National technical university of Ukraine “KPI”


Implementation of the efficient regional policy through development of cross-border co-operation is an essential part of international relations of Ukraine.

Volyn achieved considerable results in this field via maintaining close relations with neighboring territories of Poland and Belarus in the framework of the Euroregion “Bug”, an agreement of border co-operation between the Volyn oblast in Ukraine and the Brest oblast in Belarus and an Agreement between the Volyn oblast (Ukraine) and the Lublin voivodship (Poland) on economic, trade, scientific, technical and cultural co-operation.

The major fields of co-operation are as follows:
  • modernization and reconstruction of border infrastructure;
  • reconstruction of existing and construction of new motorways;
  • implementation of socially oriented activities aimed to ensure rights and interests of vulnerable people (lonely, elderly, disabled people, unhappy families, etc)
  • development of tourism
  • creation of institutional basis for cross-border cooperation.

The participants of Euroregion “Bug” have executed a number of projects: international institute of geography and management transformed later into a department of international relations under Lesya Ukrainka Volyn State University; introduction in the first time in Ukraine of procedures of common customs and border control on a border passage “Ustylug-Zosin”; and creation of collegiums of Ukrainian-Polish universities. One of the most significant was a project “Modernization of an international automobile passage “Yahodin-Dorohusk”. Its key component was a construction of a second bridge via the Western Bug river and an access road to the bridge. The project was implemented under the financial support of the EU. At present another project is being implemented in the oblast which is a part of Tacis “Border management” program. In accordance with it, the European Commission allocates 2.75 Mln. Euro for expansion and modernization of a border crossing in Yahodyn.

The issues of environmental protection of the border territories are of the outmost for the Euroregion “Bug” members. Two ecological projects were realized within the EU Tacis - “Creation of the monitoring system of the rivers Western Bug, Latoritsa and Uzh” and “Promotion of Sustainable development and Regional Environmental Protection Policies in the Context of Cross-Border cooperation between the Ukraine and Poland, CBC - ENACT”. Another Tacis project “Management of Western Bug, Latoritsa and Uzh river basins”, aimed to ensure balanced use of the existing water resources and more efficient basin management in accordance with Water Code of Ukraine, started in the Volyn oblast not long ago.[1]

With a new view of strengthening the operational cross-border co-operation structures, above all the Euroregion “Bug”, Tacis Regional Capacity Building initiative and a project under by the U.K. Department for International Development “Promotion of creation of the Ukranian-Polish Cross-border Agency for Regional Development” have been implemented in the oblast. In order to strengthen the institutional capacity of the inter-state relations, another project “Ukranian-Polish Cross-border Agency – Towards the Future” in the Volyn and Lviv oblasts in Ukraine, the Lublin and Podkarpacke voivodships in Poland.

The activities of the Euroregion “Bug” resulted in activation of economic collaboration. During 2004 trade turnover of the Volyn oblast with Poland and Belarus increased by 129 and 163 percent correspondingly. Of 110 Mln. USD inversed into the economic complex of the oblast from abroad, nearly 29 percent of capital originated from Poland.[2]

Future priorities of the Euroregion “Bug” include expansion of a network of border-crossings, deepening of business relations, extension of contacts between NGOs and public institutions, establishment of closer co-operation in social and humanitarian fields, more active involvement of territorial communities and municipalities to cross-border co-operation.

Literature:

1. Lutsyshyn N. Transition to Democracy in Ukraine: Reality and Prospects// The Future of East-Central Europe.- Lublin: Maria Curie-Sklodowska University Press.-1996.-P.459-460

2. Lucyszyn N., Lucyszyn P. Zagadnienia dotyczace strategji rozwoju Euroregionu Bug// Euroregion Bug.-t.16.-1997.-S.289-295

РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

В КОНТЕКСТІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ


Стеченко Д.М., д.е.н. проф., НТУУ «КПІ»

В роки ХХІ століття вітчизняні та зарубіжні науковці все більше розвивають теоретико-методологічні засади функціонування національних інноваційних систем (НІС). Це здійснюється переважно в контексті аналізу сутності, структури, трансформації та механізмів регулювання НІС на прикладі окремих держав. Проте, недостатньо розглядаються назрілі проблемні питання щодо економіко-правового механізму регулювання і ефективного функціонування регіональних інноваційних систем (РІС) в Україні, систематизації їх взаємодії, науково-методичних положень діагностики, оцінки інноваційних потенціалів і стратегій реалізації.

В економічно розвинених країнах за минулі десятиліття відбулася «регіональна революція», яка викликала трансформацію внутрішнього устрою економіки. Зсув акцентів інноваційного розвитку на регіональний рівень став кроком до подолання історичної спеціалізації регіонів, що не завжди сприяє їх сталому розвитку через зависокі зміни кон’юнктури або кризи. За таких умов регіони не мають жорсткої спеціалізації і здатні до інновацій та галузевої гнучкості, а саме їх називають основою сталого розвитку і конкурентоспроможності країни. Досвід високорозвинених країн світу засвідчує, що створення постіндустріального суспільства можливе лише на інноваційній основі при максимальному використанні інноваційного потенціалу регіонів та з урахуванням особливостей кожного із них.

РІС можна розглядати як потужний інструмент для успішного розвитку місцевої економіки, особливо доцільним для регіонів, що мають високий інноваційний потенціал. Активізація ефективного функціонування РІС потребує створення в регіонах належної інфраструктури інноваційного розвитку, створення венчурних підприємств, а також інститутів для партнерського співробітництва між дослідницькими установами і комерційними компаніями та місцевими органами влади.

Для успішного формування РІС в країні необхідно забезпечити поєднання принципів регіоналізації та централізації управління, комплексне використання таких важелів, як державна інноваційна і регіональна політика. Важливо активізувати інноваційну діяльність на основі: залучення фінансових ресурсів у високоліквідні пілотні проекти; заохочення високотехнічного експорту; стимулювання нових форм організації виробництва; запровадження нової системи прискореної амортизації; задіяння ефективного механізму кредитної підтримки інноваційного оновлення капіталу .

Важливим для України, в контексті становлен­ня і розбудови її НІС та інтеграції у світовий науково-технічний простір, є досвід країн ЄС щодо створення єдиного інноваційного простору. Як відомо, із середини 90-х років Європейська Комісія стимулює і під­тримує розробку регіональних інноваційних стратегій. Більш як 120 європейських регіонів отримали підтримку досвідчених консультантів з аналізу інноваційного потенціалу та розробок регіональних інноваційних стратегій .

Кроком на шляху інтеграції України у світовий інноваційний простір є розбудова власної НІС та активна регіональна політика. Ключовими задачами формування РІС є наступні: створення і відтворення інноваційного потенціалу, що забезпечує умови стійкого і випереджаючого розвитку ключових галузей регіону; створення умов для прискореного переходу регіональної економіки і підприємництва до інноваційного розвитку на основі затребуваності вітчизняних інновацій і передових зарубіжних технологій; розширення внутрішнього та міжрегіональних ринків інноваційних продуктів і нових технологій.

Для ефективного функціонування РІС необхідно розбудувати інноваційну інфраструктуру, що передбачає: створення структур, направлених на підтримку підприємництва всіх видів та розвиток сприятливого ділового середовища; розробка і ухвалення законодавства, яке складало б основу дійової інноваційної політики в стимулюванні і реалізації інвестиційних проектів. Інноваційну політику необхідно здійснювати різними методами: програмно-цільовими та економічними; розробкою ефективних регіональних інноваційних систем, використовуючи цінний світовий досвід; створенням потужної системи фінансування інноваційної діяльності з усіх можливих джерел, в т. ч. із залученням венчурного капіталу як невід’ємної частини НІС; сприянням подальшому розвитку регіональної інноваційної інфраструктури із сучасними інформаційними і науковими центрами для обміну інформацією, консалтинговими фірмами, технопарками, бізнес-інкубаторами та інноваційними банками.