Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Бюджетна програма як елемент управління фінансовим станом підприємства
Подобный материал:
1   ...   112   113   114   115   116   117   118   119   ...   141

БЮДЖЕТНА ПРОГРАМА ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ ПІДПРИЄМСТВА


Шик Л.М., к.е.н., доц., Запорізький національний університет


Світова фінансово-економічна криза загострила ситуацію з конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств не тільки на зовнішніх ринках, але і на внутрішніх. До основних причин можна віднести, на наш погляд, некомпетентність менеджменту, з одного боку, з іншої - прихильність до витратного принципу ціноутворення по схемі «витрати плюс націнка» на базі повної собівартості, сформованої в рамках фінансового обліку, а з третьої - повне ігнорування сучасних принципів економічного управління підприємством. Економічне управління діяльністю підприємства полягає, перш за все, в мінімізації підприємницьких ризиків, в підтримці поточної платоспроможності і ліквідності балансу підприємства.

Фінансове положення підприємства, показники його ліквідності і платоспроможності безпосередньо залежать від того, наскільки швидко інвестиції, вкладені в поточну діяльність підприємства, перетворюються на реальні гроші. Тривалість знаходження засобів в обороті і ступінь їх рентабельності визначається сукупним впливом різноспрямованих зовнішніх і внутрішніх чинників, що знаходить віддзеркалення у відомій формулі Дюпона. Одна група чинників показує вплив доходів і витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, а інша - ілюструє вплив інвестицій, здійснених в діяльність підприємства, на його рентабельність і взаємообумовлену цим довгострокову і поточну потребу у фінансах. Звідси виникає необхідність створення системи взаємопов'язаних техніко-економічних і фінансових показників.

Останніми роками вітчизняні підприємства активно почали впроваджувати бюджетне планування витрат. Проте на практиці розроблені бюджети не виправдовують надії розробників і не допомагають досягти переваг бюджетного планування. Проблема в тому, що кошториси витрат і доходів складаються, як правило, на основні досягнутих показників і носять достатньо усічений та абстрактний характер. Через це бюджети підприємств стають фінансовим планом надходжень і витрат грошових коштів, розробленим без будь-якого економічного обґрунтування. Крім того, структура цих розрахунків така, що не дозволяє провести аналіз виконання бюджетів, оскільки планування витрат і доходів та їх контроль в рамках фінансового і виробничого аналізів здійснюються відокремлено один від одного. Відсутність зворотного зв'язку між планами і фактичним виконанням перетворює витрати на підтримку економічних підрозділів в непродуктивні витрати, які невиправдано скорочують величину потенційного прибутку підприємства.

Особливістю українських підприємств є ведення трьох видів обліку господарських операцій: податкового, фінансового і виробничого, у кожного з яких свої цілі і завдання. У світовій практиці основна мета фінансового обліку - визначення фінансового результату, одержаного від діяльності підприємства за звітний період, наведення даних про реальну вартість підприємства [1, 3]. У українській практиці головним для підприємств є податковий облік, який підлягає регулярній перевірці органами податкової служби з подальшим нарахуванням штрафних санкцій у разі виявлення недотримання підприємством норм податкового законодавства [2]. Бюджетна програма є частиною управлінського обліку підприємства. Структура і ступінь деталізації операційної бюджетної програми залежить від цілей і завдань, визначених вищим керівництвом підприємства. Проте, будь-яка програма повинна включати, як мінімум, наступні блоки: бюджет збуту, виробничий бюджет і фінансовий бюджет. Всі планові розрахунки є попередньою вартісною оцінкою достатності власних оборотних коштів, необхідних для здійснення господарських операцій по виконанню заявленої програми збуту. Бюджетна програма підприємства охоплює всі сторони діяльності підприємства і забезпечує не тільки необхідний ритм виробництва і збуту продукту, але і взаємозв'язок найважливіших техніко-економічних і фінансових показників підприємства.

Модель бюджетного планування дозволяє чіткіше представити зміст і результати намічених дій по досягненню поставленої мети і пов'язаних з ними господарських операцій, оцінити необхідні для здійснення запланованих заходів фінансові, матеріальні і трудові ресурси, прораховувати і «розширювати» вузькі виробничі місця, здійснювати цільове управління витратами з метою зниження собівартості продуктів підприємства. Грамотне застосування бюджетної програми, крім того, дозволяє сформувати необхідну структуру поточних активів підприємства і спрогнозувати фінансовий стан. Ще одна незаперечна перевага застосування бюджетної програми полягає в тому, що вона дозволяє наперед відрегулювати позитивні і негативні грошові потоки, у тому числі і податкові платежі. Аналіз беззбиткової підприємства (чутливості) здійснюється на базі так званих «гнучких» бюджетів. На наш погляд, багатоваріантна розробка бюджетних програм є дієвим механізмом по зниженню ступеня ризикованої ведення бізнесу на нестійких ринках, оскільки дає можливість наперед опрацювати заходи щодо зниження негативних наслідків на базі попередніх розрахунків можливих ризикованих ситуацій.
  1. Аткинсон Э. А. Управленческий учет / Э. А. Аткинсон, Р. Д. Банкер, Р. С. Каплан, М. С. Янг; Пер. с англ. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2005. – 878 с.
  2. Про оподаткування прибутку підприємств [Текст] : [Закон України, прийнятий 28.12.1994 р. в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями: станом на 01.01.2009 р.] : [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.
  3. Райан Б. Стратегический учет для руководителя / Пер. с англ. под ред. В. А. Микрюкова. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 616 с.