Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Участь України в процесі міжнародного руху капіталу
Добрянська А. В., НТУУ «КПІ»
Міжнародний рух капіталу є дуже розвиненою складовою міжнародного руху чинників виробництва. У сучасних умовах капітал володіє високою мобільністю. Загальна потреба в капіталі пояснюється економічністю даного ресурсу. Безперечно Україна зацікавлена у вивченні цього руху та залученні цього капіталу.
Україна представлена на міжнародному ринку капіталу, як країна-імпортер, так і експортер капіталів. При цьому Україна має справу як з прямими, так і з портфельними інвестиціями.
Потенційно Україна може бути однією з провідних країн Європи по вкладенню прямих і портфельних інвестицій. Цьому сприяє її великий внутрішній ринок, значний промисловий і сільськогосподарський потенціал, а також вигідне геополітичне положення України на перехресті торгових шляхів Європи і Азії.
Причиною руху прямих зарубіжних інвестицій є розміщення свого капіталу в тій країні і тому виробництві, де буде отриманий максимально можливий прибуток при мінімальному ризику. А головною причиною руху портфельних інвестицій є прагнення розмістити капітал в тій державі і в таких цінних паперах, в яких він приноситиме максимальний прибуток.
Біля третини від загального об'єму прямих інвестицій до України зосереджено на промислових підприємствах. Значні об'єми прямих зарубіжних інвестицій зосереджені у фінансових установах, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого споживання, в організаціях, які здійснюють операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям. Стійкою є зацікавленість інвесторів до металургійних підприємств, а також до виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів.
Дані, надані Державним комітетом статистики України на 01.01.2009 р., свідчать, що прямі зарубіжні інвестиції поступили до України у розмірі 29489,4 млн.дол. США. Виходячи з найбільших об'ємів інвестицій, вкладених в економіку України, був визначений наступний перелік країн-імпортерів капіталу: найбільш великими є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Великобританія, Російська Федерація і США.
Інвестиційний клімат в Україні не можна назвати повністю сприятливим. Причиною цьому є підвищені ризики вкладення капіталів в українську економіку, слабкий ступінь адаптації нашого ринку до загальних правил і традицій, прийнятних в більшості європейських країн, непрозорість механізмів діяльності компаній і високий рівень корупції. Очікується, що в 2008-2010 рр. середньорічні об’єми іноземних інвестицій зростатимуть.
В Україні слід оптимізувати державну інвестиційну політику, забезпечити її дієвість і зваженість. Основні напрями цієї політики повинні полягати не в жорсткому регулюванні інвестиційних потоків, а в створенні сприятливих умов для ефективної діяльності, лібералізації інвестиційного режиму і базуватися на ретельному обліку мотивів і пріоритетів приватних інвесторів. Для цього перш за все необхідно:
- Спростити порядок і скоротити терміни процедури реєстрації і закриття бізнесу, отримання дозволів і ліцензій;
- Забезпечити дієвість Українського агентства по інвестиціям і інноваціям за зразком подібних інституцій, створених у Польщі і Чехії;
- Спростити процедури нарахування і сплати податків, представлення податкової звітності, упорядкувати структуру податкової системи України;
- Забезпечити повне формування міжбанківської бази даних по кредитних історіях позичальників і доступ кредиторів до неї;
- Включити землю в аграрному секторі економіки як капітал в економічний оборот;
- Упорядкувати і спростити режим здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
На основі викладеного можна зробити висновок, що Україна займає певну роль в процесі міжнародного руху капіталу, хоча не досить значну, але всі перспективи для розвитку і розширення у нашої країни є. Вже наявні перші іноземні інвестиції в Україну, і також з України. Потрібно докласти ще багато зусиль для забезпечення сталої участі нашої країни в міжнародному русі капіталу.
Література:
1. Медведев В. Глобализация экономики: тенденции и противоречия [Текст], «Мировая Экономика» №2, 2004. - с. 3-10.
2. European Economies / A Comparative Study // Ed. by Frans Somers [Text]. - Groningen Business School, Hanse Polytechnic, Groningen, 2008. - 287 pp.
3. Уильям Ф., Шарп., Гордон Дж. Александер, Джеффри В. Бэйли. Инвестиции: пер. с англ. [Текст]. – М.: ИНФРА-М, 2006. – XII.
4. Прямі інвестиції в Україні на 01.01.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov.ua
Проблемні аспекти розвитку України на міжнародному ринку цінних паперів
Дмитрієнко Є.О, УВ-72, НТУУ «КПІ»
В умовах негативних світових економічних змін, погіршення політичної ситуації в Україні серед багатьох проблем актуальною є розвиток України на міжнародному ринку цінних паперів, запобігання застою.
У I півріччі 2009 року ринок цінних паперів України функціонував в умовах кризи. В Україні спостерігалось зниження обсягів торгів та ринкової активності. Головною причиною цього є загальний дефіцит ліквідності та нестачі інвестицій в країні. Хочеться зазначити, що кількість учасників торгів та цінних паперів в обігу залишились майже без змін. За даними ДКЦПФР, обсяг торгів на українських торговельних майданчиках у I півріччі 2009 року скоротився майже на 40% (з 17,93 млрд. грн. до 10,96 млрд. грн.) у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року. З початку 2009 року сектор корпоративних облігацій скоротився майже вдвічі — якщо в 2008 році він займав 44% обсягу ринку, то в 2009 році — тільки 24%, в секторах муніципальних облігацій та цінних паперів ІСІ біржова активність була мінімальною.
Фондовий ринок України піднявся в середньому на 2%. Фондовий індекс Української Біржи - UX виріс на 2,24%, закрившись на відмітці 1596 пункта, а фондовий індекс ПФТС додав 1,95%, зупинившись на відмітці 641 пункт. Об'єм торгів цінними паперами на Українській Біржі подвоївся в порівнянні з понеділком, досягнувши 60 млн.грн., а на фондовій біржі ПФТС трохи знизився до 11,2 млн. грн. Акції металургійного і машинобудівного сектору були в рядах лідерів по зростанню цін.
Після падіння протягом перших місяців 2009 року, Індекс ПФТС, починаючи з березня, почав «відігравати» втрачені позиції. Прямуючи у руслі світових тенденцій, український ринок цінних паперів протягом квітня-травня продемонстрував стрімке зростання та за результатами II кварталу 2009 р. став світовим лідером за темпами росту.
Індекс ПФТС, який є головним індикатором стану українського ринку акцій, у II кварталі 2009 року збільшився на рекордні 80,87% (з 227,34 до 411,20 пунктів), що, за даними провідного міжнародного агентства Bloomberg, дозволило йому випередити індекси, як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Протягом квітня Індекс ПФТС зріс на максимальну за всю історію розрахунку цього показника величину — 49,49%. Максимальне значення Індексу ПФТС в 2009 році було зафіксовано 05.06.2009 р. — 457,43 пунктів.
Таблиця 1.Місце Україна на світовому ринку цінних паперів за індексами зростання за підсумками II кварталу 2009 р
| Ренкінг | Назва індексу (країна) | Зростання, % |
| 1 | PFTS (Україна) | 80,87 |
| 2 | CSI 300 (Китай) | 26,27 |
| 3 | MICEX (Росія) | 25,70 |
| 4 | NIKKEI 225 (Японія) | 22,80 |
| 5 | FTSE 100 (Великобританія) | 8,23 |
Аналізуючи ринок цінних паперів в Україні виявлені такі проблеми: високий ступінь маніпулювання, низька ліквідність і капіталізація, невеликі обсяги. У зв’язку чим з’явилась нагальна потреба удосконалення інфраструктури вітчизняного фондового ринку, докорінних перетворень на організованому фондовому ринку, захист державних інтересів шляхом обмеження доступу нерезидентів та впровадження такого виду цінних паперів, як "золота акція". Необхідно вжити заходів щодо централізації та організованості фондового ринку: заборона укладати угоди купівлі-продажу цінних паперів на неорганізованому ринку, що підвищить ліквідність. Також сприятиме залученню вільних фінансових ресурсів підвищення рівня компетентності, як з боку фахівців, так і з боку населення,
Для подальшого ефективного розвитку фондового ринку в Україні слід здійснити ряд позачергових заходів: забезпечувати зосередження торгівлі цінними паперами тільки на організаційно оформленому біржовому та позабіржовому ринках; вдосконалити систему спеціалізованих організацій інфраструктури фондового ринку, зокрема національного депозитарію, зберігачів цінних паперів та розрахунково-клірингових установ; створити сприятливі умови для обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України і цінних паперів резидентів за її межами; удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному та вторинному ринках; запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків на шкоду ліквідності централізованого ринку, який є єдиним ринком, що створює можливості для попиту і пропозиції.
Головними інституціональними факторами, що можуть вплинути на фондовий ринок України у середньостроковій перспективі - до 2013 р. є: нестабільність внутрішньополітичної ситуації в країні; вступ України до Світової Організації Торгівлі (СОТ); прихід до України зарубіжних фондових бірж; розвиток інститутів спільного інвестування; вихід українських емітентів на зарубіжні фінансові ринки.
ВИКОРИСТАННЯ SDR ЯК СВІТОВОЇ ВАЛЮТИ –ОСНОВА НОВОЇ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
Жадан І.І ФММ, УЕ-81
Країни, що розвиваються, несуть найбільший тягар від фінансової кризи, хоч і зародилася вона в США. В цьому і є прояв несправедливості існуючої фінансової системи.
І цим країнам необхідна допомога, щоб захистити фінансові системи і дати можливість урядам пустити в хід антициклічні бюджетні заходи. Перше вимагає можливості в найкоротший термін передавати в розпорядження країн суттєві кошти на короткі проміжки часу.
Для другого необхідний доступ до довгострокового фінансування. Проте засобів, якими володіє зараз МВФ, а це близько 200 мільярдів доларів, зовсім недостатньо для подібної системної та значущою допомоги.
Необхідні кардинальні рішення зі зміни світової фінансової архітектури.
Саме сьогодні, в розпал світової фінансової кризи, можливість створення наднаціональної грошової одиниці може бути одним з варіантів виходу з кризи.
Але що може дати нам нова світова валюта, якою вона буде? Чи буде це SDR, що емітується МВФ, або якась інша грошова одиниця? Чи вирішить введення нової світової валюти існуючі сьогодні проблеми й чи допоможе знайти вихід із глобальної кризи?
Що взагалі собою являють Спеціальні права запозичення МВФ?
SDR – Specіal Drawіng Rіghts (SDRs), спеціальні права запозичення, що являють собою міжнародний резервний актив, створений МВФ у 1969 році, як платіжний засіб між державами, членами МВФ. Курс SDR формується Міжнародним валютним фондом раз на день. Вартість SDR визначається на основі кошика основних світових валют. Питома вага кожної валюти в кошику SDR визначається з урахуванням частки країни в міжнародній торгівлі: долар США 44%, євро 34%, японська ієна 11% і фунт стерлінгів 11%. Сьогодні SDR – це просто мультивалютний кошик з валют, що вважалися донедавна валютами провідних світових економік, – Великої Британії, ЄЕС, Японії й США і фактично являють собою облікову одиницю МВФ, яку використовують у процесі реструктуризації боргів країн, що розвиваються. Курс є умовним — ринку SDR не існує і ця грошова одиниця не підлягає обов’язковому обміну на жодну валюту.
Якщо вважати SDR мультивалютним кошиком, а крос-курс фунт/єна розглядати як індикатор глобального ризику, долар і євро — як альтернативні «тихі гавані», SDR може сприйматися як гарний засіб хеджування валютних ризиків. Однак за існуючих умов наростання інфляційних ризиків, розкручування спіралі стагфляції в багатьох країнах SDR не розв’язує основної проблеми — захисту від зростання цін.
Потрібно розширити список валют, що визначають курс SDR. Очевидно, до кошика має потрапити і китайський юань, незважаючи на те, що сьогодні ця валюта не є вільно конвертованою. бразильський реал також має бути включений в розрахунки SDR, а також валюти інших країн, таких, як Індія, Росія, близькосхідні експортери нафти, відповідно до їх внеску у світову торгівлю.
А члени МВФ повинні здобути право накопичувати великі резерви в SDR і надавати ці кошти в кредит фонду, котрий, у свою чергу, зможе їх інвестувати. Зрозуміло, при цьому вплив Китаю, Індії, Росії та інших великих країн, що розвиваються, у керівних органах МВФ має бути посилено.
Щоб МВФ міг відігравати роль глобального регулятора, SDR повинна бути аналогом того, чим колись у світовій економіці було золото. Для набуття статусу єдиної світової валюти SDR повинні виконувати повноцінні функції розрахунку, платежу і нагромадження. І всі моменти має бути закріплено законодавчо, а всі міжнародні розрахунки — переведено в SDR.
А тут можливі варіанти. Або вся торгівля повинна здійснюватись тільки за допомогою глобальної валюти, або всі національні валюти повинні бути прив'язані до глобальної валюти за фіксованим курсом. Третій варіант: повинні існувати певні обов'язкові норми резервування SDR у національних банківських системах, і до розміру цих резервів буде прив'язана національна кредитна емісія.
Таким чином, на тлі кризи стала очевидна необхідність перетворень:
- підсилення значущості спеціальних прав запозичень Міжнародного валютного фонду,
- укріплення фінансової ваги країн, що розвиваються,
- створення єдиного резервного банку.
Література:
1. Джордж Сорос - голова ради директорів Soros Fund Management. Глобальна антикризова політика: Створити нові гроші. Економічна правда, 12 лютого 2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: epravda.com.ua/markets/49940dddb69ed.
2. Шелудько В.М. Фінансовий ринок [Текст] : підручник / Шелудько В.М. – К.: Знання, 2008. – 535 с, ISBN 978-966-346-375-9/
3. Міжнародний валютний фонд [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.imf.org. дата. Заголовок з екрану.