Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Інтеграція українського ринку страхових послуг в світову систему Принципи венчурного інвестування в національній інноваційній системі

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Інтеграція українського ринку страхових послуг в світову систему

Васильченко О.Р. НТУУ «КПІ» ФММ, УВ-72

Світова глобалізація економіки відіграє важливу роль для розвитку сучасного суспільства. Так само як і інтеграція сектору банківських та страхових послуг України у світове економічне співтовариство. На сучасному етапі в умовах економічної та фінансової кризи спостерігається тенденція до уповільнення даних процесів, що негативно впливає як на стан національної економіки в цілому, так і на розвиток ринкових відносин, якщо враховувати, що страхування є невід’ємною частиною фінансово-кредитного механізму.

Міжнародне співробітництво у сфері страхування надало б можливість значно збільшити потенціал нашої держави у сфері міжнародної торгівлі, трансферу товарів та послуг, авіації та космонавтики, туристичної індустрії тощо. На даний момент входження ринку страхових послуг у світову економіку є не тільки перспективним, а й проблематичним, адже тягне за собою низку суб’єктивних та об’єктивних факторів. Найголовнішим фактором неготовності українського ринку страхування до конкуренції поза межами нашої країни вбачаємо в тому, що, на відміну від інших країн світу, Україна як молода незалежна держава виявилася відірваною від світових ринків страхування після розвалу Радянського Союзу. Тому потрібен певний проміжок часу для того, щоб сказати, що наша держава завершила процес формування сектору страхових послуг, а також його трансформацію з монополії у повноцінний страховий ринок.

Зазначимо, що український сектор страхових послуг має значні можливості для подальшого розвитку, тому слід виявити всі варіанти, за яких стимулюватиметься розвиток страхового ринку, буде реалізовано його потенціал та зменшено вплив факторів, що гальмують цей процес. Насамперед це недосконала законодавча та нормативно-правова основа, а також низький рівень ефективності регулювання державою діяльності з надання страхових послуг населенню, не найкраща система державного контролю за діяльність страхових компаній, недовіра населення, спекуляції з грошовими коштами держави і споживачів, слабкість податкових стимулів, відсутність надійних схем інвестування, наявність поодиноких випадків ухиляння страховиків від виплат та порушення страхового законодавства.

Ринок страхових послуг є значним важелем для подальшого розвитку економіки України для її виходу на міжнародну арену як рівного учасника суспільних та господарських відносин. Згідно з Розпорядженням від 23 серпня 2005 року «Про схвалення концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року» держава має провести чітку і цілеспрямовану політику забезпечення нормативно-правової бази регулювання і нагляду за діяльністю учасників страхового ринку з метою захисту інтересів споживачів страхових послуг за такими напрямами: удосконалення системи надання ліцензій суб’єктам страхової діяльності; запобігання неплатоспроможності (банкрутству) страховиків; запровадження системи пруденційного нагляду, яка передбачає максимальний облік у діяльності страховиків таких параметрів, як рівень ризиків, адекватність оцінки страховиком реального рівня ризику, якість внутрішньої системи управління і контролю за ризиками, відповідний бухгалтерський облік і фінансова звітність, виявлення недоліків у діяльності страховиків на ранніх стадіях їх розвитку; внесення зміни до законодавчих актів з метою закріплення першочерговості задоволення вимог страхувальників у загальній черзі інших кредиторів та виключення з ліквідаційної маси страхової компанії страхових резервів за всіма видами страхування; розробка нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток страхового посередництва, здатного забезпечити альтернативне розв'язання спорів на ринку страхових послуг; удосконалення проведення аналізу статистичної інформації із страхування та звітності страховиків і страхових посередників. Важливо також акцентувати увагу на удосконаленні системи пенсійного та медичного страхування, страхування життя, політичних ризиків тощо. Дані методи можна впровадити за допомогою створення нового Цивільного Кодексу або внесення суттєвих змін до діючого.

Існуюча законодавча база не розглядає стан сучасної економіки (наприклад, темпи інфляції, яка впливає на зміну всіх страхових фондів і резервів). Інфляція насправді є найбільшою проблемою, оскільки непередбачуваність динаміки цін значно ускладнює розрахунок ставок страхових премій і визначення обсягів виплат відшкодувань, що може звести нанівець весь правовий захист.

Проте урядом робляться певні спроби щодо покращення стану ринку страхових послуг. Як наприклад пропозиція Антимонопольного комітету України створити «Українську федерацію убезпечення» , яка повинна сприяти не тільки розвитку добросовісної конкуренції на ринках страхових послуг, а й покращенню страхових продуктів для споживачів. Співзасновниками Федерації виступили 10 зареєстрованих в Києві страхових компаній. Зокрема, ЗАТ АСК «ІНГО Україна», ЗАТ «Страхова Група «ТАС», ВАТ НАСК «Оранта», ВАТ «СК «Універсальна», ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», ЗАТ «СК «Оранта-Життя», ЗАТ «СК «Дженералі Гарант страхування життя», ЗАТ «Європейське туристичне страхування», ЗАТ «СК «АХА Страхування», ЗАТ «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія».

Діяльність Федерації націлена, зокрема, на інтеграцію українського та європейського ринків страхування та сприяння добросовісній конкуренції.

Принципи венчурного інвестування в національній інноваційній системі

Верхоляд І. М., студентка гр. УС-51м, НТУУ «КПІ»

Дослідження ролі та значення венчурного капіталу в інноваційному розвитку та ефективному функціонуванні національної інноваційної системи визначає важливість становлення системи венчурного інвестування на всіх рівнях економіки. Венчурний капітал акумулюється венчурними фондами, які входять до складу інститутів спільного інвестування (ІСІ). Кількість ІСІ на кінець 3-го кварталу 2009 року, зросла за три місяці на 9% і склала 968 фондів. Переважно, цей приріст відбувся за рахунок збільшення кількості венчурних фондів. На кінець кварталу в Україні діяло 730 венчурних ІСІ (табл. 1), що склало 75,4% від загальної кількості ІСІ на ринку[2]. Таким чином, ці фонди зберігають лідерство за часткою ринку.

Таблиця 1

Динаміка кількості венчурних фондів, станом на 3 квартал 2009 року [2]

Кількість	01.01.2009	30.06.2009	30.09.2009
	681	727	730
Приріст на 3 квартал, %	0,44
Приріст з початку року, %	7,19

Найбільшими венчурними фондами, що діють на ринку України є Western NIS Enterprise Fund (розмір інвестиційного капіталу - 150 млн. дол США), Sigma Blazer (100 млн. дол), Baring Vostok Capital Partners (400 млн. дол), Commercial Capital Group (200 млн. євро) та ін [1, c. 89].

Аналіз практики венчурного інвестування дозволив встановити такі принципи венчурного інвестування:

1) венчурний капітал повинен обов'язково мати інноваційну спрямованість, причому доцільно, щоб значна його частка була орієнтована на заснування малих і середніх підприємницьких інноваційно активних структур;

2) реструктуризація, реорганізація та / або розширення існуючих підприємницьких структур та їх діяльності, яка здійснюється за рахунок коштів венчурного капіталу, повинна мати невід'ємну інноваційну основу;

3) венчурні структури повинні бути обов'язковим інфраструктурним елементом інноваційного та фінансово-інвестиційного процесу;

4) венчурні структури повинні забезпечувати взаємозв'язок учасників інноваційного процесу;

5) венчурні структури повинні, крім фінансових ресурсів, надавати своїм учасникам певний набір послуг (маркетингових, консультаційних, інформаційних), виступаючи інтелектуальними «центрами» розвитку інноваційного підприємництва;

6) венчурні структури повинні забезпечувати прозорість фінансових операцій, потоків і розподілу прибутків;

7) венчурні структури повинні сформувати інформаційне середовище із загальним доступом та моніторингом інноваційного підприємництва.

Таким чином, організаційні зміни у сфері системи венчурного інвестування справляють істотний вплив на формування інноваційної моделі розвитку, на що спрямовані загальнодержавні інноваційно-орієнтовані трансформації. Удосконалення організаційно-економічного механізму венчурного інвестування вимагає підготовки спеціалізованих знань, які повинні використовуватися при інституційно-правовому забезпеченні та адміністративному управлінні. Реалізація інноваційної моделі розвитку в Україні вимагає введення венчурного режиму інноваційної діяльності, під яким розуміється порядок інвестування високоризикованих інноваційних проектів венчурними спеціалізованими організаціями, які інтегровані з інфраструктурними елементами національної інноваційної системи.

Література:

1. Кузнєцова, І. Інститут венчурних інвестицій: стан та перспективи розвитку в Україні [Текст] / І. Кузнєцова //Наука та інновації. - 2009.– Т4. – №1. – С. 87-95
   
2. Аналітичний огляд ринку спільного інвестування у 3 кварталі 2009 року - Аналітичні матеріали ІСІ – Українська асоціація інвестиційного бізнесу [Електронний ресурс] – Режим доступу: com.ua/analituaib/analytics/kvartal_anal/118713.phpl