Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела Nature as factor of forming of personality in pedagogical inheritance К.д. ушинський про фізичне виховання дітей дошкільного віку Фізичне виховання дітей дошкільного віку – K.d. ushinskiy about physical education children of preschool age К.д. ушинський про моральне виховання дітей дошкільного віку

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 6306.51kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. – № 6. – С.18-25.
   
2. Концепція неперервної екологічної освіти та виховання в Україні (Проект) // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1995. – № 14. – С.2-17.
   
3. Ушинський К.Д. Великий будівник вітчизняної педагогіки – К.Д. Ушинський // Твори: В 6-ти т. – К.: Рад. школа, 1954. – Т.1. – С.5-29.
   
4. Ушинський К.Д. Питання про народні школи // Твори: В 6-ти т. – К.: Рад. школа, 1954. – Т.1. – С.219-226.
   
5. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні // Твори: В 6-ти т. – К.: Рад. школа, 1954. – Т.1. – С.50-109.
   
6. Ушинський К.Д. Про необхідність зробити російські школи російськими // Твори: В 6-ти т. – К.: Рад. школа, 1954. – Т.1. – С.402-407.
   
7. Ушинський К.Д. Рідне слово // Твори: В 6-ти т. – К.: Рад. школа, 1954. – Т.1. – С.268-280.
   
8. Ушинський К.Д. Що нам робити із своїми дітьми // Твори: В 6-ти т. – К.: Рад. школа, 1954. – Т.1. – С.408-416.
   

Iliychuk L.

NATURE AS FACTOR OF FORMING OF PERSONALITY IN PEDAGOGICAL INHERITANCE
OF К.D. USHYNSKIY

In the article the pedagogical looks of К.D. Ushynskiy open up to the question of forming of personality of child by facilities of nature, the features of intercourse of junior schoolboys are determined with natural environment, his influence on comprehensive development of rising generation.

Key words: nature, pedagogical inheritance of К.D.Ushynskiy forming of personality, junior schoolboys.

Стаття надійшла до редакції 29.04.2010


УДК 373.2:015

Кошель В.М.

К.Д. УШИНСЬКИЙ ПРО ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті розглядається проблема фізичного виховання дітей дошкільного віку з теоретичного і практичного погляду.

Ключові слова: особистість, фізичне виховання, загартування, режим дня, фізичний розвиток.

У дошкільному дитинстві закладаються основи здоров'я, виховуються основні риси особистості людини. Сім'я, дошкільні заклади мають створити сприятливі умови для оптимального фізичного розвитку дитини, отримання знань про людський організм, опанування санітарно-гігієнічних навичок. Дитина повинна поступово вчитися бути творцем досконалості свого тіла, здоров'я. Міцне здоров'я є запорукою розвитку дитини в інших особистісних аспектах.

Фізичне виховання історично є однією з перших педагогічних проблем. Необхідність фізичних вправ для зміцнення здоров'я і загартування організму дитини відзначали Сократ, Платон, Арістотель. Зокрема, Платон стверджував, що “гімнастика є цілюща частина медицини”. Вже у перших педагогічних системах було обґрунтовано роль фізичного розвитку як необхідної умови і результату правильного виховання.

Я.-А. Коменський вважав турботу про здоров'я дитини найпершим обов'язком матері, яка поруч із повноцінним харчуванням має забезпечувати умови для рухової активності дитини вже з перших днів життя. Для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку дітей рекомендував правильно підібрані і дозовані фізичні вправи. С. Русова приділяла значну увагу питанням здоров'я, повноцінної життєдіяльності дитини та рухливим народним іграм.

Проблеми фізичного виховання знайшли вирішення у теоретичних і методичних дослідженнях Є. Леві-Гориневської, Г. Викової (методика навчання дітей рухів, проведення занять з фізичної культури), М. Кистяковської (розвиток рухів у ранньому дитинстві), Т. Осокіної (система занять з фізичної культури). Цілісну систему фізичного виховання дітей дошкільного віку розробив Е. Вільчковський; проблема забезпечення рухового режиму в дошкільному закладі досліджена Т. Дмитренко, Н. Денисенко, а також Базовий компонент дошкільної освіти в Україні наголошує на турботі про фізичне здоров'я дитини як одному з пріоритетів педагогічної роботи.

Фізичне виховання дітей дошкільного віку – систематичний вплив на організм дитини з метою його морфологічного і функціонального вдосконалення, зміцнення здоров'я, формування рухових навичок і фізичних якостей.

К. Ушинський надавав виняткового значення народним рухливим іграм як засобу фізичного виховання і схвалював дослідження цього засобу зміцнення здоров'я дітей.

У педагогічних поглядах Ушинського знайшли своє відображення і питання фізичного виховання дітей, яке розглядалось як складова частина їх гармонійного розвитку. Організм людини, вказував він, це єдине ціле, що розвивається в процесі її повсякденної трудової діяльності і під впливом оточення, в якому вона перебуває (природа, сім'я, суспільство). Тому треба створювати такі умови життя, праці і навчання дітей, які сприяли б їх фізичному розвиткові, починаючи з раннього віку: нормальне харчування і сон, відповідний режим дома і в школі; фізична праця на свіжому повітрі; медичний нагляд; гімнастичні вправи та ігри; створення гігієнічних умов життя і праці; використання природних факторів (повітря, вода) та ін.

Реальне значення у фізичному вихованні дітей має, на думку К.Д. Ушинського, вивчення природознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Детский мир» (розділ «Про людину») Ушинський дуже цікаво розповів про будову організму людини й на цікавих прикладах показав роль її фізичного загартування. Ушинський зазначав, що загартування істотно впливає на організм дитини. У дітей виробляється швидка реакція на зміни температури повітря. Використання загартовуючих засобів підвищує загальне пристосування організму до будь-яких несприятливих подразників [6, 348].

З
© Кошель В.М., 2010
агартування ґрунтується на використанні умовно-рефлекторного механізму. До важливих пристосувальних можливостей організму, які забезпечують зв’язок з навколишнім середовищем, належить терморегуляція – здатність організму зберігати температуру тіла. К.Д. Ушинський зазначав, що загартування найкраще починати в ранньому дитинстві, здійснювати його систематично з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Силу подразників слід нарощувати поступово, але неухильно, оскільки незначна їх різниця не спричиняє функціональних змін, у діяльності організму. В усіх видах загартування необхідно дотримуватися таких принципів:

1) систематичність – регулярне проведення загартувальних процедур.

2) поступовість – плавне нарощування сили подразника, правильність якого має підтверджувати короткочасне поглиблення і прискорення пульсу, дихання, зовнішній вигляд шкіри, загальна позитивна реакція дитини.

3) індивідуальний підхід – урахування стану здоров’я, самопочуття, досвід загартування кожної дитини [1, 169].

К.Д. Ушинський зазначав, що передумовою раціонального використання природних факторів у фізичному вихованні дошкільників є знання закономірностей фізичного і розумового розвитку дітей, змін у їхніх організмах. Позитивний вплив природних факторів буде надійним і стійким за єдності гігієнічних, за гартувальних вимог у дошкільному закладі та сім’ї.

У третьому томі «Педагогічної антропології» (розділ «Загальні зауваження про фізичне виховання») він зробив спробу обґрунтувати мету, зміст та форми фізичного виховання дітей, виходячи з основ анатомії і фізіології людини, медицини, санітарії і гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів та вихованню у них волі різними засобами фізичного загартовування [7, 463].

Головний зміст фізичного виховання полягає в оволодінні дитиною основами фізичної культури:

1. Опанування основ особистої гігієни. Йдеться про охайність, чистоту тіла, одягу, взуття, гігієну приміщення, режим дня (сон, харчування, раціональна організація активної діяльності й відпочинку).

2. З раннього віку дитину слід привчати до систематичного догляду за своїм тілом, прищепити навички здорового способу життя, бажання займатися фізичною культурою і спортом.

До культурно-гігієнічних навичок, якими повинні оволодіти діти протягом дошкільного дитинства, належать:

• навички їжі (акуратно їсти, користуватися посудом, серветкою та ін.);
  
• навички догляду за тілом (умивання, чищення зубів, розчісування волосся та ін.);
  
• навички утримання у чистоті і порядку одягу, дотримання порядку в приміщенні, його прибирання;
  
• навички здійснення різних видів діяльності (гри, праці, навчання) з дотриманням культурно-гігієнічних вимог.
  

2. Загартовування організму (здійснюють його з використанням природних факторів – сонця, повітря, води).

3. Виконання фізичних вправ, що є головним засобом фізичного виховання.

Також головною потребою дитини є сон, харчування, чистота, зміна видів діяльності, прогулянки на повітрі зумовлюють відповідний режим дня, що має важливе значення для збереження і зміцнення її здоров'я, повноцінного розвитку [1, 171].

Адже діти дошкільного віку надзвичайно чутливі до зміни режиму дня. Це пов'язане з активним формуванням у цьому віці кори головного мозку, нервові клітини якої не можуть довго перебувати в активному стані. Тому порушення режиму знижують працездатність організму, спричинюють розлади діяльності і поведінки дітей, які стають роздратованими, вередливими. Чим менша дитина, слабша її нервова система, тим важливіше дотримання встановленого порядку зміни видів діяльності. На думку К. Ушинського, “головний закон дитячої природи можна висловити так: дитина вимагає діяльності невпинно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю. Змусьте дитину сидіти – вона дуже швидко втомиться, лежати – те саме, йти вона довго не може, не може довго ні говорити, ні співати, ні читати, і менш за все довго думати; але вона бавиться і рухається цілий день, змінює і змішує всі ці діяльності і не втомлюється ні на хвилину, а міцного дитячого сну достатньо, щоб відновити сили на майбутній день”.

Ніщо так не організовує дітей, як правильний розпорядок дня. Якщо з раннього віку привчати їх до режиму, вони швидко до нього звикнуть і дотримуватимуться його.

Виняткового значення К.Д. Ушинський надавав народним рухливим іграм як засобу фізичного виховання і схвалював дослідження цього засобу зміцнення здоров'я дітей. Гра як активна форма пізнання навколишньої дійсності. Різноманітність її форм уводить дитину у сферу реальних життєвих явищ, завдяки чому вона пізнає якості та властивості предметів, їх призначення, способи використання; засвоює особливості стосунків між людьми, правила і норми поведінки; пізнає саму себе, свої можливості і здібності. Гра іншим чином відкриває шляхи пізнання світу, ніж праця і навчання. У ній практичне, дієве освоєння дійсності відбувається раніше, ніж здобуття знань. Інтерес дитини до гри поступово вичерпується внаслідок засвоєння знань і умінь. Це спричиняє розвиток сюжету гри, появу нових ролей у ній.

Отже можна зробити висновок, що фізичне виховання є основою гармонійного розвитку, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку. Воно має бути спільною турботою батьків, педагогів і самої дитини, яку з ранніх років слід привчати піклуватися про своє здоров'я.

Використані джерела

1. Поніманська Т.І. Основи дошкільної педагогіки. – К., 1998. – С.168-198.
   
2. Вільчковський Е.С. Критерії оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку. – К., 1998.
   
3. Вільчковський Е. С Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. – Л., 1998.
   
4. Державна національна програма “Освіта. Україна XXI століття” // Освіта. – 1993. – № 44-46.
   
5. Ушинський К.Д. Про народність у громадянському вихованні // Вибрані твори: В 2-х т. – Т. 1. – К., 1983.
   
6. Струменский В.Я. Очерки жизни и педагогической деятельности К.Д. Ушинского. – М.,1960. – с.348
   
7. Антология педагогической мысли: В. 3-х т. – Т 3: «Общие замечания о физическом воспитании». – М.: Высш. шк., 1989. – С.463.
   

Koshel' V.

K.D. USHINSKIY ABOUT PHYSICAL EDUCATION CHILDREN OF PRESCHOOL AGE

Тhe article the problem of physical education of children of preschool age is examined from the theoretical and practical point of view.

Key words: personality, physical education, mode of day, physical development.

Стаття надійшла до редакції 15.04.2010


УДК 373.2:17.022.1

Кошель А.П.

К.Д. УШИНСЬКИЙ ПРО МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті розглядається проблема морального виховання дітей дошкільного віку з теоретичного і практичного погляду.

Ключові слова: особистість, моральне виховання,спілкування, родинне виховання.

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості головне місце належить моральному вихованню. Як відомо, людина не народжується особистістю, а стає нею в ході життя під впливом умов соціального оточення. А саме дошкільне дитинство є початковим періодом становлення індивідуальності, коли формуються основи характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються моральні норми поведінки, важливі для особистісного розвитку якості психіки. Організація життєдіяльності дитини потребує безпосереднього впливу на неї і взаємодії з нею. Це має стати своєрідним фундаментом, на якому базується і діяльність, і спілкування, і поведінка дитини.

Моральне виховання передбачає різноманітні впливи на думку, почуття, самовдосконалення дитини. В переддошкільному і дошкільному віці діти живуть інтенсивним емоційним життям. Багатство цього життя цілком залежить від того, в якій мірі дорослі (батьки та педагоги) дбають про це: адже моральність формується на основі співпереживання.

Моральне виховання – цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.

З
© Кошель А.П., 2010
міст морального виховання підпорядкований вічним цінностям і конкретним потребам суспільства, які з плином часу змінюються. Засноване воно на принципах рівноцінності особистостей педагога і дитини, гуманістичності змісту і засобів виховання, довіри і поваги в процесі виховання, створення позитивної емоційної атмосфери, творчої взаємодії педагога і дитини.

Моральне виховання передбачає різноманітні впливи на думки, почуття, соціальну практику індивіда, його самовдосконалення. Цей процес поєднує в собі такі особливості:

• цілеспрямованість (полягає в чіткій окресленості мети педагогічних впливів);
  
• багатофакторність (передбачає враховування всіх чинників, які відіграють суттєву роль у процесі виховання);
  
• віддаленість у часі результатів роботи (виховання є тривалим процесом, результати якого не можуть бути досягнутими відразу);
  
• неперервність (полягає в систематичності взаємовпливів вихователя і вихованця);
  
• визначальна роль педагога (педагог має бути моральним взірцем для дитини);
  
• цілісність (передбачає внутрішню єдність усіх виховних засобів і впливів щодо формування моральної культури людини).
  

Моральне виховання з перших років життя дитини спрямоване на формування її моральної позиції, ціннісних орієнтирів, інтересів і потреб. Адже на цьому етапі закладаються основи морального розвитку особистості, розвиваються уявлення, почуття, звички, які спрямовують подальше її вдосконалення.

У процесі теорії і практики виховання важливе значення відіграють дослідження творчої спадщини видатних діячів світової та національної педагогічної науки: Дж. Локка, Р. Штайнера, Г. Сковороди, А. Макаренка, Б. Грінченка, І. Огієнка та ін. Важливе значення для формулювання наукових засад морального виховання мали проведені у другій половині XX ст. обґрунтування вченими системи морального виховання дітей дошкільного віку в дитячому садку і сім'ї (А. Виноградова, В. Нечаева, С. Козлова, Р. Буре, P. Іванкова та ін.).

В Україні плідно працювала над проблемами морального виховання дітей дошкільного віку Л. Артемова, яка керувала створенням програм виховання і навчання дітей у дошкільних закладах.

Завдяки зусиллям українських психологів багато зроблено щодо пізнання особливостей особистісного режиму дошкільника (О. Кононко), формування вольових якостей (В. Котирло), виховання гуманних почуттів і взаємин у дітей (С. Кулачківська, С. Ладивір, Ю. Приходько).

Аналізуючи праці видатних педагогів Я.А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, С.Ф. Русової,
Й.-Г. Песталоцці, В. Сухомлинський, П. Блонський, А. Макаренка та ін.

Виняткової значущості надає моральному вихованню К. Ушинський. У його теорії поєднано досягнення психології, філософії, фізіології. Особливу роль у моральному вихованні він відводив ідеї народності, народному ідеалу людини, адже народ створює такі виховні засади, на які не здатна найкраща педагогічна теорія і які не можуть бути запозиченими в іншого народу. Якщо батьки зичать щастя дитині, то потрібно виховувати її не для щастя, а для “праці життя”, наголошував К. Ушинський.

Метою нашої статті є висвітлення значення морального виховання дітей дошкільного віку.

Моральне виховання К.Д. Ушинський розглядав як складову частину гармонійного розвитку людини, як важливий засіб патріотичного виховання та підготовки людини до життя. За словами К.Д. Ушинського, питання морального виховання дітей і молоді мали особливо велике значення, навіть більше за фізичне і розумове, оскільки в ньому було найбільше помилок і здійснювалося воно не в інтересах народу.

Моральне виховання людей треба починати з малих років і здійснювати постійно і систематично. Чимало статей присвятив Костянтин Дмитрович Ушинський вихованню позитивних рис характеру. Лише виховання змінює духовну сутність характеру «напрям мислення людини, спосіб її дії, звички набуті нею, її розумовий і моральний розвиток» [1, с.101].

Однією з перших моральних потреб дитини дошкільного віку є потреба у спілкуванні. Процес спілкування породжує перші симпатії і антипатії, в ньому формуються навички правильних взаємин, активне, доброзичливе ставлення до інших. Задовольняється вона у процесі взаємодії з дорослим, які добирають педагогічно доцільний зміст і засоби спілкування. У ньому дитина здобуває перший моральний досвід. К.Д. Ушинський писав: «Виховання повинно будуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виплескується тільки з джерела людської особистості» [2 с.123], це аж ніяк не означає, що вихователь або дорослий формує її за власним задумом чи зразком.

Дитина розвивається лише тоді, коли сама активно діє. З цого питання К.Д. Ушинський зазначав, що природа є одним з наймогутніших агентів у вихованні дитини. «Бідолашна дитина, якщо вона зросла, не зірвавши польової квітки, не прилігши на привілля дикої трави» [3, с.89].

Великого значення надавав К.Д. Ушинський вихованню моральних почуттів дитини. Почуття набагато захоплюють дитину, ніж дорослу людину. Діти не вміють приховувати своїх почуттів і це, на думку педагога, є прекрасним станом дитинства. Радість від пізнання нового, подив, сумнів виростання з дитячої допитливості і забарвлюють роботу думки. Але властива дошкільникам емоційна вразливість робить їх чутливими до переживань іншого. Часто успіх морального виховання визначається тим, чи вміє вихователь донести до дітей, що саме приємне або неприємне для оточуючих було в конкретному вчинку.

На думку Ушинського, вихователь має розвивати в дитині гуманність, почуття національної і власної гідності у поєднанні зі скромністю, чесність і правдивість, патріотизм, працьовитість, дисциплінованість. Значне місце педагог відводив усвідомленню дітьми обов'язковості норм і правил поведіники яка сприяє розвитку їх волі. Діти навчаються стримувати свої бажання, діяти, враховуючи встановлені норми дозволеного і недозволеного. Ушинський зазначав «посередниками між пізнавальною сферою і вольовою діяльністю людини» є єдність формування в дитини моральних принципів, моральних почуттів та переконань як регулятора поведінки [5,с.24]. Проте розвиток волі дитини визначається не стільки її віковими можливостями, як реальними обставинами життя, в яких у неї виробляються мотиви та практичний досвід переборення труднощів.

Протягом дошкільного дитинства розвиваються такі внутрішні моральні якості:

• Почуття власної гідності. Дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом.
  
• Почуття сорому. Виявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини.
  
• Почуття обов'язку. Виявляється воно у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке 3 – 4 річна дитина відчуває при схваленні дорослим її поведінки, до радості про добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення (у 5 – 6 років).
  

Значне місце у педагогічній спадщині російського педагога належить моральному вихованню в сім'ї. Роль матері у родині, вважав К.Д. Ушинський, це роль вихователя. Щоб допомогти матері у цей відповідальний час, педагог написав підручники «Дитячий світ» та «Рідне слово» які можуть використовуватися не лише в навчальній діяльності а й у сім'ї. К.Д. Ушинський вважав, що турбота батьків має бути спрямована не тільки на те, щоб дати дитині знання, а й сформувати в неї високі моральні якості, як: любов до Батьківщини, свого народу, працьовитість, щирість, скромність.

Водночас підтримував ідею морального виховання в дитячих садках, з роботою яких ознайомився за кордоном. Він вважав що вихователь відіграє важливу роль в житі дитини, в формуванні її патріотичних почуттів та переживань. Особистість вихователя Ушинський порівнював з животворним джерелом, необхідним для гармонійного розвитку дитини.

Отже, проведений аналіз педагогічної спадщини К.Д. Ушинського дає підстави для висновку, що вчений виділяє декілька напрямків морального виховання дошкільників:

1. Цілісний процес залучення дитини до моральних цінностей людства і конкретного суспільства починається у ранньому дитинстві.

2. Успішність виховного процесу залежить від єдності моральної свідомості і поведінки. Визначальною у ньому є роль дорослого як «соціального провідника», зразка для наслідування, організатора соціального досвіду дитини.

3. Моральний розвиток дитини здійснюється впродовж усього життя, за умов організованого виховання та навчання. Формування її моральних ідеалів спрямоване на засвоєння узагальненого людського досвіду, суспільних норм поведінки та вироблення моральних якостей, які в суспільстві вважаються ідеальними.

Важливо відмітити, що сучасними і актуальними лишаються погляди К.Д. Ушинського на моральне виховання дітей з ранніх років.