Geum.ru

Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності кандидат психологічних наук

Вид материалаПрактикум

Содержание


1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование.  7-е изд. - СПб.: Питер, 2007.
3. Выготский Л.С. Психология.  М.: ЭКСМО-Пресс, 2000 - 1008 с. (Серия "Мир психологии")
6. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии.  - СПб.: Питер, 2006.
7. Общая психология.  Под ред. Гамезо М.В. - М.: Ось-89, 2007.
Питання для підготовки до екзамену
Вступ до спеціальності
Основними формами роботи
Формами контролю
Тематичний план
Всього годин з викладачем
Змістовий модуль І. Психологія як наука та психолог як професія.
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю 1
Змістовий модуль ІІ. Система психології.
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю ІІ
Разом по дисципліні за рік
Основні терміни дисципліни
Етичний кодекс психолога
Паспорт спеціальності
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование.  7-е изд. - СПб.: Питер, 2007.

  • 2. Большой психологический словарь.  Под ред. Мещерякова Б.Г., Зинченко В.П. - М.: Прайм-Еврознак, 2003. 

  • 3. Выготский Л.С. Психология.  М.: ЭКСМО-Пресс, 2000 - 1008 с. (Серия "Мир психологии") 

  • 4. Гомезо М.В. Атлас по психологии / М.В.Гомезо, И.А.Домашенко. – М., 2004.

  • 5. Гудвин Д. Исследование в психологии: методы и планирование. 3-е изд. - СПб.: Питер, 2004. - 558 с. (Серия "Мастера психологии")

  • 6. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии.  - СПб.: Питер, 2006.


    6а.Немов Р.С. Психология: Учебник. – М.- 2010.

    1. 7. Общая психология.  Под ред. Гамезо М.В. - М.: Ось-89, 2007.


    7а. Рогов Е.И.Общая психология. – Р.-н-Д.: Феникс. – 2010.

    8.Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - 2-е изд. (1946г.) - СПб.: Питер, 2002 - 720 с. (Серия "Мастера психологии") 


    8а.Столяренко Л.Д. Психология. – Питер: Питер. – 2010.


    Практикуми:
    1. 9.Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: Издательский дом «Бахрах-М», 2006.
    2. 10.Глуханюк Н.С., Дьяченко Е.В., Семенова С.Л. Практикум по общей психологии. – М.: Изд-во Моск. психол.-соц. ин-та, 2006.
    3. 11.Дыгун М.А., Дыгун Е.П., Муравьева О.С., Цалко Л.В. Практикум по общей психологи для студентов педагогических спеціальностей ВУЗов. – Изд-во: Жасскон, 2007.
    4. 12.Методики психодиагностики в спорте: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / В.Л.Марищук, Ю.М.Блудов, В.А.Плахтиенко, Л.К.Серова. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1990.
    5. 13.Немов Р.С. Психология: Учеб. пособие для студентов пед. вузов: В 3 кн.: Т.3. Психодиагностика. - М.,2001.
    6. 14.Основы психологи. Практикум / Ред.-сост. Л.Д.Столяренко. Ростов н/Д: Изд-во Феникс, 2000.
    7. 15.Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяков Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Знання, 2006.
    8. 16.Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / В.Д.Балин, В.К.Гайда, В.К.Гербачевский и др. Под общ. ред. А.А.Крылова, С.А.Маничева. – Питер, 2006.

    9. 17.Регуш А.Л. Практикум по наблюдению и наблюдательности. 2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Питер, 2008. (Серия "Практикум по психологии")

    10. 18.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учеб. пособие. – М., 1996.
    11. 19.Смирнов А. Практикум по общей психологии: Учебное пособие. – Изд-во Института Писхотерапии. – 2005.


    ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
    1. Психологічне дослідження, його роль у системі наук.
    2. Організація психологічного дослідження.
    3. Класифікації методів психологічного дослідження.
    4. Організаційні методи психологічного дослідження: їх характеристика.
    5. Емпіричні методи психологічного дослідження: їх характеристика.
    6. Методи обробки даних та інтерпретаційні методи: їх характеристика.
    7. Спостереження як основний метод психологічного дослідження: його характеристика.
    8. Види, організація та основні етапи спостереження.
    9. Експеримент як основний метод психологічного дослідження: його характеристика.
    10. Види, організація та основні етапи експерименту.
    11. Спостереження та експеримент: їх порівняльна характеристика.
    12. Опитування як додатковий метод психологічного дослідження: його характеристика.
    13. Вимоги до презентації та використання методики психологічного дослідження.
    14. Умови проведення емпіричного дослідження з психології.
    15. Методика дослідження м’язово-суглобних відчуттів (порогу розрізнення маси).
    16. Методика дослідження зорових відчуттів (нижнього порогу).
    17. Методи вивчення відчуття.
    18. Методика дослідження сприймання часу.
    19. Методика дослідження пізнавального контролю під час сприймання.
    20. Методика дослідження ілюзій сприймання.
    21. Методи вивчення сприймання.
    22. Дослідження обсягу короткочасної пам’яті за методикою Джекобсона.
    23. Методика на порівняльне дослідження переважаючого типу запам’ятовування.
    24. Методика «Оперативна пам'ять».
    25. Методи вивчення пам’яті.
    26. Методика на виявлення оцінки яскравості-чіткості уявлень (за методом саморанжування).
    27. Методика дослідження ролі уявлення у вирішенні мисленнєвого завдання.
    28. Методи вивчення уявлення.
    29. Визначення домінуючої півкулі за допомогою методики «Художник-Мислитель».
    30. Вивчення особливостей наочно-дійового мислення під час розв’язання завдань на складення фігур із сірників.
    31. Визначення індивідуальних особливостей мислення за допомогою методики «Розуміння прислів’їв».
    32. Методика дослідження творчої уяви.
    33. Методи вивчення уяви.
    34. Методика дослідження темпу усної мовної діяльності.
    35. Дослідження оцінки якостей того, хто говорить за допомогою метода семантичного диференціала.
    36. Методи вивчення мовлення.
    37. Методика дослідження обсягу уваги.
    38. Методика дослідження вибірковості уваги.
    39. Методика дослідження концентрації уваги.
    40. Методи вивчення уваги.
    41. Дослідження депресивних станів за допомогою методики В.А.Жмурова.
    42. Дослідження емоційних станів за допомогою методики САН.
    43. Методи вивчення емоцій.
    44. Методика дослідження наполегливості.
    45. Методика дослідження вольових якостей особистості.
    46. Методи вивчення волі.
    47. Дослідження рівня домагань.
    48. Дослідження рівня самооцінки.
    49. Методи вивчення самосвідомості.
    50. Дослідження егоцентричної спрямованості особистості.
    51. Дослідження спрямованості особистості за допомогою методики А.Басса.
    52. Дослідження мотиваційної сфери за допомогою методики діагностики ступеня задоволеності основних потреб.
    53. Методика дослідження особистості на мотивацію до успіху.
    54. Діагностика ступеня готовності до ризику за методикою Шуберта.
    55. Методи вивчення спрямованості.
    56. Дослідження розумових здібностей за допомогою теста Равена.
    57. Діагностика креативності за методикою Торенса.
    58. Дослідження комунікативних та організаторських схильностей на основі тест-опитувальника КОС.
    59. Методи вивчення здібностей.
    60. Дослідження властивостей темпераменту на основі тесту-опитувальнику В.М.Русалова.
    61. Визначення домінуючого інстинкту за методикою В.Гарбузова.
    62. Методи вивчення темпераменту.
    63. Дослідження вольової саморегуляції на основі тесту-опитувальнику А.В.Звєркова та Е.В.Ейдмана.
    64. Дослідження характерологічних тенденцій.
    65. Тест «Психогеометрична типологія».
    66. Методи вивчення характеру.


    Практичні завдання:
    1. Схематично зобразити види відчуттів, їх загальні властивості.
    2. Схематично зобразити типи сприймання, їх загальні властивості.
    3. Скласти схему видів пам’яті.
    4. Схематично зобразити види уявлень.
    5. Скласти схему видів мислення.
    6. Скласти схему операцій мислення.
    7. Схематично зобразити мислення як діяльність за допомогою його компонентів.
    8. Схематично зобразити види уяви.
    9. Скласти схему будови мови.
    10. Скласти схему основних видів мовлення.
    11. Схематично зобразити види, форми та властивості уваги.
    12. Скласти схему основних видів емоцій.
    13. Скласти схему структури довільної і вольової дії.
    14. Побудувати схему співвідношення понять: людина, індивід, індивідуальність.
    15. Скласти схему структури особистості.
    16. Побудувати схему структури самосвідомості.
    17. Скласти схему видів самооцінки.
    18. Побудувати схему структури спрямованості.
    19. Побудувати схему ієрархії потреб за А.Маслоу.
    20. Скласти схему структури здібностей.
    21. Побудувати схему типів темпераменту.
    22. Скласти схему класифікації рис характеру.
    23. Побудувати схему видів акцентуацій характеру.



    ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ


    Навчальна дисципліна „Вступ до спеціальності” базується на сучасних досягненнях психологічної науки та практики. Зі зростанням науково-технічного та виробничого потенціалу людства, підвищенням здатності впливати на стан навколишнього буття і на кардинальні умови свого існування дедалі важливішою в суспільстві стає професія психолога. Дисципліна знайомить студентів із роллю, місцем і особливостями цієї професії в сучасному світі, виконуючи, таким чином, орієнтовну та пропедевтичну функцію щодо подальшого систематизованого навчання студентів за спеціальністю „Психологія”.

    У процесі вивчення дисципліни передбачається ознайомлення студентів зі специфікою практичної психології як професійної діяльності та модельоване відокремлення її від психології наукової, проблеми та підходи якої студенти будуть ґрунтовно вивчати в рамках фундаментальних курсів; визначення основних сфер діяльності психологів-практиків та психологів-дослідників.

    Метою дисципліни є формування уявлень про професійну діяльність психолога, закладення фундаменту для подальшого вивчення психологічної науки як системи знань про людину та її внутрішній світ, створення мотивації до продуктивної навчальної діяльності у студентів.

    У результаті вивчення навчальної дисципліни „Вступ до спеціальності” студенти повинні з н а т и:

    – зміст понять „психологія”, „наукова психологія” та „практична психологія”;

    – основні галузі психологічних знань;

    – зміст фундаментальних понять психології, таких як „психіка”, „свідомість”, „діяльність”, „особистість”;

    – стан розвитку актуальних проблем сучасної психологічної науки;

    – галузі професійної діяльності психолога;

    – мету та основні завдання роботи психолога, шляхи його професійного зростання.

    Студенти повинні в м і т и:

    – застосовувати набуті знання при опануванні профільними навчальними дисциплінами;

    – самостійно аналізувати психологічну літературу;

    – визначати сутність психологічних явищ в процесі діяльності;

    – спрямовувати свою пізнавальну діяльність з урахуванням актуальних проблем психологічної науки;

    – управляти професійним саморозвитком.

    Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни є: лекції, семінарські заняття, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем.

    Мета лекційної форми роботи – ознайомлення студентів з основними особливостями професійної діяльності психолога.

    Мета семінарських занять – закріплення та поглиблення знань студентів про особливості професійної діяльності психолога.

    Мета практичних занять – застосування набутих знань, умінь та навичок у практичній діяльності.

    Мета самостійної форми роботи студентів – опрацювання лекційного матеріалу та додаткове самостійне вивчення теоретичного матеріалу за підручниками, навчальними посібниками та першоджерелами психологічної науки, підготовка до семінарських і практичних занять, написання реферативних повідомлень, підготовка до складання заліку.

    Мета індивідуальної роботи з викладачем – з’ясування та уточнення змісту окремих питань з дисципліни, що викликають труднощі при опрацюванні матеріалу.

    Формами контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу є поточний (модульний) контроль успішності участі в усіх видах роботи та залік як підсумковий контроль.


    ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



    № з/п


    Назва тем
    Всього годин
    Всього годин з викладачем
    З них:

    Лекції
    Семінарських занять
    Практичних занять+МК**
    Індивідуальна робота з

    викладачем*
    Самостійна робота




    Змістовий модуль І. Психологія як наука та психолог як професія.

    1
    Тема 1. Історичні аспекти розвитку психології.
    22
    12
    8
    2
    2
    -
    10

    2
    Тема 2. Наукова та практична психологія як сфери діяльності психологів-дослідників і психологів-практиків.
    18
    8
    4
    2
    2
    -
    10

    3
    Модульний контроль**
    2
    2






    2






    4
    Індивідуальна робота*
    2












    2



    5
    Всього по змістовому модулю 1
    44
    22
    12
    4
    6
    2
    20




    Змістовий модуль ІІ. Система психології.





















    6
    Тема 3. Центри та заклади науково-дослідної, прикладної та практичної психології в Україні
    8
    4
    2
    2
    -
    -
    4

    7
    Тема 4. Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психолога
    8
    4
    2
    2
    -
    -
    4

    8
    Тема 5. Теоретичні та практичні компоненти професійної освіти
    8
    4
    2
    2






    4

    8
    Модульний контроль
    2
    2






    2






    9
    Індивідуальна робота
    2












    2



    10
    Всього по змістовому модулю ІІ
    28
    14
    6
    6
    2
    2
    12

    11
    Разом по дисципліні за рік:
    72
    36
    18
    10
    8
    4
    32




    Форма контролю: залік





















    * Індивідуальна робота не планується розкладом занять

    ** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми


    ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

    Діяльність – вища, притаманна лише людині форма активності, в процесі якої досягається усвідомлена мета, що виникла в результаті певної потреби.

    Етичний кодекс психолога – нормативний документ, що визначає етичні засади професійної діяльності психолога.

    Наукова психологія – галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності.

    Особистість – активний носій свідомості, який має індивідуально-типову структуру психологічних якостей, вибірково ставиться до навколишньої дійсності та виконує певні соціальні ролі.

    Паспорт спеціальності – нормативний документ, що визначає об’єкт, мету та спрямованість досліджень у певній психологічній галузі.

    Практична психологія – галузь професійної діяльності, основним змістом якої виступає застосування психологічних механізмів впливу для корекції активності та розвитку людей в контексті їхніх життєвих обставин.

    Психіка – форма активного відображення навколишньої дійсності.

    Психологія – наука, що вивчає психічні явища як відображення навколишньої дійсності завдяки діяльності головного мозку з метою регуляції власної діяльності, спілкування, поведінки.

    Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування.

    Соціально-психологічна служба – організаційна форма практичної психології у тій чи іншій сфері суспільного життя.


    ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


    ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Психологія як наука та психолог як професія


    Тема 1. Історичні аспекти розвитку психології

    Роль і місце професії психолога в сучасному світі. Особливості психології як науки. Місце психології в системі наук: природничих, суспільних, технічних.

    Описова характеристика психічних явищ; сфери виявлення психічного життя людини (внутрішній досвід; зовнішня поведінка; психосоматика; матеріальна та духовна культура).

    Етапи розвитку психологічної науки. Передумови наукового вивчення психіки. Уявлення стародавніх філософів про душу. Етичні висновки.

    Проблема самоспостереження в психології. Метод інтроспекції. Самоспостереження і самопізнання.

    Психологія як наука про поведінку. Факти поведінки. Біхевіорісти та їх ставлення до свідомості.

    Матеріалістичні уявлення про психіку. Психологічна теорія діяльності. Основні поняття та принципи. Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності. Внутрішня діяльність. Діяльність та психічні процеси. Предмет психології з позицій теорії діяльності.

    Проблема особистості як центральна у психології. Процес та етапи формування особистості. Співвідношення соціального та біологічного в особистості. Особистість як соціальна істота, включена у суспільні відносини. Ідентифікація та засвоєння соціальних ролей. Активність особистості, рівні активності. Структура особистості. Самосвідомість та її функції.

    Питання співвідношення наукової та житейської психології. Галузі психологічної науки.

    Література: 1, 2, 4, 6, 7, 9.


    Тема 2. Наукова та практична психологія як сфери діяльності психологів-дослідників і психологів-практиків

    Особливості розвитку вітчизняної психології ХХ століття як теоретико-експериментальної науки та відповідні завдання підготовки спеціалістів. Наукова психологія як галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки. Психологи-дослідники та психологи-викладачі як спеціалісти в галузі наукової психології.

    Виникнення експериментальних ділянок соціальної, інженерної, педагогічної, диференціальної психології. Прикладні напрями психологічних досліджень. Психологічна теорія та психологічна практика. Практична психологія як особливий вид людської діяльності, що має специфічну методологію та підходи до предмета. Актуальність проблеми забезпечення процесу підготовки практикуючих психологів. Формування професійно важливих рис спеціаліста. Сфери діяльності практичного психолога.

    Особливості структури практичної психології у порівнянні з науковою. Завдання практичної психології. Психологічна служба системи освіти. Військова психологія. Соціально-психологічна служба для молоді. Психологія сім’ї та соціально-психологічної допомоги общині. Юридична психологія. Психологія бізнесу. Політична психологія. Психологія менеджменту. Психологія спорту. Консультативна психологія.

    Література: 2, 3, 4, 5, 8.


    ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Система психології


    Тема 3. Центри та заклади науково-дослідної, прикладної та практичної психології в Україні.

    Взаємозбагачення та взаємопроникнення наукової та практичної психології. Система психології як втілення взаємозв’язку між науковою та практичною психологією. Наявність розгалуженої системи захисту особистості як показник зрілості демократичного суспільства.

    Центри та заклади науково-дослідної психології та педагогіки АПН України (Інститут психології ім. Г.С. Костюка, Інститут педагогіки, Інститут спеціальної педагогіки, Інститут проблем виховання, Інститут дизайну та ін.)

    Заклади практичної психології в Україні. Передумови створення загальнодержавної соціально-психологічної служби як єдиної системи охорони й підтримки психічного здоров’я населення. Основні завдання і напрями роботи Національної системи соціально-психологічної служби. Функції Національної системи соціально-психологічної служби. Перспективи розвитку Національної системи соціально-психологічної служби.

    Література: 3, 5, 8.


    Тема 4. Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психолога

    Види регулювання діяльності системи соціально-психологічних служб у цілому і кожного спеціаліста зокрема: законодавчий та етичний. Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психолога. Можливі наслідки неетичних дій психолога. Обґрунтування необхідності дотримання специфічних моральних умов у професії психолог. Предмет практичної психології та соціальної роботи. Особливості реалізації професійних функцій.

    Загальна декларація прав людини як основа професійного етичного кодексу. Роль індивідуальнісного підходу при наданні психологічної допомоги клієнту. Основні положення Етичного кодексу психолога: відповідальність; компетентність; захист інтересів клієнта; конфіденційність; етичні правила психологічних досліджень; кваліфікована пропаганда психології; професійна кооперація.

    Паспорт спеціальності як нормативний документ, що визначає об’єкт, мету та спрямованість досліджень у певній психологічній галузі. Аналіз структури паспорту: формула спеціальності, напрями наукових досліджень, суміжні наукові галузі.

    Література: 3, 4, 5, 10.


    Тема 5. Теоретичні та практичні компоненти професійної освіти

    Вимоги до професійної підготовки психологів. Роль загальногуманітарної підготовки в освіті психолога. Три рівні змісту освіти психолога: загальнотеоретичні основи психології; теоретично-методичні основи конкретного напряму практичної психології (юридична, політична тощо); формування вмінь і навичок практичної роботи психолога.

    Особистісна підготовка як центральна ланка системи підготовки психологів. Професійна самосвідомість і професійна ідентифікація Механізми особистісного саморозвитку студентів-психологів: самопізнання, самокорекція, самоаналіз та самореабілітація.

    Література: 4, 5, 8, 10.


    ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.

    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


    ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Психологія як наука та психолог як професія


    Тема 1. Історичні аспекти розвитку психології

    Самостійна робота – 10 год.

    Завдання:

    1. Опрацювання лекційного матеріалу та додаткове самостійне вивчення теоретичного матеріалу за підручниками та навчальними посібниками.
    1. Підготовка до семінарських занять.

    3. Підготовка реферативного повідомлення „Застосування психологічних знань представниками різних професій”.

    4. Підготовка до практичних занять.

    Семінарське заняття – 2 год.
    1. Роль і місце професії психолога в сучасному світі.
    2. Сфери виявлення психічного життя людини.
    3. Історичні аспекти становлення психології як науки.
    4. Актуальні питання психології.

    Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 1, 2, 4, 6, 7, 9,

    а також додаткова:

    1. Завершнева Е.Ю. Записные книжки, заметки, научные дневники Л.С. Выготского: результаты исследования семейного архива. // Вопросы психологии, 2008. – № 1. – С.132-145.

    2. Грановская Р.М. Психология в примерах. – СПб, 2004.

    3.Чуприкова Н.И. Интроспекция и явления сознания в системе естественнонаучной психологии // Вопросы психологии. – 2010, № 2. – С. 3-19.

    Практичне заняття - 2 год.

    Завдання:

    1. Представлення та обговорення доповідей на тему „Чому я обрав професію психолога”.


    Тема 2. Наукова та практична психологія як сфери діяльності психологів-дослідників і психологів-практиків

    Самостійна робота – 10 год.

    Завдання:

    1. Опрацювання лекційного матеріалу та додаткове самостійне вивчення теоретичного матеріалу за підручниками та навчальними посібниками.
    1. Підготовка до семінарських занять.

    3. Підготовка реферативного повідомлення „Взаємозв’язок побутової, наукової та практичної психології”.

    4. Підготовка до практичних занять.

    5. Систематика вивченого матеріалу перед модульним контролем.

    Семінарське заняття – 2 год.
    1. Наукова психологія як галузь дослідження психіки.
    2. Практична психологія як специфічний вид людської духовної практики.
    3. Структура наукової та практичної психології.
    4. Взаємозв’язок наукової та практичної психології.

    Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 2, 3, 4, 5, 8.

    Практичне заняття - 2 год.

    1. Аналіз внутрішніх станів людини на основі опису фактів поведінки (на матеріалі уривків з художньої літератури).

    ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Система психології


    Тема 3. Центри та заклади науково-дослідної, прикладної та практичної психології в Україні

    Самостійна робота – 4 год.

    Завдання:

    1. Опрацювання лекційного матеріалу та додаткове самостійне вивчення теоретичного матеріалу за підручниками та навчальними посібниками.
    1. Підготовка до семінарського заняття.

    3. Підготовка реферативного повідомлення „Діяльність Інституту психології АПН України ім. Г.С. Костюка”.

    Семінарське заняття – 2 год.

    1. Поняття системи психології.

    2. Інститути науково-дослідної психології АПН України.

    3. Центри та заклади прикладної та практичної психології в Україні.

    4. Основні завдання і напрями роботи Національної системи соціально-психологічної служби.

    Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 3, 5, 8.

    Тема 4. Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психолога

    Самостійна робота – 4 год.

    Завдання:

    1. Опрацювання лекційного матеріалу та додаткове самостійне вивчення теоретичного матеріалу за підручниками та навчальними посібниками.
    1. Підготовка до семінарського заняття.

    3. Підготовка реферативного повідомлення „Проблема збереження етичних норм роботи психолога”.

    Семінарське заняття – 2 год.

    1. Види регулювання діяльності фахівців у галузі психології.

    2. Етичний кодекс професійної діяльності психолога.

    3. Поняття паспорту спеціальності.

    4. Аналіз структури паспорту спеціальності.

    Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 3, 4, 5, 10.

    Тема 5.Теоретичні та практичні компоненти професійної освіти

    Cамостійна робота – 4 год.

    Завдання:

    1. Опрацювання лекційного матеріалу та додаткове самостійне вивчення теоретичного матеріалу за підручниками та навчальними посібниками.
    1. Підготовка до семінарського заняття.

    3. Ознайомлення з освітньо-професійними програмами та освітньо-кваліфікаційними характеристиками підготовки психологів у КНУВС.

    4. Систематика вивченого матеріалу перед модульним контролем.

    Семінарське заняття – 2 год.
    1. Система підготовки фахівців з вищою психологічною освітою.
    2. Професійна самосвідомість і професійна ідентифікація.
    3. Механізми особистісного саморозвитку студентів-психологів.

    Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 4, 5, 8, 10.

    а також додаткова:

    Иванова Н.Л. Профессиональная идентичность в социально-психологических исследованиях. // Вопросы психологии, 2008. – № 1. – С.89-100.


    ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ


    До теми 2. Наукова та практична психологія як сфери діяльності психологів-дослідників і психологів-практиків (2 години).

    1. Підготувати доповідь-обгрунтування власного вибору професії психолога.

    2. Здійснити аналіз стану розвитку окремої галузі психології, яка вбачається сферою майбутньої професійної діяльності.


    До теми 5. Теоретичні та практичні компоненти професійної освіти (2 години).

    1. Скласти опис професійно значущих якостей особистості психолога.

    2. Підготувати доповідь-міркування щодо аналізу механізмів власного особистісного саморозвитку.


    СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ


    Підручники, посібники:

    1. Гальперин П.Я. Лекции по общей психологии. – М., 2002.

    2. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. – М., 2002.

    3. Дуткевич Т.В. Практична психологія: вступ до спеціальності. – К., 2010.

    4. Немов Р.С. Общие основы психологии. – М., 2003.

    5. Основи практичної психології / Під ред. Панка В.Г. – К., 2006.

    6. Соколова Е.Е. Введение в психологию. – М., 2005.

    7. Соколова Е.Е. Тринадцать диалогов о психологии. – М., 2002.


    Монографії, збірники, статті:

    8. Большой психологический словарь / Под ред. Мещерякова Б.Г, Зинченко В.П. – СПб., 2002.

    9. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1982.

    10. Турбан В.В. Етико-моральні чиники професійного й особистісного становлення психолога // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2006. – Вип. 27. – С. 237-244.


    ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

    1. Роль і місце професії психолога у світі сучасних професій.

    2. Сфери виявлення психічного життя людини.

    3. Особливості психології як науки.

    4. Етапи розвитку психологічної науки.

    5. Передумови наукового вивчення психіки.

    6. Уявлення стародавніх філософів про душу. Етичні висновки.

    7. Проблема самоспостереження в психології.

    8. Метод інтроспекції.

    9. Психологія як наука про поведінку.

    10. Факти поведінки.

    11. Біхевіорісти та їх ставлення до свідомості.

    12. Матеріалістичні уявлення про психіку.

    13. Основні поняття психологічної теорії діяльності.

    14. Діяльність та психічні процеси.

    15.Проблема особистості як центральна у психології.

    16. Процес та етапи формування особистості.

    17. Співвідношення соціального та біологічного в особистості.

    18. Ідентифікація та засвоєння соціальних ролей.

    19. Активність особистості, рівні активності.

    20. Самосвідомість та її функції.

    21.Питання співвідношення наукової та житейської психології.

    22. Галузі психологічної науки.

    23. Психологи-дослідники та психологи-викладачі як спеціалісти в галузі наукової психології.

    24. Прикладні напрями психологічних досліджень.

    25. Практична психологія як особливий вид професійної діяльності.

    26. Особливості структури практичної психології.

    27. Сфери діяльності практичного психолога.

    28. Завдання практичної психології.

    29. Напрями спеціалізації професії психолога.

    30. Перспективи розвитку професії психолога в Україні.

    31.Взаємозв’язок наукової та практичної психології.

    32. Система психології.

    33. Галузі практичної психології.

    34. Інститути науково-дослідної психології АПН України.

    35. Центри та заклади прикладної та практичної психології в Україні.

    36. Основні завдання роботи Національної системи соціально-психологічної служби.

    37.Основні напрями роботи Національної системи соціально-психологічної служби.

    38. Основні функції Національної системи соціально-психологічної служби.

    39. Напрямки спеціалізації працівників Національної системи соціально-психологічної служби.

    40. Види регулювання професійної діяльності психолога.

    41.Етичний кодекс професійної діяльності психолога.

    42. Відповідальність в роботі психолога.

    43. Поняття компетентності психолога.

    44. Захист інтересів клієнта в роботі психолога.

    45. Конфіденційність в роботі психолога.

    46. Етичні правила психологічних досліджень.

    47. Кваліфікована пропаганда психології.

    48. Поняття професійної кооперації.

    49. Паспорт спеціальності.

    50. Система підготовки фахівців з вищою психологічною освітою.

    51. Теоретичні і практичні компоненти професійної освіти.

    52. Зміст загальнопсихологічної теоретичної підготовки.

    53. Зміст спеціальної підготовки психологів.

    54. Оволодіння вміннями та навичками практичної роботи психолога.

    55. Особливості професійної ідентифікації психолога.

    56. Поняття професійної самосвідомості.

    57. Механізми особистісного саморозвитку студентів-психологів.

    58.Застосування особистісного підходу в системі підготовки психологів. 59.Сучасні тенденції розвитку психологічної науки і практики.

    60. Перспективи розвитку професії психолога в Україні.


    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    з підготовки курсових робіт


    Методичні рекомендації містять вимоги до змісту та оформлення курсової роботи, підготовки до її захисту.


    1.Структура роботи

    Курсова робота складається з двох (трьох)2 розділів і має наступну структуру:


    ТИТУЛЬНА СТОР.

    ЗМІСТ

    ВСТУП

    РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ
      1. Назва параграфа
      2. Назва параграфа

    І т.д.

    Висновки до розділу

    РОЗДІЛ 2. НАЗВА РОЗДІЛУ

    2.1.Назва параграфа

    2.2.Назва параграфа

    І т.д.

    Висновки до розділу

    РОЗДІЛ 3. НАЗВА РОЗДІЛУ

    3.1.Назва параграфа

    3.2.Назва параграфа

    І т.д.

    Висновки до розділу

    ВИСНОВКИ
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    ДОДАТКИ

    1. Вимоги до змісту роботи

    Титульна сторінка роботи оформляється відповідно до визначених вимог – див. Додаток А.

    Зміст курсової роботи подається на її початку. У своєму переліку він містить вступ, найменування та номери усіх розділів, параграфів, підпараграфів, висновки до розділів та висновки (загальні висновки), список використаних джерел, додатки.

    Вступ містить обгрунтування актуальності теми, визначення об’єкта, предмета, завдань, мети, гіпотези3 та методів дослідження, емпіричної бази.

    Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет міститься в межах об’єкта, тобто є часткове від нього. Саме предмет відповідає темі дослідження.

    Завдання відображають поетапність дослідження проблеми і слугують досягненню поставленої мети.

    Мета складається із зазначення кінцевого результату дослідження (на що в цілому воно спрямовується), його об’єкта (чи предмета) та шляху досягнення кінцевого результату.

    Гіпотеза (припущення) відповідає ідеї дослідження та відображає очікувані результати. В гіпотезу дослідження закладаються ті ж компоненти, що і в мету.

    Методи дослідження визначаються відповідно до визначених об’єкта, предмета та поставлених завдань. Наводяться загальнонаукові (теоретичні та емпіричні) та конкретно наукові методи, конкретні методики психологічного дослідження, методи обробки емпіричних даних. При цьому методи та методики дослідження вказуються відповідно до поставлених завдань («Для розв’язання першого завдання використовувались…»), до досліджуваних явищ («Для вивчення тривожності використовувалась методика…»).

    В емпіричній базі вказується де проводилось дослідження, яка категорія осіб вивчалася, у якій кількості, дається характеристика вибірки.

    Основна частина курсової роботи складається з розділів, параграфів, підпараграфів, пунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки та завершується висновками, а основна частина в цілому – загальними висновками.

    Розділ І є теоретичним, він містить результати теоретичного вивчення проблеми. У формі аналізу літературних джерел, з обов’язковим посиланням на їх авторів (і відповідні джерела), послідовно розкриваються суть проблеми, аспекти та питання її вивчення, з’ясовуються основні поняття, їх зміст, висвітлюються та аналізуються існуючі дослідження з проблеми. Завершується розділ формулюванням висновків щодо суті з’ясованого.

    Розділ П містить результати емпіричного дослідження проблеми, що має констатуючий характер (виявлення наявних проявів психічного у досліджуваних).

    У його першому параграфі визначаються завдання емпіричної частини дослідження, по можливості - його концептуальні засади та обгрунтовується методика дослідження (визначаються досліджувані явища, їх суть, параметри вивчення), представляється методика.

    Визначена для всього емпіричного етапу дослідження методика містить опис організації проведення дослідної роботи, сукупності методів, конкретних методик отримання емпіричних даних. У цілому її зміст відповідає на питання: Яким чином, завдяки чому та у якій послідовності проводилось вивчення досліджуваного явища? У методиці послідовно, відповідно до завдань, необхідності вивчення певних явищ, представляється кожний використаний метод та конкретна психологічна методика. При цьому визначається мета їх використання, назва, джерело, матеріали та обладнання, суть та процедура проведення, фіксації та обробки емпіричних даних.

    У другому параграфі розділу ІІ висвітлюються результати дослідження та здійснюється їх аналіз. У ньому наводяться отримані кількісні дані щодо досліджуваного явища, які в узагальненому вигляді можуть представлятися в вигляді таблиць, рисунків (графіків, діаграм, процентільних кривих тощо). Як правило, первинні (сирі) емпіричні дані наводяться у додатках. Отримані дані підлягають подальшій кількісній їх обробці (кореляційний, факторний аналіз тощо) та якісному аналізу. Завершується розділ висновками щодо отриманих емпіричних даних.

    ІІІ розділ, як правило, присвячений формуючому етапу дослідження, який передбачає цілеспрямований вплив з метою досягнення певних змін у прояву чи становленні досліджуваного явища у людини. У першому параграфі розділу Ш, після визначення завдань цього етапу, обгрунтовується та представляється методика впливу на досліджуваних з урахуванням суті досліджуваного явища, основних напрямків та показників ефективності впливу, особливостей прояву цього явища у досліджуваних. Зазначається про визначення контрольної та експериментальної групи, про проведення зрізів даних до і після проведення формуючого впливу. У другому параграфі висвітлюються результати формуючого етапу дослідження на основі порівняння даних в обох групах до і після проведення експерименту, проводиться аналіз отриманих результатів. Позитивні результати формуючого експерименту (позитивні зміни даних в експериментальній групі досліджуваних) є підставою для висновку про ефективність запровадженої методики впливу на об’єкт. Розділ завершується висновками.

    У кінці основної частини курсової роботи наводяться висновки, які узагальнюють найважливіші результати дослідження на його етапах.

    Список використаних джерел має містити в своєму переліку лише ті, що були використані при аналізі проблеми. Для курсової роботи їх кількість становить 15-25.

    1. Правила оформлення роботи

    Загальний обсяг роботи – до 25 сторінок друкованого тексту.

    Обсяг вступу – до 5 сторінок, обсяг загальних висновків – до 3 сторінок.

    Робота виконується на комп’ютері, дотримуючись таких вимог: шрифт Times New Roman, розміром 14 кеглів, інтервал 1,5; поля – зліва – 30 мм, справа – 10 мм, зверху та знизу – 25 мм.

    Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ та їх назви, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкуються великими літерами по центру. Заголовки параграфів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, вони розділяються крапкою. Заголовки пунктів друкуються також маленькими літерами з абзацного відступу, але в розбивку в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

    Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервали.

    Кожну із зазначених структурних частин роботи починають з нової сторінки.

    Усі сторінки роботи підлягають суцільній нумерації. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але на ньому номер сторінки не проставляється. На наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому куті .

    Такі структурні частини роботи, як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, не мають порядкового номера. Номер розділу у тексті ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Параграфи (підрозділи) нумерують у межах розділу: наприклад, 2.3. Потім у тому ж рядку наводиться заголовок параграфа. Пункти нумерують у межах параграфа: 1.3.2. Пункти можуть не мати заголовка.

    Ілюстрації (рисунки) та таблиці подаються після тексту, де вони згадані вперше чи на наступній сторінці. Наведені ілюстрації та таблиці обов’язково аналізуються.

    Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються в межах розділу (номер складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад: Рис.2.5.). Номер ілюстрації та її назва розміщуються під ілюстрацією.

    Таблиці, відповідно, позначають: Таблиця 1.2. і розміщують у правому куті над назвою таблиці, яка подається по центру. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку, вказують: Продовж. табл. 1.2.

    При написанні роботи студент має посилатися на джерела, матеріали або результати з яких наводяться. Посилання в тексті на джерела зазначаються їх порядковим номером у списку використаних джерел, який позначається у квадратних дужках, наприклад [5-7]. Коли наводяться у тексті цитата чи якісь конкретні дані з джерела, то вказується відповідна сторінка, наприклад: [5, с.257].

    Список використаних джерел подається в алфавітному порядку та оформляється відповідно до вимог, що знаходить відображення у зразках (див.Додаток Б). Джерела в списку вказуються мовою оригіналу.


    Підготовка роботи до захисту

    Курсова робота подається керівникові за місяць до захисту для рецензування. Недопущена до захисту курсова робота потребує її переопрацювання.

    На захист студент готує доповідь на 10 хвилин (3сторінок комп’ютерного тексту), у якій послідовно, відповідно до логіки проведеного дослідження, визначивши тему, об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, висвітлює його результати. Для кращого сприймання матеріалу присутніми слід ілюструвати його власними таблицями, діаграмами, схемами чи мультимедійною презентацією. На всі запитання та зауваження по суті роботи студент має дати відповіді.

    Оцінка за курсову роботу виставляється за критеріями:
    • попередня оцінка прорецензованої курсової роботи;
    • повнота розкриття теми, суті та результатів проведеного дослідження;
    • володіння матеріалом дослідження;
    • повнота відповідей на поставлені запитання.

    Оцінка за курсову роботу виставляється в відомості та заліковій книжці студента.


    Додаток А


    КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    НавчАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

    Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології

    Кафедра психологічних дисциплін


    КУРСОВА РОБОТА