Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності кандидат психологічних наук

Вид материалаПрактикум

Содержание


Тематика курсових робіт
Зоопсихологія та порівняльна психологія
Основними формами роботи
Формами контролю
Тематичний план
Всього годин з викладачем
Модуль І. Загальнотеоретичні питання зоопсихології
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю 1
Модуль ІІ. Психічні процеси тварин і людини
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю 2
Всього по дисципліні за рік
Основні терміни дисципліни
Генно-культурна коеволюція –
Дем – мікропопуляція тварин, індивідуалізоване угруповання, де тварини персонально знають одна одну. Екстраполяційний рефлекс –
Комплекс фіксованих дій –
Популяційний гомеостаз –
Супероптимальна реакція –
Форма мислення перша –
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
  1. Порівняльна характеристика інтересів студентів-психологів стаціонарної та заочної форм навчання.
  2. Порівняльна характеристика інтересів студентів-психологів та студентів-юристів.
  3. Особливості адаптації студентів різної статі до навчання у вищому навчальному закладі.
  4. Особливості адаптації студентів-психологів та студентів-юристів до навчання у вищому навчальному закладі.
  5. Уявлення про норми моралі у студентської молоді.
  6. Уявлення про норми моралі у старшокласників.
  7. Зв’язок здатності до емпатії з неформальним статусом старшокласників у класі.
  8. Характер зв’язку здатності до емпатії та рівнем тривожності студентів.
  9. Характер зв’язку здатності до емпатії та рівнем агресивності підлітків.
  10. Особливості соціально-психологічної адаптованості старшокласників різної статі.
  11. “Я-ідеальне“та “Я-реальне” у структурі самооцінки студентів.
  12. Акцентуації характеру та міжособистісні стосунки студентської молоді.
  13. Ціннісні орієнтації та їх зв’язок з депресивними станами у студентів.
  14. Гендерні особливості ціннісних орієнтацій у старшокласників.
  15. Мотивація навчання та неформальний статус студента в групі.
  16. Самооцінка та ціннісні орієнтації студента.
  17. Акцентуації характеру та успішність навчання студентів.
  18. Особливості професійної спрямованості студентів-психологів та студентів-юристів.
  19. Характер зв’язку професійної спрямованості особистості з рівнем її депресії.
  20. Зв’язок акцентуацій характеру з особливостями рольової поведінки в групі.
  21. Особистісна тривожність студентів та їх неформальні стосунки в групі.
  22. Професійне самовизначення старшокласників.
  23. Порівняльна характеристика стилю міжособистісного спілкування студентів та курсантів-психологів.
  24. Порівняльна характеристика стилю міжособистісного спілкування студентів-психологів та студентів-юристів.
  25. Зв’язок шкільної тривожності та успішності навчання підлітків.
  26. Порівняльна психологічна характеристика домінуючих стратегій психологічного захисту у спілкуванні студентів та курсантів-психологів.
  27. Порівняльна психологічна характеристика домінуючих стратегій психологічного захисту у спілкуванні студентів-психологів та студентів-юристів.
  28. Гендерні особливості домінуючих стратегій психологічного захисту у спілкуванні курсантів-психологів.
  29. Статеві особливості вибору професії старшокласниками.
  30. Характер з”язку між нахилами до професійної діяльності та акцентуаціями характеру.
  31. Успішність соціально-психологічної адаптованості та особистісні властивості.
  32. Зв”язок особливостей самосвідомості з успішністю соціально-психологічної адаптації у студентів-психологів.
  33. Зв”язок особливостей самосвідомості з успішністю соціально-психологічної адаптації у студентів-юристів.
  34. Зв”язок особливостей самосвідомості з успішністю соціально-психологічної адаптації у курсантів-психологів.
  35. Динаміка самосвідомості студента-психолога впродовж навчання у ВНЗ.



ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ (І семестр)

ТА ЕКЗАМЕНУ ( П семестр)1


І семестр
  1. Предмет психології. Структура психічних явищ.
  2. Галузі психології. Місце загальної психології у системі психологічних наук.
  3. Основні напрями зарубіжної психології.
  4. Класифікація методів психологічного дослідження.
  5. Організаційні методи психологічного дослідження, їх загальна характеристика.
  6. Емпіричні методи психологічного дослідження, їх загальна характеристика.
  7. Спостереження як метод психологічного дослідження.
  8. Експеримент як метод психологічного дослідження.
  9. Опитування як метод психологічного дослідження.
  10. Стадії розвитку психіки у філогенезі (за О.М.Лєонтьєвим).
  11. Характеристика онтогенетичного розвитку психіки людини.
  12. Біологічні та соціальні умови розвитку психіки людини.
  13. Співвідношення навчання та розвитку людини. Зона актуального та найближчого розвитку. Сензитивний період (за Л.С.Виготським).
  14. Виникнення психічних новоутворень, зміна кризових та стабільних періодів в основі вікової періодизації онтогенетичного розвитку (за Л.С.Виготським).
  15. Відчуття: визначення та класифікація.
  16. Закономірності відчуттів.
  17. Сприймання: визначення та властивості.
  18. Пам’ять: визначення та види.
  19. Основні процеси пам’яті.
  20. Запам’ятовування як процес пам’яті: визначення, види.
  21. Відтворення як процес пам’яті, його види.
  22. Основні властивості пам’яті.
  23. Уявлення: визначення та властивості.
  24. Види уявлень.
  25. Суть мислення, його ознаки.
  26. Види мислення.
  27. Мислення як процес розв’язання задачі.
  28. Операції мислення.
  29. Форми мислення.
  30. Сутність та ознаки уяви.
  31. Мова і мовлення: визначення та відмінності.
  32. Мова: структура та етапи розвитку.
  33. Функції мовлення.
  34. Види мовлення.
  35. Сутність, види, форми та властивості уваги.
  36. Визначення волі. Вольова дія.
  37. Афекти.
  38. Власне емоції.
  39. Почуття.
  40. Настрій.
  41. Стрес та фрустрація.
  42. Шляхи послаблення негативних емоцій.



П семестр
  1. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”, “суб’єкт та об’єкт впливів”.
  2. Суть особистості, детермінація її розвитку.
  3. Структура особистості за А.Г.Ковальовим.
  4. Структура особистості за К.К.Платоновим.
  5. Сутність спрямованості, її структура.
  6. Усвідомлені спонуки діяльності.
  7. Неусвідомлені спонуки діяльності.
  8. Свідомість. Свідоме і несвідоме.
  9. Самосвідомість, її структурні компоненти.
  10. Структурні компоненти “Я-концепції”.
  11. Самооцінка і рівень домагань.
  12. Види самооцінки.
  13. Суть здібностей. Загальні та спеціальні здібності, їх співвідношення.
  14. Знання, вміння, навички та здібності.
  15. Задатки, нахили, здібності, обдарованість, талант, геніальність: суть та співвідношення.
  16. Суть темпераменту.
  17. Особливості нервової системи та типи темпераменту.
  18. Індивідуальний стиль діяльності (суть, структура, можливості формування).
  19. Суть характеру. Класифікація рис характеру.
  20. Суть акцентуацій характеру.
  21. Соціалізація людини: суть та стадії.
  22. Адаптація як стадія соціалізації людини.
  23. Індивідуалізація та інтеграція як стадії соціалізації людини.
  24. Трудова та післятрудова стадії соціалізації людини.
  25. Соціальна роль та соціальний статус, їх значення для становлення особистості.
  26. Визначення та ознаки діяльності.
  27. Структура діяльності: дії, рухи.
  28. Структура діяльності: “Утворюючі” діяльності за Б.Ф.Ломовим.
  29. Структура діяльності: мотиваційна, змістова, операційно-організаційна сторони.
  30. Структура діяльності відповідно до умов її здійснення.
  31. Основні етапи діяльності.
  32. Формування діяльності.
  33. Провідний вид діяльності.
  34. Параметри психологічної характеристики провідних видів діяльності. Порівняльна характеристика гри, учіння, праці як провідних видів діяльності.
  35. Психологічна характеристика гри.
  36. Психологічна характеристика учбової діяльності.
  37. Спілкування як форма активності людини.
  38. Співвідношення понять “діяльність”, “спілкування”, “поведінка”.
  39. Структура презентації та використання методики психологічного дослідження.
  40. Методики вивчення пізнавальної сфери психіки.
  41. Методики вивчення емоційної сфери психіки.
  42. Методики вивчення уваги та волі.
  43. Методики вивчення особистості.
  44. Методики вивчення самосвідомості.
  45. Методики вивчення спрямованості особистості.
  46. Методики вивчення здібностей.
  47. Методики вивчення темпераменту.
  48. Методики вивчення характеру.



ЗООПСИХОЛОГІЯ ТА ПОРІВНЯЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ


Навчальна дисципліна “Зоопсихологія та порівняльна психологія” базується на досягненнях трьох наук – зоопсихології, етології та порівняльної психології. Зоопсихологія – це наука про психіку тварин. Вона вивчає походження й розвиток у тварин в онто- та філогенезі психічних процесів, а також передумови та передісторію появи свідомості. Основа психічного відображення – поведінка, завдяки якій відбувається взаємодія тварини з навколишнім середовищем. Етологіяце наука, що вивчає поведінку тварин, застосовуючи об’єктивні методи її реєстрації. Різні автори визначають її як „біологію поведінки”, „об’єктивне вивчення поведінки”, „дослідження інстинкту”. Порівняльна психологія – це наука про спільне та відмінне у становленні й розвитку психічної активності тварин та людини. Основним завданням цієї науки є пошук загальних закономірностей, на підставі яких виникла й розвинулась людська свідомість, а також виявлення якісної різниці між людською психікою та психікою тварин.

Метою дисципліни “Зоопсихологія та порівняльна психологія ” є:

- формування у студентів наукового світогляду та переконань, які б сприяли системному підходу в діяльності щодо аналізу психічних процесів, явищ та індивідуально-психічних властивостей людини;
  • формування у студентів розуміння механізмів розвитку психіки та поведінкових реакцій у тварин, на основі яких в процесі еволюції з’являється людська свідомість.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні з н а т и:
  1. основні форми поведінки тварин;
  2. особливості поведінки тварин різних рівнів організації;
  3. основні властивості психічної діяльності тварин;
  4. походження свідомості людини.

в м і т и:

- порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки щодо пояснення різних форм поведінки тварин (шлюбні церемонії, батьківську поведінку, домінування, ігрову поведінку, наслідування);

- формулювати та обґрунтовувати висновки, оперувати поняттями та застосовувати закономірності і теорії при поясненні явищ поведінки тварин;

- застосовувати природничо-науковий підхід, що базується на порівняльному аналізі, під час вирішення проблем та пошуку нестандартних рішень у своїй фаховій діяльності.

Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни „Зоопсихологія та порівняльна психологія” є лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем.

Лекції передбачають виклад основних програмних тем навчальної дисципліни, формування у студентів базових наукових понять і уявлень.

Під час семінарських занять, як форми групових навчально-теоретичних занять, студенти обговорюють основні закономірності та механізми розвитку психіки у тварин, сучасні концепції та теорії розвитку пізнавальних функцій.

На практичних заняттях студенти отримують навички й уміння застосовувати теоретичні знання під час аналізу особливостей поведінки тварин різних рівнів організації, основних властивостей психічної діяльності тварин, спільних рис та відмінностей у психічних процесах тварин та людини.

Під час самостійної роботи студенти опрацьовують лекційний матеріал, джерела літератури із запланованих тем, готують реферати та доповіді до семінарських занять, виконують практичні завдання викладача у формі створення порівняльних таблиць та розв’язання задач.

Під час індивідуальної роботи з викладачем студенти консультуються з питань підготовки до семінарських і практичних занять, написання рефератів і доповідей, відпрацьовують пропущені заняття і незадовільні оцінки.

Формами контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу під час вивчення дисципліни є поточний модульний контроль успішності та залік. Модульний контроль проводиться у формі тестування або контрольної роботи. Залік проводиться у формі співбесіди з викладачем за білетом.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



з/п



Назва тем

Всього годин

Всього годин з викладачем

З них:

Лекції

Семінарських занять

Практичних занять+МК**

Індивідуальна робота з

викладачем*

Самостійна робота




Модуль І. Загальнотеоретичні питання зоопсихології

та порівняльної психології

1

Тема 1. Історія розвитку зоопсихології, етології та порівняльної психології

8

4

2

2







4

2

Тема 2. Інстинкт і научіння як біологічна основа поведінки

14

8

4

2

2




6

3

Тема 3.Основні форми поведінки тварин

10

6

2

2

2




4

4

Модульний контроль

2

2
















5

Індивідуальна робота

2










2

2




6

Всього по змістовому модулю 1

36

20

8

6

6

2

14




Модуль ІІ. Психічні процеси тварин і людини






















7

Тема 4.Еволюція психіки

12

6

2

2

2




6

8

Тема 5. Інтелектуальна поведінка тварин та мова

10

4

2




2




6

9

Тема 6. Походження свідомості людини

10

4

2

2







6

10

Модульний контроль

2

2







2







11

Індивідуальна робота

2













2







Всього по змістовому модулю 2

36

16

6

4

6

2







Всього по дисципліні за рік:

72

36

14

10

12

4

32




Форма контролю: залік






















* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Адаптор – рухова реакція, яка виконує комунікативні та некомунікативні функції (грумінг у тварин, почісування потилиці у людини).

Альтруїзм – поведінка, унаслідок якої підвищується індивідуальна пристосованість особин, які не є прямими нащадками альтруїста.

Ватажок-домінант – тварина найвищого рангу, яка забезпечує стабільність групової організації.

Ватажок-керівник – тварина найвищого рангу, яка забезпечує існування групи та захист її від ворогів у різних обставинах.

Ватажок-лідер – тварина, яка бере на себе роль керівника групи в незвичайних або небезпечних ситуаціях.

Генно-культурна коеволюція – тривалий шлях формування людської цивілізації (антропосоціогенез).

Грумінг – реакція чищення шерсті у тварин, яка виконує роль заспокійливого фактора (у птахів – алопринінг).

Дем – мікропопуляція тварин, індивідуалізоване угруповання, де тварини персонально знають одна одну.

Екстраполяційний рефлекс – визначення (екстраполяція) твариною напрямку переміщення об′єкта після того, як вона перестає його сприймати своїми органами рецепції; один з параметрів елементарної розумової діяльності.

Етологія – наука, що вивчає поведінку тварин, застосовуючи об′єктивні методи реєстрації; ″біологія поведінки″.

Зоопсихологія – наука про походження й розвиток психічних процесів у тварин.

Ієрархія – порядок підпорядкування тварин у групі.

Ієрархія паралельна – незалежний порядок домінування у самців та самиць в групі.

Іммобілізаційний рефлекс – пасивна захисна реакція тварини у відповідь на дуже сильний подразник чи безвихідне становище (″тваринний гіпноз″ за Павловим).

Імпринтинг - запам′ятовування певної поведінкової реакції після одноразового пред′явлення подразника.

Інсайт – раптове ″внутрішнє″ осяяння при розв′язанні якоїсь проблемної ситуації.

Інстинкт – сукупність рухових актів та складних форм поведінки, властивих всім тваринам даного виду, які виникають на дію релізерів (ключових подразників).

Інфантицид – знищення частини власного потомства, обумовлене перенаселенням, генетичними чи екологічними факторами.

Канібалізм – поїдання особин власного виду.

Канон Ллойда Моргана – за можливості кількох пояснень психічних здібностей тварин слід вибирати найпростіше.

Комплекс фіксованих дій – руховий стереотип інстинктивної реакції.

Маніпулювання емпіричною розмірністю фігур – природжена здатність тварин розуміти, що об′ємний предмет може вміщуватися лише в об′ємну фігуру; один з параметрів елементарної розумової діяльності.

Научіння – набування нових реакцій чи запам′ятовування раніше невідомих тварині подразників.

Популяція – угруповання особин одного виду або окремі особини, які заселяють певну територію, мають спільний морфобіологічний тип і стійкі функціональні взаємозв′язки.

Популяційний гомеостаз – підтримання динамічної рівноваги чисельності популяції у певному середовищі.

Релізер – ключовий подразник, який запускає, настроює або спрямовує інстинктивну реакцію.

Самовідчуття – первинна форма самосвідомості, основана на ототожненні власної тілесної оболонки.

Самосвідомість – ідеальне психічне відображення власного ″Я″.

Соціобіологія – наука про біологічні основи суспільної поведінки тварин.

Супероптимальна реакція – максимально можливий інстинктивний поведінковий акт на дію релізера, в якому значно збільшені його подразнюючі властивості.

Форма мислення перша – встановлення зв′язків між стимулами, які безпосередньо сприймаються твариною в процесі її життєдіяльності (аналіз і синтез у наочній ситуації).

Форма мислення друга - встановлення зв′язків між безпосередньо сприйнятими подразниками та уявленнями.

Форма мислення третя - встановлення зв′язків між уявленнями та комбінація їх в образи; основа абстрактного мислення.

Череми – прості рухові реакції, покладені в основу жестової мови глухонімих.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЗООПСИХОЛОГІЇ ТА ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ