Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження 15 Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем у 2004 році 15
| Вид материала | Документы |
- Закон україни, 252.23kb.
- Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
- Методичні рекомендації, 38.99kb.
- Рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань закон, 36.08kb.
- Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 702.65kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 414.04kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Загальний огляд системи вищої освіти україни керівник дослідження – Тарас Фінніков, 838.28kb.
- Козацтва в українському романтизмі (загальний огляд) > Пантелеймон Куліш козакофіл, 444.33kb.
Свобода думки, совісті й віросповідання
Право на свободу віросповідання гарантується статтею 35 Конституції України, що практично дублює положення статті 9 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Зокрема, нею визначено: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою ) службою».
Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем 2004 року
У 1991 році був прийнятий Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації». На основі цього нормативного акту здійснюється державна політика у цій сфері протягом останніх тринадцяти років. Правове регулювання держава зосередила переважно в аспекті колективного віросповідання, що здійснюється через релігійні організації (свобода релігії та віросповідання). Проте, практично не врегульованим та без належних правових гарантій залишається сфера приватного релігійного життя окремої особи та захист від небажаного втручання в нього (свобода совісті).
Закон передбачає процедури реєстрації релігійних громад. Й лише після своєї реєстрації вони отримають право відправлення релігійних культів у громадських місцях, запрошення іноземних священиків, право на альтернативну службу осіб, що належать до таких громад та інші права.
З часу прийняття закону у правовій системі відбулося багато фундаментальних змін: прийнята нова Конституція України, Україна стала учасницею численних міжнародних угод, що пов’язані з реалізацією цього права, зокрема , Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Проте законодавство щодо релігійних організацій практично не змінювалося з того часу. Зазначимо, що воно не відповідає міжнародним стандартам у деяких положеннях, а також не відповідає сучасним вимогам розвитку суспільних відносин, пов’язаних із забезпеченням релігійної свободи. З огляду на негнучке та недосконале законодавство складаються умови, коли право людини на свободу совісті та віросповідання реалізується на основі вже укладених звичаїв адміністративної практики або свавіллі посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування. Так, не зважаючи на відсутність значних змін у законодавстві, процедура реєстрації релігійних організацій постійно змінюється в сторону ускладнення.
Релігійні організації за законом реєструють статут (положення), проте подають значно більше документів ніж інші організації, і всі вони проходять перевірку відповідно до статті 12 та 15 Закону про релігійні організації. Тобто, фактично здійснюється реєстрація не статуту, а самої організації. На практиці, документи перевіряються не на відповідність законодавству, а часто оцінюється сама релігія. Цю релігієзнавчу експертизу проводять не фахівці-релегієзнавці, а органи місцевої виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які не є фахівцями. Як результат, виникають різноманітні труднощі.
Деякі положення закону про свободу совісті та релігійні організації суперечать Конституції, проте і надалі застосовуються. Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції кожен має право мирно збиратися, про що завчасно сповіщаються органи влади. А статтею 21 згаданого закону визначений дозвільний порядок проведення будь-яких масових заходів релігійних організацій, коли такі дії здійснюються виключно з дозволу місцевої влади (органу місцевого самоврядування чи місцевого органу державної влади), що, у свою чергу, часто перешкоджає проведенню зборів релігійних громад не домінуючої в даній місцевості релігії.
Виділення земельної ділянки для будівництва культових споруд часто супроводжується дискримінаційним ставленням влади, що явно заохочує місцеву традиційну церкву та всіма шляхами перешкоджає іншим релігійним організаціям. Ситуація ускладнюється тим, що надання земельної ділянки є позитивним правом, тобто релігійна громада не має права вимагати отримання такої земельної ділянки. Проте при очевидній дискримінації цього процесу за релігійною ознакою її права порушуються. Такою дискримінацією також порушується принцип нейтральності держави, яким визначений нейтралітет держави у міжцерковних стосунках та не наданні переваги будь-якій з церков щодо права на віросповідання.
Загальна ситуація в області
За повідомленням Управління з питань внутрішньої політики Херсонської облдержадміністрації, станом на 01 січня 2006 року релігійна мережа Херсонщини складає 782 релігійні громади. Протягом поточного року було зареєстровано 30 релігійних громад, з них 6 громад євангельських християн-баптистів, 5 парафій УПЦ, 4 - УПЦ КП, 4 - УГКЦ, 2 громади християн віри євангельської п'ятидесятників, 2 - Повного Євангелія, 2 - єпископальної (англіканської) церкви, по 1 - УАПЦ, Свідків Єгови, пресвітеріанської церкви. євангельських християн та мусульманської громади.
В порівнянні з минулими роками спостерігається зменшення приросту релігійної мережі, що в першу чергу пов'язано з ліквідацією Держкомрелігій та обговоренням передачі функції реєстрації до Міністерства юстиції України та відповідних структурних підрозділів на місцях. Ці пертурбації зробили більш важким процес реєстрації релігійних громад, що відразу відобразилося на їх кількості.
Релігійна мережа на Херсонщині має наступний вигляд. Православних громад в області найбільше - 438, що становить 56% від загальної кількості зареєстрованих громад в області. Вони представлені: Українською православною церквою, яка налічує 327 громад (41,8%), має Свято-Григорівський (Бізюків) монастир та 1 братство; Українська православна церква Київського патріархату складається з 72 громад (9,2%). Українська автокефальна православна церква має 41 громаду (5,2%).
На Херсонщині представлена Римо-католицька церква, яка налічує 14 громад (1,8% від загальної кількості). Більшість римо-католицьких громад нараховується в районах компактного проживання національних меншин поляків та німців, це Великолепетиський, Нижньосірогозький, Чаплинський райони.
Українська греко-католицька (уніатська) церква складається з 16 громад (2%) та чоловічого монастиря Василіан Провінції Найсвятішого Спасителя Чину Святого Василя Великого у м.Херсоні.
34,5% релігійних громад області (270 громад) належать до 16 протестантських течій.
В області зареєстровано 79 громад (10,1%) Всеукраїнського Союзу Євангельських християн-баптистів (мають свій навчальний заклад), 25 (3,2%) - Свідків Єгови, 22 (2,8%) - адвентистів сьомого дня, 44 (5,6%) - християн віри євангельської п'ятидесятників, 6 (0,8%) - євангельських християн, 5 (0,6%) -пресвітеріан, 1 (0,1%) - менонітів, 3 (0,4%) - німецької лютеранської церкви, 1 (0,1%) -української лютеранської церкви, 2 (0,3%) - єпископальної (англіканської) церкви.
Крім того, на Херсонщині діють і нові протестантські церкви -зареєстровано 74 громади (9,5%) харизматів (Християн Повного Євангелія - 49, Церкви Божої -25), 5 громад новоапостольців, і 1 - Церква Ісуса Христа Святих Останніх днів (мормонів).
В області також налічуються 27 громад (3,5%) мусульман, 24 з яких належить до Духовного Управління мусульман України, 3 - до Духовного Управління мусульман Криму. Іудеї мають 8 громад, 7 з яких належить до Об'єднання хасидів Хабад Любавич. Діють і нові для області громади: буддистів (2), кришнаїтів та Сахаджі-Йога (по одній громаді).
За повідомленням Управління з питань внутрішньої політики Херсонської облдержадміністрації від 10.08.2005 (№ 01-10/371-05), протягом першого півріччя 2005 року в області зафіксовано 13 конфліктних ситуацій, які можна класифікувати на такі групи:
- майнового характеру (передача приміщень у власність, питання плати за землю) – 6 випадків (46%)
- пов'язані з боротьбою за вплив між релігійними центрами різних деномінацій (УПЦ та УПЦ КП) – З випадки (23%)
- внутрішньоцерковного характеру (зміна канонічного підпорядкування призначення, зміна священнослужителів) – З випадки (23%)
- інші конфлікти – 1 (8%)
У 75% всіх зафіксованих конфліктів, йдеться у офіційному листи Управління з питань внутрішньої політики, в області однією із сторін виступають православні громади: Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви. Лише один конфлікт мав місце в мусульманській спільноті, а також в 2-х конфліктах однією зі сторін виступає громада протестантського спрямування.
Ситуація із наданням земельних ділянок релігійним громадам залишається однією з актуальних проблем з реалізації права на свободу совісті та віросповідання. Так, у 2005 році до управління з питань регулювання земельних відносин Херсонського міськвиконкому надійшло 8 клопотань від релігійних організацій стосовно виділення земельних ділянок під будівництво релігійних споруд, щодо двох з яких, що подавалися представниками нетрадиційних в області релігій, відповідно до рішень міської ради, було відмовлено.
Новокаховська міська рада у 2005 р. розглянула 4 клопотання від релігійних організацій щодо забезпечення їх земельними ділянками на території Новокаховської міської громади. Жодна з організацій ще не дійшла до етапу отримання дозволу. Одній релігійній організації (Новоапостольська церква України (0,3000 га) було рекомендовано визначитись з іншим місцем будування, цитуємо офіційну відповідь: «так як дана споруда не передбачена генеральним планом забудови міста». Двом іншим (Українська православна церква Київського патріархату Херсонської Єпархії, Новокаховська релігійна громада Святого Константина та Єлени Київського патріархату) – дано дозвіл «на збір матеріалів попереднього узгодження місце розташування земельної ділянки в установленому законом порядку». Останній церкві (Християнська церква Повного Євангелія "Слово віри") лише затверджено матеріали попереднього погодження.
Інформація про факти відмов у проведенні публічних богослужінь та прийому іноземних священнослужителів за минулий рік відсутні, хоча в попередні роки подібні випадки мали місце.
Огляд порушень
Моніторинг регіональної преси у 2005 р. виявив 9 повідомлень про порушення прав свободи совісті та віросповідання або 1,2% від всіх порушень, що були зафіксовані нашою моніторинговою групою. Зазначені права порушувалися органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами виконавчої влади (див. таблицю). Необхідно відзначити, що значна частина порушень не потрапляла на сторінки місцевої преси у зв’язку з тим, що лідери місцевих релігійних громад вважають, що у відношеннях між владою та громадами не завжди є доречним надавати публічності конфліктам.
Порушення, що фіксувалися моніторинговою групою в Херсонській області, пов’язанні з відмовами органами самоврядування м. Херсона надавати земельні ділянки релігійним громадам або перевірками законності у наданні приміщень релігійним громадам, що не є представниками московського православ’я. Також на початку року фіксувалися факти нерівного ставлення керівництва обласної державної адміністрації до різних конфесій. Так, губернатор, з одного боку, зустрічався з керівництвом УПЦ, з іншого боку, демонстративно уникав зустрічей із представниками інших конфесій, ігноруючи їхні запити. Але з часом подібна вибірковість була припинена.
Надаємо огляд характерних порушень.
26 серпня 2005 р. на офіційному сайті УБОЗ в Херсонській області з’явилося інформація про відкриття карної справи проти посадовців спортивного товариства „Динамо”, які продали майновий комплекс спортивного товариства, що знаходився у аварійному стані. До речі, продаж відбувався через товарну біржу на відкритих торгах. Придбала його релігійна громада. У офіційному повідомленні, як й у діях УбОЗ по розслідуванню цього факту було багато тенденційного до „неправославної релігійної общини” (несанкціоновані обшуки, постійні перевірки, небажання відповідати на офіційні запити тощо), що примусило керівництво релігійній громаді віри євангельської "Велике доручення" направити низку Звернень до Президента, Верховної Ради, до Міністра внутрішніх справ тощо. Друкуємо текст інформації, що був надрукований - акцентуємо Вашу увагу - на офіційної сайті УБОЗу
„Співробітниками УБОЗ виявлено факт продажу релігійній громаді віри євангельської "Велике доручення" цілісного майнового комплексу службовими особами ХОО ФСТ "Динамо". Збитки склали - 35089 тис. грн.
Колись правоохоронці Херсонщини мали чудову можливість підтримувати фізичну форму або професійно займатися спортом у залах, тирах та інших спортивних спорудах фізкультурно-спортивного товариства "Динамо", членом якого і досі є кожен міліціонер, співробітник служби безпеки, пожежник.
Тепер правоохоронці - "динамівці" такої можливості не мають, з ким домовляються про оренду, тому і вдячні. Куди ж подівалося надбання, що збиралося вісім десятків років, - майже епоху?!
Саме це з'ясовують співробітники обласного УБОЗу та слідства. За їх матеріалами прокуратурою Херсонської області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, пов'язаного із зловживанням владою або службовим становищем, і яке спричинило тяжкі наслідки. Тяжкі наслідки - це втрата цілісного майнового комплексу на вул. Перекопська, 4. Колись там були кілька тирів, гімнастичний зал, сауна з басейном, більярд. Загалом шість будівель і три споруди. Службові особи ХОО ФСТ "Динамо" все це продали одній із неправославних релігійних общин. Слідчих, зрозуміло, цікавить не морально-етичні аспекти оборудки. Цікаво, наприклад, що тільки спортзал та гуртожиток було продано за 35089 тис. грн. Згадаймо, лишень, ті часи, коли сюди приходили не лише міліціонери, - приходили дітлахи, з яких виростали знамениті на весь світ спортсмени.
Звісно, велику користь для міліції така "велика" сума принести не могла. А от шкоду…
Джерело: son.ua/3/126_1.phpl
Схоже, що для прибічників УПЦ Київського патріархату право молитися може виявитися задорогим задоволенням. Під розміщення єпархіального управління і церкви св. Петра Могили община УПЦ КП орендувала у міста розвалюху на вулиці Кірова поруч з управлінням УМВС. Будівельники прикинули, що для реконструкції споруди необхідно 200 тис. гривень. З часом, віруючі зібрали б якусь суму, а частину робіт виконали б методом «народної побудови». Проте людям необхідні гарантії, що будівлю у них не конфіскують на користь якось багатого бізнесмена. Настоятель храму св. Петра Могили, секретар єпархії УПЦ отець І. Семеніхін попросив управління комунального майна вирішити питання про продаж об’єкту орендаторам по його оціночній вартості – 28 тис. грн. Відповідна пропозиція, звісно, засмутила його: виявилось, що на сьогоднішній день будівля коштує вже півмільйона гривень! Це виглядає особливо прикро з огляду на те, що не так давно при міському голові М.Ординському общині УПЦ Московського патріархату взагалі безкоштовно передали колишню будівлю дитсадка, яка теж знаходиться у центрі міста.
С.Яновський. Торг за храм уместен?//Гривна-№28-7-14.07
Борьба с «мракобесами» на «жаркой» сессии не увенчалась успехом
Дойдя до 13 вопроса «порядка денного» местный парламент «споткнулся» о религиозный «фундамент». Камнем преткновения оказался вопрос о передаче в долгосрочную (на 49 лет) аренду старого здания в центре города (находящегося в коммунальной собственности) под церковь одной из православных конфессий (Київського патріархату). Говорили и о духовности – о необходимости укрепления в обществе морали и нравственности.
Однако коммунист депутат Павел МАСЛОВ … аргументировал нецелесообразность передачи ветхого строения какой либо церкви тем, что в радиусе 300 метров ведут богослужения в пяти церквях, принадлежащих самым разным конфессиям. А вместо ремонта, на месте снесенного здания, по мнению Павла Евгеньевича, может появиться что угодно (на самом деле рядом с данным строением находится часовня, что принадлежит УПЦ МП).
„ Політична Херсонщина””, 22 Серпня 2005, автор Геннадій Кабаченко
Постійна комісія у справах використання і відчуження об’єктів комунальної власності відмовила парафії Пресвятого серця Ісуса Римо-католицької церкви про безкоштовний відвід земельної ділянки під будівлею, а також 46 соток території (сквер) навколо існуючого костьолу (ця територія до революції належала Римо-католицькій громаді).
К.Ветрова. Водоканал хочет скважину, а католики – полгектара. // Горожанка – 2005 - №181 – 29 вересня (наклад – 35000)
Висновки
Таким чином, Херсонська область є поліконфесійною, в якій гострими невирішеними проблемами є надання земельних ділянок та приміщень в оренду релігійних громад в першу чергу нетрадиційних з точки зору представників місцевої влади релігій. Це утруднює вільне функціонування релігійних конфесій в області, призводить до ескалації напруги. На цьому тлі виникають конфлікти між владою та релігійними громадами, між громадами традиційного православ’я та інших релігійних конфесій.
Тому, органам місцевої влади необхідно вкрай уважно ставитися до вирішення проблем, що виникають у повсякденному житті релігійних громад області.