Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження 15 Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем у 2004 році 15
| Вид материала | Документы |
- Закон україни, 252.23kb.
- Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
- Методичні рекомендації, 38.99kb.
- Рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань закон, 36.08kb.
- Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 702.65kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 414.04kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Загальний огляд системи вищої освіти україни керівник дослідження – Тарас Фінніков, 838.28kb.
- Козацтва в українському романтизмі (загальний огляд) > Пантелеймон Куліш козакофіл, 444.33kb.
Право на свободу та особисту недоторканність
Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року
Україна є учасницею багатьох міжнародних договорів, які передбачають стандарти захисту права на свободу та особисту недоторканність, зокрема Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року (далі – Конвенція з прав людини).
В Україні на виконання зобов’язань за міжнародними договорами були здійснені певні кроки. Зокрема законами від 21 червня 2001 року і 12 липня 2001 року були внесені зміни до Кримінально-процесуального кодексу України. Було передбачене обов’язкове доставлення до судді при первісному позбавленні свободи. Внаслідок цього у законодавстві з’явилась одна з істотних гарантій процедури – особиста участь затриманого в судовому розгляді, оскільки раніше доставлення затриманого до прокурора залежало від необмеженого розсуду останнього, крім випадку, коли затриманий був неповнолітнім. У законодавстві були створені певні засади судової процедури для вирішення питання щодо взяття під варту чи звільнення (статті 165-2, 165-3 КПК ).
Із Кримінально-процесуального кодексу була виключена норма, що дозволяла тримати обвинуваченого під вартою, ґрунтуючись винятково на тяжкості злочину, у якому звинувачують особу. Законом було передбачене обмеження розсуду судді в питанні про застосування взяття під варту: суддя мав звільнити особу, обвинувачувану у вчиненні злочину, який загрожує покаранням менш суворим, ніж 3 роки позбавлення волі .
Однак, реформа у галузі затримання, взяття під варту і продовження тримання під вартою виявилася не настільки ефективною, як очікувалося, і не досягла мети, заради якої вона здійснювалася: зменшити кількість підозрюваних (обвинувачуваних), що тримаються під вартою .
Найбільш слабкі місця щодо можливих порушень є:
1. Затримання без рішень суду у зв’язку з кримінальним процесом
2. Судова процедура взяття під варту
Правозахисники фіксують проблеми, що виникають під час доставлення затриманого до суду, продовження судом тримання під вартою в міліції, адміністративного затримання, під час затримання бродяг та безпритульних, а також при звільненні з-під варти та при розгляді оскаржень тримання під вартою.
Загальна ситуація в області
Моніторингова група Херсонського КВУ направила до органів внутрішніх справ інформаційні запити з метою дізнатися про кількість осіб, що тримаються під вартою в очікуванні вироку понад 12 місяців, кількість осіб, до яких застосовувалися запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі, кількість осіб, позбавлених свободи за вироком суду, кількість осіб, звільнених за вироком суду з-під варти, кількість звернень правоохоронних органів до судів за рішеннями щодо затримання особи тощо.
Було направлено 69 запитань, ми отримали відповіді на 28 з них. Найбільш повну інформацію ми отримали від Херсонського міського відділення УМВС в Херсонській області та частково інформацію від УМВС в Херсонській області.
Ми не змогли дізнатися про кількість справ, порушених про завідомо незаконний арешт, про кількість встановлених випадків перевищення терміну адміністративного затримання. Не вдалося нам також дізнатися про ситуацію із кількістю арештів, затримань, позбавлення волі в цілому по Херсонській області у 2005 р. Запити щодо надання цієї та іншої подібної інформації правоохоронні органи проігнорували.
Завдяки інформації, яку ми отримали, моніторингова група констатує, що протягом 2003 – 2005 рр. кількість осіб, проти яких застосовувалися у Херсоні заходи, не пов’язані із позбавленням волі, збільшилися у порівнянні з 2003 р. – у 1,4 рази, у порівнянні з 2004 р. – у майже 2 рази, що, на думку правозахисних організацій, є прогресивним кроком (у 2003 р. таких осіб було 465 громадян, у 2004 р. 332 особи, у 2005 р. – 658 осіб).
Натомість, кількість осіб, яким був обраний як тимчасовий запобіжний захід утримання під вартою, по Херсону зменшилося у порівнянні з 2003 р. у майже 1,6 рази й склала 341 особу.
Кількість звернень до судів за рішенням щодо затримання особи підрозділами ХМВ УМВС у 2005 р. становить 155 осіб, кількість відмов суддів – 11.
Звертань до суддів за рішенням щодо арешту – 292 особи, відмов – 17 осіб
Середня тривалість попереднього слідства по кримінальним справам в підрозділах ХМВ УМВС складає 1,5 – 2 місяці.
Огляд повідомлень про порушення
Моніторингова група виявила 2 повідомлення в пресі про факти порушень свободи та особистої недоторканості, що складає 0,3% від загальної кількості повідомлень про порушення прав людини в області за минулий рік.
Надаємо огляд повідомлень.
Одразу три виговори отримали заступник начальника слідчого відділу Цюрупинського райУМВС, його начальник і прокурор Цюрупинського району - за поганий контроль за розслідуванням кримінальних справ, за самовільне залучення співробітників “Беркуту”, за низький рівень прокурорського нагляду. Справа тут в резонансному випадку: бійці “Беркуту” затримали священика однієї з місцевих церков. Як останнього злочинця священика закували в наручники і волокли в райвідділ міліції тільки для того, щоб зачитати звинувачення за двома статтями: ч.1ст.298 (руйнування пам’ятників) і ст.256 (самоуправство) та повідомити, що справа передається до суду. Щоправда, його через годину відпустили. Сам отець Леонід прокоментував інцидент як спробу місцевої влади на замовлення одного з бізнесменів відібрати у нього ділянку землі. Після поїздки отця Леоніда до Києва і його зустрічі з Віктором Ющенком, Святославом Піскуном і Юрієм Луценком, кримінальні справи були закриті, а священику принесли вибачення. (Газета „Вгору”, №26, 30.06.2005)
Газета "Вгору" восени цього року надрукувала серію матеріалів про ситуацію в Каховському райвідділі міліції. За твердженням газети, керівництво райвідділу, погрожуючи підлеглим звільненням, змушує їх виконувати „план” по розкриттю злочинів й фактично фальсифікувати факти правопорушень і злочинів. Цитуємо слова героїв публікацій: "Заступник начальника райвідділу щоденно вимагає „показники”. Я за "погані" показники в роботі вже отримав догану, сказали: через 10 днів ми тобі ще дамо догану, а ще через 10 днів будемо клопотати про твоє звільнення... Вимагають "зробити" наркотики, зброю... ще й розкрити вимагають пограбування минулих років... Тут так: не "зробив" ти наркотик, зброю, виходить, догана тобі – позбавлять тебе премії, всіх надбавок, які тільки можна зняти... Ні відрядних не виплачується, ні оздоровчих у відпустку... Бумага, ручки, канцелярія – все за власні гроші... бензин... Виходить, слід займатись провокаціями? .." ("Вгору" №45 від 10.11.05 і №46 від 17.11.05)
У Херсоні переслідують газети, а їх захисників кидають у слідчі ізолятори
7 грудня 2004 р. фірма «К», проти якої було надрукована серія викривальних матеріалів щодо кримінальних на думку журналістів зв’язків у газетах «Чесне слово» та «Вік», подала позовні заяви до суду. Так, з редакції газети «Чесне слово» позовачі вимагали 100 тис. грн. За компенсацію моральних втрат. Інтереси обох газет представляв адвокат Ярослав Ващук. Суд був призначений на 13 грудня. Далі уривки з тексту статті, що були опубліковані в газеті „Вгору”
"Беседа" с задержанием
10 декабря (пятница!) к адвокату Ярославу Ващуку в офис пришли два сотрудника милиции, пригласили в Днепровский отдел милиции "на беседу". В адвокатской практике такое случается нередко. Но в этот раз "беседы" не случилось - в райотделе на Ярослава надели наручники и закрыли в изоляторе временного содержания - "по подозрению в совершении преступления".
В понедельник 13 декабря херсонскую независимую газету "Честное слово" судья Суворовского районного суда В. П. Бойко обязал возместить моральный ущерб фирме "К" в размере 100 тыс. гривень. В тот же день тот же судья вынес решение взыскать с газеты "ВИК" 20 тыс. грн. Оба решения вынесены в отсутствие представителей от газет и адвоката. Совпадение или умысел?
Это - звенья одной цепи
Такова точка зрения коллеги Ярослава Ващука - адвоката Олега Иванюты, главного редактора "Честного слова" Эдуарда Михайлова и отца задержанного - Виктора Ващука. Об этом они рассказали 6 января на заседании медиа-клуба "Південь"…
Конечно, суд оценивал все обстоятельства в совокупности и, исходя из своего внутреннего убеждения, основываясь на законе, вынес решение, которое вправе обсуждать только вышестоящий суд. Вот только надежды на объективность Апелляционного суда, куда обратились представители газеты, у них нет - ведь в опубликованной ими статье фигурировал в числе других и Анатолий Иванищук - председатель этого самого суда.
Был бы человек, а статья найдется?
Какое же преступление вменяют правоохранители Ярославу Ващуку? Чем объясняют его задержание и водворение сначала в ИВС, а потом в СИЗО, где он до сих пор находится? Его обвиняют по делу, которое было возбуждено в 2001-м и закрыто в апреле 2004-го "из-за отсутствия состава преступления". "Воюющие" из-за акций одного предприятия стороны, в конце концов, заключили мировое соглашение. Ярослав Ващук был всего лишь адвокатом одной из конфликтующих сторон, и в процессе трехгодичного расследования этого дела его всего раз пытались допросить в качестве свидетеля! Он отказался давать показания, да его и не имели права об этом просить, поскольку закон запрещает допытывать адвокатов об обстоятельствах дел, которые они ведут. И вдруг его бывший клиент, давно живущий в Киеве, якобы написал заявление в милицию о том, что всеми его действиями руководил Ярослав Ващук. Какое это имеет значение сейчас, через 8 месяцев после подписания мирового соглашения, когда дело давно закрыто и никто за все 3 года, пока оно длилось, не нашел в нем состава преступления, и ни одна из сторон не пострадала, - понять трудно. По словам Олега Иванюты, который теперь защищает интресы Ярослава Ващука, в том старом деле нет ничего нового. Но это не помешало следователю Днепровского ОМ Василию Паламарчуку на основании одного лишь заявления бывшего клиента (неизвестно даже, клиент ли написал то самое заявление?) обвинить Ярослава Ващука в мошенничестве, совершенном в особо крупных размерах.
Есть и другие странности в этом деле. Как известно, законодательство представляет адвокатам Украины определенные гарантии деятельности. В частности, уголовное дело против адвоката может быть возбуждено только Генеральным прокурором Украины или областным и приравненным к нему прокурорами. Как считает защитник адвоката, милиция не имела права задерживать Ярослава Ващука без санкции прокурора области, а в данном случае санкцию на задержание дал прокурор Днепровской районной прокуратуры Юрий Балабанов, а это - противозаконно.
…И когда защитник Я. Ващука подал жалобу и попросил отменить решение о содержании Я. Ващука под стражей как необоснованное, Апелляционный суд отказал ему. Несмотря на то, что постоянное место работы и проживания Ярослава Ващука - г. Херсон, тут живут его родители, супруга, маленькая дочь... Куда ему бежать? И зачем? Тем не менее, под подписку его не выпустили, да и под залог тоже.
Поразительную оперативность проявили в этом деле правоохранительные органы. То давнее дело 2001 г. расследовалось 3 года, и никак следователи не могли найти, кого бы обвинить, а тут - 10 декабря облпрокуратура возбуждает дело, а спустя месяц его уже до конца дорасследовали и передали в райсуд для рассмотрения - дело будет слушаться 11 января…
…В редакции газеты "Вгору" есть все подтверждающие документы к изложенным фактам по этой истории.
Газета "Вгору", 10.01.05
Хто відповість за розправу над Ярославом Ващуком?
Генеральна прокуратура перевірить всі обставини кримінального переслідування затриманого у грудні, засудженого та звільненого у січні адвоката Ярослава Ващука. Про це повідомив матері адвоката народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович.
Про перебіг подій, пов`язаних із кримінальним переслідуванням захисника двох незалежних газет, неодноразово повідомляли херсонська преса та телебачення. Дуже багато нісенітниці було в діях правоохоронних і судових органів, починаючи з його затримання 10 грудня в Дніпровському відділі міліції і закінчуючи обвинувальним вироком Дніпровського районного суду від 25 січня. Із всіх "нюансів" виходило, що Ярослава "просто так" позбавили свободи, що "просто так" його намагаються звинуватити у вчиненні тяжких злочинів. При цьому правоохоронці з вищою юридичною освітою (!) чомусь застосовують "не той" кримінальний закон, допускають купу порушень процессуального законодавства. Прокуратура, де теж працюють фахівці з вищою юридичною освітою (!), все це узгоджує, та ще й підтримує фактично бездоказове, юридично безглузде обвинувачення в судді! А судді, фахівці-юристи вищої ланки, визнають Ярослава винуватим!
Журналісти двічі збиралися в медіа-клубі "Південь" і запрошували начальника УМВС пана Семківа, прокурора області пана Кузьменко, голову апеляційного суду Херсонської області пана Іваніщука ті інших суддів, аби почути коментарі щодо цієї справи... Жоден з них на ці зустрічі не прийшов.
Звертаючись до Генерального прокурора України, пан Стретович після перерахування всіх цих нюансів з посиланням на конкретні норми законів, які порушили правоохоронці, підсумовує: "Зазначені факти дають всі підставі вважати, що притягнення до кримінальної відповідальності Я.Ващука і його арешт були незаконними, здійснені на замовлення провладних сил і є розправою..."
Газета "Вгору", 09.02.05