Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження 15 Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем у 2004 році 15
Вид материала | Документы |
Содержание1. Дотримання фундаментальних прав та свобод Право на життя Негативні обов’язки Позитивні обов’язки Загальна ситуація в області Огляд повідомлень про порушення Висновки та рекомендації |
- Закон україни, 252.23kb.
- Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
- Методичні рекомендації, 38.99kb.
- Рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань закон, 36.08kb.
- Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 702.65kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 414.04kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Загальний огляд системи вищої освіти україни керівник дослідження – Тарас Фінніков, 838.28kb.
- Козацтва в українському романтизмі (загальний огляд) > Пантелеймон Куліш козакофіл, 444.33kb.
1. Дотримання фундаментальних прав та свобод
Право на життя
Загальний огляд застосування права
Право на життя є основоположним правом людини та правом, що забезпечує основні демократичні цінності. Воно гарантується Загальною декларацією прав людини (стаття 3): «Кожна людини має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність». Стаття 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права визнає право кожного на життя, додаючи, що це право «має бути захищене законом», а також, що «ніхто не може бути позбавлений життя свавільно».
Право на життя осіб віком до 18 років та обов’язок держави гарантувати це право визнається статтею 6 Конвенції ООН про права дитини .
Конституція України також зазначає, що «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (стаття 3) та «Кожна особа має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя » (стаття 27).
Європейський суд з прав людини, рішення якого є обов’язковими при тлумаченні Конвенції, визначає негативні та позитивні обов’язки держави при дотриманні права на життя.
Негативні обов’язки
Протягом тривалого часу поширеним було тлумачення статті 2 про право на життя , згідно з яким, окрім дозволу на застосування смертної кари, визначаються обставини, за яких представники держави мають або не мають права на легітимне вбивство. Тобто, за певних обставин представники держави, наприклад міліція, мають право застосовувати силу, що може призвести до смерті при забезпеченні правопорядку .
Питання правомірності застосування сили стосується забезпечення правопорядку. Застосування надмірної сили чи невиправдане застосування вогнепальної зброї становлять грубе порушення права на життя.
Проте можуть існувати ситуації, коли застосування сили може бути виправданим, оскільки було «виключно необхідним». Ці ситуації стосуються самооборони або захисту інших осіб від незаконного насильства; арешту або запобігання втечі особи під час затримання на законних підставах; правомірного придушення заворушення або повстання.
Позитивні обов’язки
Європейський суд також неодноразово наголошував, що стаття 2 у певних випадках визначає позитивні зобов’язання органів державної влади вживати превентивні заходи для захисту особи, життю якої загрожує небезпека з боку іншої особи. Позитивні зобов’язання у цьому контексті виникають у зв’язку з неефективністю розслідування скарг заявників або їхніх родичів правоохоронними органами, під час розгляду скарг на неефективну діяльність системи охорони здоров’я, під час розгляду скарг на забруднення довкілля .
Не проведення ретроспективного розслідування насильницького позбавлення життя становитиме порушення статті 2 Конвенції. Відсутність ефективного розслідування також може становити порушення статті 2.
Загальна ситуація в області
Один із засобів отримання інформації при підготовці Регіональної доповіді про стан дотримання прав людини у Херсонській області було подання інформаційних запитів до правоохоронних органів та органів влади. Представники моніторингової групи запитували інформацію про кількість осіб, що загинули внаслідок травм на виробництві, від побутового травматизму, кількість вбивств (навмисних, по необережності тощо), кількість самогубств, про статистику дитячої смертності, смертності внаслідок туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, відповідність смертності та народжуваності, а також інформацію про кількість невиправданого застосування правоохоронними органами вогнепальної зброї та іншу інформацію, яка є відкритою для використання.
Інформацію ми просили надати за період з 2003 по 2005 рр. Для того, щоб спростити підготовку відповідей на наші інформаційні запити та їх обробку, листи направлялися частинами, протягом півроку. Спочатку ми запитували інформацію про 2003 та 2004 рр, потім за перше півріччя 2005 р. та за весь 2005 р.
На жаль, отримання інформації, яка гарантована національним законодавством, стало справжньою проблемою для моніторингової групи. Запити або були проігноровані, або ми отримали негативні відповіді. Загалом нам відмовили різні органи влади та установи надати відповіді на 34,5 з 39 (!!) запитань, які стосувалися інформації про дотримання права на життя в Херсонській області. Ми не змогли отримати відповіді на 89% запитань, що є другим показником по закритості інформації про стан реалізації прав та свобод людини.
Найбільш закритою у цьому плані виявилася обласна прокуратура, яка чомусь взагалі вирішила, цитуємо один з листів, отриманих нами: "Враховуючи, що нам невідомо про те, яким чином використовуються надані Вам дані, питання, які Ви ставите, неконкретизовані та дублюються у різних зверненнях, прокуратура області вважає недоцільним надавати Вам інформацію про свою діяльність" (з відповіді старшого помічника обласного прокурора з питань статистики О.Чайникова). Хоча при цьому необхідно відзначити роботу прес-служби обласної прокуратури, яка вчасно надає загальні звіти обласного прокурора про свою діяльність засобам масової інформації, а також інформує про поточні події в діяльності обласної прокуратури.
Найбільш відкритими у наданні інформації виявився Херсонський міський відділ УМВС України в Херсонській області та Херсонське територіальне управління держнагляду за охороною праці.
Надаємо інформацію, яка була отримана з публічних звітів та відповідей на інформаційні запити, й яка дає уявлення про стан дотримання позитивних обов’язків держави на збереження права людини на життя.
З початку 1990-х років на Херсонщині склалася негативна тенденція – населення області постійно зменшується. Так, за інформацією Головного управління статистики в Херсонській області, природне зменшення населення (співвідношення народжених та померлих) в області склало у 2002 р. - 8504 осіб, у 2003 р. – 7767 осіб, У 2004 р. – 7381 особи (див. діаграму). Найбільші показники природного зменшення населення були у 2004 р. у Верхньорогачицькому, Каланчацькому, Високопільському, Нижньосірогозькому, Великолепетиському, Новотроїцькому, Бериславському, Іванівському районах Херсонської області.
Головними причинами смерті для херсонців у 2004 р. були хвороби серця, рак та зовнішні дії (нещасні випадки та вбивства). Від хвороб, пов’язаних з системою кровообігу, померло 56,4% мешканців області, від раку – 13,2%, 11,2% - від нещасних випадків та інших зовнішніх дій.
У 2004 р. померло від нещасних випадків, самогубств та інших зовнішніх дій усього 1989 з 17744 осіб. Від нещасних випадків, що пов’язані з транспортом загинуло 218 людей, отруїлося алкоголем 277 людей, покінчили із життям самогубством 383 людини, випадково втонули – 128, були вбито навмисно у побуті та по необережності 177 осіб.

За відомостями прокуратури у 2004 р. було скоєно 139 вбивств (відомості із звіту Херсонського обласного прокурора). Станом на початок 2005 р. знаходилося у впровадженні в органах внутрішніх 34 справи з навмисних вбивств, 8 справ по вбивствам у побуті, 2 справи по вбивству по необачності. Протягом першого півріччя було повідомлено ще про 50 навмисних вбивств та 2 вбивства по необачності. Загалом, за 2005 р. було скоєно 88 навмисних вбивств, з яких за офіційними відомостями розкрито 81 вбивство та 6 вбивств минулих років. Загалом, за відомостями УМВС в Херсонській області, за перше півріччя 2005 р. було передано до суду 71 справа по вбивствам, з яких винесено звинувачувальний вирок по 27 справам, по іншим справам судові засідання станом на вересень 2005 р. тривали.
За інформацією Херсонського територіального управління державного нагляду за охороною праці, внаслідок нещасних випадків під час виконання трудової діяльності загинуло у 2004 р. 46 громадян, у 2005 р. - 44 громадянина. Після спеціальних розслідувань, Управління встановило, що смерті 19 громадян у 2004 р. та 15 громадян у 2005 р. безпосередньо пов’язані з виробництвом. 18,3% випадків пов’язані з вживанням на роботі алкоголю.
Головними причинами смертельного травмування є порушення трудової дисципліни, невиконання інструкцій по охороні праці, незадовільний технічний стан транспортних засобів та приладів, неякісна розробка проектної документації. Найбільше випадків смертей під час виробництва було в 2004 – 2005 рр. в агропромисловому комплексі, на підприємствах та установах соціально-культурної сфери та на будівництві.
З метою дотримання законодавчих актів по охороні праці Херсонське територіальне управління державного нагляду за охороною праці провело у 2005 р. 4677 перевірок, виявило 65708 порушень нормативних актів, призупинила роботу 6706 об’єктів, які загрожували життю та здоров’ю працюючих. Було притягнуто до адміністративної відповідальності 1625 працівників, з яких 501 керівник підприємства.
Огляд повідомлень про порушення
Моніторинговою групою зафіксовано під час проведення моніторингу регіональних ЗМІ 174 випадки порушень фундаментального права на життя, що складає 23,3% від усіх зафіксованих порушень прав та свобод людини.
Це друге за чисельністю зафіксованих порушень право людини на Херсонщині. Порушення прав людини на життя в нашій області поступається лише тільки порушенням права на власність.
Серед найбільш поширених порушників цього фундаментального права залишаються самі громадяни, тобто, життю людей найбільше загрожують інші люди. 76,4% приватних осіб стали винуватцями у позбавленні життя наших громадян, за відомостями моніторингу.

Про жахливу трагедію, що трапилась у с.Квітковому Іванівського району, розповідалось у "Булаві" (№28 від 14.07.05). Подружжя Степанових, що мало п’ятеро дітей, ніде не працювали, і родина практично не мала, за що жити. До того ж виявилося, що дружина вагітна, що аж ніяк не відповідало “сімейному бюджету”. Голова сімейства прийняв пологи і, скориставшись непритомністю дружини, задушив новонароджену дочку, після чого просто викинув тіло у відхоже місце надворі. Судовою експертизою було встановлено, що підсудний не мав жодних психічних захворювань і злочин скоїв у стані повної свідомості.
Газета "ВІК" розповідає про трагічну подію, що сталася у Новій Кахвоці. Дві дівчинки, спускались по сходах, взявшись за поручні – і отримали сильний удар електричним струмом. Обидві були доставлені до лікарні, де отримали першу допомогу. Але, не дивлячись на зусилля медиків, через 15 хвилин старша дівчинка померла. За попередніми даними, хтось з мешканців цього будинку, не бажаючи платити за електроенергію, намагався вирішити проблему “відмотуванням” лічильника шляхом його заземлення на металеві конструкції під’їзду. (Вік №31 від 4.08.05)
16-літній Стас повертався додому з дискотеки. У центрі міста Херсону, він не помітив люк і впав у нього. При падінні відбулося розможіння печінки. Це – смертельна травма. Наступного дня хлопчик помер. Тільки за період з 15 до 29 вересня чотири рази викликали швидку допомогу за подібними випадками. (СВ Гривна, №40 від 30.09.05)
Про факт цинічного вбивства розповідає газета "Гривна" (№50 від 08.12.05). На стихійних зборах мешканцями одного із будинків м.Цюруписька було звинувачено хазяїна однієї із квартир в тому, що він "відмотує" електролічильник, приєднавши електродріт до системи центрального опалення. З причини цього до радіаторів неможливо доторкнутися – б’є струмом. Звинувачений виправдовуватися не став, але через 3 дні прийшов до квартири 16-річної сусідки, яка активніше всіх виступала на зборах, та у помсту вдарив дівчину молотком по голові і полоснув ножем. Поранену госпіталізовано, а проти зловмисника порушено кримінальну справу.
З настанням зимових холодів в пресі з’являються публікації про замерзання осіб без постійного місця проживання. Як повідомляє "Гривна-СВ" (№45 від 04.11.05), перші звернення до лікарень з’явились ще на початку жовтня, а вже наприкінці місяця зафіксовано два смертельних випадки.
Напередодні 1-го вересня у Шуменському м-ні м.Херсона по вул.Лавреньова у внутрішньому дворі на 12-літнього хлопчика обрушилась залізобетонна споруда. Дитині знесло ступню ноги, і тепер він – інвалід. Крім того, медики знайшли у нього перелом передпліччя. З реанімації хлопчика перевели в травматологію, загрози його життю немає. Жильці будинку вважають, що винні комунальні служби, що обслуговують будинок. Вже 20 років ця дитяча площадка знаходиться в нереставрованому стані. Проблема в тому, що дитячі майданчики не знаходяться в сфері діяльності ЖЕКів. За майданчики і нещасні випадки на їх території жодне управління відповідальності не бере (Взгляд, №35, 1.09.2005)
.
Висновки та рекомендації
Право на життя є головним фундаментальним правом людини, обов’язок якого – охороняти - покладається на державні органи. Україна взяла на себе зобов’язання та гарантувала громадянам право на життя, проголосивши життя головною соціальною цінністю у державі.
Тому дотримання цього права та регулярна звітність органів влади про стан його дотримання є одним із зобов’язань органів влади.
Ми вважаємо, що на сьогодні склалася негативна практика надавати громадськості явно недостатні відомості про заходи збереження та дотримання в області права на життя наших громадян. На сьогодні інформація про стан дотримання права на життя фактично є однією з державних таємниць. На запити ми отримували негативні відповіді, а звіти посадових осіб зазвичай ховають справжню картину із дотриманням права за відносні показники, де порівнюються ситуація із відповідними періодами минулого року, а не надаються абсолютні цифри за більш довгий період.
Органи влади повинні запровадити практику розгорнутого звітування про стан дотримання права на життя, оприлюднювати звіти щодо розслідування злочинів проти життя, регулярно надавати детальну інформацію з різних установ, що опікуються дотриманням права на життя.
Одним з головних напрямів повинно стати оприлюднення головних загроз життю наших громадян, заходів, які дозволяють зменшити загрози життю та рекомендації щодо покращення стану із дотриманням права на життя.