Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження 15 Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем у 2004 році 15

Вид материала

Содержание

Право на справедливий суд
Доступність до правосуддя
Публічність розгляду справ
Незалежність і безсторонність суду
Невиконання судових рішень
Загальна ситуація в області
Якість роботи суддів
Огляд повідомлень про порушення
Акції протесту
За повідомленням Інтернет-видань Херсонської області
Однією з центральних трагічних подій в області
Гострою проблемою залишається невиконання судових рішень.
Выплаты долгоожидаемого
Політична Херсонщина”, 01 Квiтня 2005, передрук з газети «Новая Каховка»

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 26

Право на справедливий суд

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Одним із основних елементів захисту прав людини є принцип верховенства права, центральний аспект якого пов’язаний із визначальною роллю незалежних та неупереджених судів, що діють в рамках правової системи.

Саме ці принципи містяться у статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та

основних свобод, яка передбачає право на справедливий судовий розгляд та закріплені у ст.. 8 та 55 Конституції України. Й саме порушення цих принципів в Україні становиться предметом розгляду Європейським судом. З чотирнадцяти рішень по суті, винесених проти України Європейським Судом у 2004 році, у десятьох знайдено порушення статті 6 Конвенції. Також у 2004 р. прийнято до розгляду одинадцять заяв щодо України, більшість з них також стосується права на справедливий суд та порушень при виконанні судових рішень.

Доступність до правосуддя

Показниками доступності правосуддя у будь-якій державі вважається :

– відсутність необґрунтованих перешкод для звернення до суду за захистом та одержання

своєчасного судового захисту;

– обізнаність людей про систему судів, порядок звернення до них та судову практику;

– наявність оптимальної системи судових витрат та розвинутих механізмів надання правової допомоги для найбідніших верств населення;

– виконання судових рішень .

Правозахисні організації відзначають, що в Україні розвиток суспільних відносин та ускладнення їхнього правового регулювання привели до перевантаження судової системи. Велика завантаженість зумовлює порушення розумних строків вирішення судових справ. У зв’язку з недостатністю приміщень судді часто розглядають справи у робочих кабінетах, що виключає доступ до них громадськості. Незадовільний стан матеріального і фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції залишається однією з основних проблем судової системи України. Вона пов’язана з недостатнім забезпеченням багатьох судів, насамперед місцевих, належними приміщеннями, комп’ютерами, технічними засобами фіксації судового процесу, витратними матеріалами тощо.

Крім цього, визначаються інші проблеми. Інформація, що необхідна для звернення до суду, часто буває недоступною і незрозумілою пересічній особі. Судові витрати також є перешкодою для звернення до суду найбідніших верств населення. Звільнення малозабезпечених осіб від сплати державного мита при зверненні до суду майже не практикується. Особливо гостро це стосується забезпечення позовів у цивільних справах.

Механізми надання державою допомоги у несенні судових витрат у цивільних та адміністративних справах неефективні.

Наприклад, безоплатна правова допомога забезпечується державою тільки у кримінальних справах. При цьому вона є майже безоплатною і для адвокатів, які її надають, тому й рівень такої правової допомоги залишається низьким. Незважаючи на мізерні оплати адвокатів, виплати передбаченої допомоги фактично не проводяться, а обласні управління юстиції не використовують навіть ті суми, що виділені з державного бюджету для надання правової допомоги.

Також нагальною потребою є прийняття закону , що регулював би надання безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим громадянам та створення мережі безкоштовних громадських приймалень.

Публічність розгляду справ

Судова процедура може вважатися справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права та заснована на засадах законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, диспозитивності, гласності й відкритості, обов’язковості виконання судових рішень. Будь-які обмеження цих засад можливі тільки як виняток і лише у передбачених законом, обґрунтованих випадках, необхідних у демократичному суспільстві.

Правосудність судового рішення гарантується згодою з ним сторін, а також правом на оскарження та перегляд рішення у суді вищої інстанції .

Публічність і гласність вимагає від суду забезпечити сторонам право знати про час і місце судового засідання у їхній справі, право бути вислуханим у суді, а також знати про всі ухвалені рішення у їхній справі. Негласне проведення судових засідань позбавляло б сторони та інших учасників судового процесу будь-яких гарантій для доведення обґрунтованості своєї позиції .

Відкритість судового процесу надає особам, які не причетні до судової справи, право бути присутніми у судових засіданнях . Без відкритого доступу до судових засідань про довіру до суду не може бути й мови. Це вимагає від суддів як носіїв судової влади відповідальної і коректної поведінки , яка б заслуговувала на повагу .

Відкритим має бути також доступ до судової статистики і судових рішень. Доступність судових рішень з дотриманням вимог про приватність осіб та конфіденційність комерційної інформації ефективно вплине на якість судових рішень та захист сторін у суді.

Відкритість судових рішень сприятиме однаковому застосуванню законів і передбачуваності результатів вирішення аналогічних справ .

Незалежність і безсторонність суду

Незалежність судової влади та її рівноправність з іншими гілками державної влади є ознаками правової держави, в якій кожен громадянин має право на захист своїх прав і свобод повноважним , незалежним , неупередженим і об’єктивним судом .

Незалежність суду є загальновизнаним правом у міжнародному праві. При визначенні того, чи є судовий орган незалежним , Європейський суд бере до уваги наступні фактори :

- процедуру призначення його членів;

- тривалість їхньої служби в цій якості;

- існування гарантій, що перешкоджають здійсненню тиску на них, а також те, чи має даний орган зовнішні атрибути незалежності.

Законодавчі гарантії матеріального забезпечення суддів в Україні не сприяють незалежності суддів. Система оплати праці суддів, за якої заробіток судді залежить від розсуду Президента України і Кабінету Міністрів України через відсутність відповідного закону, свідчить про значну залежність суддів від глави держави й уряду.

Нажаль, в усіх регіонах країни непоодинокими є факти прояву залежності суддів. Ефективність дії правових інструментів забезпечення суддівської незалежності вкрай низька. На жаль, слід констатувати, що в останні роки з боку самих суддів не спостерігається належної активності у справі відстоювання засад власної незалежності .

Невиконання судових рішень

Невиконання судових рішень – одна з найнагальніших проблем доступу до правосуддя в

Україні. Скарги на порушення статті 6 Конвенції у зв’язку з невиконанням рішень національних судів складають найбільшу частину серед заяв до Європейського суду з прав людини проти України. Йдеться про невиконання судових рішень у цивільних справах, насамперед щодо стягнення заборгованості з заробітної плати та соціальних виплат. Існуючі механізми виконання судових рішень показали свою недостатню ефективність. У судів відсутні повноваження щодо контролю за виконанням своїх рішень.

При цьому, статистика скарг, отриманих судами на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців, надзвичайно низька і складає 0,7% від загальної кількості отриманих судами справ за 2004 рік . Ця дивна невідповідність викликана у першу чергу тим, що пересічна особа не знає про процедуру оскарження таких дій.

Загальна ситуація в області

Соціологи відзначають низький рівень довіри херсонців до судів у порівнянні з іншими інститутами влади в Україні. Так, у жовтні 2005 р. на запитання „Чи довіряєте Ви діяльності таких органів влади та державних інститутів” (Опитування проведене соціологічною лабораторією Херсонської обласної організації КВУ, науковий керівник В.К.Коробов, Термін проведення опитування – 3-7 жовтня 2005 року. Статистична похибка – не більше 3,0%. Опитано 600 виборців Херсона за квотною вибіркою. Метод опитування – анкетування за місцем проживання). 35,8% опитаних відповіли, що не довіряють, а це є найбільший показник рівня недовіри серед інших інституцій. На другому місці органи внутрішніх справ (35,5% опитаних херсонців не довіряє міліції), на третьому – прокуратура (34,4%). До речі, лише прокуратура „випередила” у найнижчій оцінці суди. Їй довіряє найменша кількість херсонців – 9,6%, судам довіряє трохи більше – 11,1%. Своїми низькими оцінками городяни визначають рівень довіри до можливості на практиці реалізувати своє право на справедливе судочинство. Подібні оцінки можна вважати закономірними із огляду на закритість для громадськості судової системи. Так, на 77% запитів моніторингова група не змогла отримати інформації. Нам або відмовили, або запитання в наших інформаційних запитах просто не помітили.

За офіційною інформацією, яку все-таки частково змогла отримала моніторингова група Херсонської обласної організації КВУ, за перше півріччя минулого року надійшло 1942 справ з апеляційними скаргами на рішення і ухвали місцевих судів. Розглянуто апеляцій 1383, із задоволенням скарг – 598. Залишок нерозглянутих – 361. Всі справи за апеляційними скаргами розглянуто в строк до 6 місяців.

Протягом І півріччя 2005 року у провадженні апеляційного суду Херсонської області знаходилось 28 кримінальних справ І інстанції, з яких було розглянуто з постановленим вироку 15, направлено на додаткове розслідування 2.

З них знаходилися у провадженні понад 6 місяців одна справа, понад 12 місяців дві справи. Залишок нерозглянутих справ станом на 01.07.2005р становив 11 справ.

В апеляційному порядку переглянуто вироків і постанов місцевих судів по 558 кримінальних справах.

По цивільним справам І інстанції протягом першої половини 2005 р. надійшло 12 справ Відмовлено у прийняті 7 справ. Закінчено провадження по З справам. У задоволенні позову відмовлено – 2.

Як відзначає у своєму річному звіті Прокурор області В.Черніков, в 92,4% випадків у минулому році апеляційна інстанція задовольняла апеляції прокурорів на вироки судів по кримінальним справам, змінено та скасовано 87,9% незаконних вироків (середньо державний - 84,1%), а в касаційному порядку скасовано 59% вироків (середньодержавний -56,9%).

Якість роботи суддів

За інформацією Апеляційного суду Херсонської області (від 01.02.2006 № 500), протягом 2005 р. в Раду суддів області надійшло 564 скарги і звернення громадян на роботу судів і суддів, з яких визнано обґрунтованими 49 скарг та звернень. У наданні більш детальної інформації нам було відмовлено у зв’язку з тим, що скарги на час подання інформаційного запиту (січень 2006 р.) не були узагальненні.

Уявлення про ситуацію із розглядом та узагальненням скарг на діяльність судів у 2005 р. дає кілька відповідей на інформаційні запити, що направлялися моніторинговою групою у липні – серпні 2005 р. Так, Голова ради суддів Херсонської області К. Г. Закарян листом від 10 серпня 2005р (вих. № Г – 6198) поінформував про розгляд скарг громадян на дії суддів. Станом на перше півріччя 2005р. було розглянуто 266 звернень громадян, з них 188 – на порушення судами при розгляді справ норм матеріального та процесуального права, 59 звернень на порушення строків розгляду справ; 10 звернень на порушення строків направлення апеляційних скарг; 5 звернень на порушення строків направлення справ на розгляд до суду касаційної інстанції; 4 - на упередженість та неетичну поведінку суддів (дивись діаграму).

Симптоматично, що найбільша за кількістю група скарг громадян (70%) на порушення суддями норм судочинства автором відповіді апріорі була названа „зверненнями, „фактично обумовленими правовою необізнаністю громадян”. Подібне формулювання демонструє упереджене ставлення до змісту скарг громадян.

Найбільша кількість скарг першому півріччі минулого року надійшло на роботу Комсомольського районного суду м. Херсона (41), трохи відстав від нього за кількістю звернень незадоволених громадян Суворовський районний суд м. Херсона (37). Далі йдуть Скадовський районний суд Херсонської області (33), Дніпровський районний суд м. Херсона (27), Новокаховський міський суд Херсонської області (21) (більш детально дивися таблицю).

Таблиця. Кількість скарг громадян на дії суддів. Херсонська область. 1 півріччя 2005 р.


1	Апеляційний суд Херсонської області	12
2	Комсомольський районний суд м. Херсона	41
3	Суворовський районний суд м. Херсона	37
4	Скадовський районний суд Херсонської області	33
5	Дніпровський районний суд м. Херсона	27
6	Новокаховський міський суд Херсонської області	21
7	Генічеський районний суд Херсонської області	17
8	Голопристанський районний суд Херсонської області	17
9	Каховський міськрайоний суд Херсонської області	12
10	Цюрупинський районний суд Херсонської області	11
11	Білозерський районний суд Херсонської області	7
12	Новотроїцького районний суд Херсонської області	6
13	Чаплинський районний суд Херсонської області	5
14	Великолепетиський районний суд Херсонської області	4
15	Каланчацький районний суд Херсонської області	4
16	Верхньорогачицький районний суд Херсонської області	4
17	Великоолександрівський районний суд Херсонської області	3
18	Нововоронцовський районний суд Херсонської області	3
19	Бериславський районний суд Херсонської області	2

Як повідомив голова ради суддів Херсонської області К. Г. Закарян, по кожному зверненню громадян радою суддів Херсонської області проводиться ретельна перевірка. У разі обґрунтованості скарги судді заслуховуються на спільному засіданні ради суддів та президії апеляційного суду, за наявності підстав відносно суддів ініційовані подання про порушення дисциплінарного провадження. У першому півріччі головою ради суддів Херсонської області ініційовані подання про притягнення судді Скадовського районного суду Херсонської області Овчаренко А.А. до дисциплінарної відповідальності. За наслідками дисциплінарного провадження відносно судді Овчаренко А.А. кваліфікаційна комісія загальних судів Запорізького апеляційного округу 10.06.2005року прийняла рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення Овчаренко А.А. з посади судді Скадовського районного суду Херсонської області.

Загалом, за інформацією кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу (лист від 15.09.2005 вих № 8 к/н), за перше півріччя 2005 року до кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу надійшло 5 подань про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів місцевих судів Херсонської області. За цими поданнями комісією були прийняті наступні рішення:

оголошено догану - 1, направлено рекомендацію до Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді – 1, відмовлено в притягненні до дисциплінарної відповідальності - 2, станом на 15 вересня ще не розглянута одне подання.

Огляд повідомлень про порушення

Моніторингова група Херсонського КВУ під час вивчення регіональної преси виявила 50 повідомлень, які нами були кваліфіковані як порушення права на справедливий суд. Ця кількість повідомлень складає 6,7% від загальної кількості випадків порушень прав, що були опубліковані в місцевій пресі. Найбільша кількість (47,1%) фактів повідомлень стосувалося суддів міста Херсона. Найбільш розповсюдженими серед повідомлень були повідомлення про затягування судових розглядів, прийняття рішень суддів у справах про порушення прав на власність, трудових прав, з порушенням різноманітних процесуальних норм на користь більш впливових сторін, невизнання порушень прав та інтересів громадян, невиконання судових рішень тощо. 2005 рік став роком активних форм протесту проти судових рішень – проведення пікетувань судів, приміщень органів влади з боку трудових колективів, громадських організацій, політичних партій, намагань проводити публічні обговорення проблем, що виникають навколо місцевого судочинства. Також 2005 рік став роком трагедій. Херсонці, що пройшли всі ступені захисту своїх прав, зазнавши невдач у спробах захистити або відновити свої права за допомогою суду, йшли на відчайдушні кроки. Три спроби самоспалення були зафіксовані у минулому році, один з яких закінчився трагічно...

Акції протесту

Як повідомила Інформаційна агенція „Контекст-Причорномор’я”, 1 лютого відбулося пікетування Апеляційного суду Херсонської області, що було здійснено активістами „Чорної Пори”. Учасники акції вимагали відставки голови Апеляційного суду А.Іванищука. Пікетники тримали плакати з написами „Геть продажних суддів”, „Голову Апеляційного суду Анатолія Іванищука у відставку”.

Подібні акції відбувалися регулярно протягом року. У лютому – березні вони відбулися під закликами „Пора проти корупції”. Як повідомила кореспонденту „Політичної Херсонщини” координатор „Пори” Л.Єрьомічева, ці пікети проходять в рамках програми „Декучмізації” органів влади в Україні.

В рамках цієї кампанії розповсюджувалося Звернення до Верховної Ради та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з вимогою розпочати незалежне дисциплінарне розслідування діяльності голови Апеляційного суду Херсонської області

За повідомленням Інтернет-видань Херсонської області

Співробітниками Управління СБУ в Херсонській області виявлено та припинено незаконні дії посадових осіб Комсомольського районного суду м. Херсона.

Так, було виявлено факт підроблення протоколу судового засідання та незаконного винесення рішення за цивільною справою, що знаходилась на розгляді в Комсомольському районному суді м. Херсона. За матеріалами УСБУ в Херсонській області, прокуратурою Комсомольського району м. Херсона відносно посадовців Комсомольського районного суду м. Херсона порушена кримінальна справа за фактом незаконного винесення рішення за цивільною справою за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.1.366 ч.1 КК України, а саме - перевищення службових повноважень та службове підроблення. (за повідомленням офіційного сайту облдержадміністрації)

Однією з центральних трагічних подій в області, яке тісно пов’язано із порушенням права людини на справедливий суд, стало самоспалення 73-річного пенсіонера, мешканця міста Скадовська Івана Григоровича Куліди біля Апеляційного суду області. Місцева преса приділила достатньо уваги цій трагедії та причинам її виникнення. Ось далеко не повний перелік статей на цю тему - Л.Скворцова. Самосожжение перед Аппеляционным судом//Херсонський вісник-№27-7.07, И.Павлова. Акт самосожжения у Аппеляционного суда//Гривна-№28-7.07, И.Павлова. Скончался пенсионер, поджегший себя у Аппеляционного суда//СВ Гривна-№28-8.07, С.Смаль. Акт самосожжения//Вгору-№27-7.07, Н.Маркович. Жест отчаяния//булава-№27-7.07, Е.Белий. Около суда загорелся человек//Горожанин и горожанка-№122-7.07, Алла Брусилова. Хто довів до самогубства Івана Куліду? „Політична Херсонщина", 25 липня 2005 р. та інші статті.

6 липня біля Апеляційного суду з криком «Скільки можна терпіти ці суди!» Іван Куліда облив себе бензином і запалив сірник. Пікетники, що знаходилися неподалік і вимагали відставки голови суду А.Іваніщука, погасили живий смолоскип. Однак пенсіонера врятувати не вдалося. За словами членів організації «Авто» зі Скадовську, Івана Григоровича вразило прийняте херсонськими суддями рішення. Рік тому суд Скадовського району виніс рішення повернути шістьом акціонерам підприємства "Скадовське ВАТ АТП-16544" акції, відняті у них незаконним шляхом.

„Оборудка здійснена під впливом обману. Визнати договори купівлі-продажу недійсними і привести сторони до попереднього стану. Закритому акціонерному товариству „Досвід” (реєстратору акцій) повернути позивачам акції ” – таким було рішення районного суду, по справі, яка тривала більше трьох років й яку згодом, через рік оскаржив директор АТП. Інтереси директора підприємства "Скадовське ВАТ АТП-16544" представляв у суді нещодавно звільнений з посади голова Скадовського районного суду.

6 липня Апеляційний суд виніс рішення, відповідно до якого акції у шести акціонерів треба було передати директору АТП. Іван Куліда – пенсіонер. Як і більшість акціонерів, він більше 50 років пропрацював на автопідприємстві. Він прийняв рішення суду близько до серця і обрав більш ефективний, на його думку, спосіб боротьби. „Винуватці повинні понести покарання” – цими словами завершується передсмертна записка Івана Куліди. (по матеріалам преси).

В центрі уваги херсонської преси у минулому році була ще одна з резонансних подій, що також тісно пов’язана із боротьбою трудового колективу за свої трудові права, за будівлю власного підприємства та з порушенням прав на справедливе судочинство.

Вже кілька років трудовий колектив проектно-дослідного інституту „Херсонагропроект” бореться за право власності на свій багатоповерховий будинок, розташований в центрі міста Херсону з колишнім директором інституту та однією з київських фірм. Будівля інституту була оцінена у 4,6 млн.грн., але оформлена в якості застави під суму всього в 10 тис.грн. та пізніше продана цій київській фірмі, власником якої є родич колишнього директора Інституту. Оболонський суд м. Київа рішення щодо продажу визнав законним, але трудовий колектив його оскаржив. Також було оскаржена реєстрація інституту як виробничого кооперативу, при цьому директор Інституту, який вже рік знаходиться у розшуку, спокійно з’являвся у судові засідання. У цій справі були дивні рішення судів різного територіального підпорядкування та різних інстанцій, спроби дати хабарі, які потім хабарами не визнавалися, захоплення будівлі приватними охоронними структурами, пікетування, блокади, побиття людей. Ця справа тягнеться й досі.

Ось лише кілька публікацій, що стосуються порушень права на справедливе судочинство: А. Мухина. Где суд – там и пикет//Взгляд-№29-21.07, А. Гресь. Кооперативний пикет//Булава-№29-21.07, С. Яновський. Это странное правосудие//Гривна-№30-21.07, А.Бурмагин. Опасные капризы судьи Валентины Пальковой//Вгору-№29-21.07

14 липня працівники проектно-дослідницького інституту «Херсонагропроект» пікетували обласний апеляційний суд. Люди протестували проти неправомірних дій судді Суворовського районного суду В.Палькової, яка 7 квітня ліквідувала їх підприємство. Причому, цитуємо статтю О.Бурмагіна „Опасные капризы судьи Валентины Пальковой» (газета «Вгору», № 29, від 21.07.05) «разбираясь, как это могло произойти без ведома трудового коллектива, инженеры были шокированы еще больше: иск в суд подала фирма, не имеющая никакого отношения к институту, что подтверждено решением того же Суворовского суда годичной давности. Ответчиком же был указан господин Братиков (!), который еще в прошлом году был уволен (!) – трудовая книжка с отметкой об этом так и лежит на предприятии. И который, согласно ответу прокуратуры от 17 июня, находится в розыске (!). Получается, что судья по иску “левой” фирмы к “левому” директору приняла решение о ликвидации успешно действующего предприятия, исправно платящего налоги, ни разу не вызвав в суд реальных собственников – 80 сотрудников института и их руководителей! По словам юриста ПКПИИ “Херсонагропроект” Валерия Столярова, 8 июля, при попытке обжаловать подобное решение, судья Палькова заявила приблизительно следующее: “Я вас уже ликвидировала, поэтому какое Вы имеете право обжаловать мое решение?”, и – отказала в восстановлении сроков. Вот так: я вас ликвидировала и – все. Ничего, что без вашего ведома, начхать, что ни истец, ни ответчик к вам отношения не имеют. Вас уничтожили, и не смейте жаловаться!”

Увага відразу 6-ти друкованих видань була прикута до подій 19 листопада. Зі слів голови правління "Херсонагропроекту" Ольги Яловенко, близько 9-ї ранку будівля цього НДІ була блокована співробітниками миколаївської приватної охоронної фірми. В той час у будинку працювали 11 робітників НДІ, які відмовились покинути приміщення. А у понеділок 21-го у будівлі було введено пропускний режим, працівників інституту у будівлю не пускали, пропонуючи написати заяви про прийняття на роботу до нового власника. Тоді ті з них, що були у будинку, об’явили голодування, а інші розбили намети біля входу до будівлі. 22.11.05 близько 30 працівників НДІ пікетували Херсонський міськвиконком, намагаючись привернути до проблеми увагу місцевої влади та громадськості. Міська та обласна влада зайняла нейтральну позицію, очікуючи рішень судів.

На початку грудня апеляційним господарським судом було прийнято рішення про відміну свідоцтва про право власності ТОВ “УкрАгроПромПроект” на майно НДІ “Херсонагропроекту”. Але працівників НДІ охоронці вже нової приватної фірми продовжували не пускати на робочі місця. Тоді першим набридло чекати під дверима, і вони пішли "на штурм". В результаті сутички деякі з них отримали тілесні ушкодження. Голова правління НДІ Ольга Яловенко госпіталізована з підозрою на струс мозку. За цими фактами порушено ще одну кримінальну справу (за матеріалами херсонських видань).

Все частіше у Херсоні право на справедливе судочинство порушується у комплексі з іншими правами. Ця тенденція тісно пов’язана з переділом власності на Херсонщині. Ілюструє цю ситуацію події навколо руйнування магазину "Columbia" на центральній вулиці Херсону. Під час цих подій були порушені право на власність, справедливе судочинство, особисту недоторканість, на свободу вираження поглядів, на інформацію, на захист від жорстокого поводження.

Початком подій послужив затяжний конфлікт за право власності на будівлю магазину "Columbia", на вул. Суворова. Суперечку вже кілька років ведуть господарка магазину і одна з дніпропетровських фірм „Гермес плюс”, яка затіяла поруч з магазином масштабне будівництво.

За інформацією власниці магазину "Columbia" Елли Сотникової, у 2004 р. невідомий підприємець запропонував купити у неї будинок магазину за 20 тис. грн., хоча за незалежною оцінкою будинок коштував 50 тис. доларів. Власниця відмовилася. Пізніше, за позовом дніпропетровської фірми „Гермес Плюс” за відсутністю відповідача Суворовський районний суд м. Херсону визнав, що цей магазин дійсно належить приватній фірмі „Гермес Плюс” тому, що Елла Сотникова нібито продала свій магазин за усним договором за 19 тис. грн. Апеляційний суд Херсонської області у складі Ірини Капітан, Андрія Колісниченка, Інни Цукатової не знайшов порушень та залишив судове рішення у силі. Е.Сотникова оскаржила судове рішення у Верховному суді. 14 січня 2005 р. колегія суддів Судової палати по цивільним справам Верховного суду України винесла рішення про призупинення виконання всіх судових рішень, які були раніше, до завершення касаційного впровадження. Під цю заборону підпало й судове рішення того ж Суворовського районного суду (суддя Андрій Борко), який знову у відсутність відповідача Е.Сотнікової зобов’язав колишню господарку залишити приміщення магазину негайно. Це судове рішення у порушенні ст.. 216 ЦПК України Сотниковій не було вручене.

Тим не менше, не зважаючи на рішення Верховного суду, 12 липня виконавча служба почала виселення магазину.

Кореспонденти газети „Вгору” стали очевидцями дій виконавчої служби та невідомих осіб. Кореспондента Наталію Козаченко невідомі відмовились пропустити до магазину, грубо відштовхнули і відібрали диктофон. Її колегу фотографа схопили за горло, заломивши руку і силою вирвали фотоапарат. Після цього невідомі, що знаходилися у приміщенні магазину, знищили диктофонну плівку і вилучили носій інформації на цифровому фотоапараті. Під час нападу на журналістів представники правоохоронних органів, що були присутні на місці подій, не зупинили насилля над працівниками ЗМІ.

Виселення господарів магазину "Columbia" фактично перетворилося на знищення будівлі магазину та кімнати, яка належала власниці магазину Еллі Сотнікової, й право належності цій кімнати ніким не оскаржувалося. Е.Сотнікова звернулася в Суворовський відділ міліції, в прокуратури міста і області. Вона просила порушити кримінальну справу проти тих, хто зруйнував її власність. Затягування розгляду заяв дало можливість руйнівникам перетворити будівлю на руїни (по матеріалам газети „Вгору” та Інтернет-видань).

Гострою проблемою залишається невиконання судових рішень. У минулому році до сумнозвісних невиконань судових рішень по виплаті заробітної платні додалися й інші, більш політизовані події. Як повідомила газета "ВІК" (№41 від 20.10.05), 30.09.05 прийнято судове рішення про поновлення на посаді директора КП "Херсонкомунтранссервіс" колишнього керівника А.Васильєва (який 2 роки тому допоміг органам правопорядку зафіксувати факт вимагання в нього і отримання хабара заступником мера Херсона А.Вітренко, справа по цьому факту згодом була закрита, а заявника звільнено з посади). Рішенням допущено невідкладне поновлення Васильєва на посаді. Але досі судове рішення не виконане.

Выплаты долгоожидаемого

Уже прошло 6 лет после того, как появилось первое постановление местного суда о выплате ОАО «Южэлектромашзавод» задолженности по заработной плате. С тех пор суд «одобрил» еще 4293 исковых заявления, обязав предприятие погасить долг в сумме 4 млн. 867 тыс. 409 грн. Однако сам должник до последнего времени с этим не очень спешил. Этот факт послужил поводом для написания уполномоченным горсовета по правам человека Василием Акуленко письма на имя премьер-министра Украины Юлии Тимошенко. В нем он просит активной помощи правительства в решении проблемы. Реакция не заставила себя ждать: из генпрокуратуры на имя прокурора Херсонской области А. Кузьменко пришло уведомление с просьбой проверить факты и принять соответствующие меры.

Сейчас процесс выплат пошел. Администрация завода обещает, что 6% от суммы долга рабочие будут получать ежемесячно. Однако будет ли учитываться индексация — неизвестно. Дело в том, что проверить это не так просто. Бухгалтерия электромаша категорически отказывается выдавать работникам справки о сумме задолженности, без которых, естественно, невозможно судить о правильности расчета. Так или иначе, но свои кровные до конца санации должен получить каждый имеющий на это право работник. Это признает и председатель комитета кредиторов Виктор Жариков. Но время наступления светлого дня окончательной выплаты до сих пор под большим вопросом. По состоянию на 1 апреля 2002г. (момент прихода инвесторов на предприятие), общая сумма задолженности составляла 9 млн. 917 тыс. 529,9 грн. На 1 января 2005г. она составила 7 млн. 414 тыс. 299 грн. На 10 марта 2005г. — 6 млн. 772,8 тыс. грн. тыс. грн.

„ Політична Херсонщина”, 01 Квiтня 2005, передрук з газети «Новая Каховка»

Деякі судові рішення, не зважаючи на явні порушення прав громадян, що оскаржують неправомірні та злочинні дії у суді, виглядають як такими, що не врахували у повній мірі всі обставини справ й не стали такими, які б поновили порушенні права.

В 2000 році молодого, цілком здорового хлопця жорстоко побили, а потім пограбували четверо підлітків. В результаті Руслан отримав тяжку черепно-мозкову травму, що супроводжується внутрішньочерепним крововиливом, струсом мозку. Мати головного організатора на той час була майором міліції. По даному факту порушено кримінальну справу. Але ні хуліганства, ні грабунку в діях звинувачених прокуратура і УМВС не побачили, тому розслідування велося за статтею КК, що передбачає відповідальність за тілесні пошкодження середнього ступеня. При цьому судмедексперт симптомів внутрішньочерепного крововиливу не помітив. Не менш дивно вели себе слідчі і судді. То слідчий в ході дізнання подає на амністію обвинувачених, і, не повідомивши потерпілого і його представників, передає справу до суду. То суддя місцевого суду на першому ж засідання приймає рішення про амністію звинувачених. Другий слідчий три тижні не викликає на допит звинувачених і потерпілого. Третій слідчий відмовляється у порушенні кримінальної справи по факту пограбування. А суддя місцевого суду не викликає до суду для дачі свідчень лікаря-експерта, а також дільничного інспектора, хоча представники потерпілого на цьому наполягають. Той же суддя усіляко затримує апеляцію і тільки через місяць, коли минув необхідний строк для подачі скарги, посилає потерпілим повідомлення про те, що документи неправильно оформлені. А всіх трьох нападників суддя амністував. Апеляційний суд нічого неправильного в діях слідчих і суддів не помітив. Руслан після випадку, що з ним трапився, отримав третю групу інвалідності (О.Тарасов. Он был здоровым парнем… / Вгору – №38 – 22.09.05).

Ще рік тому кілька херсонських журналістів звернулись до суду зі скаргою на рішення про їх недопуск до зали засідань Херсонської обласної ради підчас сесії 24.11.04 та на дії служби охорони. Процес у Суворовському райсуді м.Херсона тягнувся довго, судове засідання багаторазово переносилось. В кінці кінців суддя не визнав факти порушень інформаційних прав журналістів і 28.10.05 відмовив у задоволенні їх вимог. Але останні впевнені в своїй правоті і вже подали апеляційну скаргу на судове рішення, яке вони вважають несправедливим. Автори статей звертають увагу на певну "комічність" деяких частин судового рішення: "...відразу після сесії відбулась прес-конференція, на якій депутати були повністю проінформовані з питань, розглянутих на сесії і результатах їх розгляду...". Як зазначено у статтях, ця прес-конференція теж була "для обраних" ("Гривна" №47 від 17.11.05, "Вгору" №46 від 17.11.05).

Вечором 05.10.04 Бойчук Ольга Анатоліївна, керуючи своїм "Пежо", після її зупинки на вимогу працівників ДАІ була затримана на підставі "керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та відмови від проходження перевірки ступеня нетверезості у присутності двох свідків". Незважаючи на те, що на місце події прибув її чоловік, автомобіль О.А.Бойчук було транспортовано на штраф-майданчик. О.А.Бойчук з власної ініціативи направилась до облнаркодиспансеру, спеціалістами якого була встановлена повна відсутність в організмі жінки алкоголю і психоактивних речовин.

27.10.04 у Дніпровському райсуді м.Херсона відбулось засідання, по результатах якого суддею була винесена постанова про позбавлення гр-ки Бойчук О.А. права керування автотранспортним засобом строком на 1 рік. При цьому, за твердженням "правопорушниці", суддя не долучив до справи акт обстеження, записавши у рішенні, що вона відмовилась його надати.

Апеляція не дала позитивного для скаржниці результату.

Касаційна скарга була розглянута головою Верховного суду України, який 18.04.05 відмінив попередньо прийняті рішення, вказавши в своїй ухвалі наступні недоліки розгляду справи судами першої і другої інстанцій та порушення ними процесуальних норм: не вивчення ніяких конкретних доказів, окрім матеріалів адмінсправи; не перевіряння письмових показань свідків, які були неналежно оформлені (як стверджує Ольга Анатоліївна, свідки – водії таксі – на вимогу міліціонерів підписали чистий аркуш); не вияснення належним чином всіх обставин справи, односторонність її розгляду тощо.

27.05.05 вже іншим суддею Дніпровського райсуду Вікторією Ратушною була винесена постанова про невинуватість гр-ки Бойчук О.А.

Але на цьому справа не закінчилася: один за одним співробітники ДАІ звертаються до суду з позовами проти Ольги Бойчук про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди, аргументуючи це численними скаргами останньої до різних інстанцій. Суддя того ж Дніпровського райсуду Циганій, на розгляді якого знаходяться ці позови, попередньо вирішив накласти арешт на автомобіль відповідачки. Апеляційний суд знов таки підтвердив правильність і цієї ухвали. Ольга Анатоліївна знов змушена скаржитись до Верховного суду, у черговий раз сподіваючись на захист від суддівського „захисту”. ("Гривна", №42 від 13.10.05)

Щоденно судами області розглядаються десятки судових справ за позовами ЖЕКів до боржників. Зазвичай рішення виносяться на користь житлово-експлуатаційних підприємств.

Проте, судячи за повідомленнями у пресі, все частіше відбуваються випадки неправомірного й несправедливого вирішення таких спорів. Газета "Вгору" (№40 від 06.10.05) розповідає такий факт: 13.04.05 Верховним судом було винесено рішення у справі за позовом херсонського ЖЕО ТОВ "Наш дім" до Тетяни Штуріной про стягнення заборгованості по квартплаті. Верховний суд відмінив позитивні рішення районного й обласного судів, встановивши порушення суддями 7 (!) статей Цивільного процесуального кодексу, та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Невідомо, яке рішення було винесено при перегляді справи, проте одне можна стверджувати однозначно: держава, не забезпечивши в особі судової гілки влади законності і справедливості в конкретній справі, повинна відшкодувати матеріальну й моральну шкоду сторонам у справі, що передбачено відповідними законами.