Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження 15 Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем у 2004 році 15

Вид материала

Содержание

Право на свободу мирних зібрань
Правові акти органів місцевого самоврядування, що стосуються права на свободу мирних зібрань
Загальна ситуація в області
Огляд порушень

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 26

Право на свободу мирних зібрань

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Огляд законодавства України щодо права на свободу мирних зібрань

Право мирних зібрань гарантується статтею 39 Конституції України: «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації , про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей».

Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання виконувати низку міжнародних документів, які стосуються прав людини і містять посилання на право на мирні зібрання – Загальна декларація прав людини (ст. 20), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (ст. 21) та Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод (ст. 11). Конституційний Суд України в рішенні від 19 квітня 2001 року зазначив, що право на мирні зібрання є «невідчужуваним і непорушним» правом громадян і дав офіційне тлумачення статті 39 Конституції, зокрема щодо термінів сповіщення органів влади про проведення масового заходу: «Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей».Також Конституційний Суд визначив, щоб конкретизувати окремі положення статті 39 Конституції повинен бути окремий закон, який до цього часу не прийнятий.

В Україні відсутнє будь-яке законодавство, яке регулює реалізацію права на мирні збори, окрім конституційних положень та обмежень загального характеру. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та суди досі використовують Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року «Про порядок організації проведення зборів, мітингів, вуличних заходів і демонстрацій в СРСР». Цей Указ встановлює дозвільний порядок проведення і 10-денний термін для подачі повідомлень про проведення масових зібрань. Дозвільний порядок полягає у наданні дозволу органом влади на проведення мирного зібрання після подачі відповідного прохання організаторами акції.

Таким чином, згаданий Указ суперечить статті 39 Конституції України, що встановлює для організації масових зібрань повідомчий, а не дозвільний порядок, і яка не містить обмежень щодо терміну подачі повідомлень.

Правові акти органів місцевого самоврядування, що стосуються права на свободу мирних зібрань

Конституція визначає, що право на мирні збори може бути обмежено лише відповідно до закону. Незважаючи на це, місцеві органи влади часто приймають власні правові акти, що грубо порушують свободу мирних зібрань. Такі рішення прийняті міськими радами більшості обласних центрів України, у тому числі й Херсону.

Деякі місцеві влади для регулювання і проведення масових заходів використовують ще одне положення, яке формально не стосується права на мирні зібрання – про встановлення на території міст «малих архітектурних форм». Такі положення ухвалені міськими радами багатьох українських міст, зокрема, Києва і Донецька .

«Малі архітектурні форми» – кіоски, ларьки, намети та інші невеликі за розміром споруди, які встановлюють підприємства різних форм власності для того, щоб вести комерційну діяльність. Встановлення таких «форм», безсумнівно, має підлягати регулюванню з боку місцевих влад. Але в Україні з 1990-го року – часів студентського голодування – стало традицією проведення акцій протесту у формі наметових містечок.

Таким чином адміністративна практика, яка фактично склалася в Україні, забороняє проведення спонтанних мирних зборів, актуальність у проведенні яких, може зникнути за декілька днів. Це, у свою чергу, не відповідає європейським стандартам з прав людини. Очевидно, такі строки мають бути розумними та гнучкими. Як показує досвід, адміністративна та судова практика часто порушує ці вимоги і неправомірно обмежує права громадян. У більшості рішень судів, якими було обмежено право громадян на мирні зібрання, підставою для таких обмежень була подача організаторами масових заходів повідомлень про них не у строк, визначений рішенням місцевих рад.

Загальна ситуація в області

Участь у масових громадсько-політичних заходах залишається для херсонців одним з найпопулярніших методів захисту власних прав. Так, 9,5% опитаних мешканців обласного центру за останні п’ять років брали участь у мітингах, демонстраціях та інших публічних акціях. Це другий за поширеністю метод поновлення прав. На запитання “Що робили Ви або Ваші знайомі та близькі, щоб захистити права, які були порушенні? (за останні п’ять років)” 55,6% опитаних або утруднилися відповісти на це запитання, або відповіли, що не вели ніякої боротьба із порушенням власних прав та свобод. 11,6% зверталися до суду, 9,5% брали участь у масових політичних партіях, ще близько 7% зверталися до правоохоронних органів. (Опитування проведене соціологічною лабораторією Херсонської обласної організації КВУ, науковий керівник В.К.Коробов, Термін проведення опитування – 3-7 жовтня 2005 року. Статистична похибка – не більше 3,0%. Опитано 600 виборців Херсона за квотною вибіркою. Метод опитування – анкетування за місцем проживання). За офіційною інформацією, наданою Херсонським міським відділом УМВС в Херсонській області, на території Херсону у 2005 р. проведено 359 масових заході (229 культурно-масових, 82 громадсько-політичних, 25 релігійних, 23 спортивних), в яких, за оцінками Херсонського міського відділу УМВС в Херсонській області, взяло участь приблизно 102923 громадян. Як повідомив 24.01.06 (офіційний лист № 35/7-444) в.о. заступника начальника ХМВ УМВС в Херсонській області О.В. Худяков, під час проведення масових заходів порушень громадського порядку та злочинів допущено не було, громадяни, які приймали в них участь, не затримувались. З боку працівників міліції порушень законності не допущено.

Для порівняння: у 2003 р. було проведене 113 публічних акцій та масових заходів, в яких прийняло участь 18тис. 300 осіб, у 2004 р. – 257 акцій, в яких взяло участь 37 тис. осіб. Під час участі або у зв’язку з участю у масових заходах в період 2003 – 2004 рр. особи не затримувалися. За перешкоджання реалізації громадянами права на мирні зібрання співробітники підрозділів ХМВ до відповідальності не притягувалися.

Заступник голови Херсонського міського голови М.Соловйов проігнорував відповідь на те, скільки Херсонський міськвиконком звертався до суду з вимогою заборонити чи обмежити проведення заходів у Херсоні. Проведення громадсько-політичних заходів у Каховці та Новій Каховці у 2005 р. не обмежувалося. Відповідні міськвиконкоми не зверталися до судів з подібними вимогами.

Як повідомив начальник УМВС в Херсонській області М. І. Ясельський, на території Херсонської області протягом першого півріччя під час проведення масових заходів було затримано та притягнуто до адміністративної відповідальності 104 особи (58 за вчинення дрібного хуліганства (ст. 173 КУпАП)-58, 32 за розлиття спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п'яному вигляді, 11 за здійснення злісної непокори законному розпорядженню працівника міліції, 3 – за порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю)

Проведення масових громадсько-політичних заходів у Херсоні регламентоване. Як повідомив заступник Херсонського міського голови М.Соловйов листом від 06.02.06 № 15-4-12, існує Положення про порядок проведення масових громадсько-політичних заходів, що було затверджене рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20 жовтня 1998 року № 594. Згідно цього Положення, мітинги, збори, походи і демонстрації проводяться без окремого рішення виконкому, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, громадський порядок, національна безпека, рух транспорту та інші сфери життєдіяльності міста.

Для проведення заходу керівники партій та громадських організацій, уповноважені трудових колективів та окремих груп громадян оповіщають органи виконавчої влади заявою не пізніше ніж за 25 днів до проведення громадсько-політичних заходів, місцем проведення яких визначені площа Героїв Сталінграда та площа біля кінотеатру „Ювілейний".

Як вже говорилося, копію Положення та лист заступника голови М.Соловйова з інформуванням про основні моменті даного Положення ми отримали листом, що був датований 6 лютого 2006 р. Рівно через два місяці, 6 квітня 2006 р. газета Херсонської міської ради „Херсонський вісник” (№ 14) надрукувала „Порядок організації та проведення в місті Херсоні зборів, мітингів, походів і демонстрацій”, який кардинально відрізняється від затвердженого виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 20.10.1998. Дивно, але опублікований Порядок не містить необхідних вихідних відомостей про те, хто й коли затвердив цей документ.

Згідно нового (чи нового?) Порядку, надається детальний перелік видів „мирних заходів”, проведення яких потребують попереднього фактичного узгодження з виконавчим комітетом Херсонської міської ради. Порядок зобов’язує організаторів за десять днів до початку „мирного заходу” (демонстрації, зборів, мітингу, походу, пікетування та акції) повідомляти про їх проведення. Причому на відміну від попереднього Положення, організаторам необхідно не тільки повідомити про час початку та кінця заходу, місце або маршрут, мету, форму заходу, кількість учасників та запрошених громадян, відомості про організаторів та відповідальних за громадський та санітарний порядок, а й про форми та методи забезпечення громадського порядку, медичної допомоги, у разі довготривалих заходів – форми та методи забезпечення прибирання сміття та організацію інших заходів для уникнення порушень Правил благоустрою міста (біотулетів тощо) й гарантувати їх забезпечення. Крім заяви тепер буде вимагатися й письмове зобов’язання організаторів про дотримання Порядку.

Даний Порядок розширяє можливості для оскарження у судовому порядку проведення у Херсоні мирних заходів. А саме:

- якщо у заяві будуть знайдені порушення, які організатори не усунуть (що мали на увазі автори Порядку не зовсім зрозуміло – яким чином порушення у заяві можуть бути підставою для обмеження прав людини, що гарантовані Конституцією);

- якщо виконавчий комітет вбачає порушення ст. 39 Конституції, порушення установленого Порядку та якщо проведення заходу може спричинити до порушення громадського порядку й спокою.

У першому випадку виконком звертається до суду протягом п’яти днів, у другому випадку – негайно.

Серед інших недоліків можна назвати заборону учасників заходів „навмисно маскувати своє обличчя”, брати із собою тварин, а також значне розширення на відміну від попереднього Положення, обов’язків організаторів (навіть на встановлення біотуалетів), невизначеності ролі та завдань уповноважених з боку місцевої влади (в Порядку є лише згадування про те, що він є однією з тих осіб, що може вимагати припинення заходу), обмеження місць проведенні заходів (серед доволі широкого переліку є заборона проводити мирні заходи біля пам’яток містобудування та архітектури, об’єктів історико-культурного призначення, їх охоронної зони, визначеної історико-архітектурним планом, хоча організатори все одно будуть зобов’язані забезпечувати охорону зелених насаджень, приміщень, будинків, будівель, споруджень, устаткування й іншого майна в місці проведенні мирного заходу, припиняти проведення заходу у випадку здійснення його учасниками протиправних дій. Якщо від організаторів вимагається таке значне коло обов’язків, яке передбачує всі „форс-мажорні” обставини, чому все таки обмежується їх право на вільний вибір місць своїх заходів?). Не зовсім зрозуміло й з самими „мирними заходами”. Порядок визначає чотири види, а значні обмеження стосуються лише одного з них.

Правила організації та проведення мирних заходів у м.Херсоні не поширюються на:

- мирні заходи з метою відпочинку, громадські розважальні заходи, весільні процесі, народні свята, похорони, паломництва;

- мирні заходи, які організовуються та проводяться органами державної влади та самоврядування;

- збори, що проводяться в закритих приміщеннях та поза ними, трудових колективів, профспілок, партій, громадських організацій, зустрічі виборців з обраними депутатами.

Огляд порушень

Моніторингова група Херсонського КВУ у 2005 р. зафіксувало усього 3 повідомлення про порушення права на свободу мирних зібрань, що складає 0,4% від загальної кількості зафіксованих повідомлень про порушення.

Так, 29 червня 2005 р. Прес-служба Прогресивної соціалістичної партії розповсюдила заяву Наталії Вітренко про те, що у Каховці та по селам Каховського району представники місцевої адміністрації роблять перешкоди при проведенні масових політичних акцій, (опубліковано 1 серпня 2005 р. на сайті „Політична Херсонщина”). Подібну заяву зробила на початку вересня й голова Херсонської обласної організації ПСПУ на зустрічі лідерів обласних осередків політичних партій з головою Херсонської облдержадміністрації Б.В.Сіленковим. Вона повідомила, що представники сільських рад вимагали від агітаторів ПСПУ офіційні дозволи на проведення публічних заходів від голови райдержадміністрації.