Оявлятися у формі гострої недостатності (І-IV стадії за Killipp) І як різке загострення хронічної серцевої недостатності (хсн, І-ІІІ стадії, І-IV класи по nyha)
| Вид материала | Документы |
- Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги лікування пацієнтів з хронічної хворобою, 398.66kb.
- Дицини та соціального захисту населення, формування гуманістичного ставлення суспільства, 406.12kb.
- Тести з дисципліни «Маркетингові дослідження та аналіз інформації» Модульний контроль, 145.27kb.
- Академія медичних наук україни інститут кардіології ім. Акад. М. Д. Стражеска чабан, 532.57kb.
- Шпаргалки з цивільного права України, 1116.56kb.
- Укоопспілка львівська комерційна академія, 2534.12kb.
- Діабетична ретинопатія (ДР) мікроангіопатія судин сітківки ока у хворих на цукровий, 1083.23kb.
- М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні, 253.1kb.
- "Нейроендокринні синдроми в гінекології", 212.29kb.
- Перемова, 6735.07kb.
ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ РАПТОВОЇ СМЕРТІ НЕМОВЛЯТ В СУМСЬКОМУ РЕГІОНІ
Рось О., Рашевська В., студ. 4-го курсу; Студент В. О., студ. 3-го курсу
Науковий керівник - доц. Романюк О. К.
СумДУ, кафедра педіатрії післядипломної освіти
Синдром раптової смерті немовлят (СРСН) – в Україні діагностується з 1985 року. До недавнього часу в нашій країні не проводилися епідеміологічні дослідження поширеності даного синдрому і поглиблений аналіз його випадків. Відсутність практики формування груп ризику виникнення СРСН робить неможливим проведення профілактичних заходів попередження трагічних випадків.
Мета роботи - дослідити особливості винекнення СРСН в Сумскій області, виявити групи ризику а також вивчення особливостей патоморфологічних змін органів та систем померлих в наслідок СРСН.
Методи та матеріали дослідження. Для дослідження використовувалися: індивідуальна карта вагітної, , історя пологів, історія розвитку новонародженого, історія розвитку дитини; дані патоморфологічного обстеження; матеріали, протоколи; статистичні методи дослідження. Уся документація була розподілена на дві групи: основну (61 випадок), де дитина загинула внаслідок СРСН, та контрольну (39 випадків), коли дитина дожила до річного віку (I-II група здоров’я). Усі фактори ризику, які могли сприяти виникненню раптової смерті, були поділені на дві основні групи: біологічні та соціальні.
Результати дослідження. У Сумському регіоні за період дослідження з діагнозом СРСН померли 35 (57,4%) хлопчиків та 26 (42,6%) дівчаток. Співвідношення між померлими хлопчиками та дівчатками складає 1,3:1, тобто переважає смертність хлопчиків, що можна віднести до чинника статі. Піки смертності спостерігалося у віці менше 2-х місяців, хоча загалом число смертей дітей у віці від 2-х до 4-х місяців найбільш значне. Можна було простежити токож і сезонність смертей, тобто у холодні пори року- зима (31,1%) і осінь (27,9%). Смерть частіше констатувалась в ранній уранішній час. Той факт, що дітей частіше знаходили мертвими вранці, сам по собі не може служити тимчасовим показником смерті, хоча такий хронологічний аспект підтверджени в інших дослідженнях. Також було відмічено, що діти частіше вмирали у вихідні дні, ніж у будні. Такі несприятливі дані анамнезу, як юний вік жінки, що народжує вперше, тривала анемія під час вагітності, ЗВУР, недоношеність, гіпоксичне ураження ЦНС розцінені як достовірні фактори ризику виникнення СРСН.
Висновки. 1. Середня частота СРСН за 1998-2007 рр. У Сумській області склала 0,43 на 1000 дітей, що народилися живими. Це не перевищує показники по Україні (0,51 на 1000)
2. Серед дітей, що померли внаслідок СРСН, частіше зустрічалися діти віком від 2-х до 4-х місяців; смерть чістіше наступала в ранішню годину в холодну пору року; третина дітей мала низьку масу тіла при народженні.
3. Такі несприятливі дані анамнезу, як юний вік жінки, що народжує вперше, тривала анемія при вагітності, ЗВУР, недоношеность, гіпоксичне ураження ЦНС, штучне вигодовування, дисгармонійний розвиток розцінені як достовірні фактори ризику виникнення СРСН.
4. Потребує подальшого вивчення зв’язок між вакциніцією та підвищенням ризику виникнення СРСН.
SUDDEN INFANT DEATH SYNDROM (SIDS). SPESIAL FEATURES OF A PATHOMORPHOLOGICAL STUDY
Ros A.,Rashevskaya V.,4-year students, Nurul Synhada Maslan,3-year student;
scientific supervisor assistant of prof. Romanyuk O.
SIDS - one of the most dramatic and most mysterious problems in contemporary pediatrics. Purpose of the study: to study the special features of pathomorphological changes in organs and systems of children, who died from SIDS.
Materials and the methods of the research: for solving the problems, 63 analysis was carried out, total babies, who died from SIDS in the last ten years, based on pathomorphological studies (in five regions of children, died from SIDS in last two years, took part in this materials research).
With the external inspection of those who died from SIDS was noted, that in the children was absent signs of life-threatening states. In the overwhelming majority of the cases edema and swelling of brain was revealed. In the brain stem gliosis was observed. In the majority of the cases a large quantity of reactive astrocytes was observed which indicate the disturbance of blood-brain barrier. The decrease of the inner granular layer of the cerebellum was the fact that there was delay in rates of maturing of brain, as literature data indicate. Special important feature was the development of the hypertrophy of myocardium in right ventricle in the victims of SIDS. Microscopically discovered was minimally expressed interstitial edema of myocardium. This indicated the sharp disturbance of circulation in the myocardium of the died children. The expressed plethora of the liver and the microscopic signs of sharp dystrophic changes in the hepatocytes was also noted. This characteristic can be caused by the presence of extramedullar hemogenesis. In the kidneys - sharp dystrophic changes in the epithelium of nephritic ducts. The signs of the immatured nephritic corpuscles was observed. In spleen sometimes can be seen follicles without fermentation in the center. In the adrenal glands - signs of compensating- hyperplastic processes in the form of adenomatous growths in the definitive layer with a large quantity of microcrista. Giant cells discovered in the fetal crust. It is possible to assume about the general hypoplasia of the adrenal glands. The characteristic pathomorphological findings, which are described in the children, who died from SIDS, can be seen large size of thymus. Microscopic examination revealed the signs of the karyorrhexis of lymphocytes and macrophages. In the crust - showed the "celestial sphere". The subsequent findings indicated the presence of the accidental transformation of the thymus.
Conclusions: by analyzing the data of pathomorphological studies in the children who died from SIDS it is possible to note the signs, which is pathognomonic in this syndrome. They include: hyperplasia of the muscular layer of the medium and small diameter vessels in the lesser blood circulation system and the hypertrophy of muscles of the right ventricle of heart; plural petechiae under the serous layer (epicardium, pleura, the capsule of the thymus); gliosis of the brain stem and chromaffin tissue of the adrenal glands. All this pathognomonic syndrome shows the sign of chronic hypoxia.
FEATURES OF DISBACTERIOSIS OF LARGE INTESTINE
OF CHILDREN IN THE FIRST YEAR OF LIFE
Matsebula T., stud. of 2nd course, Ivakhnuk Y.P. of 6 course,
Ivakhnuk T.V., assistant, Obukhova O.A., assistant
Sumy State University
Departments of Infection Diseases with courses of Microbiology and Immunology,
Physiology and Pathophysiology with course of Medical biology
The normal Gut Flora have a protective and barrier role against invasive pathogenic microorganisms by producing anti-biotic like substances, antifungal volatiles(AFV) and others.
The purpose of work was to study high-quality disbacteriological changes of normal microflora of large intestine for children of the first year of life.
285 children of the first year of life were studied, the results show that: 49 children did not have rejections in composition of the normal microflora of large intestine, 236 children show disbacteriosis of large intestine of different levels. Inspected children at which the disbacteriosis of intestine is exposed are divided into 3 groups. The 1st group was made of 12 children at which discovered Candida mushrooms in a monoculture, at what the most pathogenic C.albicans (76% of the cases). For the children of the 1st group other esse-pathogenic bacteria (EPB) were not exposed. The 2nd group was made of 70 children at which Candida mushrooms associated with esse-pathogenic bacterias, such as Staphylococcus spp., Klebsiella spp., Hemolytic collibacillus. The 3rd group had 154 children, from which it was found that not a considerable high quality and quantitative violations of saprophytes and EPB. At the study of tests of pathogenecity with the selected bacteria set by us, that EPB associated with Candida mushrooms possessed more expressed pathogenic properties. So, S.aureus coagulated plasma in 40-60 minutes, produced pathogenic enzyme – lecitinaze on ESA. In addition, Klebsiella spp. possessed the expressed hemolytic activity on a blood agar. It is needed to mark that Candida mushrooms, selected from the children of the 2nd group possessed high-adhesive properties, which is different from those which are selected from the children of the first group.
Thus, for the children of the first year of life with disbacteriosis of the large intestine, EPB prevailed and expressed pathogenic properties. In our view for treatment of such disbacteriosis it is needed to utilize eubiotics and antifungal preparations, because exactly the Candida mushrooms can result in development of candidosis of large intestine.
ФОРМИРОВАНИЕ КАНДИДОЗА У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА С РЕСПИРАТОРНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Турлюн В.А., Пахольчук О.П., Штиблер А.В., Мищенко Ю.В.
Научный руководитель – доц. Солодова И.В.
Запорожский государственный медицинский университет, ДКБ №5 г.Запорожье
кафедра факультетской педиатрии
Изменение окружающей среды, применение антибактериальных препаратов в последнее время привели к изменению свойств микроорганизмов, их распространенности. Наиболее восприимчивы к инфекционным агентам дети раннего возраста, чаще всего страдающие снижением иммунологической реактивности организма, что ведет к контаминации биологических сред, контактирующих с внешней средой, патогенными, условно-патогенными микроорганизмами и грибами. По данным Центра по контролю над заболеваниями (США) в этиологической структуре внутрибольничных инфекций микозы составляют 12%, до 40% в структуре летальности. При этом грибы рода Кандида являются доминирующими возбудителями микозов более 80 %. По данным лаборатории клинической микробиологии Московского детского центра лабораторной диагностики удельный вес грибов в общем микробном пейзаже за последние 5 лет составил 11,4 %. Отмечается рост грибов в гемокультуре – 20-25%. Наблюдали 52 ребенка раннего возраста с патологией респираторной системы, лечившихся в клинике, у которых при микробиологическом обследовании (дозированный посев кала и смыв из зева) выделены грибы. Преобладал штамм Candida albicans. В большинстве случае - 84,4 % грибы выделены из зева, у 15,4 % детей – из несколько источников (кожа, зев, кишечник, конъюнктива) в титре 10/4 КОЕ/мл и более. Клинически кандидоз ротовой полости, кожи диагностирован у 60% данных больных. Грибы рода Candida выделены после 1 курса антибактериальной терапии у 46% больных, в 23% случаев – после 2 курса, у 4 % - после 3 курса антибактериальной терапии. Обращает на себя внимание тот факт, что при поступлении, то есть до начала антибактериальной терапии, в посевах выделялись колонии грибов в 27 % случаев, 60% этих больных ранее уже принимали антибиотики. В большинстве случаев имели место ассоциации с грамположительной и грамотрицательной флорой - 63%. В 41 % случаев было выделено 3 и более штамма микроорганизма, в 41 % случаев выделен золотистый стафилококк, в 48 % - различные виды пневмококков. Из анамнеза: 62% детей до 6 месяцев вскармливались молоком матери, однако у 50 % больных отмечалось нарушение микрофлоры кишечника, проявления пищевой, лекарственной аллергии отмечалось у 31% обследуемых. Для 58% детей настоящее заболевание было первым.
Так как грибы рода кандида являются по своей природе оппортунистическими возбудителями, при нарушении барьерных функций, снижении колонизационной резистентности организма могут развиться местные поражения слизистых, инвазивные микозы кишечника, респираторного тракта, фунгемия, у детей раннего возраста при наличии контаминации Candida albicans необходима профилактика развития кандидоза.
СТРУКТУРНО – ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ СЕРЦЯ У ДІТЕЙ З
СИНДРОМОМ WPW НА ФОНІ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ
Апанасенко О.М.
Науковий керівник – доц. Савво В.М.
Харківська медична академія післядипломної освіти, кафедра педіатрії
В кардіології дитячого віку не існує однозначної думки щодо тактики ведення пацієнтів з синдромом WPW. Насамперед це обумовлене тим, що доброякісний й безсимптомний перебіг може ускладнюватися різними тахіаритміями.
Мета роботи: вивчення клінічних проявів, стану вегетативної нервової системи (ВНС), структурно – функціонального стану серця у дітей з синдромом WPW на фоні дисплазії сполучної тканини.
Були обстежені 120 дітей з зовнішніми ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини, серед яких у 18 (6 хлопчиків, 12 дівчат) був виявлений синдром WPW. Програма обстеження, крім клініко – анамнестичних й лабораторних методів, обов'язково включала стандартну електрокардіографію, допплерехокардіографію (допплерЕхоКГ), холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ ЕКГ), вивчення вегетативного гомеостазу шляхом оцінки вихідного вегетативного тонусу (ВВТ) та вегетативної реактивності (ВР) за методикою НДІ педіатрії та дитячої хірургії Мінздраву РСФСР м. Москви.
Аналіз скарг виявив, що найбільш часто пацієнти скаржилися на кардіалгії (38,9%) та головний біль (27,8%). Відчуття серцебиття було виявлене у 6 дітей (33,3%). Синкопе в анамнезі мав 1 пацієнт. У 8 дітей не було жодної скарги (асимптоматичний перебіг). Особливості психологічного статусу у вигляді психоемоційної лабільності, тривожності, роздратованості мали майже половина хворих (44%).
Вегетативний гомеостаз характеризувався вихідною симпатикотонією і гіперсимпатикотонією (55,6%), гіперсимпатикотонічним типом ВР (61,1%). Недостатнє вегетативне забезпечення діяльності фіксувалося у 40,2% хворих.
Шляхом допплерЕхоКГ була підтверджена висока частота аномалій хордального та клапанного апарата: пролапс мітрального клапана – 88,9% дітей (у 5 дітей з наявністю мітральної регургітації I ст.), додаткові хорди лівого шлуночка – 44,4% (у 2 дітей - множинні), мінімальні ознаки міксоматозної дегенерації стулок мітрального клапана – 27,8% дітей. Аномалії папілярних м'язів, мінімальний ступінь трикуспідальної та пульмональної регургітації виявлялися у поодиноких випадках. Контрактильна функція міокарду у всіх хворих була задовільною.
Під час ХМ ЕКГ було встановлено, що в сполученні з синдромом WPW у цих дітей серед інших видів аритмій найчастіше фіксувалися рідкі одиночні суправентрикулярні (72,2%) та шлуночкові (27,8%) екстрасистоли. У двох дітей шлуночкова екстрасистолія була частою, парною та груповою. У однієї дитини був зафіксований нестійкий пароксизм суправентрикулярної тахікардії, який був асимптоматичним. У дітей з наявністю в анамнезі скарг на відчуття серцебиття ХМ ЕКГ у жодному випадку не вдалося зареєструвати пароксизмальної тахікардії. У чотирьох випадках синдром WPW мав інтермітуючий характер.
Співіснування змін вегетативного гомеостазу та множинних малих аномалій розвитку серця є несприятливим фоном для розвитку аритмогенних ускладнень з боку даного синдрому у дітей з дисплазією сполучної тканини.
РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ ПОСТАВИ
ТА ЗАХВОРЮВАННЯМ НА ГАСТРИТ
Філак Я.Ф., аспірант
Науковий керівник – проф.Фабрі З.Й.
Ужгородський національний університет,
кафедра фізичної реабілітації
Проведено спостереження 50 дітей шкільного віку від 12 до 15 років (дівчат 27, хлопців 23), які перебували на санаторно-курортному лікуванні в санаторії “Поляна” терміном 24 дні, у яких захворювання на гастрит поєднувалося з порушеннями постави. Діагноз гастрит базувався на даних клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження, які проводились за місцем проживання. Для визначення порушення постави всім дітям, які розпочинали курс реабілітації, проводили 5 тестів. Зміни у сполучній тканині визначали методом пальпації 2 і 3 пальцями зі зміщенням шкіри на спині, а також методом відтягування шкірної складки і прилеглої до неї шкірної клітковини. Для оцінки стану здоров’я та фізичної працездатності дітей використовувались функціональна проба Руф’є. Всі пацієнти пройшли курс відновного санаторно-курортного лікування: щадно-тренуючий режим, внутрішній прийом мінеральної води Поляна Купіль, вуглекислі мінеральні ванни, лікувальна гімнастика (спеціальні вправи, направлені на корекцію порушень постави та покращення функцій шлунка і пілородуоденального відділу, крово- і лімфообігу в органах черевної порожнини, зміцнення м’язів живота з підвищенням внутрічеревного тиску у поєднанні з дихальними вправами і вправами на розслаблення), сегментарно-рефлекторний масаж спини (нижньогрудних і поперекових спинномозкових сегментів), теренкур, кліматотерапія. Комплекс фізичної реабілітації був спрямований на відновлення порушених механізмів адаптивної регуляції і саморегуляції на різних рівнях.
Контрольну групу становили 15 дітей такого ж віку, у яких порушення порушення постави поєднувалося з захворюванням на гастрит, для них у комплекс лікувальної гімнастики входили загальнорозвиваючі вправи і класичний масаж.
По завершенні курсу реабілітації всіх дітей було повторно обстежено, зафіксовано позитивні зміни показників як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру. Зокрема, повторно виконана проба Руф’є показала загальне підвищення індекса працездатності до рівня добре, дистрибуція порушень постави змінилася : прояви сутулості зменшилися до 18% ( у 12 школярів), сколіозу –6% (у 2 школярів), плоскої спини – 8%( у 5 школярів), сколіотичної постави – 14% ( у 8 дітей). Разом з тим зникли скарги на болі в ділянці епігастрію, помірне здуття живота, нудота у 89,5 % пацієнтів. Кращі показники виявлялися у експериментальній групі, порівняно з контрольною. Отже, застосування комплексу спеціальних вправ та масажу, які цілеспрямовано направлені на усунення поєднаної патології, є ефективним засобом реабілітації постави та, одночасно, посилює вплив курортних факторів на функцію шлунка. Санаторно-курортна реабілітації дітей, у яких порушення постави поєднується з захворюванням на гастрит, є доцільною та достатньо дієвою.
К ВОПРОСУ ОБ ОСОБЕННОСТЯХ ВЕГЕТАТИВНОЙ ДИСФУНКЦИИ У ДЕТЕЙ ПУБЕРТАТНОГО ВОЗРАСТА, ПРОЖИВАЮЩИХ В УСЛОВИЯХ КРУПНОГО ПРОМЫШЛЕННОГО ГОРОДА
Иванова Е.А., клинический ординатор; Бабанская А.В., врач-интерн.
Научный руководитель - проф. Боярская Л.Н., к.м.н . Берлимова Н.В.
Запорожский государственный медицинский університет,
кафедра педиатрии ФПО с курсом детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии
Вегетативная дисфункция в современной педиатрии достаточно распространенная проблема, в основе которой лежит нарушение нейрогуморальной регуляции вегетативных функций, что часто встречается в пубертатном периоде при «гормональном всплеске», на фоне интенсивных физических и умственных нагрузок, особенно у детей проживающих в условиях крупного промышленного города.
Целью работы было выявить устойчивость гемодинамики и постоянство сердечного выброса при ортостазе у практически здоровых детей пубертатного возраста в условиях крупного промышленного города и учитывая клинические проявления, различный уровень вегетативных нарушений, этиологических факторов выявить предикторы развития вегетативных дисфункций.
Обследовано 147 практически здоровых детей крупного промыщленного города в возрасте 10-12 лет. Из них 53% девочек. Методы исследования: оценка анамнестических данных, клинических симптомов, ЭКГ; дифференциально-диагностические таблицы А.М.Вейна, адаптированные для детского возраста; исследование вегетативного тонуса, вегетативной обеспеченности деятельности, расчет индекса Кердо, коэффициента Хильдебранта; клиноортостатическая проба (КОП); вычисление вариантов реакции гемодинамики на вегетативные пробы, анализ амбулаторных карт. Полученные результаты статистически обработаны на ПК с использованием программы Statistica 5,0.
Выявлено, что исходный вегетативный тонус с преобладанием симпатических влияний отмечен у 58% детей. При расчете индекса Кердо симпатические влияния преобладали у 95,2% детей, нормальные межсистемные отношения у 75,5% детей. У 48% школьников наблюдали нормальную реакцию гемодинамики на КОП (ниже чем по данным Н.А.Белоконь -60%). У половины детей ответ на КОП был неадекватным. С наибольшей частотой встречался асимпатикотонический тип реакции гемодинамики -34,6%. Все остальные вариатны КОП составили -16,3%: гипердиастолический -6,1%, астеносимпатический -4,2%, смешанный -3%, гиперсистолический -1,2%, симпатастенический -2%. У 91,8% обследованных детей выявлены симптомы, характерные для вегетативных дисфункций: нейроциркуляторной дисфункции -35,4%, вегето-сосудистой дисфункции -21,1% детей, вегето-висцеральной -34,7%. Отсутствие вегетативных нарушений или их минимальные отклонения выявлены только у 8,8% детей.
Таким образом, у 52% практически здоровых школьников 10-12 лет проживающих в условиях крупного промышленного города выявлены нарушения вегетативной нервной системы, проявляющиеся недостаточным подключением симпатического звена в ответ на нагрузку. Использование КОП при профилактических осмотрах, как простого, доступного и высоко информативного метода, позволяет даже при отсутствии жалоб выявить скрытую вегетативную дисфункцию, что дает возможность своевременно провести этим детям индивидуальные реабилитационные мероприятия с целью нормализации вегетативного гомеостаза.
ЗАСТОСУВАННЯ МАКРОЛІДІВ У ЛІКУВАННІ ПОЗАЛІКАРНЯНОЇ ПНЕВМОНІЇ В ДІТЕЙ
Проскура В.С.
Дніпропетровський національний університет,
кафедра клінічної лабораторної діагностики
Серед збудників позалікарняної пневмонії в дітей найбільше значення мають Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae. Останнім часом, особливо при пневмонії в дітей шкільного віку, зростає етіологічна роль Mycoplasmae pneumoniae та Chlamydiae pneumoniae. Пневмокок навчився мутувати ДНК у генах, які кодують пеницилінзв'язуючі білки – це дозволяє йому бути непізнаним пеніциліном. Пристосувався він і до цефалоспоринів першого покоління. Гемофільна паличка виробляє фермент бета-лактамазу – це дозволяє їй руйнувати бета-лактамне кільце антибіотика. «Атипові» мікроорганізми складно ідентифікуються. Захищені пеніциліни (аугментин) уже понад 20 років ефективні проти пневмококу та гемофільної палички. Макроліди – по відношенню до атипових мікроорганізмів та пневмококу. Протягом останніх років створені рекомендації щодо емпіричної протимікробної терапії пневмонії залежно від епидеміологічної ситуації в кожному конкретному регіоні, резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. Останнім часом зростає резистентність збудників пневмониї до основних препаратів групи бета-лактамів. Вивчено ефективність застосування макролідів у лікуванні позалікарняної пневмонії в дітей в порівнянні з антибіотиками бета-лактамного ряду. Обстежено 30 дітей віком від 3 до 15 років, які лікувалися з приводу позалікарняної пневмонії у дитячому стаціонарі (18 хлопчиків та 12 дівчаток). Оцінка ефективності проводилася через 48-72 годин від початку лікування. Основними критеріями позитивного ефекту вважали такі: зменшення проявів інтоксикації, зниження лихоманки, відсутність ознак дихальної недостатності, позитивна динаміка фізикальної симптоматики та аналізу крові Лікування антибіотиками тривало від 7 до 12 днів. Монотеріпія амінопеніцилінами проводилася у 11 дітей. У більшості випадків ефективність такої терапії була лише частковою.
Найкращі результати були в тих випадках, де окрім антибіотиків застосовувався амброксол, що дозволяло підсилити ефективність терапії захищеними та незахищеними амінопеніцилінами. У 7 хворих було застосовано цефалоспорини третього покоління. Цефалоспорини дали позитивний ефект при монотерапії лише в 28% випадків. Найбільш ефективні були макроліди (азитроміцин, мідекаміцин, кларитроміцин), які застосовувалися в 12 дітей. Тільки у одного хворого знадобився другий курс лікування з використанням аміноглікозидів. Таким чином, можна зробити висновок, що останнім часом у зв'язку із збільшенням частоти атипових пневмоній у дітей шкільного та дошкільного віку зросла резистентність збудників пневмонії до амінопеніцилінів та цефалоспоринів третього поколіния. Найкращий ефект було досягнуто від застосування макролідів.