Оявлятися у формі гострої недостатності (І-IV стадії за Killipp) І як різке загострення хронічної серцевої недостатності (хсн, І-ІІІ стадії, І-IV класи по nyha)
| Вид материала | Документы |
- Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги лікування пацієнтів з хронічної хворобою, 398.66kb.
- Дицини та соціального захисту населення, формування гуманістичного ставлення суспільства, 406.12kb.
- Тести з дисципліни «Маркетингові дослідження та аналіз інформації» Модульний контроль, 145.27kb.
- Академія медичних наук україни інститут кардіології ім. Акад. М. Д. Стражеска чабан, 532.57kb.
- Шпаргалки з цивільного права України, 1116.56kb.
- Укоопспілка львівська комерційна академія, 2534.12kb.
- Діабетична ретинопатія (ДР) мікроангіопатія судин сітківки ока у хворих на цукровий, 1083.23kb.
- М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні, 253.1kb.
- "Нейроендокринні синдроми в гінекології", 212.29kb.
- Перемова, 6735.07kb.
ІМУНОМОДУЛЮЮЧА ТЕРАПІЯ В ВІДНОВНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З КИЛЕВИМИ ФОРМАМИ ОСТЕОХОНДРОЗУ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА
Купина М.В., студ. 2-го курсу
Наукові керівники – проф. Каплін М.М.; Купина В.В.
СумДУ, кафедра ортопедії, травматології та НС
Вивчався стан гуморального імунітету у 57 хворих з килами в сегментах L4-L5, L5-S1, які проходили періодичні курси відновного лікування у клініці «Вертебролог» за період з січня 2007 року по січень 2008 року, та приймали ехінацею–композітум (29 чол.) і тімалін (28 чол.) паралельно з класичними засобами відновної реабілітації.
Аналіз результатів досліджень в експериментальній та контрольній групах показав, що кількісні показники Ig G і Ig M у хворих з даною патологією змінюється більше в експериментальній групі та визначають стан імунної системи організму.
Результати досліджень показників гуморального імунітету в процесі реабілітації з одночасним прийомом імуномодуляторів дозволяє стверджувати, що стан гуморального імунітету прямо залежить від тривалості та системності їх прийому, а також довго тривалості перебігу захворювання.
В ході дослідження ми спостерігали, що відновлення імунітету відбувається швидше в молодшій віковій категорії жіночої статі експериментальної групи. Поряд із зростанням кількісних показників імунітету, відновлення стато-динамічної функції хребта відбувається прямопропорційно, що призводить до значного скорочення строків реабілітації хворих з даною патологією.
Загальна картина динаміки стато-динамічної функції хребта говорить про те, що хворі з килами в сегментах L4-L5, L5-S1 молодшої вікової категорії (20-40 років) показали вищу динаміку покращення контрольних показників, ніж особи старшої вікової категорії (40-60 років). Це вказує на високі відновлювальні можливості організму людей молодого віку.
Повністю підтверджується думка про пряму залежність результатів реабілітації хворих з даною патологією від терміну початку реабілітаційних заходів та системності і тривалості прийому імуномодуляторів.
АБРАЗІОННА АРТРОПЛАСТИКА В ЛІКУВАННІ ХОНДРОМАЛЯЦІЇ КОЛІННОГО СУГЛОБА
Волик В.С., Мовчан О.К., студ. 4-го курсу
Науковій керівник – к.м.н., Чорний В.М.
Запорізький державний медичний університет,
кафедра травматології, ортопедії
Патоморфологічним проявленням ранніх стадій остеоартроза є хондромаляція суглобового хряща, яка розпочинається задовго до ренгенпозитивних стадій захворювання. Ефективність лікування залежить від ранньої діагностики та адекватного обсягу хірургічного втручання. Дегенеративно-дистрофічні ураження суглобів займають друге місце серед захворювань апарата опори та руху, артроскопія - найбільш привабливий метод діагностики та малоінвазивного лікування пошкоджень суглобового хряща.
Мета. Спираючись на аналіз наслідків оперативного лікування хворих на остеоартроз, вивчити можливості застосування артроскопії в проведенні абразіонної артропластики колінного суглоба.
Матеріали і методи. За період 2006 – 2007 р.р. на базі ортопедичного відділення клініки «Мотор Січ» було проведено 326 артроскопій пацієнтам віком від 16 до 60 років з дегенеративними пошкодженнями хряща колінного суглоба. Майже всі хворі, особливо з травмою в анамнезі, мали хондромаляцію виростків стегна або надколінка. Використовували обладнання фірми MGB (Німетчіна). Під час операції 312 хворим виконали дебрітмент зони пошкодження.
У випадках хондромаляції I – II ступеня зону патологічного процесу обробляли циліндричною фрезою шейвера знімаючи шар розм’якшення та зрівнюючи щілини. Під час виявлення пошкодження III ступеня проводили хондропластику шляхом виділення дегенеративно змінених зон рашпілем, краю дефекту рівняли гострою полою фрезою а ложе цілендричною фрезою шейвера. В 70% випадків дно дефекту тунелізували тонким шилом або спицею.
У всіх хворих отримали добрі найближчі наслідки оперативного лікування. В післяопераційному періоді проводили розвантаження оперованої кінцівки на протязі 2 – 3 тижнів. Призначали курс комплексного медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування. Після закінчення гострого післяопераційного періоду всім хворим радили застосування хондропротекторів.
Висновки. Таким чином, застосування артроскопічної техніки в проведенні абразіонної артропластики хворим на остеоартроз колінних суглобів є малотравматичним та ефективним засобом профілактики подальшого розвитку хондромаляції.
РОЛЬ РЕНТГЕНАНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ ХВОРИХ З ДИСПЛАСТИЧНИМ КОКСАРТРОЗОМ
Зуб Т.О.
Науковий керівник – д..м.н., проф. Лоскутов О.Є.
Дніпропетровська державна медична академія,
кафедра травматології та ортопедії
Лікування хворих на диспластичний коксартроз (ДК) досі лишається невирішеною проблемою ортопедії. Патологічний процес, спричинений порушенням конгруентності суглобових поверхонь, неминуче призводить до інвалідізації хворих. Методом вибору при лікуванні кінцевих стадій ДК є тотальне ендопротезування кульшового суглоба. Але саме виконання цього втручання, що повинне звільнити хворого від болю та відновити функцію руху й опори, при ДК іноді стає дуже складним через морфологічні зміни компонентів кульшового суглоба.
При вивченні літератури з цієї проблеми ми помітили, що більшість авторів приділяють увагу особливостям імплантації стегнового компонента ендопротеза, тому метою цієї роботи є розробка методики передопераційного планування ендопротезування вертлюжної западини у хворих з ДК.
Нами було проведено оцінку рентгенограм кульшових суглобів у прямій проекції 67 хворих (усього 80 суглобів). Для дослідження були відібрані рентгенограми суглобів, морфологічні зміни на яких відповідали І – ІІІ ступеням ДК за класифікацією Eftekhar. При цьому вважали, що при І – ІІІ ступенях розвиток проксимального відділу стегна й ВЗ пов’язані один з одним, а при 4 ступені за Eftekhar деформації цих структур розвиваються окремо. У контрольну групу ввійшли рентгенограми 21 хворого без ознак дисплазії кульшового суглоба. Досліджувалися ширина й глибина вертлюжної западини, товщина її дна та коефіцієнт, що являє собою відношення глибини вертлюжної западини до її ширини.
Після проведення статистичної обробки отриманих даних було виявлено, що при зростанні ступеня ДК з І до ІІІ ступеня спостерігається зростання товщини дна вертлюжної западини (достовірний сильний прямий кореляційний зв'язок), і, навпаки, зменшення ЇЇ глибини та згаданого коефіцієнту(достовірний сильний зворотній кореляційний зв'язок). Також було помічено, що, якщо взяти середню товщину дна вертлюжної западини в нормі за 100%, то при І ступеня ДК за Eftekhar вона дорівнюватиме 120%, при ІІ – 138%, при ІІІ – 160% (кожні 20% дорівнюють 2,5 мм). На підставі цих даних нами були побудовані принципіальні схеми будови вертлюжної западини при ДК та запропонована методика імплантації вертлюжного компонента при ДК І – ІІІ ступенів за класифікацією Eftekhar.
ТОТАЛЬНЕ БЕЗЦЕМЕНТНЕ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА ІМПЛАНТОМ З ДОДАТКОВОЮ МЕТАФІЗАРНОЮ ФІКСАЦІЄЮ
Малиш А.А., студ. 4-го курсу
Науковий керівник – к.м.н., Чорний В.М.
Запорізький державний медичний університет,
кафедра травматології, ортопедії
В Україні щорічно реєструють майже 330000 захворювань суглобів, серед дорослих і 15000 серед дітей. Важкі наслідки травм та захворювань кульшового суглоба з больовим синдромом і порушенням статикодинамічних функцій ведуть до втрати працездатності. Одним з радикальнах методів лікування цих хворих є тотальне заміщення кульшового суглоба. Поліморфізм проявлень коксартроза виключає можливість застосування одної універсальної системи ендопротезування.
Мета. Вивчити можливості поліпшення статикодинамічних властивостей тотального безцементного ендопротеза кульшового суглоба на основі біомеханічного прогнозування та аналіза кліничного матеріала.
Матеріали та методи. Дизайн стегнового компонента, форма кісткового канала та стабільність імпланта - взаємопов’язані речі. З нашого погляду метафізарно-діафізарна фіксація імпланта дає максимальний результат. Тому запропоновано прямокутну діафізарну ніжку, яка має поглиблення в метафізарній частині з гострою кромкою, спрямованою в напрямку діафіза.
За період 2006 – 2007 р.р під нашим наглядом знаходилось 38 хворих на коксартроз III стадії, віком від 42 до 67 років. З них жінок 29(78%), чоловіків 9(22%). Найбільша кількість хворих спадала на вік від 55 до 65 років. Асептичний некроз головки стегна виявлено у 40% хворих. Всім цим хворим було виконано імплантацію вітчизняного ендопротеза «Мотор Січ ЕТБС» безцементної фіксації.
Техніка ендопротезування стандартна. У всіх випадках застосовували трансглютеальний доступ. В післяопераційному періоді сидіти хворим дозволяли на 2-3 добу після операції, ходити за допомогою милиць – на 4-5 добу, дозоване навантаження на протязі 3 місяців. Віддалені наслідки простежили від 2 до 3 років. Своїм станом хворі задоволені: біль не турбує, пересуваються самостійно, під час ходи додатковою опорою не користуються.
Висновки.
Тотальне ендопротезування кульшового суглоба з застосуванням сучасних конструкцій є радикальним та необхідним методом хірургічного лікування коксартроза.
Ендопротез «Мотор Січ ЕТБС» метафізарно-діафізарної фіксації ніжки дає можливість кістковій тканині якнайдовше адаптуватись до навантаження від імпланта.